CC BY
58
УДК 636.087.7
Гуцол А.В., д. с.-г. н., професор, Шегеда Л.М., астрант (Nakonlida@ i.ua) ©
Втницький нацюнальний аграрный утеерситет, м. Втниця, Украгна
ЗАБ1ЙН1 ПОКАЗНИКИ, МОРФОЛОГ1ЧНИЙ СКЛАД ТУШ ТА МАСА ВНУТР1ШН1Х ОРГАН1В СВИНЕЙ ПРИ ВИКОРИСТАНН1 В РАЦ1ОНАХ Б1ЛКОВО-ВГГАМШНО-МШЕРАЛЬНО1 ДОБАВКИ
«ПРОАКТИМ1Н»
Наукою i практикою тдтеерджено, що еикористання кормоеих добавок тдеищуе продуктиетсть теарин. Рацюни для свиней необхiдно збалансоеуеати не тыьки за кыьтстю протегну i амшокислотним складом, але й за емктом тших пожиених i бiологiчно актиених речоеин i таким чином тдеищуеати продуктиетсть теарин при знижент еитрат кормiе.
Показано, що при згодоеуеант быкоео етамтно- мтеральног -добаеки «Проактимт» спостерйаеться збыьшення забтног маси сеиней 2 групи на 13,7 кг е порiеняннi з контрольною групою. Також еiрогiдно збыьшуеться маса тушi сеиней на 13,33 кг.
Варто еiдзначити , що статистично еiрогiдноi рiзницi за ееличиною маси голоеи, тг, шшри та показником забтного еиходу мiж окремими групами теарин не еияелено. Подiбне спостерйаеться i при зеажуеант енутршшх оргате до^дног та контрольноí груп.
БВМД «Проактимт» не еплиеае на показники та масу енутрШшх оргате сеиней. Отже, згодоеуеання «Проактимту» молодняку сеиней на еiдгодiелi сприяе тдеищенню жиеог' маси та забтних показниюе.
При обеалюеант туш,еияелено, що найбыьшу кыьтсть íстiених частин тушi отримано еiд молодняку 2 групи, що показали найбыьшу ттенсиетсть росту. Вмкт юсток у тушах досл1дног групи станоеие есього 9,66 кг (12,63%), а кыьюсть м'яса була 41,10 кг (53,68%). Рiзниця мiж показниками мас до ееличин контрольног групи статистично еiрогiдна.
Отже, праеильно оргатзоеана еiдгодiеля сеиней дозеоляе тдеищити еикористання теаринами пожиених речоеин рацюну на продукцт, що позитиено еплиеае на ттенсиетсть росту молодняку сеиней та покращуе гх м 'ясну продуктиетсть.
Ключовi слова : згодоеуеання, молодняк сеиней, быкоео - етамтно -мтеральна добаека, забтт показники, склад туш, енутршм органи, забтний еих1д.
УДК 636.087.7
Гуцол А.В., доктор с. - х. наук, профессор, Шегеда Л.Н. аспирант Винницкий национальный аграрный униеерситет, г. Винница, Украина
УБОЙНЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ, МОРФОЛОГИЧЕСКИЙ СОСТАВ ТУШ И МАССА ВНУТРЕННИХ ОРГАНОВ СВИНЕЙ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ В РАЦИОНАХ БЕЛКОВО - ВИТАМИННО -МИНЕРАЛЬНОЙ ДОБАВКИ «ПРОАКТЫМИН».
Наукой и практикой подтеерждено, что использоеание кормоеых добаеок поеышает продуктиеность жиеотных. Рационы для сеиней необходимо сбалансироеать не только по количестеу протеина и аминокислотному состаеу, но и по содержанию других питательных и
© Гуцол А.В., Шегеда Л.М., 2014
85
биологически активных веществ и таким образом повышать продуктивность животных при снижении затрат кормов.
Показано, что при скармливании белково - витаминно - минеральной добавки «Проактымин» наблюдается увеличение убойной массы свиней 2 группы на 13,7 кг по сравнению с контрольной группой. Также достоверно увеличивается масса туши свиней на 13,33 кг.
Стоит отметить, что статистически достоверной разницы по величине массы головы, ног, кожи и показателей убойного выходу между отдельными группами животных не выявлено. Подобное наблюдается и при взвешивании внутренних органов опытной и контрольной групп.
БВМД «Проактымин» не влияет на показатели и массу внутренних органов свиней. Итак, скармливание «Проактымина» молодняку свиней на откорме способствует повышению живой массы и убойных показателей.
