CC BY
174
УДК 1:316.774
С. М. Мануйлов, доктор фшософп, професор;
О. В. Прудникова, доктор фшософських наук, доцент
ШФОРМАЦШНО-КУЛЬТУРНА БЕЗПЕКА УКРА1НИ В УМОВАХ «Г1БРИДНО1 В1ЙНИ»
Досл1джено сутшсш характеристики тформацтно-кулътурног безпеки Украгни. Визначено основт загрози ¡нформацшно-кулътурнт безпец нашог держави. Показана корелятивмстъ розвитку ¡нформацтног кулътури та становлення ¡нформацтног безпеки Украгни в умовах «г1бридног в1йни». Узагалънено основн1 тдходи до розум1ння ¡нформацтног зброг та особливостей гг застосування проти нашог держави у сучасних умовах.
Ключовi слова: ¡нформацтна безпека, ¡нформацтно-кулътурна безпека, тфор-мацтт загрози, ¡нформацтна втна, ¡нформацтна зброя, г1бридна втна.
Актуальтсть проблеми. На початку ХХ1 ст. украшська держава стала об'ектом «пбридно'1 вшни», основою яко'1 е потужна шформацшно-пропаган-дистська складова. В цих умовах значно зростае роль шформацшно'1 культури наших ствв^чизниюв, оскшьки розвинешсть даного суспшьного феномену дозволяе активно протидiяти маншулятивним та пропагандистським атакам з боку ворога. В той же час виникла нагальна потреба посилити шформацш-ну безпеку на державному рiвнi, перейти вщ формального ставлення до ще'1 проблеми до розбудови дiевоi системи шформацшного захисту нашо'1 краши. Безсумнiвно, розвиток шформацшно'1 безпеки корелюеться та обумовлюе становлення шформацшно'1 культури в крш'ш. Разом з тим варто дбати про баланс безпеково'1 компоненти та демократичного розвитку шформацшно'1 сфери у держава
Виходячи з наведеного, ми поставили за мету в нашому до^джент визначити сутшсш риси та особливосп шформацшно-культурно1 безпеки Украши в умовах «пбридно! вшни», а також розкрити визначальну роль ш-формацшно'1 культури у забезпеченш iнформацiйного суверенiтету украшсько'1 держави.
Аналiз наукових джерел i публЫацш. Поняття «пбридна вiйна» одним iз перших став застосовувати американський дослщник М. Маклюен, який у сво'1'х наукових працях детально аналiзував роль шформацп в сучасному свт. Вчений сформулював важливий висновок про те, що засоби масово'1 комушкаци стали новими «природними ресурсами», що збiльшують багатство
26
© Мануйлов М., Прудникова О. В., 2017
суспшьства. Вш запропонував свiту новаторську тезу: ютинно тотальна вь йна - це вшна за допомогою шформацп. На основi багаторiчних дослщжень вiн довiв, що сучаснi вшни зазвичай ведуться в iнформацiйному просторi та за допомогою iнформацiйних видiв озброень [1, с. 202].
Пбридна вiйна - це вiйна iз поеднанням принципово рiзних типiв i спо-собiв ведення вiйни, яю скоординовано застосовуються задля досягнення спшьних цiлей. Типовими компонентами п6ридно'1 вшни е використання:
- класичних прийомiв ведення вшни (Ъ вiйськовослужбовцями в ушфор-мi, вiйськовою технiкою та ш);
- нерегулярних збройних формувань (повстанцiв, терористiв, партизан та ш);
- засобiв i прийомiв шформацшноi та кiбернетичноi воен [2, с. 230].
Виходячи з наведеного, можна стверджувати, що чим вищий рiвень роз-
витку iнформацiйноi культури суспшьства, яке протистоггь агреси, тим менше шансiв у ворога перемогти у «пбриднш вшш». Це пов'язано з тим, що агре-сор намагаеться вплинути на культурнi, правовi, пол^ичш, цiннiснi основи життедiяльностi суспiльства та особистосп, його завданням е змшити (де-формувати) свiтогляд людини на свою користь за допомогою засобiв масово'1 комушкацп.
