CC BY
9
УДК: 619:577.1:619:612.015:636.2
Кравщв Р.Й., д.б.н., професор, академк УААН, Усаченко Л.М., к.вет.н., доцент, © Ковалiв Л.М., к.б.н., старший науковий сшвроб^ник.
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ДИНАМ1КА ВМ1СТУ Б1ЛК1В I АЗОТОВИХ СПОЛУК В КРОВ1 В1ДГОД1ВЕЛЬНИХ БУГАЙЩВ ЗА М1КРОЕЛЕМЕНТНО1 КОРЕКЦП
РАЦ1ОН1В
У статт1 еисетлено динамгку ем1сту бткге I азотоеих сполук е кроег егдгодгеельних бугайц1е у езаемозе'язку з застосуеанням ргзних форм I доз дефщитних м1кроелемент1е $, Со, Бе, ММп, Fe, 7п).
Ключовi слова: ПАФ, МЕ, БАР, АсАТ, АлАТ, м.т., хелатт сполуки, метюнати, корекщя рацюше, метабол1зм, егдгодгеельт бугайц1.
Вступ. Вихщним матерiалом для синтезу бшюв е екзогенш i ендогенш амшокислоти, з них вшьш - е найбшьш лабшьними в бiлковому обмм тварин. Концентрацiя !х та використання може змшюватися пiд впливом рiзних факторiв, зокрема вiд нестачi чи надлишку тих чи iнших дефщитних мжроелеменив. В процесi метаболiзму амшокислоти постшно пiдлягають рiзним перетворенням шляхом поеднання процеЫв переамiнування з окиснювальним дезамiнуванням. Частина !х використовуеться для синтезу бшюв органiв i тканин, частина тратиться на синтез бюлопчно важливих речовин (гормони, ферменти, простетична група гемоглобшу тощо), а решта амiнокислот пiдлягае розпаду i використовуеться як енергетичний матерiал [7]. Крiм цього, амiнокислоти використовуються для збшьшення маси бiлкiв органiв i тканин у зв'язку з !х ростом [19,21]. Отже, в процес росту змшюеться потреба тварин в амшокислотах на 1 кг маси тварини i приросту [24].
Зважаючи на те, що захiдний регiон Люостепу характеризуеться дефiцитом окремих МЕ в грунту водi i кормах [12,14,15,16,18], виникае необхщшсть через оптимiзацiю мшерального обмiну покращити бiосинтетичнi процеси в органiзмi тварин.
Тому метою нашо¥ роботи було дослiдити динамiку бшкового i азотового обмiну та ркт i розвиток вiдгодiвельних бугайцiв за впливом мжроелементно! добавки дефiцитних мжроелеменив.
Матерiал i методи. Поставлене завдання виконане на кафедрi ветеринарно-саштарно! i радюлопчно! експертизи, стандартизаци i сертифкаци Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького та ПАФ «Бший Стж» Сокальського району Львiвськоl областi.
Першочергово ми дослщили фоновий вмiст мiкроелементiв у кормах
© Кравщв Р.Й., Усаченко Л.М., Ковал1в Л.М., 2009 100
вищезгаданого господарства. Методом кшькюного атомно-абсорбцшного спектрохiмiчного аналiзу нами встановлено у кормах низький рiвень (нижче фiзiологiчних потреб органiзму) наступних мкроелемешчв: J,Se,Co,Fe,Mn,Zn.
Для подальшого дослщження ми пiдiбрали 40 клiнiчно здорових бугайщв живою масою ~250 кг. Сформували 4 групи тварин по 10 голiв в кожнiй вщповщного вiку, розвитку i живо! маси. Годiвлю пiддослiдних тварин проводили згщно представлено! схеми (табл.1). Контрольна група отримувала основний рацiон (ОР), а трьом дослщним додатково до ОР згодовували дефiцитнi МЕ у формi неорганiчних солей або 1хшх хелатних сполук з амшокислотою метiонiном, з розрахунку мг на 1 кг маси тша (м.т.) тварини у рiзних рiвнях та спiввiдношеннях. Йод (у фiзiологiчних межах - 0,03 мг/кг м.т.) - бугайщ отримували у формi йодовано! кухонно! солi в складi комбiкорму.
