CC BY
41
Висновки.
1. У ведения до рацюну пбридних кабанщв F1 «Беташу» у кшькосп 1 кг на 1т комбшорму сприяе шдвищенню абсолютного та середньодобового приросту на 7,4 %.
2. «Бета1н» у склад1 повнорацюнного комбшорму сприяе актив1зацп еритропоезу, унаслщок чого частка еритроцит1в зростае на 6,7-15,2 %
3. Посилення бшкового обм1ну у кабанщв за дп «Беташу» спостер1гаеться за шдвищеного вмюту бшка на 6,7-8,4 % у плазм1 кровг
4. Використання «Беташу» у год1вл1 пбридного молодняку свиней прискорюе в1к досягнення живо! маси на 4,82 доби, пор1вняно з контролем.
Подальш1 науков1 дослщження будуть спрямован1 на вивчення впливу кормово! добавки «Бета!н» на продуктившсть поросят в цеху дорощування.
Л1тература
1. Ион Морару. Кормление свиней. Практическое пособие. - Киев: ООО «АграрМедиенУкраина», 2011. - 333 с.
2. Почерняев Ф. К., Бучко М. А., Квасницкий А. В. Методики исследований по свиноводству. - Харьков, 1977. - 153с.
3. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников. - М.: Колос, 1969. - 352 с.
4. TiM Хорн. Применение натурального бетаина в рационах свиней URL: http://www.pigua.info/uk/technews ( дата обращения: 28.12.2014 ).
5. Dr. Gary Partridge. Betaine from sugarbeet gives an energy boost // Pig international. - 2002, P. 32.
6. Matthews J. O., Southern L. L., Higbie A. D. Effect of betaine on growth, arcass characteristics, pork quality, and plasma metabolites of finishing pigs // Journal of animal science. - 2014, P .: 722-728.
Стаття надшшла до редакци 12.03.2015
УДК 636.087:636.59
Балух Н. М., к.с.-г. н. © E.-mail: [email protected]
Вгнницький нацгональний аграрный утверситет, м. Вгнниця, Украта
КОРМОВА ДОБАВКА ТА IIВПЛИВ НА ДОСТУПН1СТБ АМ1НОКИСЛОТ
КОРМУ
Съогодш ферментно-проб1отичм препараты е еажлиеими компонентами для приготуеання комб1корм1в, адже ixniu позитивный вплив буе неодноразово доведений. Проб1отики та ферменти позитивно впливаютъ на кишкову флору тварин, зменшуютъ небезпеку виникнення у них шлунково-кишкових захворюванъ i таким чином тдвищуютъ гхню продуктившсть. Тому метою роботи було вивчення впливу згодовування кормовог добавки у районах перепел1в.
В результатi проведених досл1джень встановлено позитивний вплив досл1джуваног добавки на засвоення ам1нокислот корму.
Зокрема, доступтстъ зам1нних ам1нокислот серину, гл1цину, алашну, цистину, тирозину супроводжуютъся eipozidnuM збыъшенням у четвертт досл1дшй zpyni eidnoeidno на 5,3 %, 13,5 %, 6,1 %, 5,1 %, 6,2 %, пор1вняно з аналогами контролъног групи. За dii м1шмалъног (друга група) та середнъог (третя група) дози «Проензима» спостер1гаетъся тдвищення засвоюваност1
©БалухН. М., 2015
8
глютамгноео! кислоты на 1,5% та 1,6 %. Кожна з незамтних амгнокислот виконуе еажлиеу й специф1чну роль в обмШ речоеин. Зокрема, доступтстъ л1зину, який е першою л1м1туючою аминокислотою, за dii максимальног дози кормовог добавки 3pic на 4,3 % .
Ключовг слова: npo6iomuK, фермент, кормоеа добавка, год1вля, аминокислоты, перепели, рацгон, доступтстъ, засвоення
УДК 636.087:636.59
Балух Н. М., к.с.-х. н.
