CC BY
15
УДК 619:612.1:636,2.084
Сенечин В.В., к.вет.н., доцент, Цимбала В.1., к.б.н., доцент © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ДИНАМ1КА Б1ЛКОВИХ ФРАКЦ1Й СИРОВАТКИ КРОВ1 У БУГАЙЦ1В НА В1ДГОД1ВЛ1 ЗА КОРЕКЦ11 IX М1НЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ
Виечали на прикладг ТзОВ "1-го Траеня" Дрогобицького району Льегеськог област1 ем1ст бткоеих фракцш у сироеатц кроег бугайц1е, яких тдгодоеуеали метюнатами I л1зинатами м1кроелемент1е (МЕ). Встаноелено, що дан1 сполуки призеодять до тдеищення ем1сту альбумШе у сироеатц кроег, що сегдчить про стимуляцт хелатами МЕ бмоксинтезуючог функцИ печтки, а саме гепатоцит1е, де I проходить синтез альбум1те.
Ключовi слова: бугайц1, метюнати, л1зинати, мжроелементи, крое, альбумши, а-глобулши, в- глобулши, у- глобулши.
Вступ. Загальна кшьюсть бшюв у кровi залежить вщ таких факторiв: виду тварин, вшу, стану здоров'я. В молодих, тдростаючих тварин 1х вмют вищий, шж у старих [9]. З вшом у тварин зменшуеться альбумшова, i збшьшуеться глобулiнова фракцiя. Важливе дiагностичне значення мае кiлькiсне спiввiдношення мiж окремими бiлковими фракцiями сироватки кров1 1х дослiдження мае велике значення, оскшьки дае можливiсть виявити патологш, при якiй вмiст загального бшка сироватки кровi суттево не змшюеться [3, 10].
Альбумiни являють собою основну масу бiлкiв, якi знаходяться в кл^инах тканин, плазмi кров^ молоцi i яечному бiлку. Альбумши виконують пластичнi функци у тканинах i клiтинах, зв'язують i переносять бюлопчно активнi речовини (гормони, в^амши, ферменти, макро- та мiкроелементи), жирш кислоти, пiгменти жовчi, характеризуються високою гiдрофiльнiстю i дисперснiстю, добре розчиняються у водi i ненасичених розчинах солей. Вони беруть активну участь у процесах лiмфоутворення, дiурезу та молокоутворення.
Важливе значення мають глобулши плазми кровi: альфа, бета i гамма. В органiзмi тварин i людини цi бiлки виконують важливi функци: пiдтримують колощно-осмотичний тиск, переносять багато нерозчинних у водi поживних речовин [4, 8], утворюють iмуннi тiла. Так, альфа-глобулiни переносять лшщи, тироксин, гормони юрково! речовини наднирниюв, вони транспортують мiдь, а також лшщи, утворюють мщш комплекси з вшьним гемоглобiном. Такi комплекси попереджують видiлення залiза через нирки, а руйнуючись у ретикулоендотелiальнiй системi, насамперед у селезшщ, зберiгають залiзо для ресинтезу гемоглобiну, а деградований гем екскретуеться у виглядi старко- та уробшну [2].
© Сенечин В.В., Цимбала В.1., 2011
Бета-глобулши - це бшки, серед яких особливе значення мае трансферин - з^зовмюний глобулш. Вш бере участь у транспорт стеро!дних гормошв наднирникiв та статевих залоз i гормонiв щитоподiбноl залози, вiтамiнiв, ферментiв, лiпiдiв, пiгментiв, мжроелеменив. в - глобулiни виступають у ролi аглютинiнiв i зв'язують вщповщш аглютиногени еритроцитiв, вони е донорами i транспортують холiнестерази, фосфатази та деяю протеази [1].
Гамма-глобулiни ввдграють захисну функцiю. З них утворюються аглютинiни, преципiтини та iншi антитша, якi захищають органiзм вiд проникнення бактерiй та вiрусiв. Збiльшення !х рiвня в сироватцi кровi вщбуваеться при гострих iнфекцiйних захворюваннях, сепсис^ токсикозах печiнки, гемолiтичних процесах, дерматозi та iнших захворюваннях. Значне !х зниження супроводжуеться пiдвищенням чутливостi оргашзму до iнфекцiй [6].
Матер1ал 1 методи. Дослiдження проводились в ТзОВ "1-го Травня" Дрогобицького району Львiвськоl областi на бугайцях чорно-рябо! породи другого перюду вiдгодiвлi живою масою 185-200 кг. Дослiд включав 100 тварин, пвдбраних за методом пар-аналопв з врахуванням живо! маси, в^ i фiзiологiчного стану, з яких було сформовано десять груп: контрольну та дев'ять дослiдних, по 10 бугайщв у кожнiй (табл. 1).