Таблиця 1
Групи тварин Кшьшсть гол1в Характер год1вл1
Контрольна 10 ОР (основний рацюн)
1-а дослщна 10 ОР + МЕ неоргашчних солей (мг/кг м.т.): Na2SeOз -0,03; Со804-0,03; FeSO4 -0,05; МПБ04-0,1; ги804-0,1
2-а дослщна 10 ОР + МЕ метюнапв (мг/кг м.т.): 8еМеЮ,03; CoMet-0,03; FeMet-0,05; MпMet-0,1; ZпMet-0,1
3-я дослщна 10 ОР + МЕ метюнапв (мг/кг м.т.): SeMet-0,015; CoMet-0,015; FeMet-0,025; MпMet-0,05; ZпMet-0,05
Уах тварин утримували в аналопчних умовах i на однаковому ращош. Перед постановкою дослiду проводили клмчне дослiдження !х (з визначенням температури, пульсу i дихання) та визначали бiохiмiчнi показники у сироватцi кров^ якi слугували вихiдними параметрами для проведення дослщного перiоду.
Протягом вiдгодiвельного перiоду (210 днiв) вiд 5-ти пщдослщних тварин з кожно! групи через 1,5 мкяця брали кров для фiзiолого-бiохiмiчних дослiджень. Фiзiолого-бiохiмiчнi i господарськi показники визначали за допомогою загальноприйнятих методiв. Одержанi результати дослщжень опрацьованi бiометрично.
Результати дослiдження. Аналiз одержаних результатiв показав (табл.2), що пiвторамiсячна вiдгодiвля бугайцiв на ращонах з включенням в них мкроелементних добавок пiдвищувала вмiст загального бшка у сироватцi кровi вiдгодiвельних бугайщв. 1з таблицi 2 видно, що вмют загального бiлка у сироватщ кровi бугайцiв при постановцi !х на дослiд був приблизно однаковим.
101
Таблиця 2
Вмкт загального бшка в снроватЦ кров1 бугайцiв, г/л, %, М±т; п = 5
Показники Взяття кровi Групи тва зин
Контрольна 1-а дослiдна 2-а дослщна 3-я дослщна
Пiдготовчий перiод
1-е Бшок,г/л 65,10±0,70 66,00±1,10 66,30±1,00 65,30±0,90
Дослщний перiод
2-е Бiлок,г/л 65,50 ±0,80 68,30 ±0,60* 73,30±0,90*** 68,80±0,80**
%1 100,00 104,27 111,91 105,04
%2 100,61 103,48 110,56 105,36
3-е Бшок,г/л 68,20±0,60 70,90 0,40*** 74,20±0,40*** 72,50±0,40***
%1 100,00 103,96 108,80 106,30
%2 104,76 107,42 111,92 111,03
4-е Бiлок,г/л 68,40±0,50 71,20±0,30*** 75,50±0,80*** 74,60±0,50***
%1 100,00 104,90 110,23 109,06
%2 105,07 107,88 113,72 114,24
5-е Бiлок,г/л 68,90±0,50 71,40±0,60*** 75,80±0,60*** 73,60±0,40***
%1 100,00 103,63 109,43 106,82
%2 105,84 108,18 114,32 112,71
Примiтка: %1 - показники загального бiлка до контролю;
% - показники загального бшка до щдготовчого перiоду.
Протягом дослщного перюду концентращя бшка у бугайщв уЫх груш дещо тдвищувалась, що пов'язано з вжом I ростом тварин. Проте у бугайщв дослщних груш вмкт його значно зростав тд впливом коригувально! добавки МЕ !, особливо, тд впливом !хшх метюнаив. Вже через мкяць тсля згодовування мкроелементних добавок р1вень загального бшка у сироватщ кров1 бугайщв уЫх дослщних груп тдвищився вщповщно на 4,27; 11,91 I 5,04 % пор1вняно до бугайщв контрольно! групи.
