CC BY
12
УДК 636.4.033.087.8
Кузьменко О.А., астрантка© e-mail:okuzmenko@bk.ru Быоцерювський нащональний аграрный утверситет
ВПЛИВ Р1ЗНИХ ДОЗ Б1О-МОСУ НА ЯК1СТЬ М'ЯСА СВИНЕЙ
Показано забтт якост1 свиней, морфолог1чний склад гх туш та фгзико-Х1м1чт властивост1 м 'яса при вгдгодгвлг свиней до 120 кг живог маси, яким згодовували р1зт дози препарату Бю-Мос в складг комбжорму.
Ключоei слова: свит, комбжорм, пребютик Бю-Мос, маннанол1госахариди, антибютик Бювт, мжрофлора, забтт якост1, морфолог1чний склад, фгзико-хгмгчнг властивост1 м 'яса.
Вступ. Для тдвищення продуктивност свиней велике значення мае забезпечення ix достатшм piB^M повнощнно' годiвлi. Цш вимозi найбшьше вщповщае використання повноращонних K0M6iK0pMiB при виробнищв свинини, рецепти яких розроблеш науковими установами для тварин рiзниx статевих та вжових груп. Але в сучасних економiчниx умовах при виробнищв свинини виникае необхщшсть збагачувати рацiони тварин кормовими добавками рiзноi природи. Цим пщвищуеться бiологiчна повноцiннiсть годiвлi, що позитивно впливае на процеси обмiну речовин в органiзмi свиней та ix рiст
[7].
Неповноцiнна годiвля тварин спричинюе порушення обмiну речовин, тому при випробуванш нових кормових добавок в годiвлi свиней, необxiдно враховувати ix вплив на якiсть продукци. Питання сто'ть так, щоб з пщвищенням продуктивноi ди нових кормових факторiв одержувати свинину доброi якосп, з високими фiзико-xiмiчними показниками [8, 10].
Останш сорок рокiв ведення галузi свинарства не обходилось без додавання до ращошв тварин антибютиюв для збiльшення швидкостi 'х росту i захисту вiд негативно' дп патогенних кишкових мiкроорганiзмiв. Тепер антибютики стали об'ектом критики. Це пов'язано з появою антибiотикорезистентниx патогенних для людини бактерiй. Тому в галузi свинарства активно впроваджуються альтернативнi антибютикам -стимуляторам росту препарати - пробютики i пребiотики. Це вимагае змш у практицi господарювання, а також жорсткого контролю кишково' мшрофлори тварин i 'х загального здоров'я [2, 11].
Майбутне антибютиюв i антибiотикiв-стимуляторiв росту стало предметом широкого обговорення. Виробництво тваринницько' продукцii випробовуе значний тиск з боку споживачiв, вимагаючи обмежити застосування антибiотикiв як для профшактичних, так i для л^вальних
© Науковий керiвник - В.С. Бомко, канд. с.-г. наук Кузьменко О.А., 2009
64
заходiв. Стурбовашсть споживачiв привела до державно! заборони на використовування антибiотикiв-стимуляторiв росту у рядi кра!н CBiTy.
Численними дослiдженнями доведено, що тривале широкомасштабне використання антибютиюв приводить до розвитку резистентностi мжрофлори i, вiдповiдно, до зниження ефективност !х д^ як у тварин, так i у людей [7].
Серед перспективних препаратiв, якi використовуються в годiвлi свиней, е пребютик Бiо-Мос - комплекс маннанолiгосахаридiв, що е досить перспективною альтернативою кормовим антибютикам, оскiльки вони пiдтримyють симбютичний взаемозв'язок мiж твариною i мшрофлорою.
Пребiотик Бiо-Мос - це ушкальна структура маннанових олiгосахаридiв, якi мютять специфiчнi маннопроте!ни, одержанi з кл^инно! стiнки вiдiбраного штаму дрiжджiв Saccharomyces cerevisae з використанням спещальних технологш, розроблених компанiею Оллтек [12].
Метою дослщжень було оцiнити продуктивну дш препарату Бiо-Мос i вивчити вплив його на забшш якостi свиней, морфолопчний склад !х туш та фiзико-хiмiчнi властивостi м'яса з встановленням оптимально! дози.
