CC BY
30
УДК: 619:577.1:619:612.015:636.2
Усаченко Л.М., к.вет.н., доцент, ® Кравщв Р.Й., д.б.н., професор, академш УААН, Ковалiв Л.М., к.б.н., старший науковий ствроб^ник. Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ВПЛИВ М1КРОЕЛЕМЕНТНО1 ДОБАВКИ ДЕФ1ЦИТНИХ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В (I, 8е, Со, Ее,Мп, Zn) НА Ф1ЗЮЛОГО-Б1ОХ1М1ЧН1 ТА ГОСПОДАРСЬК1 ПОКАЗНИКИ В1ДГОД1ВЕЛЬНИХ
БУГАЙЦ1В
У статт1 еисетлено фгзюлого-бюхгмгчт показники окремих ланок обмтних процеае е оргашзм1 бугайще, гхнг егдгодгеельш I м'ясш якост1 у езаемозе'язку з застосуеанням ргзних форм I доз дефщитних мтроелемент1е J Со, &, Мп, Ге, Тп).
Ключовi слова: ПАФ, МЕ, БАР, м.т., хелатш сполуки, метюнати, корекщя рацюше, метабол1зм, егдгодгеельы бугайц1.
Вступ. Одним з основних завдань аграрно! науки i практики тваринництва в устшному сощальному розвитку Украши е забезпечення населення повнощнною за вЫма фiзико-хiмiчними та поживними якостями продукщею, серед яко! чiльне мюце займае яловичина i молоко. Виршення цих завдань можна досягнути шляхом найбшьш повного використання фiзiологiчних особливостей оргашзму тварин при забезпеченнi !х повноцiнним рацiоном за основними поживними та бюлопчно активними речовинами, в тому чи^ мiнеральними елементами (МЕ) [8,9,13,14].
У зв'язку з тим, що захiдний регiон Лiсостепу характеризуеться дефщитом окремих МЕ в грунтс, водi i кормах [7,10,11,12,15], виникае необхщшсть в оптимiзащl мiнерального обмiну, процесу метаболiзму в органiзмi тварин шляхом коригування рацiонiв дефiцитними МЕ для забезпечення ре^заци фiзiологiчного потенщалу тварин.
Тому метою нашо¥ роботи було завдання розробити i обгрунтувати коригувальну мiнеральну добавку за рахунок дефiцитних мiкроелементiв у фiзiологiчних потребах, синерпчних спiввiдношеннях або 1хшх хелатних сполук для кращого забезпечення рiвня реалiзацil генетичного потенцiалу тварин, бюсинтетичних процесiв, пiдвищення трансформацп поживних речовин корму, штенсивност росту i розвитку, продуктивних та м'ясних якостей.
Матерiал i методи. Проблемне завдання виконане на кафедрi ветеринарно-саштарно1 i радюлопчно! експертизи, стандартизацп i сертифшаци Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно1 медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького та ПАФ «Бший Стш» Сокальського району Львiвськоl областi.
® Усаченко Л.М., Кравщв Р.Й., Ковал1в Л.М., 2008
216
Першочерговим питанням нашо! роботи було дослщити фоновий вмют мжроелеменив у кормах вищезгаданого господарства. Концентращю МЕ визначали в золi методом кiлькiсного атомно-абсорбцiйного спектрохiмiчного аналiзу на атомно-абсорбцiйному спектрофотометрi типу АА8-30. Результати показали, що корми характеризуются низьким рiвнем (нижче фiзiологiчних потреб оргашзму) наступних мiкроелементiв: 1,8е,Со,Ее,Мп,2п.
