CC BY
34
УДК 636. 087. 8: 637. 5.05
Матв1енко А. Л., астрант*0 Вгнницький нацгональний аграрнийутеерситет
ВПЛИВ ЗГОДОВУВАННЯ ФЕРМЕНТНОГО ПРЕПАРАТУ МЕК-БТУ-7 НА АМ1НОКИСЛОТНИЙ СКЛАД М'ЯЗОВО! ТКАНИНИ СВИНЕЙ
Показано, що згодоеуеання ферментного препарату МЕК-БТУ-7 в ращот молодняку свиней позитивно впливае на його продуктившстъ, а також тдвищуе вмгст незамтних i замгнних амгнокислот в м'язоеШ тканинi тварин.
В загалъному у м'язоеШ тканинi молодняку, який споживав ферментний препарат МЕК-БТУ-7, вм\ст амтокислот збтьшився пор1вняно з гх аналогами контрольноггрупи на 4,2 % та на 11,0 %.
Використання ферментного препарату МЕК-БТУ-7 в год!вл! молодняку свиней сприяе збгльшенню кглъкостг амгнокислот в найдовшому м 'язг спини на 4,2 % та 11,0 % за доз препарату 0,15 та 0,35 кг/т комб1корму.
Ключовг слова: молодняк свиней, ферментний препарат, м'ясо, ам1нокислоти, згодоеуеання, продуктившстъ.
УДК 636. 087. 8: 637. 5.05
Матвиенко А. Л.
Винницкий национальный аграрныйуниверситет
ВЛИЯНИЕ СКАРМЛИВАНИЯ ФЕРМЕНТНОГО ПРЕПАРАТА МЭК-БТУ-7 НА АМИНОКИСЛОТНЫЙ СОСТАВ МЫШЕЧНОЙ ТКАНИ СВИНЕЙ
Показано, что скармливание ферментного препарата МЭК-БТУ-7 в рационе молодняка свиней положительно влияет на его продуктивность, а также повышает содержание незаменимых и заменимых аминокислот в мышечной ткани животных.
В общем в мышечной ткани молодняка, который потреблял ферментный препарат МЭК-БТУ-7, содержание аминокислот увеличился по сравнению с их аналогами контрольной группы на 4,2 % и на 11,0 %. Использование ферментного препарата МЭК-БТУ-7 в кормлении молодняка свиней способствует увеличению количества аминокислот в длинном мышце спины на 4,2 % и 11,0 %, при дозах 0,15 и 0,35 кг/т комбикорма
Ключевые слова: молодняк свиней, ферментный препарат, мясо, аминокислоты, скармливание, продуктивность
UDC 636. 087. 8: 637. 5.05
Matvienko A.L.
Vinnytsia National Agrarian University
EFECT OF FEEDING ENZYME PREPARATION MEK-BTU-6 ON AMINO ACID COMPOSITION MUSCLE TISSUE PIGS
Shown that feeding enzyme preparation NEK-BTU-6 in the diets of young pigs positive impact on its performance and increases the content of essential and essential amino-acids in muscle tissue of animals.
In general in the muscle tissue of young animals, which eat enzyme preparation MEK-7-BTU content of amino acids increased in comparison with their counterparts in the control group by 4,2 % and 11,0 %.
© MaTBieHKO А. Л., 2015
* Науковий кер1вник - доктор с.-г. наук, професор Гуцол А. В.
124
The use of the enzyme preparation MEK-BTU-7 in feeding young pigs increases the number of amino acids in the longest muscle back by 4,2 % and 11,0 % for doses of 0,15 and 0,35 kg /1 feed
Key words: young pigs, enzymes, meat, amino acids, feeding, performance
Постановка проблеми i аналп останшх дослщжень. Поживна цшнють м'яса повязана з кшькюним сшввщношенням вологи, бшка, жиру, вмюту незамшних амшокислот, полшенасичених жирних кислот, впамшв групи В, м1кро-i макроелемешгв, а також органолептичних показниюв м'яса.
Бшков! речовини передуем визначають повноцшнють i важлив! функцюнальш властивосп м'язово! тканини. Амшокислотний стан бшкових речовин може змшюватися залежно вщ виду, стат1, вшу i навпъ ф!зюлопчного стану тварин перед забоем. Сшввщношення вмюту в м'язовш тканиш незамшних амшокислот наближаеться до оптимального. Тому м'язову тканину продуктивних тварин потр1бно розглядати як основне джерело бшкових pecypciB харчування i як найцшшшу складову м'яса.
Протягом останн1х десятил1ть багато вчених зробили значний внесок у вивчення амшокислотного складу бшшв та poni окремих амшокислот у шдвищенш повноцшност! протешв. Так, було встановлено, що для свиней незамшними е десять амшокислот. Це л1зин, метюнш, триптофан, аргшш, гютидин, лейцин, ¿зо лейцин, феншаланш, валш, треонш [1].
