CC BY
11
ЛНУВМБТiменi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 351
УДК 636.2.082.35.087
Прилшко Т.М., д. с.-г. н.1 ©, Булатович О. М., к.с. - г. н.1, Букалова Н.В., к.вет. наук 2 1Подгльський державный аграрно-технгчний утверситет 2Б1лоцерк1вський нацюнальний аграрный утверситет
ФОРМУВАННЯ ЗАБ1ЙНИХ ЯКОСТЕЙ ТА ПОЖИВНО1 Ц1ННОСТ1 М'ЯСА БИЧК1В ЗАЛЕЖНО В1Д Р1ВНЯ СЕЛЕНУ В РАЦ1ОН1
Наведет результати впливу селенового фактора живлення на забшт якост1 та поживтсть м 'яса бичтв чорно-рябог породи. Концентращя селену в найдовшому м'яз1 спини та внутргшнгх органах вказуе на те, що яловичина може бути одним гз джерел селену в харчуванн людини.
Ключовi слова: м 'ясо, поживтсть, селен, найдовший м 'яз спини.
Постановка проблеми. Населенню бшьшосп кра!н св^ дедалi бшьше смакуе яловичина - легке i нежирне м'ясо. Це пщтверджуе i стшка св^ова тенденцiя до нарощування поголiв'я велико! рогато! худоби i, вщповщно, обсягiв виробництва високояюсно! яловичини. Проблему збшьшення виробництва м'ясопродуктiв i пщвищення !х якостi можливо вирiшити тшьки з використанням сучасних досягнень методiв селекцi!, систем вiдгодiвлi, вiрно! оргашзаци транспортування, перед забiйно! витримки та забою тварин.
Напередодш вступу Укра!ни до СОТ спецiалiсти агропромислового комплексу та переробно! промисловостi будуть змушеш пристосовуватися до нових умов працювати, тобто повиннi знати й ум^и визначати вiдповiднiсть якостi продукту вимогам чинно! нормативно! документацi!, споживним властивостям i суспiльним потребам, рiвень якост та безпеки, а також сортшсть. Успiх окремих пiдприемств та галузей економiки на зовнiшньому та внутршньому ринках повнiстю залежить вiд того, наскшьки !х продукцiя вiдповiдае стандартам якостс.
На даний час дуже велику увагу медики надають селену, зважаючи на унiкальнi результати при застосуванш цього мiкроелемента у л^ванш хвороб людини. Доведено, що цей мжроелемент пiдвищуе вмiст iмунних тш, знижуе чутливiсть до алергi!. В комплекс з вiтамiнами А, Е, С та бета-каротином вш здатний блокувати важкi метали, там як ртуть, плюмбум i кадмiй, що попадають в органiзм iз забрудненого довкшля [1, 5, 7].
Грунти Укра!ни в цшому бiднi на селен, тому велика кшьюсть населення зазнае нестачу цього мiкроелемента. В зв'язку з цим, ученi рекомендують
©
Прил1пко Т.М, Булатович О.М., Букалова Н.В., 2008
ЛНУВМБТiменi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 352
приймати препарати бюлопчно активних речовин, до складу яких входить селен [2].
Водночас треба зважати на те, що селен у дозах, що перевищують оптимальний до потреби живого оргашзму рiвень, стае небезпечним фактором, викликаючи через iнтоксикацiю порушення функцш рiзних життевих систем. Дiапазон безпечносп цього елемента дуже вузький, що потребуе ретельного пiдходу до його призначення людям та сiльськогосподарським тваринам. Згадуемо тут про людей тому, що потреба !х у селеш значною мiрою залежить вiд його вмкту у продуктах тваринного походження, сировина для виробництва яких збагачуеться селеном через корми рацiону забшних тварин.
Анал1з останн1х дослщжень. Дослщження останнiх роюв, що проведенi вченими рiзних кра!н свiту, пiдтверджують високу ефективнiсть балансування рацiонiв велико! рогато! худоби за селеном. [4, 7, 9].
Що стосуеться дослщжень з розв'язання проблеми селенового живлення велико! рогато! худоби в умовах Укра!ни, то !х проведено надто мало. Слщ лише вiдзначити, що у довщнику „Деталiзоваш норми годiвлi сшьськогосподарських тварин", опублiкованому у 1991 рощ за редакщею М.Т. Ноздрiна [3], наведет норми селену на рiвнi орiентовних (0,1 мг/кг сухо! речовини) для молодняку велико! рогато! худоби при вирощуванш та вiдгодiвлi на м'ясо. Ц дози експериментально не вщпрацьовувалися. Тому проведенi нами дослщження на вiдгодiвельному молодняку велико! рогато! худоби пщтверджують !х актуальнiсть i практичне значення.
