Научная статья на тему 'Доктринальное обеспечение информационно-психологической агрессии Российской Федерации по отношению к Украине'

Доктринальное обеспечение информационно-психологической агрессии Российской Федерации по отношению к Украине Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
211
24
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ДОКТРИНА ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ / УКРАИНА / ИНФОРМАЦИОННОЕ ОРУЖИЕ / ДЕЗИНФОРМАЦИОННО-ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ОПЕРАЦИЯ / ИНФОРМАЦИОННО-ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ АГРЕССИЯ (ИНФОРМАЦИОННАЯ ЭКСПАНСИЯ) / МЕДИЙНОЕ ПРОСТРАНСТВО / ДОКТРИНА іНФОРМАЦіЙНОї БЕЗПЕКИ / УКРАїНА / РФ / іНФОРМАЦіЙНА ЗБРОЯ / ДЕЗіНФОРМАЦіЙНО-ПСИХОЛОГіЧНА ОПЕРАЦіЯ / іНФОРМАЦіЙНО-ПСИХОЛОГіЧНА АГРЕСіЯ (іНФОРМАЦіЙНА ЕКСПАНСіЯ) / МЕДіЙНИЙ ПРОСТіР / ПРОПАГАНДА / INFORMATION SECURITY DOCTRINE / UKRAINE / RUSSIA / INFORMATION WEAPONS / DECEPTIVE PSYCHOLOGICAL OPERATIONS / INFORMATION AND PSYCHOLOGICAL AGGRESSION (INFORMATION EXPANSION) / MEDIA SPACE / PROPAGANDA

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Гмирянская Екатерина Александровна

Современная геополитика диктует новые вызовы и угрозы мировому сообществу, а соответственно меняются инструменты реализации политических миссий стран-оппонентов. Информационно-пропагандистские инструменты манипулирования массовым сознанием являются неотъемлемой составляющей политической жизни. Одной из характерных черт современного общества является, по словам Мануэля Кастельса, виртуализация политики. Борьба за власть, аннексия сфер влияния на геополитической карте происходят в основном в информационном пространстве. Именно информационное пространство является основным плацдармом противодействия стран-конкурентов. И это наше настоящее. Политические лидеры, государства-оппоненты используют широкий арсенал информационного оружия с целью воздействия на мнение мирового сообщества и формирования благоприятного, положительного имиджа своей политики для получения поддержки как внутри своего государства, так и за ее пределами.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Doctrinal providing of information and psychological aggression of the Russian Federation against Ukraine

Modern geopolitics dictates new challenges and threats to the international community, and therefore changing instruments implementing political missions of the opponent. Advocacy tools manipulation of mass consciousness is an integral part of political life. One characteristic of modern society is, according to Manuel Castells, virtualization policy. The struggle for power, annexation of spheres of influence on the geopolitical map is mainly in the information space. That information space is the main springboard of anti-competition. This is our present time. Political leaders, opponents States use a wide arsenal of information weapons to influence on international public opinion and create a favorable and positive image of its policy for gaining support both within their country and abroad. So, the article aims to determine the effectiveness of doctrinal providing advocacy of aggression in practical terms (for example, harassment of Ukraine). Summarizing the material above, it can be argued that today the world is at a new stage of development information, and because of it, information security and policy is very important. The Russian Federation is one of the first countries in the former Soviet Union that has created a powerful information security and information confrontation system for straggling with as external threats so and internal information influences. Leaders of RF continually improving the organizational structure of government agencies and forces that ensure the national interest and lead the fight against external information and internal information threats. The directions of the state policy consider information security problems generated by the Soviet period of its history and realities of the modern world. In Ukraine, still remains immature information security system, there are only some fragments of it, not united by common goals and coordinating role of the state. Ukraine can't actually fully take into account the current internal and external threats to information security, counter information and information-psychological influence, possible use against our country information weapons and cyber attacks.

Текст научной работы на тему «Доктринальное обеспечение информационно-психологической агрессии Российской Федерации по отношению к Украине»

застосування базових норм мгжнародного права. Ця модель отримала широке поширення у другт половит ХХ - на початку XXI столття.

