CC BY
56
м'яса у тварин контрольно! групи - 59,7 од. Е. (одиниць екстикци), II дослщно! збшьшився на 7,9 од. Е. - 67,6 од. Е. ^тенсившше забарвлене м'ясо, як правило, мае порiвняно жорстюшу консистенщю й навпаки.
Показник шжносп м'яса, визначаеться кшьюстю та яюстю сполучно! тканини в м'язових пучках, вмютом внутрiшньо м'язового жиру, дiаметром м'язових волокон. При шдвищеному вмiстi м'яса сполучно! тканини, шжшсть знижуеться. Завдяки високiй концентрацi!' бшку та жиру м'ясо виявилось високо! якостi, в контрольнiй групi на 2,9 % шжшсть менше шж дослiднiй групi.
Показник мармуровостi, вказуе на характер розподшу жиру в м'язовш тканинi, можна побачити, що в дослiдних групах вiдбулось зниження на 13,4 % вiдносно контрольно! групи, що вказуе на знежирешсть м'язово! тканини. Калорiйнiсть м'язово! тканини в контрольних та дослiдних не виявила суттевих змiн, що не пропорцшно показнику мармуровостi.
Висновки: Яюсш показники м'яса свиней на вiдгодiвлi при використаннi целюлозоамiлолiтично! добавки у складi рацiону не виявляють негативного впливу. Також м'ясо характеризуеться меншим накопичення жиру та бiльшою кшьюстю бшка, бiльшим показником мармуровостi.
Л^ература
1. Б1рта Г. О., Бургу Ю. Г. Товарознавство м'яса: Навчальний поабник. - К. Центр учбово! лЬератури, 2011. - 164 с.
2. Сирохман I. Т. Товарознавство м'яса та м'ясотовар1в: тдручник для студенпв вуз1в / I. В. Сирохман, Т. М. Раситюк; Мш. освпи i науки Укра!ни. - К.: ЦУЛ, 2004. - 384 с.
3. Свиноводство и технология производства свинины // Настольная книга зоотехника / авт.-сост. Ф. Г. Топалов. - М. : Изд-во АСТ; Донецк : Сталкер, 2004. - С. 101116.
4. Технология м'яса та м'ясних продукпв: Шдручник / М. М. Клименко, Л. Г. Вшмкова, I. Г. Береза та ш.; За ред. М. М. Клименка. - К.: Вища освгга, 2006. - 640 с.: т.
5. Янчева М. О., Пешук Л. В., Дроменко О. Б. Фiзико-хiмiчнi та бiохiмiчнi основи технологи м'яса та м'ясопродукпв: Навчальний. поабник. - К.: Центр учбово! лггерагури, 2009. - 304 с.
6. Lee S., Norman J. M., Gunasekaran S., van Laack R. L. J. M., Kim B. C., Kaufmann R. G. (2000): Use of electrical conductivity to predict water holding capacity in postrigor pork. Meat Science 55, pp. 385-389.
Стаття надшшла до редакцИ 23.09.2015
УДК 636.59.085.55.033
Омельян А. М., астрант* (E-mail: alina.omelyan@outlook.com)
Нащональний утверситет 6iopecypcie i природокористування Украгни, м. Кигв
ПОКАЗНИКИ ЗАБОЮ МОЛОДНЯКУ ПЕРЕПЕЛ1В М'ЯСНОГО НАПРЯМКУ ПРОДУКТИВНОСТ1 ПРИ ЗГОДОВУВАНН1 КОМБ1КОРМ1В З
Р1ЗНИМ ВМ1СТОМ Л1ЗИНУ
Числены до^дження тдтвердили необхгдтсть нормування лiзинy як для забезпечення росту, так i для тдтримання життя тварин. Перепели не е винятком. Беручи до уваги, що недостатньо вивчений його вплив на продуктивт, морфо-функцюнальш та фiзioлoгo-бioхiмiчнi показники щег птищ були проведен вiдпoвiднi до^дження в умовах науково-до^дног лаборатори кормових добавок Нацюнального }rniверситету бюресурав i природокористування Украгни на перепелах породи фараон. В
* Науковий керiвник - д. с.-г. н., професор, академж НААН Украгни Юатуллш I. I. Омельян А. М., 2015
250
експеримент1 забивали по 4 голови (2 самц i 2 самки) з кожног групи з наступним розтином i зважуванням окремих частин та оргатв. Вивчено показники забшних якостей молодняку перепелiв залежно вiд рiзного вмкту лiзину у комбжормах. Встановлено, що додавання лiзину у комбжорм перепелiв за перюд вирощування 1-35 di6 на рiвнi 1,7 % тдвищуе гХ передзабшну масу, масу непатраног, натвпатраног, патраног тушок та м'ястсть тушки. Вихiд гстiвних частин збтьшуеться залежно вiд вмкту лiзину у комбiкормi. М'ястсть тушки е найкращою у перепелiв, яю споживають комбжорм з вмктом 1,7 % лiзину.