_Таблиця 1
Елемент Доза мг/кг живо! маси Групи тварин
I -Контрольна II III IV V VI VII VIII IX X
Дослщш
Метюнат Л1зинат Метюнат+Л1зинат
Бе 0,02 - - - - - - - ++ - -
0,025 - - - - - - - - ++ -
0,03 - - - - - - - - - ++
0,04 - + - - + - - - - -
0,05 - - + - - + - - - -
0,06 - - - + - - + - - -
Со 0,015 - - - - - - - ++ - -
0,02 - - - - - - - - ++ -
0,025 - - - - - - - - - ++
0,03 - + - - + - - - - -
0,04 - - + - - + - - - -
0,05 - - - + - - + - - -
8е 0,0075 - - - - - - - ++ - -
0,01 - - - - - - - - ++ -
0,015 - + - - + - - - - ++
0,02 - - + - - + - - - -
0,03 - - - + - - + - - -
I 0,02 - - - - - - ++ - -
0,025 - - - - - - - - ++ -
0,03 - - - - - - - - - ++
0,04 - + - - + - - - - -
0,05 - - + - - + - - - -
0,06 - - - + - - + - - -
Перед початком експерименту, впродовж i тсля завершення його проводили клмчний огляд бугайцiв [вимiрювали температуру тiла (Т), частоту пульсу (П) i дихання (Д)], щ показники були в межах фiзiологiчноl норми. Дослiд тривав 120 дшв: пiдготовчий перiод - 30 i дослiдний перiод 90 днiв. Впродовж дослщного перiоду тваринам дослiдних груп крiм основного рацiону (ОР), згодовували хелатнi комплекси мiкроелементiв з незамшними амiнокислотами: метiонiном i лiзином з розрахунку мг/кг живо! у рiзних спiввiдношеннях.
В кiнцi пiдготовчого перюду, першого, другого та третього мюящв дослiду проводили клiнiчний огляд бугайщв усiх груп (вимiрювали Т, П, Д) та вщбирали проби кровi з яремно! вени. Як антикоагулянт використовували гепарин.
Спiввiдношення окремих бiлкових фракцш плазми кровi визначали за експрес - методом Олла i Маккорда в модифкаци О.А. Карпюка [5].
Математико-статистичну обробку експериментальних цифрових даних проводили за О.Юйвшим [7]. Результати середшх значень вважали статистично вiрогiдними при Р<0,05 (Р<0,05*; Р<0,01**; Р<0,001***).
Результати дослiджень.
В результатi проведених нами дослiджень було встановлено, що рiвень альбумiнiв у сироватцi кровi бугайцiв у пiдготовчий перiод коливався в межах 38,5± 0,66 - 38,7±0,68 вiдсотка (табл. 2.).
Таблиця 2
Р1вень альбумпшв сироватки кров1 бугайщв при пiдгодiвлi
1х метшнатами i лiзинатами мiкроелементiв, %, М±т; п=5.
Групи тварин Щдготовчий перюд Досл1дний пер1од, м1сяць
1 2 3
I 38,6±0,68 38,7±0,67 38,6±0,67 38,7±0,68
II 38,5±0,66 39,8±0,67 39,9±0,67 39,7±0,67
III 38,7±0,67 39,7±0,67 39,6±0,66 40,0±0,65
IV 38,7±0,68 39,2±0,68 39,4±0,68 39,6±0,66
V 38,6±0,67 39,0±0,67 39,4±0,66 39,6±0,66
VI 38,6±0,66 39,5±0,66 39,5±0,67 39,9±0,67
VII 38,5±0,67 39,2±0,67 39,5±0,66 39,7±0,67
VIII 38,6±0,65 39,7±0,67 40,2±0,68 40,9±0,66
IX 38,6±0,66 40,1±0,66 41,0±0,67 41,6±0,68*
X 38,5±0,66 39,8±0,67 40,5±0,67 41,1±0,68
Проаналiзувавши динамiку змiн кшькост альбумiнiв впродовж трьох мiсяцiв по кожнш групi тварин вiдносно пщготовчого перiоду, ми одержали наступнi результати. У тварин II групи, яким згодовували метюнати залiза i йоду в дозах по 0,04, метюнату кобальту в дозi 0,03 i метiонату селену в дозi 0,015 мг/кг живо! маси наступало пщвищення рiвня альбумiнiв через один, два i три мiсяцi вiдповiдно на 1,3; 1,4 i 1,2 вщсотка по вiдношенню до пiдготовчого перюду. Додавання до рацiону метiонатiв залiза i йоду в дозах по 0,05, метюнату кобальту в дозi 0,04 i метiонату селену в дозi 0,02мг/кг живо! маси (III група) тдвищувало рiвень альбумiнiв на 1,0; 0,9 i 1,3% через мкяць, два i три вщповщно. Тваринам четверто! групи теж згодовували метюнати МЕ, що
призвело до збшьшення даного показника на 0,5; 0,7 i 0,9 вщсотка по вщношенню до тдготовчого перюду. Тварин V, VI, VII груп пщгодовували лiзинатами МЕ, що теж сприяло зростанню альбумшв у сироватцi кровi тварин даних груп по вщношенню до тдготовчого перюду. Так, у тварин V групи цей показник зрю на 0,4; 0,8; 1,0%, VI - 0,9; 0,9; 1,3% i у тварин VII групи рiвень альбумшв тдвищився на 0,7; 1,0; 1,2 вщсотка вщповщно через один, два, три мюящ вщносно тдготовчого перюду.