Кооперативна безпека грунтуеться на постулатах л1берально-1деал1стично'г парадигми. Дана модель формуеться на основ1 принципу загальног участ1, наявнгсть формал1зованих Iнститут1в е необов'язковою; б1льш ефективним та гнучким е тдтримка неформального д1ялогу. Модель мае кглька р1зновид1в. Найбшьш поширеними е дв1 з них. Перший апелюе до м1жнародних Iнститут1в I права, а другий пов'язаний зутверсальтстю моральних норм I дотриманням закону в якост1 основного критерю безпеки.

В статт1 також розглянуто Iсторю та специфту нейтралтету як форми забезпечення нацюнально'г безпеки. Надано розгорнуту характеристику таким формам нейтралтету як: збройний, позитивний чи посттний нейтралтети. Охарактеризовано системи нацюнально'г безпеки, в основу яких покладено нейтралтет. Серед них, модел1 нацюнальног безпеки Швейцары, Швецгг та Фтлянди. Надано характеристику еволюцюнування модел1 нейтралтету у вищевказаних крагнах.

Ключовг слова: национальна безпека, модель национальног безпеки, нейтралтет.

РЕЦЕНЗЕНТИ: Трофименко М.В., к.полт.н, доц.; Хома Н.М., д.полт.н, проф.

УДК 327.88:316.776.23(470+571)

К.О. Гмирянська

ДОКТРИНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ШФОРМАЦШНО-ПСИХОЛОГ1ЧНО1 АГРЕСП РОС1ЙСЬКО1 ФЕДЕРАЦП ЩОДО УКРА1НИ

Сучасна геополтика диктуе нов1 виклики та загрози св1тов1й стльнот1, а в1дпов1дно змтюються Iнструменти реал1зацгг полтичних м1с1й крагн-опонент1в. 1нформацтно-пропагандистсью Iнструменти мантулювання масовою св1дом1стю е нев1д'емною складовою полтичного життя. Одтею з характерних рис сучасного сустльства е, за словами Мануеля Кастельса, в1ртуал1защя полтики [1].

Боротьба за владу, анексування сфер впливу на геополтичнт мат в1дбуваеться здебшьшого в 1нформац1йному простор1. Саме тформацтний простгр являеться основним плацдармом протидп крагн-конкурентгв. I це наше сьогодення. Полгтичнг л1дери, держави-опоненти використовують широкий арсенал ¡нформацтно'г зброг з метою впливу на думку свтовог стльноти та формування сприятливого, позитивного гмгджу свогй полтиц задля здобуття тдтримки як всередиш своег держави, так I за гг межами.

Ключовi слова: Доктрина ¡нформацтно'г безпеки, Украгна, РФ, тформацтна зброя, дез1нформац1йно-психолог1чна операцЫ, 1нформац1йно-психолог1чна агресЫ (тформацтна експансЫ), медтний простгр, пропаганда.

Метою статл е визначення ефективносл доктринального забезпечення шформацшно-пропагандистсько'1 агресп Росшсько'1 Федераци в практичнш площиш (на прикладi агресп щодо Украши).

На сьогодшшнш день проблема шформацшно'1 безпеки набула глобального значення i саме тому вона широко висвгглюються у працях як вггчизняних, так i

156

зарубiжних авторiв. Серед украшських вчених варто вiдмiтити С. Даниленка, М. Ожевана, О. Андрееву, О. Юдша, В. Малинка, К. Рубель, В. Кормич, В. Петрик та ш.. На мiжнароднiй науковш ареш питанням шформацшно1 безпеки займаються там науковщ: Г. Почепцов, С. Гриняев, А. Леваков, З. Бжезшський, Д. Белл, М. Кастельс, Д. Дарендорф, К. Дойч, Г. Джоветт та ш.. Серед американських вчених проблематикою шформацшно1 безпеки щкавляться такi вчеш, як В. Оуенс, Дж. Най, Е. Тоффлер.

Без сумнiвiв, шформащя е важливим стратегiчним ресурсом будь-яко"1 держави. Аналiзуюючи змiст та роль шформаци у сучасному свiтi, американський вчений Маршалл Маклюен [2] виводить щкаве твердження: «1стинно тотальна вшна - це вiйна, за допомогою шформацп».

