CC BY
40
Науковий огляд
Scientific Review
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 355.01:341.321.3+341.321.1]:314.48 DOI: 10.22141/2224-0586.5.100.2019.177015
Кочн 1.В.
ДЗ «Запорзька медична академ1я пюлядипломно! осв1ти МОЗ Украни», м. Запоржжя, Украна
Ан^з загальних втрат серед вмськовослужбовщв i населення при боиових дiях i Тх особливост
Резюме. У cmammi докладно npoaHaai3oeam загальт втрати (безповоротт й саттарт) серед вжськовослужбовщв i населення у численних вйнах Х1Х—ХХ1 столть, яKi вiдбулися у багатьох кратах свту, кожна з яких мае сво1 медико-саттарт особливостi. Актуальтсть дослiдження структури саттарних втрат полягае в можливостi оnтимiзaцii оргатзаци й надання екстреног медично1 допомоги, вибору необхiдних напрям^в ii покращання, тдготовки медичних кaдрiв, удо-сконалення забезпечення медичних тдроздшв табельним майном, покращення взаемоди вйськово-медичноi служби з екстреними медичними службами гaлузi охорони здоров 'я. Це дозволяе досягти окресленоi мети роботи й визначити багатоаспектт оргaнiзaцiйно-методологiчнi, логктичт, управлтсьт й лiкувaльно-реaбiлiтaцiйнi аспекти удосконалення системи лжувально-евакуащйного забезпечення в зот бойових дш. Долджена фахова втчизняна й тоземна спещальна лтература, а також шформащя з 1нтернету (понад 150 джерел) про загальт втрати у втнах серед втськовослужбовщв i цившьного населення з використанням методiв Content analysis i Open Source Intelligence (OSINT). Виявлет зaкономiрностi виникнення, величини й структури загальних втрат у втнах мають визначальне значення для оргатзаци системи лжувально-евакуащйного забезпечення вйськ (сил) i цивыьного населення в зонах надзвичайних ситуащй военного характеру, оскшьки надання екстреноiмедичноi допомоги пораненим iхворим, iх евакуащя iлжування е найважлившим складником дiяльностi вiйськово-медичноi служби й територiaльноi цивiльноi медичноi служби. Ключовi слова: воент ди; загальт втрати; вжськовослужбовщ; населення; медична допомога; огляд
Вступ
Аналiзуючи вшни й военш конфлжти, що вщ-булися за останш столтя, можна констатувати, що вони вiдрiзнялися мж собою масштабами, кшьюстю i яюстю застосовуваних засобiв зброй-но! боротьби, формами, способами й розмахом во-енних дш, загальними втратами особового складу вшськ i населення, оргашзащею лжувально-ева-куацшного забезпечення (ЛЕЗ), що значною мь рою визначае ефектившсть дiяльностi вшсько-во-медично! служби й закладiв охорони здоров'я [1—3]. Для виявлення характерних особливостей ведення вшн i военних дш у сучасних конфлжтах необхщно визначити !х сутшсть i змют, оскшьки колишш визначення, що спираються на класову
сутшсть вшн, явно застарши. На наш погляд, вш-ськовим конфлжтом мiж двома, декшькома державами або !х коалiцiями можна вважати такий стан вшськово-полггичних взаемин м1ж ними, коли сторони тд час конфронтацп, вичерпавши всi можливостi вирiшення конфлiкту мирними засобами, перейшли до застосування вшськово! сили [4, 5].
Мета роботи: дослщження, аналiз i узагальнення вггчизняного й свiтового досвщу закономiрностей виникнення, величини i структури загальних втрат у минулих i сучасних вшнах серед вшськовослуж-бовцiв i цившьного населення, визначення орга-нiзацiйних i методологiчних основ удосконалення системи ЛЕЗ у зош бойових дiй.
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Кочш 1гор Васильович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри цивiльного захисту та медицини катастроф, Державний заклад «Запорiзька медична академiя пiслядипломноí освiти МОЗ УкраТни», бульв. Вiнтера, 20, м. Запорiжжя, 69096, УкраТна; е-mail: [email protected]
For correspondence: Ihor Kochin, MD, PhD, Professor, Head of the Department of civil protection and medicine of disasters, State Institution "Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine", Vintera boulevard, 20, Zaporizhzhia, 69096, Ukraine; е-mail: [email protected]
Матерiали та методи
Дослiджена фахова вггчизняна й iH03eMHa спе-шальна лiтература, а також iнформацiя з 1нтернету про загальнi втрати у вшнах серед вшськовослуж-бовцiв i цивiльного населення з використанням методiв Content analysis i Open Source Intelligence (OSINT) [6, 7]. Важливою методолопчною осо-бливiстю проведеного контент-аналггичного до-слiдження е опрацювання велико! юлькосп шфор-мацiйних джерел про загальш втрати у вiйнах для виявлення якiсних особливостей, що досягаеться достатньо великим обсягом вибiрки (понад 150 джерел), а сама змютовна сутшсть отриманих ре-зультатiв контент-аналiзу сприяе 1х компарацп [6]. Розвиток комп'ютерних технологiй, доступнiсть 1нтернету i, як наслiдок, збiльшення шформацш-ного потоку вщкритих вiдомостей та шформацп у всесвiтньому масштабi дозволили з використанням методу OSINT провести дослщження вщкри-тих джерел шформацп i зробити il ще бшьш актуальною для вирiшення стратепчних, оперативних i прикладних проблем, пов'язаних з оргашзащею i наданням екстрено! медично! допомоги (ЕМД) вiйськовослужбовцям i цивiльному населенню в зонах бойових дш, з удосконаленням системи ЛЕЗ, iз системною оцiнкою дiяльностi вшськово-медич-но! служби Збройних сил Украши (ЗСУ), органiв i закладiв системи цившьно! охорони здоров'я, для здшснення контролю за медико-санiтарною обстановкою i задоволення потреб органiв управлшня в даних, необхiдних для прийняття обГрунтованих i правильних оперативних ршень [7].
Результати та обговорення
Анaлiз практики м1жнародних вiдносин переко-нуе, що вшськова сила мае репутацго дозволеного й широко застосовуваного шструмента зовшшньо! i внутршньо! полiтики багатьох держав. Через вшну на Сходi Укра!ни, военно-полiтичну нестaбiльнiсть на Близькому Сход^ боротьбу за вплив на свiтовi фiнaнсовi й енергетичнi потоки посилюеться глобальна военно-полiтичнa нестабшьшсть. Провiднi держави збшьшують розмiри военних витрат, ак-тивiзують розробку нових зразюв озброення, пщ-вищують штенсившсть вiйськових навчань [8—10]. Головними тенденцiями, що впливають на глобаль-ну й репональну военно-полiтичну обстановку до-вкола Украши, у наш час слщ вважати тaкi [11—13]:
— поширення практики проведення спецiaльних операцш i дiй провокaцiйного характеру для ство-рення конфлiктних ситуaцiй;
— посилення внутршньо! нестaбiльностi в сусщ-нiх державах, викликано! втручанням з боку шших держав, зниженням життевого рiвня населення, не-ефективнiстю дш керiвництвa, намаганнями етшч-них утворень сепаратно виршувати нaгaльнi про-блеми;
— штенсивна модернiзaцiя збройних сил сусщ-нiми державами, aктивiзaцiя розробок озброення й вшськово! технiки нового поколшня з принци-
пово новими можливостями вогневого ураження й управлшня;
— посилення мштаризацп довкола Украши, збГльшення шоземно! вшськово! присутностi на те-риторГях сусiднiх держав;
— активна дестабшзуюча зовнiшня полiтика й полгтика безпеки Росшсько! ФедерацГ! (РФ) щодо сусiднiх держав, а також щодо мГжнародних оргаш-зацiй, включаючи НАТО i 6С;
— вГдмова або ухилення РФ вГд виконання зобов'язань за мГжнародними договорами у сфе-рi контролю над озброеннями, змiцнення довiри й безпеки у вшськовш дiяльностi;
— модернiзацiя i вдосконалення спецiальними службами iноземних держав систем i комплексiв техшчно! розвщки, нарощування !х можливостей, спроби несанкщонованого доступу до об'eктiв ш-формацшно! iнфраструктури Украши;
— гальмування процесу договiрно-правового оформлення державних кордонiв i розмежування виключних (морських) економiчних зон i континентального шельфу м1ж державами;
— iнформацiйна вiйна РФ проти Украши.
