CC BY
99
КОРМОВИРОБНИЦТВО, ЖИВЛЕННЯ, СЕЛЕКЦ1Я ТА РОЗВЕДЕННЯ ТВАРИН
PRODUCING OF FEEDSTUFFS, NOURISHMENT, SELECTION AND ANIMAL BREEDING
УДК 636.087:636.4:637.05
Бабков Я. I.*, астрант, заступник головного технолога ТОВ «Серволюкс-Генетик»
(E-mail: yaruchok@rambler.ru) Чудак Р. А., д. с.-г. н., професор ©
Втницький нацюнальний аграрный утверситет
ВПЛИВ НАТУРАЛЬНОГО БЕТАÏНУ НА ЗАБ1ЙН1 ПОКАЗНИКИ СВИНЕЙ
НА В1ДГОД1ВЛ1
Вивчали вплив кормовог добавки бетат на забшт показники ггбридних кабанщв F1. Оцнювали передзабшну масу, забшну масу, забшний вих1д та масу внутргшнгх оргатв.
Встановлено, що кормова добавка бетат у кглькостг 1 кг на 1 т комбикорму сприяе збтьшенню передзабшноХ маси у третш дослгднгй грут на 4,7 кг, забшноХ маси на 7,4 кг та забшного виходу на 3,5 %, пор1вняно з контролем.
Використання бетату у год1вл1 ггбридних кабанцгв сприяе зниженню маси селезтки у другт i четвертш дослгдних групах на 21,5 % та 21,7 %.
Встановлено оптимальну дозу бетату для згодовування гiбридним кабанцям на вiдгодiвлi.
Ключов1 слова: кормова добавка бетат, годiвля, забшт показники, кабанщ, продуктивтсть ,до^дження.
УДК 636.087:636.4:637.05 Бабков Я. И., аспирант, заместитель главного технолога ООО «Серволюкс-Генетик»
Чудак Р. А., д. с.-х. н., профессор
Винницкий национальный аграрный университет
ВЛИЯНИЕ НАТУРАЛЬНОГО БЕТАИНА НА УБОЙНЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ
СВИНЕЙ НА ОТКОРМЕ
Изучали влияние кормовой добавки бетаин на убойные показатели гибридных кабанов F1. Оценивали предубойный вес, убойный вес, убойный выход и вес внутренних органов.
Установлено, что кормовая добавка бетаин в количестве 1 кг на 1 т комбикорма способствует увеличению предубойного веса в третьей опытной группе на 4,7 кг, убойного веса на 7,4 кг и убойного выхода на 3,5% по сравнению с контролем.
Использование бетаина в кормлении гибридных кабанов способствует снижению веса селезенки во второй и четвертой опытных группах на 21,5 % и 21,7%.
Установлено оптимальную дозу бетаина для скармливания гибридным кабанам на откорме.
Ключевые слова: кормовая добавка бетаин, кормление, убойные показатели, кабаны, продуктивность, исследование.
© Бабков Я. I., Чудак Р. А., 2015
*Науковий кер1вник - доктор с.-г. наук, професор Чудак Р. А.
124
UDC 636.087:636.4:637.05
Y. I. Babkov, post-graduate student, deputy chief technologist of LLC «Servolux-Genetic» R. A. Chudak, Doctor of Agricultural Science, professor
Vinnytsia National Agrarian University
THE NATURAL BETAINE INFLUENCE ON FINISHING PIGS SLAUGHTER
CHARACTERISTICS
The influence of the feed additive betaine on the slaughter characteristics of the crossbred F1 castrated male pigs were researched. The preslaughter weight, slaughter weight, slaughter yield and viscera weight were studied.
It is proved that the feed additive betaine at a dose of 1 kilogram per 1 ton of mixed feed influences on preslaughter weight in the third experimental group by 4,7 kg, slaughter weight by 7,4 kg and slaughter yield by 3,5% compared to control group.
Using the betaine in castrated male pigs feeding reduces the weight of the spleen in the second and fourth experimental group by 21, 5 and 21,7%.
