CC BY
135
УДК 340:659.4.327.88 (477)
Лисенко Сергш Олексшович,
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри управлтня безпекою, правоохоронно1 та антикорупцшнт д1-яльност1, М1жрегюнальна Академ1я управлтня персоналом, 03039, м. Кшв, вул. Фромет1вська, 2, тел. 0675740981, e-mail: [email protected]
Лысенко Сергей Алексеевич,
кандидат юридических наук, доцент, доцент кафедры управления безопасностью, правоохранительной и антикоррупционной деятельности, Межрегиональная Академия управления персоналом, 03039, г. Киев, ул. Фроме-товская, 2, тел.: 0675740981, e-mail [email protected]
Serhiy Oleksiyovych Lysenko,
PhD in Law, associate professor in the Department of Security Management and Law Enforcement and Anti-Corruption Activities, Interregional Academy of Personnel Management, 03039, Kyiv, Frometivska str., 2, tel.: 0675740981, e-mail: crimeconsult@ukr. net
КОНСТИТУЦ1ЙН1 ЗАСАДИ РОЗУМ1ННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНОГ БЕЗПЕКИ
Анотащя. Проведено конституцшний аналiз правового забезпечення ш-формацшно! безпеки в Укра!ш, дослвджено систему конституцшного та корпоративного законодавства про шформацшну безпеку, визначено структуру адмшютративно-правових вщносин щодо забезпечення шформацшно! безпеки, певш особливосп шформацшних вщносин, проаналiзовано визначен-ня шформацшно! безпеки та и конституцшно! вiдповiдностi.
Ключовi слова: шформацшне право, iнформацiйна безпека, система ш-формацшно! безпеки, iнформацiйнi вiдносини, правове забезпечення, кон-ституцiйнi засади.
КОНСТИТУЦИОННЫЕ ОСНОВЫ ПОНИМАНИЯ ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
Аннотация. Проведено конституционный анализ правового обеспечения информационной безопасности в Украине, исследовано систему конститу-
ционного и корпоративного законодательства об информационной безопасности, определено структуру административно-правовых отношений по обеспечению информационной безопасности, определены особенности информационных отношений, проанализировано определения информационной безопасности и ее конституционного соответствия.
Ключевые слова: информационное право, информационная безопасность, система информационной безопасности, информационные отношения, правовое обеспечение, конституционные основы.
CONSTITUTIONAL FOUNDATIONS OF INFORMATION SECURITY AWARENESS
Abstract. In the article the constitutional legal analysis of information security in Ukraine, studied the constitutional system and corporate legislation on information security, determined the structure of administrative and legal relations regarding information security, certain features of information relations, analyzes the definition of information security and its constitutional compliance.
Keywords: information law, information security, information security system, information relations, legal security, constitutional principles.
Постановка проблеми. В сучаснш Укршш сформувалися необхщт умо-ви для переходу до шформацшного сустльства. Одна з таких умов — роз-виток i вдосконалення системи кон-ституцшного правового регулюван-ня вщносин у сферi шформацшно! безпеки. Справедливо буде визнати, що саме сустльт вщносини, що сто-суються шформащйно'' сфери, е тим стимулом, який впливае на розвиток шформацшного права.
Аналiз останшх дослщжень та публжацШ. Серед науковщв, як займаються означеною проблематикою, дощльно назвати: I. Бе-гишев, Л. Задорожня, М. Коваль, В. Брижко, В. Цимбалюка, Д. Дов-галь, Б. Кормич, Г. Виноградова, В. Заросило, 6. Скулиш, А. Ма-рущак, Р. Калюжний, В. Лiпкан, А. Подоляка, Н. Банчук, А. Мовчан, I. Арктова та ш.
Водночас деякi питання досл^ джень iнформацiйноi безпеки зали-шаються не розкритими.
Мета стати. Визначити консти-туцшш засади розумiння шформа-цiйноi безпеки.