Протягом уЫе! вщгод1вл1 вмют загального бшка у контрольно!, 1-, 2- I 3-! дослщних груп тварин поступово пщвищився, вщповщно на: 5,84; 8,18; 14,32; 12,71% I найвищим вш був у 2-й дослщнш грут, яка одержувала з комбжормом метюнати МЕ: SeMet-0,03; СоМеЮ,03; FeMet-0,05; МпМеЮ,1; ZnMet-0,1 мг/кг м.т.
Пщвищення р1вня бшка можна пояснити додатковою активащею юнами дефщитних МЕ: J, Se, Со, Fe, Мп, Zn та незамшною амшокислотою метюншом процесу забезпечення оптимального гомеостазу та посиленням процесу бюсинтезу бшк1в кров1 в печшщ I тканинах оргашзму [2,20,25]. Кр1м цього, щ ф1зюлопчш ефекти мжроелемент1в, ймов1рно, пов'язаш !з кращою абсорбщею I бюлопчною доступшстю !х метюнат1в до тканин оргашзму.
Вщомо, що при перетравлюванш бшк1в корму, а також при розпад1 чи обновленш тканинних бшк1в у циркулюючу кров поступають пром1жш продукти - амшокислоти, кетокислоти I полшептиди. У здоровому оргашзм1 !х кшьккть в кров1 незначна завдяки р1зним перетворенням I швидкому
102
використанню амшокислот кл^инами тканин для синтезу власних та шших азотовмюних речовин. Серед перетворень азотових сполук особливе мюце займають процеси переамшування, якi мають зворотний характер. При цьому утворюеться ряд додаткових амшокислот, необхщних для бюсинтезу бiлкiв. В нашому дослiдженнi ан^з одержаних результатiв показав (табл.3), що концентрацiя амiнного азоту у сироватщ кровi бугайцiв на початку дослщу була приблизно однаковою. У дослщному перiодi щоденне вживання бугайцями мжроелементно! коригувально! добавки i метiонатiв МЕ призводило до пониження рiвня амшного азоту в сироватцi кровi, особливо у 2-! i 3-! дослщних груп. Наприкiнцi дослiду концентрацiя амшного азоту у бугайщв вищезгаданих груп порiвняно з контролем становила: 5,81±0,13***; 5,35±0,08*** i 5,43±0,11*** проти 6,38±0,10 мг%.
Таблиця 3
Вмкт амшного азоту в сироватщ кровi пщдослщннх бугайщв, мг%,
М±т; п = 5
Показники Групи тварин
Контрольна 1-а дослщна 2-а дослщна 3-я дослщна
Шдготовчий перюд
1-е взяття кров1 5,87 ± 0,32 5,86 ± 0,36 5,90 ± 0,26 5,80 ± 0,37
Дослщний перюд
2-е взяття кров1 6,06 ± 0,20 5,84 ± 0,15 5,78 ± 0,18 5,75 ± 0,12
% 103,24 99,66 97,97 99,14
3-е взяття кров1 6,21 ± 0,13 5,53 ± 0,28* 5,17±0,14*** 5,60 ± 0,25*
% 105,79 94,37 87,63 96,55
4-е взяття кров1 6,32 ± 0,11 5,71±0,16*** 5,24±0,13*** 5,35±0,20***
% 107,67 97,44 88,81 92,24
5-е взяття кров1 6,38±0,10 5,81±0,13*** 5,35±0,08*** 5,43±0,11***
% 108,69 99,15 90,68 93,62
Це свiдчить про те, що застосоваш неорганiчнi сполуки - сульфатш солi дефiцитних МЕ або !хш метiонати впливають регулююче на використання амшного азоту сироватки кровi тканинами вiдгодiвельних бугайцiв. Виявлене зниження амшного азоту за ди дефщитних МЕ або 1хшх метiонатiв можна пояснити штенсивним використанням вiльних амшокислот та шших азотових сполук для метаболiчних процеЫв, зокрема бiосинтезу бшюв м'язiв, печiнки та iнших тканин. Наш висновок виходить з того, що ркт i розвиток тварин був вищим у дослiдних бугайщв.