У зв'язку з цими военно-полгтичними виклика-ми, що спричинили застосування военно! сили РФ проти Украши й виникнення втрат серед вшсько-вослужбовцiв i цивГльного населення, слiд вважати такi [13]:
— втручання у внутрiшнi справи Украши з боку РФ, спрямоване на порушення конституцiйного устрою, територГально! цiлiсностi й суверенiтету Украши, внутршньо! сошально-полггично! ста-бiльностi й правопорядку;
— протидГя реалГзаци европейського вибору украшського народу, формуванню систем колек-тивно! безпеки за участю Украши;
— невирiшенiсть питань щодо розмежування державного кордону Украши в акваторГ! Чорного й Азовського морiв, незавершешсть договГрно-пра-вового оформлення державного кордону Украши з РФ;
— спроби дестабшзацп з боку РФ сошально-по-лггично! та економГчно! ситуацГ! в Украш, а також провокування сепаратистських настроив у районах компактного проживання нацiональних меншин на територГ! Украши;
— цГлеспрямований iнформацiйний г шформа-цГйно-психологГчний вплив з використанням су-часних шформацшних технологГй, спрямований на формування негативного мГжнародного ГмГджу Украши, а також на дестабшзацш внутрГшньо! со-шально-полГгично! обстановки, загострення м1жет-нГчних Г м1жконфесшних вГдносин в Украш або и окремих регГонах Г мюцях компактного проживання нацГональних меншин;
— дГ! РФ щодо ускладнення й уповГльнення еко-номГчного розвитку Украши;
— поширення збро! масового ураження, теро-ризму, оргашзовано! злочинностГ, незаконно! тор-гГвлГ зброею Г боеприпасами, нелегально! мГграцГ!.
З урахуванням тенденцГй розвитку й характеру глобально! Г репонально! военно-полгтично! обстановки в середньостроковш перспективГ найбгльш ГмовГрне продовження вГйни РФ Гз використанням як власних збройних сил, так Г пГдтримки не пе-редбачених законом збройних формувань, теро-ристичних угруповань, найманцГв як шструменту досягнення власних ГнтересГв, що призвело до ви-никнення втрат серед вшськовослужбовщв Г цивгль-ного населення ЗСУ й усГх Гнших силових структур Г необхГдносп подальшого розвитку оргашзацшно! структури вшськово-медично! служби ЗСУ й усГх Гнших силових структур, служби медицини катастроф (СМК) Г служби швидко! медично! допомоги (СШМД) для оргашзацп Г надання ЕМД у системГ ЛЕЗ [8-12].
Отже, нестабгльшсть внутрГшньополгтично! обстановки в деяких крашах, загострення протирГч те-риторГального й нацГонально-етнГчного характеру, а також сощально-полгтична диференщац1я в низщ держав, збгльшення !х енергетично! й сировинно! залежностГ, поглиблення економГчних суперечнос-тей призводять до виникнення збройних конфлГктГв Г вГйн в окремих регГонах. Тому цГлком закономГр-не прагнення як вГтчизняних, так Г зарубГжних вш-ськових фахГвщв визначитись з розма'гттям проце-сГв, що сприяють виникненню вГйн, Г заглибитись у сутшсть сучасних военних конфлжпв Г вГйн рГзно! штенсивносп, масштабГв, форм Г засобГв ведения военних дш [9-12].
Особливо актуальною проблемою е вивчення закономГрностей виникнення, величини й структури загальних втрат у минулих Г сучасних вшнах, росшсько-украшськш вГйнГ (2014-2018 рр.) з ви-окремленням безповоротних Г сангтарних втрат, визначенням бойових Г небойових втрат, що мае визначальне значення для оргашзацп всГе! системи медико-сангтарного Г ЛЕЗ вГйськ Г цивгльного населення в зонах бойових дш. На засадах наукового аналГзу загальних втрат, ретельного науково-прак-тичного, клГнГчного, патолого-анатомГчного й судо-во-медичного дослГдження !х величини Г структури створюеться державна система медичного й фарма-цевтичного забезпечення ЗСУ й усгх Гнших силових структур Г цивгльного населення в умовах вшни.
НаявнГсть на озброеннГ сучасних збройних сил рГзномангтних засобГв збройно! боротьби, збгль-шення !х уражаючих можливостей зумовлюють складний, високоманеврений Г винищувальний характер бойових дГй. Велика напруженють, ршу-чГсть, значний просторовий розмах вшськових дГй суттево збГльшують величину безповоротних Г саш-тарних втрат не тгльки вГйськ, а й цивгльного населення [14].
Саштарш втрати вГйськ класифГкують також й за низкою Гнших ознак. У евакуацшно-транспортному аспект поранених Г хворих подгляють на ходячих Г носилкових, а також на сидячих Г лежачих, що мае ютотне значення при визначенш потреби в сангтар-ному транспортГ. ПодГляють санГтарнГ втрати вГйськ
^т
також на тяжко- Г легкопоранених. Таке диференщ-ювання мае суттеве значення при визначенш термь нГв лГкування, а отже, Г мюця, куди слГд евакуюва-ти поранених Г хворих. Особливу групу становлять нетранспортабельш поранен й хворГ. РозрГзняють нетранспортабельнГсть абсолютну (неможливють перевезення будь-якими транспортними засобами) Г вГдносну, при якш евакуацГя можлива тГльки яким-небудь певним, найбгльш щадним видом транспорту.
Небойовi саттарт втрати вГйськ включають втрати хворими, захворювання яких виникло поза впливом збро!, що застосовувалася противником, а також втрати за рахунок постраждалих вГд небойових травм. Такий подгл мае досить умовний характер, оскгльки виникнення багатьох захворювань пов'язане з бойовою обстановкою (вимушене три-вале охолодження, перевтома, психолопчне напружена тощо).
У сучасних умовах вшни величина й структура сангтарних втрат залежать: вГд характеру й напру-женостГ бойових дш; масштабГв Г умов застосування сторонами рГзних видГв збро!; щгльностГ й ступеня захищеностГ украшських вГйськ; клГмато-геогра-фичних особливостей мГсцевостГ тощо [15]. Щ ж чинники ютотно впливають на величину й структуру сангтарних втрат серед цивгльного населення, що опинилося в зон бойових дГй. У зв'язку з цим для правильного визначення величини й структури сангтарних втрат серед вшськовослужбовшв Г населення необхщний всебГчний аналГз бойово! обстановки в кожному конкретному випадку [16].
