CC BY
79
УДК 1:316.3+340.12
С. М. Мануйлов, доктор фшософй, професор;
Ю. Ю. Калиновський, доктор фшософських наук, професор
РОЛЬ I М1СЦЕ ШФОРМАЦШНО1 БЕЗПЕКИ У РОЗБУДОВ1 СУЧАСНО1 УКРА1НСЬКО1 ДЕРЖАВИ
Досл1джено сутмсм характеристики тформацтног безпеки держави. Визна-чено особливост1 взаемозв'язку державотворчого процесу в Украгш з необх1дмстю створення нац1ональног системи ¡нформацтног безпеки. Проанал1зовано основн1 тформацтш загрози нащональнт безпец Украгни. Обгрунтовано необх1дшстьудо-сконалення правового забезпечення нащональног тформацшног безпеки зурахуванням закордонного досв1ду. Узагальнено 1снуюч1 уявлення щодо р1зновид1в 7 напрям1в за-стосування тформацшног зброг у сучасних тформацтних в1йнах.
Ключовi слова: ¡нформацтна безпека, державотворення, тформацтт загрози, ¡нформацтна втна, тформацтний суверентет, ¡нформацтна зброя.
Актуальтсть проблема. В умовах глобально! конкуренцп держав за сфери впливу посилилась боротьба мiж рiзними суб'ектами мiжнародних вщносин за панування над свщомютю окремих сощальних груп та цших на-родiв. 1нформацшш вшни стали реалiями сучасних мiждержавних вщносин. Для стабшьного державного розвитку важливими стали не тшьки економiчна, вшськова, полiтична безпека, а й шформацшна. Захист шформацшного простору краши у вах й вимiрах став запорукою збереження й розвитку держави. На сьогодш Украша, здiйснюючи складнi демократичнi та сощально-еконо-мiчнi трансформаций перебувае в зош ризику з точки зору шформащйно! безпеки, оскiльки цiй сферi не придiлялась належна увага, що стало однiею з причин посилення внутршшх протирiч та конфлiктiв, шстрованих ззовнi за допомогою в першу чергу шформацшно-комушкацшних засобiв.
Окресленi вище проблеми обумовили мету нашо! науково! розвiдки, яка полягае у визначенш сутнiсних характеристик шформадшно! безпеки як важ-ливого чинника державотворчого процесу в сучаснш Украшу
Аналiз наукових джерел i публЫацш. Узагальнюючи рiзноманiтнi пщ-ходи до розумiння природи шформадшно! безпеки, фахiвцi виокремлюють й такi сутнiснi характеристики: по-перше, це стан захищеносп iнформацiйного простору; по-друге, це стан захищеносп нацiональних штереав Украши в iнформацiйному середовищi; по-трете, це захищенють встановлених законом правил, за якими вщбуваються iнформацiйнi процеси в державу по-четверте, це суспшьш вiдносини, пов'язанi iз захистом життево важливих штереав
144
© Мануйлов М., Калиновський Ю. Ю., 2016
людини i громадянина, суспiльства i держави вiд реальних та потенцшних загроз в iнформацiйному просторi; по-п'яте, це невщ'емна частина пол^ично!', економiчноi, оборонно!' та iнших складових нащонально!' безпеки [1, с. 36].
Специфша шформацшно!' безпеки полягае в тому, що вона знаходить свiй вияв у рiзноманiтних сферах суспiльного життя, оскiльки збереження та за-хист шформацп е важливою складовою 1'х функцiонування в iнформацiйному суспiльствi.
Як зауважуе I. Боднар, головна шформацшна загроза нацюнальнш без-пецi - це загроза впливу шшо!' сторони на шформацшну iнфраструктуру кра'ни, шформацшш ресурси, на суспiльство, свiдомiсть, тдсвщомють осо-бистостi з метою нав'язати державi бажану (для шшо!' сторони) систему цшностей, поглядiв, iнтересiв i рiшень у життево важливих сферах сустльно!' i державно!' дiяльностi, керувати '1'хньою поведiнкою i розвитком у бажаному для шшо'1 сторони напрямку. Власне, це е загрозою суверештету Укра'ни в життево важливих сферах сустльно! й державно! дiяльностi, що реалiзову-еться на iнформацiйному рiвнi. Стратегiчне iнформацiйне протистояння е самостшним i принципово новим видом протистояння, здатним виршувати конфлiкт без застосування збройних сил у традицшному розумшш [2, с. 69].