Проблеми глобально'' безпеки посщають особливе мiсце в структурi мiжнародноi шформацшно1 полiтики, визначають суперечностi сучасного етапу мiжнародного розвитку, якi досягли такого рiвня i гостроти, що можуть поставити пiд загрозу забезпечення свггового порядку, реалiзацiю стратегiй становлення глобального шформацшного (iнтелектуального) суспiльства, навпъ саме iснування цившзаци. Глобальна безпека як чинник мiжнародних вiдносин, вплив якого мае ушверсальний характер i врахування якого в дiяльностi мiжнародного спiвтовариства та в зовнiшнiй полгтищ окремих держав призводить до радикальних змш у поведiнцi акторiв мiжнародних вiдносин, до трансформаци само"1 сутносп проблеми безпеки пiсля закiнчення «холодно"1 вшни» i розпаду бшолярно1 мiжнародноi системи, потребуе концептуального перегляду принцитв функцiонування мiжнародних та нацiональних шститулв, що вiдповiдають за безпеку, а також врахування в нових доктринах шформацшно1 складово1 мiжнародноi безпеки [3].

Мiжнародну безпеку слiд розглядати як полгтику, що сприяе створенню ефективних гарантш миру як для окремо"1 краши, так i для всього свiтового спiвтовариства. З помiж вартих уваги теоретичних поглядiв на мiжнародну безпеку варто згадати французького теоретика Реймона Арона, який вважав, що безпека у свт незалежних держав може грунтуватися або на слабкосп суперниюв ('х повному або частковому роззброенш), або на власнiй силi [4]. Визнання проблеми шформацшно1 безпеки на мiжнародному рiвнi обумовлюеться такими чинниками глобалiзацii комунiкацii, як: у бшьшосп iндустрiально розвинутих кра1н проводяться дослщження i розробки ново1 iнформацiйноi збро1, що дозволяе здiйснювати безпосереднш контроль над iнформацiйними ресурсами потенцшного противника, а за необхiдностi прямо впливати на них. За даними аналгтичних центрiв США, розробки тако"1 збро"1 ведуться в 120 кра1нах свiту: для порiвняння розробки в галузi ядерно"1 збро"1 проводяться у 20 крашах; в деяких кра1нах завершено розробку засобiв iнформацiйного протиборства (вшни) з можливим противником як в умовах военних конфлж^в рiзноi iнтенсивностi, так i в мирний час на стратепчному, оперативному, тактичному рiвнях та в польових умовах з метою захисту ^шо^льно' шфосфери вiд агресii i несанкцiонованого втручання; в розвинутих крашах концепщя iнформацiйноi вiйни е складовою военно"1 доктрини, що обумовлюе спецiальну пiдготовку особового складу i окремих пiдроздiлiв для проведення шформацшних операцiй; практика мiжнародних, регiональних та етнiчних конфлiктiв виявила ушкальнють застосування iнформацiйноi збро"1 для впливу на мiжнародне спiвтовариство та для боротьби за геополгтичш штереси [5].

Багато кра"1н давно займаються политикою захисту iнформацiйних потокiв та систем - не тшьки як джерел державних секре^в, але i як джерел економiчного прибутку. Франщя, наприклад, вiдзначилася у створеннi власного сегменту 1нтернету на французькiй мов1 Вона взяла пiд свiй контроль прибутковий ринок комп'ютерно1 технiки, програмного забезпечення та шформацшних потоюв на всьому

157

франкомовному npocTopi. Вiдомий досвщ Китаю, який досяг суттевого eK0H0MÏ4H0ro росту за рахунок переорiентацiï шформацшних потоюв та акумуляцп капiталiв в шформацшнш сферi [6].

Особливiсть XXI столгття - стрiмкi перемiни в уах сферах життя, змiна декшькох соцiально-економiчних систем, перед кожною Ï3 яких з часом з'являлися своï складнощi та обмеження. I той, хто керуеться застаршими поняттями, методами та теорiями, сам створюе передумови для своа поразки. Одним Ï3 завдань iнформацшно-психологiчноï вiйни е ввдрвати суспiльну свiдомiсть вiд реальностi, змусити людей дiяти неадекватно. Заборонити розробку та використання шформацшно'1' збро'1' неможливо. Обмежити зусилля багатьох краш з формування единого глобального шформацшного простору також нереально. Проте цшком можливо тдписати розумш погодження, якi б опиралися на мiжнародне право та мiнiмiзували загрозу застосування iнформацшноï збро'1'.

