CC BY
36
УДК. 636.2.082.35.087
Прилшко Т.М., доктор с.- г. наук, профессор, ® Тимофшшин 1.1., кандидат с. - г. наук, професор (Ы£-рёаШ @ mail.ru)
Подтьський ДАТУ
М'ЯСНА ПРОДУКТИВН1СТЬ ОВЕЦЬ ПОРОДИ ПРЕКОС ЗАЛЕЖНО В1Д Р1ВНЯ СЕЛЕНУ В РАЦ1ОН1
Досл1дженнями вгдгодгвельного молодняку овець породи прекос доведено позитивний вплив селену на м'ясну продуктивтсть. Сл1д зазначити, що вс добавки селенту натрт, незалежно в1д доз гх застосування, позитивно впливали на продуктивтсть, що свгдчить про фгзюлоггчну прийняттстьргзних доз селену та можливкть використання баранини як одного гз джерел поповнення нестач1 селену у харчувант людини. Проте кращими були показники II дослгдног групи, у рацюш годгвлг яког включали 1,10 мг селенту натрт, пор1вняно з контрольною та Iншими досл\дними групами.
Ключовi слова: рацюн, годгвля, продуктивтсть, м 'ясо, жир, селен
Вступ. Вiвчарство у народногосподарському комплекс держави мае важливе значення, як джерело продукив харчування та незамшно! сировини для легко! i медично! промисловостг Необхщшсть розвитку ще! галузi зумовлена безальтернатившстю надходження тако! сировини, як щнне мясо, виробництво, якого ниш задовольняе лише на 10 - 15 вщсотюв. [3].
Крiм того, останшм часом дуже великого значення медики надають селену, зважаючи на ушкальш результати при застосуванш цього мжроелемента у лжуванш хвороб людини.
Основними джерелами селену е риба та неочищене зерно, е вш також i в пов^р^ питнш водi та в рослинах. Але, як стверджуе академж УААН Укра!ни Д.М. Гродзшський, грунти Укра!ни в цiлому бiднi на селен, тому велика кшьккть мешканцiв зазнае нестачу цього мжроелемента. В зв'язку з цим, на фош несприятливих економiчних обставин, ученi рекомендують приймати препарати бюлопчно активних речовин, до складу яких входить селен [2, 4].
У зв'язку з тим, що межа коливань профшактичних i токсичних доз селену е незначною, метою даних дослщжень е визначення впливу рiзних доз селену на м'ясш якостi овець породи прекос.
Матерiал i методика дослiджень З метою вивчення впливу рiзних доз згодовування селешту натрiю на продуктивтсть овець провели науково -господарський дослщ в умовах СТОВ "Подшьська зоря" с. Руданське Шаргородського району, Вшницько! областi.
Для проведення до^ду було вiдiбрано 3 групи баранщв, вiком 4 мiсяцi породи прекос - скороспших м'ясо - вовнового напряму продуктивности
Годiвля пiддослiдних тварин проводилась три рази ( о 8-й, 14 -й i 17 -год.) Баранчики контрольно! групи впродовж всього дослщу перебували на основному рацюш, а тварини 1; 2; дослщним групам додатково згодовували
® Прилшко Т.М., Тимофшшин 1.1., 2010
73
селен вщповщно в дозах: 0,80; 1,10; 1,70 мг на 1 кг сухо! речовини рацiону.Годiвля овець була груповою з роздачею кормiв за масою в кожну дачу. Доступ до кухонно! солi та питно! води був вшьний.
Балансування рацiонiв здiйснювали за дет^зованими нормами (Калашнiков А.П., Клеймменов В.1., 1985; Наздрiн М.1., Карпусь М.М.,, Караващенко В.Ф. та ш., 1991).
Змiни живо! маси пщдослщних тварин визначалися iндивiдуальним зважуванням уранщ до годiвлi при постановцi на дослщ. Визначалися також вовнова продуктившсть баранчикiв i якiсть мяса. Шсля двох мiсяцiв вiдгодiвлi проводили забш.
Одержанi в дослiдах данi оброблялись бiометрично загальноприйнятими методами варiацшно! статистики (Плохшський М.А., 1989; Овсянников О.1., 1976).
Результати дослщжень. Визначали м'ясш якостi баранцiв, яким давали селешт натрiю в рiзних дозах. Результати забою, проведен в таблицi 1. В аналопчних умовах утримання i годiвлi тварини дослiдних груп мали рiзнi вiдгодiвельнi показники.
Таблиця 1.
