CC BY
35
УДК 342.345.54
Н. С. Мороз
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету '^bBÎBCb^ полггехшка", фахiвець деканату повно1 вищо1 освiти
ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ IНФОРМАЦIЙНОÏ СФЕРИ ЯК ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ IНФОРМАЦIЙНОÏ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
© Мороз Н. С., 2015
Розглянуто питання адмшктративно-правового регулювання шформацшноТ сфери держави, зокрема такого важливого аспекту, як забезпечення шформацшноТ безпеки, що в умовах сьогодення е надзвичайно актуальним для УкраТни в контекстi кнуючих загроз.
Ключовi слова: iнформацiя, шформацшне суспiльство, 1нформац1йна безпека, шфор-матизащя, адмiнiстративно-правове регулювання, загрози 1нформац1йному простору.
Н. С. Мороз
ЗАКОНОДАТЕЛЬНОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННОЙ СФЕРЫ КАК ОСНОВА ОБЕСПЕЧЕНИЯ ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ГОСУДАРСТВА
Рассматрены вопросы административно-правового регулирования информационной сферы государства, в частности такого важного аспекта, как обеспечение информационной безопасности, в сегодняшних условиях является чрезвычайно актуальным для Украины в контексте существующих угроз.
Ключевые слова: информация, информационное общество, информационная безопасность, информатизация, административно-правовое регулирование, угрозы информационному пространству.
N. S. Moroz
LEGISLATIVE REGULATION OF AREAS AS THE BASIS
OF INFORMATION INFORMATION SECURITY STATES
The article deals with the administrative and legal regulation of information sphere of the state, including such important aspects as information security, which in today's conditions is very important for Ukraine in the context of existing threats.
Key words: information, information society, information security, information, administrative and legal regulations, threat information space.
Постановка проблеми. Сьогодення породжуе дедалi бшьше суспшьних проблем, для устшного виршення яких необхщне проведення дослщжень на стику рiзних наук, що взаемо-доповнюють i взаемозбагачують одна одну. Саме таким мiждисциплiнарним "перехрестям" стала сфера шформацшно-правових дослщжень, у яких, з одного боку, вивчаються шформацшш аспекти
юриспруденции а з шшого, - проблеми удосконалення сфери юридично1' практики в епоху шформатизацп. За цим новггшм напрямом з'являеться чимало новаторських щей, формуються новi концепцiï й програми державного регулювання процесу iнформатизацiï та реформування законодавства у сферi вщповщних вiдносин. Проте аналiз сучасних наукових дослщжень стану та структури наукових знань, що покликанi вивчати шформащю та пов'язанi з ïï феноменом процеси, засвщчив вiдсутнiсть единого тдходу до 1'х структуризацiï в сучаснш системi наукових знань.
Аналiз дослщження проблеми. Упродовж останнiх рокiв побачила свгг значна юльюсть наукових публшацш, у яких висвiтлювались питання, що стосуються рiзноманiтних аспектiв iнформацiï. З-помгж них слiд назвати працi таких учених-юриспв, полiтологiв i фахiвцiв з державного управлшня, як I. Арютова, I. Бачило, В. Бiлоус, К. Беляков, Т. Гаман, В. Захаров, В. Копилов, Б. Кормич, В. Лшкан, О. Логiнов, О. Олшник, В. Ортинський, А. Плитка, Г. Почепцов, С. Чукут та ш.
Мета статтi полягае у дослщженш законодавчого регулювання iнформацiйноï сфери украшського суспiльства, адже воно е запорукою ефективного використання iнформацiйного чинника та попередження можливих негативних впливiв на шформацшну сферу.
Виклад основного матерiалу. Головним змiстом сучасно1' епохи е науково-техшчний прогрес, що стрiмко розвиваеться i сенс якого полягае в нових можливостях пошуку ютини, рiзкому якiсному збiльшеннi кiлькостi пiзнаних закономiрностей природи i суспiльства, зв'язкiв мiж рiзними чинниками i явищами життя.
