CC BY
23
М. П. Требт, доктор фшософських наук, професор ЗБРОЙН1 СИЛИ РОСП: ЗАГРОЗА З1 СХОДУ
Сьогодш, коли Pосiя анексувала Автономну Республшу Крим, пiдтримуe сепаратистський рух на Донбас i по сутi веде «пбридну» вiйну проти нашо'1 краши, потрiбно чiтко уявляти собi вшськовий потенцiал ща держави i тен-денцп будiвництва збройних сил. Оскшьки, розумiючи, що приймае на озброення армп i флоту та чи шша краша, можна зрозумiти, до яких бойових дш вона готуеться i що потрiбно робити ii сусiдовi, щоб мiнiмiзувати вш-ськовi ризики.
У даний час Роая — друга за вiйськовим потенщалом краша свiту. Ар-мiя Росп потрiбна для вiдстоювання геополiтичних штереав краши, якi, як показуе наш досвщ, а також досвiд Грузп та Молдови, можуть простягати-ся далеко за ii кордони. За перюд з 2011 i до 2020 рр. на переозброення збройних сил та проведення рiзноманiтних наукових вшськових дослщжень буде витрачено 23 трлн рублiв. Завдяки цим коштам росiйська армiя до 2020 р. мае ютотно оновитися. Частка сучасних бойових засобiв повинна скласти 70%. Основний наголос при цьому робитиметься на розвиток i по-лшшення ВПС i ППО краши, тобто на проведення повiтряно-космiчних операцiй i очiкування удару у вiдповiдь.
До 2020 р. у вшська мае бути поставлено 600 нових л^аюв, близько 1000 вертольотсв, 56 дивiзiонiв С-400 (28 полкiв двохдiвiзiонного складу), а також 10 дивiзiонiв перспективного комплексу ППО/ПРО С-500 «Прометей». Очь куеться, що за рахунок комплексiв ППО С-400 «Tрiумф» буде замшено 50% наявних у вiйськах ЗРК С-300 «Фаворит». Ще близько 50%, очевидно, будуть замшеш новою системою ППО «Витязь», яка, за словами експер^в, у кшька разiв перевершуе можливостi комплексiв С-300, що стоять ниш на озброенш. Одна пускова установка комплексу «Витязь» нестиме до 16 ракет, а сам комплекс буде здатний виявляти, супроводжувати i обстршювати значно бiльшу кiлькiсть цiлей. О^м комплексу «Витязь» на озброення плануеться взяти систему ППО ближнього радiуса дп «Морфей». Усi цi системи ППО: С-400 «Tрiумф», С-500 «Прометей», «Витязь» i «Морфей» — увшдуть до складу системи повiтряно-космiчноi оборони (ПКО), створення яко'1' почало-ся у Росп 1 грудня 2011 р. Ця система дозволяе прикрити Роаю вщ ударiв балiстичних ракет, ракет середньо'1' дальностi i крилатих ракет рiзного базу-вання.
Вiйськово-морськi сши Росп отримають до 2020 р. 100 надводних i тд-водних кораблiв, включаючи 20 нестратегiчних тдводних човнiв, 35 кор-ветiв i 15 фрегатiв. Також до 2020 р. у Росп мають закшчитися роботи зi
Вкник Нацюнального утверситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 3 (26) 2015
створення атомного тдводного човна (АПЧ) 5-го поколшня. Передбачаеть-ся, що вш буде багатофункцюнальним i на його озброеннi перебуватимуть як балютичт, так i крилат ракети. На сьогоднi бiльшiсть стратепчних тд-водних човнiв Росп, що несуть бойове чергування, належать до 3-го поколшня. I тшьки два кораблi 4-го поколшня АПЧ «Юрш Долгорукий» (проект 955 «Борей») i «Северодвшськ» (проект 885 «Ясень») не так давно прийня-т до складу Пiвнiчного флоту. Головною ударною силою тдводного флоту на найближчi десяташття для Росп стануть АПЧ проекту 955 «Борей». До 2017 р. 1'х мае бути побудовано вiсiм штук. Пщводш човни проекту 955 здатнi занурюватися на глибину до 500 м i перебувати в автономному пла-ваннi протягом трьох мiсяцiв. За сво'1'ми характеристиками цi човни пере-вершують свого прямого конкурента — американсью АПЧ класу <Жрджи-шя». Основною 1'х ударною силою мае стати нова мiжконтинентальна твердопаливна ракета «Булава». Ця ракета здатна вражати цш на дальнос-тi до 9300 км i нести до 10 бойових блокiв потужнiстю 150 кшотонн (для порiвняння дальнiсть вщ Баренцового моря до Чикаго складае близько 8300 км). Старт ракети може проводитися в похилш площин у тдводному по-ложеннi, що дозволяе запускати ракету з рухомого тдводного човна. Тепер i в майбутньому плануеться оновлювати угруповання неатомних тдводних човнiв. Так, в штересах Чорноморського флоту ведеться будiвництво шести дизель-електричних тдводних човтв проекту 636.3 «Варшав'янка». Першi двi субмарини вже передан флоту, здача третьо'1' i четверто'1' запла-нована на цей рш.
