CC BY
38
УДК:636.2:636.084.52
Швторак Я.1., д.с.-г.н., професор ©, Петришак Р.А., Наумюк О.С., Голодюк 1.П., к.с.-г.н., доценти; ДолинськийВ.М., заступник директора з питань тваринництва ТзОВ «Барком» Льв\вський нацюнальнийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт Iм. С.З. Гжицъкого, м. Лъвгв, Украта
ВИКОРИСТАННЯ КОРМОВИХ ДР1ЖДЖ1В У ГОД1ВЛ1 ВЕЛИКО!
Р0ГАТ01ХУДОБИ
У матер1алах статт1 наведено результаты дослгджень, проведених на в\дгод1вельних бугайцях з включениям до складу малоконцентратно-силосного типу рацюну кормовых дргжджгв. Встановлено позитивный вплив гх використання на показники обмту речовин в оргашзм1 тддослгдних тварин. Коефщенти перетравност1 всгх поживних речовин в оргашзм1 дослгдно! групи бугайщв були вищими пор1вняно з контрольною. Таке тдвищення тдтверджуетъся збыъшенням концентрацИ загалъного та быкового азоту у вм1стимому рубця за рахунок ттенсивног утил1зацИ амгаку мшрооргатзмами, що вгдповгдно покращувало умови для зростання целюлозолгтичних бактер1й-анаероб1в. Прискорена ферментащя клгтковини рацюну збмъшувала виробництво бактер1алъного бтка I таким чином позитивно впливала на утворення летких жирних кислот як основного джерела енергп для оргашзму тварин, а також на ттенсивтстъ росту та м'ясну продуктившсть вгдгодгвельних бугаищв.
Проведен/ дослгдження за комплексною оцткою резулътат1в даютъ тдставу стверджувати про дощлътстъ використання кормових др1ждж1в у тлъкостг 100 г/гол./добу в складг рацюну.
Ключов1 слова: кормовг дргжджг, вгдгодгвельт бугайц1, вм1стиме рубця, ттенсившстъросту, пожившречовини, перетравшсть.
УДК:636.2:636.084.52
Пивторак Я., Петришак Р., Наумюк А., Голодюк И., Долинский В.
Львовский националъныйуниверситет ветеринарноймедицины и биотехнологий им. С.З. Гжицкого, г. Львов, Украина
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ КОРМОВЫХ ДРОЖЖЕЙ В КОРМЛЕНИИ КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА
В материалах статьи приведены результаты исследований проведенных на откормочных бычках с включением в состав малоконцентратно-силосного типа рациона кормовых дрожжей. Установлено положительное влияние их использования на показатели обмена веществ в организме подопытных животных. Коэффициенты переваримости всех питательных веществ в организме подопытной группы бычков были выше по сравнению с контрольной. Такое повышение подтверждается увеличением концентрации общего и белкового азота в содержимом рубца за счет интенсивной утилизации аммиака микроорганизмами, соответственно улучшало условия для роста целлюлозолитических бактерий-анаэробов. Ускоренная ферментация клетчатки рациона увеличивала производство бактериального белка и тем
© Швторак Я.1., Петришак Р.А., Наумюк О.С., Голодюк 1.П., ДолинськийВ.М., 2014
162
самым положительно влияла на образование летучих жирных кислот, как основного источника энергии для организма животных, а также на интенсивностъроста и мясную продуктивность откормочных бычков.
Проведении исследования по комплексной оценке результатов дают основание утверждать о целесообразности использования кормовых дрожжей в количестве 100 г/гол./сутки в составерациона.
Ключевые слова: кормовые дрожжи, откормочные бычки, содержимое рубца, интенсивностъроста, питательные вещества, переваримость.
