CC BY
12
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8348 http://nvlvet.com.ua/
UDC 591.111:636.2:636.084
Productivity of bumpers for the microelemental correction of their rations
T.V. Farionik
Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsia, Ukraine
Article info
Received 15.01.2018 Received in revised form
27.02.2018 Accepted 05.03.2018
Vinnytsia National Agrarian University, Soniachna Str., 3, Vinnytsya 21000, Ukraine. Tel.: +38-067-997-52-42 E-mail: farionik19@gmail. com
Farionik, T.V. (2018). Productivity of bumpers for the microelemental correction of their rations. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 247-250. doi: 10.15421/nvlvet8348
One of the most important factors in the full feeding of animals is the optimal supply of nutrients and biologically active substances, namely, trace elements. Lacking or excessive MI in rations leads to a disturbance of metabolism in the body, inhibits development and growth, reduces productive qualities, and, by reducing immunity, causes various diseases. The final factor is the close interconnection of trace elements with proteins, carbohydrates, fats, which ultimately reflects on the physiological state of a living organism. Soil and climatic conditions of the central region are characterized by a lack of feed and water of the following trace elements: cobalt, copper, iron, manganese, zinc. The bioavailability of these microelements for the animal organism is lower than the physiological norm. Increase of biological availability of trace elements by tissues of an organism can be achieved due to their connection with an organic ligand, and in our case with an essential amino acid methionine, thus creating chelating compounds - metionates. The purpose of the article is to analyze the influence of chelate compounds on the protein metabolism of fattening bulls. The results of hemoglobin studies showed us that its content was also dependent on the applied trace elements. Similarly, an increase in the number of erythrocytes also increased the concentration of hemoglobin. Three months after the application of corrective supplements, the hemoglobin content in the blood of experimental bovine animals in the 2, 3, 4th experimental groups was increased compared to the control group. In addition, a similar picture was observed in the dynamics during the whole experimental period of fattening. The best effect on the hemoglobin content in the blood was shown by the addition of chelates (metionates) in the 4th experimental group, which is also confirmed statistically. The results of the obtained data indicate that the correctional additives of the microelements and their chelates (metionates) used by us increase the level of total protein in the blood serum of fattening bulls. During the trial period, their concentration in the bulls of the control group also increased, but this is due to the age and growth of animals. However, in the Bugites of experimental groups, the content of total protein significantly increased under the influence of corrective supplementation of trace elements, and especially under the influence of their chelate compounds (metionates). Already three months after the micronutrient supplement was fed, the level of total protein in the serum of bulls in all experimental groups significantly increased compared to the animals in the control group.
Key words: trace elements (TE), metionates, chelating compounds, bulls, protein metabolism.
Продуктившсть оугаищв за м1кроелементно1 корекцп ix ращошв
Т.В. Фарюшк
Втницъкий нацiональний аграрний утверситет, м. Вiнниця, Украша
Одним i3 найважливШих чиннитв повноцтноХ sodimi тварин е оптимальна забезпечетстъ ix поживними i 6i0M0siHH0 активными речовинами, а саме мтроелементами. Нестача або надлишок МЕ в ращонах призводитъ до порушення обмту речовин в oрганiзмi, галъмуе розвиток i ркт, знижуе продуктивт якостг та, знижуючи iмунiтет, спричиняе рiзнi захворювання. Остаточ-ним фактором е ткний взаемозв 'язок мiкрoелементiв з быками, вуглеводами, жирами, що в ктцевому тдсумку вiдoбражаетъся на фiзioлoгiчнoму стан живого оргатзму. fрунтoвi i клiматичнi умови центрального регюну характеризуются нестачею у кормах i вoдi таких мiкрoелементiв: кобальту, мiдi, залiза, марганцю, цинку. Бioлoгiчна доступтстъ цих мiкрoелементiв для тварин-ного оргатзму нижча вiд фiзioлoгiчнoi норми. Шдвищення бioлoгiчнoi дoступнoстi мiкрoелементiв тканинами оргатзму можна досягнути вна^док з 'еднання х з оргатчним л^андом, а в нашому випадку з незамтною амтокислотою метанном, створюючи таким чином хелатн сполуки - метюнати. Резулътати вказуютъ на те, що кoрекцiйнi добавки мiкрoелементiв та х xелатiв
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 83
247
(метiонатiв), що використовуються нами, тдвищують рiвень загального быка в сироватщ кровi вiдгодiвельних бугайщв. Упро-довж випробувального перюду гхня концентращя у бичмв контрольног групи також зросла, але це пов 'язано з втом i зростанням тварин. Проте в тварин експериментальних груп вмкт загального быка значно тдвищувався тд впливом корекцшног добавки мiкроелементiв i особливо тд впливом гх хелатних сполук (метiонiтiв). Вже через три мкящ тсля надходження мiкроелементiв рiвень загального протешу в сироватщ бугайщв у вса експериментальних групах значно тдвищився порiвняно з тваринами у контрольны групi.