З цього приводу дослщник О. Саенко зауважуе, що головним завданням шформацшно-психолопчного впливу е змша установок особистостi. Для цього в ходi «г1бридно'1 вшни» усе, що сьогодш поширюеться росiйськими засобами масово'1 шформацп на територп Украши, особливо у схiдних областях, е вщвертим перекручуванням картини дшсносп. Використовуються новi, а точнiше, брудш, методи та способи ведення ще! вiйни: пiдкуп, шантаж, залякування, викрадення людей, захоплення державних об'еклв, оргашв м^^во!' влади та об'ектiв критично!' шфраструктури, органiзацiя та прове-дення терористичних акпв. Усе це супроводжуеться резонансними акцiями насильства до непоюрних та проявами мародерства. Механiзм шформацшно-психолопчного впливу грунтуеться на машпуляци свiдомiстю мас i внесенням у свщомють цiлеспрямованоi дезшформацп. Механiзм духовного насильства над людиною, групою, масою спрямований на спотворення повiдомлення про реальшсть, щоб, незважаючи на 1х неправдивiсть, особа сприймала 1х як вь рогiднi й вчиняла б вщповщно до ща деформованоi шформацп [3].
Людина або суспiльство з низьким рiвнем iнформацiйноi культури не в змозi повноцiнно протистояти маншулятивним технологiям «гiбридних воен». Iлюстрацiею наведеноi тези стали процеси, що вщбувалися в окремих областях Украши на початку 2014 р., де частина мешканщв сприйняли iдеi
«фашизацп», «мовного насильства» тощо, яю цiлеспрямовано розповсю-джувалися росшськими спецслужбами та ЗМ1 на теренах мшо'! держави.
Отже, машпулятивна iнформацiя е деструктивною за своею суттю, адже руйнуе особистiсть, оскшьки пропонуе i нав'язуе поеднання готових моделей iз арсеналу масовоi культури. Ще однiею неодмiнною умовою вдалоi маншу-ляцп е небажання рецитенпв мислити: бiльшiсть аудитора бездумно i пасив-но споживае величезний шформацшний потiк, не витрачаючи на його аналiз анi iнтелектуальних, анi духовних сил. До цього додаеться втрата людиною здатносп до критичного мислення, хоча у даному випадку воно було б до-речним i навггь необхiдним [4, с. 55].
Вочевидь, тд час «гiбридних воен» вкрай важливими стають такi характеристики суб'екпв iнформацiйноi культури, як здатшсть до критичного мислення, навички зютавлення та селекцп шформаци, пошук джерел шформаци тощо.
Важливо усвщомлювати, що у «гiбриднiй вшш» застосовуються рiзно-манiтнi психоiнформацiйнi технологи, яю постiйно ускладнюються та вдо-сконалюються. На думку П. Шевчука, основними напрямами та способами маншулятивних психошформацшних технологiй РФ вiдносно Украши були (й залишаються надалi):
- поступове зниження мiжнародного iмiджу Украши з метою послаблен-ня и геополiтичного значення;
- вiдповiдне дозування та спотворення iнформацii з метою дестабiлiзацii ситуацП в державi та впровадження власноi полiтики «керованого хаосу»;
- формування стереотипу меншовартостi та вторинносп украiнцiв, а та-кож вщповщне руйнування почуття нацii та народу;
- домшування росiйськоi мови, культури та традицш для утвердження самощентифшацп при одночасному витiсненнi укршнсько'1 мови та культури [5].
Виходячи з наведеного, держава повинна постшно вдосконалювати систему iнформацiйноi безпеки, вщповщно дбаючи про розвиток iнформацiйноi культури громадян, вдосконалюючи освiтньо-виховнi програми, здшснюючи просвiтницьку i контрпропагандистську дiяльнiсть у суспшьсга та за його межами.
На переконання I. Боднар, головна шформацшна загроза нацiональнiй безпецi - це загроза впливу шшо'1 сторони на шформацшну iнфраструктуру кряХни, iнформацiйнi ресурси, на суспшьство, свiдомiсть, пiдсвiдомiсть осо-бистостi, з метою нав'язати державi бажану (для iншоi сторони) систему цшностей, поглядiв, iнтересiв i ршень у життевоважливих сферах суспiль-но'1 й державно!' дiяльностi, керувати !'хньою поведiнкою i розвитком у ба-
жаному для шшо'1 сторони напрямь Власне, це е загрозою суверештету Украши в життево важливих сферах сустльно'1 й державно'1 дiяльностi, що реалiзовуеться на iнформацiйному рiвнi. Стратепчне iнформацiйне проти-стояння е самостшним i принципово новим видом протистояння, здатним виршувати конфлiкт без застосування збройних сил у традицшному розу-мiннi [6, с. 69].