Отсля нами було пiдiбрано 40 клшчно здорових бугайцiв живою масою ~250 кг. Враховуючи вiк, розвиток i живу масу, сформовано 4 групи тварин-аналогiв по 10 голiв у кожнiй. Контрольна група отримувала основний рацiон (ОР), 1-а дослщна - ОР+МЕ неорганiчних солей: Ка28е03-0,03; Со804-0,03; Бе804-0,05; Мп804-0,1; 2п804-0,1; 2-а дослiдна-ОР+МЕ метiонатiв: 8еМе1-0,03; СоМе1-0,03; БеМеЮ,05; МпМеЮ,1; 2пМеЮ,1; 3-я дослiдна - ОР+МЕ метюнапв: 8еМе1-0,015; СоМе1-0,015; БеМе^,025; МпМе1-0,05; 2пМе1-0,05 з розрахунку мг на 1 кг маси тша (м.т.). Йод (у фiзiологiчних межах - 0,03 мг/кг м.т.) бугайщ отримували у формi йодовано! кухонно! солi в складi комбiкорму.
В процес дослiду усiх тварин утримували в аналогiчних умовах i на однаковому ращош. У пiдготовчому перiодi дослiду провели !х клiнiчне дослщження (з визначенням температури, пульсу i дихання) та визначили бiохiмiчнi показники у сироватщ кровi, якi слугували вихiдними параметрами для проведення дослщного перiоду.
Протягом вiдгодiвельного перiоду (210 дшв) вiд 5-ти пiддослiдних тварин з кожно! групи через 1,5 мюяця брали кров для фiзiолого-бiохiмiчних дослiджень. Фiзiолого-бiохiмiчнi та господарськi i м'яснi показники визначали за допомогою загальноприйнятих методiв. Одержанi результати дослщжень опрацьованi бiометрично.
Результати дослiдження. Аналiз одержаних результатiв показав, що швторамшячна вiдгодiвля бугайцiв на рацiонах з включенням до них МЕ добавок тдвищувала вмiст еритроцитiв у кровi бугайцiв 1, 2 i 3 дослщних груп вiдповiдно на 7,28; 9,55 i 9,06% порiвняно до контрольно! групи. Найбшьше пiдвищувався рiвень еритроцитiв у кровi бугайцiв 2-!, дещо менше - 3-! дослщних груп тд впливом згодовування метюнаив у рiзних дозах (рис.1). Подiбна закономiрнiсть зростання еритропоезу встановлена у заключному перiодi вiдгодiвлi бугайцiв дослщних груп вщповщно на 5,60; 14,88 i 10,56% порiвняно до контрольно! групи.
Аналопчно з пiдвищенням кшькост еритроцитiв зростала концентрацiя гемоглобiну. Через 1,5 мюяця пiсля застосування коригувальних добавок вмiст гемоглобiну у кровi бугайцiв 1, 2 i 3-! дослiдних груп дещо пiдвищився вщповщно на: 1,81; 2,67 i 2,24% порiвняно до контрольно! групи. В заключному перiодi вмiст гемоглобiну у кровi бугайцiв 1, 2 i 3-! дослiдних груп був також значно вищим, вiдповiдно на: 3,70; 12,85 i 9,00% порiвняно до контрольно! групи.
217
7,4 7,2 7 6,8 6,6 6,4 6,2 6 5,8 5,6
5,4 4
Контрольна трупа
1-а дослщна трупа
2-а дослщна трупа
3-я дослщна трупа
1 2 3 4 5
Пepioди взяття kpoBi
140 120 100 80 60 40 20 0
г/л
Кoнтpoльнa ipyna
1-a дослщня Fpyna
2-a дослiднa Fpyпa
3-я дослiднa Tpyna
1 2 3 4 5 Пepioди взяття кpoвi
Рис.1' Динaмiкa кшькосп еpитpоцитiв (1012/л) i вмкту гемоглобiнy (г/л) в
R-poei в1дгод1вельних бyгaйцiв
Piвночaсно протягом дослiдного перiодy пiдвищилaсь концентрaцiя загального бшка сироватки кровi у бyгaйцiв 1-ï, 2-ï i 3-ï дослiдниx груп, особливо, тд впливом метiонaтiв МЕ, вщповщно на: 3,63; 9,43 i 6,82% порiвняно до бугайщв контрольно!' групи (рис. 2).
