CC BY
55
ПОЛ1ТОЛОГ1Я
УДК 355.01
М. П. Требт, доктор фшософських наук, професор
СУЧАСНИЙ СВ1Т I ЙОГО В1ЙНИ
Ретроспективний погляд на еволющю в1йськового мистецтва показуе, що тра-ектор1я його розвитку являе собою освоення простору, що розширюеться, в якому ведеться збройна боротьба. До основних тенденц1й сучасног збройног боротьби можна в1днести: розширення просторового континууму военних дт; створення / зростаюче використання тформацшного континууму; зм1ну лог1ко-часовог побу-дови збройног боротьби; посилення дедуктивних 7 ослаблення тдуктивних зв'язюв 7 в1дносин збройног боротьби; оргашзащю 7 ведення збройног боротьби в реальному масштаб7 часу; збыьшення розриву в можливостях засоб1в ураження та захисту.
Ключовi слова: в1йна, збройна боротьба, ¡нформацшне протиборство, ¡нфор-мащйна зброя, високоточна зброя, бойова тдготовка.
Актуальтсть проблеми. Вшна була, е i буде в досяжному майбутньому сумною складовою людського розвитку. 1з чаав глибоко'1 давнини тягнеться до нас рiчка лих, породжених вшнами i збройними конфлштами. Змшюються часи, але незмшним компонентом людського буття залишаеться вшна. За тд-рахунками вчених, за останш п'ятдесят шють стол^ь вщбулося близько 14 500 вшн, у яких загинуло понад 3,6 млрд людей [1, с. 96]. Останш поди 2014-2016 рр. свщчать про те, що i Украшу не обминули военш дп, навт якщо вони називаються Антитерористичною операшею. Вiйна е вiйна.
Аналiз останнгх джерел i публшацш. Зусиллями багатьох мислшешв з давнiх часiв (Сунь-Цзи, У-Цзи, Геракл^, Аппiан, Флавiй Вегецш Ренат), Вiдродження (Н. Макiавеллi), Нового часу (К. фон Клаузевщ, А. Жомш^ i до сучасностi (Б. Александер, М. Гареев, Х. Гофмайстер, М. Дейв^ М. ван Кревельд, В. Слшченко, Е. Тоффлер тощо) були виявлеш, описанi та обгрун-
© Требш М. П., 2016
5
товаш сутшсш ознаки вшни, "" закони, MiRnrni змют i форми. Але людство знову звертаеться до осмислення феномену вшни, бажае усвiдомити "" особ-ливост в майбутньому, щоб вiдповiдним чином тдготуватися до не" завдяки розбудовi збройних сил.
Мета cmammi - розкрити характеры риси вiйн першо" половини ХХ1 ст. i напрями вшськового будiвництва.
Виклад основного Mamepiany. Детермшантою вiйськового будiвництва держави е стан i вдосконалювання збро" та вшськово" технiки. Саме збройна боротьба визначае напрями проектування, створення i виробництва основних зразюв озброення та вшськово" технiки, що будуть найефективнiше виршу-вати завдання, яю виникають перед збройними силами в ходi виконання "х функщонального призначення. Людство мрiяло про мир, однак увшшло в III тисячол^я з вiйнами та военними конфлштами. Звiльнитися вiд них у наступному столiттi малоймовiрно. Тому практично вс кра"ни свiту й утри-мують могутнi збройнi сили, готовi до военних дш.
1сторично склалося так, що вшськовому керiвництву постiйно доршають у тому, що воно завжди готуеться до минуло" вiйни. Подолати цей недолш можна, виходячи з двох домшант: характеру вшськово-техшчно" революцп, що вiдбуваеться, i сучасних тенденцш збройно" боротьби. У табл. 1 наведено аналiз вiйськово-технiчних революцiй (ВТР), яю пережив i переживае св^, що пов'язанi з переходом вщ вiйн п'ятого поколiння до вшн шостого поко-лiння [1, с. 118-120; 2]. Майбутш вiйни шостого поколшня змушують зовсiм по-iншому оцшювати вiйськовий потенцiал кра"н та "х бойову мiць, у майбутньому при "х оцiнцi необхiдно враховувати наявшсть насамперед сучасних видiв озброення, особливо бойових систем, i можливють "м протидiяти, оскiльки саме "х перевага може знецiнити значну перевагу звичайних титв озброення. Саме абсолютна перевага багатонащональних сил у високоточнш збро" (ВТЗ) (наявнiсть крилатих ракет морського базування «Tomahawk», зештно-ракетних комплекав (ЗРК) «Patriot», космiчних систем розвщки, щ-левказiвки та нав^ацп, перевага у сучасних типах лггаюв (13:1), бойових вертольотах (16:1), нов^шх танках (4,3:1)) нейтралiзувала перевагу iракськоi армп за кiлькiстю дивiзiй (65 проти 16), гармат i мiнометiв (8300:4000) та шшого традицiйного (застарiлого) озброення i визначила «однобiчний» характер бойових дш.
ВТР, пов'язана з переходом до вшн шостого поколшня, значно детермшуе тенденцп збройно" боротьби, що будуть домшувати в недалекому майбутньому i вимагають вщповщних зразкiв озброення та вшськово" техшки. Провщ-ною тенденцiею в розвитку збройно" боротьби е використання ВТЗ. Перший досвщ """ застосування був отриманий армiею США в ходi вiйни у В'етнамi,
де л1таки F-4D керованими авiацiйними бомбами (КАБ) зруйнували з першо-го вильоту два мости через рiчку Ялудзян. Удари по них завдавалися i ранiше, на що було витрачено (на кожний мют) понад 4000 звичайних фугасних бомб i некерованих ракет, але вони продовжували функцiонувати. Такi результати вразили i змусили военну промисловiсть усiх краш свiту активно включити-ся у створення нових зразкiв ВТЗ.
Т а б л и ц я 1
Порiвняльна характеристика вшн п'ятого i шостого поколшь
Пор1вняльний параметр В1йна п'ятого поколшня Вшна шостого поколiння
Бойова техшка - лщер вшськово-техшчного розвитку Ракетно-ядерна зброя Високоточна зброя (ВТЗ)
Системоутворюючий елемент вшськово-технiчноi системи Засiб ураження - ядерний (термоядерний) заряд Засiб управлiння -система управлшня i зв'язку
Енерпя, на використаннi якоi заснована дiя засобiв бойового ураження Енерпя ядерного вибуху Енергiя хiмiчного вибуху (порохових зарядiв); енергiя радiоелектронного випромшення (НВЧ-зброя)
Новi види бойових дш Ядерний удар, хiмiчний i бiологiчний напад Електронно-променевий бiй, роботизований бiй, радюелектронний удар
Головнi бойовi характеристики зброi Потужнiсть заряду, площа ураження Адреснiсть i точнiсть ураження
Об'екти ураження Промисловi центри, мiста, велик маси вiйськ Центри пол^ичного, державного управлiння; центри управлшня вшськами; пусковi установки МБР, аеродроми, склади зброi
Технiчнi засоби зв'язку та управлшня Електро- i радюзв'язок; ЕОМ перших трьох поколiнь Комп'ютери четвертого-п'ятого поколшня; системи штучного штелекту; шформацшш мережi; космiчний зв'язок
Заюнчення табл. 1
Пор1вняльний В1йна п'ятого Вшна шостого
параметр поколшня поколшня
Вшськово-полггичне Ракетно-ядерна зброя ВТЗ знову вводить
застосування л1дер1в як зашб стримування збройну боротьбу до
в1йськово-техн1чного i залякування; реальне «рацюнальних» засобiв
розвитку бойове застосування, полiтики. Можливе
здатне викликати досягнення полiтичних
всепланетну катастрофу цiлей засобами збройно! боротьби
Провщна технолопчна Комплексне Гнучкi iнформацiйнi
парадигма в1йськового машишзоване потокове немеханiчнi технологи
виробництва машинобудування
Мюце провщних У вшськовому У цившьному
промислових технолопй виробницт промисловому виробництвi
Адекватний спошб Загальний вiйськовий Добровшьний спосiб
комплектування армli обов'язок вступу до BiйCЬK0B01 служби
Техшчна основа бойовоi Натурш зразки вiйськовоi Засоби програмованого
шдготовки технiки iндивiдуального навчання на основi мiкропроцесорiв; моделюючi установки
Головна функщя, що Бойового ураження, Бойового управлшня
упредметнюеться на новш бойовоi доставки
техн1чн1й основ1
Базов1 напрями Атомна енерпя, Мiкроелектронiка,
технологiчноi основи електронiка, ЕОМ шформатика,
озброення робототехнiка, бютехнолопя
Змiст мобшзацшного Наявнi запаси озброення Наявнiсть сучасних
технiчного потенцiалу вiйськових технологiй i можливiсть на цiй основi швидкого розгортання вшськового виробництва
Через 19 роюв в операцп «Буря в пустелЬ» тшьки британсью ВПС ви-користали понад 1000 КАБ. Стратепчш бомбардувальники США зробили 35 пусюв керованих ракет по найважлив1ших об'ектах 1раку. Через ам рокiв в операцп «Лис пустелЬ» щодоби використовувалося понад 250 високоточних боeприпасiв, з них 90 крилатих ракет (КР) повiтряного базування.