Концепщя мiжнародноï iнформацшноï безпеки визначае критичш структури, якi, в першу чергу, зазнають впливу в умовах шформацшного протиборства. Найбшьш вразливими вважаються полiтична, суспiльна, економiчна, вiйськова, науково-технологiчна, духовна сфери життедiяльностi суспшьства. У полiтичнiй сферi iнформацiйна безпека стосуеться вах елементiв полiтичноï структури держави та суспшьства: структур тдготовки та прийняття полiтичних рiшень, структур управлшня мiсцевоï та регiональноï влади, структур виборчих систем, шформацшно-телекомушкацшних урядових систем спецiального призначення.

До сучасних шформацшних загроз вщносять також юбер-, медiа- та психотероризм як протиправш ди, спрямованi на руйнування життево важливих iнфраструктур, систем управлшня державою, морального стану суспшьства та вшська, порушення прав людини [7].

Украша i Росiя, дуже часто назви цих краш зус^чаються разом. Особливо зараз, коли украшсько-росшсью вщносини е ключовою темою практично вах свiтових ЗМ1. Украïнсько-росiйське протистояння, яке фактично почалося з нахабнох анексп Кримського пiвострову в лютому 2014 року, коли вшська Росйсь^ Федерацп окупували Крим i цим самим порушили ва можливi мiжнароднi домовленосп та забов'язання [8].

Росiйська Федеращя, яка, на даний час, не входить до групи краш Вели^ вiсiмки, придiляе особливо значну увагу шформацшнш полгтищ, зокрема забезпеченню ефективноï iнформацiйноï безпеки всерединi своеï держави.

У Доктриш iнформацiйноï безпеки РФ, затвердженш Указом Президента РФ вщ 9 вересня 2000 року зазначено: «Сучасний етап розвитку суспiльства характеризуеться зростаючою роллю iнформацiйноï сфери, що являе собою сукупнють iнформацiï, безпеки в Росшськш ФедерацП, iнформацiйноï шфраструктури, суб'ектiв, що здiйснюють збирання, формування, розповсюдження i використання шформаци, а також системи регулювання суспшьних вщносин, що виникають при цьому. 1нформацшна сфера, яка е системоутворюючим чинником життя суспшьства, активно впливае на стан полiтичноï, економiчноï, оборонноï та шших складових безпеки РФ.

Нащональна безпека РФ суттевим чином залежить вщ забезпечення iнформацiйноï безпеки i в ходi технiчного прогресу ця залежнють буде зростати» [9]. Доктрина iнформацiйноï безпеки РФ визначае основш елементи органiзацiйноï системи забезпечення iнформацiйноï безпеки, якими е: Президент РФ, Рада Федераци РФ, Державна Дума РФ, Уряд РФ, Рада безпеки РФ, федеральш органи виконавчоï влади, мiжвiдомчi i державнi комiсiï, яю створюються Президентом РФ i Урядом РФ, органи виконавчоï влади суб'екпв РФ, органи мiсцевого самоврядування, органи судовоï

158

влади, громадськi об'еднання, громадяни, яю вiдповiдно до законодавства РФ беруть участь у виршенш завдань забезпечення шформацшно'1 безпеки [10].

Функцюнальне навантаження деяких структур РФ у сферi забезпечення шформацшно'' безпеки виглядае наступним чином. Президент РФ здшснюе керiвництво в межах сво'х конституцшних повноважень органами i силами по забезпеченню шформацшно'' безпеки; санкцiонуе дп з питань забезпечення шформацшно'' безпеки; вщповщно до законодавства РФ формуе, реоргашзуе i лiквiдуе пiдпорядкованi йому органи i сили забезпечення шформацшно'' безпеки; визначае прюритетш напрями державно'' полiтики та заходи у сферi забезпечення шформацшно'' безпеки РФ [11]. Президент РФ очолюе Раду безпеки РФ, яка проводить роботу з виявлення та оцшки загроз шформацшно'' безпеки РФ, розробляе найважливiшi концептуальш документи в галузi нацюнально'' безпеки i пропозицГ' в галузi забезпечення 1Б, координуе дiяльнiсть органiв й сил щодо забезпечення шформацшно'' безпеки, контролюе реалiзацiю федеральними органами виконавчо'' влади та органами виконавчо'' влади суб'еклв РФ рiшень, Президента в цш сферi [12]. Указом Президента РФ вщ 28 жовтня 2005 року створена Мiжвiдомча комiсiя Ради Безпеки РФ з шформацшно'' безпеки i затверджено вщповщне Положення (зГ змiнами вiд 12 червня 2006 року). Комiсiя з шформацшно'' полГтики утворена Постановою Ради ФедерацГï вщ 30 сГчня 2002 р. Ïï утворення було обумовлено необхiднiстю детального вивчення та мониторингу шформацшно'' ситуацГ', вимогами подальшого вдосконалення законодавчо'' бази в штересах бшьшо'' ïï орiентацГï на формування единого iнформацiйного простору, виршення питань пiдвищення ефективностi шформацшного забезпечення державно'' зовшшньо'' i внутрГшньо'' полГтики.