The optimal dose of betaine for feeding hybrid castrated male pigs offinishing pigs has been established.
Key words: feed additive betaine, feeding, slaughter characteristics, castrated male pigs, productivity, research.
Постановка проблеми. Тваринництво - особлива галузь сшьського господарства, стан розвитку яко! вагомо впливае на економiчний потенщал АПК кра1ни, на вс сфери суспшьного виробництва [3].
Забезпечення населення Укра1ни м'ясом та м'ясопродуктами значною мiрою залежить вщ ефективност ведення галузi свинарства, найбшьш повного використання 11 виробничого потенщалу. Бюлопчш особливосп свиней -багатоплщшсть, скороспшсть, короткий перюд поросноси, висою конвершя корму i вихщ свинини шд час забою у поеднанш з мобшьшстю ведення ще! галуз^ забезпечують свинарству одне з провщних мюць у м'ясному баланс кра!ни. Однак як одна з основних галузей тваринництва в умовах функщонування ринкових вщносин вона попршила всi якiснi та кшьюсш параметри розвитку, а рiзке скорочення виробництва i здорожчання фуражного зерна призвели до збитковостi бшьшосп свинарських пiдприемств [2].
У нових економiчних умовах найбiльш важливою проблемою е забезпечення рентабельностi i конкурентоспроможностi виробництва свинини, що виршуетъся шляхом забезпечення тварин повноцiнними кормами та удосконалення технологи 1хньо! годiвлi.
Пiдвищення продуктивностi свиней тiсно пов'язане iз забезпеченням тварин повноцiнною годiвлею [1].
Покращення споживання та шдвищення ефективностi використання кормiв, одержання максимально! тваринницько! продуктивностi забезпечуеться високим рiвнем збалансовано! годiвлi з використанням рiзних кормових добавок [6].
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Низка дослщжень пiдтвердила полiпшення росту тсних тканин у свиней завдяки використанню бета1ну.
Бета1н - триметильна похщна амiнокислоти глiцину. Ця речовина здатна шдтримувати високий рiвень продуктивностi птищ, свиней, особливо в умовах теплового стресу i за наявностi захворювань [7].
Щоб з'ясувати роль бета1ну в кормах i його метаболiзм, треба зрозумiти молекулярну будову ще! речовини (рис.1). Кожна молекула бета1ну мiстить три
125
лабшьш метилових групи, що дозволяють беташу бути «донором» метильних груп у процесах метаболiзму. Ще один важливий момент, який потрiбно мати на увазi, — молекула беташу мае як позитивний, так i негативний заряд, завдяки чому нав1ть у високих концентращях не шкодить юптинному метабол1зму [8].
ОСМОЛ1ТИ
н С) и Ч
н /
о
н С )н
Н
Рис. 1. Будова молекули бетаТну
Беташ (96%-й триметилглiцин) - це натуральний амiнокислотний препарат рослинного походження з широким спектром бюлопчно! дн, осмопротектор, гепатопротектор i донор метильних груп, який справляе потужний вплив на життедiяльнiсть i продуктившсть. Цей вплив радше досягаеться за поеднання осмол^ично! i метилювально! функцш бета!ну. Осмолiтична функцiя стосуеться рiвня пдратацн, який впливае на дiяльнiсть м'язових клiтин, а також на зниження витрат енергп для тдтримання функцiй органiзму, що залишае бшьше енергп доступною для росту, нарощення шсно! маси. Варто враховувати, що в обваленому м'ясi, по сут^ 70-75% води, отже ефект осмолка призводитиме до збiльшення м'язово! маси. Метилювальна потужнiсть бета!ну сприяе збшьшенню виробництва креатину i карнiтину в печшщ, а також бiльш високому сшввщношенню РНК до ДНК у м'язах, що вказуе на шдвищений синтез бшка [7].
Рiвень полшшеного зростання приросту пiсних тканин свиней продемонстрував значну залежнiсть вiд калорш, спожитих твариною, та етапу вирощування. Пiд час фази акрецп бшка додаткова енергетична щншсть рацiону буде живити збшьшення росту пiсних тканин за умови, що постачання амшокислот не обмежуеться (рис. 2).