14п
12 10 B 6 4 2 0
m
Aльбyмiнo-глoбyлiнoвий шдею:
□ Кoнтpoльнa гpyпa
□ 1-a дocлiднa гpyпa
□ 2-a дocлiднa гpyпa
□ 3-я дocлiднa Tpyna
Гpyпи бyгaйцiв
1- cиpoвaткa кpoвi; 2-пeчiнкa; 3- нaйдoвший м*яз ^ини
□ Сироватка кров1 □ Печшка □ Найдовший м*яз спини
Рис. 2. Вмкт 6í.iríe i aльбyмiнo-глoбyлiнoвoгo шдексу (А/Г) в сиpoвaтцi Rpoвi, ткянинях печшки тя няйдовшого м'язя спини шддослвдних бyгaйцiв
0,8
0,6
0,4
0,2
0
4
З
218
Вмшт розчинних бшюв у тканинах печшки i найдовшого м'яза спини був також вищим у вищеназваних дослiдних груп порiвняно до контрольно! вiдповiдно на: 7,84; 22,14 (Р<0,05) i 10,48 % та 10,83; 17,83 i 13,69 %. Збiльшення розчинних бiлкiв печшки i м'яза вiдбувалося за рахунок альбумшово! фракци, про що свщчить збiльшення альбумiно-глобулiнового iндекса.
Щоденне вживання бугайцями мжроелементно! коригувально! добавки МЕ призводило до пониження рiвня амшного азоту в сироватцi кровi. У заключному перiодi вiдгодiвлi бугайцiв концентращя амiнного азоту у 1-1, 2-1 i 3-1 дослiдних груп порiвняно з контролем становила: 5,81 ±0,13***; 5,35±0,08*** i 5,43±0,11*** проти 6,38±0,10мг% (рис.3).
Рис.3. Вмкт амшного азоту в сироватщ кров1 та екстрактах тканин печшки i найдовшого м'яза спини в1дгод1вельних бугайщв
Проте, концентрацiя амiнного азоту у тканинах печiнки i найдовшого м'яза спини бугайцiв була бшьшою i вiдповiдно дорiвнювала: у контрольно! групи - 63,20±0,40 i 41,80±0,47; 1-! дослiдно! - 66,30±0,79 i 43,80±0,42; 2-! дослiдно! - 74,80±0,46 55,00±0,54 та 3-! дослщно! груп - 73,90±0,81 i 50,60±0,44 мг%.
Отже, додаткова активацiя фiзiологiчного процесу юнами дефiцитних МЕ: 1,8е,Со,Ее,Мп,2п та незамшною амiнокислотою метiонiном призводить до тдвищення бiосинтезу бiлкiв кровi, в печшщ i тканинах органiзму з штенсивним використанням вiльних амiнокислот та шших азотових сполук для метаболiчних процесiв. Ц факти знаходять пщтвердження в дослiдженнях iнших авторiв [1-6,13,16,17]. Фiзiологiчнi ефекти мiкроелементiв, ймовiрно, пов'язаш iз кращою абсорбцieю i бюлопчною доступнiстю !хнiх метiонатiв до тканин оргашзму, забезпеченням оптимального гомеостазу та посиленням анаболiчних процесiв.
Виявленi фiзiологiчнi процеси супроводжувались у прямому взаемозв'язку з ростом, розвитком та нагромадженням м'язово! тканини тварин.
Аналiз таблиц 1 показав, що жива маса бугайщв при згодовуваннi !м коригувальних дефiцитних мiкроелементiв (1-а дослiдна група) у кiнцi дослiду становила 403,0±17,56 кг, що на 26,3 кг (6,98%) бшьше, порiвняно з контролем. При згодовуванш метiонатiв (2- i 3-я дослiднi групи) жива маса у юнщ дослiду
219
вщповщно дорiвнювала: 427,1±15,61 i 423,1±17,02 кг., що на 50,4 i 46,4 кг (13,38 i 12,32 %) бшьше, порiвняно з контролем.