Роль проте!нового живлення у свиней обумовлена обов'язковим щодобовим надходженням i3 рацюну незамшних амшокислот, частка яких мае складати не менше 47 % загально! кшькост! амшокислот. Найдефщитшшими в кормах для свиней е л1зин, метюнш, цистин, триптофан i треонш. Для ефективного засвоення кормового бшка потр1бно, щоб зазначеш амшокислоти мютилися в певнш пропорцп [2]. У сшввщношенш цих амшокислот визначальним е л1зин. Це амшокислота, яка найчаспше й л1м1туе продуктивнють свиней. Наприклад, вмют в рацюш мет1он1ну + цистину мае становити 60 % вщ вмюту л1зину, а треоншу i триптофану, вщповщно, 66 i 19 %. Слщ врахувати, що в 100 г кормового бшка мае бути не менше 5 г л1зину [5].
У склад! рацюшв свиней протеш необхщний не сам по co6i, а лише як джерело незамшних та замшних амшокислот. Вплив дефщиту окремих амшокислот деякою м1рою схожий з нестачею загального протешу [8]. Так, дефщит у рацюш свиней триптофану спричиняе катаракту, некроз i атрофда скелетних м'яз1в. KpiM того, недостатня кшькють л1зину i триптофану впливае на функцп розмноження i молочну продуктивнють свиноматок, кальцифшащю kIctok, попршення апетиту, призводить до анемп, виснаження м'язово! тканини, порушення умовно-рефлекторно! д1яльност1 центрально! нервово! системи, випадання волосся, ураження зуб1в тощо [6, 7]. Нестача шших незамшних та замшних амшокислот також призводить до багатьох захворювань свиней, зниження о1вня !хньо! поодуктивносп.
Саме tomv зоостае штеоес до вивчення амшокислотного складу м'яса тваоин, особливо пои згодовуванш нових вид1в ферментних препарата, бюлопчно активних оечовин.
До нових kodmobhx aaktodib вщноситься мультиензимна композищя мек-БТУ-7, розроблена пращвниками IIII «БТУ-Центр» (м. Ладижин, Вшницько! облает!) та Вшницького нацюнального аграрного ушверситету i в год1вл1 тварин ще не використовувалась.
Мета роботи - вивчення впливу ново! мультиензимно! композицп МЕК-БТУ-7 в рацюш свиней на амшокислотний склад !хньо! м'язово! тканини.
Методика дослщжень. Дослщження проведен! на трьох групах-аналогах молодняку свиней велико! бшо! породи, по 10 гол!в в кожн!й, в умовах Досл!дного господарства «Артемща» Калишвського району, В!нницько! облает! (табл. 1).
125
Таблиця 1
Схема дослщу__
Групи Кшьшсть гварин, гол. Тривалкть перюду, д1б Особлив1сть год1вл1 в основний перюд дослщу
зр1вняльний основний
1-контрольна 10 15 138 ОР*- повнорацюнний комбшорм
2-дослщна 10 15 138 ОР+МЕК-БТУ-7, 0,15 кг/т комбшорму
3-дослщна 10 15 138 ОР+МЕК-БТУ-7, 0,35 кг/т комбшорму
Примака: *ОР - основний ращон
Початкова жива маса тварин становила 14 кг. Перша група була контрольною, тварини друго! групи одержували ферментний препарат МЕК-БТУ-7 в кшькост1 0,15 кг/т комбшорму, а третьо! - 0,35 кг/т до досягнення живо! маси 100-115 кг. В юнщ дослщу був проведений контрольний забш I проведено обл1к продукпв забою.
Для лабораторних дослщжень вщ трьох тварин кожно! групи було вдабрано по 400 г м'язово! тканини найдовшого м'яза спини (над 9-11 грудними хребцями). Вмют амшокислот визначали методом юнообмшно! рщинно-колонково! хроматограф!! на автоматичному анал1затор1 амшокислот Т 339, чеського виробництва [4]. Бюметричну обробку цифрового матер1алу проводили за М. О. Плохшським [3].
Результати дослщжень. Згодовування молодняку свиней ферментного препарату МЕК-БТУ-7 мае позитивний продуктивний ефект. При дозах препарату 0,15 та 0,35 кг на тонну комбшорму середньодобов1 прироста збшьшуються на 7,3 та 17,1 %, при 1х р1внях в межах 665 та 726 г.
При дослщженш амшокислотного складу м'язово! тканини дослщних тварин спостер1гаеться в1ропдне збшьшення практично вс1х незамшних та замшних амшокислот (табл. 2).