Матер1ал i методи дослщжень. Дослiдження проведенi на базi племсвиноферми „Елпа" на п'яти групах молодняку свиней на вiдгодiвлi велико! бшо! породи аналогiв за живою масою, вiком та походженням, по 19 голiв у кожнiй. Перша група була контрольною. Пiсля 30-добового зрiвняльного перiодy свинi друго! групи одержували в складi комбiкормy Бю-Мос в кiлькостi 0,04 % за масою комбжорму, третьо! - 0,05 %, четверто! - 0,06 % i п'ято! - 0,07 %
По закшченш науково-господарського експерименту був проведений забiй вiдгодiвельного молодняку свиней велико! бшо! породи в умовах ТОВ „Ел^а" смт. Терезине Бшоцерювського району Ки!всько! областi з наступним роздiлом i обвалкою натвтуш, визначення забiйних i м'ясних якостей проводили загальноприйнятими методами [5, 6].
Контрольний забш свиней проводили при досягненш тваринами живо! маси 120 кг. З кожно! групи було забито по 3 тварини.
Результати дослщжень. Складовою частиною ощнки продуктивност свиней е якiсть одержано! продукци. Продyктивнi i забiйнi якост свиней в основному залежать вщ рiвня годiвлi, породи, якостi вiдгодiвельного молодняку, способiв утримання i строюв зняття з вiдгодiвлi [9].
Контрольний забш тварин засвщчив незначний вплив рiзних доз Бю-Мосу на забшш якост свиней (табл. 1).
Аналiз таблиц 1 свiдчить, що тварини контрольно! i дослiдних груп мали високi забiйнi якостi. За забшним виходом тварини 2-! групи перевищували на 0,16 % аналопв контрольно!, 3-! - на 0,61, 4-! - на 0,93, а 5-! -на 0,72 % (Р>0,05). Рiзниця статистично невiрогiдна.
Важливим показником при оцiнцi якостi туш е !х довжина. За цим показником тварини 2; 3; 4 та 5-! груп перевищували контрольних аналопв вщповщно на 0,5; 1,2; 3,4 (р<0,01) та 2,0 % (Р<0,05).
65
Коефщент повном'ясност у свиней дослщних груп був вищим за контроль. Так, у свиней 2-1 групи вш перевищував аналопчний показник тварин 1-1 групи на 0,92 %, 3-1 - 1,33, 4-1 - на 3,27 та 5-1 -на 2,87 % (Р>0,05). Проте, ця рiзниця була статистично невiрогiдна.
Таблиця 1
Забшм якост свиней 1 морфюлопчний склад 1х туш_
Показник Групи тварин
1 контрольна Дослщш
2 3 4 5
Забшш якост1
Передзабшна маса, кг 120,7±1,76 122,3±2,03 123,0±2,65 127,7±2,73 125,7±1,76
Забшна маса, кг 87,26+1,23 88,62+0,51 89,64+0,57 93,47+1,17* 91,78+1,26
Забшний вихвд, % 72,31+0,24 72,47+0,78 72,92+1,13 73,24+0,73 73,03+0,25
Довжина туш1, см 96,28+0,49 96,80+0,26 97,48+0,31 99,54+0,43** 98,16+0,37*
Коефщент повном'ясносп, % 90,63+0,92 91,55+0,28 91,96+0,34 93,90+0,80 93,50+1,27
Говщина шпику над 5-7 грудним хребцем, мм 35,52+0,28 35,12+0,33 35,15+0,29 35,53+0,34 35,26+0,23
Площа "м'язового в1чка", см2 30,35+0,37 30,59+0,14 30,67+0,26 30,79+0,18 30,69+0,32
Маса окосту, кг 11,56+0,12 11,67+0,17 11,71+0,13 11,74+0,14 11,68+0,14
Морфолопчний склад туш
Середня маса нашвтуш1, кг 43,46+0,43 44,23+0,28 44,72+0,34 46,73+0,58* 45,77+0,62*
Вих1д м'яса: кг 25,09+0,37 25,57+0,22 26,00+0,41 27,40+0,32** 26,67+0,43
% 57,74+0,30 57,81+0,21 58,14+0,66 58,64+0,23 58,27+0,28
Вих1д сала: кг 12,89+0,32 13,32+0,31 13,54+0,28 14,29+0,23* 13,92+0,22
% 29,66+0,44 30,12+0,64 30,28+0,84 30,59+0,79 30,42+0,72
Маса исток: кг 5,48+0,08 5,34+0,16 5,18+0,12 5,04+0,11* 5,18+0,19
% 12,62+0,28 12,06+0,33 11,59+0,34 10,79+0,37 11,32+0,55
Товщина шпику над 6-7 грудним хребцем була найбшьша у тварин 4-1 групи i становила 35,53 мм. Проте, порiвняно з контрольними показниками рiзниця становила лише 0,03 %.