Знищення арсеналГв ядерно! й х1мГчно! збро! не зменшуе ГмовГрностГ виникнення осередюв масово-го ураження людей унаслщок збройного руйнуван-ня потенцГйно небезпечних об'екпв Г об'ектГв шд-вищено! небезпеки (атомнГ електростанцГ!, хГмГчнГ тдприемства, гГдроелектростанцГ! тощо). ОкрГм того, багато кра!н ведуть розробки щодо удоскона-лення звичайних вищв збро!: високоточно! збро!, боеприпасГв об'емного вибуху, а також створення нових, незвичайних видГв збро!, таких як: лазерна, радюлопчна, радГочастотна, шфразвукова, геофГ-зична, галюциногенна, генетична зброя тощо. За висновками експертГв з вшськово! медицини, роз-ма'гття сучасно! збро! Г збгльшення и потужностГ е визначальним фактором, що спричинить не тгльки збгльшення величини безповоротних та ускладнен-ня структури санГтарних втрат, а й збгльшення серед них частки смертельно поранених [1, 8, 10].
З удосконаленням збро!, збгльшенням чисель-ностГ вГйськ Г тривалостГ бойових дГй саттарт втрати стають усе бгльшими. Так, у Кримськш вш-нГ 1853-1856 рр. число поранених Г контужених у Ро-сГйськГй ГмператорськГй армГ! досягло 81 тис. осГб, в росГйсько-японськГй вшш 1904-1905 рр. — 152 тис. осГб, у ПершГй свГтовГй вшш 1914-1918 рр. — 3748 тис. осГб. Ще бГльшими були сангтарш втрати у ДругГй свГтовГй вшш 1939-1945 рр. ТГльки за 4 мю. 1943 р. (5 червня — 5 жовтня) кгльюсть поранених
у нiмецькiй армИ перевищила 1750 тис. oci6. У днi найбшьш тяжких 6oïb середньодобовi caHiTapHi втрати в шмецькш армИ перевищували 14 тис. солдата i офiцеpiв [17].
yci вiйни минулого супроводжувалися великою кiлькicтю iнфекцiйних та шших масових за-хворювань, вщ яких виходило з ладу бшьше вш-cьковоcлужбовцiв, н1ж у результата бойових втрат. У Кримськш вшш cпiввiдношення числа хворих i поранених у воюючих apмiях становило 4 : 1, у ро-сшсько-турецькш вiйнi 1877—1878 рр. — 18 : 1, у ро-сшсько-японськш вiйнi — 2 : 1, у Першш cвiтовiй вiйнi — 3 : 1. Досить незначною була захворювашсть на iнфекцiйнi хвороби в радянських збройних силах пщ час шмецько-радянсь^ вiйни (1941—1945 рр.) [17]. 1нфекцшш захворювання aктуaльнi як для цившьного населення, так i для вшськовослужбовщв уск армш Вони aктуaльнi як у мирний час, пщ час миротворчих мюш, так i у военний [18].
У шмецько-радянськш вiйнi 1941—1945 рр. за-гaльнi втрати радянсь^ армИ становили 26 853 448 оаб (100 %), з яких безповоротш — 8 509 300 оаб (31,7 %) i caнiтapнi — 18 344 148 оаб (68,3 %), або у сшввщношенш 1 : 2. Загальш втрати армИ США пiд час локaльноï вшни у В'етнaмi 1965—1973 pp. становили 362 538 оаб, з яких безповоротш — 59 363 оаб (16,4 %) i саштарш — 303 175 оаб (83,6 %), у сшввщношенш 1 : 5.
Загальш втрати 40-ï армИ, що вела протягом 1979—1989 pp. бойовi дИ на територИ Демократич-roï Реcпублiки Афгaнicтaн (ДРА), за зведеними да-ними Генерального штабу Збройних сил СРСР (ЗС СРСР), становили 480 588 оаб (100 %), iз них безповоротш — 14 163 оаб (2,9 %), серед яких 13 833 оаб загинули i 330 оаб зникли безвюти й потрапили
в полон, а саштарш — 466 425 оаб (97,1 %), тобто '][х cпiввiдношення 1 : 33 (табл. 1) [17].
Удосконалення звичaйноï збро'][, застосування нових зacобiв ураження й пов'язaнi з цим змши в засобах i хapaктеpi збpойноï боротьби зумовлюють, по-перше, значне зростання безповоротних втрат, а по-друге, ускладнення структури caнiтapних втрат [17].
Так, у cтpуктуpi саштарних втрат певне мicце поciдaють так зваш пcихологiчнi втрати (ПВ), пщ якими pозумiють особовий склад, який залишив-ся в строю, але втратив боездатшсть унacлiдок дИ сильних психотравмуючих фaктоpiв. Поняття ПВ — збipне. Воно включае результат piзномaнiт-них типiв пcихiчних pеaкцiй, piвнiв потpяciнь, piз-них негативних наслщюв, викликаних бойовими подразниками. У боях iз високою iнтенcивнicтю piзко зростае вщсоток вiйcьковоcлужбовцiв, якi належать до розряду пcихологiчних втрат, як серед новобранщв, так i серед оиб, якi показали paнiше невисоку психолопчну cтiйкicть до фaктоpiв бою. Вщомий зв'язок мiж зростанням ПВ i тривалютю перебування на фpонтi [19]. За даними дослщжень, кiлькicть пcихiчно хворих (caнiтapнi пcихологiчнi втрати) у роки Пеpшоï cвiтовоï вiйни в шмецькш армИ збiльшувaлacя зi збшьшенням тpивaлоcтi ве-дення бойових дш i у зв'язку з тим, що зростала кшьюсть поразок, невдач на фронтах. Так, в серп-ш 1914 р. у шмецькш армИ на 360 поранених припадав лише 1 вшськовослужбовець iз пcихiчним розладом, а вже в лиcтопaдi — 1 на 30 поранених, у грудш — 1 на 20, у 1915—1916 pp. — 1 на 10, а в 1916—1917 pp. — 1 на 9 поранених. Пд час Чет-веpтоï арабо^зрашьсь^ вшни (1973 р.) кожний четвертий евакуйований вшськовослужбовець мав
Таблиця 1. Загальш втрати Збройних сил СРСР у нмецько-радянськй вйн й пщ час бойових дй у Демократична Республц Афганстан, втрати армп США у В'етнамi
Загальт втрати Вшни (збройш конфлшти)
ЗС СРСР у шмецько-радянськш вшш (1941-1945) Армiя США у В'eтнамi (1965-1973) 40-ва армiя в ДРА (1979-1989)
Ктьмсть oci6 % Кшьмсть oci6 % Кшьмсть oci6 %
Безповоротш 8 509 300 31,7 59 363 16,4 14 163 2,9
CaHiTapHi 18 344 148 68,3 303 175 83,6 466 425 97,1
Усього 26 853 448 100,0 362 538 100,0 480 588 100,0
Таблиця 2. ¡мов'/рний розподл втрат у ЗСУ вщ сучасних видiв звичайно!' зброУ
Види звичайно! збро1 Загальт втрати (%)
Безповоротш Саштарш Усього
Вогнепальна зброя 25 75 100
Осколково-фугасш боеприпаси 40 60 100
Касетш боеприпаси 40 60 100
Боеприпаси об'емного вибуху 40 60 100
Високоточна зброя 70 30 100
m
Таблиця 3. Характеристика сантарних втрат в 'щ сучасних вид'1в звичаино) збро)'
за ступенем тяжкост (%)
Види звичайноУ зброУ Саытарш втрати (за ступенем тяжкостi)
Легкi СередньоУ тяжкостi Тяжю Украй тяжк
Вогнепальна зброя 30 30 15 25
Осколково-фугаснi боеприпаси 35 40 20 5
Касетш боеприпаси 15 30 45 10
Боеприпаси об'емного вибуху 50 30 10 10
Високоточна зброя 15 15 20 50
Запалювальш сумiшi 15 55 20 10
тгльки психоневролопчну травму. Треба вщмггити, що вшськовослужбовш вказано! категорИ саштар-них втрат втрачають боeздaтнicть у бшьшосп ви-пaдкiв на 2—3 доби, а близько 70 % вщновлюють ïï протягом пеpшоï доби. Вщ швидкого виводу цих вiйcьковоcлужбовцiв 3i стану неpвово-пcихiчного шоку значною мipою залежать строки вщновлен-ня боездатност частин, якi постраждали вiд удapiв противника [20—22].
