CC BY
7
УДК 619:612.015:636.2.084
Кравщв Р.Й., доктор бюлопчних наук, академк УААН, професор Сенечин В.В., кандидат ветеринарних наук, доцент © Романишин В.П., кандидат бюлопчних наук, професор Головач П.1., доктор ветеринарних наук, професор Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ОКРЕМ1 Д1ЛЯНКИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБМ1НУ В ОРГАН1ЗМ1 ДОСЛ1ДНИХ БУГАЙЦ1В ЗА КОРЕКЦП IX РАЦ1ОН1В МЕТ1ОНАТАМИ I Л1ЗИНАТАМИ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В
Виечали на прикладг ТзОВ "1-го Траеня " Дрогобицького району Льегеськог област1 ¡нтенсиетсть енергетичного обмту е оргашзм1 бугайц1е, яких тдгодоеуеали хелатними комплексними сполуками м1кроелемент1е (зал1за, кобальту, йоду I селену) з незамшними амшокислотами (метютном I л1зином) - метюнатами I л1зинатами. Встаноелено, що данг сполуки позитивно еплиеають на актиетсть цитохромоксидази I сукцинатдег1дрогенази, ят, е свою чергу, прискорюють енергетичний обмт е оргамзм1.
Ключовi слова: бугайц1, метюнати, л1зинати, мжроелементи, цитохромоксидаза, сукцинатдег1дрогеназа, енергетичний обмт.
Вступ. Отримання вщ тварин максимально! кшькост продукци можливе тшьки в результат впровадження нових технологш, розвитку сучасного рiвня годiвлi, удосконалення нових умов утримання. Широке впровадження ряду препараив i бюлопчно активних речовин потребуе знання механiзму !х ди на органiзм [2, 5].
Вивчення особливостей регуляци енергетичного обмiну в продуктивних тварин стае ще бшыл актуальним, оскiльки воно дае можливють здiйснювати вплив i, частково, керувати обмшними процесами, а це, в свою чергу, дозволить спрямовано впливати на продуктивш якост тварин [4].
Матерiал i методи. Дослiдження проводились в ТзОВ "1-го Травня" Дрогобицького району Лывiвсыкоl областi на бугайцях чорно-рябо! породи другого перiоду вiдгодiвлi живою масою 185-200 кг. Дослщ включав 100 тварин, пiдiбраних за методом пар-аналопв з врахуванням живо! маси, в^ i фiзiологiчного стану, з яких було сформовано десять груп: контрольну та дев'ять дослщних, по 10 бугайцiв у кожнш (табл. 1).
Перед початком експерименту, впродовж i пiсля завершення його проводили клшчний огляд бугайцiв [вимiрювали температуру тiла (Т), частоту пульсу (П) i дихання (Д)], щ показники були в межах фiзiологiчноl норми. Дослiд тривав 120 дшв: пiдготовчий перiод - 30 i дослiдний перiод 90 днiв. Впродовж дослщного перiоду тваринам дослiдних груп ^м основного рацiону (ОР), згодовували хелатнi комплекси мiкроелементiв з незамшними
© Кравщв Р.Й., Сенечин В.В., Романишин В.П., Головач П.1., 2008
128
амшокислотами: метюншом i лiзином з розрахунку мг/кг живо! у рiзних спiввiдношеннях.
В кшщ пiдготовчого перiоду, першого, другого та третього мюящв дослiду проводили клшчний огляд бугайцiв усiх груп (вимiрювали Т, П, Д) та вщбирали проби кровi з яремно! вени. Як антикоагулянт використовували гепарин. Визначали: а) активнiсть цитохромоксидази в формених елементах кровi за В.А.Кетлшським [1]; б) активнiсть сукцинатдегiдрогенази [7].