Науковi вiдкриття в галузi фiзики i математики, квантово1' механiки, матерiалознавства, елементарних частинок i високих енергш, бiологiï, зв'язку i телекомунiкацiï дозволили людству наблизитися до iстини i детальшше дослiдити ранiше не доступш для нього стiйкi зв'язки i взаемодп мiж явищами. Людство створило ушверсальш засоби проникнення в таемнищ природи i суспiльства, заглиблюючись в закономiрностi реальностi. Одними з ушверсальних засобiв пошуку iстини е сучасна обчислювальна (комп'ютерна) технiка та шформацшш комунiкацiйнi технологiï.
Ключовий для нашого дослiдження термiн - "шформащя" (information) - до наукового об^у ввiв один iз засновникiв кiбернетики Норберт Вшер ще в 1948 р., тсля чого стали активно розвиватися науковi знання, об'ектом яких стала шформащя, а предметом - процеси збирання, збертання, передавання, обробки та використання шформацп за допомогою електронно1' обчислювально1' машини (ЕОМ) у рiзних сферах людсько1' дiяльностi. Нагадаемо, що слово "шформащя" у значенш "вщомосп, шформування" мае греко-латинське походження, зовшм не пов'язане з обчислювальною техшкою.
Масова комп'ютеризацiя, розвиток новiтнiх шформацшних i комунiкацiйних технологiй зумовили потужний прорив у сферi освiти, бiзнесу, промислового виробництва, наукових дослiджень та сощального життя. Iнформацiя перетворилася на глобальний незнищуваний ресурс людства загалом та кожно1' нацiï зокрема. Вщтак нова епоха розвитку цивiлiзацiï - це доба штенсивного розвитку та освоення шформацшного ресурсу. Цей ресурс вважаеться явищем достатньою мiрою самостшним i безпосередньо впливае на процеси сощального управлшня та суспшьного розвитку, забезпечуючи стабшьшсть, самодостатнiсть i високий рiвень самоорганiзацiï суспiльного органiзму як щлюно1' системи.
Невiдкладним завданням, яке постало перед Украшою на початку XXI ст., стало формування шформацшного суспшьства, що характеризуеться прюритетним розвитком шформацшних ресуршв та iнфраструктури, запровадженням новггшх iнформацiйних технологiй, iнтеграцiею до свггового iнформацiйного простору, захистом нащональних моральних i культурних цiнностей, забезпечен-ням конституцiйних прав громадян на свободу слова та вшьний доступ до шформацп.
Водночас свiтовi процеси глобалiзацiï, запровадження новiтнiх iнформацiйних технологш, формування iнформацiйного суспiльства посилюють важливють тако1' складово1' нацiональноï безпеки, як шформацшна безпека. Адже вже сьогодш саме розвиток iнформацiйноï сфери, рiвень iнформацiйноï безпеки багато в чому визначають полггичну та економiчну роль окремих держав на свгговш ареш.
Укра!нська держава включена в процес загально! шформатизацп суспiльств i формування единого свгтового iнформацiйного ринку. Значною мiрою мiжнародно-правове визнання нашо! держави стало шформацшним проривом або iнформацiйною експаншею у загальносвiтовi iнформацiйнi потоки. Адже саме доведення до вiдома передуем державних дiячiв, а потiм i населення iнших кра!н вiдомостей про юнування Укра!ни, створення певного iмiджу нашо! держави, з одного боку, та проведення шформацшно! полiтики всередиш держави, з iншого, зумовило визнання Укра!ни як геополгтично! реальностi та тдтримку громадянами iдей незалежностi, !х активну участь у створеннi державних шститупв.
Не викликае сумнiву той факт, що iнформацiйний чинник е надзвичайно важливим у загальному державотворчому процесi i, передусiм, у представлены та вiдстоюваннi iнтересiв держави.