Вщбулося також збшьшення масштаб1в використання безпшотних л1таль-них засоб1в у ход1 вогневого ураження супротивника. Якщо в операцп «Буря в пустелЬ» стввщношення пусюв КР 1 л1тако-вильот1в становило 1:10 в одному удар1, то в операцп «Лис пустелЬ» воно доходило до 1:1,3. 1з 555 ударiв по об'ектах iракськоi сторони в ход1 операцп «Лис пустелЬ» 80% устшних ура-жень було здiйснено 1з застосуванням ВТЗ [3, с. 68-69]. У ход1 операцп проти Югославп у 1999 р. краши НАТО так само активно застосовували ВТЗ (при-близно 90% уах авiацiйних засоб!в ураження). За допомогою застосування ВТЗ була досягнута висока точнють виб!ркових ударiв по неконтрастних щлях, наприклад окремих будинках МВС, штабу ВПС та шших об'ектах, на тл житлових масивiв Белграда [4, с. 72]. Вщповщно до розрахункiв американ-ських експертiв, кшькють лiтако-вильотiв, необхщних для ураження мало-м1рних об'екпв ВТЗ, скорочуеться в 4-5 раз!в пор1вняно 1з застосуванням некерованих засоб!в ураження [5, с. 27].
Ретроспективний погляд на еволюцiю в1йськового мистецтва показуе, що траектор!я його розвитку являе собою освоення простору, що розширюеться, в якому ведеться збройна боротьба: вщ стратегii генерального бою в однш точц1 в епоху наполеонiвських воен i л1н1йно'1 стратеги у друг1й половин1 Х1Х -на початку ХХ ст. до глибоко'1 операцп на континентальному театр! военних дш (ТВД) напередоднi та в роки Друго'1 св1тово'1 вшни i далi до об'емно'1 (пов^ряно-косм1чно'1, повiтряно-наземноi i наземно-морсько'1') операцп на початку ХХ1 ст.
Одшею з основних тенденцiй збройно'1 боротьби стае зростання значення шформацшного континууму. Елвш i Хайдi Тоффлери у книз1 «Вiйна i анти-вшна» стверджують, що важливою складовою вшн ХХ1 ст. буде iнформацiй-не протиборство. Це обумовлено тим, що на сучасному етат розвитку цивь лiзацii iнформацiя стала вiдiгравати ключову роль у функцюнуванш сусп1ль-них i державних 1нститут1в та житт1 кожно'1 людини. Iнформатизацiя веде до створення единого свпового iнформацiйного простору, в межах якого здш-снюються виробництво, нагромадження, обробка, збереження i о6м1н 1нфор-мацiею м1ж суб'ектами цього простору - людьми, оргашзащями, державами. Ц1лком очевидно, що можливосп швидкого о6м1ну пол1тичною, економiчною, духовною, науково-техшчною та 1ншою iнформацiею, застосування нових шформацшних технологiй у вс1х сферах сусп1льного життя i особливо у ви-ро6ництв1 й управлшш е безсумнiвним благом. Под16но до того, як швидке промислове зростання створило загрозу екологл Землi, а устхи ядерно'1 ф1-зики спричинили небезпеку ядерно'1 в1йни, так i iнформатизацiя може стати джерелом щло! низки проблем.
Основою iнформатизацii "пе! чи 1ншо'1 кра!ни е П економiчна база, ступ1нь засвоення, виробництва i розвитку нових технологiй, загальноосвпнш рiвень
населення. Формуеться яюсно нова сфера - шформацшна, що мае ютотш вщмшносп, яю кардинально видшяють "" iз системи шших компонентiв нав-колишнього середовища, - це невичерпнiсть i наповнешсть iнфоресурсiв, можливiсть "х швидкого котювання, перемiщення у великих обсягах практично без втрат з високою швидкютю i на величезнi вщсташ, компактнiсть джерел i носГ"в шформацп, миттева, але безкровна реакцiя (вщгук) шфосфе-ри на важко iдентифiкований (стосовно джерел) вплив та ш. [6, с. 50]. Ця сфера буття стае дуже привабливою для впливу на шшГ суб'екти свГтового спiвтовариства в Гм'я забезпечення власних штереав. Тому сьогоднГ досить багато говорять про шформацшне протиборство, шформацшну вГйну.
На основГ аналiзу концепцш шформацшно" вГйни за видами збройних сил Об'еднаний комiтет начальникГв штабiв США ухвалив документ «Загальш погляди на перюд до 2010 року» (Joint Vision 2010), у якому розробив концепщю шформацшно" вшни. До елементiв шформацшно" вГйни американсью фахiвцi вiднесли: добування розвщувально" шформацп, дезшформування, психоло-гГчнГ операцп, фГзичне руйнування ГнформацГйних ресурсГв супротивника (у тому числГ i з використанням електромагштного впливу), напади (фГзичнГ, електронш) на його ГнформацГйну структуру, зараження комп'ютерними вь русами його обчислювальних мереж i систем, проникнення в шформацшш мережГ тощо, а також вщповщш заходи протидГ" для захисту власних ГнформацГйних ресурсГв.
Погляди на оргашзащю та ведення шформацшного протиборства силами i засобами Збройних сил США вщображено в польових статутах i директивах вГйськового вщомства (FM 90-2: Battlefield Deception; Joint Pub 3-53: Joint Doctrine for Military Deception; FM 33-1: Psychological Operations; Joint Pub 3-53: Doctrine for Psychological Operations та ш). У серпш 1996 р. команду-вання бойово" пщготовки i розвитку сухопутних вГйськ США видало польовий статут FM 100-6 «1нформацшш операцп», в якому представлено доктриналь-ш основи i сформульовано основнГ принципи використання шформацп в умо-вах бойових дш. Стрижнем статуту FM 100-6 е так звана боротьба Гз системами управлшня (C2W - Command and Control Warfare). Аналопчш заходи передбаченГ сьогоднГ бшьшГстю кра"н свГту.