Деякi росГйськГ вченi, зокрема А. Стрельцов [13] у сво'х працях з урахуванням сучасних умов i реальних факторiв визначили функцп державного управлшня у сферi забезпечення шформацшно'1' безпеки та мiнiстерств, ком^те^в, комГсГй, служб, агентств та шших органiв виконавчо'1' влади, якГ вщповщно до наданих 1'м повноважень застосовують заходи i засоби запобiгання i протиди внутрГшнГм i зовнГшнГм загрозам у цш сферi.

Наприклад, Мшютерство у справах преси, телерадiомовлення i засобiв масових комунiкацiй, Мiнiстерство зв'язку й шформатизаци здГйснюють протидГю створенню монополГй на формування, одержання i поширення iнформацiï в РФ, в тому чист з використанням телекомушкацшних систем. Мiнiстерство внутрГшнГх справ, Мшютерство у справах преси, телерадюмовлення i засобiв масових комунiкацiй, Мiнiстерство юстици, Федеральна служба безпеки вживають заходiв запобiгання протиправного застосування спецiальних засобiв впливу на iндивiдуальну, групову i суспшьну свГдомГсть. Мiнiстерство внутрГшнГх справ, Мшютерство у справах преси, телерадюмовлення i засобГв масових комушкацш, Мшютерство закордонних справ, Служба зовшшньо'1' розвщки, Федеральна служба безпеки виконують функцп запобГгання блокування дГяльностГ державних засобГв масово'1' Гнформац11' з Гнформування росшсько'1' i зарубГжно'1' аудитор11'. МГнГстерство внутрГшнГх справ, Федеральне агентство урядового зв'язку й шформаци, Федеральна служба безпеки -запобГгання перехопленню шформаци в мережах передачГ даних i лшГях зв'язку, дешифрування цГе'' ГнформацГ' i нав'язування спотворено'' ГнформацГ'.

ДоцГльно також нагадати про те, що важливГ завдання щодо забезпечення ГнформацГйно'' безпеки виконують Головне управлшня розвщки та пщроздши радюелектронно! розвГдки i радюелектронно! боротьби Генерального штабу Збройних сил РФ; створена Служба спещального зв'язку i шформаци при Федеральнш службГ охорони РФ. У зв'язку Гз загостренням боротьби проти кГберзлочинностГ певш функцП

159

покладенi на Мiнiстерство внутршшх справ, Федеральну службу безпеки, Мшютерство зв'язку та шформатизаци та ш.

Варто нагадати, що в квита 2015 року Рада безпеки РФ висунула шщативу розробки ново'1 концепци доктрини iнформацiйноi безпеки, аргументуючи це сучасними реалiями, пов'язанi з динамiчним розвитком iнформацiйних технологiй. Керiвництво Ради безпеки РФ впевнене, що Роая повинна змщнювати свiй iмунiтет iнформацiйноi безпеки, а саме постiйно шукати новi, бiльш ефективнi iнструменти забезпечення iнформацiйноi безпеки краши.

В рамках сьогодшшшх реалiй украшсько-росшських вiдносин, Росшська Федерацiя спрямовую всi сво'1 ресурси проти Украши, i в першу чергу, ми говоримо про пропаганду та шформацшно-психолопчш операци.

Немае сумнiвiв: ми говоримо не про одиничш випадки чи короткостроковi ди, а про тривалу, заздалегщь сплановану, складну й послщовну iнформацiйно-психологiчну операцiю, спрямовану на розпалювання та обгрунтування насильства на сходi Украши. Для створення потрiбноi кiлькостi громадян, якi виступають тд сепаратистськими гаслами, пiдтримують так звану «Новоросш» та навiть беруть активну участь у бойових дiях i терорi, було реалiзовано низку послiдовних, добре продуманих крокiв, i на кожному з цих етатв перед пропагандою РФ стояли окремi цiлi, а саме створення умов для повномасштабно1 iнформацiйноi та справжньо1 вiйни.