Незаперечним фактом е те, що шформацшного забезпечення потребують сьогоднi всi сфери суспшьно! дiяльностi, i при цьому сама шформацшна дiяльнiсть потребуе чгтко! правово! регламентацп, передусiм з позицш безпеки. Отже, широкий спектр проблем законодавчого регулювання шформацшно! сфери як основи забезпечення шформацшно! безпеки держави набувае важливого теоретичного i практичного значення.
1нформацшна безпека в правовому вимiрi е невщ'емною складовою сучасно! системи управлiння на шляху до правово! держави i суттевим чинником формування громадянського суспiльства та входить до ширшого розумiння питань нащонально! безпеки загалом.
За таких умов законодавча невизначенють щодо основних параметрiв iнформацiйно! безпеки, iснуючi протирiччя та прогалини у правозастосовнш практицi в цш сферi ускладнюють внутрiшнi трансформацшш перетворення та iнтеграцiю Укра!ни в свiтовi цивiлiзацiйнi процеси.
Серед реальних та потенцшних загроз нацiональнiй безпещ Укра!ни в iнформацiйнiй сферi законодавець визначае розголошення iнформацi!, яка становить державну та шшу, передбачену законом, таемницю, а також конфiденцiйно! шформацп, що е власнiстю держави або спрямована на забезпечення потреб i нащональних iнтересiв суспiльства та держави [1].
Зокрема, Законом Укра!ни "Про шформащю" (ст. 6) передбачене створення загально! системи охорони шформацп, одшею зi складових яко! повинно стати визначення державою правил вщнесення ведомостей до вiдповiдно! категорi! iнформацi! [2, с. 9].
Отже, шформацшну безпеку можна розглядати як елемент або тдсистему нащонально! безпеки. Нащональне законодавство Укра!ни надае великого значення шформацшнш складовiй нацiонально! безпеки. Так, норма ч. 1 ст. 17 Конституци Укра!ни встановлюе, що "захист суверенитету i територiально! цiлiсностi Укра!ни, забезпечення !! економiчно! та iнформацiйно! безпеки е найважлившими функцiями держави, справою всього укра!нського народу" [3]. У цьому контекст iнформацiйна безпека розглядаеться на одному рiвнi з такими невщ'емними атрибутами державностi, як суверенитет i територiальна цiлiснiсть, хоча потрiбно зазначити, що цi явища не е однопорядковими. Вс аспекти нащонально! безпеки, зокрема й шформацшний, грунтуються на такому поняттi, як державний суверенитет.
Саме державний суверенiтет, "полгтико-юридична властивiсть державно! влади, яка означае !! верховенство та повноту всередиш кра!ни, незалежнiсть i рiвноправнiсть ззовш" [4, с. 45], надае змогу та права вщповщним органам державно! влади здшснювати конкретнi заходи щодо захисту шформацшно! безпеки.
Аналiз науково! лiтератури, що стосуеться питань шформацшно! безпеки, дае змогу стверджувати, що шформацшна безпека Укра!ни полягае у:
- законодавчому формуванш державно! шформацшно! политики;
- створенш вiдповiдно до закошв Укра!ни можливостей досягнення шформацшно! достат-ностi для ухвалення ршень органами державно! влади, окремими громадянами та об'еднаннями громадян, а також шшими суб'ектами права в Укра!ш;
- гарантуванш свободи iнформацiйно! дiяльностi та права доступу до шформацп у нащональному iнформацiйному просторi Укра!ни;
- всебiчному розвитку вiтчизняно! шформацшно! структури;
- всебiчнiй пiдтримцi розвитку нащональних шформацшних ресурсiв Укра!ни з урахуванням досягнень науки та техшки, а також особливостей духовно-культурного життя народу Укра!ни;
- утворенш та запровадженш безпечних шформацшних технологiй;
- захистi права власносп держави на стратегiчнi об'екти шформацшно! iнфраструктури Укра!ни;
- охоронi державно! таемнищ, а також шформацп з обмеженим доступом, що е об'ектом права власностi або об'ектом лише володшня, користування чи розпорядження державою;
- утворенш загально! системи охорони шформацп, зокрема охорони державно! таемнищ, а також шшо! iнформацi! з обмеженим доступом; захист нацiонального шформацшного простору Укра!ни вiд розповсюдження спотворено! або заборонено! для поширення законодавством Укра!ни iнформацiйно! продукцi!;
- установленш законодавством режиму доступу iноземних держав або !х представникiв до нащональних iнформацiйних ресурсiв на основi договорiв з iноземними державами;
- законодавчому визначенш порядку поширення iнформацiйно! продукцп зарубiжного виробництва на територi! Укра!ни [5, с. 714].