Характер розвитку засобГв збройно" боротьби, похГдна вГд "х можливостей органГзацГя ведення бойових дш у сучасних умовах свГдчать про те, що армГ" багатьох кра"н свГту сьогоднГ мають на озброенш якГсно нову зброю - ГнформацГйну i готовГ до ведення зовсГм нового виду вГйни - шформацшно" вшни. Так, за даними мшГстерства енергетики i Агентства нащонально" безпеки США, в наш час понад 120 кра"н готовГ до проведення такого виду воен (на-ступального або оборонного характеру) [17, с. 117]. У доповвд Об'еднано"
комюп з безпеки, створено! за розпорядженням мiнiстра оборони США i директора ЦРУ в червш 1993 р., яка завершила свою роботу в лютому 1994 р., говорилося: «Вже визнано, що мережi передачi даних перетворюються на поле битви майбутнього. 1нформацшна зброя, стратепю i тактику застосуван-ня яко'1 ще необхiдно ретельно розробити, буде використовуватися з "електрон-ними швидкостями" при о6орон1 i нападi. 1нформацшш технологи дозволять забезпечити розв'язання геополпичних криз, не роблячи жодного постршу. Наша полiтика забезпечення нацюнально'' безпеки i процедури '11 реалiзацii повинш бути спрямованi на захист наших можливостей щодо ведення шфор-мацшних воен i створення вс1х необхщних умов для заборони протид1ючим США державам вести таю вшни...» [8]. Усе це свщчить про те, що саме на-сильство, яке трактуеться як д1я, спрямована на навмисне завдання збитку суб'ектам дп чи речам або знищення останшх, у сучасних умовах створюе можливють не переходити до фази знищення, а зупинитися на фазi завдання збитку. Саме шформацшна зброя, яка за своею сутнютю не е засобом ф1зич-ного насильства над особистютю, здатна «запускати» могутн1 матерiально-енергетичнi процеси i керувати ними в 1м'я досягнення кшцево'1 мети вшни. Сутшсть впливу шформацп саме i полягае в '11 здатносп «запускати» i конт-ролювати матерiально-енергетичнi процеси, параметри яких на багато порядюв вищ1 за саму шформащю. Хоч iнформацiя не е засобом ф1зичного знищення збройних сил, вiйськово-економiчного потенцiалу супротивника, вона, проте, е засобом насильства, що може призвести до досягнення перемоги над ворогом, тобто досягнення мети вшни.
Через свою специфiчнiсть шформацшне протиборство е невщ'емною складовою сучасних вшн. Його особливютю е те, що воно ведеться постшно, перехщ в1д латентно! до в1дкрито'1 фази шформацшного протиборства зд1й-снюеться дуже швидко у зв'язку з величезним арсеналом сил i засобiв «по-двшного призначення», що наявнi в iнфосферi т1€1 або 1ншо'1 держави i як1 можуть ними використовуватися для досягнення поставлених цiлей. Масш-таби шформацшного протиборства настшьки грандiознi, що шдготовка до нього не може бути спонтанною. Вона повинна мати плановий, систематичний характер, заснований на глибокому знанш закошв i закономiрностей 1нфор-мацiйного протиборства, принцип1в його оргашзацп.
Мета iнформацiйного протиборства - забезпечення необхщного р1вня власно! нацюнально'1 безпеки в ус1х сферах суспшьного життя i максимальне зниження р1вня захищеностi нацiональноi безпеки конфронтуючо'1 сторони. Досягти цього можна шляхом виршення низки завдань, основними з яких е ураження об'екпв iнформацiйного середовища конфронтуючо'1 сторони i захист власно! iнфосфери, через яку може виявлятися безпосереднш i опосеред-
кований вплив на сощум. Вир1шення цих завдань здшснюеться за допомогою застосування шформацшно! збро!.
1нформацшна зброя - це сукупшсть засоб1в, призначених для порушення (котювання, перекручення або знищення) шформацшних ресурав на стади 1х створення, обробки, поширення 1 збереження. Характерними рисами ш-формацiйноi з6ро1 можна вважати: асиметр^ (завдяки якш окремий елемент може виявитися сильшшим за всю систему); м1м1кр1ю (вщповщно до яко! шформацшна зброя повторюе за формою типовий елемент товно! системи, але мае при цьому шший змют); адаптащю (яка дозволяе змшювати середови-ще вщповщно до вимог змюту, що вводиться). Американщ першими ощнили величезну руйшвну силу iнформацiйноi з6ро1 в сучасних умовах. Вщомий експерт у галузi ведення шформацшних воен Ф. Коен пщрахував, що 10 ха-керiв з1 100 тис. дол. можуть протягом декшькох тижшв завдати серйозноi шкоди американськш iнформацiйнiй структур" аж до и паралiзацii. 20 хакерiв 1з 1 млн дол. протягом двох тижшв можуть поставити США на колша. А 100 хакер!в 1з 30 млн дол. досить для руйнування всiеi iнформацiйноi структури США, тсля чого знадобиться кiлька рок1в для проведення комплексу вщбу-довних роб!т.
Можна вид1лити два основних об'екти впливу iнформацiйноi зброь Перший - антропогенний (власне людина, й штелект i масова св1дом1сть сощуму). Реали сучасного буття свiдчать, що вплив безпосередньо на людину дозволяе устшно реал!зовувати мету iнформацiйного протиборства. Як свщчать до-слiдження, проведет росшськими вченими, в умовах повсякденноi д1яльнос-т1 в1йськ психiчне порушення спостер^аеться у 4-6% особового складу, при виконанш завдань навчально-бойовоi д1яльност1 - в1д 15 до 20%, у ход1 бою -вщ 30 до 86% (залежно вщ iнтенсивностi, к1лькост1 поранених та вбитих [9]); другий - техногенний (програмне ! власне шформацшне забезпечення; про-грамно-апаратнi i телекомунiкацiйнi засоби, канали зв'язку, що забезпечують циркулящю шформацшних потоюв та iнтеграцiю систем управлшня тощо). За оц1нкою спецiального представника уряду США Салл! Катрен, найбшьш вразливими елементами iнфраструктури е телекомушкацшш вузли, центри супутникового зв'язку i канали мiжнародного iнформацiйного о6м1ну [10].
Засоби безпосереднього iнформацiйного впливу на людину, сощальш групи i сощум у цшому почали розроблятися в рамках концепци «психоло-г1чних воен». Цей термш уперше вв1в у науковий о61г у 1920 р. британський юторик Дж. Фуллер, який аналiзував перiод Першоi св1тово1 вшни. Саме в цей перiод почали розроблятися теоретичш основи впливу на психшу людини, масову св1дом1сть i проходили апробацiю практичнi методики в ход1 проведення р1зних «психолопчних операцiй» (цей термiн уперше зафшсований
у 1945 р. в американських планах вшни з Япошею, його вжив каштан, а згодом контр-адмiрал Е. Захарiас).
Сьогоднi в багатьох крашах ведуться розробки нових видiв iнформащйноi збро'1, яка б безпосередньо впливала на псиаку людей, керувала ix поведiнкою. Щоправда, за даними зарубiжниx джерел, стiйкиx i прогнозованих способiв управлiння колективною поведiнкою людей поки що не знайдено. Широко'' популярностi набув пiдписаний президентом США в 1953 р. план «Нацю-нально'' психолопчно'' вшни», в рамках якого Пентагон i ЦРУ мали реалiзу-вати найсекретнiшу програму «Мк-ультра» («надрозумовий контроль»). Про ii масштаби можна судити хоча б iз того, що до 1978 р. в ii реалiзацiю було залучено 44 ушверситети, 15 коледж1в, близько 50 компанш, 10 лiкарень тощо. Аналогiчнi програми були розгорнутi в СРСР, Францп, Японп та шших крашах [11]. Досягнення в цш галузi такi, що можна говорити про певну ефек-тивнють «зомбування» (програмування поведiнки, дiяльностi) окремих людей. Зомбування досягаеться цiлим комплексом заxодiв i засобiв, серед них можна назвати xiмiчнi (нейролептики, лши), обробка населення засобами масово"1 шформацп, психотронний вплив. Пiд психотронним впливом розумшть ць леспрямований вплив електромагштних полiв i хвиль електронних приладiв на людину з метою змши ii реакцiй на життевi ситуаци, якi виникають у про-цес життедiяльностi. При цьому вiдбуваеться порушення морФолопчно'' будови клiтин i тканин оргашзму. Комiтет екологл житла Росшсько'' Федера-цii заявляв, що i в Радянському Союзi була цша програма, створена спецслужбами тд керiвництвом колишнього ЦК партii i названа операцiею «Зомбi». Як вважають фаxiвцi даного комiтету, ця програма передбачала зомбування або психотронну обробку великоi кiлькостi людей [12].