Загальний середнiй приршт однie! тварини у контрольнiй груш становив 135,4±18,07 кг, у 1-й, 2-й i 3-й дослiдних груп вщповщно зрк на 24,1 (17,80%); 49,3 (36,41%) i 43,1 (31,83 %) кг порiвняно з контролем. Аналопчш результати отримано при аналiзi середньодобового приросту. У 1-й, 2-й i 3-й дослiдних групах середньодобовi прирости були вищими вiдповiдно: на 115 г (17,83 %); 235 г (36,43 %) i 205 г (31,78 %) порiвняно з контролем. 1нтенсившсть росту бугайщв у 1-й, 2-й i 3-й дослщних групах була вищою вiдповiдно на 0, 52; 1,08 i 0,93 г/кг/добу порiвняно з контролем. Швидюсть росту вiдповiдно також зростала на 5,52; 11,36 i 9,65 %. Вщповщно до контрольних тварин збшьшувалась i метаболiчна жива маса на 6,97; 13,38 i 12,32 %.
Таблиця 1
Продуктивмсть пiддослiдних бугайщв, М±т; п = 10_
Показники Групи тварин
Контрольна 1-а дослщна 2-а дослщна 3-я дослщна
Середня жива маса бугайця На початок дослвду, кг 241,3±7,08 243,5±15,06 242,4±14,46 244,6±14,47
На шнець дослвду, кг 376,7± 16,90 403,0±17,56 427,1±15,61 423,1±17,02
Прирют Загальний, кг 135,4±18,07 159,5±22,78 184,7±22,56 178,5±25,24
Середньо-добовий, г 645±38,46 760±108 880±107 850±120
1нтенсившсть росту, г/кг/добу 3,00±0,08 3,52±0,18 4,08±0,13 3,93±0,16
Швидшсть росту, % 43,82±1,17 49,34±2,46 55,18±1,88 53,47±2,25
Метабол1чна жива маса, кг 282,5±12,68 302,2±13,17 320,3±11,71 317,3±12,76
Проведення аналiзу результатiв контрольного забою i морфологiчного складу туш показало, що у бугайщв уЫх дослщних груп одержано вищi результати. Так, передзабшна жива маса бугайцiв контрольно! групи становила: 426,00±12,19 кг, 1-!, 2-! i 3-! дослiдних груп вщповщно дорiвнювала: 452,60±10,65 кг (на 26,60 кг або 6,24 %); 467,82±10,79 кг (на 41,82 кг або 9,82 %) i 465,20±12,88 кг (на 39,20 кг або 9,20 %) бiльше, порiвняно з контрольними тваринами. Одночасно у вах дослiдних тварин зростала маса парно! тушi (на 7,75; 17,04 i 15,42 %), зокрема, вiрогiднi результати були у бугайщв 2-! i 3-! дослiдних груп, яким згодовували метiонати МЕ. Вiдповiдно зростала маса внутршнього жиру на 1,38; 4,22 i 4,01 % порiвняно до контролю. Величина забшного виходу у тварин дослщних груп порiвняно до контролю була вищою вщповщно: на 0,91; 3,92 i 3,46 %. Збшьшення забшного виходу вщбувалося як за рахунок маси туш, так i внутрiшнього жиру.
Застосованi мжроелементш коригувальнi добавки проявляли кращий вплив i на морфологiчний склад туш (рис.4). Зокрема, маса м'язово! тканини у бугайщв уЫх груп становила вщповщно: 162,49±5,60; 176,97±4,30; 196,82±4,81 i
220
191,31±5,68 кг. Порiвняно до контрольних тварин вихщ м'яса дослщних груп був вищим вщповщно на 0,78; 2,75; 1,59 %, в тому чи^ вищого сорту на: 3,35; 4,00; 3,49 % i 1-го сорту - на 3,64; 5,83; 4,65 % порiвняно з контрольними тваринами. За виходом сполучно! тканини суттевих рiзниць не встановлено, проте за виходом юстково! тканини рiзницi були статистично вiрогiднi в бiк зменшення у тушах тварин дослщних груп вщносно контролю. Збшьшення виходу м'язово! тканини з одночасним зменшенням юстково! тканини призвело до пщвищення м'ясного коефiцiента в кращу сторону для бугайцiв дослщних груп. Величина м'ясного коефщента у бугайщв всiх груп вiдповiдно становила: 4,95±0,09; 5,23±0,06 (5,66 %); 6,07±0,07 (22,63 %) i 5,52±0,06 (11,52 %).