Важливими показниками забшних якостей свиней е маса окосту i площа „м'язового вiчка", якi характеризують м'яснiсть тушi.
Б.В. Баньковський [1] встановив високий кореляцшний зв'язок мiж площею "м'язового вiчка" i виходом м'яса з тушi та мiж масою окосту i виходом м'яса. Чим бiльша площа „м'язового вiчка", тим цiннiша у вщношенш м'ясностi туша. В наших дослщах площа „м'язового вiчка" у тварин 2-5-1 дослiдних груп порiвняно з контрольними аналогами була вищою i становила -
66
30,59-30,79 см2. Рiзниця мiж тваринами дослщних груп несуттева i свiдчить про високий вихщ м'яса в тушах тварин уах груп. Це свiдчення пiдтверджуеться i даними про масу окосту. У тварин дослщних груп цей показник знаходився в межах 11,56-11,74 кг (Р>0,05). Рiзниця мiж тваринами 2-1, 3-1, 4-1 i 5-1 груп складала вiдповiдно 0,11 кг, 0,15 кг, 0,18 кг та 0,12 кг i статистично невiрогiдна.
Отже, даш контрольного забою тварин пщтверджують, що комбiкорми, збагаченi препаратом Бю-Мосом, забезпечують високу продуктивнiсть тварин i високi забiйнi якостi.
Найважливiшою складовою частиною тушi е м'язова тканина, яка мала яскравий червоний колiр, була гладенька i оксамитова на дотик. Аналiз даних морфологiчного складу туш показав, що вихщ м'яса у тварин 2-1 групи був вищий за контроль на 0,48 кг, 3-1 - на 0,91, 4-1 - на 2,31 (Р<0,01) та 5-1 - на 1,58 кг. Вихщ м'яса у тварин дослщних груп становив 57,74-58,64 %.
Вихщ сала у тварин уах груп був практично однаковий, проте, у аналопв 2-1 групи -на 0,43 кг, 3-1 - на 0,65, 4-1 - на 1,40 (Р<0,05) та 5-1 - на 1,03 кг вищий, шж у тварин 1-1 групи.
Маса юсток в напiвтушi свиней 2-1 групи була на 0,14 кг, 3-1 - на 0,30 кг, 4-1 - на 0,44 (Р<0,05) та 5-1 - на 0,30 кг меншою, нiж маса кiсток у тварин 1-1 групи. Маса исток найвищою була у тварин 1-1 групи i становила 5,48 кг.
Фiзико-хiмiчнi властивостi м'яса свиней при згодовуванш рiзних доз пребiотику Бю-Мос наведенi в таблицi 2.
Таблиця 2
Ф1зико-х1м1чш властивост1 м'яса свиней
Показник Групи тварин
1 контрольна Дослвдш
2 3 4 5
Нгжнють, секунд 12,26+0,18 12,07+0,16 11,87+0,21 11,33+0,12 11,58+0,17
Мармуровють, % 11,14+0,07 10,98+0,15 10,88+0,13 10,76+0,17 10,81+0,15
1нтенсившсть забарвлення, од. ек. 76,24+0,19 75,86+0,25 76,23+0,28 75,55+0,21 76,13+0,22
Вологоутримуюча здатшсть, % 56,18+1,74 56,37+1,24 56,67+0,72 56,76+1,15 56,63+0,86
рН 5,75+0,02 5,79+0,02 5,74+0,01 5,72+0,02 5,73+0,02
Волога, % 71,74+0,32 72,04+0,34 72,16+0,43 72,32+0,38 72,24+0,42
Суха речовина, % 28,26+0,53 27,96+0,58 27,84+0,47 27,68+0,42 27,76+0,51
в т.ч. протеш, % 21,87+0,34 21,77+0,18 21,82+0,35 22,15+0,53 22,05+0,45
жир, % 3,65+0,11 3,51+0,12 3,38+0,08 3,22+0,17 3,37+0,12
зола, % 2,74+0,12 2,68+0,11 2,64+0,04 2,31+0,14 2,34+0,08
Головними показниками якост м'яса е шжшсть, мармуровiсть, колiр, смак, аромат i соковитiсть [5].