E.-mail: [email protected]
Винницкий национальный аграрныйуниверситет, г. Винница, Украина
КОРМОВАЯ ДОБАВКА И ЕЕ ВЛИЯНИЕ ИА ДОСТУПНОСТЬ АМИНОКИСЛОТ КОРМА
Сегодня ферментно-пробиотические препараты являются важными компонентами для приготовления комбикормов, ведь их положительное влияние было неоднократно доказано. Пробиотики и ферменты положительно влияют на кишечную флору животных, уменьшают опасность возникновения у них желудочно-кишечных заболеваний и таким образом повышают их производительность. Поэтому целью работы было изучение влияния скармливания кормовой добавки в рационах перепелов. В результате проведенных исследований установлено положительное влияние изучаемой добавки на усвоение аминокислот корма. В частности, доступность заменимых аминокислот серина, глицина, аланина, цистина, тирозина сопровождаются достоверным увеличением в четвертой опытной группе соответственно на 5,3 %, 13,5 %, 6,1 %, 5,1 %, 6,2 %, по сравнению с аналогами контрольной группы. При действии минимальной (вторая группа) и средней (третья группа) дозы «Проензима» наблюдается повышение усвояемости глютаминовой кислоты на 1,5 % и 1,6 %. Каждая из незаменимых аминокислот выполняет важную и специфическую роль в обмене веществ. В частности, доступность лизина, который является первой лимитирующей аминокислотой, при действия максимальной дозы кормовой добавки вырос на 4,3 %.
Ключевые слова: пробиотик, фермент, кормовая добавка, кормление, аминокислоты, перепела, рацион, доступность, усвоение.
UDC 636.087:636.59
Baluh N. M.
E.-mail: [email protected]
Vinnytsia national agrarian University, Vinnitsa, Ukraine
FEED ADDITIVE AND ITS IMPACT ON THE AVAILABILITY OF AMINO ACIDS FEED
Today, enzyme-probiotic preparations are important components for the preparation of compound feed, because of their positive impact has been proven repeatedly. Enzymes and probiotics have a positive effect on the intestinal flora of animals, reduce the risk of appearance of gastrointestinal diseases and thus increase their productivity. Therefore, the aim of this work was to investigate the effect of feeding feed additives in the diets of quail. The results of the research showed the positive influence of the studied supplements on digestibility of amino acids of feed. In particular, the availability of the amino acids serine, glycine, alanine, cystine, tyrosine
9
accompanied reliable increase in the fourth experimental group respectively 5,3 %, 13,5 %, 6,1 %, 5,1 %, 6,2 %, compared with counterparts in the control group. If the action is minimal (the second group) and middle (third group) dose «Proenzyme» there is an increase in digestibility of glutamic acid 1,5 % and 1,6 %. Each of the essential amino acids has an important and specific role in metabolism. In particular the availability of lysine, which is the first limiting amino acid for the actions of the maximum dose feed additives increased by 4,3 %.
Key words: probiotic, enzyme, feed additive, feeding, amino acids, quail, diet, availability, absorption.
Вступ. Вщомо, що амшокислоти е основными структурными елементами бшкових молекул, яю швидко всмоктуються у кров, а також вщграють велику роль в б1осинтез1 численних ф1зюлопчно активных речовин i з'еднань. Перетравнють, це складний ф1зюлопчний процес який залежить вщ багатьох р1зних фактор1в, а саме об'ем рацюну i його склад, умови год1вл1, шдивщуальш особливосп тварини та подготовки корму до згодовування [1].
Продуктивнють тварин визначають, головним чином, за швидкютю синтезу бшка, яка своею чертою л1мпуеться стввщношенням основних компонента корму, зокрема амшокислот. Амшокислоти корм1в - основне джерело для оновлення i утворення бшюв тша. Амшокислоти, яю можуть утворюватись в оргашзм1 тварин достатньою кшькютю для його нормально! життед1яльносп, е замшними, a Ti, що не синтезуються в оргашзм1, незамшними [2,3].
Матер1ал i методи. Так, з метою шдвищення поживносп корму, перетравносп та засвоюваносп ниш розроблено велику кшькють кормових добавок, що набули широкого застосування у тваринництв1.
Одним з таких препарата е кормова добавка «Проензим» на основ! живих бактерш роду Bacillus subtilis, та ферменту целлюлаза. Дослщжувану кормову добавку розроблено у IIII «БТУ-Центр» м. Ладижин Вшницько! область
Мехашзм препарату полягае в позитивнш дп на мшрофлору шлунково-кишкового тракту, компенсування вщсутносп в оргашзм1 птищ фермента, яю здатш пдрол1зувати рослинш полюахариди, сприяе розщепленню м1жкл1тинних структур рослинно! сировини, тобто вившьняе поживнють речовини, 3ano6irae розвитку шлунково-кишкових хвороб, пригшчуе патогенну та умовно-патогенну мшрофлору кишечнику.
Нашою метою було, вивчити вплив кормово! добавки «Проензим» на перетравнють основних поживних речовин корму у рацюш перепшок Естонсько! породи. Дослщ проводився в умовах науково-дослщно! ферми Вшницького нацюнального аграрного ушверситету. Для дослщу вщбрали 200 перепшок одноденного в1ку Естонсько! породи. 3 них, за принципом аналопв, формували чотири групи по 50 гол1в у кожнш, з 30-добового в1ку птицю розподшяли на самиць i самщв.