Таблиця 1
Елемент Доза мг/кг живо! маси Групи тварин
I -Контрол ьна II III IV V VI VII VIII IX X
Дослщш
Метюнат Л1зинат Метюнат+Л1зинат
Fe 0,02 - - - - - - - ++ - -
0,025 - - - - - - - - ++ -
0,03 - - - - - - - - - ++
0,04 - + - - + - - - - -
0,05 - - + - - + - - - -
0,06 - - - + - - + - - -
Со 0,015 - - - - - - - ++ - -
0,02 - - - - - - - - ++ -
0,025 - - - - - - - - - ++
0,03 - + - - + - - - - -
0,04 - - + - - + - - - -
0,05 - - - + - - + - - -
Se 0,0075 - - - - - - - ++ - -
0,01 - - - - - - - - ++ -
0,015 - + - - + - - - - ++
0,02 - - + - - + - - - -
0,03 - - - + - - + - - -
I 0,02 - - - - - - ++ - -
0,025 - - - - - - - - ++ -
0,03 - - - - - - - - - ++
0,04 - + - - + - - - - -
0,05 - - + - - + - - - -
0,06 - - - + - - + - - -
Математико-статистичну обробку експериментальних цифрових даних проводили за О.Юйвшим [3]. Результати середшх значень вважали статистично вiрогiдними при Р<0,05 (Р<0,05*; Р<0,02**; Р<0,01***; Р<0,001****).
Результати дослiджень. Iнтенсивнiсть енергетичного обмiну в органiзмi тварин визначаеться швидкiстю чисельних реакцiй, якi каталiзуються окисно-вiдновними ферментами, зокрема сукцинатдегщрогенази (СДГ) i цитохромоксидазою (ЦХО) [6].
В таблищ 2 представлено актившсть цитохромоксидази (КФ 1.9.3.1.) в кровi пiддослiдних тварин при додаваннi до !х рацiонiв хелатiв мiкроелементiв. З даних, наведених в таблищ, видно, що актившсть ЦХО тд час до^ду у тварин всiх пщдослщних груп була в межах фiзiологiчноl норми. Проте слiд
129
зазначити, що пiдгодiвля тварин хелатами МЕ позитивно впливала на актившсть даного ферменту. Так, через мюяць шсля початку пiдгодiвлi актившсть ЦХО зросла на 0,4-3,1% порiвняно з пiдготовчим перюдом, через два мiсяцi - на 0,5-3,7% i через три мкящ на 0,8-9,4%. Вiдмiчено також зростання активной ЦХО у тварин дослщних груп порiвняно з контрольною. У тварин II групи актившсть вищезгаданого ферменту пщвищилась на 1,84,0%, у тварин III групи на 2,6-3,4% i у тварин IV дослщно! групи, яю як i тварини II i III дослщних груп отримували додатково до основного метюнати мiкроелементiв, активнiсть ЦХО пщвищилася на 3,6-4,2% порiвняно з контрольною групою.
Таблиця 2
Актившсть ЦХО кров1 бугайцiв при пiдгодiвлi 1х метiонатами
i лйинатами мiкроелементiв, ммоль/год/л, М±т; п=5
Групи тварин Шдготовчий перюд Дослвдний пер1од, м1сяць
1 2 3
I 9,59±0,17 9,62±0,14 9,66±0,16 9,60±0,20
II 9,63±0,14 9,79±0,11 9,90±0,13 9,98±0,14
III 9,60±0,13 9,90±0,09 9,91±0,09 9,93±0,10
IV 9,70±0,16 9,09±0,10* 10,01±0,13 10,0±0,17
V 9,58±0,15 9,79±0,15 9,80±0,12 9,88±0,13
VI 9,66±0,15 9,88±0,15 9,91±0,10 9,88±0,09
VII 9,63±0,12 9,79±0,18 9,99±0,14 10,02±0,07
VIII 9,64±0,19 9,68±0,12 9,69±0,12 9,72±0,14
IX 9,63±0,18 9,89±0,16 9,91±0,10 10,54±0,10***
X 9,69±0,21 9,84±0,12 9,91±0,08 9,95±0,11
У кровi тварин V, VI, VII дослiдних груп, якi отримували лiзинати МЕ, теж вiдмiчено тдвищення активностi цитохромоксидази. У сироватцi кровi тварин V групи - на 1,4-2,9%; VI - на 2,6-2,9% i у сироватщ кровi тварин VII групи актившсть ЦХО зросла на 1,8-4,4 вщсотка порiвняно з контрольною групою. У бугайцiв VIII, IX, X дослщних груп, яких пщгодовували метюнатами i лiзинатами мшроелеменив, як i у тварин I - VII груп, також е вiдмiчено зростання активност даного показника: у кровi тварин VIII групи на 0,3-1,2%, IX - на 2,6-9,8% i Х групи на 2,3-3,4% порiвняно з контрольною групою.