При обвалке туш, обнаружено, что наибольшее количество съедобных частей туши получено от молодняка 2 группы, показавших наибольшую интенсивность роста. Содержание костей в тушах опытной группы составило 9,66 кг (12,63%), а количество мяса было 41,10 кг (53,68%). Разница между показателями масс к величине контрольной группы статистически достоверная.
Следовательно, правильно организованный откорм свиней позволяет повысить использование животными питательных веществ рациона на продукцию, что положительно влияет на интенсивность роста молодняка свиней и улучшает их мясную продуктивность.
Ключевые слова : скармливание, молодняк свиней, белково - витаминно - минеральная добавка, убойные показатели, состав туш, внутренние органы, убойный выход.
UDC : 636.087.7
Gutsol A.V. doctor of agricultural sciences, professor Shegeda L.M. graduate student (Nakonlida@i.ua) Vinnytsia national agricultural university, Vinnytsia, Ukraine
SLAUGHTER FIGURES, MORPHOLOGICAL COMPOSITION OF CARCASSES AND INTERNAL ORGANS WEIGHT PIGS USING DIETS IN PROTEIN - VITAMIN - MINERAL SUPPLEMENTS "PROAKTYMIN."
Science and practice proved that the use of feed additives increases the productivity of animals. Rations for pigs must balance not only for the amount of protein and amino acid composition, but also on the content of nutrients and other biologically active substances and thus improve animal productivity while reducing the cost of feed. It is shown that when fed protein vitamin - mineral - additive "Proaktymin" an increase in slaughter weight pigs of 2 to 13.7 kg compared with the control group. Also significantly increased carcass weight of pigs at 13.33 lbs. It should be noted that a statistically significant difference for the mass of the head, feet, skin and measure downhole output between groups of animals were found. This is observed when weighing internals experimental and control groups. PVMS "Proaktymin" does not affect the performance and weight of internal organs of pigs. So feeding "Proaktymin" young pigs improves live weight and slaughter performance.
86
When deboned carcasses found that the largest number of edible parts of carcasses obtained from calves 2 group showed the highest growth rate. The content of bones in the carcasses of the experimental group was only 9.66 kg (12,63%) and the amount of meat was 41.10 kg (53.68%). The difference between the mass parameters to the values of the control group is statistically significant. Thus, properly organized fattening pigs can increase the use of animal nutrients in diet products that positively affect the growth rate of young pigs and their meat improves performance.
Key words: feeding, young pigs, protein - vitamin mineral supplement, slaughter performance, carcass composition, internal organs, slaughter output.
Вступ. Сучасне свинарство e розвиненою галуззю тваринництва з великим виробничим потенщалом. Навт в умовах кризи воно може бути прибутковим, якщо в господарствах створюються умови для максимально! ре^заци генетичного потенщалу тварин [1,4].
Бшково-в^амшно-мшеральш добавки рекомендуеться застосовувати, якщо неможливо забезпечити потребу тварин у бшкових кормах. БВМД складаються переважно з втаммв, мiнералiв, амшокислот та корисних мiкроорганiзмiв. Використання БВМД сприяе зменшенню витрат корму на 1 кг приросту, покращуе засвоювання поживних речовин, посилюе iмунiтет та тдвищуе продуктившсть [3].
Застосування в свинарствi нових видiв кормових добавок потребуе розробки грунтовних знань щодо !х впливу на гомеостаз тварин, продуктившсть та еколопчну безпечшсть одержувано! вщ них продукци [2].
Нестачу в органiзмi свиней мшеральних речовин можна компенсувати за рахунок вщповщних добавок [5].
Матер1али та методи. Ефектившсть ди БВМД «Проактимш» вивчалася в умовах ДПДГ «Артемща» Калинiвського району, Вшницько! областi. Науково - господарський дослщ проводився на свинях велико! бшо! породи (табл.1).
Для цього вщбиралися поросята, вщлучеш у 28 - добовому вщг При постановцi дослiду прийнято основний методичний прийом - метод аналопчних груп. Цей метод передбачае пiдбiр тварин в групи з урахуванням !х вiку, живо! маси, походження, породи та загального стану.
До складу добавки входять : м'ясо-кюткове борошно, шрот соняшниковий, соевий шрот, макуха соева, дрiжджi кормовi, вапняк, «Активо селект», лiзин, метiонiн, треонш, сiль кухонна, монокальцiйфосфат, полiферментний препарат, пробютик, карнiтин L, Ломiкс СП (СФ).
Шсля 15-добового зрiвняльного перюду, молодняк друго! групи в ращош отримував дослiдну добавку у кшькост 25% в складi зернового ращону. При досягненнi живо! маси 30 кг, починали згодовувати гроуер у кшькост 15 % в складi ращону, з 60 кг живо! маси згодовувався фшшер, у кшькоси 10% у складi рацiону. Основний перюд дослiду тривав 145 дiб.