У табл. 2 наведена ймовipнa характеристика загальних втрат вщ сучасних видiв звичaйно'ï збpоï [23].
Бойовi caнiтapнi втрати (збipне поняття — по-ранеш) — це втрати особового складу вшськ, cпpичиненi дiею будь-якого виду збpоï чи iншого уражаючого фактора тд час виконання бойового завдання. Перманентне удосконалення озброень, широке використання мшно-вибухових зacобiв у локальних вшнах i збройних конфлiктaх спричи-няють виникнення масових втрат серед населення й вшськовослужбовщв, що супроводжуються мно-жинними пораненнями piзних частин тiлa, висо-ким piвнем зaгибелi й швалщизацИ серед уражених (табл. 3) [23].
За етюпатогенетичною ознакою бойовi саштарш втрати подляють на 6 клаав: I — мехaнiчнi ушкоджен-ня; II — теpмiчнi ураження; III — радаацшш ураження; IV — ураження отруйними речовинами; V — ураження бактерюлопчними засобами; VI — реактивш стани вщ застосування збpоï масового ураження [24].
Найважлив^ чинники, що визначають кгль-юсний i якicний склад caнiтapних втрат, особли-воcтi медичного забезпечення населення й вшськовослужбовщв при надзвичайнш ситуацИ (НС) военного характеру:
— велика ймовipнicть виникнення в короткий пром1жок часу масових сангтарних втрат, у струк-туpi яких будуть переважати тяжи й комбiновaнi форми ураження;
— небезпека застосування збройними силами РФ нових видГв збро'^ характер впливу яких на лю-дину i методи надання медичноï допомоги при ïх застосуванш можуть виявитися недостатньо вщо-мими для медичного персоналу;
— неввдповщшсть м1ж потребою в ЕМД у зон бойових дш i можливостями закладГв цивiльноï
охорони здоров'я i вiйcьковоï медицини з ïï на-дання;
— небезпека зараження територИ радюактив-ними, отруйними речовинами й патогенними бю-лопчними агентами при застосуванш збройними силами РФ збpоï масового ураження або внаслщок навмисного руйнування ворогом потенцшно не-безпечних об'екпв, нанесення по ним прицгльних артилершських i ракетно-бомбових ударГв, прове-дення терористичних акпв;
— нестшкий санГтарно-епГдемГчний стан у зон бойових дш i прилеглих теpитоpiях, на шляхах ева-куацИ i в районах розмщення евакуйованого населення й б1женшв.
Бомбардування Югослава силами НАТО (Ope-ration Allied Force, вшськова операщя «Со-юзна сила») тд час вшни в КосовГ (24 березня — 10 червня 1999 р.). Шд ударом опинилися як вш-ськовГ об'екти, так i цившьна iнфpacтpуктуpa. До тяжких еколопчних нacлiдкiв призвели також прищльт paкетно-бомбовi удари по об'ектах хiмiчноï i нaфтопеpеpобноï промисловост гад час бомбардувань Югослава в 1999 р. Загальна кшьюсть загиблих цившьних оиб становила по-над 1700, у тому числГ майже 400 дiтей, близько 10 тисяч оаб були тяжко поранеш. Безвicти зникла 821 особа. Сшвввдношення втрат серед вшсько-вослужбовщв i цивгльного населення становило 1 : 15. Наслщки вiйcьковоï операцИ «Союзна сила» негативно впливали на здоров'я цивгльного населення й спричиняли виникнення випадюв про-меневоï хвороби i тсля ïï закшчення, оскшьки збройн сили НАТО використовували при бом-бapдувaннi боеприпаси з радюактивним збвдне-ним ураном [25].
Для порГвняння зауважимо, що гад час вшни США у В^т^мГ (1959—1975 pp.) на одного вбитого вшськовослужбовця припадало 10 загиблих мирних жш^в [26]. У роки Пеpшоï cвiтовоï вшни (1914—1918 pp.) втрати серед цивгльного населення становили 5 % ви уах безповоротних втрат. У Другу сватову вшну (1939—1945 pp.) — 48 %. Пд час вшни в Коpеï (1950—1953 pp.) — 84 %. Тому орга-нiзaцiя медичного забезпечення населення ЕМД в умовах cучacноï вшни буде значною м1рою залежа-
ти вщ характеру, масштабу военних дiй i виду за-стосованих засобiв ураження, що суттево пщвищуе значення служб цивiльного захисту й медицини катастроф [22—26]. Проаналiзована iнформацiя про вiйни й бойовi дп минулих часiв мае суттеве значення для розумшня мжнародних полiтичних про-цесiв i цившзацшного поступу сучасного людства, оскiльки ниш вшна охопила Укра1ну й вимагае розв'язання з урахуванням сучасного стану розви-тку озброення i збройних сил.
Бойовi дп вiйни на Донбас почалися iз захо-плення 12 квiтня 2014 р. росшськими диверсшни-ми загонами, керованими офщерами спецслужб РФ, укра!нських мiст Слов'янська, Краматорська i Дружювки, де росшсью диверсанти озброши мю-цевих колаборанта захопленою у вщдшках МВС зброею i прийняли до сво!х лав.
В умовах неспротиву мюцевих силових структур Украши, а iнодi й вщкрито! спiвпрацi невелик штурмовi загони росiйських диверсантiв у наступш днi взяли пiд контроль Горлiвку та iншi мiста Донеччини й Луганщини. 13 квiтня 2014 р. у вщповщь на вторгнення диверсшних загонiв було оголошено про початок антитерористично! операцп (АТО) в Укра!ш без уведення военного стану iз залученням ЗСУ. Перекинул в район Слов'янська й Краматорська спецпщроздши СБУ i ЗСУ прийняли перший бш зранку 13 квггня в Семенiвцi, передмiстi Слов'янська. Зоною прове-дення АТО було охоплено Донецьку й Луганську област (з 14 квггня 2014 р.), а також 1зюмський район i м. 1зюм Харювсько! областi (з 14 кви"ня по 7 вересня 2014 р. i з 2 грудня 2015 р.). АТО тривала з 14 квиня 2014 р. до 30 квиня 2018 р., тсля чого була введена Операцiя об'еднаних сил [27]. Дина-мжа загально! кшькосп загиблих вшськовослужбовщв силових структур Украши на росшсько-
украшськш вшш 2014—2018 pp. по роках i мюяцях подана в табл. 4 [28, 29].