Також ми проводили визначення активной сукцинатдегщрогенази (КФ 1.3.99.1.), даш представлеш в таблицi 3. З наведених в таблиц даних видно, що хелатш сполуки мiкроелементiв сприяють пщвищенню активностi сукцинатдегiдрогенази. Так, через мюяць пiдгодiвлi метiонатами в дозах Бе-0,04; Со-0,03; 8е-0,015 i Ю,04 мг/кг живо! маси (II група) актившсть зросла на 2,7%; через два мкящ на 3,8% i через три мкящ на 11,5% порiвняно з контрольною групою (Р<0,01).
У кровi тварин третьо! групи спостерiгалось зростання активност СДГ через мiсяць, два i три на 3,2; 9,1 i 11,6% по вiдношенню до контролю (Р<0,05). Четверту групу тварин пщгодовували метюнатами мжроелеменив: Бе-,06; Со-0,05; 8е-0,03 i I-0,06 мг/кг живо! маси, що спричиняло зростання даного показника через мкяць на 7,0%, через два - 8,0 та через три мкящ на 7,4% вщносно контрольно! групи (Р<0,05).
130
Пiдгодiвля тварин лiзинатами мжроелеменив (V, VI, VII групи) також призводила до зростання активност СДГ. У тварин V групи, яю отримували лiзинати Fe-0,04; Co-0,03; Se-0,015 i I-0,04 мг/кг живо! маси, активнiсть даного ферменту зросла на 4,6; 6,7 i 6,8% по мюяцях порiвняно з контрольною групою. У тварин VI групи ^зинати Fe-0,05; Co-0,04; Se-0,02 i I-0,05 мг/кг живо! маси) вщбулося зростання активностi СДГ на 7,4% через мшяць пiдгодiвлi, 12,3% через два (Р<0,02) та 12,1% через три мкящ (Р<0,02) порiвняно з контрольною групою. Додавання тваринам лiзинатiв Fe-0,06; Co-0,05; Se-0,03 i I-0,06 мг/кг живо! маси (VII група) сприяла зростанню активностi СДГ в кровi через мiсяць на 7,4%; через два -12,2% (Р<0,02); через три мкящ на 11,6% (Р<0,02) порiвняно з контрольною групою.