АЮИВН1ШИЙ р)СТ ЖИрОАИХ тканин Низька ефективнкть
2
1 ГНдтримуе вплив бета!ну на тушу й ефектшнГсть
2 Протад1Евпливу бетаТну на тушу
Спожи вання енергН
Рис. 2. Залежшсть мiж споживанням енергп та вплив бетаТну (Betafin)
Данi п'яти дослiджень пiдтвердили переваги в добовому приростi, конверсн корму, приростовi м'язових тканин та сшввщношенш спожитого корму до рiвня
Актившший р!ст пкних тканин Б1лыиа ефективн1сть
с
3"
а
л <
1
126
приросту м'язових тканин завдяки додаванню бета1ну до ращошв. Ц даш також шдтвердили очшувану вигоду, коли загальне споживання eHeprii' ращону обмежене. Кiлька дослiдiв продемонстрували покращення структури найдовшого м'яза спини (фше), а також щiльностi тканин та площi м'язового вiчка. Крiм того, результати шести дослщжень довели, що в середньому зменшення товщини шпику становить 12%. За результатами одного i3 до^джень (Bunge), скорочення товщини шпику у точщ P2 за додавання бета1ну у корми сягае 14%, причому варiабельнiсть цього показника серед тварин теж ютотно зменшилася [8].
Питання впливу бета1ну на забшш показники свиней в Укра1ш вивчено недостатньо i тому вимагае наукового обгрунтування. Метою наших експериментальних дослiджень було встановити вплив натурального беташу на забiйнi показники свиней на вiдгодiвлi та визначити оптимальну дозу добавки.
Матерiал та методика дослщжень. Для реалiзацil поставлено! мети в умовах ТОВ «Серволюкс-Генетик» Ора^вського району Вшницько! областi було проведено науково-господарський дослщ на 4-х групах молодняку свиней за нижчеподаною схемою (табл.1).
Таблиця 1
Схема постановки дослщу_
Групи Тривал1сть перюду, д1б К-ть гол1в у груш Умови год1вл1
Зр1вняльний Основний
1-контрольна 15 72 12 ОР (повнорацюнний комбжорм)
2-досл1дна 15 72 12 ОР + 0,5 кг беташу на 1т комбжорму
3-досл1дна 15 72 12 ОР + 1 кг беташу на 1т комбжорму
4-досл1дна 15 72 12 ОР + 1,5 кг беташу на 1т комбжорму
Для експерименту за методом груп-аналопв вобрали 4 групи пбридних кабанцiв F1 (Велика Бша x Ландрас) 78-денного вшу по 17 голiв у кожнiй для зрiвняльного перiодy [4].
Контрольна група тд час зрiвняльного та основного перiодiв отримувала основний рацюн (ОР) - повнорацiонний комбiкорм компани «Trouw Nutrition International» («Трау Нутришн 1нтернешнл», Нiдерланди).
Пiсля зрiвняльного перюду було сформовано 4 групи тварин по 12 голiв у кожнш (основний перiод).
Дослiдним групам в основний перюд вводилася кормова добавка беташ вiдповiдно до схеми дослщу.
Тривалють зрiвняльного та основного дослщного перiодiв становила вiдповiдно 15 та 72 доби.
Пюля закiнчення облшового перiодy провели контрольний забiй кабанщв по 5 голiв з кожно! групи, пiд час якого визначали передзабiйнy масу, масу тyшi, забшну масу, вихiд тyшi, забiйний вихщ, масу внyтрiшнiх органiв. Забiй провадився в умовах ТОВ «Орапв м'ясо», Вшницько! областi, Оратiвського району.
Цифровий матерiал оброблений бiометрично на ПОЕМ зпдно iз методом М.О. Плохшського, при цьому в таблицях прийнят такi yмовнi позначення:
*Р<0,05, **Р<0,01, ***Р<0,001 [5].