Динамжа амiнного азоту супроводжувалася змшою процесiв переамiнування. Дослiдженнями встановлено тдвищення активностi амiнотрансфераз АсАТ i АлАТ у сироватцi кровi бугайцiв протягом вiдгодiвельного перiоду (табл.4).
103
Таблиця 4
Актившсть АсАТ 1 АлАТ в сироватщ кров1 бугайщв, од.акт./мл.,
_М±т; п = 5_
Показники Групи тварин
Контрольна 1-а дослщна 2-а дослщна 3-я дослщна
Шдготовчий перюд
1-е взяття кров1 АсАТ 62,81± 6,51 66,56± 5,58 59,18± 5,34 61,71± 2,61
АлАТ 36,63± 3,37 36,08± 2,58 34,65± 3,69 37,73± 2,70
Дослщний перюд
2-е взяття кров1 АсАТ 68,53± 2,55 68,72± 2,34 71,50± 2,38 69,85± 1,82
АлАТ 45,06± 3,39 46,53± 4,41 47,64± 4,86 46,61± 4,27
3-е взяття кров1 АсАТ 66,44± 3,60 71,06± 3,18 73,61± 3,69 72,71± 2,74
АлАТ 44,29± 2,89 49,17± 4,22 52,38± 4,60 49,25± 2,70
4-е взяття кров1 АсАТ 66,35±1,80 74,49±2,15** 77,55±1,98*** 76,34±1,17***
АлАТ 46,31±1,73 53,06±2,31* 56,30±1,16*** 53,89±1,07***
5-е взяття кров1 АсАТ 71,94± 3,84 75,9± 2,88 76,89± 3,65 71,81± 3,56
АлАТ 47,85± 1,48 50,05± 3,43 52,59± 4,67 51,12± 1,33
Зростання активност амшотрансфераз ми розглядаемо не в рамках патолопчного процесу, а як активiзацiю пiдвищеного перенесення амшогруп на пiруват- i оксалоацетат з утворенням нових амшокислот, якi використовуються як субстрати для метаболiчних процеЫв, зокрема бiосинтезу бiлка i енерги. Цi змiни визначають вищий рiвень анаболiчних процесiв, якi забезпечують формування вищо! продуктивностi тварин.
Нашi даш узгоджуються з результатами дослiджень шших авторiв, у яких вони вщзначають, що зменшення концентраци вiльних амшокислот у кровi вiдбуваеться як наслщок бiльш iнтенсивного поглинання !х м'язовою тканиною для синтезу власних бшюв i тут iснуе зворотня залежшсть мiж кiлькiстю амiнного азоту у плазмi кровi та середньодобовими приростами живо! маси телят [22,23].
Динамжа амшного азоту супроводжувалася змiною процеЫв переамiнування. Величина активностi амiнотрансфераз е критерiем дiагностики захворювань, проте не завжди спiвпадае з фiзiологiчним станом тварини. У нашому випадку патолопчних змiн в органiзмi бугайцiв не було виявлено. Напевно, для кожно! тварини е свш допустимий порк фiзiологiчних змiн тих чи шших показниюв у процесi метаболiзму. Нашi результати узгоджуються з даними шших авторiв [3-11,13,17], якi пов'язують збшьшення активностi ферментiв переамiнування з шдукуючим впливом мiкроелементiв на процеси бюсинтезу бшка. Кращий ефект дають хелатш сполуки мiкроелементiв, тим бiльше з метюншом, оскшьки хелат володiе бшьшою доступнiстю для засвоення в оргашзму а незамiнна амiнокислота метiонiн та дефщитш МЕ стають необхiднiстю для метаболiчних процесiв. Очевидно, це пов'язано з
104
посиленням процеЫв переамшування у зв'язку з бюсинтезом тканинних бшюв, ростом i нагромадженням живо! маси бугайщв у процесi вiдгодiвлi [1,2,5,26,27].