Виходячи з найiмовiрнiших загроз нацiональнiй безпецi Укра!ни в життево важливих сферах дiяльностi, Н. Нижник, Г. Ситник, В. Бшоус [6, с. 54], виокремлюють низку основних функцiональних складових (сфер) нащонально! безпеки Укра!ни: економiчну, полггичну, соцiальну, военну, екологiчну, епiдемiологiчну, технолопчну та iнформацiйну безпеку.
Зокрема пщ iнформацiйною безпекою вищеназванi автори розумдать стан правових норм i вщповщних !м iнститутiв безпеки, що гарантують постiйну наявнiсть даних для прийняття стратегiчних рiшень та захист шформацшних ресуршв кра!ни. Зацiкавленiсть викликае робота таких дослщниюв, як О. Даншьян, О. Дзьобань, М. Панов, як у своему навчальному посiбнику "Нацюнальна безпека Укра!ни: сутнiсть, структура та напрямки реалiзацi!" [7] визначають шформацшну безпеку як безпеку об'екта вщ iнформацiйних загроз або негативних впливiв, пов'язаних з iнформацiею та нерозголо-шенням даних про той чи шший об'ект, що е державною таемницею.
Вказаш автори також акцентують увагу на проблемi iнформацiйних вшн, оскiльки сьогоднi вони становлять ефективний шлях колошзацп однiе! кра!ни шшою та видiляють окрiм цього таю загрози шформацшнш безпецi, як розголошення iнформацi!, що становить державну таемницю, вплив засобiв масово! iнформацi! на свщомють людини та суспiльства, забезпечення державних оргашзацш повною, достовiрною та своечасною шформащею, що необхiдна для прийняття ршень, неiнтегрованiсть Укра!ни до свггового iнформацiйного поля, недостатня квалiфiкованiсть та активнiсть укра!нських iнформацiйних служб тощо.
Ще один дослiдник ще! проблеми О. Литвиненко [8] тд iнформацiйною безпекою розумiе еднiсть трьох складових: забезпечення захисту шформацп; захисту та контролю нащонального iнформацiйного простору; тдтримання належного рiвня iнформацiйно! достатносп.
Цiкавим i водночас дискусiйним можна вважати визначення Б. Кормича, який зазначае, що шформацшна безпека - це захищенють встановлених законом правил, за якими вщбуваються iнформацiйнi процеси в державу що забезпечують гарантоваш Конституцiею умови iснування i розвитку окремо! людини, всього суспiльства та держави [9, с. 142].
Акцент на таюй складовш iнформацiйно! безпеки, як безпека шформацп, виявляеться також у визначеннях шших дослщниюв ще! проблематики, наприклад, коли стверджуеться, що шформацшна безпека - це стан захищеносп шформацшного простору, що забезпечуе його формування та розвиток в штересах громадян, оргашзацш та держави, стан шфраструктури системи (об'екта, держави), при якому шформащя використовуеться суворо за призначенням та не справляе негативного впливу на систему (об'ект, державу) при !! використанш; стан шформацп, за якого виключаеться чи суттево ускладнюеться порушення таких !! властивостей, як таемнють, цшснють та доступнють [10, с.44].