Вiдбуваеться оновлення i в сухопутнiй компонентi росiйських стратепчних ядерних сил. Моноблоковi «Тополь-М» поступово замiнюються на новi балютичт ракети РС-24 «Ярс», що несуть понад чотири ядерних боеголовки потужтстю до 300 кшотонн. Для розумшня потужносп боезаряду слiд згадати, що бомба, скинута США на Хiросиму, за потужтстю посту-палася однш такiй боеголовцi майже у 20 разiв. Перший полк, озброений новими мобшьними ракетними комплексами, встав на бойове чергування в 2010 р. При цьому з 2013 р. виробництво ракетних комплекав у Росп по-двошося. Стратепчт ядерт сили, як i ВПС, i ПКО, е одним iз прюритетних напрямiв розвитку збройних сил Росп.
Купуватиметься i технiка для сухопутних вшськ. Так, у 2020 р. парк росшських бронетанкових вiйськ наполовину складатиметься з танюв Т-90 i наполовину з танкiв нового зразка. Назва нових машин поки що тримаеть-ся у секретi. Новий танк отримае бшьш високi вогневi можливостi, бiльш потужнi боеприпаси i дальнiсть стрiльби. Ведуться роботи над створенням ракет iз дальнiстю стршьби 7 км (зараз на озброенн росшсько'!' армп е тан-
ковi ракети з дальшстю стршьби 5 км). Керовашсть танком буде збшьшена за рахунок використання рiзних автоматичних систем управлiння. Середня швидюсть машини по пересiченiй мюцевосп мае скласти 50-60 км/год проти сьогодшшшх 30-50 км/год. Окрiм цього, одшею з головних вимог до танка стане здатшсть екiпажу вести бойовi дп протягом 24 годин, не зали-шаючи машини.
У даний час Роая посщае трете мiсце у свт за витратами на озброення тсля США i Китаю. За останш 10 рокiв росiйський вшськовий бюджет збiльшився майже у 10 разiв. Усе це дае тдстави вважати, що до 2020 р. армiя Росп додасть у потужносп i продовжуватиме залишатися другою за бойовим потенщалом у свiтi, тсля армп США, i становити реальну загрозу для украшсько'1 держави, п незалежностi та територiальноi цiлiсностi.
В. П. Ф1санов, доктор юторичних наук, професор
ЗОВН1ШНЬОПОЛ1ТИЧШ ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАШИ У КОНТЕКСТ В1ДНОСНОГО ПОСЛАБЛЕННЯ США НА ПОЧАТКУ ХХ1 СТОЛ1ТТЯ (ЗА ЕКСПЕРТНИМИ ОЦ1НКАМИ)
У першiй третиш нового столiття Украша змушена буде i далi вщповща-ти на виклик з боку РФ, насамперед у регюш ЦСС. Причому тут, мабуть, доведеться не тшьки вщроджувати привабливу щею Балто-Чорноморсько-го геополпичного еднання, а й зовсiм по-новому, на шшому якiсному рiвнi, поставити 0 згодом реалiзувати) модель польсько-украшського зовшшньо-полiтичного тандему, який би став справжшм магнiтом для вах менш впливових акторiв мiжнародних стосунюв у цьому регiонi. Роль офщшно'1 Варшави при цьому не слщ применшувати.
1нша проблема полягае у тому, що США, втрачаючи сьогодш першють, намагаються вести досить складну гру як на обширах Швшчно'1 Gвразii, так i у Швденно-Схщнш Азii. Подii початку ХХ1 ст. показали, що свп у прин-ципi не може бути «однополярним» iз якоюсь однiею державою на чоль
По-перше, зазначимо, що для Америки серйозною загрозою залишаеться можливють здiйснення скоординованих асиметричних атак з боку терорис-тичних груп. Разом з тим тдживлювальний фон для таких атак створюеться у самих США й у всьому ареалi Захщно'1 цившзацп недалекоглядними дiями «розвщувальних товариств». Наведемо як приклад Доповщь щодо аналiзу «Програми ЦРУ з питань затримань i допитiв», яка заслуховувалася у Се-