У цьому контекстi зауважимо, що шформацшно-культурне протистояння Украши пiд час «пбридно'1 вiйни» мае характер цiннiсно-цивiлiзацiйний, коли фактично зштовхуються аксiологеми «захiдного» та «схщного» свiтiв. У про-цес цiеi боротьби об'ективно трансформуеться сутшсть i характер шформа-цшно! культури, вона стае бшьш активiстською, пол^изованою, критичною, а 11 носп часпше вступають у публiчнi дискусп, беруть участь у громадянських акцiях тощо. Можна зробити висновок про те, що рiвень iнформацiйноi культури тд час «п6ридно'1 вiйни» обумовлюе соцiальну активнiсть людини, п громадянсько-пол^ичну позицiю.
Продовжуючи наведену логiку, зазначимо, що захист та розвиток нацю-нально! iнформацiйноi культури у «пбриднш вiйнi» напряму залежить вiд мщносп iнформацiйноi безпеки держави. Синтезуючи рiзноманiтнi пiдходи до розумiння природи ^форма^йно'].' безпеки як пiдrрунтя розвитку шфор-мацiйноi культури, науковцi виокремлюють таю п базовi характеристики: по-перше, це стан захищеностi iнформацiйного простору; по-друге, це стан захищеносп нацiональних штереав Укра1ни в iнформацiйному середовищi; по-трете, це захищешсть встановлених законом правил, за якими вщбува-ються шформацшш процеси в державi; по-четверте, це суспшьш вiдносини, пов'язанi iз захистом життево важливих штереав людини i громадянина, суспiльства i держави вщ реальних та потенцiйних загроз в шформацшному просторi; по-п'яте, це невщ'емна частина полiтичноi, економiчноi, о6оронно'1 та шших складових нацiональноi безпеки [7, с. 36].
Необхщшсть вдосконалення системи захисту шформацшно-культурного простору нашоi держави, а особливо п культурно-цiннiсноi складовоi обу-мовлена тим, що методи «п6ридно! вiйни», перш за все, спрямоваш на свiтогляднi орiентири особистосп, П свiтосприйняття. Так, для пошуку каналiв впливу на суспiльну свщомють агресор використовуе набiр «сюжет-них лшш», якi розрахованi на рiзнi соцiальнi групи, етнонацiональнi й ре-лiгiйнi спiльноти тощо.
На думку С. Магди, Роая використовуе широкий спектр методiв «гiбрид-но'1 вшни»:
- «криве дзеркало» - перекручування та пересмикування фактiв та дис-курсiв;
- «лептимний вигнанець» - можливють використання особи колишнього Президента В^ора Януковича для тиску та тддання сумнiвам легiтимнiсть нишшньо! влади;
- «спекуляцп на юторп» - вочевидь не новий шструмент, сутнiсть якого полягае у педалюванш дискусiйних моментiв укршнсько-росшсько! юторп;
- «заперечення очевидного» - мае на мет зберiгати обличчя, створювати видимють вiдсутностi агресп;
- «килимове бомбардування дезшформащею» - призводить до зростання пашчних нястрохв, зневiри, появи численних лшш розколу в укршнському суспшьсга, що врештi мае призвести до дестабшзацп ситуацп всерединi краши;
- «перетягування Заходу» - намагання створити проросшську коалiцiю помножуються на активне лобiювання iнтересiв Росп дiючими та колишшми европейськими полiтиками. До цього варто також додати активну шформа-цшну компанiю, яка спрямована на формування позитивного образу Росп в Сврот;
- «показна миротворчiсть» - так само мае на мет! створити шюзш Москви як мирно налаштованоi та непричетноi до конфлшту сторони. Водночас мае запевнити в наявносп iнтересiв Росii на територп укряхни та права !х вщсто-ювати;
- «гримаси демократii» - використовуються для нагштання внутрiшньо-полiтичного напруження в Украшу
- «економiчнi лещата» - мали б пiдштовхнути Укршну до економiчного краху. Виснажена та об'ективно залежна вщ росiйських ринюв економiка й нинi знаходиться на меж^ втiм спостерiгаються i позитивш тенденцii;
- «фактор газу для Свропи» - випробувана стратегiя звинувачення Украши у минулих реальних та майбутшх потенцшних проблемах iз зимовими поставками газу [8, с. 140].
