CC BY
19
УДК 636.4.082
1жболдша О.О., к.с.-г.н. (grandma-alena@mail.ru) ©
Дтпропетровсъкий державный аграрнийушверситет
ГЕНОТИПОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ВМ1СТУ НЕЗАМ1ННИХ АМ1НОКИСЛОТ У М'ЯС1 МОЛОДНЯКУ СВИНЕЙ
У статт1 наведено результаты дослгдженъ вмжту незамтних амтокислот у зразках найдовшого м 'яза спины, отриманого з туш чистопородного, помжного / г/бридного молодняка свиней. Визначено, що за яюсним I ктътсним вмгстом амтокислот бтки м'яса з туш вс\х тддосл\дних тварин суттево не вгдргзнялисъ, / показники знаходилисъ в межах норми.
Ключовг слова: молодняк свиней, м'ясо, генотип, амтокислота, туша,
бшок
Вступ. М'ясо I м'ясш продукта, що е основним джерелом повноцшного бшку в харчуванш людини, забезпечують И оргашзм пластичними I енергетичними речовинами. Бшки м'яса пор1вняно з рослинними володшть вищим ступенем засвоення. Тому не випадково тваринш бшки I жири займають значне мкце в рацюш бшьшосп населения. Причому потреба людей у бшках та жирах тваринного походження, зокрема свиних, постшно зростае. Водночас все бшьше придшяеться уваги питанию пщвищення якост1 м'яса, сала та шших продукт1в забою тварин [5].
Яккть м'яса визначаеться не лише за загальним вмктом бшка, але й насамперед наявшстю та добре збалансованим стввщношенням амшокислот, як1 максимально збер1гаються при його подальшому збер1ганш та переробщ. Дослщження амшокислотного складу м'язово! тканини сприяе виясненню особливостей обмшу бшк1в I амшокислот в оргашзм1 тварин, пщбору 1х для промислового схрещування I отримання яккно! продукцп.
В.1. Яременко встановив, що амшокислотний склад найдовшого м'яза спини в основному залежить вщ генотипових особливостей твариш взаемодп «генотипхсередовище». Вщм1чено, що в умовах промислово! технологи у тварин в третьому поколшш в м'язовш тканиш пом1тно знижуеться концентрация аргЫну, валшу, пти дину, л1зину, феншаланшу, арину, пролшу, глутамшово! I аспарагшово! кислот у пор1внянш з першим поколшням [8].
Як стверджуе Баньковська 1.Б. вмкт незамшних амшокислот у м'язовш тканиш ¿з збшьшенням живо! маси свиней змшюеться в незначнш м1р1 [1-2].
Не вивченими залишаються питания амшокислотного складу м'язово! тканини у пбридного молодняку свиней, отриманого за участю кнур1в угорсько! селекцп. Особливо за умов енергозбер1гаючо! технологи. Яка полягае в використанш пщ час вщгод1вл1 свиней споруд ангарного типу з пщано-солом'яною тдстилкою. В яких свиш утримуються великими трупами в умовах наближених до природшх.
© 1жболдша О.О., 2013
78
Матер1ал 1 методи. Дослщження були проведенш у товариств! з обмеженою вщповщальшстю «Агроф1рм1 «Вщродження» Новомосковського району Дншропетровсько! области 3 щею метою було сформовано п'ять груп молодняку, який було отримано згщно схеми: свиноматок першо! контрольно! групн отменяли спермою кнур1в велико1 бшо! породи; свиноматки друго! та четверто! групи отменялись спермою кнур1в породи ландрас, а третьо! та п'ято! груп - спермою кнур1в спещал1зовано! м'ясно! лшп хунгах1б. Кнури спещал1зовано! м'ясно! лшп хунгах1б були завезен! в господарство з плем!нного репродуктора ф!рми "Hungapig" Угорщина.
По досягненш в!ку 77 д1б п!дсвинк!в переводили на вщгод!влю в ангарн! примщення з глибокою незм!нною п!дстилкою, де вони утримувались до забою трупами по 150 гол!в.
Год!вля пщдослщного молодняку забезпечувалася повноц!нними кормосум!шами власного виробництва, як! готувалися з використанням прем!кс!в та БВМД укра!нського виробництва компани "АгроВет Атлант!к".