Ключов1 слова: перепели, лiзин, показники забою, вихiд гстiвних частин, м'ястсть тушки, комбжорм.
УДК 636.59.085.55.033
Омельян А. М.
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев
ПОКАЗАТЕЛИ УБОЯ МОЛОДНЯКА ПЕРЕПЕЛОВ МЯСНОГО НАПРАВЛЕНИЯ ПРОДУКТИВНОСТИ ПРИ СКАРМЛИВАНИИ КОМБИКОРМОВ С РАЗЛИЧНЫМ УРОВНЕМ ЛИЗИНА
Многочисленные исследования подтвердили необходимость нормирования лизина как для обеспечения роста, так и для поддержания жизни животных. Перепела не является исключением. Принимая во внимание, что влияние ее недостаточно изучено на продуктивные, морфо-функциональные и физиолого-биохимические показатели этой птицы, были проведены соответствующие исследования в условиях научно-исследовательской лаборатории кормовых добавок Национального университета биоресурсов и природопользования Украины на перепелах породы фараон. В эксперименте забивали по 4 головы (2 самца и 2 самки) из каждой группы с последующим вскрытием и взвешиванием отдельных частей и органов. Изучены показатели убойных качеств молодняка перепелов в зависимости от различного содержания лизина в комбикормах. Установлено, что добавление лизина в комбикорм перепелов за период выращивания 1-35 суток на уровне 1,7% повышает их предубойного массу, массу непатрашеной, полупотрошенной, потрошенной тушек и мясистостью тушки. Выход съедобных частей увеличивается в зависимости от содержания лизина в комбикорме, а мясистостью тушки является лучшей в перепелов, которые потребляют комбикорм с содержанием 1,7% лизина.
Ключевые слова: перепела, лизин, показатели убоя, выход съедобных частей, мясистость тушки, комбикорм. UDC 636.59.085.55.033
Omelian AM
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
SLAUGHTERING INDEXES IN GROWING QUAILS AT USE MIXED FODDER WITH DIFFERENT CONTENT OF LYSINE
Numerous studies have confirmed the need for rationing of lysine for growth and to support animal life. Quails are no exception. Considering that the impact of lysine poorly understood in productive morpho-functional and physiological and biochemical parameters of this birds, were conducted relevant research in the scientific and research laboratory feed additives National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine on quails of breed of Pharaoh. In the experiment, scored 4 heads (2 males and 2 females) from each group followed by section and by weighing the individual parts and organs. We studied indicators of slaughter quality of youngster quails depending of different content of lysine in the feed. It was established that the addition of lysine 1.7% in the feed for a period of growing of quails
251
1-35 days increases their mass. Exit edible parts increases with the content of lysine in fodder. Meatiness is the best in quails that consume feed containing 1.7% lysine.
Key words: quails, lysine, slaughtering indexes, the edible parts output, carcass meatiness, mixed fodders.
Вступ. Особливо! уваги, у годiвлi птищ, потребуе виршення питання ращонального використання найдорожчого компонента у склащ K0M6iK0pMiB — протешу. Осюльки повнощнтсть бiлка визначаеться його амшокислотним складом, виникае необхщтсть нормувати не тiльки загальну кiлькiсть сирого протешу у кормовш сумiшi, а й незамiннi амiнокислоти [2]. Лiзин (a,5-диамiнокапpонова кислота) входить до складу майже всiх бiлкiв. Вiн е одшею з найважливiших амiнокислот, що не синтезуеться в оpганiзмi птищ. Лiзин входить до складу бшюв м'яса, а також впливае на стан нервово! системи, тканинний обмш калiю, формування кiстяку, синтез гемоглобiну кpовi, утворення ДНК i РНК у тканинах у певному стввщношент [4, 8]. Тому необхiднiсть ще! амiнокислоти для забезпечення росту i тдтримання життя тварин цiлком очевидна. Встановлено, що за нест^ лiзину у pацiонi погipшуеться використання азоту корму, знижуеться концентpацiя вiльного лiзину у м'язах, гемоглобiну у кров^ бiлка у плазмi кpовi i у печiндi [6, 7, 9, 10]. Нестача лiзину у комбiкоpмi також знижуе piвень всмоктування незамшних амiнокислот i азоту у щлому у тонкому кишечнику тварин [3]. За регулярного його дефiциту у ращонах молодняку птицi спостеpiгаються м'язова дистpофiя та затримка розвитку оргашв статево! системи [1]. Тому, незбалансовашсть комбiкоpму за цiею амiнокислотою призводить до порушення багатьох важливих бюлопчних пpоцесiв у оpганiзмi [5].