Додавання сумiшi метюнаив i лiзинатiв мiкроелементiв тваринам VIII, IX, Х груп теж мало позитивний вплив на змiну кшькост альбумшв. Так, тваринам VIII групи згодовували метiонати i лiзинати Бе i I по 0,02, кобальту -0,015, селену - 0,0075 мг/кг живо! маси. В результат цього рiвень альбумшв зрiс протягом трьох мюящв на 1,1; 1,6; 2,3% по мюяцях вiдносно пiдготовчого перюду. У сироватщ кровi тварин IX групи цей показник зрю вщповщно на 1,5; 2,4; 3,0%, у сироватщ кровi тварин X групи - 1,3; 2,0; 2,6 вщсотка протягом трьох мюящв вщносно тдготовчого перюду.
Рiвень альбумшв у кровi тварин контрольно! та дослщних груп впродовж всього експерименту був у межах фiзюлоriчно! норми, хоча в дослщних групах спостерюалось пщвищення !х кiлькостi вiдносно контролю. Через мiсяць пiдгодiвлi тварин хелатами мiкроелементiв вш зрiс на 0,3 - 1,4%, через два мюящ - на 0,8 -2,4%, через три мюящ - на 0,9 - 3,0 вщсотка порiвняно з контрольною групою. Слщ зазначити, що у тварин IX групи це зростання було статистично вiрогiдним (Р<0,05).
В табл. 3 представлено змiну динамiки альфа-глобулмв плазми кровi пiддослiдних бугайцiв. З даних, наведених у таблицi, видно, що на початку експерименту (пщготовчий перюд) рiвень альфа-глобулiнiв плазми кровi коливався в межах 19,4±0,44 - 19,7±0,39 вiдсотка.
Таблиця 3
Р1вень а - глобулш1в сироватки кров1 бугайц1в при п1дгод1вл1
1х метшнатами 1 л1зинатами м1кроелемент1в, %, М±т; п=5.
Групи тварин Шдготовчий перюд Дослщний пер1од, м1сяць
1 2 3
I 19,6±0,42 19,7±0,41 19,7±0,42 19,6±0,43
II 19,4±0,42 19,2±0,41 19,0±0,41 19,1±0,42
III 19,6±0,40 19,2±0,40 19,0±0,39 19,0±0,40
IV 19,7±0,43 19,4±0,41 19,2±0,40 19,1±0,41
V 19,7±0,42 19,5±0,40 19,1±0,39 19,1±0,40
VI 19,6±0,39 19,3±0,38 19,0±0,40 19,0±0,40
VII 19,5±0,40 19,4±0,40 19,1±0,38 19,1±0,39
VIII 19,7±0,41 19,2±0,43 18,9±0,42 18,8±0,42
IX 19,7±0,39 19,0±0,41 18,6±0,43 18,5±0,44
X 19,6±0,40 19,2±0,40 18,8±0,42 18,6±0,43
Починаючи з першого i закiнчуючи третiм мiсяцем пiдгодiвлi бугайщв дослiдних груп хелатами мiкроелементiв, у цих тварин вiдмiчено тенденцiю до зниження даного показника, як до контрольно! групи, так i до тдготовчого перюду. Так, через мюяць рiвень альфа-глобулiнiв зменшився на 0,1 - 0,7% по
вщношенню до пщготовчого перюду, через два - на 0,4 - 1,1% та через три мюящ на 0,3 - 1,2 вщсотка порiвняно з тдготовчим перюдом. Порiвнюючи до контрольно! групи, нами виявлено найбiльше зниження рiвня альфа-глобулiнiв у тварин VIII, IX i Х груп: через мкяць воно становило 0,5; 0,7 i 0,5%, через два мiсяцi - 0,8; 1,1 i 0,9%, через три мкящ рiвень альфа-глобулiнiв знизився на 0,8; 1,1 i 1,0 вщсотка порiвняно з контрольною групою. Зниження рiвня альфа-глобулiнiв пов'язане iз пiдвищенням рiвня альбумiнiв. Майже аналопчш змiни виявлено щодо кшькост бета-глобулiнiв (табл. 4).
Таблиця 4
Р1вень в - глобул^в сироватки кров1 бугайщв при пiдгодiвлi
1х метiонатами i лйннатамн мiкроелементiв, %, М±т; п=5.
Групи тварин Шдготовчий перюд Дослщний пер1од, м1сяць
1 2 3
I 15,2+0,30 15,1+0,29 15,0+0,29 15,1+0,30
II 15,6+0,30 15,0+0,28 14,9+0,27 15,1+0,27
III 15,1+0,31 15,0+0,30 15,0+0,30 15,0+0,31
IV 15,1+0,29 15,1+0,28 15,0+0,29 15,0+0,28
V 15,1+0,30 15,1+0,29 15,0+0,28 15,1+0,27
VI 15,1+0,27 15,0+0,28 15,0+0,29 15,0+0,30
VII 15,4+0,29 15,1+0,26 15,0+0,27 15,0+0,29
VIII 15,1+0,29 15,0+0,27 14,7+0,28 14,6+0,28
IX 15,2+0,27 14,9+0,27 14,4+0,28 14,3+0,29
X 15,3+0,30 15,0+0,29 14,6+0,30 14,5+0,31
Отриманi данi, наведеш в таблицi, свiдчать про незначне зниження рiвня бета-глобулiнiв, яке через мюяць у тварин II, III, VI, VIII, X дослщних груп становило 0,1% та 0,2% у IX груш по вщношенню до контрольно! групи. Через два мюящ рiвень бета-глобулмв знизився у тварин II групи на 0,2% та у тварин VIII, IX i X - на 0,3; 0,6 i 0,4% вщповщно по групах вщносно контролю. У тварин III, IV, VI i VII груп через три мшящ !х рiвень зменшився на 0,1%, а у тварин VIII, IX i X - на 0,5; 0,7 i 0,6% вщповщно по групах порiвняно з контрольною.
Також нами помiчено незначне зниження бета-глобулмв у тварин III, IV, V i VI груп на 0,1% вщносно пщготовчого перюду. Дещо вищим воно було у тварин II, VII, VIII, IX i X груп, через мюяць воно знаходилось в межах 0,1 -0,6%, через два мкящ - 0,4 - 0,8% та через три мкящ 0,4 - 0,9 вщсотка по вщношенню до пщготовчого перюду. Таке зниження рiвня бета-глобулмв як i альфа-глобулмв пов'язане з пщвищенням рiвня альбумiнiв.
Кшьюсть гама-глобулiнiв у пiддослiдних тварин наведено в таблиц 5. Аналiзуючи отримаш данi, якi наведенi в табл. 5, ми вщзначили незначне зниження рiвня гамма-глобулiнiв у тварин дослщних груп по вщношенню як до контрольно! групи, так i до пщготовчого перюду пщ час дослщу.
Таблиця 5
Р1вень у- глобул1шв сироватки кров1 бугайщв при пiдгодiвлi i'x метiонатами i лпинатами мiкроелементiв, %, M±m; n=5.
Групи тварин Шдготовчий перюд Дослвдний перюд, мюяць
1 2 3
I 26,6+0,52 26,5+0,51 26,7+0,52 26,6+0,52
II 26,5±,51 26,0+0,51 26,2+0,50 26,1+0,50
III 26,6+0,50 26,1+0,49 26,4+0,49 26,0+0,50
IV 26,5+0,49 26,3+0,49 26,4+0,51 26,3+0,51
V 26,6+0,49 26,4 +0,49 26,5+0,50 26,2+0,51
VI 26,7+0,51 26,2+0,52 26,5+0,51 26,1+0,52
VII 26,6+0,52 26,3+0,52 26,4+0,52 26,2+0,52
VIII 26,6+0,52 26,1+0,51 26,2+0,52 25,7+0,51
IX 26,5+0,50 26,0+0,51 26,0+0,51 25,6+0,50
X 26,6+0,51 26,1+0,50 26,1+0,50 25,8+0,51
Також слiд вiдмiтити, що у тварин Bcix груп в дослщний перiод цей показник знаходився в межах фiзiологiчно! норми. Так, у тварин Bcix дослiдних груп через мюяць рiвень гамма-глобулiнiв знизився на 0,1 - 0,5% по вщношенню до контрольно! i 0,2 - 0,5 вщсотка по вiдношенню до пщготовчого перiоду. Через два мкящ - на 0,1 - 0,5% порiвняно з пiдготовчим перiодом та 0,2 - 0,7% порiвняно з контролем. Через три мюящ це зниження було дещо вищим, шж в попереднi мicяцi, у тварин дослщних груп порiвняно з пщготовчим перiодом воно становило 0,2 - 0,9% i 0,3 - 1,0 вщсоток порiвняно з контрольною групою.