UDC: 636.2:636.084.52
Pivtorak J., Petryshak R., Naumyuk O., Golodyuk I., Dolinsky V.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
OF FEED YEAST IN FEEDING CATTLE
The materials of the article presents the results of studies conducted in fattening calves with constituents in was concentrated-silo type diet feeding yeast. The positive impact of their use on indicators of metabolism in the body of experimental animals. Digestibility coefficients of all nutrients in the experimental group of calves were higher compared with controls. This increase is confirmed by the increase in the concentration of total and protein nitrogen in the rumen by intensive utilization of ammonia microorganisms under improved conditions for growth of cellulolytic bacteria, anaerobes. Accelerated fermentation fiber diet increased the production of bacterial protein and thereby positively influence the formation of volatile fatty acids as the main energy source for the body of animals, as well as the rate of growth and performance offattening beef calves.
Conducting research on comprehensive assessment results provide a basis to affirm the appropriateness of feed yeast in the amount of 100 g/head/day as part of the diet.
Key words: yeast, bull fattening, scar, rate of growth, nutrients digestibility.
Вступ. Кормов1 др1ждж1 - це суха концентрована бюмаса др1жджових кл1тин, спещально вирощувана на корм сшьськогосподарським тваринам, птищ, хутровим зв1рам, рибг
Др1ждж1 е чудовим джерелом бшка, повноцшшсть якого значно вища, шж у проте!шв рослинного походження, й наближаеться до проте!шв тварин. При цьому одиниця маси протешу др1ждж1в ютотно нижча, шж у корм1в тваринного походження. Защкавлешсть до др1ждж1в в Укра!ш останш рк-два зросла, a ix споживання в свинарств1 й птах1вництв1 збшьшилося у 2-2,5 раза. Проте, велика кшьккть л1тературних джерел свщчать, що велика рогата худоба не потребуе нормування рацюшв за амшокислотним складом. На противагу цьому останшм часом все частше зустр1чаються повщомлення про необхщшсть контролю та нормування амшокислотного та в1тамшного живлення велико! рогато! худоби.
Висока засвоювашсть проте!ну кормових др1ждж1в та наявшсть в них бюлопчно активних речовин сприяють пщвищенню р1вня засвоення рослинних корм1в на 10-15 % i вщповщно меншо! !х витрати.
Особлива цшшсть др1ждж1в зумовлена наявшстю в них комплексу
163
в1тамш1в групи В. За вмютом цих в1тамш1в, кормов! др1ждж1 значно перевершують рибне, м'ясо-юсткове борошно та соевий шрот.
Тому, ми поставили перед собою мету дослщити ефектившсть використання кормових др1ждж1в у структур! рацюну малоконцентратно-силосного типу год1вл1 бугайщв. Дати оцшку деяких показниюв бюх!м!чних процеав травления, визначити перетравшсть основних поживних речовин та економ1чну ефектившсть [1, 2, 3].
Матер1ал 1 методи. В основу дослщжень покладено завдання оптим!заци процесу год1вл1 вщгод!вельних бугайщв за рахунок використання в склад! !х рацюну кормових др1ждж1в на фош малоконцентратно-силосного типу рацюну. Науково-виробничий дослщ (табл. 1) проводили в умовахТзОВ «Барком» на двох трупах бугайщв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи по 15 гол. у кожнш. Тварини пщбирали за принципом аналопв, враховуючи вж, живу масу та походження.
Таблиця 1.
Схема науково-виробничого дослщу, n=15_
Група Зр1вняльний перюд(30 д1б) Облжовий перюд(180 д1б)
Контрольна Основний рацюн (OP) OP: rpy6i (ciHO, солома ячмшна подр1бнена - 30%); соковит! (сшаж злаково-бобовий - 50% i меляса - 3%); концентроваш (дерть зерна кукурудзи, ячменю, пшенищ - 16,5%, прем1кс (ешь кухонна, монокальцшфосфат - 0,5%).
Дослвдна OP ОР, де частку концентрованих корм1в за пожившстю було замшено включениям кормових др1ждж1в з розрахунку 100 г/гол/добу.