Значний штерес у деяких кра!нах виявляеться до вдосконалення теxнiчниx та шших засобiв ведення iнформацiйниx i психолопчних операцiй, таких, наприклад, як голографiчне зображення в атмосферi, голосовi синтезатори, що дозволяють складати провокацшш повщомлення, передавати ix голосами лiдерiв рiзниx держав i поширювати через електронш ЗМ1. Закордоннi фаxiв-цi вважають, що таю засоби фiзичного i псиxологiчного впливу на людину при 10% ефективносп здатнi викликати пашчний стан навiть у добре оргаш-зованому колективi. Сьогоднi досить ефективно можуть використовуватися сучасш свiтовi шформацшш мереж1, зокрема Internet, де можна створювати власш сайти, на електронних сторшках яких вiдбивати свое бачення проблем, а також пiдкидати брехливу шформащю на чужi сторiнки.
Поряд iз новими видами iнформацiйноi з6ро'' можуть використовуватися i старi, що добре зарекомендували себе, - лиспвки, шформацшш повщомлення пересувними радютрансляторами, рiзними ЗМ1. Наприклад, про викорис-
тання спещальних боеприпаав, що начиняються лиспвками-звертаннями, вщомо ще з чаав свггових воен. Уже в Першу св1тову вшну на супротивника за м1сяць викидалося понад 5 млн лиспвок; цей досвщ був продовжений i в ход1 друго! св1тово1 в1йни. шсля п закiнчення в1н аж шяк не був «зданий в архiв», а т1льки вдосконалювався. За с1м рок1в в1йни у В'етнамi армiею США було скинуто по 1500 лиспвок на кожного жителя Швшчного i Пiвденного В'етнаму, що разом склало майже 50 млрд штук. У ход1 вшни в Перськш за-тоц1 т1льки США скинули 29 млн лиспвок, фактично по 50-60 екземплярiв на кожного iракського солдата, який знаходився в той момент у зош бойових дш. Вважають, що в1д 60-80 тис. солдапв здалися в полон саме через про-ведення даних шформацшних операцiй [9, с. 64].
З урахуванням характерних особливостей iнформацiйноi зброИ, комплекс-ност1 застосування п р1зних вид1в наслiдки п застосування для краш, що стали об'ектами нападу, досить важко пролонгувати, i, хоч на перший погляд не вщчутш, вони можуть бути настшьки руйшвними, що об'ект нападу просто перестане юнувати. Так, наприклад, низка росшських досл1дник1в вважае, що в наш час з боку США стосовно краш, що потенцшно можуть виступити всупереч 1х гегемонiстським пориванням, проводиться так звана консщен-тальна операщя. Це узгоджена за щлями, завданнями i часом система шфор-мацiйно-пропагандистських i психолог1чних заходiв, проведених 1з застосу-ванням засобiв масовоi iнформацii, культури, мистецтва тощо, зокрема пси-хотропних i психотронних, як правило, протягом тривалого перюду часу за ретельно розробленим сценарiем. Основними об'ектами шформацшних i психолог1чних операцiй е вiйськово-полiтичне керiвництво, окремi сощаль-н1 групи i верстви населення, нацiональнi меншини, засоби масовоi шформа-цИ, видатнi представники науковоi штел^енцп, культури, мистецтва, релiгii, вiйськова оргашзащя краiни в ц1лому. Операцiя мае за мету руйнування св1-домосп та менталiтету народiв (нацiй) i перетворення 1х на населення, що не здатне i не бажае вщбивати iнформацiйно-психологiчнi удари. Основна роль у цш операцИ надаеться психолопчним методам впливу на п1дсв1дом1сть осо-6истост1 через iнформацiйнi керованi системи (Интернет, шоу-бiзнес, театр, к1но, ЗМ1 тощо) [13, с. 16]. Тобто якщо спробувати уявити со61 у найзагаль-н1шому вигляд1 механiзм впливу iнформацiйноi з6ро1 на людину, сощальну групу i соц1ум у цшому, то в1н може виглядати таким чином. 1снуе певний модус буття суб'екта соцiальноi д1йсност1, що е едшстю усвiдомленого i не-усвщомленого, слова i справи, теорИ i практики. I все рiзноманiття та особ-ливост1 духовно-практичноi д1яльност1 саме цього суб'екта можуть стати об'ектом латентноi або вщкрито! (залежно вщ обставин) iнформацiйноi атаки представниками проти6орчо1 сторони. Завдяки впливу на свщомють i п1д-
свщомють, деформаци смислоутворюючих понять цього суб'екта, артикуляци, а пот1м спро61 реалiзацii на практицi нових цшностей, що згодом спробують вит1снити стар^ буде запущений ентропiйний процес, який перетворить на шщо саме цей суб'ект (яскравий приклад цьому - доля колишнього СРСР).
Основними видами шформацшно! збро'1, що впливають на техногенну складову шфосфери, можна вважати: комп'ютерш «в1руси» - спецiальнi про-грами, що прикр1плюються до програмного забезпечення комп'ютерiв, зни-щують, спотворюють або дезоргашзують 1'х функцiонування; вони здатш передаватися по л1н1ях зв'язку, мережах передачi даних, виводити з ладу системи управлшня тощо; «лопчш бомби» - програмнi заставнi пристро'1, як1 заздалегiдь упроваджуються в шформацшно-управлшсью центри вшськово!' або цившьно!' шфраструктури, щоб за сигналом або у встановлений час привести 1'х у д1ю. 1х в1дм1нн1сть в1д комп'ютерних «в1рус1в» полягае в тому, що юнуе р1зновид «бомб», як1 вводяться в мiкропроцесори чи мшросхеми пам'ятi на р1вн1 кристалiв, як1 не можуть бути виявленi засобами програмно'1 дiагнос-тики. У певний час або за зовшшшм сигналом щ «лог1чн1 бомби» передають-ся на твердий диск i починають руйнування програмного забезпечення комп'ютерiв у мережах. 1нший р1зновид «лог1чних бомб» - записана в мшро-схемах програма, що зламуе захист вщ несанкцiонованого доступу. Вона дае можливють зчитувати iнформацiйнi ресурси супротивника без 1'х видимого руйнування для отримання розвщувально! шформацп. За допомогою тако'1 програми можна цiлеспрямовано змiнювати шформащю, якою користуеться супротивник, з метою його дезшформацп. Як пише американська преса, ЦРУ розробило i почало здiйснювати програму, за якою вс1 мiкросхеми, що можуть бути використаш у в1йськов1й технiцi 1нших кра'н i постачаються 1з США та шших захiдних кра'н, повинн1 збер^ати у сво'й пам'ятi «лог1чн1 бомби». Система одержала назву chiping. Яскравим свщченням застосування такого виду шформацшно! збро'1 став факт неможливостi застосування 1раком проти багатонацiональних сил закуплених у ФранцИ' систем ППО. 1хне програмне забезпечення м1стило «лог1чн1 бомби», як1 були активiзованi з початком бо-йових д1й; засоби придушення шформацшного о6м1ну в телекомунiкацiйних мережах, фальсифшаци iнформацii в каналах державного i в1йськового управ-л1ння; засоби нейтралiзацii тестових програм; р1зного роду помилки, що вводяться свщомо в програмне забезпечення об'екта; засоби радюелектронно! боротьби, як1 м1стять у со61 засоби радiопротидii i радiоперехоплення. У су-часних умовах у засобiв радiоелектронноi боротьби з'явився новий об'ект -комп'ютерш мережi i самi комп'ютери. Завдання залишилося старим - постановка перешкод i придушення шформацп, що циркулюе в мережах. Ситу-ацiя дещо ускладнюеться використанням оптоволоконних кабелiв, якими
циркулюють не потоки електрошв, а св1тлов1 1мпульси. Як пише шоземна преса, уже створено могутш генератори електромагштного випромшювання, що мають перетворювачi електричних сигналiв у св1тлов1. Проходять випро-бування системи руйнування оптоволоконних кабелiв за допомогою лазерiв. Унiверсальнiсть, потайнiсть, багатоварiантнiсть форм програмно-апаратно! реалiзацii, радикальнiсть впливу, достатнш ви61р часу i мюця застосування, нарештi, економiчнiсть роблять шформацшну зброю надзвичайно небезпеч-ною: вона легко маскуеться тд засоби захисту, наприклад, штелектуально! власностi; вона дозволяе вести наступальш дп анонiмно, без оголошення вшни. Так виявляеться новий характер вшни шформацшно! епохи.