У щлому можна констатувати, що найбшь-шi втрати вшськовослужбовщв силових структур Украши на росшсько-украшськш вшш 2014—2018 pp. припадають на липень — серпень 2014 р., що пов'язано насамперед iз прямою участю в боях на Донбас росшсько! армп — Ря-зансько! i Костромсько! повггряно-десантних дивiзiй. Було й декiлькa випадюв великих одно-моментних втрат: 49 вшськовослужбовщв за-гинуло 14 червня 2014 р. у збитому бойовиками пщ Луганськом вшськово-транспортному лiтaку «1л-76»; 37 вiйcьковоcлужбовцiв загинули пщ час обcтpiлу pоciйcькою apтилеpiею базового табору пiд Зеленотллям у нiч на 11 липня 2014 р. Великих втрат ЗСУ зазнали пщ час виходу з ото-чення в район 1ловайська нaпpикiнцi серпня
2014 р., а також у боях пщ Дебальцево в лютому
2015 р. [30].
За шформащею бюро судово-медично! екс-пертизи станом на листопад 2014 р., причинами зaгибелi серед особового складу силових структур Украши були таю [29]:
— поранення тулуба, грудей, живота, таза з по-шкодженнями й руйнуваннями внутршшх орга-шв — 24,3 %;
— поранення голови з руйнуванням головного мозку й переломами исток черепа — 15,2 %;
— руйнування всього тша вщ одночасного впливу тупих предмета i вибухово! (ударно!) хвилi при пaдiннi повiтpяних транспортних зacобiв — 10,3 %;
— вплив вибухово! (ударно!) хвилi, що пpивiв до руйнування тша, — 5,8 %;
— поранення кшщвок, у тому чи^ '!х руйнування й вщ'еднання з ушкодженнями мапстраль-
Таблиця 4. Динамка загально)' к'шькост'1 загиблих вiйськовослужбовцiв силових структур УкраУни на росшсько-украУнсьюй в'/йш 2014-2018 рр. по роках i м'кяцях
Мгсящ Роки
2014 2015 2016 2017 2018
CÍ4eHb - 272 46 30 26
Лютий - 298 40 32 15
Березень 2 55 57 54 20
Кв^ень 7 55 46 29 17
Травень 70 73 55 19 19
Червень 140 78 56 42 21
Липень 326 70 66 29 17
Серпень 704 83 45 23 24
Вересень 191 41 39 16 19
Жовтень 313 39 42 19 21
Листопад 122 56 27 22 15
Грудень 70 37 40 37 12
Усього 1745 1157 559 352 226
m
Таблиця 5. Пор'вняльна таблиця втрат серед поранених вшськовослужбовщв зброиних сил
на етапах медично'У евакуацп
КраУна Вмна Втрати,%
СРСР Радянсько-афганська вiйна (1979-1989 рр.) 4,6
Роая Перша чеченська вiйна (1994-1996 рр.) 1,5
Роая Друга чеченська вмна (1999-2000 рр.) 0,8
США Вмна в 1раку (20.03.2003-01.05.2003) 2,5
США Вмна в Афганюташ (2001-2014 рр.) 0,7
Украша Росiйсько-украïнська вiйна (на листопад 2014 р.) 0,8
них судин i гострою масивною крововтратою —
5,1 %;
— поранення шт з пошкодженням мапстраль-них кровоносних судин, шийних хребщв i спинного мозку — 2,2 %;
— шшГ — 37,1 %.
АналГз причин смерт i ïх класифжащя необ-хщш перш за все для пеpевipки пpaвильноcтi за-стосованих лiкувaльно-евaкуaцiйних зaходiв, для з'ясування cвоечacноcтi, повнощнносп й до-щльносп ïх застосування, а отже, i для розробки нових, бгльш досконалих методiв оргашзацИ i на-дання ЕМД пораненим i запобпання можливим ускладненням.
За даними Вшськово-медичного департаменту МО Украши [27], завдяки нaлежнiй оргашзацп й наданню cвоечacноï i якicноï ЕМД штатною медичною службою вшськових шдроздЫв pi-вень cмеpтноcтi поранених вшськовослужбовщв на етапах медичноï евакуацИ вдалось знизити до 0,8 % (табл. 5).
2 жовтня 2015 р. МО Украши надало дан щодо втрат у ЗСУ за 2014—2015 pp. — 2027 загиблих вшськовослужбовщв, ¡з них бойовГ втрати — 1430 (70,60 ± 1,01 %), небойовi втрати — 597 (29,40 ± ± 1,01 %). Серед небойових втрат: самогубство — 171 (28,60 ± 1,85 %), нещасш випадки — 137 (22,90 ± 1,72 %), умисне вбивство — 90 (15,10 ± ± 1,47 %), дорожньо-транспортш пригоди — 112
(18,80 ± 1,59 %), порушення зaходiв безпеки — 21 (3,50 ± 0,75 %), ¡з них необережне поводження зГ зброею — 66 (11,10 ± 1,29 %).
За даними Головноï вiйcьковоï прокуратури [27] станом на 10 червня 2016 р., небойовГ втрати украшсь^ армИ складають 1294 вшськовослужбовця (табл. 6).
За даними ЗСУ, кглькють бойових втрат впро-довж 2016 р. була нижчою за небойовк 211 проти 256 [27]. Протягом 2016 р. внаслщок бойових дГй загинуло 211 вшськовослужбовщв ЗСУ, а сангтар-m втрати склали 1277 вшськовослужбовщв. При цьому небойових втрат було на 65 % менше, шж бойових. У 2017—2018 pp. спостерГгалася тенден-цГя до значного зменшення (удвГчГ) небойових втрат у шдроздглах ЗСУ.
За даними Головноï вiйcьковоï прокуратури [27], станом на 27 жовтня 2018 р. небойовГ втрати укра-шсь^ армИ становлять 2677 вшськовослужбовщв (табл. 7).
Важливу роль у медичному забезпеченш населення при надзвичайних ситуац1ях военного характеру покликан вщграти медичн шдроздгли й частини вГйськ цивгльного захисту (ЦЗ). Створю-ване вщповщно до положень вiйcьковоï доктрини угрупування медичних сил ЦЗ повинно бути гото-ве здшснювати медичне забезпечення рятувальних операцш в осередках ураження в будь-яких умовах обстановки, при рГзних варГантах военних дш i видГв
Таблиця 6. НебоИов '1 втрати ЗброИних сил УкраУни станом на 10 червня 2016 р.
Вид небойових втрат Ктьмсть oci6 Питома вага, % (Р ± m) Ранг
Хвороби 405 31,30 ± 1,29 1
Самогубство 259 20,00 ± 1,11 2
Нещасш випадки 148 11,40 ± 0,88 3
Умисне вбивство 121 9,30 ± 0,81 4
Дорожньо-транспортш пригоди 112 8,70 ± 0,78 5
Необережне поводження 3i зброею 111 8,60 ± 0,77 6
Отруення, алкоголь, наркотики 96 7,40 ± 0,73 7
Порушення заходiв безпеки 40 3,10 ± 0,48 8
1ншл 2 0,20 ± 0,12 9
Усього 1294 100,0
Таблиця 7. Небоиов! втрати Зброиних сил Укра'ни станом на 27 жовтня 2018 р.
Вид небойових втрат Кiлькiсть oci6 Питома вага, % (Р ± m) Ранг
Хвороби 891 33,30 ± 0,91 1
Самогубство 615 23,00 ± 0,81 2
Нещасш випадки 177 6,60 ± 0,48 5
Умисне вбивство 228 8,50 ± 0,54 4
Дорожньо-транспортш пригоди 318 11,90 ± 0,63 3
Необережне поводження зi зброею 172 6,40 ± 0,47 7
Отруення, алкоголь, наркотики 175 6,50 ± 0,48 6
Порушення заходiв безпеки 101 3,80 ± 0,37 8
Усього 2677 100,0
сучасно! збро!, яку може застосувати ворог. Це мож-ливо лише за наявност чiтко розроблених оргашза-цiйних основ побудови сучасно! системи медичного забезпечення населення в НС военного характеру [31].
