CC BY
19
УДК 619:612.1:636,2.084
Сенечин В.В., кандидат ветеринарних наук, доцент, Головач П.1., доктор ветеринарних наук, професор, Цимбала В.1., кандидат бюлопчних наук, доцент ® Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ВМ1СТ ЗАГАЛЬНОГО Б1ЛКА У СИРОВАТЦ1 КРОВ1 БУГАЙЦ1В НА В1ДГОД1ВЛ1 ЗА КОРЕКЦ11 IX М1НЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ
Виечали на прикладг ТзОВ "1-го Траеня" Дрогобицького району Льегеськог област1 ем1ст загального бтка у сироеатц кроег бугайц1е, яких тдгодоеуеали хелатними комплексними сполуками м1кроелемент1е (зал1за, кобальту, йоду I селену) з незамшними амшокислотами (метюншом I л1зином) - метюнатами I л1зинатами. Встаноелено, що данг сполуки позитивно еплиеають на ем1ст загального бтка у сироеатц кроег, що сегдчить про кращий синтез його печшкою дослгдних теарин.
Ключовi слова: бугайц1, метюнати, л1зинати, мжроелементи ^е, Со, I, Se), сироеатка кроег, загальний бток.
Вступ. В життeдiяльностi будь-якого оргашзму першочергова роль належить бшкам - високомолекулярним оргашчним сполукам, до складу яких входять залишки рiзних амшокислот. З ними зв'язаш основш прояви життя: травлення, подразливють, скоротливють, здатшсть до росту i розмноження, дихання та шш1 Вони е складовими шюри, юсток, хрящiв, кл^ин i субкл^инних структур, вiдiграють захисну роль. Без бшюв-ферменив, якi регулюють бiохiмiчнi перетворення в органiзмi, неможливий нормальний процес обмiну речовин [7]. Бшки кровi виконують багато функцiй: тдтримують постiйнiсть онкотичного тиску, рН кров^ рiвень катiонiв у нiй, ввдграють важливу роль в утвореннi iмунiтету, комплексiв з вуглеводами, лiпiдами, гормонами та шшими речовинами. Крiм цього, бшки в органiзмi виступають в якост каталiзаторiв хiмiчних реакцiй [1, 4].
Одним з головних факторiв, яю впливають на склад кров^ е повноцiнна i збалансована годiвля за основними поживними та бюлопчно активними речовинами. З метою тдвищення фiзюлоriчноl ди та бюлопчно! доступност дефiцитних мiкроелементiв (МЕ) на оргашзм тварин, зокрема реагентнi показники кров^ нами розробленi новi пiдходи i напрямки до балансування рацiонiв хелатними комплексними сполуками мжроелеменив з незамшними амшокислотами.
Матер1ал 1 методи. Дослщження проводились в ТзОВ "1-го Травня" Дрогобицького району Львiвськоl областi на бугайцях чорно-рябо! породи другого перюду вiдгодiвлi живою масою 185-200 кг. Дослщ включав 100 тварин, пдабраних за методом пар-аналогiв з врахуванням живо! маси, вжу i
® Сенечин В.В., Головач П.1., Цимбала В.1., 2010
264
фiзiологiчного стану, з яких було сформовано десять груп: контрольну та дев'ять дослщних, по 10 бугайщв у кожнш (табл. 1).
Перед початком експерименту, впродовж i тсля завершення його проводили клмчний огляд бугайцiв [вимiрювали температуру тша (Т), частоту пульсу (П) i дихання (Д)], цi показники були в межах фiзюлоriчноl норми. Дослщ тривав 120 днiв: тдготовчий перiод - 30 i дослщний перiод 90 днiв. Впродовж дослщного перiоду тваринам дослiдних груп ^м основного рацiону (ОР), згодовували хелатш комплекси мiкроелементiв з незамiнними амшокислотами: метiонiном i лiзином з розрахунку мг/кг живо! у рiзних сшввщношеннях.