Революцiя гiдностi, яка вщбулася в Украж в 2014 рощ, а також вс драматичнi поди Майдану повинш були стати реальним поштовхом до вiдкритого конфлiкту. Грунтуючись на вже поширених стереотипах i мiфах, росiйська пропаганда викривила «справжш» причини й перебiг протестiв, критикувала Майдан, прив'язуючи до нього негативш ярлики, закликаючи росшськомовне населення Украши «захищатися» вiд уявного ворога.

Формування образу ворога у виглядi ново'1 ки'всько' влади - це був один з наступних кроив росшсько'1 пропаганди. Украшський уряд став ворогом, автоматично ворогом стала та частина украшського народу, яка домоглася зламу режиму Януковича, i вся Украша як держава перетворилася в дзеркалi пропаганди на ворожу крашу. До не1 прикршлювали ярлики «фашистсько1 держави», «кра1ни, де панують бендери» i т.д.

I на останок лептимащя територiй «ЛНР» та «ДНР». Власне такою була динамжа пропаганди, яка забезпечила готовнють суспiльства до кровопролиття. Також протягом уае,1 вiйни пропаганда послiдовно переслщуе три важливi цiлi: в першу чергу, перекладання вщповщальносп за конфлшт на укра1нську владу. Укра1нський уряд звинувачуеться в тому, що не бере до уваги штереав та полгтичних вподобань жителiв Донбасу, натомють приймае полiтичнi рiшення, спрямованi проти донеччан. По-друге, дестабшзащя укра1нського фронту й тилу. Цим супроводжуеться будь-яка вшна, це основа вшськово'1 пропаганди. Це досягаеться чутками про, наприклад, зрадниюв в серединi арм11, про незаконнють дiй укра1нсько1 арм11 на Донбаа i т.д.

Говорячи про пропаганду, безумовно, важливо зрозумпи, хто ж е й джерелом або шшими словами, хто 11 розповсюджуе. Мошторинг, яке провело 1нтернет-видання «Телекритики», виявив слщи росiйськоi пропаганди в низщ загальнонацiональних ЗМ1. «Телекритики» опублшувала матерiали, в яких доводили зв'язок мiж контентом цiлоi низки украшсько! преси, радiо й телебачення: «Комсомольская правда в Украине», «Аргументы и факты. Украина», «112 канал», холдинг «Вести» та ряд шших. Пщ час парламентських виборiв деяю ЗМ1 (примiром, телеканал «1нтер», газета «Сегодня») виступали в якосп медiйноi платформи «Опозицшного блоку», який мав виражену проросшську риторику [14].

Не варто забувати, що величезний вГдсоток ефГрного часу центральних телеканалГв займае медГапродукт росГйського виробництва, який часто теж несе заряд пропаганди (зокрема, про телесерГали як шструмент маншуляцшного впливу неодноразово писали експерти на сторшках MediaSapiens) [14].

Отже, росшська пропаганда щодо Укра'ни абсолютно успГшно виконуе поставленГ задачГ кремлГвських чиновникГв. НайвагомГший результат - анексГя Кримського пГвострова. Населення Криму боялося неюнуючих фашистГв, про яких з запалом розповщали росГйськГ телеканали в Укра'ш. Пропагандистська машина Кремля виграла за старим перевГреним принципом - «чим нахабнГше брехня, тим бшьше народ в не'' вГрить». Тож Крим став Кримським федеральним округом в результатГ шформацшно' вшш. А для закрГплення ефекту, росшський агресор зробив в методичних рекомендащях для вчителГв окупованого Криму та РосГ', де росГйська агресГя проти суверенно'' держави Укра'ни е виправданою i подана мало як не благодшна допомога та мГсГонерське завдання.

Пщсумовуючи викладений матерГал, можна стверджувати, сьогодш свГт перебувае на новому етат свого розвитку - шформацшному, саме тому, питання шформацшно' безпеки та полГтики е дуже актуальним. РосГйська Федеращя е одшею з перших кра'н на пострадянському просторГ, яка створила потужну систему забезпечення шформацшно' безпеки та ГнформацГйного протистояння Гз зовнГшнГми та внутрГшнГми шформацшними загрозами. КерГвництво РФ постГйно вдосконалюе органГзацГйну структуру державних органГв i сил, що забезпечують захист нацюнальних штереав та ведуть ГнформацГйну боротьбу проти зовшшшх i внутрГшнГх шформацшних загроз. Напрями державно'' полГтики шформацшно' безпеки враховують як проблеми породжеш радянським перГодом ïï ГсторГ', так i реалГями сучасного свГту.