Матер1алом для дослщжень слугували корми, вмкт рубця, морфометричш та бюф1зичш показники продукт1в забою. Для вивчення бюх!м!чних процеЫв у оргашзм! пщдослщних тварин вщ 5 бугайщв з кожно! групи вщбирали вмют рубця за допомогою рото-глоткового зонда через 2-2,5 години теля ранково! год!влг
Вивчення показниюв азотного обмшу у руменальному середовищ! проводили згщно ¿з загальноприйнятими методиками. Зокрема, загальний азот i залишковий азот у вм!ст! рубця визначали за методом Кельдаля, а бшковий - за р1зницею м1ж ними. Концентращю ам1аку у рубцевш рщиш визначали мжродифузним методом у чашках Конвея, рН - на рН-метр!, вмют летких жирних кислот на газовому хроматограф! Chrom-5.
1нтенсивн!сть росту п!ддосл!дних бугайщввизначали за результатами щом!сячного зважування з визначенням валового, середньодобового i вщносного прирост!в, а також витрати концентрованих корм!в на 1 кг приросту.
Статистична обробка даних результат!в дослщжень проводилась бюметрично за допомогою програми, яка створена в середовищ! електронних таблиць MS Excel, пакету MS Office XP.
Результата дослщжень. Використання у склад! малоконцентратно-соковито-силосного рацюну вщгод!вельних бугайц!в кормових др!ждж!в по р!зному позначилось на штенсивност! обмшних процес!в у рубцевому
164
середовищ1 пщдослщних тварин (табл. 2). За результатами дослщжень спостер1гаеться наступна картина. У вмютимому рубця бугайщв дослщно! групи пор1вняно з контрольною встановлено в1рогщне зростання загального \ бшкового азоту вщповщно 100,2 1 81,3 мг%, проти 89,1 1 68,0 мг% у контроле
Таблиця 2
Деяк1 показники вмкту рубця тддослщних бугайщв, (М±ш, п=5)
Показ ник Група
контрольна дослщна
РН 7,0±0,16 7,4*±0,28
Загальний азот, мг% 89,1±2,88 100,2±3,00 **
Б1лковий азот, мг% 68,0±1,26 81,3±3,00*
Залишковий азот, мг% 21,1±1,11 18,9±2,20
Азот ам1аку, мг% 7,2±0,10 4,8±0,12 *
Амшний азот, мг% 7,4±0,60 9,2±0,56 *
ЛЖК, мг% 9,69±0,40 11,91±0,69 *
Примтка: р1зниця до показнишв контрольно! групи статистично в1ропдна ( * р < 0,05, ** р < 0,001).
Збшьшення концентрацп загального та бшкового азоту вказуе на штенсивну утил1зацш ам1аку мжрооргашзмами, що вщповщно покращуе умови для зростання целюлозол1тичних бактерш-анаероб1в, яю бшьш активно розщеплювали кл1тковину. Це пщтверджуе зменшення активно! кислотност1 вмюту рубця. Прискорена ферментащя кл1тковини рацюну збшьшувало виробництво бактер1ального бшка I таким чином пщвищувало утворення летких жирних кислот як основного джерела енергп для оргашзму тварин.
За вмктом ам1аку у середовищ1 рубця тварин дослщно! групи встановлено, що його кшькють е в1рогщно меншою пор1вняно з контрольною групою, а р1вень амшного азоту зростае. Таким чином необхщно зазначити, що р1зниця за р1внем перерахованих азотних сполук у вмют1 рубця засвщчуе перевагу дослщно! групи.