Оргашзащя i ведення iнформацiйного протиборства базуються на вщпо-в1дних законах, закономiрностях i принципах. До основних закошв шформа-ц1йного протиборства можна вщнести: закон визначально! рол1 його пол1тич-них цiлей; закони залежностi його ходу i результату в1д економiчних, сощаль-но-пол1тичних, науково-технiчних i вшськових можливостей протиборчих стор1н. На основ1 знання законiв i закономiрностей, а також набуття досв1ду в результатi практично! д1яльност1 виробляються принципи ведення шформа-ц1йного протиборства, тобто загальш науково обгрунтованi положення, правила, рекомендацп щодо його п1дготовки i ведення, а також керiвництва його силами i засобами [14].
Створення керовано!, «розумно!» з6ро1 веде до того, що i збройна бороть-ба стае «керованою». Застосування найбшьш нов1тньо1 збро!, у тому чист з космосу, дае можлив1сть проведення «^рурпчно» точних ударiв в операцп будь-якого масштабу. За таких умов ураження найважливших об'ектiв i цшей досягаеться гарантовано в лiченi хвилини незалежно вщ !х вiддаленостi вщ державного кордону i м1сця розташування. Таким чином, можна стверджува-ти, що одшею 1з закономiрностей розвитку сучасно! в1йськово1 справи е реа-лiзацiя на практицi прямо! шдуктивно! схеми «вгд керованог зброг до керова-ног збройног боротьби I до керованог втни». Керовашсть збройно! боротьби досягаеться, окр1м застосування «розумно!» збро!, цшим комплексом заходiв на !! п1дготовчому й основному етапах, насамперед створенням випдно! i контрольовано! обстановки, рефлексивним керуванням супротивником тощо. Вшни в зош Персько! затоки i в колишн1й ЮгославИ е провюниками майбут-н1х «керованих воен».
Отже, до основних тенденцiй сучасно! збройно! боротьби можна вщнести таю: розширення просторового континууму военних дш; створення i зроста-юче використання шформацшного континууму; змiна логiко-часовоi побудо-ви збройно! боротьби; посилення дедуктивних i ослаблення 1ндуктивних зв'язк1в i в1дносин збройно! боротьби; органiзацiя i ведення збройно! бороть-
би в реальному Ma^Ta6i часу; збшьшення розриву в можливостях 3aco6iB ураження та захисту. 3mïct i джерела цих тенденцiй сучасно1 збройно! боротьби поданi в табл. 2.
Виявлення характеру вшн шостого поколiння, тенденцiй збройно'1 боротьби, що будуть домшувати в ХХ1 ст., дозволяе визначити сферу ïx найбiльш iмовiрного проведення, бiльш рельефно уявити можливi бойовi дп, предста-вити основнi засоби збройно'' боротьби, що будуть визначати хщ i результат майбутшх воен.
Т а б л и ц я 2
Тенденцп сучасно'1 збройно'1 боротьби
Тенденщя 3MÏCT Джерела
Розширення просторового континууму военних дш Освоення вах сфер збройно'' боротьби, перенесення ïï переважно в пов1тряно-косм1чну сферу Збшьшення дальносп i висоти дп зброь Переваги повггряно-космiчноï сфери для розвщки та ураження
Створення i зростаюче використання шформацшного континууму Цше спрямоване системне використання шформацн для тдвищення ефективносп бойових дш; поява новоï - iнформацiйноï складовоï збройноï боротьби (шформацшна боротьба, шформацшно-психолопчний вплив, рефлексивне управлшня) Переxiд вщ постiндустрiальноï (енергетичноï) цивiлiзацiï до iнформацiйноï. Створення «штелектуально1» зброï (автоматизованих i автоматичних бойових систем i систем забезпечення). Необхщшсть «шформацшного» узгодження бойових дiй, вiддалениx у часi i простора Переваги органiзацiï збройноï боротьби в реальному масштабi часу
Змша лог1ко-часово'' побудови збройно'' боротьби Збшьшення тривалосп шдготовчих i зменшення перюду активних дш Iнформатизацiя процесiв збройноï боротьби. Переваги повггряно-космiчноï сфери. Змша змiсту поняття «перемога»
Закгнчення табл. 2
Тенденцiя Змiст Джерела
Посилення дедуктивных " ослаблення 1ндуктивних зв'язк1в " в1дносин збройно! боротьби Змiна спiввiдношення стратегИ, оперативного мистецтва " тактики Використання стратепчних та оперативних засобiв для ураження тактично! ланки
Органiзацiя " ведення збройно! боротьби в реальному масштабi часу Перехщ в1д управлiння вiйськами до управлшня збройною боротьбою (теорiя «керованих воен») Автоматизащя ироце^в розвщки, оц1нки обстановки, прийняття рiшення, наведення " контролю
Збiльшення розриву в можливостях засобiв ураження та захисту Випереджальний розвиток засобiв i спосо61в ураження пор1вняно 1з засобами захисту Пiдвищення вражаючо! потужносп i точност1 наведення збро!, застосування збро! на нових ф1зичних принципах ди з иовiтряно-космiчноi сфери
Военний досвщ кшця ХХ - початку XXI ст. показуе, що нова сфера дь яльност людини перетворюеться на сферу збройно! боротьби за наявносп принаймш таких трьох основних передумов: а) стан науки i техшки, еконо-м1ки i соцiальних умов забезпечуе створення i п1дготовку необхiдних сил i засобiв для всебiчного освоення ново! сфери; б) нова сфера забезпечуе бшьш ефективне розв'язання 1снуючих i як1сно нових завдань збройно! боротьби; в) наявшсть достатньо! к1лькост1 вщповщних сил i засобiв для розв'язання самостшних стратегiчних завдань. ус1м цим вимогам поки вщповщае лише наземна сфера. Тому сьогодш сферою збройно! боротьби е суша, на якш ба-зуються i д1ють не тшьки сухопутн1 та основна частина вшськово-пов^ряних сил, а й частина сил i засобiв в1йськово-морського флоту, здатного проводити самостшш операцп. Але, як видно з таблищ, у III тисячол1тт1 ймов1рною сферою збройно! боротьби стае космос, а саме навколоземний косм1чний проспр, розгорнут1 в ньому орбiтальнi, наземнi (намiсячнi) угруповання кос-м1чних сил i засобiв, що мають вiйськово-полiтичне значення i дозволяють розв'язувати стратегiчнi завдання в космос i з космосу, а у взаемодп з угру-пованнями в наземних сферах - завдання збройно! боротьби р1зного розмаху.
Основний удар по супротивнику, нанесення йому ютотного збитку в су-часних вшнах, очевидно, буде здiйснюватися вшськово-пов^ряними силами. Про це св1дчить, зокрема, досвщ бойових дш у Перськш затоцi, ЮгославИ,
Швшчному Кавказ^ Афганiстанi, 1раку, Сирп. Так, протягом 78-добово'1 опе-рацп НАТО проти Югослава було задiяно до 900 лiтакiв НАТО, яю зробили 38 000 вильотiв, з них 14 000 - бойових. Як повщомив 22 липня 1999 р. на слуханнях у Конгрес США (в компет з розвщки палати представникiв) перший заступник мшстра оборони США Дж. Хамре, у ходi операцп «Союз-ницька сила» на Югослав^ було скинуто близько 24 000 боеприпаав рiзного типу [15, с. 3]. Саме устхи вшськово-повпряно'1 кампанп визначили згоду уряду Слободана Мшошевича пiти на умови НАТО.