На сучасному етапi вiтчизняного державотворення Укра'на стала об'ектом потужних iнформацiйних атак, як спрямованi на ураження життево важливих сфер юнування нашо'1 кра'ни. За оцшками вiтчизняних експертiв з проблем шформацшно! безпеки, що сформованi на основi аналiзу iноземного впливу на шформацшний медiа- i кiберпростiр Укра'ни, iснують ознаки реальних загроз для нашо'1 держави. Про це свщчать такi основнi тенденцп:
- цшеспрямоване формування окремими iноземними державами негативного мiжнародного iмiджу Укра'ни;
- активiзацiя критики вищого державного керiвництва Укра'ни;
- здiйснення низкою зарубiжних кра'н потужного iнформацiйного тиску на Украшу з метою спонукання укра'нського керiвництва до прийняття ви-пдних для цих кра'н рiшень у внутршньо- та зовнiшньополiтичнiй сферах;
- посилення шформацшних заходiв з перешкоджання реалiзацii Укра'ною 11 зовнiшньополiтичного курсу та спонукання п до учасп в проектах, якi в су-часних умовах не вигiднi нашш державi;
- дискредитацiя нашо'1 держави як конкурента у сферi мiжнародного вш-ськово-технiчного спiвробiтництва;
- зростання для Укра'ни загроз юбернетичних атак, що обумовлено появою нових, бшьш досконалих зразкiв юбернетично! збро'1 [3, с. 128].
Указаш iнформацiйнi загрози спрямованi на iснування держави як цшс-ного iнституцiйного утворення. У той же час не менш потужними е загрози
суспшьнш шформацшнш безпещ краши, яю мають дещо iншi вектори впливу, ïx руйшвний характер щодо функцiонування держави е полiспрямованим та до певно'1' мiри латентним, а отже, вкрай небезпечним.
Так, на переконання втизняного дослщника О. Дзьобаня, традицiйний пiдxiд до визначення загроз iнформацiйнiй безпецi суспшьства призводить до видiлення таких основних ïx груп. Перша група загроз пов'язана з бурхливим розвитком нового класу збро'1' - шформацшно'1', яка здатна ефективно вплива-ти i на псиxiку, свiдомiсть людей, i на iнформацiйно-теxнiчну iнфраструктуру суспiльства й армп. Друга група iнформацiйно-теxнiчниx загроз для особис-тостi, суспiльства й держави - це новий клас сощальних злочишв, заснованих на використанш сучасно'1' шформацшно'1 технологи (махшацп з електронними грошима, комп'ютерне xулiганство та ш). Третя група шформацшно-техшч-них загроз - електронний контроль за життям, настроями, планами громадян, пол^ичних органiзацiй. Четверта група iнформацiйниx загроз - використан-ня ново'1 шформацшно'1 технологи у полiтичниx цiляx [4, с. 232].
Таким чином, для забезпечення шформацшно'1 безпеки державотворчих процеав в Укрш'ш необxiдно враховувати як шституцшну, так i нешституцш-ну складов^ Аналiзуючи цю проблему, на нашу думку, варто звернутися до закордонного досвщу. Зокрема, найважлившим аспектом у полчищ адмшь страцп Б. Обами у сферi забезпечення шформацшно'1 безпеки е бiльш тiсне ствроб^ництво держави i бiзнесу, що спрямоване в першу чергу на захист державних шформацшних ресурсiв, а також усього американського шформа-цiйного простору. Також важливими в забезпеченш шформацшно'1 безпеки е военнi i розвщувальш аспекти. Досвiд США представляе защкавлешсть у сферi розвитку военних i розвщувальних теxнологiй не тiльки всередиш ВПК, але й у питаннях державного стимулювання та пiдтримки шформацшних комерцшних теxнологiй. Особливо важливим е американський досвщ використання шформацшних технологш для створення систем зв'язку та вшськового управлiння, а також високоточно'1 збро'1' [5, с. 285-286].