Таблиця 3
Актившсть СДГ R-poei бугайц1в при п1дгод1вл1 ix мет1онатами
i лпинатами м1кроелемент1в, ммоль/год/л, M±m; n=5
Групи тварин Щдготовчий перюд Дослщний перюд, м1сяць
1 2 3
I 21,40±0,40 21,42±0,42 21,38±0,44 21,51±0,45
II 21,42±0,44 22,0±0,41 22,19±0,35 23,99±0,35***
III 21,37±0,52 22,11±0,57 23,33±0,60* 24,0±0,60*
IV 21,39±0,49 22,91±0,39* 23,10±0,51 23,11±0,37*
V 21,34±0,44 22,41±0,58 22,81±0,50 22,98±0,42
VI 21,38±0,56 23,01±0,68 24,01±0,60** 24,12±0,63**
VII 21,33±0,50 23,0±0,60 24,0±0,49** 24,01±0,54**
VIII 21,40±0,54 23,91±0,51* 23,8±0,63* 23,89±0,48**
IX 21,37±0,61 24,11±0,63* 24,5±0,64** 24,77±0,71**
X 21,38±0,52 23,10±0,56 23,20±0,61 23,21±0,59
Згодовування метiонатiв i лiзинатiв мiкроелементiв одночасно (VIII, IX, X групи) сприяло, як видно з таблищ, найбшьшому зростанню активностi сукцинатдегщрогенази. У VIII групi активнiсты даного ферменту через мюяць зросла на 11,6% через два-11,3% (Р<0,05) та 11,1% через три мкящ (Р<0,02) порiвняно з контрольною групою. Пiдгодiвля бугайцiв IX групи метiонатами i лiзинатами МЕ в кiлыкостях: Fe-0,025; Со-0,02; Se-0,01; I-0,025 мг/кг живо! маси зумовила зростання активност сукцинатдегщрогенази через мюяць пiдгодiвлi на 12,5% (Р<0,05), через два-14,6% (Р<0,02) i через три мiсяцi на 15,1% (Р<0,02) порiвняно з контрольною групою. В Х груш тварин актившсть СДГ зросла на 7,8; 8,5 i 7,9% вщповщно по мюяцях порiвняно з контрольною групою.
Висновки. Проаналiзувавши результати, можна зробити висновок, що найвищою активнiсты цитохромоксидази була у кровi тварин IX групи, яких тдгодовували метiонатами i лiзинатами мжроелеменив у дозах: Fe-0,025; Со-0,02; Se-0,01; I-0,025 мг/кг живо! маси. Така пiдгодiвля сприяла пiдвищенню активност ЦХО на 9,8% порiвняно з контрольною групою, отриманий результат е статистично вiрогiдним (Р<0,01). Порiвнюючи актившсть СДГ у кровi тварин дослщних груп по мiсяцях з тдготовчим перiодом, видно, що через мшяць активнiсты даного ферменту зросла на 2,7-12,8%, через два на 3,614,6% i через три мшящ на 7,7-15,9% порiвняно з тдготовчим перюдом.
131
Отже, пщсумувавши i проан^зувавши дат, можна зробити висновок, що пiдгодiвля тварин хелатними сполуками МЕ (метюнатами i лiзинатами)позитивно впливае на активнiсть цитохромоксидази i сукцинатдегiдрогенази, якi, в свою чергу, прискорюють енергетичний обмiн в оргашзм1
Л1тература
1.Кетлинский В.А., Михайлова Е.Н. Количественное определение активности цитохромоксидазы в форменных элементах крови.// Лаб. дело. 1968, № 1. -С. 71.
2. Кщак 1.Т. Виробництво i застосування премiксiв. - К.: Урожай, 1995. -272 с.
З.Ойвин В.А. Статистическая обробка результатов экспериментальных исследований // Патофизиология и эксперим. терапия. - 1960. - № 4. - С. 20 -25.
4.Терещенко С. Мшеральш сум^ для премжав // Зерно i хлiб. - 1999. - № 4. - С. 29.
5.Хенниг А. Минеральные вещества, витамины, биостимуляторы в кормлении сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1976. - 559 с.
6. Янович В.Г., Вовк С.И. Роль аминокислот в энергетических процессах жвачных животных // Сельскохозяйственная биология. - 1989. - № 4. - С. 108 -112.
7.Kuhn F., Abood L.G. Colorimetrie Estimation of gueeinie Orhydrogenase by Triphenyltetra - Zolium Chlouae // February. - 11-1949. - vol. 109. P. 144 - 146.
Summary
Physical and chemical along with sanitary indexes and nutritive value of bull-calves meat, which were fed with helate complex units of trace elements (iron, cobalt, iodine and selenium) with essential amino acids (metionin and lysine) - metionates and lysinates were otudia and "1 May " limited was taker as an example.
At was determined that these compounds improse nutritive value of buff and make it more resistible to spoiling during the process of storage.
Стаття надшшла до редакцИ 19.08.2008
132