Ключовi слова: мтроелементи (МЕ), метюнати, хелатт сполуки, бугайщ, бтковий обмт.
Вступ
Остантм часом зб1льшився штерес до викорис-тання в твариннищга мжроелеменпв природного походження. Мжроелементи володшть високою бю-лопчною активнютю, при !хньому застосувант збь льшуеться проникнють в рослинах поживних речо-вин, актив1зуеться грунтова мжрофлора, стимулюеть-ся синтез бшшв, вуглевод1в (Gryban et а1., 2016; Вотко et а1., 2018). Також !х застосовують для пвдви-щення резистентносп та продуктивносп велико! рогато! худоби, свиней, птиц й риби (Shcherbatyy et а1., 2017; Khariv et а1., 2017; Sobo1ev et а1., 2018). Тому, проанал1зувавши щ дат, ми бачимо, що все частше 1 часпше застосуються в практит вггамши, мжроеле-менти, ферментн препарати з метою пвдвищення якосл та продуктивносп тварин.
Метою дослвджень е анал1з впливу хелатних сполук на бшковий обмш ввдгод!вельних бугайтв.
Матерiал та методи дослвджень
Анал1з отриманих даних показав (табл. 1), що тсля тримюячно! год1вл1 бугайтв на рацюнах з включениям в них мжроелементних добавок пвдвищувала вмют еритроципв у кров! дослвдних бугайщв 2, 3, 4 груп. Як бачимо, що найб1льше зрю р1вень еритроци-пв у кров! бугайщв 4-! дослвдно! групи 1 дещо менше 2-! 1 3-! дослвдних груп пвд впливом згодовування
Пвдвищення р1вня еритроципв 1 гемоглоб1ну мож-на пояснити додатковою активатею юнами дефщит-них мжроелеменпв Fe 1 також незамшною амшокис-лотою метюншом.
Протягом в1дгод1вл1 вмют еритроципв 1 гемогло-б1ну в дослвдних тварин поступово пвдвищився 1 най-вищ1 результати показала четверта група дослвдних
солей мшроелеменпв у р1зних дозах. Под1бний результат зростання еритропоезу спостерйали в динамь ц протягом всього перюду ввдгод1вл1 бугайщв, що тдтверджуеться статистичною в!рогвднютю.
Протягом дослвду позитивний результат на вах етапах показувала четверта досл1дна група (табл. 1).
Результати та 1х обговорення
Дослвдження гемоглоб1ну нам показали, що його вмют був також залежний ввд застосованих мшроеле-ментних добавок. Аналопчно з пвдвищенням кшькос-п еритроцилв також зростала концентрац1я гемогло-б1ну (табл. 1). Пюля застосування добавок вмют гемо-глобшу в кров! дослвдних бугайтв груп тдвищувався в межах норми.
Результати отриманих даних сввдчать про те, що застосоваш нами корегуюч1 добавки мшроелеменпв та !хтх хелапв (метюнапв) тдвищують р1вень загального бшка у сироватц кров! ввдгод!вельних бугайтв. У таблиц! 2 показано, що вмют загального б!лка в сироватт кров! бугайтв на початку дослвдження був майже однаковим.
Вже через три мюяц п!сля згодовування мшрое-лементних добавок р!вень загального б!лка у сироват-ц! кров! бугайц!в ус!х дослвдних груп ввдчутно пвдви-щився пор!вняно з тваринами контрольно! групи (Barnashova et а1., 2011).