У майбутшх вшнах характер бойових дiй у повiтрi кардинально змiниться внаслiдок бiльш широкого використання безтлотних лiтальних апаратiв (БЛА) i застосування засобiв зниження помггносп. Саме цi тенденцп вщзна-чалися в опублшованому наприкiнцi 1996 р. дослщженш «Перспективи нового св^ - повiтряна i космiчна мщь ХХ1 сгашття» науково-консультативного комiтету ВПС США (обсяг дослщження становив 2000 сторшок). Широко розглядаються також питання взаемодп з пiлотованою авiацieю. Передбача-еться, що атаки БЛА можна буде координувати з дiями крилатих ракет «Tomahawk», а вдень використовувати ix у складi першо'1' i друго'1' ударно'1' xвилi. Малопомiтнi ударш БЛА, що володiють великою тривалютю польоту, можуть стати основним засобом ураження об'екпв у тактичнiй глибиш. Очь куеться створення ново'1' системи типу «ударний лiтак - носш БЛА». Така система може являти собою малопом^ний лiтак, що мае мiжконтинентальну дальнiсть польоту i здатний здшснювати запуск, керування польотом, зворот-ний прийом, дозаправлення i поповнення озброенням ескадрилы ударних i допомiжниx БЛА. Ударнi лiтаки - носп БЛА (фактично повiтрянi авiанос-щ) разом з малопомiтними i традицшними лiтаками-заправниками можуть стати вирiшальним засобом швидкого реагування i застосовуватися, напри-клад, при виникненнi збройних конфлш^в на вiддалениx ТВД для попере-дження або зриву захоплення територп силами супротивника. Ударнi лпаки-носп також можуть використовуватися для завоювання й утримання переваги в повiтрi над спiрною територiею.
У xодi проведення сухопутних операцiй робиться ставка на засоби зброй-но'1' боротьби, що працюють на нових фiзичниx принципах. Значна увага при-д^еться розробцi електромагштно'1' збро'1' [16, с. 16]. Не вбиваючи людей, така зброя може порушувати роботу телефошв, радiолокаторiв, комп'ютерiв, iншиx засобiв зв'язку, наведення, нав^ацп та управлiння. Передбачаеться також використовувати «шпбпори згоряння», що зупиняють двигуни машин, а також xiмiкати, що руйнують шини автомобiлiв i лiтакiв, якщо ix розпорошувати на дорогах i аеродромах. Акцент робиться на те, щоб за допомогою подiбниx засобiв паралiзувати вiйська, не знищуючи ix.
Експерти (К. Вайнбергер, К. Грей, Дж. екстр1м, Д. Кортрайт, М. О'Хенлон, М. Раймашевсю, К. Уолл, Р. Фейрхарст, П. Швейцер та ш. [17-20]) вважають, що ведення бойових дш сухопутними вшськами буде ютотно ускладнювати-ся наявнютю у потенцшних супротивниюв перспективних засобiв завдання ударiв на велику глибину в уах сферах ^жконтинентальш малопомiтнi бомбардувальники, лiтаки - носп ударних БЛА, кораблi-арсенали, наземш ракетнi комплекси велико! дальностi, трансатмосферш засоби та 6ойов1 су-путники, оснащеш зброею класу «космос - земля»). Це виразиться в безпе-рервному «виснажливому» вплив1 на вшська п1д час бойових д1й i призведе до зниження 1хньо1 ефективносп. Разом з тим застосування нелшшно! по-будови бойових порядк1в, 1х потайнiсть i мо61льн1сть дозволять малим розо-середженим пiдроздiлам легко ухилятися вщ бою, у результатi чого класичш наземнi операцп стануть бшьше нагадувати партизанську в1йну високо! ш-тенсивностi.
На думку захiдних вшськових аналiтикiв (С. Бланк, П. Берген, Р. Бетман, Дж. Бурда, Л. Грштер, М. Макнейл^ Д. Ротенберг, Б. Шнайдер та ш. [17; 18; 21; 22]), перспективним засобом у майбутньому можуть стати автоматизова-ш ракетнi системи, що доставляються пов^рям та розгортаються у вщдалених районах i 1стотно доповнюють можливосп багатофункцiональних високоточ-них ударних комплекав далеко! дИ та надзвичайно ускладнюють для супротивника завдання оволодшня територiею. Ракети збiльшеноi дальностi, що використовуються в цих системах, будуть одержувати цiлевказiвки i команди з БЛА або вщ наземних сил. Ц1 засоби можуть також надати ушкальш мож-ливост1 для передового розгортання (автономшсть стосовно баз постачання на ТВД, складшсть визначення супротивником !хнього мiсцезнаходження, в1дсутн1сть обслуговуючого особового складу) i стати 1стотним доповненням до загально! вогнево! сили вшськ у зонах бойових д1й.
Наземш сили майбутнього повинш волод1ти високою вогневою мщцю, оперативною мо61льн1стю i захищенiстю. Однiею з довгострокових перспективних розробок вважаеться так званий «екзоскелет» - шдивщуальна броньо-вана мобшьна система, що включае могутнш комплект спорядження (озбро-ення, сенсорш датчики, системи зв'язку, засоби ведення шформацшно! в1й-ни) i дозволяе окремому солдату пересуватися на переаченш мюцевосп з1 швидк1стю до 60 км/год. Передбачаеться, що особовий склад, оснащений такими «екзоскелетами», а також мшатюрними БЛА i помiчниками-робота-ми, буде устшно д1яти в скид! п1дрозд1л1в мо61льно1 броньовано! п1хоти, яка десантуеться з пов1тря.
На думку вшськових анал^июв (М. Бойс, Л. Вайлет, I. Каттанець, Р. Кон-нор, С. Сарюсян, Дж. Толл, Ч. Херн, Ч. Янг [23-25]), характер бойових дш
на морi у ХХ1 ст. значно змшиться. Використання систем наземного i кос-мiчного базування дозволить здшснювати контроль за великими морськими районами. Основним засобом завдання ударiв по морських цшях стануть БЛА наземного базування i ракети. Вважаеться, що такi засоби боротьби (розвщувально-ударш супутниковi системи, БЛА, мобiльнi ракетш системи наземного базування) дозволять нав^ь тим крашам, якi американськi до-слiдники вiдносять до «малих морських держав», контролювати морськi простори на значнш вiдстанi вiд сво'1'х берепв. Подiбна система оборони, що бшьшою мiрою спираеться на наземну шфраструктуру, буде мати бiльш низький граничний рiвень впровадження порiвняно з авiаносними з'ед-наннями, що дасть можливють деяким крашам «перестрибнути» через «епоху авiаносцiв» i стати впливовими конкурентами у боротьбi на морi. Узгоджене застосування перспективних «думаючих» мiн, датчиюв морсько-го базування i малошумливих пiдводних човнiв може значно тдвищити ефективнiсть подiбноi оборонно! системи, унаслщок чого бойовi дп на морi перемiстяться в основному в тдводну сферу. Головним засобом забезпечен-ня контролю у тдводному просторi i боротьби iз сильним супротивником, що володiе сучасною протикорабельною зброею, залишаться, очевидно, багатоцiльовi пiдводнi човни. Значення тдводно! вiйни може зрости багато-разово, якщо морське дно буде мати особливу економiчну цiннiсть, що при-зведе до необхiдностi його позищйно! оборони. Пiдводнi кораблi-арсенали, озброеш крилатими i балiстичними ракетами у звичайному спорядженш (очiкуеться, що спочатку вони будуть виконуватися в надводному варiантi, а по^м, у мiру розвитку описаних вище протикорабельних засобiв, стануть пiдводними платформами), можуть стати у 2020 р. основними бойовими кораблями флоту. Корабель-арсенал може мати на борту вщ декшькох сотень до тисячi ракет. Передовi морсью угруповання, що дiють розосереджено, будуть також включати кораблi iнших клаав: пiдводнi носii БЛА; тральщики, що мають на озброеннi автономш пiдводнi апарати - шукачi мш; пiд-воднi десантнi кораблi; судна постачання i судна-склади. Встановлення повного панування на морi у боротьбi iз супротивником, який мае могутню оборонну систему, що поеднуе в собi елементи наземного, морського i кос-мiчного базування, вимагатиме ведення бойових дш у космосi i на сушi для досягнення остаточно! перемоги.
