CC BY
11
УДК 636.2.084:631.1
Кравщв Р.Й., академк УААН, професор Сенечин В.В., канд. вет. наук, доцент Головач П.1, док. вет. наук, професор ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iм. С.З.Гжицького
ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВШСТЪ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТ1ОНАТ1В I Л1ЗИНАТ1В М1КРОЕЛЕМЕНТ1В ПРИ В1ДГОД1ВЛ1 БУГАЙЩВ
Виечали на прикладi ТзОВ "1-го Траеня" Дрогобицького району Льеiеськоí обласmi економiчну ефектиетсть застосуеання хелатних комплексних сполук мiкроелементiе (залiза, кобальту, йоду i селену) з незамшними амшокислотами (метюншом i лiзином) - метiонатiе i лiзинатiе. Встаноелено, що дат сполуки знижують собiеартiсть продукцп, призеодять до збыьшення чистого прибутку, що супроеоджуеться тдеищенням рентабельностi еиробництеа.
Ключовi слова: собiеартiсть, рентабельтсть, прибуток, метюнати, лiзинати, мжроелементи (МЕ), бугайщ.
Вступ. Економiчне життя настшьки важливе для кожного, що в умовах самостшно!, незалежно! Укра!ни воно набирае ще бшьшо! ваги [5]. В цьому може переконатись кожен з нас. Проблема тдтримання ефективно! нащонально! економжи в перюд свггово! економiчноl кризи мае стати прюритетною. Всi суспiльнi та пол^ичш сили повиннi об'еднатися навколо розв'язання економiчних проблем, покинути всi внутршш чвари, стати вище особистих i полiтичних амбiцiй за для порятунку, вщновлення та змiцнення нащонально! економжи.
Величезний природний потенцiал, яким володiе Укра!на. повинен зробити l! серйозним конкурентом основним виробникам сшьськогосподарсько! продукци та продуктiв харчування iнших кра!н свiту [1, 3]. Проте, останшми роками тваринництво зазнало значних втрат i надалi залишаеться однiею з найбшьш затратних i збиткових галузей сiльського господарства. Причинами цього е зменшення високотехнiчних видiв виробництва, зниження рiвня селекцшно! роботи, незадовiльний стан кормово! бази [2]. Саме тому ми вважали за доцiльне вивчити на скшьки економiчно доцiльно проводити корекцш рацiонiв вiдгодiвельних бугайцiв хелатними комплексними сполуками мжроелеменив (залiза, кобальту, йоду i селену) з незамшними амшокислотами (метiонiном i лiзином) - метюнатами i лiзинатами.
Матерiал i методи. Дослiдження пов'язанi з вивченням впливу хелатних комплексних сполук мжроелеменив (залiза, кобальту, йоду i селену) з незамшними амшокислотами (метюншом i лiзином) проводились в ТзОВ "1-го
© Кравщв Р.Й., Сенечин В.В., Головач П.1, 2009 198
Травня" Дрогобицького району Львiвськоl области Для проведення дослщу вдабрано бугайщв чорно-рябо! породи другого перюду вiдгодiвлi живою масою 185 - 200 кг. Дослщ включав 60 тварин пдабраних за методом пар-аналопв з врахуванням живо! маси, вжу i фiзiологiчного стану. З них було сформовано чотири групи: контрольну та три дослщш по 15 бугайщв у кожнш. Дослщ тривав 360 дшв. Схема пiдгодiвлi наведена в таблиц 1.
Таблиця 1
Схема пщгод1вл1 бугайщв хелатними комплексними сполуками __дефщитних МЕ_
Групи тварин Кiлькiсть тварин у груш Вид 1 доза добавок до рацюну, мг/кг ж. м.
^Контрольна 15 ОР (основний рацiон)
15 ОР + метюнат Fe (0,05 мг/кг ж. м.)