Таблиця 3
Перетравшсть поживних речовин корм1в тддослщними тваринами, %
(М±ш, п=5)
Показ ник Група
контрольна дослвдна
Суха речовина 70,4±0,86 74,6±1,00*
Оргашчна речовина 71,8±1,08 76,8±1,12*
Сирий проте!н 66,8±1,00 70,2±0,80*
Сирий жир 56,4±1,02 60,0±0,92*
Сира клитавина 52,4±1,11 57,9±1,10*
БЕР 78,6±1,20 82,1±0,80*
Примтка: р1зниця до показнишв контрольно! групи статистично в1ропдна (* р < 0,05, ** р < 0,001).
Вщомо, що коефщент використання азоту при виробництв1 яловичини не перевищуе 8-10%. Головним завданням збшьшення використання проте!ну
165
корм1в на утворення яловичини е зростання перетравносп проте!шв корму \ зменшення втрат азоту через ам1ак.
Отже, виходячи з х1м1чного складу (вмкту рубця), можна припустити, що втрати азоту в дослщнш груш, тваринам яко! згодовували кормов! др1ждж1, були найменшими. Азот ам1аку бшьш штенсивно використовувався для синтезу амшокислот (амшний азот), а останш - для утворення бшьш цшних сполук -бшюв мжрофлори, яю перетравлюються в наступних вщдшах травного тракту -сичуз! та тонкому вщдш кишечника разом з проте!ном корм1в, який не зазнав дп мшробних фермешгв у передшлунках тварин.
Як видно з даних, наведених у табл. 3, вщгод1вля молодняку велико! рогато! худоби з використанням кормових др!ждж!в позитивно впливае на коеф!ц!енти перетравност! вах поживних речовин корм!в, як! споживали бугайц! ц!е! групи.
Одним ¿з основних показник!в при розробц! перспективних технолог!й виробництва яловичини е показник ¿нтенсивност! росту ! м'ясна продуктившсть в!дгод!вельного молодняку.
У наших дослщженнях, незважаючи на дуже близьке забезпечення тварин поживними ! б!олог!чно активними речовинами, найкраще росли бугайц!, як! вщгодовувалися на рац!он! з використанням кормових др!ждж!в.
Як видно з даних табл. 4, штенсивнють росту бугайщв не спец!ал!зовано! у м'ясному в!дношенн! породи в юнц! дослщу становила 416 кг проти 408,2 кг в контроле або на 7,8 кг була вищою.
Таблиця 4
1нтенсивмсть росту бугайц1в пщдослщних груп, (М±ш, п=15)_
Показник Група
контрольна досл1дна
Середня жива маса: на початок дослщу, кг на шнець досл1ду, кг 326,6±4,00 408,2±3,10 322,2±2,86 416,0±2,00*
Прир1ст живо! маси: всього,кг середньодобовий, г 81,6±4,08 680±6,18 93,8±2,60* 782±8,02*
Примтка: р1зниця до показник^в контрольно! групи статистично в1рог1дна ( * р < 0,05, ** р < 0,001).
Важливим показником, кр!м ¿нтенсивност! росту в!дгод!вельних тварин е м'ясна продуктивн!сть та!! яккш показники (табл.5).
Як видно з одержаних даних контрольного забою тварин, вищ! показники м'ясно! продуктивност! (маса туш! та заб!йна маса) мали бугайц! досл!дно! групи. Так, за вмютом у тушах м'яса вищого ! першого сорт!в перевагу мали саме ц! тварини, вих!д м'якот! складав 81,4%.
Заключним елементом кожно! науково! розробки пов'язано! з сшьськогосподарським виробництвом е економ!чна оц!нка отриманих результат!в. Розрахунок економ!чно! ефективност! виробництва яловичини у проведених нами дослщження наведен! у (табл. 6).
166
Таблиця 5.