Досить iмовiрною сферою збройно! боротьби в майбутньому стане кос-мiчний простiр. Космiчна дiяльнiсть держави - це свщчення високого рiвня науково-технiчного прогресу. У наш час космiчною дiяльнiстю займаються понад 130 держав, 20 з яких здшснюють запуск власних орбiтальних засобiв нащональними або орендованими носiями. Разом з тим космос сьогодш - це
забезпечення високо'' бойово'' ефективносп бiльшостi 3aco6iB збройно'' бо-ротьби, у тому числi й ВТЗ. Досвщ вiйни в Перськш затоцi свiдчить про високу ефектившсть застосування космiчних засобiв у досягненш кшцево-го результату. До початку повпряно'' наступально'' операцп космiчна розвщ-ка (ШСЗ «КН-11», «Lacrosse», «Ferret») забезпечила розкриття об'екпв 1раку, виявлення i визначення мiсця розташування радювипромшюючих засобiв. Управлiння авiацieю здiйснювалося з використанням систем супут-никового зв'язку FLTSATCOM (Fleet Satellite Communications System) i кос-мiчноï нав^ацшно' системи NAVSTAR, що забезпечило високу точшсть (до 10-15 м) визначення мюця розташування л^амв-носпв. Перехоплення iракських балютичних ракет «Ель-Хусейн» стало можливим за рахунок комплексного використання космiчноï системи раннього виявлення IMEWS, iнформацiя з яко'' через супутники зв'язку практично в реальному час до-водилася до наземних командних пункпв i вогневих засобiв (ЗРК «Patriot»). У ходi шшо'' операцп в зош Персько'' затоки («Лис пустелi») застосування космiчних засобiв розвiдки сприяло знищенню 85% усiх атакованих об'eктiв [3, с. 69]. Отримаш на цей час знання щодо навколоземного космосу, на-копичений науковий, технiчний i технолопчний потенцiал, достатнi для створення i розгортання угруповань бойових космiчних засобiв, дозволили космiчному командуванню США представити в Компет начальникiв штабiв пропозицiю про вiднесення навколоземного космосу до окремо'' вшськово'' сфери вщповщальносп, е^валентно'' трьом традицiйним сферам - суш^ морю та повiтрю [26, с. 20]. Сьогодш керiвництво США розглядае космiчний простiр як сферу сво'х життево важливих геополiтичних штереав. Про це свiдчить ряд оргашзацшних i науково-технiчних заходiв: створення Об'еднаного космiчного командування, збiльшення значно'' частки витрат на космiчнi програми в бюджет мiнiстерства оборони США, реалiзацiя прiоритетних науково-дослiдних робiт, орiентованих на створення у ХХ1 ст. систем космiчноï збро''.
Основними завданнями бойових космiчних засобiв при веденнi военних дiй з космосу з метою нанесення втрат супротивнику на континентальних, океан-ських i морських театрах военних дш (ТВД), а також у пов^ряному просторi, на думку американських фахiвцiв, мае бути ураження: наземних угруповань космiчних сил i засобiв (елементiв позицiйних районiв частин запуску й управ-лiння, обробки шформацп та iнших об'ектiв); стащонарних i мобiльних угруповань стратепчних ядерних сил (пускових установок, пункпв управлiння та iнших об'ектiв); мобшьних угруповань надводних кораблiв i тдводних човнiв; лiтакiв стратепчно'' авiацiï на аеродромах i в пов^ряному простора важливих об'ектiв стратегiчного призначення; живо'' сили, озброення та вшськово'' технь
ки, а також виставлення активних перешкод радюелектронним засобам, гло-бальний вплив на природне середовище територи супротивника.
Окр1м того, в1йськов1 анал^ики (Дж. Барнет, К. Грей, Б. Мазанек, Ф. Ф1-неллi, Дж. Шелдон та 1н. [27-29]) вважають, що за допомогою косм1чних засобiв можуть бути вирiшенi такi завдання, як глобальний i локальний контроль з космосу за станом i динамшою д1й угруповань вшськ (сил флоту) в будь-якому регюш св1ту, iнформацiйний, координатно-метричний та шш1 види забезпечення !хшх дш; управлiння ними з единого центру, вщдаленого на будь-яку вiдстань вщ регiону бойових, оперативних або стратепчних д1й, при забезпеченнi бшьшо! самостшносп прийняття рiшень уама ланками оргашв в1йськового управлiння. Для завдання ударiв з космосу по наземних об'ектах, за прогнозами американського командування, будуть використовуватися: по-в1тряно-косм1чн1 лiтаки, орбiтальнi платформи, високоенергетичш лазери косм1чного, пов1тряного i наземного базування, ядерна зброя третього поко-лшня.
У зарубiжнiй прес вщзначаеться, що технiчна реалiзацiя програм 1з створення пов1тряно-косм1чних лiтакiв i косм1чних платформ можлива не ранiше першо! чвертi XXI ст. (роботи з1 створення таких лiтакiв почалися в 1982 р.). Як зброю на них передбачаеться використовувати звичайш засо-би ураження (бомби в шертному спорядженш, виготовленi з високом1цного матерiалу i такi, що мають теплозахисне покриття, касетнi 6ойов1 частини або боеголовки). Не виключений варiант оснащення електромагштною гар-матою для боротьби з авiацiйними засобами супротивника. Ефективне ураження наземних (морських) об'екпв можливе за допомогою звичайних за-со61в ураження - бомб. У цшому такi лiтаки можуть застосовуватися для завдання ударiв по об'ектах наземного, морського, пов^ряного i косм1чно-го базування, ведення стратепчно! розвщки та здiйснення контролю косм1ч-ного простору.
На думку американських вшськових фахiвцiв, орбiтальнi платформи можуть оснащуватися такими ж засобами ураження, як i пов1тряно-косм1чш лiтаки, однак вони навряд чи стануть основними засобами завдання ударiв з космосу. Сьогодш у св1т1 активно ведуться роботи щодо розробки лазерно! збро! косм1чного базування.
Висновок. Такою е досить загальна характеристика можливих военних д1й нового стол1ття. Для Укра!ни врахування св1тових тенденцiй збройно! боротьби мае величезне значення, оскшьки вiдставання, яке сьогодн1 е у сферi забезпечення армИ та флоту сучасними зразками озброення та вшськово! тех-н1ки, уже згубно позначилося на р1вш нацiональноi безпеки кра!ни. В умовах трансформацИ сощуму, проведення реальних, а не фейкових реформ, у тому
чист й у вшськовш сфер^ необхщно шукати шляхи найбшьш ефективного будiвництва збройних сил, !х комплектування, постачання сучасного озбро-ення та бойово! техшки. Досв1д сучасних воен св1дчить, що !х успiшне веден-ня грунтуеться перш за все на двох складових - сучаснiй 6ойов1й техшщ та професшно пiдготовленому особовому ск^д! збройних сил. Створення най-сучасшшо! шформацшно! збро!, високоточно! збро! з великою дальшстю ураження та озброення, яке використовуе шш1 ф1зичн1 принципи ураження живо! сили i техшки супротивника, - це генеральна лш1я оснащення армп та флоту сучасними засобами збройно! боротьби, що вимагае серйозних кашта-ловкладень у науку й оборонне виробництво. Це завдання буде виршуватися ще дуже тривалий час. Сьогодш ж забезпечувати обороноздатшсть кра!ни ми можемо лише за рахунок наявного озброення та бойово! техшки, а також тд-вищення ефективност !х використання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Полгголопчний енциклоиедичний словник / уклад.: [Л. М. Герасша, В. Л. По-грiбна, I. О. Полщук та ш.] ; за ред. М. П. Требша - Х. : Право, 2015. - 816 с.