В умовах вшни iз застосуванням сучасних засо-бiв збройно! боротьби, включаючи зброю масового ураження, внаслщок знищення л^вально-профь лактичних закладiв (ЛПЗ), запасiв медичного майна й виходу з ладу медичного персоналу в осередках ураження, як правило, буде вщсутня можливють для надання постраждалим ЕМД у повному обсязi на мiсцi [10, 11]. З ще'1 причини з метою надання по-вноцшно! медично! допомоги ураженому населен-ню й здшснення стацiонарного лiкування плануеть-ся його евакуацiя в ЛПЗ, шдготовлеш для надання екстрено! квалiфiковано! i спешалiзовано! медично! допомоги. Для виршення цього завдання розробле-но систему ЛЕЗ ураженого населення [32].
У даний час дiе прийнята двоетапна система ЛЕЗ для населення з евакуащею за призначенням. Перший етап — бригади постшно! готовност служби медицини катастроф i служби швидко! медично! допомоги. Другий етап — ЛПЗ, що оргашзацшно пщ-готовленi, забезпеченi матерiальними засобами й квалiфiкованими медичними кадрами для надання екстрено! квалiфiковано! i спещалiзовано! медично! допомоги [33, 34]. Разом з тим фахiвцi вшсько-во-медично! служби, що мають великий особистий досвщ участi в локальних вiйнах останнiх десяти-лiть, вщзначають: якщо система ЛЕЗ, види й обсяги медично! допомоги на етапах медично! евакуацп в умовах велико! або репонально! вшни обГрунтоваш й визначеш, то для умов локальних вшн таких на-укових розробок немае. У свгт цього вмшня ке-рiвникiв вiдповiдних ланок СМК i СШМД обрати найбшьш оптимальний для уражених, ефективний i економiчний для служби варiант оргашзацп ЛЕЗ потрiбно вважати основним показником !х високо! професшно! квалiфiкацl1 [35].
Останшми роками загальновизнаною стае необхiднiсть мiшмiзащ! часу до початку надання квалiфiковано! й спещалiзовано! медично! допомоги постраждалим, тому що в структурi сучас-
но! бойово! травми значну питому вагу становлять тяжкi поеднанi й множинш поранення. За даними досвщу медичного забезпечення вшськ пiд час пер-шо! вшськово! кампанп в Чечш, частка поранених з поеднаними й множинними пораненнями стано-вила понад 30 % вiд кiлькостi саштарних втрат по-раненими, близько 10 % становили тяжкг й вкрай тяжы поранення [15, 17, 21]. В умовах локальних вшн i збройних конфлiктiв наближення медично! допомоги до постраждалих залежно вщ конкретно! обстановки забезпечуеться як за рахунок !х ранньо! евакуацп повиряним транспортом безпосередньо з району втрат, так i шляхом розгортання польових медичних формувань поблизу зони бойових дiй з подальшою евакуацiею поранених i хворих повггряним шляхом у тил [15, 32].
Актуальне також питання про склад угрупован-ня сил i засобiв, призначених для медичного забезпечення ураженого населення в сучасних вшнах. Враховуючи той факт, що при локальних вшнах i збройних конфлжтах, як правило, военний стан не оголошують i загальну мобшзацго не проводять, в цих умовах найбшьш доцгльний варiант створення угруповання медичних сил i засобiв — включення до його складу добре оснащених i пiдготовлених формувань i установ СМК, Мiноборони, шших мшгс-терств i вщомств [33]. У цьому випадку для надання ЕМД ураженому населенню можуть бути залучеш бригади должарсько! допомоги, лжарсько-сестрин-ськi бригади, бригади спецiалiзованоI медично! допомоги, польовi багатопрофiльнi госпи^ (ПБГ), медичнi загони спецiального призначення Мшобо-рони, санiтарно-епiдемiологiчнi загони й iншi фор-мування СМК [36]. Наявшсть у медичного персоналу СМК статусу рятувальника забезпечуе сошальш i юридичнi гарант!! в разi втрати працездатностi й загибелi при виконанш службових обов'язкiв у зош вiйськових дiй. При цьому найважлившою умовою ефективно! роботи медичного персоналу СМК мае бути органiзацiя м1жв1домчо! взаемодп залучуваних медичних сил i засобiв з оргашзаци медичного забезпечення ураженого населення [31, 34].
До складу угруповання медичних сил, що за-лучаються до лжвщаци наслщюв НС военного
характеру, необхщно включати також на добро-вгльнш (контрактнГй) основГ медичний персонал приватних, гуманГтарних Г суспгльних медичних Г санГтарних установ Г оргашзацш. ДосвГд оргашзацг! медичного забезпечення постраждалого населення в збройних конфлжтах Г локальних вГйнах ХХ-ХХ1 столгть свГдчить про те, що зазвичай при цих видах военних дш одночасного виникнення осередкГв масових санГтарних втрат серед населення не вГд-буваеться, а надходження постраждалих на етапи медично! евакуацг! розтягуеться на весь перюд вш-ни. При роботГ в таких умовах продемонстрували свою ефектившсть мобгльн медичнГ формування СМК — ПБГ Г медичш загони спещального призна-чення [16, 24, 33].
АналГз роботи ПБГ з медичного забезпечення ураженого населення ид час вГйськових дГй показав, що при повному розгортанш в район збройно-го конфлГкту госпгталь здатний за добу прийняти, провести медичне сортування й надати квалГфжо-вану (з елементами спещалГзовано!) медичну допо-могу 250 ураженим Г здшснити тимчасову госпгта-лГзацГю 100-150 нетранспортабельних уражених за добу. Перебуваючи в зон военних дш, госпгталь за-безпечуе роботу в автономному режимГ до 15 дГб без поповнення запасГв медикаментГв Г замши медперсоналу, що шдтверджуе висновки про те, що фор-мування державно! СМК подГбного типу можуть ефективно працювати в зонах локальних збройних конфлГктГв [19, 21, 31, 35].
Висновки
1. Вивчення закономГрностей виникнення, вели-чини й структури загальних втрат у минулих Г сучас-них вГйнах мае визначальне значення для оргашзаци системи ЛЕЗ вшськ (сил) Г цивгльного населення в зонах надзвичайних ситуацГй военного характеру, оскгльки надання екстрено! медично! допомоги по-раненим Г хворим, гх евакуацГя й лГкування е найваж-ливГшим складником дГяльностГ вшськово-медичноТ служби й територГально! цивгльно! медично! служби.
2. НаявнГсть на озброеннГ сучасних збройних сил держав рГзноманГтних засобГв збройно! боротьби, збГльшення !х уражаючих можливостей зумовлю-ють складний, високоманеврений Г винищувальний характер бойових дш, а велика напруженГсть, рГшу-чють, значний просторовий розмах вГйськових дш значно збгльшують величину загальних втрат (без-поворотних Г санГтарних) не тгльки вГйськ, а й цивгльного населення.
3. Аваршно-рятувальш пГдроздгли ЦЗ Г !х медичнГ сили, державна СМК повиннГ бути оргашзацш-но, психологГчно й матерГально готовими здГйсню-вати медичне забезпечення рятувальних операцГй Г надання ЕМД в осередках ураження в будь-яких умовах обстановки, при рГзних варГантах проведен-ня военних дГй Г використанш рГзних видГв сучасно! збро!, що може застосувати супротивник.