II - дослвдна метюнат Со (0,04 мг/кг ж. м.) метюнат Se (0,02 мг/кг ж. м.) метюнат I (0,05 мг/кг ж. м.)
ОР + лзинат Fe (0,05 мг/кг ж. м.)
III - дослдна 15 лзинат Со (0,04 мг/кг ж. м.) лзинат Se (0,02 мг/кг ж. м.) лзинат I (0,05 мг/кг ж. м.)
ОР + метюнат Fe (0,025 мг/кг ж. м.)
метюнат Со (0,02 мг/кг ж. м.)
метюнат Se (0,01 мг/кг ж. м.)
IV - дослвдна 15 метюнат I (0,025 мг/кг ж. м.)
+ тзинат Fe (0,025 мг/кг ж. м.) лзинат Со (0,02 мг/кг ж. м.) лзинат Se (0,01 мг/кг ж. м.) лзинат I (0,025 мг/кг ж. м.)
У кiнцi дослщу проводили визначення категорш вгодованостi забшних тварин (ГОСТ 5110-55), а тсля забою визначали вгодованiсть м'ясних туш за (ГОСТ 779-87).
Проан^зовано стан виробництва продукци тваринництва в ТзОВ "1-го Травня" Дрогобицького району Львiвськоl област та економiчну ефективнiсть застосування в годiвлi бугайцiв метiонатiв i лiзинатiв мiкроелементiв. Встановлено можливiсть пщвищення рентабельностi виробництва продукцп тваринництва в дослщному господарствi.
Для проведення розрахунюв економiчноl ефективностi пiдгодiвлi бугайцiв цими добавками нами було використано одержат результата дослщжень та матерiали рiчних звiтiв дослiдного господарства та рекомендацп Мiнiстерства аграрно! полiтики Укра!ни [4].
Результати дослщження. Надзвичайно важливим показником, який пiдтверджуe доцiльнiсть наших фiзiологiчних втручань в бiологiю вiдгодiвельних бугайщв та визначае господарське значення пiдгодiвлi бугайцiв метiонатами i лiзин атами, е економiчна ефективнiсть.
Результати проведених розрахунюв показали, що пiдгодiвля бугайщв
199
метюнатами i лiзинатами мжроелеменив дала значний виробничий i економiчний ефект у Bcix дослщних групах без винятку. Потрiбно вщм^ити, що ефективнiсть застосування хелатних комплексних сполук у дослщних групах була рiзною залежно вiд складу мкродобавок (Табл. 2).
Основний економiчний ефект вщ застосування хелатних сполук полягае у тому, що за рахунок додавання до рацiону бугайцiв метюнаив i лiзинатiв дефiцитних мiкроелементiв виявлено зниження собiвартостi 1 ц м'яса у вах дослiдних групах, вщповщно у другiй групi на 12,5%; у III - на 11,4; i у IV грут на 15,9 вщсотка вщносно контролю, де собiвартiсть 1 ц м'яса становила 863,5 гривень.
Таблиця 2
Економпчна ефектившсть виробництва яловичини у ТзОВ "1-го Травня"
при пiдгодiвлi бугайщв метшнатами i л1зинатами м1кроелемент1в
Показники Групи тварин
I II III IV
Прир1ст живо1 маси за перюд дослщу, ц. 2,59 3,10 3,05 3,26
Середньодобовий прир1ст, г. 719 862 848 906
Затрати корм1в на 1 ц приросту, ц. к. од 11,0 9,25 9,47 9,10
Варпсть корм1в, витрачених за перюд дослщу на 1
тварину, грн. 501 606 599 633
в т. ч. хелат1в, грн. - 105,0 98,0 132,0
Всього затрат на 1 тварину за перюд дослщу, грн. 2236,5 2341,5 2334,5 2368,5
Середня реал1зацшна цша 1 ц. живо1 маси, грн. 905,0 905,0 905,0 905,0
Соб1варт1сть 1 ц. живо1 маси при реатзацд, грн. 863,5 755,3 765,4 726,5
Рентабельшсть, % 4,8 19,8 18,2 24,6
Прибуток на 1 ц. живо! маси, грн. 41,5 149,7 139,6 178,5
На ïï основi у всiх дослiдних групах виявлено зростання чистого прибутку на 1 ц живоï маси. Так, у тварин другоï групи чистий прибуток збшьшився на 108,2 грн., третьоï - на 98,1 грн., а у тварин четвертоï групи на 137,0 гривень по вщношенню до контролю. При цьому встановлено пщвищення рентабельност на 13,4 - 19,8 вщсотка. У тварин II групи на 15,0%, III - на 13,4% i у тварин IV групи на 19,8% порiвняно з контрольною групою.