Висновки. Концентращя альбумiнiв у cироватцi кровi бугайщв уcix доcлiдниx груп мала тенденщю до пiдвищення впродовж вcix трьох мюящв пiдгодiвлi !х хелатами мжроелеменив. Слiд зазначити, що найвищим цей показник був у бугайщв дев'ято! групи, яких пiдгодовували метiонатами i лiзинатами Fe по 0,025; Co по 0,02; Se по 0,01; I - 0,025 мг/кг живо! маси, що сприяло пщвищенню рiвня альбумiнiв в межах 1,4 - 3,0% (Р<0,05) по вiдношенню до контролю. Очевидно, це пов'язано з стимулящею хелатами МЕ бшоксинтезуючо! функцп печiнки, а саме гепатоцитiв, де i проходить синтез альбумiнiв. При цьому cпоcтерiгалоcь незначне зниження глобулшово! фракцп бiлкiв, що пов'язано з пщвищенням рiвня альбумiнiв.
Лiтература
1. Бахрамов С.М., Казакбаев Х.М., Бугланов А. А. Трансферрин: роль в обмене железа и некоторые аспекты // Гематол. и трансфузиол. - 1987. - № 2. -С. 39-42.
2. Булганов А.А., Назаров Б.Й., Бахрамов Б.С., Калменов Г.Т., Казакбаева Х.М., Хакимова Я.Х., Мамбетов Д.М., Тураев А.Т. Дефицит железа в группах риска // Гематол. и трансфузиол. 1994. - Т. 39. - № 5. - С. 35-38.
3. Висоцький А.М. Етю-патогенетичш основи, критери ощнки та корекщя порушення метаболiзму у тварин // Лаб. вет. медицина: фiз. - им. методи дослщ. - Рiвне, - 1998. - С. 39-40.
4. Дашковський О.О., Васерук Н.Я. Динамжа бшкового обмiну у сироватщ кровi дшних корiв за дп метюнаив залiза, мiдi, вiтамiну Е та свинцю
// Науковий вшник Львiвсько! державно! академп ветеринарно! медицини iM. С.З.Гжицького. - Львiв, 2003. - Т. 5. № 2. - Ч. 1. -С. 10-13.
5. Карпюк С. А. Определение белковых фракций сыворотки крови экспрес методом // Лаб. дело. - 1962. - № 7. - С. 33-36.
6. Кононський О.1. Бiохiмiя тварин. - К.: Вища школа. - 1994. - 439 с.
7. Ойвин В. А. Статистическая обработка результатов экспериментальных исследований // Патфизиология и эксперим. терапия. - 1960. - № 4. - С. 20-25.
8. Савронь Е.С., Кириченко И.В. Бшок кров^ його фракцп у телят i корiв у зв'язку з вком i енерпею росту. - В кн.: Фiзiологiя i бiохiмiя с.-г. тварин. Ки!в, 1964, Вип. 2, с. 22 - 27.
9. Физиология сельськохозяйственных животных. Под редакцией Н.А.Шманенкова. В серии: «Руководство по физиологии». Л., «Наука», 1978. -744с.
10. Хенниг А. Минеральные вещества, витамины, биостимуляторы в кормлении сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1976. - 559 с.
Summary
Senechen V.V., candidate of veterinary sciences, docent Tsymbala V.I., candidate of biological sciences, docent Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj
THE ALBUMINS FRACTIONS DYNAMICS OF SERUM OF BULLS BLOOD ON FATTENING FOR THE CORRECTIONS OF THEM MINERAL FEED
Studied for the example of "1 - May " the Drohobych region of the Lviv area content of albuminous fractions in the serum of bulls blood, which was fed up by metionat and lysin of atoms oligoelementss. It is set that these connections result in the increase of content of albumins in the serum of blood which testifies to stimulation of squirrel of synthesizing function of liver dressing-gowns, namely hepatocytes, where and the synthesis of albumins passes.
Стаття надшшла до редакцИ 11.05.2011