Виклад основного матерiалу. Новi тенденци у розвитку шформацшно-го права та шформацшно].' безпеки в Укршш знайшли вiдображення в законах "Про шформацш", "Про захист персональних даних", "Про Нащо-нальну програму шформатизаци" та "Про науково-технiчну шформацш", прийнятих з 1992 по 1998 роки. Однак аналiз чинного законодавства в галузi забезпечення iнформацiйноi безпеки тдтвердив наявнiсть принципових недолiкiв, таких як суперечливiсть, декларативнiсть, наявнiсть конститу-цiйних суперечностей [16, 21].
Закон Укра'ни "Про основи нацiональноi безпеки Украши" ви-
значив сфери, де суб'екти державного управлшня нащональною безпе-кою мають забезпечити захищенiсть iнформацiйноi сфери. Також було зазначено, що основними напряма-ми суб'ектiв iнформацiйноi безпе-ки обраш наступнi: виявлення об-меження свободи слова та доступу громадян до шформаци; поширення засобами масовоi iнформацii культу насильства, жорстокосп, порно-графii; комп'ютерна злочиннiсть та комп'ютерний тероризм; розголо-шення iнформацii, яка становить державну та шшу, передбачену законом, таемницю, а також конфвден-цшно!' iнформацii, що е власнiстю держави або спрямована на забез-печення потреб та нащональних iнтересiв сусшльства i держави; на-магання машпулювати суспiльною свiдомiстю, зокрема, шляхом поширення недостовiрноi, неповноi або упередженоi iнформацii [6]. Залиша-еться не врегульованим питання вза-емодii господарських шдприемств iз державними органами та регулюван-ня 'х внутршшх власних iнтересiв.
У результатi конституцшно-го аналiзу правового забезпечення шформацшно!' безпеки в Украiнi, виявлено щлий ряд проблем у цiй галузi в нормативних документах м^ шстерств (вiдомств) i окремих шд-приемств. Вщзначаеться вiдсутнiсть единих пiдходiв до регулювання питань забезпечення захисту шформаци ввд незаконного втручання, знищення, модифiкування, блоку-вання, копiювання, надання, поширення, а також шших неправомiрних дiй у окремо взятих шформацш-них системах. Вiдзначено недолши адмiнiстративно-правового регулю-
вання державного облшу, реестрацii баз i банкiв даних, яю створюються в мiнiстерствах i на пiдприемствах.
На основi дослщження системи конституцiйного та корпоративного законодавства про шформацш-ну безпеку, з урахуванням сучасних тенденцш у розвитку правового забезпечення шформацшно!' безпеки, масиву не завжди узгоджених право-вих акпв, що стосуються шформа-цiйноi сфери, i комплексного характеру шформацшного законодавства, напрошуеться висновок про необхщ-нiсть розроблення базових консти-туцiйних принципiв законодавства Укра'ни про iнформацiйну безпеку. Ухвалення таких фундаменталь-них, конституцшних змiн правового характеру важливо для розвитку i вдосконалення правового забезпечення шформацшно!' безпеки як на державному, так i на приватному рiвнi. Одночасно слщ позбутися ма-си дублюючих один одного правових i пiдзаконних акпв, створених у цiй сферi, як тiльки заплутують процес забезпечення шформацшно!' безпеки на пiдприемствах та в державi зага-лом.
Iнформацiйне суспiльство фор-муе особливi iнформацiйнi вщноси-ни, яю становлять iнтерес для досл^ джень. Визначаючи правовiдносини як сусшльш зв'язки, що виникають на основi норм права, учасники яких набувають суб'ективш права i обов'язки, забезпечеш державою, ми розглядаемо iнформацiйнi право-вiдносини як однорiдну групу сус-пiльних вiдносин в iнформацiйнiй сферь При постiйному вдосконален-нi шформацшного сусшльства, зрос-тае число суб'екпв, якi здiйснюють
шформацшно-правову дiяльнiсть. Особливостi цих правовiдносин ви-значаються змiстом шформацшно1 безпеки, як станом захищеносп зба-лансованих штереав особистостi, суспiльства i держави в шформацш-нiй сферi вiд внутршшх i зовнiшнiх загроз [15, 17]. Специфжа цих право-вiдносин визначаеться таким видом дiяльностi, як шформацшна дiяль-нiсть. Питання про поняття та змют шформацшно-правово1 дiяльностi найбшьш розроблене в моногрaфiч-них дослвдженнях В. С. Цимбалюка, Д. В. Довгаля, Б. А. Кормича.