Мета статт1. Метою наших дослщжень було вивчення впливу селену на забiйнi якостi бичюв та якiсть м'яса.
Нами проведений науково-господарський дослiд на 4-х групах бичюв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи вжом 12-14 мiсяцiв з вивчення ефективност рiзних рiвнiв селену в рацюш на забiйнi якостi.
Годiвля бичюв усiх груп упродовж основного перюду дослiду була iдентичною, за винятком тварин 2, 3 i 4-! дослiдних груп, яким до основного ращону в складi комбкорму додавали натрiю селенiт для забезпечення загального вмiсту селену в рацюш вщповщно 0,2; 0,3 i 0,4 мг/кг сухо! речовини. Натрш селешт вводили до комбiкорму у виглядi водного розчину, що забезпечувало високу рiвномiрнiсть змiшування селенового препарату з кормом.
Виклад основного матер1алу. В експеримент визначали м'ясну продуктивнiсть бичюв. Для забою вщбирали по три тварини з середньою живою масою, характерною для певно! групи.
Маса парно! тушi у контрольних тварин становила 258,1 кг, то у бичюв 2! дослiдно! групи вона була бiльшою на 7,1 кг, або 2,75 %, 3 - 10,1 кг, або 3,91 %, i 4 - на 8,8 кг, або 3,40 %. Щодо величини забшного виходу, то спостер^алася лише тенденцiя його збшьшення у тварин дослiдних груп.
Морфолопчний склад м'ясних туш засвiдчив переваги при вирощуванш дослщних груп тварин перед контрольною, а саме, бшьшим вмктом м'якотi в тушi (на 5,7 - 8,1 кг) та дещо вищим коефiцiентом м'ясностi (на 0,05 - 0,08). У
ЛНУВМБТiменi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 353
тушах дослщних бичюв юсток було менше на 19,7 - 19,9 % проти 20,1 % у контрольних).
Вщомо, що характер годiвлi, збалансованiсть ращошв за окремими поживними, мiнеральними i бiологiчно активними речовинами значною мiрою позначаеться на хiмiчному складi м'яса забшних тварин, його бiологiчнiй щнносп. Тому, визначали хiмiчний склад найдовшого м'яза спини тддослщних бичкiв. Добавки селену до рацюну бичкiв 2, 3 i 4 дослщних груп зумовили пщвищення порiвняно з контролем вмiсту проте!ну у м'язi вiдповiдно на 0,61; 0,92 i 0,71 абсолютного вщсотка (Р>0,05), а концентрацiя жиру при цьому, навпаки, знижувалася, вiдповiдно, на 0,36; 0,44 i 0,46% (Р>0,05).
Таблиця 1
Х1м1чний склад найдовшого м'яза спини тддослщних бичкчв у __процентах (п=3; М±т)_
Показник Групи
контрольна досл1дн1
1 2 3 4
Вода 76,69±2,3 76,41±1,5 76,14±1,7 76,35±3,1
Суха речовина 23,31±0,57 23,59±0,09 23,86±0,36 23,65±0,22
Протеш 19,71±0,27 20,32±0,31 20,63±0,29 20,42±0,24
Жир 2,57±0,03 2,21±0,01 2,13±0,004 2,11±0,03
Зола 1,03±0,06 1,06±0,02 1,10±0,03 1,12±0,02
Триптофан, мг % 330,9±2,71 338,5±3,10 345,4±2,53 342,6±2,92
Оксипролш, мг% 60,2±0,16 59,4±0,12 57,6±0,21 58,1±0,15
Вщношення триптофану до оксипролшу 5,5±0,12 5,7±0,09 6,0±0,14 5,9±0,20
Кислоттсть, (рН) 6,04±0,02 5,95±0,04 5,90±0,03 5,89±0,02
Концентрацiя селену в найдовшому м'яз1 спини, мг/кг сирого матер1алу 0,038±0,003 0,058±0,004 *** 0,072±0,007** * 0,088±0,003 ***
Щодо триптофану, рiвень якого характеризуе найщнтшу в харчовому вiдношеннi м'язову тканину, то у м'яс тварин дослщних груп його вмкт був
ЛНУВМБТiменi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 354
вищий проти контролю на 7,6 - 14,5 мг%, а оксипролiну, який характеризуе нижчi сорти м'яса, навпаки, було менше на 0,8 - 2,6 мг%. У результатi бшково-якiсний показник (вiдношення триптофану до оксипрол^) у дослiдних зразках м'яса вiдрiзнявся вiд контролю на 0,2 - 0,5.