Неординарнютю та шновацшнютю вiдрiзняеться також визначення В. Гурковського, зг1дно з яким нацiональна iнформацiйна безпека Укра!ни - це сусшльш в1дносини, пов'язанi iз захистом життево важливих iнтересiв людини i громадянина, суспiльства та держави вщ реальних та потенцiйних загроз в шформацшному просторi, що е необхщною умовою збереження та примноження духовних i матерiальних цiнностей державслшрно! нацi!, !! iснування, самозбереження i прогресивного розвитку Укра!ни як суверенно! держави, що залежить вiд цшеспрямовано! iнформацiйно! полiтики гарантiй, охорони, оборони, захисту !! нацiональних iнтересiв [11, с. 35].
На думку В. Ярочкша та Т. Шевцово!, шформацшна безпека - це проведення правових, оргашзацшних та шженерно-техшчних заходiв при формуваннi та використанш iнформацiйних технологiй, iнфраструктури та шформацшних ресурсiв, захистi iнформацi! високого значення й прав суб'екпв, якi беруть участь в шформацшнш дiяльностi [12, с. 8]. У цьому визначенш шформацшна безпека зводиться до захисту шформацп, що не зовсiм вщображае !! сутнiсть.
Група науковцiв Л. Харченко, В. Лшкан, О. Логшов стверджують, що iнформацiйна безпека -це складова нацюнально! безпеки, процес управлшня загрозами та небезпеками державними i недержавними iнституцiями, окремими громадянами, за якого забезпечуеться шформацшний суверенитет Укра!ни [13, с. 47].
На нашу думку, найбшьш конструктивним шляхом щодо визначення поняття "iнформацiйна безпека" е виокремлення його базових ознак, яю е похщними вiд поняття нацюнальна безпека, i повиннi враховувати його сутшсш ознаки.
Отже, можна виокремити декшька пiдходiв стосовно визначення сутносп цього феномену, а саме розумшня iнформацiйно! безпеки як: стану захищеносп iнформацiйного простору держави; процесу управлшня загрозами та небезпеками, що забезпечуе шформацшний суверенитет Укра!ни; стану захищеносп нацiональних iнтересiв Укра!ни в шформацшному середовищi; захищеностi встановлених законом правил, за якими вщбуваються шформацшш процеси в державi; прийняття певних превентивних заходiв; суспiльних вiдносин, пов'язаних iз захистом життево важливих штереив людини i громадянина, суспiльства та держави вщ реальних та потенцшних загроз в iнформацiйному просторi; важливо! функцi! держави; невiд'емно! частини полгтично!, економiчно!, оборонно! та iнших складових нацюнально! безпеки.
Водночас, розглядаючи адмшютративно-правове регулювання iнформацiйно! сфери як основу забезпечення iнформацiйно! безпеки держави слщ зазначити, що упродовж останнiх роюв законодавча база Укра!ни в шформацшнш сферi поповнилася низкою Законiв, з-помгж яких надзвичайно важливими е Закони: "Про шформащю" [14], "Про державну таемницю" [15], "Про захист шформацп в автоматизованих системах" [16], "Про науково-техшчну iнформацiю" [17] тощо.
Зокрема, Закон Укра!ни "Про iнформацiю", що був уведений в дiю 2 жовтня 1992 року, закрiплюе право громадян Укра!ни на iнформацiю та закладае правовi основи iнформацiйно! дiяльностi в державi [14]. Законом встановлено загальш правовi пщстави отримання, використання, поширення та зберiгання iнформацi!, закршлено право особи на iнформацiю в уах сферах суспiльного i державного життя Укра!ни, а також систему шформацп, !! джерела, визначено статус учасниюв iнформацiйних вщносин, частково врегульовано доступ до шформацп та забезпечення !! охорони, закршлено вимоги, що захищають окрему особу та сустльство вщ неправдиво! iнформацi!.