3 метою вивчення заб!йних ! м'ясних якостей п!ддосл!дного молодняку, а також вивчення амшокислотного складу б!лк!в м'яса при досягненш живо! маси 100 кг проводився контрольний заб!й свиней на м'ясопереробному п!дприемств! товариства з обмеженою вщповщальшстю "Алан" м. Дн!пропетровськ.
Амшокислотний анал!з б!лкових г!дрол!зат!в проводився на автоматичному анал!затор! ам!нокислот Т-339 ("Мжротехна", Прага) методом ¿онообм!нно! хроматограф!!.
Роздшення сум!ш! ам!нокислот на окрем! компонента здшснювалось на хроматограф!чн!й колонц!, що була заповнена кат!оном ЬО АКБ. На анал!тичну колонку наносили 100 мкл зразку. Для елюц!! амшокислот готували три натр!евих буферних розчини. Посл!довн!сть виходу окремих компонент!в ¿з колонки визначалася як за властивостями фон!ту, так ! температурою кононки ! складом елютивних буферних розчишв. Детекц!я компонент!в сум!ш! проводилась за допомогою КНБ-реактиву. Н!нг!дринова реакц!я вщбувалась при 100°С. Оптична щ!льн!сть продукту реакцп визначалась фотометром при 520 нм. Вона к!льк!сно прямо пропорцшна концентрац!! речовини у розчин!.
Кал!бровку приладу проводили за результатами 2-3 анал!з!в стандартно! сум!ш! ам!нокислот. Електронний ¿нтегратор, що приеднаний до виходу анал!затора, ф!ксував час виходу та площу п!ка кожно! ам!нокислоти.
За вщповщною методикою було визначено вмют наступних ам!нокислот: треон!ну, вал!ну, метюншу, ¿золейцину, лейцину, фен!лалан!ну, л!зину.
Бюметрична обробка даних проведена методом вар!ацшно! статистики заМ.О. Плохинським з використанням персонального комп'ютеру.
Результати досл1джень. Дослщження амшокислотного складу зразюв м'яса, отриманих п!д час забою в!д чистопородного, помшного ! г!бридного молодняку наведен! в таблиц! 1.
79
Таблиця 1
Вмкт незамшних амшокислот, (п=3), (X ± 5-), г/кг
Трупа Треонш Валш Мет1он1н 1зо-лейцин Лейцин Фенша лан1н Л1зин
I 42,63± 0,977 43,15± 1,581 23,96± 0,658 41,88± 1,408 75,81± 2,100 37,12± 1,092 103,57± 1,907
II 32,60± 1,654** 42,24± 0,984 22,94± 0,852 39,52± 1,497 72,46± 0,666 35,67± 0,752 104,05± 0,435
III 37,86± 0,446** 43,52± 1,099 22,96± 0,465 41,74± 1,047 75,32± 1,232 35,95± 0,721 105,11± 1,397
IV 41,30± 1,598 43,36± 1,813 25,23± 0,560 49,9± 0,500** 74,57± 2,562 36,64± 1,439 107,30± 3,275
V 39,59± 1,766 43,27± 0,900 22,6± 2,284 42,21± 0,884 75,87± 1,674 37,75± 0,458 105,97± 3,222
Примака: Р<0,01 (по вщношенню до I (контрольно!) групи)
Результати досл!джень вм!сту незамшних амшокислот в м'яс! п!ддосл!дних свиней свщчать, що к!льк!сть треон!ну варшвала в межах 37,8642,63 г/кг. Найбшьшим вм!стом треон!ну характеризувалися зразки м'яса отриман! в!д чистопородних тварин I (контрольно!) групи - 42,63 г/кг. Найменшим вм!стом ц!е! амшокислоти в!дзначалися зразки м'яса в!д тварин II (дослщно!) групи. Так помю Уг ВБ Уг Л (II дослщна група) в!рог!дно на 23,53 % поступалися за в!дпов!дним показником тваринам I (контрольно!) групи (Р<0,01). Сл!д в!дм!тити, що вм!ст треоншу в м'яс! молодняку г!бридних свиней Ш ! V (досл!дних) груп знаходився майже на одному р!вш 37,86 ! 39,59 г/кг. Але пбриди III (досл!дно!) групи за вмштом треон!ну в!рог!дно на 11,18 % (Р<0,01) поступались ровесникам з I (контрольно!) групи.