Виявленi фiзiологiчнi процеси супроводжувались у прямому взаемозв'язку з ростом, розвитком та нагромадженням м'язово! тканини тварин.
Аналiз таблицi 5 показав, що жива маса бугайцiв при згодовуванш !м коригувальних дефiцитних мжроелеменив (1-а дослiдна група) у кшщ дослiду становила 403,0±17,56 кг, що на 26,3 кг (6,98%) бшьше, порiвняно з контролем. При згодовуванш метюнаив (2- i 3-я дослщш групи) жива маса у кшщ дослiду вiдповiдно дорiвнювала: 427,1±15,61 i 423,1±17,02 кг., що на 50,4 i 46,4 кг (13,38 i 12,32 %) бiльше, порiвняно з контролем.
Загальний середнiй прирiст одше! тварини у контрольнiй групi становив 135,4±18,07 кг, у 1-й, 2-й i 3-й дослiдних груп вщповщно зрiс на 24,1 (17,80%); 49,3 (36,41%) i 43,1 (31,83 %) кг порiвняно з контролем. Аналопчш результати отримано при аналiзi середньодобового приросту. У 1-й, 2-й i 3-й дослщних групах середньодобовi прирости були вищими вiдповiдно: на 115 г (17,83 %); 235 г (36,43 %) i 205 г (31,78 %) порiвняно з контролем.
Таблиця 5
Продуктившсть пщдослщних бугайщв, М±т; п = 10_
Показники Групи тварин
Контрольна 1-а дослщна 2-а дослщна 3-я дослщна
Середня жива маса бугайця На початок дослвду, кг 241,3±7,08 243,5±15,06 242,4±14,46 244,6±14,47
На шнець дослвду, кг 376,7±16,90 403,0±17,56 427,1±15,61 423,1±17,02
Прир1ст Загальний, кг 135,4±18,07 159,5±22,78 184,7±22,56 178,5±25,24
Середньо-добовий, г 645±38,46 760±108 880±107 850±120
Найбiльше пiдвищення продуктивностi встановлено у бугайщв 2-! дослщно! групи при згодовуванш метюнаив МЕ в дозк ZnMet-0,1; FeMet-0,05; MnMet-0,1; CoMet-0,03; SeMet-0,03 мг/кг м.т. У бугайцiв 3-! дослщно! групи показники продуктивностi тварин були дещо нижчими порiвняно з тваринами 2-! дослщно! групи, оскшьки рiвень добавок бiологiчно активних речовин (БАР) був у 2 рази меншим.
Рiвночасно при вiдгодiвлi бугайщв шляхом застосування коригувальних добавок МЕ можна зменшити рiвень витрат на 1 голову, знизити собiвартiсть 1 ц приросту та тдвищити рiвень рентабельностi.
Отже, додаткова активацiя фiзiологiчного процесу iонами дефiцитних МЕ: J,Se,Сo,Fe,Mn,Zn та незамiнною амiнокислотою метiонiном призводить до пiдвищення бiосинтезу бiлкiв кров^ в печiнцi i тканинах оргашзму з iнтенсивним використанням вiльних амшокислот та iнших азотових сполук для метаболiчних процесiв. Фiзiологiчнi ефекти мкроелемешчв, ймовiрно, пов'язанi iз кращою абсорбщею i бiологiчною доступнiстю !хшх метюнаив до тканин органiзму, забезпеченням оптимального гомеостазу та посиленням анаболiчних процеЫв, що сприяе фiзiологiчному стану, росту i продуктивностi тварин.
105
Висновки. Динамка бшкового i азотового обмшу та picT i розвиток вiдгодiвельних бугайцiв вщбуваються у пpямiй залежноcтi вiд корекци pацiонiв дефiцитними мiкpоелементами вiдповiдно до 1'хньо! форми (неоргашчно! чи оргашчно!).
Л1тература
1. Батанов С., Березкина Г. Взаимосвязь состава крови телят с интенсивностью их роста и развития // Молоч. и мясн. скотоводство. -2004. №7. - С. 41-42.
