CC BY
10
УДК:636.2.084:619:612.015
Фаршшк Т. В. астрант ® Кравц1в Р. Й., д. б. н., професор, акад. УААН Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологш ¡мет С. З. Тжицького
ВПЛИВ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В I IX ХЕЛАТНИХ СПОЛУК (МЕТЮНАТШ) НА М'ЯСН1 ЯКОСТ1 ТА ВЕТЕРИНАРНО-САШТАРШ ПОКАЗНИКИ ЯЛОВИЧИНИ, ВИРОБЛЕНО1 В СФГ „ДРУЖБА" с. ГОПЧИЦЯ
ПОГРЕБИЩЕНСЬКОГО РАЙОНУ В1ННИЦЬКО1 ОБЛАСТ1
Застосуеання мтроелемент1е I гх хелатних сполук (метюнат1е) та тших бюлоггчно актиених речоеин мае сеог перееаги, знижуеться р1еень засеоення еажких метал1е, радгонуклгдге гз забруднених кормге I еоди, хелатн комплекси м1кроелемент1е (МЕ) легко проникають через клтинн1 мембрани, що дозеоляе здтснюеати цыеспрямоеаний еплие на обм1н речоеин I енергп та проеодити корекцт дефщиту МЕ у егдпоегдних бюгеох1м1чних зонах.
Ключовi слова: мжроелементи, хелатн комплекси, метюнати, бугайц1, продуктиетсть.
Вступ. Встановлено, що грунти областей центрального репону бщш на рухомi форми мшеральних речовин, що сприяло формуванню численних бiогеохiмiчних зон i понад десяти провшцш за вмштом в них i нестачею в кормах мжроелеменив (Мщик, 1964; Островський, 1970; Андрущенко, 1973; Кравцiв i ствавт., 1984-1998).
Тому з вищевказаних причин, все бшьше набирае обертiв широке застосування в практицi тваринництва мжроелеменив, вiтамiнiв та iнших бiологiчно активних речовин, з одного боку, з метою тдвищення продуктивност тварин, профшактики та лiкування 1хшх хвороб, з шшого -надходження ксенобiотикiв ланцюгами живлення iз навколишнього середовища в оргашзм.
Матер1ал 1 методи. Неадекватшсть стандартних премiксiв до господарських i бiогеохiмiчних особливостей регiону стае одшею з причин низько! продуктивностi тварин та якост продукци (Судаков та ш., 1974; Самохин, 1981; Кравщв, 1990-1998). З цього приводу ставиться питання про якiсть i безпеку продукцп тваринництва.
Результати дослщження. У зв'язку iз встановленим попереднiми дослщженнями дефiциту залiза, мiдi, кобальту, цинку i марганцю в кормах та зниженим вмютом цих елементiв у кровi вiдгодiвельних бугайцiв в СФГ „Дружба" с. Гопчиця Погребищенського району Вшницько! областi, розроблена схема пiдгодiвлi дефiцитними мiкроелементами, яка показана в таблиц 1.
® Фарюшк Т. В., Кравщв Р. Й., 2008
224
Таблиця 1
Схема проведення дослщу_
Групи тварин Кшьшсть гол1в у груш Характер п1дгод1вл1 мг/кг ж.м.
I контрольна 10 ОР (основний рацюн)
II дослвдна 10 ОР+сол1 МЕ СиБ04(0,1), Мп804(0,05), 2п804(0,1), Бе804(0,05)
III дослвдна 10 ОР+сол МЕ Си804(0,05), Мп804(0,05), 2пБ04(0,1), Бе804(0,05), Со804(0,03)
IV дослщна 10 ОР+МЕ метюнапв СиМег(0,05), МпМег(0,1), 2пМег(0,1), БеМе1(0,05), СоМег(0,03)
Метою наших дослщжень було виявити вплив збагачення ращошв дефщитними МЕ в поеднанш з хелатними сполуками (метiонатами) на продуктившсть дослiдних бугайцiв.
Таблиця 2
М'ясш якост дослщних бугайщв при згодовуванш ращошв, збагачених дефiцитними МЕ i 1х хелатними сполуками (метшнатами) через 274 дня _М±т, п=10_
Показник Групи тварин
1 контрольна 2 дослщна 3 дослвдна 4 дослщна
Жива маса на початок дослвду, кг 155,7±4,1 155,9±3,2 159,4±4,2 162,1±2,2
Жива маса на шнець дослвду, кг 357,2±2,8 361,4±4,2 367,3±3,4 372,5±3,3
Загальний прирют, кг 201,5±3,2 205,5±2,3 207,9±3,2 210,4±4,3
Середньодобовий прир1ст, г 746,2±15,2 761,1±12,2 770,1±8,1 780,4±7,2
1нтенсившсть росту, г/кг/добу 3,70±0,1 3,70±0,1 3,74±0,1 3,81±0,1
Швидк1сть росту, % 51,22±0,2 51,49±0,4 52,65±0,4 53,46±0,4
Маса туш1, кг 198,32±4,0 202,29±2.0 206,15±2,1 210,11±3,01
Вихвд туш1, % 46,15±0,4 46,89±0,4 47,54±0,4 48,67±0,4
Маса внутршнього жиру, кг 10,55±0,4 10,93±0,4 11,24±0,4 11,89±0.5
Вихвд внутршнього жиру, % 2,48±0,1 2,56±0,01 2,74±0,01 2,85±0,01
Забшна маса, кг 209,51±4,3 214,22±4,12 218,33±3,22 222,47±4,21
Забшний вихвд, % 49,98±0,2 50,13±0,1 51,46±0,1 52,24±0,2
225
Ветеринарно-саштарну експертизу i яюсш показники туш та внутршшх оргашв проводили згщно з "Правилами ветеринарного огляду забiйних тварин i ветеринарно-саштарно! експертизи м'яса i м'ясних продукив"(2002).