*** *** *** *** *** ***
тварин, яка отримувала з кормом хелатш сполуки (мет!онати) МЕ: FeMet (0,05) мг/кг живо! маси т!ла.
Пвдвищення р!вня б!лка можна пояснити додатковою активатею !онами деф!цитних мшроелеменпв Fe та незам!нною ам!нокислотою метюншом процесу бюсинтезу бшшв кров! в печшц ! тканинах орган!зму (Zagaevsk!j, 1976).
Таблиця 1
Юльшсть еритроципв (Т/л) ! вм!ст гемоглоб!ну (г/л) в кров! ввдгод!вельних бугайц!в, М ± т, п = 5
Групи тварин
Показники ^контрольна П-дослщна Ш-досл1дна 1У-досл1дна
Шдготовчий перюд
Еритроцити 5,13 ± 0,07 5,15 ± 0,13 5,14 ± 0,21 5,18 ± 0,21
Гемоглобш 95,0 ± 0,74 97,1 ± 0,98 97,0 ± 0,34 97,4 ± 0,45
Перший етап
Еритроцити 5,17 ± 0,12 5,82 ± 0,04**** 5,99 ± 0,03**** 6,01 ± 0,03*
Гемоглобш 96,0 ± 0,74 105,0 ± 1,22**** 104,0 ± 1,03**** 105,1 ± 2,12*
Другий етап
Еритроцити 5,19 ± 0,75 5,79 ± 0,13** 6,52 ± 0,09**** 6,46 ± 0,12*
Гемоглобш 95,3 ± 0,45 104,0 ± 1,25**** 107,0 ± 2,04**** 108,2 ± 2,17*
Третш етап
Еритроцити 5,49 ± 0,05 6,01 ± 0,11*** 6,71 ± 0,15**** 6,88 ± 0,01*
Гемоглобш 94,5 ± 0,63 108,0 ± 1,01**** 109,1 ± 2,01**** 109,5 ± 2,32*
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vo1. 20, по 83
248
Таблиця 2
Bmîct загального бшка та його фракцш (альбумш, а-, ß-, у-глобулши) в сироватщ кров1 бугайщв, г/л, M ± m, n = 5
Показники Групи тварин
I-контрольна П-дослщна Ш-дослщна IV-дослщна
Шдготовчий перюд
69,88 ± 1,04 67,32 ± 0,79 66,34 ± 1,29 48,03 ± 0,78 51,21 ± 0,54 49,17 ± 0,89 13,77 ± 0,98 12,29 ± 0,56 13,78 ± 0,87 14,75 ± 0,56 14,39 ± 0,77 13,78 ± 0,35 23,45 ± 1,22_22,11 ± 0,98_23,27 ± 0,23
Перший етап
Б1лок г/л 69,33 ± 1,43 70,98 ± 1,19 71,27 ± 0,98 69,12 ± 0,79
Альбумгн г/л 47,64 ± 0,63 48,92 ± 0,25* 49,88 ± 0,67* 47,56 ± 0,11
а-глобулши 13,57 ± 0,34 12,27 ± 0,50* 12,98 ± 0,48 12,11 ± 0,58*
ß-глобулiни 15,47 ± 0,56 14,34 ± 0,79 13,27 ± 0,43** 14,79 ± 0,39
у-глобул1ни 23,32 ± 1,12 24,47 ± 1,05 23,87 ± 0,77 25,54± 1,54
Другий етап
Б1лок г/л 68,49 ± 0,98 71,32 ± 0,89* 71,54 ± 1,12* 72,39 ± 0,79**
Альбумгн г/л 49,95 ± 0,29 46,20 ± 0,19*** 44,43 ± 0,76*** 46,56 ± 0,11***
а-глобулши 12,67 ± 0,43 11,13 ± 0,67* 13,44 ± 0,87 11,42 ± 0,42*
ß-глобулiни 14,97 ± 0,81 15,22 ± 0,56 14,65 ± 0,78 14,24 ± 0,27
у-глобулши 22,41 ± 1,19 27,45 ± 1,34** 27,48 ± 1,22** 27,78 ± 1,34**
Третгй етап
Б1лок г/л 70,33 ± 0,97 71,87 ± 1,14 71,87 ± 1,09 73,55 ± 1,22*
Альбумгн г/л 47,93 ± 0,44 44,17 ± 0,17*** 42,97 ± 0,47*** 41,97 ± 0,43***
а-глобулши 13,76 ± 0,77 13,24 ± 0,54 13,22 ± 0,66 12,48 ± 0,33
ß-глобулiни 15,27 ± 0,33 15,37 ± 0,76 15,03 ± 0,23 15,67 ± 0,48
у-глобул1ни 23,04 ± 1,11 27,22 ± 1,25* 28,78 ± 1,43** 29,88 ± 1,22***
Бшок г/л Альбумш г/л а-глобулши ß-глобулши у-глобулши