Рис. 4. Вихщ м'яса у контрольнiй (1) i дослщних групах (2,3,4) бугайщв
Найбшьше пщвищення продуктивност встановлено у бугайцiв 2-1 дослщно! групи при згодовуваннi метюнаив МЕ в дозi: 2пМе1-0,1; БеМе1-0,05; МпМе1-0,1; СоМе1-0,03; 8еМе1-0,03 мг/кг м.т. У бугайщв 3-1 дослщно! групи показники продуктивност тварин були дещо нижчими порiвняно з тваринами 2-1 дослщно! групи, оскiльки рiвень добавок бюлопчно активних речовин (БАР) був у 2 рази меншим.
Рiвночасно при вiдгодiвлi бугайцiв шляхом застосування коригувальних добавок МЕ можна зменшити рiвень витрат на 1 голову, знизити собiвартiсть 1 ц приросту та пщвищити рiвень рентабельностi. У нашому дослiдi рентабельнiсть вiдгодiвлi бугайщв 1-3-1 дослiдних груп була вищою вiдповiдно на: 12,80; 24,99 i 24,73% порiвняно до контролю.
Узагальнюючи результати наших дослiджень, можна сказати, що шляхом корекцп рацiонiв дефщитними мiкроелементами у виглядi мiнеральних солей або 1хшх хелатних сполук з метюншом чи з цистешом (метюнаив чи цистешаив) можна полiпшити обмшш процеси та фiзiологiчний стан оргашзму i пiдвищити продуктивнi якостi тварин.
Висновки.
Фiзiолого-бiохiмiчнi процеси i господарськi показники вiдгодiвельних бугайцiв вiдбуваються у прямш залежностi вiд корекцп рацiонiв дефщитними мжроелементами вiдповiдно до 1хньо1 форми (неоргашчно! чи оргашчно!).
221
Лггература
1. Влияние минеральных подкормок на гематологические показатели коров / Струк В.Н. , Фесюн В.Г., Бельський С.М. // Производство пищевых продуктов в соответствии с требованием концепции здорового питания и другие вопросы / Волгоградский НИТИ мясо-молочного скотоводства и перераб. продукции животноводства. - Волгоград, - 2004. - С. 229-233.
2. Вплив премшав з неоргашчних солей та хелаив (метюнаив) мжроелеменив на окремi ланки метаболiзму i продуктившсть бичюв / Р.Й.Кравщв, А.М.Стадник, Д.Д.Осташв, Г.1.Лозинська // Науковий вкник Львiвсько! державно! академп ветеринарно! медицини iменi С.З. Гжицького-Львiв. - 2000. - Т. 2, № 3-4. - С. 44-50.
3. Декларацшний патент 53285 А Укра!на, МПК 7 А23К1/16. Споаб корекцп обмiну речовин i пiдвищення продуктивностi вiдгодiвельних бичюв в умовах дефщиту мiкроелементiв: Декларацшний патент 53285 А Укра!на, МПК 7 А23К1/16 / Кравщв Р.Й., Паска М.З. - №53285А; Заявлено 19.04.2002; Опубл. 15.01.2003. Бюл.№ 1.
4. Ключковська М.В. Гемопоез, обмш бiлкiв, вмiст мiкроелементiв та м'ясна продуктившсть вiдгодiвельних бугайцiв за впливу бiологiчно активних речовин // Науковий вкник ЛНАВМ iменi С.З. Гжицького. - Львiв. 2004 -Т.7, №2. -Ч.5. - С. 27-41.
5. Кравцив Р. И. Обмен веществ и мясные качества молодняка крупного рогатого скота при оптимизации системы микроэлементного питания: Автореф... дис. докт. биол. наук: 03.00.13 / УНИИФиБЖ. - Львов, - 1992. - 87 с.
6. Кравщв Р.Й., Бшенчук Р.В., Бшкевич В.Я. Взаемозв'язок хiмiчного складу грунту iз яюстю кормiв для тварин //Матерiали науково-практично! конференци "Перспективи розвитку аграрного сектору економжи в ринкових умовах". - 2001. - С. 15-16.