Результати дослiджень. Дослщженнями встановлено, що згодовування з комбшормом кабанцям кормово! добавки бета!н у дозi 0,5 та 1 кг на 1 т комбшорму сприяе збiльшенню середньодобових приростiв вiдповiдно на 2,1 та 7,4%, за !х
127
рiвнiв 1032,1 г у контрольнш груш та 1054,8 i 1108,5 г у другш та третш дослщних групах. Завдяки цьому у дослщних тварин збшьшувалася i передзабiйна жива маса, яка переважала контрольный показник на 4,7 кг або 4,2 % у 3 достднш груш (табл. 2). З таблиц 2 видно, що майже всi забiйнi показники свиней третьо! дослщно! групи вiрогiдно переважають значення контрольно! групи.
Забiйна маса i забiйний вихiд у третiй дослщнш групi переважали значення контрольно! групи на 7,4 кг i на 3,5% вщповщно. Показники друго! дослщно! групи також характеризувалися незначним збшьшенням забiйно! маси та забiйного виходу, переважаючи показники контрольних аналогiв на 1,9 кг i 0,7 % вщповщно.
Таблиця 2
Забшш показники пщдослщних свиней у науково-господарському досл^щ,
М±т, п=4
Показник Група
1-контрольна 2-досл1дна 3-досл1дна 4-досл1дна
Передзабшна маса, кг 111,5±3,53 113,1 ±2,76 116,2±1,64 111,1±1,85
Забшна маса, кг 81,5±0,61 83,4±1,26 88,9 ± 0,47 80,2±0,93
Забшний вих1д, % 73±0,53 73,7±0,3 76,5±0,20 72,1±0,46
Товщина шпику над 67 грудним хребцем, см 3,9±0,04 3,2±0,07 2,5±0,09 3,5±0,04
Площа «м'язового в1чка», см2 46,4±0,65 44,3±0,11 48,8±0,86 45,4±0,17
Внутршнш жир, кг 1,97±0,002 1,71±0,010 1,5±0,004 1,26±0,002
Маса голови, кг 4,16±0,077 4,25±0,023 4,87±0,007 5,7±0,11
Маса тг, г: передш задш 725±2,35 808,5±3,60 765±2,35 804,5±2,42 820±8,17 803,5±1,97 931,2±4,93 805,7±2,71
Набiльша товщина шпику серед дослiдних груп була у 4 дослщнш групi i становила 3,5 см, що на 0,4 см менше в порiвняно з контрольною групою (табл. 3). Результати дослщжень свiдчать, що кормова добавка сприяе зниженню товщини шпика над 6-7 грудним хребцем у третш дослщнш групi iз вмютом бета!ну 1 кг на 1т комбшорму на 35,8%, порiвняно з контролем, що дозволяе отримати бшьший вихiд м'яса з тушi.
Площа м'язового вiчка у тварин, що споживали бета!н у кiлькостi 1 кг на 1 т комбшорму, збшьшилася на 5,1%, а маса внутршнього жиру зменшилася на 23,8%, порiвняно з контрольними аналогами.
При додаванш до основного рацiону бета!ну у тварин усiх дослiдних груп збшьшилася маса голови: на 2,1% - у другш, на 17,06% - у третш та 37% - у четвертш дослщнш груш.
Таблиця 3
Маса внутршмх оргамв дослщних тварин, г ( М±т, п=4)_
Показник Групи
1-контрольна 2 - дослщна 3 - дослвдна 4 - дослщна
Нирки 335±4,08 355 ± 2,35 376,2 ± 7,22 355±3,6
Селезшка 200,7±5,45 157,5±3,73 * * 237,2±3,66 157±1,7 "
Легеш 475±2,3 485±6,2 610±4,7 521,2±5,9
Печшка 1686±13,9 2023,75±5,958 2153,7±23,75 1762,5±20,23
Серце 374±2,7 363,7±4,93 427,5±9,87 379,2±1,90
*Р <0,05, **Р < 0,01, ***Р < 0,001
Дослщжено вплив кормово! добавки бета!н на масу внутрiшнiх органiв. Споживання комбiкорму з вмiстом бета!ну неоднаково позначалося на змiнi
128
показниюв маси внутршшх оргашв. Спостерпаеться зниження маси селезiнки (Р < 0,01) у другiй та четвертш дослiдних групах на 21,5 та 21,7% вщповщно, порiвняно з тваринами контрольно! групи.