М'ясна продуктивмсть шддослщних бугайщв, (M±m, n=4)
Показник Група
контрольна дослщна
Середня жива маса бугайщв теля голодно! витримки, кг 400,1±4,00 408,2±3,10
Maca Tymi, кг 201,6±1,06 205,8±1,10*
Maca внутршнього жиру, кг 10,0±0,82 12,0±0,76
Забшна маса, кг 211,6±0,68 216,8±1,00*
Забшний вихвд, % 52,9±0,68 53,4±0,70
Maca швтуш шеля остигання, кг 101,1±0,98 102,2±0,97
Kíctkh, сухожилки, зв'язки, хрящ1, % 20,3±0,22 18,6±0,22
М'якоть, % 79,7±0,30 81,4±0,26
М'ясо вищого i першого сорту, кг 33,8±0,32 35,2±0,40*
М'ясо вищого i першого сорту, % 42,0±0,22 43,3±0,28*
Примтка: р1зниця до показнишв контрольно! групи статистично в1ропдна ( * р < 0,05, ** р < 0,001).
Таблиця 6
Показник Група
контрольна дослщна
Середньодобовий прир1ст живо! маси бугайщв, г 680 782
У вщеотках до контрольно! групи - 115
Затрата корму на 1 кг приросту живо! маси бугайщв, корм. од. 11,8 10,5
Середня забшна маса тварин, кг 211,6 216,8
Надбавка забшно! маси по кожнш туш1 до контролю, кг - 5,2
Надбавка забшно! маси у, % - 2,5
Реал1зацшна цша 1 кг приросту, грн. 13,5
Соб1варпсть 1 кг приросту живо! маси, грн. 10,8 10,4
Чистий прибуток ввд реал1защ! 1 кг живо! маси, грн 2,7 3,1
Рентабельшсть, % 25,0 29,8
Проведена грошова оцшка даного типу вщгод1вл1 худоби пщтвердила наш1 очжування вщносно використання кормових др1ждж1в у склад1 рацюну. Дещо знижуеться соб1вартють одинищ продукци \ забезпечуеться одержання вищого чистого прибутку. Рентабельшсть виробництва яловичини зростае на 4,8% проти вщгод1вельних тварин контрольно! групи.
Висновок. Проведен! дослщження за комплексною оцшкою результат дають пщставу стверджувати про доцшьшсть використання кормових др1ждж1в у кшькост1 100г/гол./добу в склад1 рацюну при штенсивнш вщгод1вл1 молодняку велико! рогато! худоби.
Перспективи подальших дослщжень. Спрямування подальших дослщжень направлен! на пошуки нових альтернативно дешевих кормових засоб1в, як1 б здешевлювали виробництво яловичини, не попршуючи при цьому !! яюсних показниюв.
167
Л1тература
¡.Бондарчук М.Н. Кормов1 др1ждж1 / М.Н. Бондарчук // Птах1вництво. -2007. - №5-6. -С.23-27.
2. До питания розв'язання бшково! проблеми/ В.Ф. Камшський, М.О. Петровський// В1сник аграрно! науки. - 2003. - № 12. - С. 12-14.
3. Др1жджов1 екстракти-безпечш джерела в1тамш1в, мшеральних речовин i амшокислот/ Т.В. Гулякова, А.У. Пасхин, В.Ю.Седов // Харчова промислов!сть. - 2004. - №69. - С. 17-20.
4. Методичш основи дослщжень по технолог11 м'ясного скотарства : Методичш рекомендац11. 2-е вид., перероб. i доп./ C.I. Чигринов, О.М.Маменко, В.Г. Прудн1ков та ¿н. - Харюв: IT НААН, 2001. - 60с.
5.0сновн1 технолог1чн1 напрямки науково! концепц11 збереження pecypciB у молочному i м'ясному скотарств! : науково-виробничий пос1бник /[C.I. Чигринов, B.C. Радченко, В.М. Кандиба, С.Г. Юрченко та ш.].- Харк1в: 1нститут тваринництва УААН, 2001. - 99с.
6. Практикум з основ наукових досл1джень у тваринництш / В.К.Кононенко, 1.1.1батулл1н, В.С.Патров. - К.,2000. - 96 с.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Дармограй Л.М.
168