Беручи до уваги велике бюлопчне значения лiзину, зустpiчаються роботи з нормування ще! амiнокислоти у багатьох тварин. Але шформащя у галузi пеpепелiвництва м'ясного напряму пpодуктивностi обмежена. Тому дослщження iз визначення норми лiзину у годiвлi пеpепелiв, при вирощуванш !х на м'ясо, е актуальними.
Мета роботи - встановити оптимальний piвень лiзину у pацiонах пеpепелiв породи фараон шляхом поpiвняння !х показниюв забою.
Матерiал i методи. Дослщ проводився у науково-дослiдиiй лабораторп кормових добавок Нацiонального ун1верситету бiоpесуpсiв i природокористування Украши. Вiдповiдно до схеми дослщу (табл. 1) з перепеленят добового вiку, за принципом аналопв, було сформовано 5 груп, по 100 голiв у кожтй (50 самок i 50 самцiв).
Таблиця 1
Схема науково-господарського дослщу_
Група Вм1ст л1зину у 100 г комбшзрму, %
1 (контрольна) 1,6
2 1,4
3 1,5
4 1,7
5 1,8
Хiмiчний склад комбшорму, що використовувався у дослад, наведений у табл. 2. Вмют лiзииу у ньому змшювали введенням синтетичного аналогу ще! амiнокислоти.
Дослiд тривав 35 дiб. Для визначення анатомо-моpфологiчного складу тша з кожно! групи забивали по 4 голови (2 самщ i 2 самки) з подальшим розтином i зважуванням окремих частин та оргашв. Для забою вщбирали птицю з живою масою, що вщповщала сеpеднiй величинi по гpупi.
252
Таблиця 2
Вмкт енерт i поживних речовин у 100 г комбжорму_
Показник Вмгст Показник Вмют
Обмшна енергш, МДж 1,34 Вггамш А, МО 1500
Сирий протеш, г 27 Вггамш Бз, МО 424
Сирий жир, г 5 Вггамш В1, мг 0,73
Сира клггковина, г 2,7 Вггамш В2, мг 0,7
Кальцш, г 1 Цинк, мг 7,4
Фосфор доступний, г загальний, г 0,3 0,8 Марганець, мг 8
Л1зин, г 1,4-1,8* Кобальт, мг 0,12
Метюшн, г 0,75 Селен, мг 0,04
Арпшн, г 1,57 Иод, мг 0,03
Пимгтка: * - зггдно схеми досл1ду (табл. 1)
Результати дослщжень. Отримаш результати дослщжень з вивчення забiйних якостей перепелiв свiдчать про вплив рiзних рiвнiв лiзину в комбiкормах
на м'ясну продуктившсть птицi (табл. 3).
Таблиця 3
_Показники забою пщдослщних перепелiв, г_
Показник Група
1 2 3 4 5
Передзабшна маса 218,6±1,36 210,9±1,85* 212,3±1,87 225,3±1,71* 220,7±1,90
Маса непатрано! тушки 195,5±1,99 187,2±1,74* 188,5±1,39 204,1±1,47* 198,8±1,77
Маса напшпатрано! тушки 179,0±1,25 172,2±1,63* 172,3±1,41 183,7±1,48 180,1±1,32
Маса патрано! тушки 159,9±0,92 154,6±1,26* 155,7±1,24 164,9±1,12* 160,9±1,18
1спвт частини: м'язи грудт 38,4±0,29 36,8±0,37* 36,9±0,20** 39,9±0,32* 38,9±0,25
м'язи тазових кшщвок 24,1 ±0,22 22,2±0,39** 22,0±0,40** 25,3±0,22* 23,7±0,57
шк1ра з тдшкфним жиром 14,6±0,48 14,5±0,54 14,3±0,49 15,6±0,38 15,9±0,49
внутр1шн1и жир 2,1±0,07 1,9±0,16 2,0±0,14 2,1±0,14 2,1±0,06
Печшка 5,4±0,08 5,4±0,09 5,3±0,10 5,7±0,06 5,7±0,23
Легеш 2,0±0,08 2,0±0,06 2,0±0,14 2,2±0,14 2,2±0,07
Нирки 1,1±0,03 1,0±0,03 1,1±0,07 1,2±0,02 1,2±0,09
М'язовий шлунок без кутикули 4,4±0,05 4,3±0,12 4,2±0,03 4,5±0,07 4,5±0,15
Серце 1,9±0,07 1,9±0,08 1,8±0,02 1,9±0,03 1,9±0,02
*р<0,05; **р<0,01 пор1вняно з першою групою.