Структура адмшстративно-право-вих ввдносин щодо забезпечення шформацшно! безпеки визначаеть-ся основними напрямами захисту об'ектiв шформацшно! сфери, тобто iнформацiйного законодавства: за-хист iнформацiйних прав i свобод; захист шформаци, iнформацiйних ресурсiв та шформацшних систем вiд неправомiрного впливу сторон-нiх осiб; захист штереав особистос-тi, суспiльствa i держави вщ впливу шюдливо1, небезпечно!, неяюсно! ш-формацп [16].
У роботах украшських вчених зазначалося, що юнують певнi особ-ливостi iнформaцiйних ввдносин, якi видiляють !х в адмшютративно-правовому вiдношеннi. До них вщ-носиться те, що вiдносини виника-ють, розвиваються i припиняються в шформацшнш сферi при само-стшному зверненнi ввдокремлено1 шформацп, при створенш i засто-сувaннi автоматизованих шформацшних технологш, зaсобiв i меха-нiзмiв шформацшно1 безпеки. Вони ввдображають також особливостi застосування публiчно-прaвових
та цившьно-правових методiв регу-лювання при здшсненш конститу-цiйних прав i свобод з урахуванням специфiчних особливостей i юри-дичних властивостей шформацп, iнформaцiйних та iнших об'ектiв шформацшного середовища. I головне те, що шформацшш вiдносини визначають политику в сферi за-хисту шформацшних прав i свобод людини i громадянина. Багатогалу-зевий характер правових вiдносин в iнформaцiйнiй сферi передбачае !х комплексне регулювання при зба-лансованому зaстосувaннi рiзних галузевих норм [14].
Комплексы нaуковi дослщжен-ня проблематики залишаються поза увагою розробникiв проектiв окремих законодавчих акпв. У де-яких нормативних актах, або в !х проектах, нaдмiрно ускладнюють формулювання зрозумших понять, демонструють правове визначен-ня нaдмiрного контролю держави. Також робиться спроба адмшктра-тивним регулюванням забезпечити зaкрiплення функци держави взяти на себе визначення, яка саме шфор-мащя е "достовiрною", "недостовiр-ною", "зiпсовaною" i т. д., а яку треба заборонити, як вияв загрози чи виклик для безпеки. Вщповщно до норм Конституци Украши держава може тшьки сприяти плюрaлiзму в iнформaцiйнiй сферi суспiльствa на принципi спiввiдношення потреб та штереав особи, i сощальних утво-рень [19].
Щодо визначення шформацшно1 безпеки та и конституцшно1 ввдпо-вiдностi, пропонуеться звернути увагу на дослвдження Б. Кормича [15], який визначае !х у комплекс
вщповщно до принципових поло-жень, ввддзеркалених у Конституцii УкраГни за зумовлешстю специфЬ ки Г' як предмета права. Його думки пропонуеться викласти в такш штерпретацп щодо формування конституцiйних засад регулювання шформацшноГ безпеки, як вияву своГх прав i свобод в iнформацiйнiй сферi:
• Iнформацiйна безпека — це вид шформацшноГ дiяльностi певних державних суб'екпв. Тобто дiяль-нiсть з шдтримання iнформацiйноi складовоГ нацiональноi безпеки охо-плюе певну частину вщокремлених вiд iнших напрямiв дiяльностi дер-жави.
• Iнформацiйна безпека — дина-мiчне суспiльне явище. У зв'язку з цим в аспект змюту нацiональноi безпеки вона виявляеться у сшввщ-ношеннi мiж напрямами дiяльностi рiзних суб'ектiв щодо шформацп, а отже, постiйно змiнюеться шд впли-вом об'ективних i суб'ективних фак-торiв (серед них визначальними е за-грози, виклики, небезпека).
• Основою правового регулювання, а також участ держави в сустль-них шформацшних процесах (ввдно-синах) е компетенщя та юрисдикцiя органiв, що закршлеш у вiдповiдних статтях Конституцп УкраГни, та ви-значають правову природу шфор-мацiйного суверенiтету особи, шд-приемств та держави, як складових нацiонального суверенiтету.