7. Кравщв Р.Й., Маслянко Р.П., Жеребецька О.1., Лаба М.Б. Бюлопчна роль мжроелеменив в органiзмi тварин. //Науковий вшник ЛНАВМ iменi С.З. Гжицького. - Львiв, - 2004. - Т.7, №2. - Ч. 6. - С. 63-70.
8. Кравщв Р.Й., Стадник A.M., Бшкевич В.Я., Бшенчук Р.В., Осередчук P.C., Сенечин В.В., Ключковська М.В., Герич В.В. Хелатш сполуки мжроелеменив з амшокислотами - новi компоненти премжЫв для тварин i птицi //Науковий вюник Академи наук вищо! школи Укра!ни (Серiя: Аграрнi науки). - 2005. №3 (29). - С. 106-115.
9. Мицык В.Е. Исследование роли цинка и других микроэлементов в питании животных в западных районах УССР: Автореф. дис...докт. биол. наук. - К., 1965. - 36 с.
10. Мицык В.Ю. Особенности минерального питания животных в западных районах УССР и меры по его улучшению //Микроэлементы в животноводстве и медицине. - К.: Наукова думка, 1965. - С. 25-35.
11. Мжроелементози сшьськогосподарських тварин / М.О. Судаков, B.I. Береза, I. Г. Погурський та ш /За ред. М.О. Судакова - 2-е вид., перероб. i доп. - К.: Урожай, 1991. - 144с.
222
12. Патент Украши на корисну модель 23153, МПК А23К 1/18, А01К 67/02. Cnoci6 on™Mi3a^i процесiв o6MiHy речовин та покращення м'ясних якостей вiдгодiвельних бугайщв в умовах дефщиту мiкроелементiв: Патент Украши на корисну модель 23153, МПК А23К 1/18, А01К 67/02 / Усаченко Л.М., Кравщв Р.Й., Ковaлiв Л.М., Стадник А.М. - № и 2006, 13277; Заявлено: 15.12.2006; Опубл. 10.05.2007, Бюл. 6.
13. Паска М.З. Фiзiологiчний стан та продуктившсть бугайщв за дп солей дефщитних мшроелеменив i ix хелатних комплексiв з цисте!ном: Автореф. канд... вет. наук: 16.00.06 /Львiвськa державна aкaдемiя ветеринарно! медицини iменi С.З.Гжицького. - Львiв, - 2003. - 20с.
14. Прусова Г. Л. Влияние новой минеральной подкормки на рост и развитие бычков мясной симментальской породы //Вестник Полтавского гос. с.-х. ин-та. - 2000. № 1. - С. 89-91.
15. Судаков М.О., Береза В.1., Погурський 1.Г. Гшокобальтоз: дiaгностикa i профшактика в бiогеохiмiчних провшщях Украши //Ветеринарна медицина Украши. - 2000. № 8. - С. 36-37.
16. Хамидов М. Изменение белковой картины крови коров и телок при добавке в рацион различных доз микроэлементов //Труды Узб.НИИ животноводства - Ташкент. - 1981. - С.199-204.
17. Beattic J.H., Avenell A. Trace element nutrition and bone metabolism //Nutr. Res. Cambriolge. - 1992. - Vol.5. - Р. 167-188.
Summary
Usachenko L.M., Kravtsiv R. J., Kowaliv L.M.
INFLUENCE OF MICROELEMENT ADDITION OF SCARCE OLIGOELEMENTSS (J, Se,Co, Fe,Mn, Zn) ON THE PHYSIOLOGICAL-BIOCHEMICAL AND ECONOMIC INDEXES OF BULL-CALVES Physiological-biochemical processes and economic indexes of bull-calves takes place in direct dependence on the correction of rations by scarce oligoelementss in accordance with their form (inorganic or organic).
Key words: trace elements, chelates compounds, TE methionates, rations' correction, metabolism, bull-calves productivity, beef veterinary and sanitation.
Стаття надшшла до редакцИ 6.03.2008
223