Для здшснення ефективних, системних безпекових заxодiв у шформацш-нiй сферi краши необxiдно постiйно вдосконалювати нормативно-правову базу задля збереження балансу мiж штересами держави у сферi шформацш-но'1 безпеки та iнформацiйними правами людини. Так, у Великiй Британп, наприклад, функцiонуе потужна система забезпечення шформацшно!' безпеки. Законодавство ще'1' держави передбачае не лише захист шформацшних прав та свобод громадян i громадських оргашзацш, а й встановлюе ïx суттеве об-меження в штересах нацюнально'1' безпеки. Функцiонують закони «Про захист шформацп», «Про збереження державно'1' таемнищ», «Про телекомушкацп», а також Кодекс практики доступу до урядово'1' шформацп. Зокрема, згаданий
вище Кодекс регламентуе порядок обмеження доступу до конфщенцшно! шформацп, власником яко! е держава, закон «Про захист шформацп» адапто-вано до вимог Директиви СС «Про захист шформацп» (1998) [6, с. 92].
У свою чергу, в Имеччиш був прийнятий Федеральний закон «Про теле-комушкацп» (1991), який надае федеральним землям право на лщензування дiяльностi, спрямовано! на обмеження поширення шформацп забороненого змiсту (насильство, агреая, порнографiя тощо), а закон «Про 1нтернет» (1997) накладае обмеження на свободу поглядiв та розкриття змюту шформацп, що призводить до пол^ично! нестабiльностi. У лютому 2011 р. Федера-тивний уряд ухвалив Стратегию кiбербезпеки для Нiмеччини, якою передба-чено посилення захисту шфраструктури стратегiчного значення. У рамках цього документа наголошувалося, що всi урядовi органи, якi займаються проблемами юберзлочинносп, мають взаемодiяти не тiльки мiж собою, а й з приватним сектором. Задля забезпечення швидкого виявлення та локалiзацii небезпечних iнцидентiв у сферi iнформацiйних технологiй передбачено ство-рення Центру кiберреагування. До завдань цього органу вщнесено також вироблення рекомендацiй щодо вжиття заходiв iз забезпечення безпеки в ш-формацшнш сферi. Йдеться також про створення Ради з юбербезпеки - нового органу на рiвнi державного секретарiату. Заслуговуе на увагу, що на самт ОБСС у 2011 р. Имеччина висловила готовнiсть працювати над розробкою мiжнародного документа, який би регулював дiяльнiсть держав у юберпрос-торi та закрiплював принципи посилення довiри, прозоростi й безпеки [7, с. 24-26].
В Укрш'ш також прийнято низку законодавчих акпв, яю прямо або опо-середковано впливають на стан шформацшно! безпеки держави, регулюють дiяльнiсть суб'ектiв шформацшно-комушкативно! сфери. Серед законiв, спрямованих на регулювання шформацшно! сфери, слiд виокремити таю: «Про шформащю», «Про доступ до публiчноi шформацп», «Про Державну службу спещального зв'язку та захисту шформацп Украши», «Про нацiональ-ну програму iнформатизацii», «Про Концепцiю Нацюнально'1 програми iн-форматизацii», «Про шформацшш агентства», «Про захист iнформацii в ш-формацiйно-телекомунiкацiйних системах», «Про науково-техшчну iнформа-цiю». До iнформацiйноi сфери належать також закони «Про пресу та iншi засоби масово! шформацп», «Про друковаш засоби масово! шформацп (пресу) в Укрш'ш», «Про державну тдтримку засобiв масово! шформацп та со-цiальний захист журналюпв», «Про порядок висвiтлення дiяльностi оргашв державно! влади та органiв мюцевого самоврядування в Украiнi засобами масово! шформацп», «Про посилення захисту майна редакцш засобiв масово! iнформацii, видавництв, книгарень, пщприемств книгорозповсюдження, твор-
чих спшок», «Про мораторш на вщчуження вщ редакцш державних та кому-нальних засобiв масово'1 шформацп примiщень та майна», «Про телебачення i радюмовлення». Водночас, на думку фаxiвцiв, норми шформацшного за-конодавства у значнш кiлькостi мiстяться в iншиx законах та опосередковано регулюють питання надання, отримання, розкриття, охорони шформацп тощо. У зв'язку з цим у науш обгрунтовуеться доцiльнiсть та своечасшсть прове-дення впорядкування iнформацiйного законодавства, його систематизации зокрема шляхом прийняття Iнформацiйного кодексу [8, с. 61].