Стаття 4. Закону визначае, що законодавство Укра!ни про шформащю складають Конституцш Укра!ни, цей Закон, законодавчi акти про окремi галузi, види, форми i засоби iнформацi!, мiжнароднi договори та угоди, ратифшоваш Укра!ною, а також принципи та норми м1жнародного права [14].
Не менш важливим документом е Закон Укра!ни "Про державну таемницю" [15]. Цей Закон регулюе суспшьш вщносини, пов'язанi з трактуванням шформацп як державно! таемнищ, !! засекречуванням i охороною з метою захисту життево важливих штерешв Укра!ни у сферi оборони, економiки, зовшшшх вiдносин, державно! безпеки та охорони правопорядку. Цим Законом регулюються суспшьш вщносини, пов'язаш з вщнесенням шформацп до державно! таемнищ, засекречуванням, розсекречуванням !! матерiальних носi!в та охороною державно! таемнищ з метою захисту нацюнально! безпеки Укра!ни. Вс iншi Закони Укра!ни, що тiею чи шшою мiрою торкаються захисту шформацшного простору держави, грунтуються на двох основних Законах: "Про державну таемницю" i "Про шформащю".
Першим у цьому перелшу слщ назвати Закон Укра!ни "Про захист шформацп в автоматизованих системах" [16]. Метою цього Закону е встановлення основ регулювання правових вщносин щодо захисту шформацп в автоматизованих системах за умови дотримання права власносп громадян Укра!ни i юридичних осiб на шформащю i права доступу до не!, права власника шформацп на !! захист, а також встановленого чинним законодавством обмеження щодо доступу до шформацп.
Наступним важливим документом е Закон Укра!ни "Про науково-техшчну шформащю", що був прийнятий 25 червня 1993 року [17]. Цей Закон визначае основи державно! политики в галузi
науково-техшчно! шформацп, порядок !! формування та реалiзацi! в iнтересах соцiального прогресу в Укра!ш. Метою Закону е створення в Укра!ш правово! бази для отримання i використання науково-техшчно! шформацп.
Водночас у Закош Укра!ни "Про Концепцiю Нацiонально! програми шформатизацп" законодавець здiйснив досить глибокий аналiз процесу iнформатизацi! в Укра!нi. Головною метою Нацюнально! програми iнформатизацi! визначено створення необхщних умов для забезпечення громадян та суспшьства своечасною, достовiрною та повною iнформацiею завдяки широкому використанню шформацшних технологiй, забезпеченню шформацшно! безпеки держави [18].
Висновки. Щцсумовуючи викладене вище, можемо зазначити, що в Укра!ш упродовж останнiх роюв напрацьовано низку законодавчих актiв, яю регулюють вiдносини, що виникають в шформацшнш сферi, зокрема щодо забезпечення шформацшно! безпеки держави. Однак, доводиться констатувати, що в сучасних умовах розвитку суспшьства шформацшне законодавство потребуе яюсних змш. За всiе! його розгалуженосп воно залишаеться суперечливим, належним чином не систематизованим i не кодифшованим. Цiлковито пiдтримуемо думку вчених про необхщшсть розроблення та прийняття Iнформацiйного кодексу.
Водночас погоджуемось з тим, що розроблення нацюнально! правово! бази, !! гармошзащя з мiжнародними iнституцiями, тобто приведення вiдносин у сферi iнформацi! у вiдповiднiсть до мiжнародних стандартiв сприятиме змiцненню шформацшно! безпеки Укра!ни та пiдвищенню !! мiжнародного авторитету як демократично! i правово! держави.