З нашоi точки зору, розвиток iнформацiйноi культури в Укршш пiд час «г16ридно! вiйни» передбачае формування у громадян штелектуально-св^о-глядно! готовностi до вiдстоювання нацiональних цшностей, захисту укряхн-сько! нацiональноi iдеi.
У цьому контекстi головними напрямами та принципами шформя^йно! полiтики в Укршш, яю мають сприяти розвитку демократичноi iнформацiйноi культури, е таю:
- забезпечення доступу громадян до шформацп;
- створення нацюнальних систем i мереж iнформацii;
- змшнення матерiально-технiчних, фiнансових, органiзацiйних, правових i наукових основ iнформацiйноi дiяльностi;
- забезпечення ефективного використання шформацп;
- сприяння постiйномy оновленню, збагаченню та зберiганню нащональ-них шформацшних ресyрсiв;
- створення загально'1' системи охорони шформацп;
- сприяння мiжнародномy сшвроб^ництву в галyзi шформацп i гаранту-вання iнформацiйного сyверенiтетy Украши;
- сприяння задоволенню iнформацiйних потреб украшщв за кордоном [9, с. 38-40].
На переконання фахiвцiв, оргашзатори <шбридно'1' вшни» ставлять за мету отримати в першу чергу шформацшно-культурне та штелектуальне домiнy-вання над противником, яке мае забезпечити подальшу перемогу над певною крашою. Саме тому агресору набагато легше перемогти державу з низьким рiвнем осв^и та культури, в тому чист й шформацшно1'. Як зауважуе Ю. Не-стеряк, солiдаризyючись з позищею M. Лiбiкi, «боротьба культур», не будучи формою озброеного протиборства, ставить сво'1'м завданням культурну екс-панаю, яка також полегшуе застосування психолопчно'1' збро'1' i, що найголов-шше, дае змогу точнiше спрогнозувати результати цього застосування. Ще однieю рисою конфлiктiв нового поколiння стало прагнення до штелектуаль-ного домiнyвання, на вiдмiнy вiд фiзичного домiнyвання в минулому. Бажан-ня перемогти супротивника не воюючи чи позбавити його можливосп чини-ти опiр призвело до ще одше'1' форми шформацшно'1' вiйни - економiчного домiнyвання. Об'еднання методiв iнформацiйноï та економiчноï вшн, на думку наyковцiв, зумовлюе таю форми протиборства, як блокування вщо-мостей про економiчнy потyжнiсть та шформацшний iмперiалiзм, який полегшуе транснацюнальним корпорацiям, що втратили нацюнальш ознаки, боротьбу за економiчне домшування [10, с. 66].
Отже, «пбридна вiйна» поеднуе в собi методи шформацшно'1', психолог1ч-но'1', економiчноï воен та культурно'1' експансiï. Якщо у класичних вшнах боротьба велася за ресурси та територп, то у некласичних «пбридних вiйнах» ворог ставить за мету, перш за все, тдкорити суспшьну свiдомiсть певно'1' кра'1'ни, перекодувати цiннiсно-кyльтyрнi настанови народу, спотворити його юторичну пам'ять.
Для реалiзацiï наведених завдань у «пбридних вшнах» активно застосо-вуеться шформацшна зброя. Укра'1'на, ставши об'ектом шформацшного нападу, не стала винятком.