• Конституцiя УкраГни надае ш-формацiйнiй безпецi статусу, обсягу i змiсту як окремоГ функцп держави, що виявляеться в ГГ законах, зокрема визнання прюритету серед iнших на-прямiв державно'' дiяльностi.
• Компетенцiя держави, щодо безпеки в шформацшнш сферi су-спiльства, зумовлюеться потребою гармонiзацii прав i обов'язкiв рiзних осiб, подолання конкуренцп мiж ними та функщями держави через ГГ органи гшок влади, стосовно регулювання шформацшних процеав у соцiальних ввдносинах.
• Державне регулювання шформацшноГ сфери пiдприемства мож-ливе лише через установлення право-вих норм на рiвнi юридичних законiв (насамперед у такш Гх формi, як ко-декси).
• Политика у сферi шформацшноГ безпеки мае ознаки багатовектор-ностi, що зумовлюеться об'ективною рiзнорiднiстю суспiльних вiдносин щодо шформаци.
Таке наповнення положень правового регулювання iнформацiйноi безпеки е бшьш простим та зрозум^ лим з позицш не тiльки юридичноГ науки, а й практики. Запроваджен-ня цього в теорiю шформацшного права дозволить конкретизувати нормативно-правовi акти, що регу-люють ввдносини у сферi iнформацii та заповнити прогалини.
Наповнення положень консти-туцшними засадами правового регулювання шформацшноГ безпеки пропонуеться розглядати також у контексп Г'Г' ознак:
• змют iнформацiйноГ безпеки, як сфери сусшльних вiдносин балансуе на стику рiзних скла-дових нацiональноi безпеки та вщповвдних функцiй держави;
• шформацшна безпека мае за-гальнореспублшанський i ло-кальний (регiональний) змю-ти, якi випливають з потреб та
штереав рiзних осiб — учасни-ив iнформaцiйних вiдносин;
• державне регулювання в шфор-мaцiйнiй сферi мае вщбуватися лише на прaвовiй основу вщ-повiдно до норм, закршлених у Конституци Украши;
• пол^ика держави щодо нацю-нально1 шформацшно1 безпе-ки мае реaлiзовувaтися кож-ним через iнститути публiчноl влади, а також через шститути сусшльства [20].
Як перспективу наукових досл^ джень aдмiнiстрaтивного та шфор-мацшного права, виокремлюють проблеми налагодження оргашза-цшно1 складово1 в системi державного та корпоративного управлшня в шформацшнш сферi.
З позицп адмшютративного права, iнформaцiйну безпеку, як сощально-технолопчне правове явище, пропонуеться розглядати з метою формування ефективних за-гальних положень стосовно гаран-тiй захисту iнформaцiйних прав людини у взаемозв'язку з держав-ними та шшими iнтересaми в кра1ш, суспiльними цiнностями, благами; формування системних ознак правового регулювання оргашзацшно-упрaвлiнських зaходiв; зaпобiгaння вшьному розповсюдженню iнфор-мацГ{, що мае правовий режим обме-женого доступу, поширення тощо.
Як основш конституцшш, пропо-нуеться видiлити принципи шфор-мaцiйноl безпеки, визнaченi I. Беги-шевим [18]. Вони можуть виглядати таким чином: прюритет прав i свобод людини, громадянина (як осно-воположний принцип, закршлений як стандарт у мiжнaродному прав^;
баланс iнтересiв особи, суспiльствa i держави як суверенiв у суспiльних вiдносинaх щодо iнформaцil; адек-ватшсть зaходiв протидil загрозам, викликам для безпеки в шформацш-ному простор^ державний нагляд, контроль у сферi iнформaцiйноl безпеки (наприклад, за розробкою i виробництвом спецiaльних засо-бiв iнформaцiйноl збро1); глaснiсть i громадський контроль за дiяльнiстю оргашв державно1 влади в iнформa-цшнш сферi суспiльствa.