Таблиця 2
Вмкт незамшних та замшних амшокислот в найдовшому м'яз1 спини
молодняку свиней, мг в 100 мл, M±m, п=3
Назва амшокислот 1 - (контрольна) 2 - дослщна 3 - дослщна
Незамшт
Л1зин 4,49±0,12 4,55±0,14 4,66±0,13
Треонш 2,86±0,03 2,89±0,06 3,33±0,21*
Валш 1,77±0,14 1,87±0,11 2,27±0,12*
Метюнш 1,36±0,19 1,41±0,10 1,43±0,04
1золейцин 1,90±0,08 1,97±0,09 2,10±0,11
Лейцин 4,73±0,06 4,76±0,07 4,93±0,14
Серин 2,68±0,07 2,88±0,10 3,08±0,19
Пролш 2,54±0,22 3,05±0,19 3,67±0,54
Цистин 0,41±0,02 0,34±0,05 0,36±0,09
Тирозин 2,27±0,06 2,27±0,05 2,31±0,05
Феншалатн 2,26±0,04 2,18±0,03 2,22±0,10
Замшш
Глютамшова кислота 10,59±0,26 11,36±0,35 12,35±0,91*
Глщин 2,74±0,13 3,01±0,13 3,12±0,20
Аланш 3,68±0,24 4,07±0,39 4,18±0,39
Пстидин 2,43±0,03 2,42±0,03 2,43±0,10
Арптн 3,86±0,13 3,87±0,18 3,91±0,27
Аспарапнова кислота 5,01±0,05 5,02±0,09 5,36±0,17
Разом 55,58±1,80 57,92±0,20 61,71
126
Згодовування молодняку свиней ферментного препарату МЕК-БТУ-7 зумовлюе в1ропдне збшьшення вмюту л1зину на 1,3 i 3,8 %, треоншу на 1,1 та 16,4 % (Р<0,05), валшу на 5,6 i 8,2 % (Р<0,05), метюншу на 3,9 i 5,1 %, ¿золейцину 3,7 та 0,5 %, лейцину 0,6 i 4,2 %, серину на 7,5 та 14,9 %, пролшу на 20,1 i 44,5 % та зменшення кшькосп цистину на 2,9 % i 7,8 % та феншаланшу на 6,5 i 8,2 %, а за тирозином суттевих змш не спостер1гаеться.
Щодо замшних кислот, то в1ропдно збшьшуеться вмют глутамшово! кислоти на 7,3 % i 16,6 % (Р<0,05), глщину на 9,8 i 13,9 %, аланшу на 10,6 i 13,6 %, аспарагшово! кислоти на 0,2 i 6,7 %. Ферментний препарат МЕК-БТУ-7 в рацюш молодняку свиней зумовлюе збшьшення Bcix замшних кислот, окр1м гютидину та apriHiHy, вмют якого залишився на однаковому piBHi.
Отже, в загальному у м'язовш тканиш молодняку, який споживав ферментний препарат МЕК-БТУ-7, вмют амшокислот збшьшився пор1вняно з ix аналогами контрольно! групи на 4,2 % та на 11,0 %.
Висновок. Використання ферментного препарату МЕК-БТУ-7 в год1вл1 молодняку свиней сприяе збшьшенню кшькосп амшокислот в найдовшому м'яз1 спини на 4,2 % та 11,0 %, за доз препарату 0,15 та 0,35 кг/т комбкорму.
Перспективы подальших дослщжень. У подальшому вивчатиметься вплив згодовування ферментного препарату МЕК-БТУ -7 на 6ioxiMi4Hi та морфолопчш показники кров1 свиней.
Лггература
1. Борц И. Л. К вопросу о нормах протеинового питания племенного молодняка свиней / И. Л. Борц, В. А. Журба // Разведение, кормление, откорм и содержание свиней. Научные труды Полтавского научно-исследовательского института свиноводства. - К. : Урожай, 1964. - С. 115.
2. Шатуллш I. I. Год1вля сшьськогосподарських тварин / I. I. Шатуллш, Д. О. Мельничук, Г. О. Богданов // [шдручник]. - Вшниця: Нова Книга, 2007. -616 с.
3. Плохинский Н. А. Практическое руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. - М .: Колос,1969.- 352 с.
4. Повозшков М. Г. Методи оцшки вгодованост1 м'ясно! худоби та визначення якост1 м'яса / М. Г. Повозн1ков, М. О. Мазуренко, А. В. Гуцол [та ш.]. - Камянець-Под1льський: Абетка, 2003. - 18 с.
5. Попсуй В. Енергетична та проте1нова забезпечен1сть рацюшв свиней / В. Попсуй // Пропозищя. - 2012. - № 1. - С. 120-123.
6. Чехлатий О. М. Вивченння i розробка норм проте!нового та амшокислотного живлення свиней: 1сторичн1 аспекти / О. М. Чехлатий // Пропозищя. - 2010. - № 7. - С. 426-432.
7. Хту Джон. Оптимальное соотношение триптофана и лизина в рационе супоросных и лактирующих свиноматок / Д. Хту // Ефективш корми та год1вля. -2012. - № 2. - С. 7-12.
8. Steiner T. Enzymes in Pig Nutrition: Basics and Benefits / T. Steiner // Feed and Nutrition. - 2009. - November. - P. 55-58.
Стаття надшшла доредакци 26.03.2015
127