Фахiвцi стверджують, що iнформацiйна зброя - це шформащя (данi), яю е засобом ведення iнформацiйних воен i призначення яких полягае в змш системних якостей об'екта шформацшного впливу за допомогою прихованих
установок на здшснення задуманих користувачем шформацшно! збро! дш. Напрями i приклади використання шформацшно! збро! такi:
- порушення, пошкодження або модифiкацiя iнформацiйних ресурсiв i знань людей про самих себе та про середовище, яке !х оточуе;
- здiйснення впливу на суспшьну думку та позицiю полггично! елiти;
- завдання шкоди протилежнш сторонi дипломатичними засобами;
- пропагандистсью, психологiчнi та пiдривнi акцп у сферi культури й по-л^ики;
- дезiнформацiя;
- чутки, як створенi навмисно;
- упровадження у ЗМ1 сво!х прибiчникiв для проведення тдривних акцiй;
- проникнення в комп'ютерш мереж та системи управлшня базами даних, зараження комп'ютерних систем вiрусами, навмисне введення рiзного роду помилок у програмне забезпечення об'екта;
- шформацшна тдтримка дисидентських та опозицшних рухiв [11, с. 332].
Необхщно зазначити, що iнформацiйна зброя особливо ефективно дiе
проти те! кра!ни, яка знаходиться у кризовому сташ, у суспiльнiй свiдомостi яко! пануе цiннiсна амбiвалентнiсть, соцiально-полiтична невизначешсть. Застосування шформацшно! збро! стае особливо дiевим, коли у державi спо-стерiгаеться протистояння мiж полiтичними силами, наявною е криза морально! та правово! свщомосп, е слабкою патрютично налаштована елiта, домiнуе низький рiвень iнформацiйноi культури серед громадян.
На думку науковцiв, iнформацiйна зброя представлена двома видами: ш-формацшно-техшчна та iнформацiйно-психологiчна. Iнформацiйно-технiчна зброя - це зброя, яка впливае на шформацшш ресурси, мережi i системи державного i вiйськового управлiння. Вона подшяеться на:
- алгоритмiчну, яка призначена для виведення з ладу або змши алгоритму функцюнування програмного забезпечення шформацшних систем, ресурсiв i мереж;
- програмну, яка призначена для руйнування, спотворення (довiльним чином) юэдв програм, блокування та тдмши (фальсифiкацii) масивiв iнформацii, а також нейтралiзацii тестових програм i систем захисту iнформацiйних ресурсiв;
- апаратну, яка призначена для тимчасового або повного виведення з ладу окремих компонешив радюелектронних систем, компонентiв радюелектрон-ного обладнання (у т. ч. систем !х електроживлення), а також дезоргашзацп функцiонування пiдсистем обмiну шформащею та впливу на середовище роз-повсюдження сигналiв [12, с. 143-144].
У свою чергу, шформацшно-психолопчна зброя - це зброя, яка впливае на псих^, свщомють, пiдсвiдомiсть, морально-психолопчний стан людини, соцiальних груп та суспшьства в цiлому. Вона подшяеться на:
- пропагандистську, яка призначена для здшснення шформацшно-психо-логiчного впливу, спрямованого на закршлення бажаних уявлень, звичок, переконань у людини (соцiальноi групи), або навпаки - руйнування небажаних уявлень, звичок та переконань;
- психофiзичну, яка призначена для здшснення шформацшного i (або) енергетичного впливу на психiчнi функцп i на роботу фiзiологiчних органiв i систем людини;
- нейролiнгвiстичну, яка призначена для управлiння людською свщомютю та поведiнкою за допомогою лшгвютичних конструкцiй, набору певних сим-волiв, кольорiв, звукiв, архетипiв, вiзуальних зображень тощо;
- психотропну, яка призначена для впливу на мозок людини, збудження або зниження процеав мислення i сприйняття шформацп за рахунок вико-ристання механiзму змiни бiохiмiчних характеристик процесiв, що вщбува-ються у нервовш системi людини;
- психотронну, яка призначена для впливу спещальними техшчними за-собами на свщомють та пiдсвiдомiсть людини з метою зниження п волi, при-гнiчення, тимчасового виведення з ладу, зомбування тощо;
- психогенну, яка призначена для внесення змш у нервово-психiчну дь яльнiсть мозку людини;
- психоанал^ичну, яка призначена для впливу на тдсвщомсть людини терапевтичними засобами, зокрема у сташ гшнозу та глибокого сну з нав^-ванням 1й необхiдних установок тощо [12, с. 144].