М'ясо свиней контрольно! i дослiдних груп характеризувалося високими якiсними показниками. Про шжшсть м'яса судили за силою, яка необхщна для перерiзання зразка: чим м'ясо жорстюше, тим бiльше потрiбно часу для
67
перерiзання. Отже, вищий показник часу характеризуе меншу шжшсть i бшьшу жорсткють м'яса [6].
Шжшсть м'яса була найнижчою у тварин 1-1 групи - 12,26 с., в тушах свиней 2-1 групи вона була вищою на 0,19 с, 3-1 - на 0,39, 4-1 - на 0,93 i 5-1 - на 0,68 с. Гварини 4-1 групи, яких годували комбiкормом з дозою Бю-Мосу 0,06 % за масою, за шжшстю м'яса мали перевагу над тваринами 1-1 групи, яким не згодовували цей препарат.
Харчова щншсть м'яса значною мiрою залежить вiд вмiсту жиру, який е компонентом високо! енергетично! щнност i надае м'ясним продуктам приемних смакових властивостей. Найвищу харчову щншсть мае мармурове м'ясо, в якому жир мiститься всерединi м'язових волокон, мiж окремими групами м'язiв, що надае йому соковитiсть i шжшсть. Мармуровють м'яса була високою (10,76- 11,14 %) як у контрольно!, так i дослщних групах.
Важлива ознака якостi м'яса - його колiр, за яким судять про товарний вигляд продукци. Прийнято вважати, що свинина мае червоне забарвлення. Червоний колiр свiжо! м'язово1 тканини пов'язаний з присутшстю в нш дихального пiгменту мiоглобiну i гемоглобiну [5].
Iнтенсивнiсть забарвлення була висока в м'яс тварин усiх пщдослщних груп. Iнтенсивнiсть забарвлення м'яса у тварин 4-1 групи була найнижчою, а саме на 0,69 % нижчою порiвняно з контролем.
За даними А.В. Ланшо1 [4] i Ю.Ф. Заяса [2], колiр м'яса залежить вщ величини рН. М'ясо мае свплий колiр при рН 5,6 i нижче; темний колiр при рН 6,0 i вище. Темний колiр пов'язаний iз швидким розпадом глiкогену. Величина рН у м'яс тварин 1-1 групи становила 5,75; 2-1 - 5,79; 3-1 5,74; 4-1 - 5,72 i 5-1 групи - 5,73, що характеризувало високу якiсть м'яса.
Ознакою соковитостi i нiжностi м'яса, високих технологiчних властивостей е вологоутримуюча здатшсть. Низька вологоутримуюча здатнiсть надае м'ясу сухоси, жорсткостi, погiршуе консервування [3].
Вологоутримуюча здатшсть м'яса тварин контрольно1 i дослiдних груп складала 56,18-56,76 % i характеризувала його високу яюсть. Рiзниця була несуттевою i становила 0,19-0,58 % (Р>0,05).
Домiнуючим в кiлькiсному вiдношеннi компонентом м'яса i бiльшо! частини м'ясних продукив е вода. Вмiст 11 в м'яс зумовлюе його перетравнiсть, засвоення оргашзмом i вiдповiднi органолептичнi властивость Кiлькiсть вологи в м'ясi характеризуеться не загальним вмiстом води, а 11 кшьюстю в зв'язанiй форм1
Вмiст води в м'ясi залежить вщ тканинного складу, в першу чергу, вiд вмiсту жирово1 i сполучно1 тканин. З пiдвищенням вмюту жиру знижуеться вмiст води. Волопсть м'яса знаходиться в межах вщ 70 до 80 % [5].
В наших дослщах вмiст вологи в м'яс коливався в межах вщ 71,74 до 72,32 %. Порiвняльна оцiнка вмiсту вологи в м'яс забитих свиней живою масою 120 кг виявила незначну i статистично невiрогiдну рiзницю мiж групами. Аналопчна закономiрнiсть була i за вмютом сухо1 речовини.