У тдсумку зазначимо, що посилення законодавчо'1 бази в шформацшно-комушкацшнш сферi спрямовано в першу чергу на захист шформацшного суверештету сучасних держав. З цього приводу дослщник G. Кирильчук за-уважуе, що в науковш лiтературi, коли ведуть мову про захист нацюнального шформацшного простору як такого, то мають на увазi насамперед державний шформацшний суверештет, тобто належне володiння й розповсюдження всiею спiльнотою у державi вiдповiдниx нацiональниx iнформацiйниx ресурсiв. 1нформацшний суверенiтет - це виключне право держави на формування й використання вах iнформацiйниx засобiв, створених на законодавчих засадах i за державний кошт. Часто, i особливо тепер, зазixання (порушення) на державний шформацшний суверештет спричиняе серйозш й складш шфор-мацiйнi вiйни [9, с. 61].
Можна стверджувати, що на сучасному етат вiтчизняного державотво-рення захист iнформацiйного суверенiтету, ефективна стратегия краши щодо iснуючиx та майбутшх iнформацiйниx вiйн е одним iз найголовнiшиx завдань у сферi нацiональноï безпеки Украши. Визначаючись термшолопчно щодо сутностi iнформацiйноï вiйни, варто погодитись з думкою дослщника С. Расторгуева, який зауважуе, що шформацшна вшна - це наявшсть боротьби мiж державами за допомогою шформацшно'1 збро'1, тобто це вщкрш! та прихова-нi цiлеспрямованi шформацшш впливи систем (держав) одна на одну з метою отримання переваги в матерiальнiй сфер^ де шформацшш впливи - це впливи за допомогою таких засобiв, використання яких дозволяе досягати заду-маних цшей [10, с. 455-456].
Особлива небезпечшсть ^форма^йно! вiйни для юнування держави по-лягае в тому, що вона, як правило, спрямована на «перепрограмування» свь домостi населення, окремих соцiальниx груп: ïï результатом е цшшсш дефор-мацiï суспiльноï свiдомостi, змiни у настроях та пол^ичних уподобаннях громадян, якi е небезпечними для юнування краïни. Слушно зауважуе з цього приводу Р. Чирва, стверджуючи, що головне завдання шформацшних воен полягае в маншулюванш масами, дезорiентацiï та дезшформацп громадян, залякуванш супротивника своею могутнiстю [11, с. 9].
Як правило, в шформацшних вшнах держави застосовують так звану ш-формацiйну зброю, захист вiд яко' потребуе вiд кра'ни (об'екта нападу) на-явностi спецiальних оборонних сил та засобiв. Фахiвцi стверджують, що ш-формацiйна зброя - це шформащя (данi), яка е засобом ведення шформацшних воен i призначення яко' полягае у зм^ системних якостей об'екта iнформацiйного впливу за допомогою прихованих установок на здшснення задуманих користувачем шформацшно'' збро' дiй. Напрями i приклади вико-ристання шформацшно'' збро' е таю:
- порушення, пошкодження або модифшащя iнформацiйних ресурсiв i знань людей про самих себе та про середовище, яке 'х оточуе;
- здiйснення впливу на суспiльну думку та позищю пол^ично'' елiти;
- завдання шкоди протилежнiй сторонi дипломатичними засобами;
- пропагандистсью, психологiчнi та тдривш акцп у сферi культури й по-лiтики;
- дезшформащя;
- чутки, створенi навмисно;
- упровадження у ЗМ1 сво'х прибiчникiв для проведення пiдривних акцiй;
- проникнення в комп'ютернi мереж та системи управлшня базами даних, зараження комп'ютерних систем вiрусами, навмисне введення рiзного роду помилок у програмне забезпечення об'екта;
- шформацшна пщтримка дисидентських та опозицiйних рухiв [12, с. 332].