Перша контрольна група шд час усього дослщу одержувала основний рацюн (повнорацюнний комбшорм), а перепшкам дослщних груп до основного рацюну додавали pi3Hi дози дослщжувано! кормово! добавки, схему якого наведено в табл. 1.
Загальна тривалють дослщу - 56 дшв, початкова жива маса становила 7,62 г.
Цифровий матер1ал обробляли бюметрично за методом М. О. Плохшського [4].
Результаты дослщження. Використання кормово! добавки в рацюнах перепшок свщчить про високу доступнють амшокислот корму (табл. 2).
Результатами досл1джень встановлено, що стушнь засвоюваносп загально! кшькосп дослщжуваних амшокислот у корм1 поступово зростае у Bcix дослщних
10
трупах. Так, доступшсть замшних амшокислот серину, глщину, аланшу, цистину, тирозину супроводжуються в1ропдним збшьшенням у четвертш дослщнш груш вщповщно на 5,3 %, 13,5 %, 6,1 %, 5,1 %, 6,2 % (Р<0,001), пор1вняно з аналогами контрольно! групи.
Таблиця 1
Схема дослщу за дй' кормово! добавки «Проензим» в рацюш перепшок
Групи Тривалють пер1оду, д1б Кшьшсть переп1лок, гол. Особливосп год1вл1 у в1ц1, д1б
1-10 11-56
1-контрольна 56 50 ОР (Повнорац1онний комб1корм)
2 - дослщна 56 50 ОР + «Проензим» у доз1 0,09 % до маси корму ОР + «Проензим» у доз1 0,035 % до маси корму
3 - дослщна 56 50 ОР + «Проензим» у доз1 0,18 % до маси корму ОР + «Проензим» у доз1 0,07 % до маси корму
4 - досл1дна 56 50 ОР + «Проензим» у доз1 0,36 % до маси корму ОР + «Проензим» у доз1 0,14 % до маси корму
Таблиця 2
Доступшсть амшокислот корму пщдослщних перепшок,%, (М ± т, п=4)
Амшокислота Група
1 - контрольна 2 - досладна 3 - досл1дна 4 - досладна
Л1зин 93,3 ± 0,93 95,1 ± 0,24 96,6 ± 0,16* 97,6 ± 0,02**
Пстидин 94,7 ± 0,08 95,3 ±0,11** 97,9 ± 0,80** 96,3 ± 0,10***
Арпнш 94,9 ± 0,70 96,9 ± 0,11* 89,3 ± 8,97 97,8 ± 0,08**
Аспарапнова кислота 90,6 ± 0,76 91,1 ± 0,37 91,5 ± 0,43 93,4 ± 0,08*
Треонш 89,5 ± 0,08 93,6±0,34*** 93,9 ± 0,34*** 95,1 ± 0,14***
Серин 90,9 ± 0,08 94,6±0,21*** 94,8 ± 0,32*** 96,2 ± 0,10***
Глютам1нова кислота 94,9 ± 0,25 96,4±0,24** 96,5 ± 0,17** 97,7 ± 0,05
Оксипрол1н 98,0 ± 0,02 96,6±0,02*** 90,0 ± 7,98 97,6 ± 0,05***
Глщин 64,9 ± 1,63 73,9 ±1,0** 76,2 ± 1,02** 78,4 ± 0,37***
Алан1н 88,7 ± 0,06 92,9±0,28*** 92,7 ± 0,39*** 94,8 ± 0,12***
Цистин 91,0 ± 0,66 94,1 ± 2,55 95,1 ± 1,50* 96,1 ± 0,21***
Вал1н 92,8 ± 0,90 95,2 ± 0,20* 95,0 ± 0,28 96,7 ± 0,04**
Мет1он1н 93,4 ± 0,10 97,2±0,20*** 97,2 ± 0,23*** 98,2 ±0,11***
1золейцин 91,2 ± 0,32 94,8±0,31*** 94,8 ± 0,20*** 96,5 ± 0,08***
Лейцин 92,1 ± 0,31 94,9±0,33*** 95,3 ± 0,22*** 96,3 ± 0,32***
Тирозин 92,4 ± 0,31 97,6±0,06*** 97,8 ± 0,20*** 98,6 ± 0,08***
Фен1лалан1н 92,4 ± 0,26 95,2±0,19*** 94,2 ± 1,63 96,9 ± 0,04***
За дп мшмально! (друга група) та середньо! (третя група) дози «Проензиму» спостер1гаеться шдвищення засвоюваносп глютамшово! кислоти на 1,5 % та 1,6 % (Р<0,01) та аспарагшово! кислоти на 2,8 % у перепшок, яким додатково згодовували максимальну дозу кормово! добавки.