Яюсть м'яса та його стшюсть пiд час збер^ання значною мiрою залежать вiд його кислотносп, яку визначають за величиною рН. За результатами наших дослщжень вiдмiчена лише тенденцiя до зменшення рН на 0,09 - 0,14 у дослщних зразках м'яса, що можна оцiнювати як позитивне явище. Загалом, м'ясо (найдовший м'яз спини) i дослiдних, i контрольних бичюв мало висою харчовi якостi.
Дослщженнями вмiсту селену у найдовшому м'язi спини пiддослiдних бичюв вiдмiчено збшьшення його у тварин дослщних груп, порiвняно з контролем на 0,020 - 0,050 мг/кг, або 52,6 - 131,6 % (Р<0,001) i коливався у межах 0,038 (контроль) -0,088 мг/кг, що е цшком прийнятним i безпечним. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що яловичина може бути одним iз джерел поповнення нестачi селену в рацюш людини.
Висновки.
1. Доведення рiвня селену в рацiонi бичкiв на вiдгодiвлi до 0,2; 0,3 i 0,4 мг/кг сухо! речовини сприяе пiдвищенню !х середньодобових приростiв живо! маси на 8,3 - 10,3 %, збшьшенню маси парно! тушi на 2,8 - 3,9 %, вмкту в тушi м'якотi - 5,7 - 8,1 кг, проте!ну - на 0,61 - 0,92 % i триптофану - на 2,3 - 4,4 %, покращенню бшково-яюсного показника i величини рН м'яса.
2. За тривалого згодовування вiдгодiвельному молодняку дослiджуваних доз селену (0,2 - 0,8 мг/кг СР рацюну) вмкт його в м'язах та шших органах жодного разу не перевищував показники концентрацi! елемента в органах i тканинах здорово! худоби, яка утримувалася в шших природно-^матичних зонах з достатнiм рiвнем селену в кормах, що свщчить про фiзiологiчну прийнятнiсть розроблених доз селену та можливють використання яловичини як одного iз джерел поповнення нест^ селену у харчуваннi людини.
Л^ература
1. Бабаев А.З., Мамедалиева Ф.М., Кабулова Э.А. О биологическом значении ингибирования селенитом пероксидирования углеводородов (включая канцерогенные соединения) // Селен в биологии: (Материалы 3-й научн. конф.). - Баку: Элм, 1981. - Т. З. - С.154 - 156.
2. Гродзинский Д.М. О полноценности питания людей // Зеркало недели. - № 24. - 2000. - С. 12.
3. Деталiзованi норми годiвлi с.-г. тварин. // Ноздрш М.Т., Карпусь М.М., Каравашенко В.Ф. та ш - К. : Урожай, 1991. - 339 с.
4. Тютиков С.Ф., Карпова Е.А., Ермаков В.В. / Содержание микроэлементов и токсических металлов в органах диких копытных и сельскохозяйственных животных в связи с региональным биогеохимическим районированием // Сельскохозяйственная биология. Сер. Биология животных. -1997. - № 6. - С.87 - 96.
flHYBMETiMeni C.3. f^ицbкого TOM 10№1(36) nacmuna 1,2008 355
5. Diplock A.G., Watkins W.J., Heurson M. Selenium and heavy metals // Annls. Clin. Res. -1996. -№18. -P.55-60.
6. Holovska K., Holovska J.K. / Antioxdant activities in liver tissue of chickens fed diets supplemented with various forms and amounts of selenium // Journal of animal and feed sciences. - 2003. - Vol.12. - P. 143 - 152.
7. Ken-ichiro Matsumoto, Hisako Kawahigashi, Rieko Hirunuma /Noninvasive detection of dynamics of various elements in the upper abdomen of selenium-deficient rat using multitracer analysis technigue // YAKU-GAKU ZASSffl.
- 2002. - Vol. 122. - № 4. - P. 277 - 282.
8. Oldfleld J.E. / Selenium in Nutrition: The early vears / A.L Moxon Honorary lectures // Bulletin. The ohio state university. Special circular. - 1999. - № 5
- 6. - P. 67 - 99.
9. Ortman K., Andersson R., Hoist H. / The influence of supplements of selenite, selenste and selenium yeast on the selenium status of dairy heifers // Acta vet. scand. - 1999. - Vol. 40. - P.23 - 34.
Summary Prilipko T., Bulatovich O., Bucalova N.
FORMING OF FOR SLAUGHTERS PROPERTIES OF NOURISHING VALUE OF MEAT OF BULL-CALVES DEPENDING ON THE LEVEL OF SELENIUM IN A RATION
The results of influence of selenium factor of feed are resulted on for slaughters internalss and nourishing value of meat of bull-calves. The concentration of selenium shows in the longest muscle of the back and internalss, that a beef can be one of sources of selenium in the feed of man.
Cmammn ntadmwna do peda^ii 09.04.2008