4. Особовий склад медично! служби ЗСУ повинен постшно вивчати досвГд вГйн Г збройних кон-
^т
флжпв, щоб розумГти особливостГ ведення сучасних бойових дш, закономГрностГ виникнення загальних втрат (безповоротних Г санГтарних) не тгльки вшськ, а й цивгльного населення в рГзних умовах бойово! дГяльностГ вшськ (сил) Г накопичувати власний досвГд щодо вдосконалення вае1 системи надання екстрено! медично! допомоги постраждалим у воен-ний час.
5. Завдання, якГ вирГшуються при органГзацг! Г наданнГ екстрено! медично! допомоги вГйськово-службовцям Г цивГльному населенню, що виника-ють при бойових дГях, вГдГграють важливу роль у забезпеченнГ боездатностГ ЗСУ, пГдвищеннГ мобГлГ-зацГйно! готовностГ, стГйкостГ економГки Г вГдповГда-ють нацГональним Гнтересам держави.
6. Система медичного забезпечення ЗСУ й цивгльного населення пщ час вшни повинна буду-ватися на засадах наукового аналГзу й ретельного науково-практичного дослвдження величини Г структури загальних втрат (безповоротних Г са-нГтарних) не тГльки вГйськ, а й цивГльного насе-лення.
7. У сучаснш вшш, що вГдбуваеться в СхГдному регГонГ Укра!ни, особливо в !! початковий перГод, величина Г структура загальних втрат (безповорот-них Г санГтарних) не тГльки вГйськ, а й цивГльного населення в основному залежать вГд видГв збро!, складу угрупування вГйськ, !х ешелонування, ступе-ня захисту, а також вГд виду бойових дш.
8. МасовГ санГтарнГ втрати серед вГйськ Г цивГль-ного населення в умовах сучасно! вГйни е характерною особливГстю застосування звичайно! збро!, яка наближаеться за своею уражаючою силою до ядерних боеприпасГв надмало! потужностГ, характе-ризуються яскраво визначеною нерГвномГрнГстю за напрямками й часом виникнення, що потрГбно вра-ховувати при органГзацГ! системи ЛЕЗ.
9. Обсяг екстрено! медично! допомоги на етапах медично! евакуацГ! пораненим Г хворим вГйсько-вослужбовцям, потреба в засобах збору й евакуацп, лГкувальних закладах, у медичному майнГ перебу-вають у прямГй залежностГ вГд величини санГтарних втрат вшськ у бою.
10. У пщготовш медичного персоналу ЗСУ, СМК Г СШМД слГд значну увагу придгляти особливостям надання ЕМД пораненим з поеднаною бойовою травмою, що пов'язано з !х домГнуванням у структу-рГ санГтарних втрат.
11. Одночасшсть, масовГсть, рГзноманГтнГсть бо-йових уражень, особливостГ !х виникнення змушу-ють органГзовувати надання екстрено! медично! до-помоги, квалГфГковано! Г спецГалГзовано! медично! допомоги пораненим Г хворим, вшськовослужбов-цям Г цивГльному населенню не в одному госпГталГ, як це прийнято в практицГ мирного часу, а в декГль-кох закладах, ешелонованих вГд мГсця бойових дГй до тилу.
12. Результати аналГзу лГкувально-евакуацГйно! характеристики поранених Г хворих визначають потребу в рГзних видах санГтарного транспорту для
евакуаци, силах i засобах для надання медично! до-помоги, CTpyKTypi л1жково! мережi, noTpe6i в рiзних видах медичного майна й техшки.
13. Дiя рiзних видiв збро!, рiзна величина й структура санiтарних втрат супроводжуються низкою суттевих особливостей, що створюють виключну рiзноманiтнiсть, складнiсть i трyдомiсткiсть лГку-вально-евакуацшних заходiв, якi медична служба повинна оргашзувати й проводити пщ час бойових дiй.
14. Величина i структура санiтарних втрат характеризуют уражаючу дiю сучасно! збро!, але необхщ-но враховувати те, що зброя перебувае в постшному розвитку й у майбутньому це призведе до змши ве-личини й характеру санiтарних втрат.
Перспективи подальших дослвджень полягають у перманентному дослщженш загальних втрат (без-поворотних i санiтарних) серед вшськовослужбов-щв i населения внаслiдок бойових дш на територГ! Укра!ни як шформацшно! основи удосконалення системи лiкyвально-евакyацiйного забезпечення.
Конфл1кт 1нтерес1в. Автор заявляе про вщсутшсть конФлГкту iнтересiв i власно! фшансово! зацжавле-ностГ при шдготовщ дано! статтi.
Список лтератури
1. Слюсаренко А.В. Досвiд ведення бойових дш у локальних вшнах ктця ХХ — початку ХХ1 столть та його використання у тдготовщ Збройних Сил Украгни. Lviv Polytechnic National University Institutional Repository. 2006.
2. Summers Harry G. A critical analysis of the Gulf War. 1994. 218р.
3. Watson Bruce W., Bruce G. Military Lessons of the Gulf War. International analysis Group on the Gulf War. 1993. 320р.
4. Арон Р. Мир и война между народами. М.: Nota Bene, 2000. 879 с.
5. Усиков АВ, Бурутин Г.А., Гаврилов В.А., Ташлы-ков С.Л. Военное искусство в локальных войнах и вооруженных конфликтах: вторая половина XX — начало XXI века. М.: Воениздат, 2009. 764 с.
6. Контент-анализ. URL: https://www.krugosvet.ru/enc/ lingvistika/kontent-analiz
7. Разведка на основе открытых источников. URL: http://www.in4sec.com.ua/razvedka-na-osnove-otkry-ty-h-is-tochnikov-open-source-intelligence-osint/
8. Слипченко В.И. Войны шестого поколения: оружие и военное искусство будущого. М.: Вече, 2002. 384 с.
9. Marquand R. Chinese Build a High-Tech Army Within an Army. The Christian Science Monitor, 17 November 2005. URL: http://taiwansecurity.org/News/2005/CSM-171105.htm
10. Панфыов О.Ю., Кротюк В.А. Сучасна вшна: проблема осмислення характеру та змсту. Наука i техт-ка Повтряних Сил Збройних Сил Украгни. 2010. № 1(3). С. 47-52.
11. Требш М.П. Украгна i втни шостого поколшня. Укра-гнський сощум: сощально-полтичний аналiз сучасностi та прогноз майбутнього: Зб. тез XVII Всеукр. студент. наук.-практ. конф, 10 грудня 2015р. Хартв, 2015. С. 21-25.
12. Парахонський Б.О., Яворська Г.М., Резшкова О.О. Мiжнародне безпекове середовище: виклики i загрози нацю-
нальнт безпещ Украгни/за ред. К. А. Кононенка. К.: Н1СД, 2013. 56 с.
13. Указ президента Украгни «Про ршення Ради на-щональног безпеки i оборони Украгни вiд 2 вересня 2015 року «Про нову редакцт Военног доктрини Украгни»» в1д 24.09.2015 № 555/2015. URL: http://www.mil.gov.ua/ diyalnist/reformi-ta-planuvannya-u-sferi-oboroni/voenna-doktrina.html
14. Уражаюча дiя сучасног зброг i характеристика саш-тарних втрат. URL: https://ppt-online.org/37598
15. Трихлiб В.1., Дуда О.К., Майданюк В.П., Ткачук С.1. Структура бойовог травми залежно вiд характеру уражу-вальних факторiв тд час деяких сучасних локальних втн, втськових конфлiктiв (огляд лтератури). Семейная медицина. 2015. № 4(60). С. 63-70.