За вмктом в зразках м'яса вал!ну та метюншу суттевих в!дм!нностей м!ж тваринами з р!зних груп не встановлено.
Найб!льшим вм!стом ¿золейцину характеризувалися зразки м'яса помкей IV (досл!дно!) групи, як! на 19,1 % перевищували за цим показником зразки м'яса тварин I (контрольно!) групи.
У м'яс! тварин V (дослщно!) групи також мютилось бшьше дано! амшокислоти на 0,89 % (Р>0,05) пор!вняно з контролем. В зразках м'яса тварин II! III (дослщних) груп виявлено на 5,6 ! 0,33 % (Р>0,05) ¿золейцину вщповщно менше пор!вняно з м'ясом тварин контрольно! групи.
Найбшьший вм!ст лейцину вщм!чено у зразках м'яса V (дослщно!) групи, як! лише на 0,08 % (Р>0,05) перевищували вщповщний показник у зразках м'яса чистопородного молодняку I (контрольно!) групи. Слщ вщм!тити, що зразки м'яса молодняку свиней II, III ! IV (дослщних) груп за вмктом лейцину майже не в!др!знялись м!ж собою. А пор!вняно з м'ясом I (контрольно!) групи тварини вищезазначених груп поступались за вмктом дано! амшокислоти на 4,4, 0,65 ! 1,64 % (Р>0,05) в!дпов!дно.
Висновки: Таким чином визначено, що за вмютом незам!нних ам!нокислот у зразках найдовшого м'язу спини пом!сн! та пбридш евин!,
80
П0р1вНЯН0 3 чистопородними, вщр1знялись бшьшим BMiCTOM л1зину (на 0,5-3,6 %). За вм1стом шших амшокислот суттево! р1знищ м1ж пщдослщними трупами не спостер1галось.
Л1тература
1.Баньковская И.Б. Качество мяса свиней новых пород // Свиноводство.
- М: Колос, 1994. - № 2. - С. 15-19.
2. Баньковська I. Б. Вплив генотипу та передзабшно! маси свиней на бюлопчну цшшсть м'яса / I. Б. Баньковська, М. Я. Троцький // В1сник аграрно! науки. - 2003. - № 3. - С. 32-34.
3. Бирта Г. Мясосальные качества свиней разных пород / Г. Бирта // Свиноводство. - 2008. - № 5. - С. 11-12.
4. Б1рта Г. О. Бюлопчна повноцшшсть бшюв м'яса свиней / Г.О. Б1рта // Науковий вкник ЛНАУ. - 2009. - № 7. - С. 85-87.
5. Б1рта Г.О. Товарознавча характеристика м'ясо-сально! продукц1! свинарства. / Г.О. Б1рта, Ю.Г. Eipry // В ¿сник Полтавсько! державно! аграрно! академ1!. - 2011. - № 2. - С. 69-71.
6. Коваленко В. П. Вплив взаемодп "генотип-середовище" на вщгод1вельш якост1 свиней / В. П. Коваленко, В. Г. Пелих, С. Я. Плоткш // BicHHK аграрно! науки. - 2001. - липень. - С. 27-29.
7. Плохинський Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников. / Плохинський Н. А. - М. : Колос, 1969. - 256 с.
8. Яременко В.И. Изменчивость аминокислотного состава длиннейшей мышцы спины разных генотипов свиней в условиях 108 тыс. комплекса// Актуальные проблемы свинины // Тез. доклада на конференции. - Одесса, 1990.
- 5 с.
Summary
Results over of researches content of irreplaceable amino acid are resulted in the standards of the longest muscle of the back, got from the carcasses of pure breed, and gybrid young pigs. Certainly, that after high-quality and quantitative content of amino acid squirrel of meat from the carcasses all experimental zoons did not differ substantially, and indexes were within the limits of norm.
Рецензент - д.вет.н., професор Зав1рюха B.I.
81