Характеристика туш баранчишв i показники якосл мяса (п=3; М±т),%
Показник Групи
контрольна досл1дн1
1 2 3
Маса охолоджено!' туш, кг 17,51± 0,37 19,61± 0,50 20,16± 0,21
Вихщ вщзубш I сорту, % 70,8 ±23 71, 6± 0,21 73,3±0,36
Вмют м'яшп в туш, % 76,1±0,27 77,4±0,31 78,6±0,29
Вмют жиру в м'яшп туш, % 16,91 ±0,03 17,63±0,01 19,13±0,004
Внугршньомязевий жир, % вщ маси натурального мязу 2,03±0,06 2,89±0,02 3,16±0,03
рН мяса июля забою: через годину через 24 години 6,07± 3,10 5,18±0,02 6,04,5±3,09 5,43± 0,04 6,10±2,53 5,64±0,03
За виходом вiдрубiв першого сорту найкращими е баранцi третьо! групи, як отримували селен в дозi 1,70 мг на 1 кг сухо! речовини рацюну i вони переважали за виходом м'якотi тушi. Незначно менший вмiст мякотно! частини у ягнят шших груп. Оптимальний вмют жиру в м'якотi тушi - 15 -17.% . На цьому рiвнi знаходяться вс дослiднi групи.
Оскшьки внутрiшньомязевий жир суттево визначае смаковi якостi, то чим бшьше тварина схильна до вiдкладання жиру, тим бшьша вiрогiднiсть того, що при удосконаленнi технологi!' годiвлi буде отримано м'ясо з високими смаковими якостями. Тому м'ясо овець, щоб мати висою смаковi якостi, повинно мктити як мiнiмум 2,5 - 3,0% внутршньомязевого жиру. Перевищують щ мiнiмальнi вимоги лише баранцi третьо! групи, де цей показник складав - 3,16.
Яккть м'яса та стшккть до псування пiд час збер^ання у значнiй мiрi залежать вiд його кислотностi, яку визначають за величиною рН. У наших дослщженнях вiдмiчена лише тенденцiя до зменшення рН на 0,09-0,14 у дослщних зразках м'яса, що можна ощнювати як позитивне явище. Загалом же, судячи за дослiджуваними показниками, м'ясо (найдовший м'яз спини) i
74
дослщних, i контрольних баранщв мало висою xap40Bi якостг У контрольнiй rpyni рН був пом1тно нижчим у порiвняннi з дослщними групами.
Таблиця 2.
Групи
Показник контрольна досл1дн1
1 2 3
М'ясо: Смажене варене 4,0 3,7 4,1 3.6 4,3 4,3
Бульон 2,8 3,7 3,9
CaMi високi оцiнки на дегустаци отримало м'ясо баранцiв третьо! групи.
Таким чином, якщо iнтенсивнiсть росту характеризуе мясну продуктивнiсть з точки зору кшькост^ то внутрiшньомязеве жировiдклaдення характеризуе li з позици якостi. Таке поеднання спостерiгaeться у тварин третьо! групи.
Висновки. За показниками забою тварини дослщних груп переважають контрольних, що вказуе на позитивну дш пiдвищених доз селену на формування м'ясних якостей у овець.
Лтература
1.Биохимические аспекты функции селена / А.Г. Халмурадов, Ц.М. Штутман, Р.В. Чаговец, А.А. Кругликова // Селен в биологии: Материалы 3-й науч. конф. - Баку: Лм., 1981. - Т. 3. - С. 138-143.
2.Папазян Т. Обогащение продуктов животноводства селеном // Животноводство России. - 2002. - № 9. - С 1-5.
3.Бабаев А.З., Мамедалиева Ф.М., Кабулова Э.А. О биологическом значении ингибирования селенитом пероксидирования углеводородов (включая канцерогенные соединения) // Селен в биологии: Материалы 3-й науч. конф. -Баку: Элм., 1981. - Т. 3. - С. 154-156.
4.Прилшко Т.М. Селен i арка в ращонах вiвцемaток асканшсько! тонкорунно! породи./ Тваринництво Укра!ни №2, ст. 30 Ки!в, 2001.
5.Прилшко Т.М. Трансформащя селену iз кормiв у тваринницьку продукцiю/ Тваринництво Укра!ни. - № 9 - м. Ки!в, 2007.
6.Yenkins K.J., Hidiroglou M.A. Areview of selenium - Vitamin E responsive problems in live stock: A case for selensum as a feed additive in Canada // Canad. J. Anim. Sc. - 1992. - Vol. 52, № 2. - P. 72-76.
Summary
Research fattening young sheep breeds prekos proven positive effect of selenium on meat productivity. It should be noted that all the supplements of sodium selenite, regardless of their application doses, positive impact on productivity., Indicating the physiological acceptability of different doses of selenium and the use of lamb as a lack of replenishment of the sources of selenium in nutrition. But were the best indicators of the second experimental group, in a diet which included feeding 1.10 mg of sodium selenite compared with controls and other research groups.
Keywords: diet, feeding, performance, meat, fat, selenium
Стаття надшшла до редакцИ 13.04.2010
75