Зокрема, передзабiйна маса перепелiв четверто! та п'ято! груп була на 3,1 (р<0,05) i 1 % вища, нiж молодняку контрольно! групи.
Вщповщно до змiни передзабiйно! маси перепелiв змiнювалася i маса непатраних, нашвпатраних i патраних тушок. Так, згодовування птищ четверто! групи комбшорму з вмiстом 1,7 % лiзину сприяло збiльшенню маси непатрано! тушки на 4,4 % (р<0,05), нашвпатрано! та патрано! тушки, вiдповiдно на 2,6 % та 3,1 % (р<0,05). Водночас перепели п'ято! групи, що споживали комбiкорм з вмютом 1,8 % лiзину, перевищували контроль за масою непатрано! тушки на 1,7 %, а нашвпатрано! i патрано! тушок на 0,6 %.
Для об'ектившшо! ощнки показниюв забою молодняку перепелiв, масу !х частин тша виражали у вiдсотках до передзабшно! маси (табл. 4).
Наведеш у таблицi данi свiдчать, що шддослщш перепели рiзних груп вiдрiзняються за виходом напiвпатрано! i патрано! тушок у незначнш мiрi.
Аналiз даних виходу м'язiв, внутрiшнього жиру та печшки вказуе, що за цими показниками перепели контрольно! i дослщних груп також не мали ютотних вiдмiнностей.
На рис. 1 представлено iндекси виходу !стiвних частин.
253
Проведет дослщження свщчать, що при згодовувант перепелам комбiкорму з рiзним рiвнем лiзину сприяло пщвищенню виходу !спвних частин. Так, iз вмiстом у комбiкормi лiзину 1,7%, вихщ !спвних частин пiдвищуeться до 75,1 %, що вщбуваеться за рахунок, хоч i не значного, збшьшення маси як м'яса так i шкiри з пiдшкiрним жиром, внутршнього жиру та печiнки.
Таблиця 4
Вихщ продуктiв забою пщдослщних перепелiв, %_
Показник Група
1 2 3 4 5
Вихщ натвпартано! тушки 81,88±0,18 81,68±0,15 81,19±0,06 81,5±0,09 81,6±0,14
Вихщ патрано! тушки 73,17±0,22 73,30±0,22 73,37±0,13 73,2±0,11 72,9±0,29
Вихщ !спвних частин м'язи грудт 17,57±0,08 17,45±0,14 17,36±0,15 17,7±0,07 17,62±0,11
м'язи тг 11,03±0,10 10,52±0,16 10,34±0,18 11,2±0,04 10,75±0,18
шюра зтдшкфним жиром 6,69±0,19 6,90±0,30 6,73±0,28 6,9±0,13 7,2±0,19
внутршнш жир 0,96±0,03 0,88±0,08 0,95±0,07 1,0±0,06 0,96±0,02
Печшка 2,49±0,05 2,54±0,04 2,50±0,04 2,5±0,04 2,59±0,10
. *ис. 1. 1ндекси виходу Тс^вних частин молодняку перепелiв
Вiдомо, що високий вихщ 1спвних частин зумовлений добре розвиненою мускулатурою i вiдносно слабо розвиненим юстяком. Саме це i спостерiгалося у перепелiв четверто! групи, яю вiдрiзнялися вiд шшо! пщдослщно! птицi найвищою м'яснiстю тушки. Якщо порiвняти !х з молодняком контрольно! групи, то цей показник був вищим на 1,3 % i становив 54,9 %.
Висновки.
1. Змша вмюту лiзину у комбiкормах для молодняку перепелiв, яких вирощують на м'ясо, вплинула на !х продуктившсть i забiйнi якостi.
2. Згодовування комбiкорму молодняку перепелiв м'ясного напряму продуктивностi з рiвнем лiзину 1,7 % сприяе пiдвищенню !х передзабшно! маси на 3,1 %, маси непатрано! тушки - на 4,4 %, натвпатрано! тушки - на 2,6 % та патрано! тушки - на 3,1 %, порiвняно з контрольною групою.