Пiд час проведення дослiду в господарствi застосовували концентратний тип годiвлi. Норми годiвлi визначали з урахуванням вжу. Годiвлю проводили
87
двiчi на добу - вранщ та ввечеру Напування тварин проводили iз спещальних напувалок вволю.
Таблиця 1
___Схема дослщу_
ч о Характеристика год1вл1 по перюдах
Групи Кшьшсть тварин в груш, г ю •15 нь л « н 3 со I перюд, 33 доби, (26.05.2013 -29.06.2013 р.) II перюд, 50 д1б, (29.06.2013 -18.08.2013 р.) III перюд, 62 доби, (18.08.201318.10.2013 р.)
1 - контрольна 10 ОР* ОР ОР ОР
2 - дослщна 10 ОР ОР, в якому 25% концкорм1в замшено БВМД стартер «Проактимш» ОР, в якому 15 % концкорм1в замшено БВМД гроуер «Проактимш» ОР, в якому 10% концкорм1в замшено БВМД фшшер «Проактимш»
Примгтка : ОР* - основний рацгон, повнорацгонний комбжорм
Зважували тварин при постановщ на дослiд, на кшець кожного мiсяця, а також закшчення дослiду. Щоденно проводили облш спожитих кормiв. Молодняк утримували в свинарниках у групових станках за однакових умов. Догляд та годiвля дослщних свиней вщбувались згiдно розпорядку для свиноферми.
Результати дослщжень. Проблема збагачення кормiв рослинного походження бюлопчно активними речовинами та одержання на !х основi бiлково - вггамшних добавок е актуальною в усьому свт.
Згодовування БВМД «Проактимш» в основний перюд дослiду позитивно впливае на продуктившсть тварин. Так, при додаванш до рацiону молодняку свиней БВМД «Проактимш» середньодобовi прирости збшьшувалися на 101 г, або на 16,3 % .
Про тдвищення штенсивност росту свиней дослщно! групи порiвняно з контрольною свiдчить i збiльшення живо! маси на кшець дослщу на 14, 3 кг.
88
Для вивчення м'ясних якостей свиней був проведений контрольний забш по 3 голови з контрольно! та дослщно! груп.
Згодовування ращону з БВМД «Проактимш» в дослщнш груш показало кращi результати, шж згодовування повноращонного комбжорму в контрольнш групi тварин.
Вщповщно забiйна маса свиней 2 групи була на 13, 7 кг (Р<0,001) бшьша в порiвняннi з контрольною групою. Також спостерiгаeться збшьшення маси тушi на 13,33 кг. Результати забою дослщних груп свиней наведеш (табл. 2).
Таблиця 2
Забшш показники пщдослщних свиней, М±т, п =3_
Показник Групи
1 (контрольна) 2 (дослщна)
Передзабшна жива маса, кг 103,6±0,42 117,9±0,60***
Забшна маса, кг 81,3±0,55 95,00±0,70***
Забшний вихщ % 78,47±0,64 80,57±0,19
Маса туш1, кг 64,68±0,82 78,01±0,61***
Вих1д туш1, % 62,43±0,58 66,17±0,19***
Маса голови, кг 5,36±0,04 5,53±0,04
Маса шг, кг :
передшх 0,833±0,05 0,850±0,03
задих 0,816±0,04 0,900±0,00
Внутршнш жир, кг 1,56±0,04 1,50±0,00
Примтка: * Р< 0,05, **Р < 0,01, *** Р < 0,001
Вiдсоткове спiввiдношення виходу тушi збiльшилося на 3,74% дослщно! до контрольно! групи свиней.
Слщ вщм^ити, що статистично вiрогiдно! рiзницi за величиною маси голови, шг, шкiри та показниками забшного виходу мiж окремими групами тварин не виявлено. Подiбне ж спостер^алося i при зважуваннi внутршшх органiв (серця, печiнки, легень, нирок, селезшки, шлунка, наднирникiв, пiдшлунково! та щитоподiбно! залоз) свиней дослiдних груп у порiвняннi з контрольною (табл. 3).
Проаналiзувавши даш таблицi 3, варто зазначити, що БВМД «Проактимш» вiрогiдно не впливае на показники маси внутрiшнiх оргашв пiддослiдних свиней.
Отже, згодовування БВМД «Проактимш» молодняку свиней при вирощуванш на м'ясо сприяе пiдвищенню живо! маси та забшних показникiв.