2. Вовк С.Й. Вiковi особливост синтетичних i енергетичних процеЫв у скелетних м'язах велико! рогато! худоби та 1х фактори регуляци: Автореф. дис... докт. бюл. наук: - 03.00.04. Львiв, - 1992. - 40 с.
3. Декларацшний патент 58100 А Укра!на, МПК 7 G01N33/554, GO 1 N33/567. СпоЫб апробаци бiологiчно активних речовин i пiдбоpу оптимального складу кормових добавок для тварин in vitro: Декларацшний патент 58100 А Укра'на, М1Ж 7 G01N33/554, G01N33/567 / Кpавцiв Р.Й., Оcтапiв Д.Д., Васерук Н.Я., Паска М.З. - №58100А; Заявлено 02.10.2002; опубл. 15.07.2003. Бюл. №7.
4. Долгова Т.И. Возрастные особенности трансферазной активности крови тёлок разного генетического происхождения // Сельскохозяйственная биология. - 1985. № 7. - С. 76-78.
5. Заднепрянский И.П., Салихов A.A., Косилов В.И., Родионова Г.Б. Взаимосвязь активности аминотрансфераз сыворотки крови с уровнем продуктивности скота мясных пород // Совершенствование методов селекции воспроизводства мясного скотоводства. - 1988. - С. 109 - 116.
6. Заитов Р., Аберкулов М. Активность ACT и АЛТ сыворотки крови телок при добавке в рацион различных доз смеси микроэлементов // Труды Узб. НИИЖ. - Ташкент. - 1981. - Вып. 35. - С.55-57.
7. Збарский Б.И., Иванов И.И., Мардашев С.Р. Промежуточный обмен аминокислот: «Биохимия». - Л., Изд. «Медицина». - 1965, №4. - 342 с.
8. Ключковська М.В. Гемопоез, обмш бшюв, вмкт мкроелеменив та м'ясна продуктившсть вiдгодiвельних бугайщв за впливу бюлопчно активних речовин // Науковий вкник ЛНАВМ iменi С.З. Гжицького. -Львiв. 2004 -т.7, №2. -Ч.5. - С. 27-41.
9. Колоскова О.В. Показатели минерального и азотистого обмена у нетелей и коров-первотелок при внесении в рацион лигносульфоната цинка: Автореф. дис. канд. биол. наук. / Моск. с.-х. акад. им. К.А. Тимирязева. -М., - 1999. - 16 с.
10. Кравщв Р.Й., Бшенчук Р.В. Актившсть трансамшаз сироватки кpовi дшних коpiв тд впливом добавок дефщитних мкроелеменив // Експериментальна та клЫчна фiзiологiя i бiохiмiя. - Т.2. - Львiв.-1997. - С 254-256.
11. Кравщв Р.Й., Ключковська М.В. Бшковий спектр, глутатюн i актившсть трансамшаз сироватки кpовi бичюв на вiдгодiвлi за корекци мкроелементного та вiтамiнного живлення // Науковий вюник Львiвcько!
106
державно! академи ветеринарно! медицини ím. С. 3. Гжицького. - 2000. - Т. 2, -Ч.З. - С. 64-69.
12. Кравщв Р.Й., Маслянко Р.П., Жеребецька О.1., Лаба М.Б. Бюлопчна роль мжроелеменив в органiзмi тварин. //Науковий вкник ЛНАВМ iменi С.З. Гжицького. - Львiв, - 2004. - Т.7, №2. - Ч. 6. - С. 63-70.
13. Марюв A.M. Вплив хелаив деяких мкроелеменив на фiзiологiчний стан сухостшних корiв та !х телят: Автореф. дис... канд. вет. наук: 03.00.13 / Львiвська державна академiя ветеринарно! медицини iменi С.З.Гжицького. - Львiв, - 1999. - 19 с.
14. Мицык В.Ю. Особенности минерального питания животных в западных районах УССР и меры по его улучшению //Микроэлементы в животноводстве и медицине. - К.: Наукова думка, 1965. - С. 25-35.