Однiею з основних складових конституцшно-правового регулювання шформацшно1 безпеки повинен бути — вплив держави на кон-курентну боротьбу шдприемств та iнших осiб за володшня рiзними за-собами масово1 шформаци, зокрема процесами !х монополiзaцil, концен-трaцil — для отримання пол^ично1 влади певними особами. У наш час боротьба окремих сил за вплив в електронних i друкованих ЗМ1, за контроль над кшокомпашями, ви-давництвами та шформацшними агентствами спричиняе узурпацш "четверто1 гiлки влади". Це створюе тенденци до концентрaцil влади над сусшльством, до мaнiпулювaння свi-домютю полiтичними пaртiями та окремими громадськими оргашзащ-ями тотaлiтaрного спрямування [19].
У наукових джерелах вислов-люються погляди, що право на ш-формацш — лише складник забез-печення свободи слова, вираження поглядiв, iдей тощо. Свобода шформаци — умовне позначення щло1 групи свобод, що формaлiзуються у правах, — свободи слова або свободи вираження думок; свободи преси та шших ЗМ1; права на одержання ш-
формаци, що мае суспiльне значен-ня; свободи поширення iнформацii [22]. У зв'язку з цим свободи окре-моГ людини, громадянина прямо екс-траполюються на можливi виклики, загрози, небезпеки для шших осiб, сустльства, держави, мiжнародного спiвтовариства.
Слiд констатувати, що шформа-цiйне право, як галузь права — е важ-ливим та необхщним iнструментом регулювання дiяльностi органiв дер-жавноГ влади i мiсцевого самовря-дування, державних i недержавних пiдприемств, установ i органiзацiй, людини i громадянина у сферi ш-формацiйноi безпеки.
Науковщ Л. Задорожня, М. Коваль, В. Брижко, наголошуючи на важливосп законодавчого врегулю-вання питань шформацшноГ безпеки, визначають: "Iнформацiйну без-пеку можна розумiти, з одного боку, як безпосередньо захист шформацп, i особливо — захист таемницi, ко-мерцiйноi iнформацii, iнформацii з обмеженим доступом, персональних даних тощо, з шшого — як захист ш-формацiйних систем, як фактично е засобом передачi iнформацii" [20].
Розгляд проблем шформацшноГ безпеки з позици одержання, збер^ гання, використання, поширення та захисту iнформацii, тобто — сферу шформацшних вiдносин, пов'язаних з обтем iнформацii, неминуче змен-шуе управлшську роль держави та адмiнiстративно-правового регулювання вщносин у цiй сферi дiяльностi.
Iнформацiйна безпека, виражена в предмет та методi, тiсно взаемодiе практично з усiма iснуючими галу-зями права. Ця взаемодiя охоплюе своГм регулятивним впливом рiзнi
сфери державного та сустльного життя. Державна адмшютративна дiяльнiсть перебувае пiд прямим впливом процеав, якi вiдбуваються у сусшльст, i насамперед в еконо-мiцi, що неминуче позначаеться на змют iнформацiйноi безпеки та ха-рактерi ГГ регулювання [23].
Висновки та перспективи по-дальших дослiджень. Вплив сучас-них реалiй на систему управлшня забезпечення iнформацiйноi безпеки формуе систему конституцшних засад, якi будуть, в майбутньому, гарантом сучасного та законного Гх регулювання. При цьому створен-ня вщповвдних засад мае адекватно реагувати на виклики кожного ета-пу розвитку шформацшного сус-пiльства. Iнформацiйна революцiя, глобалiзацiйнi iнформацiйнi про-цеси, широкий спектр нових не-гативних iнформацiйних чинниюв перетворили iнформацiйну безпеку на категоричний iмператив сучас-ностi, як важливу сферу права та сферу адмшютративно-правового регулювання. Систематизащя норм iнформацiйноi безпеки повинна вщбуватись згiдно з перелiченими конституцiйними засадами, повнiс-тю позбавляючись складних процедур, зайвих перепон та найбшьш узгодженою системою норм.
список ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ -
1. Конститущя УкраГни: Закон УкраГни в1д 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Вщомосл Верховно! Ради УкраГни. — 1996. — № 30. — с. 141.