68
Вмют проте'ну, який пщвищуе бюлопчну цшшсть м'яса, був найвищий у тварин 4-1 групи - 22,15 %. За вмютом проте'ну м'ясо тварин Bcix груп мало високу якiсть.
Харчова цшшсть м'яса значною мiрою залежить вщ вмiсту в ньому жиру, який пщвищуе бюлопчну цшшсть i надае м'ясним продуктам приeмнi смаковi якоси. Домiнуюче положення за вмiстом жиру в найдовшому м'язi спини займали тварини 1-! групи - 3,65 %.
За вмютом золи в м'яс мiж тваринами контрольно! та дослщних груп рiзницi не виявлено.
Отже, результати контрольного забою дослщних тварин i фiзико-хiмiчнi властивостi м'яса показали, що використання Бiо-Мосу в складi комбiкормiв для вiдгодiвлi свиней до живо! маси 120 кг забезпечуе одержання високоякiсно! свинини. А найвищi показники отриманнi за дози 0,06 % Бю-Мосу вiд маси комбжорму.
Висновки. 1. Уведення до складу комбжорму молодняку свиней на вiдгодiвлi препарату Бiо-Мос в кшькост 0,06 % за його масою в умовах застосування новiтнiх технологш вирощування позитивно впливае на забшш якостi свиней, морфологiчний склад 1х туш та фiзико-хiмiчнi властивостi м'яса.
2. Висока ефектившсть застосування препарату Бю-Мос вказуе на доцiльнiсть i необхiднiсть проведення в подальшому наукових дослiджень щодо порiвняння ди препарату Бю-Мос та антибiотикiв у годiвлi свиней.
Л1тература
1. Баньковский Б.В. Селекция и качество мяса свиней полтавского мясного типа // Повышение качества продуктов животноводства / Под ред. А.П. Калашникова. - М. : Колос, 1982. - С. 156-163.
2. Заяс Ю.Ф. Качество мяса и мясопродуктов. - М. : Легкая и пищевая промышленность, 1981. - С. 22-56.
3. Кудрявцев А.А., Кудрявцева Л.А. Клиническая гематология животных. -М. : Колос, 1974. - 399 с.
4. Ланина А.В. Мясное скотоводство. - М. : Колос, 1973. - С. 113-122.
5. Маменко А.М., Кандыба В.Н., Бугаев Н.И. Формирование, прогнозирование и методы оценки качества мясной продукции животных. -Харьков, 1998. - 246 с.
6. Методические рекомендации по оценке мясной продуктивности качества мяса и подкожного жира свиней. - М. : ВАСХНИЛ, 1987. - 64 с.
7. Мысик А.Т. Роль свиноводства в решении мясной проблемы // Свиноводство. - 1997. - №6. - С. 15-20.
8. Подобед Л.1. Комбжорми i кормосумiшi для молодняку сшьськогосподарських тварин. - К.: Урожай, 1984. - С. 124-135.
9. Поливода А.М. О влиянии некоторых зоотехнических факторов на качественные показатели свинины // Повышение качества продуктов животноводства / Под ред А.П. Калашникова. - М. : Колос, 1982. - С. 151-156.
10. Тышкевич С. Исследование физических свойств мяса. - М.: Пищепром, 1972. - С. 79-82.
69
11. Феркет П.Р. Управление здоровьем кишечника в мире без антибиотиков. // Расширяя горизонты. 17 Европейский, Ближневосточный и Африканский лекционный тур компании Оллтек. 2003. - с. 18-39.
12. Collins M.D. Probiotics, prebiotics and synbiotics:approaches for modulating the microbial ecology of the gut // Am. J. Clin. Nutr. -1999. -69 (suppl.). -P. 1052-1057.
Summary О.А. Kuzmenko
INFLUENCE OF DIFFERENT DOSES BYO-MOS ON QUALITY OF MEAT
OF PIGS
Shown for slaughter qualities of pigs, morphological composition of their carcasses and physical and chemical properties of meat at fattening of pigs of to 120 kg of living mass, to which feeding different doses of the Byo-Mos preparation in composition the mixed fodder.
Key words: pig feed, prebiotic Bio-Mos, mannanolihosaharydy, antibiotic Biovit, microflora, as lethal, morphological structure, physicochemical properties of meat.
Стаття надшшла до редакцИ 14.09.2009
70