При цьому визначали: вгодовашсть за ДСТом 779-87 „М'ясо-яловичина в твтушах i четвертинах", органолептичнi показники м'яса на рiзних стадiях збер^ання згiдно з ДСТом 7169-79 „М'ясо. Методи вiдбору зразкiв i органолептичш методи визначення свiжостi", фiзико-хiмiчнi властивост м'яса згiдно з ДСТом 23392-78 „Методи хiмiчного i мiкроскопiчного ан^зу".
Дослiдним тваринам щоденно до основного ращону додавали розроблену сумiш i 11 складовi згiдно сформованим групам (див. таблиця 1).
Контрольна група отримувала основний ращон: (ОР). II-дослщна група тварин отримувала: ОР+солi МЕ CuS04(0,1), MnSO4(0,05), ZnSO4(0,1), FeSO4(0,05). III-дослiдна група тварин отримувала: ОР+солi МЕ CuS04(0,05), MnS04(0,05), ZnS04(0,1), FeS04(0,05), CoS04(0,03). IV-дослiдна група тварин отримувала: ОР+МЕ метюнапв CuMet(0,05), MnMet(0,1), ZnMet(0,1), FeMet(0,05), CoMet(0,03)
Висновки. Пiсля закiнчення до^ду ми провели дослiдження на продуктившсть дослщних бугайщв (таблиця 2), яке визначае харчову щншсть i товарно-технолопчш показники яловичини. По отриманим даним таблищ 2 ми можемо сказати те, що по всiм параметрам найкращi показники мае четверта дослщна група, якiй згодовували мiкроелементи у формi халатних сполук (метiонатiв), тршки нижчi показники мають вiдповiдно друга та третя дослщш групи, яким згодовували неоргашчш солi дефiцитних мжроелеменив, але кращi нiж тi показники яю були отриманi вiд контрольно! групи тварин, яю отримували основний ращон без шяких добавок.
Лггература
1. Авцын А.П., Жаворонков А. А., Риш М.А., Строчкова Л.С. Микроелементозы человека. М.: Медицина, 1999. - 495 с.
2. Виноградова Р.П., Кучеренко Н.Е., Литвиненко А.Р., Бюлопчна хiмiя. К., 1977.
3. Кравщв Р.Й., Ключковська М.В. Компоненти бшкового обмiну та м'ясна продуктивнiсть бичюв при пiдгодiвлi мiкроелементно-вiтамiнними премiксами. Експериментальна та клiнiчна фiзiологiя i бiохiмiя. Львiв, 1997. Т.2.
4. Кравцив Р.И. Обмен веществ и мясные качества молодняка крупного рогатого скота при оптимизации системы микроэлементного питания. Автореф. дис.-д-ра биол. наук. Л.,1992.
5. Кравщв Р.Й., Новжов В.П., Стадник А.М. Хелатш комплекси мжроелеменив (метюнати): синтез, бюлопчна дiя, продуктившсть худоби i птицi // Сучасш проблеми бюлоги, ветеринарно! медицини, зоошженерп та технологiй продуктiв тваринництва / Збiрник статей мiжнародноl науково-практично! конференцп. Львiв, 1997.
226
6. Корми: оцшка, використання, продукщя тваринництва, еколопя /За ред.М.Ф.Кулика, Р.Й.Кравщва, Ю.В. Обертюха, В.В. Борщенка. -Вiнниця: ПП „Видавництво „Тезис", 2003.-334 с.
7. Bremmer I., Beattic J.H. Copper and zinc metabolism in health and diasease: Spetioation and interactions // Proc. Nutr. Soc. - 1995. - 54 - №2 - P 489-499.
8. Chandra R.K. Department of pediatrics, Nutrition and the immune system: an introduction // American Journal of Clinical Nutrition. - 1997. - 66(2). - P. 460-463.
Summary.
Farionik T. V., Kravtsiv R. I. Lviv National Univercity of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S. Z. Gzhytskyj. INFLUENCE OF TRACE ELEMENTS AND THEIR CHELATES
CONNECTIONS ON PRODUCTIVITY OF EXPERIMENTAL BULLS ON FATTENING IN VFO „FRIENDSHIP" OF v. GOPCHITSYA POGREBISCHE DISTRICT OF VINNITSA REGION Application of microelements and their Chelates connections and other biologically active matters takes the advantages, the level of mastering of heavy metals goes down, radionouclides from muddy forages and water, the chelatnes complexes of trace elements (TE) penetrate through cellular membranes easily, that allows to carry out purposeful influence on the exchange of matters and energy and to conduct correction of deficit TE in the proper biogeochemical areas.
Стаття надшшла до редакцИ 10.04.2008
227