Як шформацшно-техшчна, так й шформацшно-психолопчна зброя значно гальмують становлення демократичноi, нацiонально-орiентованоi шформа-цiйноi культури в сучаснiй Укршш, руйнуючи комунiкативнi системи в рiзних сферах життедiяльностi суспiльства, розмиваючи культурно-юторичш коди iснування нацй, пiдриваючи «шформацшно-культурний iмунiтет» народу.
Унiверсальнiсть, скритнiсть, багатоварiантнiсть форм програмно-апаратноi реалiзацii, радикальнiсть впливу, достатнш вибiр часу i мюця застосування, нарештi, економiчнiсть роблять шформацшну зброю надзвичайно небезпеч-ною, оскшьки вона:
- легко маскуеться тд засоби захисту, скажiмо, iнтелектуальноi влас-ностi;
- дозволяе навiть вести наступальш дй анонiмно, без оголошення вiйни [13, с. 30].
На сучасному етапi розвитку людства шформацшна зброя е одним з основ-них засобiв ведення воен, п «непомiтнiсть», потужнiсть, багатоканальнiсть, технiчна iнновацiйнiсть роблять И вкрай небезпечною. В умовах ведення «п6ридно! вiйни» проти Украши постае нагальна потреба нейтралiзацii iн-
формацшно! збро! ворога задля посилення шформацшно-культурно! безпеки нашо! держави.
Висновки. Отже, шформацшно-культурна безпека нашо! кра!ни мае грун-туватися на скоординованш дiяльностi державних шституцш та структур громадянського суспiльства. Вона передбачае захист нацюнальних цшшсно-культурних прюритетв розвитку вiтчизняного iнформацiйно-культурного поля. Необхщно зазначити, що в умовах «гибридно! вiйни» значно зростае роль шформацшно! культури як чинника забезпечення державного суверештету кра!ни. Пiдняття рiвня шформацшно! культури укра!нського суспiльства об'ективно сприятиме посиленню «iмунiтету» у наших громадян проти ш-формацшно! збро!. Розвиток шформацшно-культурно! безпеки Укра!ни по-требуе придiлення бшьшо! уваги з боку держави впчизнянш освiтi, кшемато-графу, мистецтву, лiтературi, iншим тдсистемам гумаштарно! сфери.
л1тература
1. Маклюен Г. М. Внешние расширения человека / Г. М. Маклюен ; пер. с англ. В. Николаева ; закл. ст. М. Вавилова. - М. ; Жуковский : КАНОН-пресс-Ц : Куликово поле, 2003. - 464 с.
2. Артюшенко О. М. Укра!нське суспшьство в умовах пбридно! вшни / О. М. Ар-тюшенко // Плея : наук. вюн. - 2015. - Вип. 102. - С. 230-233.
3. Саенко О. Г. Мехашзм шформацшно-психолопчного впливу в умовах пбридно! вшни [Електронний ресурс] / О. Г. Саенко // Вюн. Нац. акад. Держ. прикордон. служби Укра!ни. Сер1я : Психолоия. - 2015. - Вип. 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2015_1_11.
4. Гойман О. О. Машпулювання масовою свщомютю в умовах сучасно! пбридно! вшни / О. О. Гойман // Граш. - 2015. - № 1. - С. 50-56.
5. Шевчук П. 1нформацшно-психолопчна вшна Росп проти Укра!ни: як !й проти-д1яти [Електронний ресурс] / П. Шевчук // Демокр. врядування. - 2014. - Вип. 13. -Режим доступу: http://lvivacademy.com/visnik13/zmist.html.
6. Боднар I. Р. 1нформацшна безпека як основа нацюнально! безпеки / I. Р. Боднар // Мехашзм регулювання економши. - 2014. - № 1. - С. 68-75.
7. Лшкан В. А. 1нформашйна безпека Укра!ни в умовах евроштеграцл : [навч. поаб.] / В. А. Лшкан, Ю. С. Максименко, В. М. Жгл1ховський. - К. : КНТ, 2006. - 280 с.
8. Магда С. В. Виклики пбридно! вшни: шформацшний вим1р / С. В. Магда // Наук. зап. 1н-ту законодавства Верхов. Ради Укра!ни. - 2014. - № 5. - С. 138-142.
9. Брижко В. До питання сучасно! шформацшно! полггики / В. Брижко // Вюн. Акад. управлшня МВС. - 2009. - № 2. - С. 27-47.