Для Укра'ни питання шформацшно' безпеки е так само дуже важливим та нагальним, але на сьогодшшнш день, на жаль, у цш сферГ ми дуже вщстаемо. В Укра'ш дотепер залишаеться несформованою система забезпечення ГнформацГйно' безпеки, юнують лише деякГ ïï фрагменти, не об'еднанГ загальними цГлями i координуючою роллю держави. Укра'на фактично не може у повному обсязГ враховувати сучаснГ зовшшш i внутрГшнГ ГнформацГйнГ загрози, протидГяти ГнформацГйним та ГнформацГйно-психологГчним впливам, можливому застосуванню проти нашо' кра'ни ГнформацГйно' збро' та кГбератак.

Сучасна юторГя Укра'ни дае змогу укра'нцям та правлячш верхГвцГ влади засво'ти декшька важливих урокГв, якГ можуть позитивно вплинути на полГтичну свГдомГсть ново' генерацп Укра'ни. Насамперед, полГтичне майбутне Укра'ни повинно формуватися на тому факл, що шформащя - ресурс силового протиборства у сучасному свт, рГвнозначний вГйськовГй могутностГ та економГчному потенцГалу. Загалом, якщо Укра'на хоче зберегти свою незалежнГсть та суверенитет, '' керГвництво повинно звертати особливу увагу на чотири силовГ фактори нацюнально' полГтики: вГйськовий, економГчний, дипломатичний та шформацшний [8].

Проблема забезпечення ГнформацГйно' безпеки в сучасному свт, особливо для Укра'ни, набула принципово нового значення. Досягнення в шформацшнш сферГ створюють передумови для формування нового типу суспшьства ХХ1 столгття -ГнформацГйного суспГльства, основою для якого являеться динамГчний розвиток широкого арсеналу шформацшних та телекомушкацшних технологш. Вже давно настав той час, коли Укра'ш варто зрозумГти та усвщомити всю важливГсть та стратепчнють такого ресурсу як ГнформацГя, адже це сучасний ресурс силового протиборства, який можна порГвняти по його ефективносп, з вГйськовий потенщалом кра'ни або економГчним. Загалом, держава, яка мае на метГ зберегти свш статут

161

незалежностi та cyBepeHHOCTi, повинна розвивати та нарощувати свiй вшськовий, eкономiчний та iнфоpмацiйний ресурс. На жаль, Укра'на до цього часу так i не навчилася правильно розпоряджатися сво'ми можливостями та перевагами. Як колись, в далекому 1994 рощ, укра'нська влада, добре не обдумавши, вщмовилася вщ ядерно! зброй, так i зараз робить необдуман кроки у сво'й полiтицi: затягуе до неможливого cоцiальний пасок укра'нському народу eкономiчними реформами.

Ситyацiя в Укра'!ш стала поштовхом не лише для укра'нського cycпiльcтва, а й для свггово! cпiльноти формувати певш модeлi захисту, протиди можливим шформацшним загрозам вГд дepжав-опонeнтiв. Iнфоpмацiйно-пcихологiчнi операци або точшше сказати дeзiнфоpмацiйно-пcихологiчнi операци [8] залишаються ефективним iнcтpyмeнтом провокацш та перманентно! пГдтримки локальних конФлГктГв, якГ формують зону напругим та хаосу на защкавленш агресором територи.

Список використано1 л1тератури

1. Кастельс М. 1нтернет-галактика. Мipкyвання щодо 1нтернету, бiзнecy i cycпiльcтва / М. Кастельс. - К. : Ваклер, 2007. - 304 с.

2. Тюрина И. О. Великое пророчество / И. О. Тюрина // Маклюэн М. Галактика Гутенберга: становление человека печатающего / М. Маклюэн; пер. И. О. Тюриной. -М. : Академический Проект : Фонд «Мир», 2005. - С. 5-18.

3. Вершинская О. Н. Существование модели построения информационного общества / О. Н. Вершинская // Информационное общество. - 1999. - № 3. - С. 53-58.