2. Требин М. Войны ХХ1 века / Михаил Требин. - М. : АСТ ; Минск : Харвест, 2005. - 608 с.
3. Захаров А. Н. Операция «Лис пустыни»: развитие стратегии и оперативного искусства / А. Н. Захаров // Воен. мысль. - 1999. - № 5. - С. 67-70.
4. Краснов А. Б. Авиация в югославском конфликте / А. Б. Краснов // Воен. мысль. -1999. - № 5. - С. 71-74.
5. Краснов А. Тактика авиации и высокоточное оружие / А. Краснов // Зарубеж. воен. обозрение. - 1999. - № 7. - С. 25-28.
6. Андреев В. Г. Оружие и война: новые тенденции развития / В. Г. Андреев // Воен. мысль. - 1999. - № 3. - С. 48-54.
7. Стефанович А. В. Проблемы обеспечения безопасности информации в компьютерных системах Вооруженных сил США / А. В. Стефанович // Защита информации. Конфидент. - 1999. - № 4-5. - С. 113-119.
8. Черешкин Д. С. Реалии информационной войны [Електронний ресурс] / Д. С. Че-решкин, Г. Л. Смолян, В. Н. Цыгичко. - Режим доступу: www.politic.donetsk.ua/ terror/terror016.shtml.
9. Зеленков М. Ю. Морально-психологический фактор и обороноспособность страны / М. Ю. Зеленков // Воен. мысль. - 2000. - № 2. - С. 61-64.
10. Цыгичко В. Н. Защита гражданского общества от информационного оружия в ХХ1 веке [Електронний ресурс] / В. Н. Цыгичко, Д. С. Черешкин, Г. Л. Смолян. - Режим доступу: www.politic.donetsk.ua/terror/terror015.shtml.
11. Мягченков А. Зомби / А. Мягченков // Космич. век. - 2000. - № 2. - С. 22-29.
12. Марков С. Оружие новой эры / С. Марков // Ориентир. - 2000. - № 6. - С. 37-42.
13. Поздняков А. И. Информационная безопасность личности, общества, государства / А. И. Поздняков // Воен. мысль. - 1993. - № 10. - С. 13-18.
14. Требш М. П. Феномен шформацшно! вшни у свт, що глобалiзуeться / М. П. Требш // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши iM. Ярослава Мудрого». Серiя: Ф> лософiя, фiлософiя права, пол^олопя, соцiологiя / редкол.: А. П. Гетьман та ш. -Х. : Право, 2013. - Вип. 2 (16). - С. 188-198.
15. Александров И. НАТО против Югославии / И. Александров // Зарубеж. воен. обозрение. - 1999. - № 9. - С. 3-8.
16. Гулин В. П. О новой концепции войны / В. П. Гулин // Воен. мысль. - 1997. -№2. - С. 13-17.
17. Drone wars: transforming conflict, law, and policy / edited by Peter L. Bergen and Daniel Rothenberg. - New York : Cambridge University Press, 2015. - xv, 478 p.
18. Drones and the future of armed conflict: ethical, legal, and strategic implications / David Cortright, Rachel Fairhurst, and Kristen Wall. - Chicago : The University of Chicago Press, 2015. - xi, 295 p.
19. Gray C. H. Peace, war, and computers / Chris Hables Gray. - New York : Routledge, 2005. - xxi, 213 p.
20. O'Hanlon M. E. The future of land warfare / Michael E. O'Hanlon. - Washington, D. C. : Brookings Institution Press, 2015. - 254 p.
21. Battlefield of the Future: 21st Century Warfare Issues / edited by Barry R. Schneider and Lawrence E. Grinter. - Maxwell Air Force Base, Ala. : Air University Press,
1995. - vii, 279 p.
22. McNeilly M. Sun Tzu and the art of modern warfare / Mark McNeilly. - New York : Oxford University Press, 2015. - x, 311 p.
23. Капитанец И. М. Флот в войнах шестого поколения. Взгляды на концептуальные основы развития и применения флота России / И. М. Капитанец. - М. : Вече, 2003. - 480 с.
24. America's Armed Forces: A Handbook of Current and Future Capabilities / edited by Sam C. Sarkesian and Robert E. Connor, Jr. - Westport, Conn. : Greenwood Press,
1996. - x, 475 p.
25. Hearn C. G. Marines: an illustrated history: the U. S. Marine Corps from 1775 to the twenty-first century / Chester G. Hearn, with contributions by Dick Camp. -Minneapolis, MN : Zenith Press, 2015. - 224 p.
26. Борчев М. А. Околоземный космос как возможная сфера вооруженной борьбы / М. А. Борчев // Воен. мысль. - 1998. - № 3. - С. 17-22.
27. Barnett J. R. Future War: An Assessment of Aerospace Campaigns in 2010 / Jeffery R. Barnett. - Alabama : Air University Press, 1996. - 169 p.
28. Gray C. S. The Future of Strategy / Colin S. Gray. - Cambridge, UK ; Malden, MA : Polity, 2015. - ix, 150 p.
29. Mazanec B. M. The evolution of cyber war: international norms for emerging-technology weapons / Brian M. Mazanec. - Lincoln : Potomac Books, an imprint of the University of Nebraska Press, 2015. - xiv, 329 p.
СОВРЕМЕННЫЙ МИР И ЕГО ВОЙНЫ
Требин М. П.
Ретроспективный взгляд на эволюцию военного искусства показывает, что траектория его развития представляет собой освоение расширяющегося пространства, в котором ведется вооруженная борьба. К основным тенденциям современной вооруженной борьбы можно отнести: расширение пространственного континуума военных действий; создание и растущее использование информационного континуума; изменение логико-временного построения вооруженной борьбы; усиление дедуктивных и ослабление индуктивных связей и отношений вооруженной борьбы; организацию и ведение вооруженной борьбы в реальном масштабе времени; увеличение разрыва в возможностях средств поражения и защиты.
Ключевые слова: война, вооруженная борьба, информационное противоборство, информационное оружие, высокоточное оружие, боевая подготовка.
THE MODERN WORLD AND ITS WAR
Trebin M. P.
Determinant military development of the state is the condition, and improvement of weapons and military equipment. This armed struggle to determine the areas of design, development and manufacture of modern weapons and military equipment that will effectively solve problems that are faced by the armed forces in the course of their functionality. A retrospective look at the evolution of the art ofwar shows that the trajectory of its development is the development ofspace expanding, which is the armed struggle, the strategy general battle at one point in the era of the Napoleonic wars and linear strategy in the second half ofXIX - early XX century to old operations on the continental theater of operations before and during the Second World War and on to volume (aerospace, ground and air-land-sea) operations at the beginning of the XXI century.
One of the main trends of armed struggle is the growing importance of information continuum. Formed qualitatively new sphere - the information that has significant differences that fundamentally distinguish it from the systems of other components of the environment - is inexhaustible and fullness of information resources, the ability to quickly copy, move in large volumes virtually no loss of speed and at great distances, compact sources and media, instant but bloodless reaction (feedback) information on the areas identified is hard (the sources) and influence others. The feature information confrontation is that it is constantly transition from latent to open confrontation phase information is carried out quickly because of the huge arsenal of capabilities «dual use» of information available in the field of a state, which may them used to achieve their goals.
The main trends ofarmed struggle are the following: expansion of the space continuum hostilities; creating and growing use of the information continuum; changing logical-time
constructing the armed struggle; strengthening deductive and inductive weakening of connections and relationships armed struggle; organization and conduct of the armed struggle in real time; the growing gap in the capabilities of weapons and defense.
Experience modern wars shows that their successful conduct based primarily on two components - a modern military equipment and professionally trained armedforces. Create advanced information weapons, precision weapons of destruction and long-range weapons, which uses different physical principles engage manpower and equipment of the enemy -a general line of equipping the army and navy with modern means ofwarfare that requires serious investment in defense science and production.
Key words: war, armed struggle, confrontation news, information weapons, precision weapons, combat training.