89
Таблиця 3
Показники маси внутр1шн1х оргашв пщдослщних свиней, М±т, п=3
Показник Групи
1 (контрольна) 2 (дослщна)
Печшка, кг 1,35±0,03 1,41±0,02
Легеш, кг 0,633±0,04 0,650±0,03
Серце, кг 0,367±0,04 0,367±0,04
Нирки, г 0,283±0,02 0,283±0,02
Селезшка, г 0,165±0,004 0,163±0,004
Шлунок, кг 0,727±0,01 0,730±0,01
Товстий кишечник :
маса, кг 1,53±0,05 1,46±0,04
довжина, м 5,22±0,18 4,9 ±0,14
Тонкий кишечник :
маса, кг 1,13±0,04 1,15±0,03
довжина, м 18,16±0,10 19±0,35
Щитопод1бна залоза, г 42,87±0,69 43,88±0,18
Наднирники, г 4,27±0,03 4,25±0,08
Шдшлункова залоза, г 83,40±0,82 83,31±0,48
Морфологiчний склад туш свиней, М±т, п=3
Таблиця 4
Показник Групи
1 (контрольна) 2 (дослщна)
Маса туш1, кг 64,68±0,82 78,01±0,61***
М'ясо, кг 30,10±0,71 41,10±0,71
% 48,29±1,15 53,68±0,93
Сало, кг 22,90±0,46 25,8±0,51
% 36,74±0,74 33,70±0,66
Юстки, кг 9,33±0,21 9,66±0,20
% 14,97±0,34 12,63±0,26
Сшввщношення м'ясо : сало 1:0,76 1:0,63
Результати обвалювання туш приведет в (табл. 4). Найбшьшу кшьккть 1спвних частин тушi отримано вщ молодняку 2 групи, що показав найбшьшу штенсившсть росту.
Вмiст ккток у тушах дослщно1 групи становив всього 9, 66 кг (12,63%), а кшьккть м'яса була 41,10 кг (53,68%). Рiзниця мiж показниками маси тушi мiж групами статистично вiрогiдна.
Спiввiдношення мiж 1спвною частиною тушi i не1сивною (кiстки, хрящ^ сухожилки) залежить вiд ряду причин - вжу тварини, породи, стат^ iнтенсивностi росту.
90
1снуе прямий зв'язок мiж масою тушi i вщсотком м'яса. З пониженням маси тушi при недостатньо збалансованiй годiвлi тварин, зменшуеться доля !спвно! частини тушi i зростае вмiст ккток.
Отже, при порiвняльнiй оцiнцi за значеннями показниюв морфологiчного складу туш переважають тварини, що споживали бшково -вiтамiнно - мiнеральну добавку « Проактимш».
Висновки. Кращими вiдгодiвельними якостями характеризувались тварини дослщно! групи. За 145 дiб дослiду в груш цих тварин середньодобовий прирют склав 721 г, а у тварин контрольно! групи - 620 г, що на 16,3% менше.
Введення в ращон БВМД «Проактимш» сприяло пiдвищенню передзабiйно! маси на 14,3 кг. Згщно з цим, забшна маса була на 13,4 кг бшьшою в свиней дослщно! групи.
Вищими показниками забiйного виходу характеризуются тварини 2 групи, забшний вихiд !х складае 80,57 %, що на 2,1 % вище показника тварин, що не споживали повнощнний комбжорм.
Перспективи подальших дослвджень. Буде дослiджено амiнокислотний склад м'яса i сала свиней, що споживали БВМД «Проактимш».
Л1тература
1. Сгоров Б. В. Технологiя виробництва премжЫв : навчальний посiбник / Сгоров Б. В., Шаповаленко О.1., Макаринська А.В. - К.: Центр учбово! лггератури, 2007.- 288 с.
2. Коваленко В.Ф. Новые ферментированные кормовые добавки в свиноводстве / В.Ф. Коваленко, А.А. Биндюг, С.Г. Зиновьев // Зоотехния. -2010. - №1. - С.18 - 19.
3. Мороз Н.В. Премкси з чим !х !дять /Н.В.Мороз// Земля 2000.-2013. -№ 24. - С. 7.
4. Полщук А. А. Сучасш кормовi добавки в годiвлi тварин та птищ / А.А. Полщук, Т.П. Булавкша // Ефективш корми та годiвля. - 2010.- № 7. -С.24 - 28.
5. Решетшченко О. Добавки для безпечно! годiвлi / О.Решетшченко Л.Орлов, М. Богач та ш. // Тваринництво Укра!ни. - 2011. - № 5. - С. 34 - 36.
Рецензент - д. с.-г. н., професор Мазуренко М.О.
91