4. Арон Р. Мемуары: 50 лет размышлений о политике = Memoires: 50 Ans de Reflexion Politique / Р. Арон; пер. с фр. Г. А. Абрамова. - М. : Ладомир, 2002. - 873 с.

5. Безлюда Д. М. Гумаштарш технологи в полгтищ та !х вплив на сферу нащонально! безпеки / Д. М. Безлюда, О. А. Коваль // Стратепчна панорама. - 2001. -№ 3-4. - С. 161-169.

6. Слипченко В. И. Войны шестого поколения [Электронный ресурс] / В. И. Слипченко // Оружие и военное искусство будущего. - М. : Вече, 2002. - Режим доступа : http://www.pseudology.org/colonels/War6Genaration/index.htm.

7. Грачов Г. В. Манипулирование личностью: организация, способы и технологии информационно-психологического воздействия / Г. В. Грачов, И. К. Мельник. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Алгоритм, 2002. - 288 с.

8. Даниленко С. И. Ментально-культурные и политические последствия информационной агрессии России против Украины и пути ее преодоления / С. И. Даниленко // Актуальш питання мГж^родних вщносин i зовшшньо'! полгтики Украши. - 2015. - № 4. - С. 101-105.

9. Доктрина информационной безопасности Российской Федерации (утв. Президентом РФ от 9 сентября 2000 г. N Пр-1895) [Электронный ресурс] // Информационно-правовой портал «ГАРАНТ». - Режим доступу : http://base. garant .ru/182535/#ixzz3 byZ1o95N

10. Сайт Президента России [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://kremlin.ru.

11. Аносов В. Д. О Доктрине информационной безопасности Российской Федерации / В. Д. Аносов, А. А. Стрельцов // Вестнник российского общества информатики и вычислительной техники. - 1997. - № 2-3. - С. 3-9.

12. Сайт Правительства России [Электронный ресурс] - Режим доступа : http://www.government.ru

13. Стрельцов А. А. Обеспечение информационной безопасности России. Теоретические и методологические основы / А. А. Стрельцов; под ред. : В. А. Садовничего, В. П. Шерстюка. - М. : МЦНМО, 2002. - С. 153-168.

162

14. Росiйська пропаганда в украшському iнформацiйному полi. Пiдсумки-2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://osvita.mediasapiens.ua/monitoring/advocacy_and_influence/rosiyska_propaganda_v_u krainskomu_informatsiynomu_poli_pidsumki2014/

Стаття надiйшла до редакци 22.05.2015 р.

K.Gmyrianska

DOCTRINAL PROVIDING OF INFORMATION AND PSYCHOLOGICAL AGGRESSION OF THE RUSSIAN FEDERATION AGAINST UKRAINE

Modern geopolitics dictates new challenges and threats to the international community, and therefore changing instruments implementing political missions of the opponent. Advocacy tools manipulation of mass consciousness is an integral part of political life. One characteristic of modern society is, according to Manuel Castells, virtualization policy.

The struggle for power, annexation of spheres of influence on the geopolitical map is mainly in the information space. That information space is the main springboard of anti-competition. This is our present time. Political leaders, opponents States use a wide arsenal of information weapons to influence on international public opinion and create a favorable and positive image of its policy for gaining support both within their country and abroad.

So, the article aims to determine the effectiveness of doctrinal providing advocacy of aggression in practical terms (for example, harassment of Ukraine).

Summarizing the material above, it can be argued that today the world is at a new stage of development - information, and because of it, information security and policy is very important. The Russian Federation is one of the first countries in the former Soviet Union that has created a powerful information security and information confrontation system for straggling with as external threats so and internal information influences. Leaders of RF continually improving the organizational structure of government agencies and forces that ensure the national interest and lead the fight against external information and internal information threats. The directions of the state policy consider information security problems generated by the Soviet period of its history and realities of the modern world.

In Ukraine, still remains immature information security system, there are only some fragments of it, not united by common goals and coordinating role of the state. Ukraine can't actually fully take into account the current internal and external threats to information security, counter information and information-psychological influence, possible use against our country information weapons and cyber attacks.

Key words: Information Security Doctrine, Ukraine, Russia, information weapons, deceptive psychological operations, information and psychological aggression (information expansion), media space, propaganda.

РЕЦЕНЗЕНТИ: Онщенко 1.Г., д.полгг.н, проф.; Даниленко С.1., д.полгг.н, доц.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.