69,34 ± 1,27 49,45 ± 0,37 12,14 ± 0,40 15,98 ± 0,48 22,43 ± 1,45
Протягом п1дгод1вл1 тварин вмют загального бшка у контрольнш, другш, третш та четвертш групах пос-тупово тдвищувався i найвищим вш був у четвертш дослвднш груш, яка отримувала з кормом хелатш сполуки (метiонати) МЕ: FeMet (0,05) мг/кг живо1 маси тiла. Електрофоретичний аналiз бiлкiв сироватки кровi показав, що 1хнш фракцiйний склад був дещо вiдмiнний мiж групами дослвдних бугайцiв. Пвд впливом щоденно1 добавки застосованих дефiцитних мш-роелеменпв i ïхнiх хелатних сполук (метюнапв) для корекцп рацiонiв спостерiгалася тенденщя до зни-ження у сироватщ кровi бугайцiв вмiсту альбумiну, особливо у четвертш дослiднiй групi. У даних тварин встановлене найбiльше пвдвищення середньодобових приростiв.
На нашу думку, незначне пониження вмiсту аль-бумшу пов'язане з бiльшим використанням його для синтезу тканинних бшшв, осшльки альбумши можуть iнтенсивнiше використовуватися клгтинами тканин, як пластичний матерiал пюля попереднього його роз-щеплення до амшокислот. Пвдтвердженням цього може служити те, що у дослвдних тварин зросла жива
маса порiвняно з бугайцями контрольноï групи (Kravtsiv, 1995).
Кшьшсть a- i ß-глобулiнiв була майже на однако-вому рiвнi, лише на останнiх мiсяцях вiдгодiвлi мала тенденцiю до збiльшення, напевно за рахунок посиле-ного синтезу попередника бшшв м'язово1 тканини i транспортних бшшв як переносять гормони, вгтамши, МЕ.
З другого боку, тенденщя до зниження вмiсту аль-бумiновоï фракцiï може бути пов'язана з процентним перерозподiлом бiлкових фракцш i, зокрема, у зв'язку з незначним тдвищенням суми глобулшв. Пвдвищення ïхньоï концентрацiï в сироватщ кровi варто вважати також важливим чинником, оск1льки глобу-лiни ввдирають важливу роль у транспортнiй, iмуно-захиснiй та iнших функцiях в оргашзмг Але наприкь нцi дослвджень електрофоретичш дослвдження роз-чинних бшшв у тканинах печшки показали (табл. 3), що зниження кшькосп альбумшв у сироватцi кровi все ж таки зумовлене бiльшим використанням 1'х ви-щезгаданими клiтинами тканин для бюсинтетичних процесiв.
Таблиця 3
Вмют бшшв у тканиш печiнки дослвдних бугайщв, M ± m, n = 5
„ Групи тварин Показники ---—-:-^-с-:
I-контрольна_П-дослщна_Ш-дослiдна_IV-дослщна
Печшка
Альбумгн г/% 36,00 ± 4,27 34,87 ± 3,88 41,80 ± 2,14 35,16 ± 3,42
а-глобулши % 20,45 ± 4,28 20,48 ± 1,19 18,32 ± 1,48 26,25 ± 1,23
ß-глобулiни % 21,37 ± 2,13 19,17 ± 2,14 15,65 ± 2,13* 14,87 ± 1,33*
у-глобулши % 22,18 ± 3,15 25,48 ± 1,78 24,23 ± 3,68 23,72 ± 2,88
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 83
249
Висновки
Вмют бшшв у тканинах печшки був вищим, але в межах ф1зюлопчно1 норми у дослвдних групах вщпо-вщно до контролю.