16. Кочш 1.В. Особливостi медико-сантарних втрат i оргашзаци екстреног медичног допомоги населенню та вт-ськовослужбовцям в зош проведення антитерористичног операцп. Медицина неотложных состояний. 2015. № 6(69). С. 44 -51.
17. Саштарш втрати. URL: https://uk.wikipedia.org/wik i/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0% D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%82%D1%80%D0 %B0%D1%82%D0%B8
18. Трихлiб В.1., Майданюк В.П., Ткачук С.1., Шв-ник В.М. Ыфекщйш захворювання тд час локальних вын. Ыфекщйш хвороби. 2015. № 1(79). С. 58-65.
19. Бадюк M.I., Токарчук В.П., Солярик В.В., Бадюк Л.М. Вйськовамедична тдготовка. К.: МП Леся, 2015. 482с.
20. Комiренко 1.Д. Арабо-1зрагльська вйна 1973. Украгн-ська дипломатична енциклопедiя. У2 т. К.: Знання Украгни, 2004. Т. 1. 760 с.
21. Гуманенко Е.К., Самохвалов И.М., Бадалов В.И. и др. Военно-полевая хирургия локальных войн и вооруженных конфликтов. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. 672с.
22. GlaznikovL.A., GritsanovA.I., Dvorianchikov V.V. etal. Victims in Emergency Situations. WMRC, 2014. 904 c.
23. Саштарш втрати, визначення та класифжащя. URL: https://studfiles.net/preview/5751781/page:16/#28
24. Трихлiб В.1., Дуда О.К., Майданюк В.П., Ткачук С.1. Структура бойовог травми залежно вiд характеру уражу-вальних факторiв тд час деяких сучасних локальних вйн, вйськових конфлiктiв (огляд лтератури). Семейная медицина. 2015. № 4(60). С. 63-70.
25. Бомбардировки Югославии (1999). URL: https:// ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BC%D0%B1 %D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B8%D1%80%D0%BE%D 0%B2%D0%BA%D0%B8_%D0%AE%D0%B3%D0%BE%D1 %81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B8
26. Вшм у В'етнами URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ %D0%92%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%83_ % D0%92%27%D1%94%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%BC %D1%96
27. Вшш на сходi Украгни. URL: https://uk.wikipedia.org/ wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0% BD%D0%B0_%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96 _%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD% D0%B8
28. Книга пам'яти URL: http://memorybook.org.ua/index-file/statmonth.htm
29. Втрати силових структур внаждок росшського вторгнення в Украшу. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D 0%92%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%8 1%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85% D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%8 3%D1%80_ %D0%B2%D0%BD %D0%B0%D1 %81 %D0%BB % D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D1 %81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE %D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D 0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0 %B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%B D%D1%83# %D0%9F%D1 %80%D0%B8%D1 %87%D0%B8% D0%BD%D0%B8_%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1 %82%D1%96_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97 %D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_% D0%B1%D1%96%D0%B9%D1%86%D1%96%D0%B2
30. Кривава статистика: скшьки вшськових загинуло на Донбаси URL: https://mind.ua/openmind/20174536-krivava-statistika-skilki-vijskovih-zaginulo-na-donbasi
^т
31. Барило О.Г. Реагування на надзвичайш ситуацН / О.Г. Барило, Волянський П.Б., Гур'ев С.О. та iH. К..: Бланк-Прес, 2014. 208 с.
32. Тарасюк В.С., Матвтчук М.В., Паламар В.В. та т. Медицина надзвичайних ситуацш. Оргашзащя надання першог медичног допомоги: навчальний по^бник. К'.: ВСВ «Медицина», 2013. 528 с.
33. Осьодло Г.В., Верба А.В., Козачок М.М. та н. Военно-польова тератя. К..: СПД Чалчинська Н.В., 2017. 620 с.
34. Бадюк М.1., Ковида Д.В., Микита О.О., Козачок В.Ю., Середа 1.К., Швець А.В. Екстрена медична допомога вшсько-вослужбовцям на догосптальному етат в умовах збройних конфлiктiв. К..: СПД Чалчинська Н.В., 2018. 204 с.
35. Зозуля 1.С., БоброваВ.1., РощнГ.Г. та н. Медицинане-вiдкладних станis. Екстрена (швидка) медична допомога / за ред. 1.С. Зозули К.: ВСВ «Медицина», 2017. 960с.
Отримано/Received 14.03.2019 Рецензовано/Revised 21.03.2019 Прийнято до друку/Accepted 04.04.2019 ■
Кочин И.В.
ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», г. Запорожье, Украина Анализ общих потерь среди военнослужащих и населения при боевых действиях и их особенности
Резюме. В статье подробно проанализированы общие потери (безвозвратные и санитарные) среди военнослужащих и населения в многочисленных войнах Х1Х-ХХ1 веков, которые состоялись во многих странах мира и каждая из которых имеет свои медико-санитарные особенности. Актуальность исследования структуры санитарных потерь заключается в возможности оптимизации организации и оказания экстренной медицинской помощи, выбора необходимых направлений ее улучшения, подготовки медицинских кадров, совершенствовании обеспечения медицинских подразделений табельным имуществом, улучшении взаимодействия военно-медицинской службы с экстренными медицинскими службами здравоохранения. Это позволяет достичь намеченной цели работы и определить многоаспектные организационно-методологические, логистические, управленческие и лечебно-реабилитационные аспекты совершенствования системы лечебно-эвакуационного обеспечения в
зоне боевых действий. Исследована профессиональная отечественная и иностранная специальная литература, а также информация из Интернета (более 150 источников) об общих потерях в войнах среди военнослужащих и гражданского населения с использованием методов Content analysis и Open Source Intelligence (OSINT). Выявленные закономерности возникновения, величины и структуры общих потерь в войнах имеют определяющее значение для организации системы лечебно-эвакуационного обеспечения войск (сил) и гражданского населения в зонах чрезвычайных ситуаций военного характера, поскольку предоставление экстренной медицинской помощи раненым и больным, их эвакуация и лечение являются важнейшей составляющей деятельности военно-медицинской службы и территориальной гражданской медицинской службы.
Ключевые слова: военные действия; общие потери; военнослужащие; население; медицинская помощь; обзор
I.V. Kochin
State Institution "Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health of Ukraine", Zaporizhzhia, Ukraine
Analysis and features of total losses among military personnel and civil population during hostilities
Abstract. This article provides a thorough analysis of total losses (both irrevocable and sanitary) occurred among military personnel and population in numerous wars of the 19th-21st centuries, with consideration of their different medical and sanitary features. The relevance of the study of sanitary loss structure lies in possibility of optimizing the organization and provision of emergency medical care, selection of necessary directions for its improvement, training medical personnel, improving provision of medical units with authorized equipment, improving the interaction between military medical service and emergency medical health service. This allows achieving the intended purpose of the work and determining the multi-dimensional organizational, methodological, logistical, managerial, treatment and rehabilitation aspects of improving the system of medical
and evacuation support in the combat zone. Author has studied professional domestic and foreign special literature, as well as more than 150 Internet sources on total losses in wars among military personnel and civil population using such methods as content analysis and open-source intelligence. Identified patterns of occurrence, scale and structure of total losses in wars is crucial for organization of the medical and evacuation support system for troops (forces) and civil population in emergency zones of military nature, because provision of emergency medical care to the wounded and sick persons, as well as their evacuation and treatment is an essential component of the military medical service and the territorial civil medical service. Keywords: military operations; total losses; military personnel; civil population; medical care; review