3. Встановлена залежшсть мiж рiвнем споживання лiзину та м'яснiстю тушки i виходом !стiвних частин. Вихiд !стiвних частин та м'ясшсть тушки е найкращою у перепелiв, якi споживали комбшорм з вмiстом 1,7 % лiзину.
Наступний етап роботи полягае у дослщженш змiни економiчних показникiв i визначення ефективностi згодовування комбiкормiв з встановленим рiвнем лiзину.
Лiтература
1. Архипов А. В. Протеиновое и аминокислотное питание птицы. / А. В. Архипов, Л. В. Топорова. - М.: Колос, 1984. - 174 с.
254
2. 1батуллш I. I. Лiзин i арпнш: piBeHb i спiввiдношення у ращонах курей батъшвсъкого стада / I. I. 1батуллш, М. Я. Кривенок, I. I. 1льчук // Вiсник аграрно! науки. - 2014. - № 1. - С. 26-29.
3. Подобед Л. И. Протеиновое и аминокислотное питание сельскохозяйственной птицы: структура, источники, оптимизация / Издание второе, дополненное и переработанное // Л. И. Подобед. - Днепропетровск, 2010. - 240 с.
4. Уманець Д. П. Перетравнють корму, обмш речовин та продуктивш якост перепелiв за рiзних рiвнiв лiзину та метюшну в комбшормах: 06.02.02 - годiвля тварин i технолоiвя кормiв. - дис. канд. с.-г. наук / Уманець Д. П. - К., 2005. - с. 32-33.
5. Химические элементы и аминокислоты в жизни растений, животных, человека.
- К.: Наукова думка, 1974. - 207 с.
6. Barbour G., Latshaw J. D. Metabolic and economic efficiency of broiler chicks as affected by dietary protein levels // British Poultry Science. - 1992. - Vol. 33. - № 3. -P. 569-577.
7. Barbour G., Latshaw J. D., Bishop B. Lysine requirement of broiler chicks as affected by protein source and method of statistical evaluation // British Poultry Science. -1993. - Vol. 34. - № 4. - P. 747-756.
8. Harms R. H., Russell G. B. A re-evaluation of the protein and lysine requirement for broiler breeder hens // Poultry Science. - 1995. - Vol. 74. - № 3. - P. 581-585.
9. Leclercq B. Lysine: Specific effects of lysine on broiler production: comparison with threonine and valine // Poultry Science. - 1998. - Vol. 77. - № 1. - P. 118-123.
10. Veldkamp T., Kwakkel R., Ferket P., Kogut J., Verstegen M. Growth responses to dietary lysine at high and low ambient temperature in male turkeys // Poultry Science. - 2003.
- Vol. 82. - № 11. - P. 1733-1746.
Стаття надшшла до редакцИ 17.09.2015
УДК 637.5*62
Ордiховська О. А., к. с.-г. н., доцент (pikula.78@mail.ru) ©
Втницький нацгональний аграрный утверситет, м. Ынниця, Украгна
ВИРОБНИЦТВО ЯЛОВИЧИНИ ЗА Р1ЗНИМИ ТЕХНОЛОГ1ЯМИ
Доведено ефективтсть виробництва яловичини за ргзними фазами, а саме перевагу двохфазног технологи 1-7 мс i 7-18 мс 1з 1-12 м1с. i 12-18 мгс., де виручка вгд реалгзацИ' одтег голови була за першою технологгею бгльшою на 3, 13%, за прибутком на 15, 38%. Середньодобовг прирости живог маси при гснуючШ тристадттй технологи складами 536 г, що менше, тж при двохстадштй на 21,86%. У результатг цього i вгдбулися перевитрати кормгв на 1 ц приросту живог маси (на 14,28%) у поргвнянг гз тристадгйною технологгею, тому i виробничг витрати склали 1,08 тис. грн., що бтьше на 20%, тж за двостадшног технологи виробництва яловичини вiд надремонтного молодняку украгнськог чорно-рябог молочног породи.
Ключов'1 слова: технологiя, яловичина, виробництво, середньодобовi прирости, жива маса, ефективтсть.
УДК 637.5*62
Ордиховская О. А., к. с-х. н., доцент
Винницкий национальный аграрный университет, г. Винница, Украина
ПРОИЗВОДСТВО ГОВЯДИНЫ ПО РАЗЛИЧНЫМ ТЕХНОЛОГИЯМ
Доказана эффективность производства говядины по разным фазам, а именно преимущество двухфазной технологии 1-7 мес. и 7-18 мес. с 1-12 мес. и 12-18 мес., где выручка от реализации одной головы была в первой технологией больше на 3,13%,
© Ордiховська О. А., 2015
255