З анал1зу проведених дослвджень бачимо, що ко-рекщя рацюшв дефщитними мжроелементами поси-люе та регулюе бшковий обмш в кров1 та тканинах.
Щ ф1з1олог1чн1 ефекти пов'язаш з кращою д1ею хелатних сполук (метюнапв) на оргашзм досл1дних тварин (Tvorogova and Titov, 1991).
Перспективи подальших дослгджень полягають в бшьш детальному вивченш дй' хелатних сполук на оргашзм тварин та бшкового обм1ну, а також з профь лактичною метою для боротьби з мжроелементозами.
References
Barnashova, G.S. Geras'kina, M.A., & Geras'kin, A.E. (2011). Izmenenie aktivnosti antioksidantnyh fermentov v krovi zhivotnyh pri vozdejs-tvii razlichnyh faktorov. Novye podhody v estestven-nom isledovanii: jekologija, biologija s-h. nauki: sb. tr. Saransk. 1, 22-25 (in Russian). Bomko, V., Kropyvka, Yu., Bomko, L., Chernyuk, S., Kropyvka, S., & Gutyj, B. (2018). Effect of mixed ligand complexes of Zinc, Manganese, and Cobalt on the Manganese balance in high-yielding cows during first 100-days lactation. Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 420-425. doi: 10.15421/2018_230. Farionik, T.V. & Kravtsiv, R.Y. (2007). Vplyv deiakykh mikroelementiv na biokhimichni pokaznyky krovi buhaitsiv u SFH «Druzhba» s. Hopchytsia Pohrebyshchenskoho Raionu Vinnytskoi oblasti. Naukovyi visnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii veterynarnoi medytsyny imeni S.Z. Gzhytskoho. 9(2), 232-235 (in Ukrainian).
Gryban, V., Mylostiva, D., & Pecheniy, E. (2016). Influence of microelements and hymilid on reproductive function of heifers of Ukrainian meat breed. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 18, 2(66), 44-47. doi: 10.15421/nvlvet6610.
Khariv, M., Gutyj, B., Ohorodnyk, N., Vishchur, O., Khariv, I., Solovodzinska, I., Mudrak, D., Grymak, C., & Bodnar, P. (2017). Activity of the T- and B-system of the cell immunity of animals under conditions of oxidation stress and effects of the liposomal drug. Ukrainian Journal of Ecology, 7(4), 536-541. doi: 10.15421/2017_157.
Kravtsiv, R.Y. (1995). Problemy monitorynhu u vyrobnytstvi ekolohichno chystoi yalovychyny i moloka ta tekhno-lohii yikh pererobky. Materialy nauk. prakt. Seminaru-sympoziumu, 14-16. 03. 1995r. Kuznietsovsk (in Ukrainian).
Shcherbatyy, A.G., Slivinska, L.G., Gutyj, B.V., Golovakha, V.I., Piddubnyak, A.V., & Fedorovuch, V.L. (2017). The influence of a mineral-vitamin premix on the metabolism of pregnant horses with microelemetosis. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(2), 293-398. doi:10.15421/021746.
Sobolev, O., Gutyj, B., Petryshak, R., Pivtorak, J., Kovalskyi, Y., Naumyuk, A., Petryshak, O., Semchuk, I., Mateusz, V., Shcherbatyy, A., & Semeniv, B. (2018). Biological role of selenium in the organism of animals and humans. Ukrainian Journal of Ecology, 8(1), 654-665. doi: 10.15421/2017_263.
Tvorogova, M.G., & Titov, V.N. (1991). Zhelezo syvorotki krovi : diagnosticheskoe znachenie i metody issledovanija (obzor literatuiy). Lab. delo. 9, 4-10 (in Russian).
Zagaevskij, I.S. (1976). Veterinarno-sanitarnaja jekspertiza s osnovami tehnologii pererabotki produktov zhivotnovodstva. M.: Kolos (in Russian).
Scientific Messenger LNUVMB, 2018, vol. 20, no 83
250