Водночас, засвоення оксипролшу у 2-й та 4-й дослщних трупах, пор1вняно з ровесниками контрольно! групи, зменшилось на 1,4 % та 0,4 % (Р<0,001 ). Кожна з незамшних амшокислот виконуе важливу й специф1чну роль в обмш1 речовин. Зокрема доступшсть л1зину, який е першою л1мпуючою ам1нокислотою, за д1! максимально! дози кормово! добавки зрю на 4,3 % (Р<0,01).
11
KpiM того, пстидин у 3-й rpyni та аргшш у 4-й збшьшились на 3,2 % (Р<0,01) та 2,9 % (Р<0,01). Необхщно вщзначити, в!ропдне зростання в ycix дослщних трупах таких незамшних амшокислот, як треонш, що на 4,1 %; 4,4 %; 5,6, метюншу на 3,8 %; 3,8 %; 4,8 %, ¿золейцину на 3,6 %; 3,6 %; 5,3 %, лейцину на 2,8 %; 3,2 %; 4,2 % (Р<0,01), пор1вняно з аналогами контрольно! групи. Найвища засвоюванють феншаланшу, вщм!чаеться у 4-й дослщнш rpyni на 4,5% (Р<0,001) бшьше, шж у перепшок першо! групи.
Висновки: 1. Отже, додаткове згодовування кормово! добавки справляе позитивний вплив на перетравнють амшокислот корму, що своею чертою шдвищуе продуктивнють, а в кшцевому результат! полшшуе поживнють м'яса шддослщно! птищ.
2. Використання у рацюнах перепел1в ферментно-пробютично! добавки сприяло в!ропдному збшьшенню доступнють замшних ам1нокислот серину, глщину, алан1ну, цистину та тирозину.
Перспективы подальших досл1джень. Полягають у подальшому вивчен! впливу ферментно-проб1отичного препарату на розвиток внутр!шн1х орган1в птиц1.
Лггература
1. Oi3ionoro-6ioxiMi4Hi методи досл1джень у бюлогп, тваринництв! та ветеринарн1й медицин! / Довщник. Видання трете. - Льв!в, 2004. - С. 105 - 150.
2. Овчинников Ю.А. Новые методы анализа аминокислот, пептидов и белков. / под редакцией акад. Ю.А. Овчинников, - М.:, Мир. 1974 - 235 с.
3. Свеженцов. А.И., Урдзик. P.M., Егоров И.А.. Корма и кормление сельскохозяйственной птиц!. - Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2006. - 384 с.
4. Плохинский H.A. Руководство по биометрии для зоотехников. / Плохинский H.A. - М.: Колос, 1969. - 352 с.
Стаття надшшла до редакци 17.04.2015
УДК 619:576:639.211
Варило G. О.,1 acnipaHT, Гриневич Н. €., к.вет.н., доцент© Лъегесъкий нацгоналъний ушеерситет ветеринарног медицины та бготехнологШ гмеш С. 3. Гжицъкого Быоцертесъкыы нацюналъныы аграрный утеерсытет. м. БшаЦерква
МОРФОМЕТРИЧН1 ТА BIOXIMI4HIПОКАЗНИКИ ЛИЧИНОК
ЛОСОСЕВИХ РИБ
У cmammi наведено дам щодо морфометрычных та 6ioxiMi4Hnx показныюв передлычынок райдужног форел1 (Oncorhynchus mykiss) та амерыкансъког nan.ii (Salvelinus fontinalis). Встаноелено, що маса амерыкансъког nan.ii в добоеому вщ е меншою nopieHHHO з масою райдужног фopeлi на 16 %, проте загалъна доежына рыб практично однакоеа. BidcomoK масы жоеткоеого мшка, eMicm у тканынах тта зaгaлъныxлiniдie, фocфoлiniдiв та mpыaцылглiцepoлieyaмepыкaнcъкoi палп буе дещо еыщым, тж ерайдужног фopeлi.
Ключовг слова: Salvelinus fontinalis, Oncorhynchus mykiss, передлычынкы, жовтковый MirnoK, морфометрычт показныкы, загалът лiniды, класы лiniдiв.
1 Науковий KepiBHHK - к.б.н., доцент Божик В. Й. © Барило £. О., Гриневич Н. £., 2015
12