В кiнцi пiдготовчого перiоду, першого, другого та третього мiсяцiв дослщу проводили клiнiчний огляд бугайцiв уЫх груп (вимiрювали Т, П, Д) та вщбирали проби кровi з яремно! вени. Як антикоагулянт використовували гепарин. Визначали вмiст загального бшка з бiуретовим реактивом за методом Л.М.Делекторсько! та iн. [2];
Таблиця 1
Елемент Доза мг/кг живо! маси Групи тварин
I -Контрол ьна II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX 1 X
Дослщш
Метюнат Л1зинат Метюнат+Л1зинат
Fe 0,02 - - - - - - - ++ - -
0,025 - - - - - - - - ++ -
0,03 - - - - - - - - - ++
0,04 - + - - + - - - - -
0,05 - - + - - + - - - -
0,06 - - - + - - + - - -
Со 0,015 - - - - - - - ++ - -
0,02 - - - - - - - - ++ -
0,025 - - - - - - - - - ++
0,03 - + - - + - - - - -
0,04 - - + - - + - - - -
0,05 - - - + - - + - - -
Se 0,0075 - - - - - - - ++ - -
0,01 - - - - - - - - ++ -
0,015 - + - - + - - - - ++
0,02 - - + - - + - - - -
0,03 - - - + - - + - - -
I 0,02 - - - - - - ++ - -
0,025 - - - - - - - - ++ -
0,03 - - - - - - - - - ++
0,04 - + - - + - - - - -
0,05 - - + - - + - - - -
0,06 - - - + - - + - - -
Математико-статистичну обробку експериментальних цифрових даних
проводили за ОХОйвшим [6]. Результати середшх значень вважали статистично вiрогiдними при Р<0,05*; Р<0,01**; Р<0,001***.
Результати дослщжень. Зниження загального бiлка сироватки кровi (гiпопротеlнемiя) вiдмiчаeться при довготривалiй недогодiвлi тварин, алiментарнiй остеодистрофи, гiпокобальтозi, ензоотичному зобi, хронiчних розладах шлунково-кишкового тракту та шших захворюваннях.
265
Гiперпротеiнемiя - тдвищення рiвня загального бшка сироватки кров^ дуже часто зустрiчаeться при штенсивному веденнi тваринництва [3, 5].
Враховуючи вищесказане, ми вважали за доцшьне вивчити динамiку вмiсту загального бшка в сироватщ кровi дослiдних тварин. Одержат дат наведенi в табл. 2.
Таблиця 2
Bmíct зaгaльного бiлкa в сиpовaтцi Kpoei бугaйцiв при пiдгодiвлi
ïx метiонaтaми i .ihumiTaivin мжроелемен^в, г/л, M±m; n=5.
Групи тварин Шдготовчий перюд Досл1дний пер1од, м1сяць
1 2 3
I 64,7±1,67 64,9±1,65 65,1±1,66 65,0±1,67
II 65,2±1,68 67,9±1,66 68,7±1,66 71,1±1,63*
III 64,8±1,66 68,8±1,62 71,0±1,63 72,0±1,64**
IV 64,9±1,66 67,0±1,63 69,4±1,64 70,0±1,67
V 64,8±1,67 68,4±1,65 69,9±1,60 71,2±1,65*
VI 65,1±1,66 70,1±1,60 71,7±1,65* 72,8±1,67*
VII 64,8±1,67 68,4±1,65 71,1±1,64* 71,9±1,66*
VIII 65,1±1,65 68,8±1,62 72,0±1,66* 73,1±1,64**
IX 64,8±1,66 72,1±1,64* 74,5±1,65** 75,3±1,67***
X 65,1±1,67 70,1±1,60 73,0±1,66* 73,7±1,65**
З отриманих даних видно, що вмiст загального бшка сироватки кровi бугайцiв пщдослщних груп пiд час пiдготовчого перюду коливався в межах 64,7±1,67 - 65,2±1,68 г/л. Piвень загального бшка у кровi бугайцiв контрольно1' та дослщних груп протягом всього експерименту коливався у межах фiзiологiчноï норми, хоча в дослщних групах спостер^алось тдвищення 1'х кiлькостi вiдносно контролю. Так, тваринам II групи згодовували метюнати Fe - 0,04; Co - 0,03; Se - 0,015; I - 0,04 мг/кг живо1' маси. Вмют загального бшка у них зрю через мюяць на 4,6, через два на 5,3 i через три мюящ на 9,4% по вщношенню до контрольное' групи. Слщ зауважити, що зростання даного показники через три мюящ було статистично вiрогiдним (Р<0,05). Порiвнявши вмiст загального бiлка протягом трьох мюящв по вiдношенню до пщготовчого перiоду, виявлено його зростання на 4,1% - через мюяць, 5,4 - через два та 9,0% через три мюящ. Тварини III групи теж отримували метюнати мжроелеменив в мг/кг живоï маси: Fe - 0,05; Co - 0,04; Se - 0,02; I - 0,05, що сприяло зростанню вмюту загального бшка на 6,0% через мюяць, 9,1 - через два, 10,8% через три мюящ (Р<0,02). По вщношенню до пщготовчого перюду це зростання становило 6,2% через мюяць, 9,6 - через два та 11,1% через три мюящ. У четвертш дослщнш грут також на протязi першого, другого i третього мюящв дослщного перiоду спостер^алось пiдвищення вмiсту загального бiлка на 3,2; 6,6 i 7,7% по вщношенню до контрольноï групи та 3,2; 6,9 i 7,8% по вщношенню до пщготовчого перюду.
Вiдмiчено позитивний вплив на вмют загального бшка при згодовувант
266
лiзинатiв мжроелеменив (V, VI, VII групи). Пiдгодiвля тварин V групи лiзинатами Fe - 0,04; Co - 0,03; Se - 0,015; I - 0,04 мг/кг живо! маси сприяла зростанню даного показника протягом трьох мюящв вщповщно на 5,4; 7,4; 9,5% вщносно контрольно! групи. Зростання загального бшка через три мюящ було статистично вiрогiдним (Р<0,05). По вщношенню до пщготовчого перiоду вмiст загального бшка зрю на 5,5% через мюяць; 7,9 - через два та 9,9% через три мюящ. Додавання до ращону лiзинатiв залiза i йоду в дозi по 0,05 та кобальту в дозi 0,04 i селену - 0,02 мг/кг живо! маси (VI група) сприяло збшьшенню загального бшка через I, II i Ш мюящ вщповщно на 8,0; 10,1 i 12% по вщношенню до контрольно! групи (Р<0,05) та 7,7; 10,1 i 11,8% по вщношенню до пщготовчого перюду. У сироватщ кровi тварин VII групи рiвень загального бшка зрю через мюяць на 5,5%, через два - на 9,7 i через три мюящ на 11% вщносно пщготовчого перюду. По вщношенню до контрольно! групи цей показник зрю на 5,4; 9,2 i 10,6% (Р<0,05) через I, II i III мюящ вщповщно.
Додавання сумiшi метюнаив i лiзинатiв МЕ тваринам VIII, IX, X груп мало бшьш пом^ний вплив на рiвень загального бшка, шж додавання одних метюнаив чи лiзинатiв. Так, тваринам VIII групи згодовували метюнати i лiзинати залiза та йоду по 0,02; кобальту - 0,015; селену - 0,0075 мг/кг живо! маси. В результат цього рiвень загального бшка зрю на протязi трьох мюящв на 6,0; 10,6; 12,5% по мюяцях вщносно контрольно! групи (Р<0,05 - 0,02), вщносно пщготовчого перюду на 5,7; 10,6; 12,3% по мюяцях вщповщно. Згодовування дослщним тваринам 0,025 мг/кг живо! маси метюнаив i лiзинатiв Fe i I; 0,02 - Со; 0,01 - Se (IX група) через мюяць сприяло зростанню загального бшка на 11,1, через два - 14,4, через три мюящ на 15,8% по вщношенню до контрольно! групи (Р<0,05 - 0,01) та 11,3; 15 i 16,2% по вщношенню до пщготовчого перюду. Десятш груш тварин, як i тваринам VIII i IX груп згодовували метюнати i лiзинати МЕ, але в дещо бшьших дозах, що призвело до зростання загального бшка на 8,0; 12,1; 13,4% по вщношенню до контрольно! групи (Р<0,05 - 0,02) i 7,7; 12,1; 13,2% вщносно пщготовчого перюду вщповщно через I, II i III мюящ.