На рисунку 1 показано чистий прибуток, в гривнях, який ТзОВ "1-го Травня" отримало вщ реалiзацiï одшех' тварини пщдослщних груп. Як видно з рисунку 1 дослщне господарство вщ реалiзацiï одшех' тварини контрольное' групи отримано 107,49 гривень чистого прибутку, вщ тварини II групи - 464,1 грн., III - 425,8 та 581,9 гривень вщ реалiзацiï м'яса бугайця IV групи. Це свщчить про те, що застосування хелатних комплексних сполук е рентабельним i економiчно ефективним.
200
Рисунок 1. Чистий прибуток отриманий ввд реалпацп дослвдних бугайщв.
Висновки. Пiдраховано, що додаткове введення до ращону бугайцiв метюнаив i лiзинатiв мiкроелементiв виявилось економiчно ефективним. Застосування хелатiв МЕ дозволило знизити собiвартiсть на 15,9%, прибуток на 1 ц живо! маси зрю на 137,0 грн, рентабельшсть тдвищилась на 19,8% порiвняно з контрольною групою.
Пiдсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що найкращий результат одержано при mдгодiвлi бугайцiв метюнатами i лiзинатами МЕ: метiонатами з^за в дозi 0,025 мг/кг ж. м., кобальту - 0,02, селену 0,01, йоду -0,025 та лiзинатами залiза - 0,025, кобальту - 0,02, селену - 0,01, йоду - 0,025 мг/кг живо! маси. Цей премжс дае змогу найращональшше використовувати потенцшш можливостi оргашзму молодняку велико! рогато! худоби на вiдгодiвлi, пiдвищуе !х продуктивнiсть та рентабельшсть виробництва яловичини.
Л1тература
1. Андршчук В.Г. Економiка аграрних пiдприемств. - К.: КНЕУ, 2002. -624 с.
2. Довщник з технологи та менеджменту в тваринництвi / За ред. проф. Ю. Д. Рубана. - Харюв: Еспада, 2002. - 572 с.
3. Економжа сшьського господарства / П.П.Руснак, В.В.Жебка, М.М. Рудий та ш.; За ред. П.П.Руснака. - К.: Урожай, 1998. - 320 с.
201
4. Методичш рекомендаци з планування, облжу i калькуляци co6iBapTOCTi продукци (po6iT, послуг) сшьськогосподарських пiдприeмств, затвердженi наказом Мiнагрополiтики вщ 18.05.01 за № 132 // Бухгалтерiя у сiльському господарствi. - 2001. - № 8. -С. 21 - 42.
5. Рябоконь В.П. Соцiально-економiчнi проблеми АПК Украши в сучасних умовах. - К.: 1АЕ УААН, 2000. - 359 с.
Summary
Economical efficiency of helate complex units of trace elements (iron, cobalt, iodine and selenium) along with essential amino acids (metionin and lysin) -metionates and lysinates were studied and "IMay" limited was taker as an example. At was determined that these elements reduce production costs, lead to increase of clear income and that is accompanied by the increase of profitability.
Стаття надшшла до редакцИ 23.03.2009
202