1. Про основи нацюнальног безпеки Украгни: Закон Украгни в1д 19 червня 2003 р. // В1домост1 Верховной Ради Украгни. - 2003. - № 39. - С. 351. 2. Мастяниця Й. У. Захист шформацшних ресурав Украгни: проблеми 7 шляхи гх розв'язання / Й. У. Мастяниця, О. В. Состн, Л. С. Шиманський; Нацюнальний гн-т стратег1чних досл1джень. - К., 2000. - 99 с. 3. Конституц1я Украгни: прийнята на п'ятш сесгг Верховног Ради Украгни 28 червня 1996 р. 7з зм1нами в1д 8 груд. 2004 р. / Офщ. вид. - К.: Видавн. Д1м "1н Юре ", 2006. 4. Скакун О. Ф. Теория государства и права / О. Ф. Скакун. - Х. : Консум, Ун-т внутр. дел, 2000. - С. 45. 5. Юридична енциклопед1я: в 6 т. / Ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в1дп. ред.) та т. - К.: Укр. енцикл. 1мен1 М. П. Бажана. - 1999. - Т. 2.: Д-Й. - 744 с. 6. Нижник Н. Р. Нацюнальна безпека Украгни (методолог^чм аспекти, стан 7 тенденцп розвитку): навч. поаб. / Н. Р. Нижник, Г. П. Ситник, В. Т. Быоус; за заг.ред. П. В. Мельника, Н. Р. Нижник. - 1ртнь, 2000. -304 с. 7. Датльян О. Г. Нацюнальна безпека Украгни: структура та напрямки реал^зацп: навч. поаб. / О. Г. Датльян, О. П. Дзьобан, М. I. Панов. - Х. : ФОЛЮ, 2002. - 285 с. 8. Литвиненко О. В. Проблеми забезпечення тформацшног безпеки в пострадянських крагнах ( на приклад7 Украгни та Росп): автореф. дис.... канд. пол1т. наук: спец. 23.00.04 / О. В. Литвиненко. - К., 1997. -18 с. 9. Кормич Б. А. Оргатзацшно-правов1 засади пол1тики тформацшног безпеки Украгни: монограф1я / Б. А. Кормич. -Одеса: Юридична л1тература, 2003. - 472 с. 10. Крутских А. О международной информационной безопасности / А. Крутских, А. Федоров // Международная Жизнь. - 2000. - № 2. - С. 43-47. 11. Гурковський В. I. Оргатзацшно-правов1 питання взаемоди оргатв державног влади у сфер1 нацюнальног тформацшног безпеки: дис. ... канд. юрид. наук: 25.00.02 /В. I. Гурковський - К., 2004. -225 с. 12. Ярочкин В. И. Информационная безопасность: учеб. для студентов вузов /В. И. Ярочки. - М. : Академ. проект. Фонд "Мир", 2003. - 640 с. 13. Харченко Л. С. 1нформацшна безпека Украгни: Глосарш / Л. С. Харченко, В. А. Лткан, О. В. Лог1нов; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. Р. А. Калюжного. - К.: "Текст", 2004. -180 с. 14. Про шформацт: Закон Украгни в1д 02.10.1992р. //В1домост1 Верховног Ради Украгни. - 1992. - № 48. - С. 650. 15. Про державну таемницю: Закон Украгни в1д 21.01.1994 р. // В1домост1 Верховног Ради Украгни. - 1994. - № 16. - С. 93. 16. Про захист шформацп в автоматизованих системах: Закон Украгни в1д 05.07.1994р. № 81/94-ВР з! зм1нами, внесеними зг1дно 7з Законом Украгни № 1703-1У в1д 11 трав. 2004 р. // В1домост1 Верховног Ради Украгни. - 2004. - № 32. -С. 394. 17. Про науково-техтчну тформацт: Закон Украгни в1д 25.06.1993 р. № 3322-Х11 // В1домост1 Верховног Ради Украгни. - 1993. - № 33. - С. 345. 18. Про Концепщю Нащональног програми шформатизацп: Закон Украгни в1д 4 лютого 1998 року // В1домост1 Верховног Ради Украгни. - 1998. -№ 27-28. - Ст. 182.