Висновки. Пiдгодiвля дослщних бугайщв хелатними сполуками мжроелеменив сприяе пщвищенню рiвня загального бшка у сироватщ кровi бугайщв уЫх дослщних груп протягом трьох мюящв по вщношенню до контрольно! групи та пщготовчого перюду. Також слщ зауважити, що найкращим цей показник був у тварин IX групи, по закшчеш третього мюяця вш становив 75,3±1,67 г/л, що на 13,4 вщсотка бшьше, шж у тварин контрольно! групи. Це свщчить про те, що в печшщ бугайщв дослщних груп синтез бшка проходить штенсившше, шж у контроле
Л1тература
1. Дашковський О.О., Васерук Н.Я. Динамжа бшкового обмшу у сироватщ кровi дшних корiв за ди метюнаив залiза, мда, в^амшу Е та свинцю // Науковий вюник Львiвськоï державно! академи ветеринарно! медицини iм. С.З.Гжицького. - Львiв, 2003. - Т. 5. № 2. - Ч. 1. -С. 10-13.
2. Делекторская Л.Н., Сентебова Н.А., Салуэнья А.И. Об унификации методов определения общего белка в сыворотке крови // Лабораторное дело. -
267
1978. - № 8.- С. 483 - 487.
3. Звенкова Е.Н. Аминокислоты, пептиды и белки. - В кн.: Химия биохимически активных природных соединений. М., 1970, - С. 15 - 81.
4. Кравщв Р.Й., Ключковська М.В. Бшковий обмш при корекци мжроелементного живлення // Тези 14 з'1зду Украшського фiзiологiчного товариства iM. 1.П.Павлова. - Кшв, 1994. - С. 246-249.
5. Минеральное питание и гематологические показатели крупного рогатого скота, содержащегося в различных природно-климатических зонах Ставропольського края / Данилова Л.Г., Некрасова И.И. // Экол. и охрана окруж. среды: Тез. докл. 4-й Междунар. (7-й Всерос.) науч. - практ. конф., Рязань, 28 - 30 сентября, 1998. - Рязань, 1998. - С. 13-33.
6. Ойвин В.А. Статистическая обработка результатов экспериментальных исследований // Патфизиология и эксперим. терапия. - 1960. - № 4. - С. 20-25.
7. Хенниг А. Минеральные вещества, витамины, биостимуляторы в кормлении сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1976. - 559 с.
Summary
Senechen V.V., candidate of veterinary sciences, docent Golovach P.I., doctor of veterinary sciences, professor Tsymbala V.I., candidate of biological sciences, docent Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj
COMMON PROTEIN CONTENT IN BULLS BLOOD SERUM DURING FEEDING BY THE CORRECTION OF THEIR MINERAL NOURISHMENT
Based on the Ltd. example "1-May" Drohobych district Lviv region, the common protein content in bulls blood serum, which were fed with helates complex compound of microelements (iron, cobalt, iodine and selenium) with non-essential (methionine and lysine) - methionates and lysinates. It was set up, that such compounds have a positive influence on common protein content in blood serum, that testify the intensive synthesis of its liver of experimental animals.
Стаття надшшла до редакцИ 29.03.2010
268