10. Нестеряк Ю. В. М1жнародн1 критерп 1нформац1йно! безпеки держави: теоретико-методолопчний анал1з / Ю. В. Нестеряк // Публ. управлшня: теор1я та практика. -2014. - Вип. 1. - С. 62-67.
11. Шпига П. С. Основш технологи та закономiрностi iнформацiйноi вшни / П. С. Шпига, Р. М. Рудник // Проблеми мiжнар. вщносин. - 2014. - Вип. 8. -С.326-339.
12. Левченко О. В. Класифшащя iнформацiйноi з6ро! за засобами ведення шформа-цiйноi 6ороть6и / О. В. Левченко // Сучасш iнформ. технологи у сферi безпеки та оборони. - 2014. - № 2 (20). - С. 142-146.
13. Дугшець Г. В. 1нформацшш вшни як шструмент впливу на нацюнальний суве-ренiтет в умовах гло6алiзацii / Г. В. Дугiнець, С. М. Косячевська // Екон. про-стiр. - 2014. - № 92. - С. 23-33.
информационно-культурная безопасность украины
в условиях «гибридной войны»
Мануйлов Е. Н., Прудникова Е. В.
Исследованы сущностные характеристики информационно-культурной безопасности Украины. Определены основные угрозы информационно-культурной безопасности нашего государства. Показана коррелятивность развития информационной культуры и становления информационной безопасности в Украине в условиях «гибридной войны». Обобщены основные подходы к пониманию информационного оружия и особенностей его применения против нашего государства в современных условиях.
Ключевые слова: информационная безопасность, информационно-культурная безопасность, информационные угрозы, информационная война, информационное оружие, гибридная война.
information and cultural ukraine security in terms
of «hybrid warfare»
Manuilov E. M., Prudnykova O. V.
Studied the essential characteristics of information and cultural Ukraine security. It is alleged that the higher the level of information culture ofsociety that opposes aggression, the less chance the enemy to win the «hybridwarfare». This ratio is because the aggressor is trying to influence the cultural, legal, political and value foundations of society and the individual, his aim is to distort a person's world with the help of the media. There are very important characteristics during the «hybrid warfare» such as information culture capacity for critical thinking, skills comparison and selection of information, search for sources of information and so on.
Determined the main threats for the information and cultural security of our country. It is noted that the main threat to national security information - a threat to the impact on
the other side of the country information infrastructure, information resources, society, consciousness, subconscious personality to impose the desired state (for another side) of values, attitudes, interests and decisions in vital areas of public and state activities, manage their behavior and development in the desired direction for another party.
Shown the correlativity of information culture and establishment of information security Ukraine in a «hybrid warfare». Proved that the Ukraine information and cultural opposition during the «hybrid warfare» has a value-civilizational nature when the values of «western» and «eastern» worlds factually collide. In the course of this struggle objectively transformed the nature and character of information culture, it becomes more militant, politicized, critical media and its increasingly entering the public debate, participate in civic events and so on. It is concluded that the level of information culture during the «hybrid warfare» causes social activity of man, its civic and political position.
It is alleged that need in improving protection system information and cultural space of our country, especially its cultural value component due to the fact that the methods of «hybrid warfare» primarily aimed at the ideological orientation of the individual, its world view. So, to search channels impact on public consciousness aggressor uses a set of «scene lines» that are designed for different social groups, ethnic-national and religious communities etc. «Hybridwarfare» combines the techniques of information, psychological, economic wars and cultural expansion. If in the classic wars struggle was wagged for resources and territory, then in the non-classical «hybrid warfare» enemy seeks to conquer the public consciousness of a country, encode values and cultural guidance, distort its historical memory. For implementation the above objectives in «hybrid warfare» actively used information weapons. Overviewed basic approaches to understanding information weapons and especially its use against our country in the modern world. It is noted that the information weapon is particularly effectively acts against the country, which is in crisis in the public mind which dominates ambivalence of values, socio-political uncertainty. The use of information weapon is particularly effective when there is a state of confrontation between the political forces, crisis of moral and legal consciousness, weak patriotic elite, domination by low information culture among citizens.
Key words: information security, information and cultural security, information threats, information warfare, information weapons, hybrid warfare.