Необхщно зазначити, що шформацшна зброя особливо ефективно дiе
проти -пе' кра'ни, яка знаходиться у кризовому станi, у суспшьнш свiдомостi яко' пануе цiннiсна амбiвалентнiсть, соцiально-полiтична невизначенiсть. Застосування iнформацiйноi збро' стае особливо ефективним, коли у державi спостерiгаеться протистояння мiж пол^ичними силами, наявною е криза морально'' та правово' свiдомостi, е слабкою патрютично налаштована елiта у вах сферах суспiльного життя.
На думку науковщв, iнформацiйна зброя подiляеться на два види: шфор-мацiйно-технiчна та шформацшно-психолопчна. Iнформацiйно-технiчна зброя - це зброя, яка впливае на шформацшш ресурси, мережi i системи державного i вiйськового управлiння. Вона подшяеться на:
- алгоритмiчну, яка призначена для виведення з ладу або змши алгоритму функцiонування програмного забезпечення шформацшних систем, ресурав i мереж;
- програмну, яка призначена для руйнування, спотворення (довшьним чином) кодiв програм, блокування та тдмши (фальсифшацп) масивiв iнфор-мацй, а також нейтралiзацii тестових програм i систем захисту iнформацiйних ресурсiв;
- апаратну, яка призначена для тимчасового або повного виведення з ладу окремих компонент радюелектронних систем, компоненпв радюелектрон-ного обладнання (у т. ч. систем ïx електроживлення), а також дезоргашзацп функщонування тдсистем обмiну iнформацieю та впливу на середовище поширення сигналiв [13, с. 143-144].
У свою чергу, шформацшно-психолопчна зброя - це зброя, яка впливае на псих^, свiдомiсть, пiдсвiдомiсть, морально-псиxологiчний стан людини, соцiальниx груп та суспiльства в цшому. Вона подiляеться на:
- пропагандистську, яка призначена для здшснення шформацшно-психо-логiчного впливу, спрямованого на закршлення бажаних уявлень, звичок, переконань у людини (сощально'1' групи), або, навпаки, - руйнування небажа-них уявлень, звичок та переконань;
- псиxофiзичну, яка призначена для здшснення шформацшного й (або) енергетичного впливу на псиxiчнi функци та на роботу фiзiологiчниx органiв i систем людини;
- нейролшгвютичну, яка призначена для управлшня людською свiдомiстю та поведшкою за допомогою лiнгвiстичниx конструкцш, набору певних сим-волiв, кольорiв, звукiв, арxетипiв, вiзуальниx зображень тощо;
- психотропну, яка призначена для впливу на мозок людини, збудження або зниження процеав мислення i сприйняття шформацп за рахунок вико-ристання меxанiзму змiни бiоxiмiчниx характеристик процеав, що вщбува-ються у нервовш системi людини;
- психотронну, яка призначена для впливу спещальними техшчними за-собами на свщомють та пiдсвiдомiсть людини з метою зниження ïï волi, при-гшчення, тимчасового виведення з ладу, зомбування тощо;
- психогенну, яка призначена для внесення змш у нервово-псиxiчну дь яльнiсть мозку людини;
- психоанал^ичну, яка призначена для впливу на тдсвщомють людини терапевтичними засобами, зокрема у сташ гiпнозу та глибокого сну з нав^-ванням ш необxiдниx установок тощо [13, с. 144].
Як шформацшно-техшчна, так й шформацшно-психолопчна зброя негативно впливають на державотворчий процес у будь-якш кршш, руйнуючи комунiкативнi системи в рiзниx сферах життедiяльностi суспшьства, розми-ваючи культурно-iсторичнi коди юнування нацiï, пiдриваючи «iнформацiйно-культурний iмунiтет» народу.