Тодi як за масою печiнки спостерiгаeться лише тенденщя до !х збiльшення (на 20,03; 27,74 та 4,53% вщповщно), а маса серця також невiрогiдно збшьшувалася у 3 та 4 дослщних групах (на 14,3 та 1,39%). З таблиц 3 видно, що найбшьша маса внутрiшнiх оргашв спостерпаеться у тварин 3 дослщно! групи, що споживали комбiкорм з вмютом бета!ну 1 кг/т. Це може свщчити про посилену функщю цих органiв, що своею чергою призводить до пiдвищено! продуктивностi тварин.
Висновки.
1. Дослщженнями встановлено оптимальну дозу бета!ну для згодовування пбридним кабанцям на вiдгодiвлi, яка становить 1 кг на 1 т комбшорму.
2. Використання у комбшормах кормово! добавки бета!н у кшькост 1 кг/т сприяе збiльшенню забшних показникiв - передзабiйно! маси на 4,7 кг, забшно! маси на 7,4 кг та забшного виходу на 3,5%.
3. Кормова добавка бета!н впливае на зниження маси селезшки (Р < 0,01) у другш та четвертш дослщних групах на 21,5 та 21,7%.
4. Додавання до основного ращону бета!ну тваринам у третiй дослiднiй груш у кшькост 1 кг на 1 т комбшорму сприяло зниженню товщини шпику над 6-7 грудним хребцем на 35,8 % порiвняно з контрольними аналогами, що дае змогу отримати бшьший вихiд м'яса з тушь
5. Згодовування бета!ну тваринам у третш дослiднiй групi сприяе отриманню найбiльшо! площi м'язового вiчка найдовшого м'яза спини - 48,8 см2, що на 5,1% бшьше, порiвняно з контролем.
6. Встановлено збшьшення маси вшх внутршшх оргашв у тварин 3 дослщно! групи, що споживали комбшорм iз вмютом бета!ну 1 кг/т.
Подальшi науковi дослiдження будуть спрямованi на вивчення впливу кормово! добавки бета!н на перетравнють поживних речовин корму у свиней на вiдгодiвлi.
Лiтература
1. Ввдгод1вельш та забшш показники свиней при згодовуванш бшково-вгтамшних добавок / А. В. Гуцол, Н. С. Д1хтярук, В. А. Болоховська, В. В. Болоховський, А. М. Благод1р - Житомир: ЖНАУ, 2012. - 238 с.
2. Герасимов В. I., Нагаевич В. М., Барановський Д. I. та in Свинарство Укра!ни.
- Х.: Еспада, 2008. - 480 с.
3. Ivanukh R. A. Dusanovskyj S. L. and Bilan Ye. M. (2003), Ahrarna economica I rynok, «Zbrych», Ternopil, Ukraine, available at http: // buklib.net/books/21882/ p. 305.
4. Почерняев Ф. К., Бучко М. А., Квасницкий А. В. Методики исследований по свиноводству. - Харьков, 1977. - 153 с.
5. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников. - М.: Колос, 1969. - 352 с.
6. Полщук А. А., Бшик О. В., Небилиця М. С. Використання Сукраму-810 i Мацерази в рацюнах годiвлi молодняку свиней // Вюник Черкаського iнституту агропромислового виробництва / Мiжвiдом. темат. зб. наук. праць. — Вип. 9. — 2009. — С. 37-41.
7. 'Лм Хорн. Применение натурального бетаина в рационах свиней URL: http://www.pigua.info/uk/technews/150/ ( дата обращения: 28.12.2014).
8. Tim Horne The application of natural betaine in pig diets. Nutrition June/July 2012.
- P. 19-21.
Стаття надшшла до редакцИ 22.09.2015
129