15. Мжроелементози сшьськогосподарських тварин / М.О. Судаков, B.I. Береза, I. Г. Погурський та ш. /За ред. М.О. Судакова - 2-е вид., перероб. i доп. - К.: Урожай, 1991. - 144с.
16. Патент Укра!ни на корисну модель 23153, МПК А23К 1/18, А01К 67/02. СпоЫб оптимiзацi! процеЫв обмшу речовин та покращення м'ясних якостей вiдгодiвельних бугайщв в умовах дефщиту мкроелеменив: Патент Укра!ни на корисну модель 23153, МПК А23К 1/18, А01К 67/02 / Усаченко Л.М., Кравщв Р.Й., Ковалiв Л.М., Стадник А.М. - № и 2006, 13277; Заявлено: 15.12.2006; Опубл. 10.05.2007, Бюл. 6.
17. Розгони И.И., Ковалив Л.Н. Белковый состав и активность аминотрансфераз в сыворотке крови, зобной железе, печени, селезенке и лимфатических узлах у телят молозивного периода //Сельскохозяйственная биология. - 1978. - Т.13, № 5. С. 762-766.
18. Судаков М.О., Береза B.I., Погурський 1.Г. Гшокобальтоз: дiагностика i профилактика в бiогеохiмiчних провшщях Укра!ни //Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2000. № 8. - С. 36-37.
19. Фердман Д.Л. Превращение аминокислот в организме // Биохимия. -Издат. 3. «Вища школа». - М., - 1966. - 355с.
20. Хамидов М. Изменение белковой картины крови коров и телок при добавке в рацион различных доз микроэлементов // Труды Узб.НИИ животноводства - Ташкент. - 1981. - С.199-204.
21. Шманенков Н.А., Бурин В.И., Семина Н.Н., Кирпачева Н.Д. Метаболизм лизина и свободных аминокислот в организме поросят // Мат. конф. по физиол. и биохим. основам повышения продуктивности с.-х. животных. -Боровск. - 1970. - С.51.
22. Янович В.Г., Вовк С.И. Роль аминокислот в энергетических процессах жвачных животных // Сельскохозяйственная биология. - 1989. № 4. -С. 108-112.
23. Янович В.Г., Сологуб Л.1. Бюлопчш основи трансформаци поживних речовин у жуйних тварин. - Львiв: Трiада плюс. - 2000. - 383 с.
24. Battezzati A., Riso P. Amino acids: fuel, building blocks for proteins and signals // Nutrition. - 2002. - Vol. 18, N 9. - P. 773-774.
107
25. Beattic J.H., Avenell A. Trace element nutrition and bone metabolism // Nutr. Res. Cambriolge. - 1992. - Vol.5. - P. 167-188.
26. Lemicux P., Herd P. Trace element deficiency effects on reproduction in beef cattle // A Rev. Texas. Agr. Exper. Stat. - 1982. - P. 31-35.
27. Lewy M., Sapir M., Raynaud S., Tichit. Etude compare des globulines serigues dans la nephrose lipoidigue et la nephritenephrose // J. d'Urologie et Chir. - 1953, - 595. - P. 306.
S u m m a r y Usachenko L.M., Kravtsiv R. J., Kowaliv L.M.
A DYNAMICS OF MAINTENANCE OF ALBUMENS AND OF NITROGEN CONNECTIONS IS IN BLOOD OF BULL-CALVES PRODUCTIVITY AT MICROELEMENT CORRECTION OF RATIONS Loud speaker an albumen and nitrogen exchange and growth and development of eiôsoôieenbHUX ôугаûцie takes a place in direct dependence on the correction of rations by scarce oligoelementss in accordance with their form (inorganic or organic).
Key of words: PAF, ME, trace elements, chelates compounds, ASAT, ALAT, TE of methionates, rations ' correction, metabolism, bull-calves productivity.
Cmammx naôiûmna ôo peôa^iï 9.04.2009
108