Виходячи з наведеного вище, можна констатувати, що подальша розбудо-ва Укра'1'нсько'1' держави потребуе створення системи шформацшно'1' (зокрема, кiбернетичноï) безпеки Украши, яка повинна мати наступальну спрямованють як з питань захисту, так i просування нацiональниx штереав. Реалiзацiя тако'1' системи, на думку фаxiвцiв, передбачае такi напрями:
- розробка й удосконалення нормативно-правово! бази у сферi шформа-цшно'! безпеки, яка на сьогоднi е фрагментарною та не повною мiрою вщпо-вiдае iснуючим потребам;
- створення (визначення) керiвного та координацшного органу системи шформацшно'! безпеки Укра'ни у структурi державних органiв виконавчо'! влади;
- визначення (уточнення) перелiку суб'екпв пiдтримання шформацшно'! безпеки, !хшх функцш, завдань i повноважень, для чого необхщно внести вiдповiднi змiни до чинного законодавства Укра'ни;
- проведення дослщжень та визначення потреб у техшчному, фiнансовому й кадровому забезпеченш функцiонування системи з метою прийняття ршен-ня стосовно розробки вщповщно'! цшьово'! державно'! програми або внесення змш до чинних цiльових державних програм;
- активiзацiя заходiв у Мшютерста оборони Укра'ни та Генеральному штабi Збройних Сил Укра'ни зi створення власно!' системи шформацшно!' безпеки, яка мае стати складовою нацюнально!' системи шформацшно!' безпеки, а також розробки вщповщно!' нормативно-правово!' бази в рамках реа-лiзацii Концепцп забезпечення шформацшно!' безпеки Мiнiстерства оборони та Збройних Сил Укра'ни [14, с. 41].
Висновки. Таким чином, захист державних штереав у шформацшнш сферi передбачае реалiзацiю низки програм гумаштарного, економiчного та вiйськово-технiчного характеру. Необхщно зазначити, що важливими засо-бами протидii iнформацiйнiй експансii щодо Укра'ни е розвиток та оптимiза-цiя системи освiти й виховання населення, проведення активно!' шформацш-но! полiтики держави, економiчна пiдтримка наукових дослщжень у сферi iнформацiйних технологий тощо.
Л1ТЕРАТУРА
1. Л1пкан В. А. 1нформацшна безпека Укра'ни в умовах евроштеграцп : [навч. по-с1б ] / В. А. Лшкан, Ю. С. Максименко, В. М. Жел1ховський. - К. : КНТ, 2006. -280 с.
2. Боднар I. Р. ¡нформацшна безпека як основа нащонально! безпеки / I. Р. Боднар // Мехашзм регулювання економ1ки. - 2014. - № 1. - С. 68-75.
3. Косогов О. М. Прюритетш напрямки державно! полггики щодо забезпечення безпеки нащонального юберпростору / О. М. Косогов // Зб. наук. пр. Харк. ун-ту Повггр. Сил. - 2014. - Вип. 3. - С. 127-130.
4. Дзьобань О. П. 1нформацшна безпека у проблемному пол1 сощокультурно' ре-альносп : монограф1я / О. П. Дзьобань. - Х. : Майдан, 2010. - 260 с.
5. Олшник О. В. 1нформацшна безпека США / О. В. Олшник // Боротьба з оргашз. злочиншстю I корупщею (теор1я I практика). - 2012. - № 1 (27). - С. 280-288.
6. Алямкш Р. В. Правове забезпечення нацюнально' шформацшно' безпеки / Р. В. Алямкш, М. П. Федорш // Наук. зап. 1н-ту законодавства Верхов. Ради Украши. - 2013. - № 4. - С. 91-96.
7. Доклад Группы правительственных экспертов по достижениям в сфере информатизации и телекоммуникаций в контексте международной безопасности (А/65/201) / Нью-Йорк, Организация Объединенных Наций. - 2012. - 57 с.
8. Пастушенко В. М. Проблеми правового регулювання державного управлшня шформацшною сферою Украши / В. М. Пастушенко // Наук. зап. 1н-ту законодавства Верхов. Ради Украши. - 2015. - № 1. - С. 59-64.