2. Декларащя про державний суверенитет УкраГни вщ 16.07.1990 р. № 55-
XII // Вщомосп Верховно} Ради УРСР. — 1990. — № 31. — С. 429.
3. Про тформащю: Закон Украши вщ 02.10.1992 р. № 2657-Х11 // Вщо-мосп Верховно} Ради. — 1992. -№ 48. — Ст. 650.
4. Про захист персональних даних, Закон Украши // Вщомосп Верховно'} Ради. — 2010. — № 34. — Ст. 481.
5. Про Нащональну програму ш-форматизаци: Закон Украши вщ 04.02.1998 р. № 74/98-ВР? // В1-домост Верховно} Ради. — 1998. — № 27-28. — С. 181.
6. Про основи национально'} безпеки Украши, Закон Украши вщ 19.06.2003 № 964-1У // Вщомосп Верховно'} Ради. — 2003 — № 35. — С. 156.
7. Закон Украши "Про засади вну-тршньо'} 1 зовшшньо'} полпики" вщ
01.07.2010 № 2411-У1.
8. Про банки та банювську дшльшсть: Закон Украши вщ 20.03.1991 р. // Закони Украши. — К., 1996. — Т. 1.
9. Про тдприемства в Украши Закон Украши вщ 27.03.1991 р. // Закони Украши. — К., 1996. — Т. 1.
10. Про науково-техтчну шформацш: Закон Украши вщ 25.06.1993 р. // Закони Украши. — К., 1996. — Т. 5.
11. Про захист шформацп в автомати-зованих системах: Закон Украши вщ 5.07.1994 р. // Закони Укра'}-ни. — К., 1997. — Т. 7.
12. Закон Украши "Про доступ до публ1чно1 шформацп" вщ
13.01.2011 р. № 2939-У1 // Голос Украши. — 2011. — 9 лют.
13. Виноградова Г. В. 1нформацшне право Украши: навч. пошб. — К.: МАУП, 2006. — 144 с.
14. Дахова I. Поняття виконавчо'} влади та п мюце в державному меха-шзм1 Украши (конституцшний аспект) // Право Украши. — 2002. — № 12. — С. 23-27.
15. Кормич Б. А. Оргашзацшно-правов1 основи полгтики шформацшно'}
безпеки Украши: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.07 "Адмшктратив-не право i процес; фшансове право; шформацшне право" / Б. А. Кормич. — Х., 2004.-42 с.
16. Про затвердження Концепцп тех-шчного захисту шформацп в Украши Постанова КМ Украши [Елек-тронний ресурс]. — Режим доступу: http: // zakon2. rada. gov. ua
17. Цимбалюк В. С. 1нформацшне право: концептуальш положення до кодифшацп шформацшного зако-нодавства / В. С. Цимбалюк. — К.: Освита Украши, 2011. — 426 с.
18. Бегишев И. Р. Информационное оружие как средство совершения преступлений / И. Р. Бегишев // Информационное право. — 2010. — № 4. — С. 23-25.
19. Ар1стова I. В. Державна шформа-цшна политика та 'i'i реалiзацiя в дь яльносп оргашв внутршшх справ Украши: оргашзацшно-правов1 засади: дис. ... д-ра юрид. наук: спец. 12.00.07 / I. В. Аристова. — Х., 2002. — 476 с.
20. Задорожня Л. М. Питання вдоско-налення законодавства Украши у сфер1 шформацп та шформатиза-цп / Л. М. Задорожня, М. I. Коваль, В. М. Брижко // Дод. до наук. журн. "Правова информатика". — К.: Акад. правових наук, 2005. — 31 с.
21. Лткан В. А. Национальна безпека Украши: навч. поаб. / В. А. Лш-кан. — 2-ге вид. — К.: КНТ, 2009. -576 с.
22. Бачило И. Л. Информационное право. Роль и место в системе права Российской Федерации / И. Л. Бачило // Государство и право. — 2001. — № 2. — С. 5-14.
23. Колпаков В. Н. Адмшктративне право Украши: пщручник / В. Н. Колпаков, О. В. Кузьменко. — К.: Юрш-ком 1нтер, 2003. — 544 с.