9. Кирильчук С. М. Проблеми нацюнально' шформацшно' безпеки Украши в контекст сучасних нацюнальних державотворчих процешв та свггово' штеграцй / С. О. Кирильчук // Наук. пр. МАУП. - 2013. - Вип. 1 (36). - С. 60-63.
10. Расторгуев С. П. Философия информационной войны / С. П. Расторгуев. - М. : Моск. психол.-соц. ин-т, 2003. - 496 с.
11. Чирва Р. ¡нформацшна вшна - зброя, страшшша за ядерну / Ра'са Чирва // Проф-стлк. вют!. - 2014. - № 13. - С. 8-9.
12. Шпига П. С. Основш технологи та законом1рност1 шформацшно' вшни / П. С. Шпига, Р. М. Рудник // Проблеми м1жнар. вщносин. - 2014. - Вип. 8. -С. 326-339.
13. Левченко О. В. Класифкащя шформацшно' збро' за засобами ведення шформа-цшно' боротьби / О. В. Левченко // Сучасш шформацшш технологи у сфер1 безпеки та оборони. - 2014. - № 2 (20). - С. 142-146.
14. Радковець Ю. I. Ознаки технологш «пбридно' вшни» в агресивних д1ях Росй проти Украши / Ю. I. Радковець // Наука I оборона. - 2014. - № 3. - С. 36-42.
РОЛЬ И МЕСТО ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ В СТРОИТЕЛЬСТВЕ СОВРЕМЕННОГО УКРАИНСКОГО
ГОСУДАРСТВА
Мануйлов Е. Н., Калиновский Ю. Ю.
Исследованы сущностные характеристики информационной безопасности государства. Определены особенности взаимосвязи процесса государственного строительства в Украине с необходимостью создания национальной системы информационной безопасности. Проанализированы основные информационные угрозы национальной безопасности Украины. Обоснована необходимость совершенствования правового обеспечения национальной информационной безопасности с учетом зарубежного опыта. Обобщены существующие представления о разновидностях и направлениях применения информационного оружия в современных информационных войнах.
Ключевые слова: информационная безопасность, государственное строительство, информационные угрозы, информационная война, информационный суверенитет, информационное оружие.
ROLE AND PLACE OF INFORMATION SECURITY IN MODERN UKRAINIAN STATE BUILDING
Manuylov E. M., Kalinovsky Y Y
Studied intrinsic characteristics of state information security. Determined features of the state building process interrelation in Ukraine with the need of creating a national information security system. It is noted that the specific of information security is that it is manifested in various spheres ofpublic life as the preservation and protection of information is an important part of their operation. In turn, procuring the information security strengthens the state, allowing it to withstand dangers in this area. Analyzed the basic informational threats to national security of Ukraine. At the present domestic state building stage Ukraine became the object of powerful information attacks aimed at the destruction vital areas of our country. According to national experts on information security issues that formed based on the analysis offoreign influence on the informational media - and cyberspace Ukraine, there are signs of real threats to our country. Grounded the necessity of improving the legal provision of national information security, taking into account the international experience. For implementing effective security measures in system information area of country, we need to continuously improve the regulatory framework for preserving the balance between the interests of the state in the field of information security and information rights. It is noted that the strengthening of the legal framework in the field of information and communication aimed, primarily, to protect information sovereignty of modern states. Generalized the existing ideas about the varieties and areas of information weapon application in modern information wars. Determined that a particular danger of information war for the existence of the state is that it is usually aimed at the awareness «reprogramming» for the individual social groups: the result is the value deformation of social consciousness, changes in attitudes and policy preferences of citizens who are threatening the existence of countries. Typically, in the state information wars use the so-called information weapons, which can be stopped with the defense capabilities. It should be noted that the information weapon particularly effectively acts against the country, which is in crisis in which public mind dominates ambivalence of values, socio-political uncertainty. The use of information weapon is particularly effective there is a confrontation between the political forces, the crisis of moral and legal consciousness is weak patriotic elite in all spheres ofpublic life in the country. It is noted that further development of the Ukrainian state needs to create a system of information (including cyber) security of Ukraine, which should be aggressively focused on the protection and promotion of national interests.
Key words: information security, state, information threats, information warfare, information sovereignty, information weapons.
