CC BY
27
Организация здравоохранения
Public Health Organization
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 614.48:616.9-036.22:614.88-083.98:355 DOI: 10.22141/2224-0586.7.78.2016.86101
Коч1н I.B.1, МануйленкоЛ.Г.3, ЦарьовВ.В.1, Березовський B.C.2
1 АЗ «Запор'аька медична академ1япслядипломноi осв'пиМОЗ Украни», м. Запор!жжя, Украна
2 A3 «Запор'аькийдержавниймедичний ун/версипепМОЗ Украни», м. Запор!жжя, Украна
3 АУ«Запор'аький обласнийлаборапорнийценпр Аержсанепдслужби Украни», МелПопольський мський в'дд'л, м. Мелпополь, Украна
ОРГАН13АЦ1Я ТА ОСОБЛИВОСТ1 ПРОВЕДЕНИЯ ПРОФ1ЛАКТИЧНИХ ПРОТИЕП1ДЕМ1ЧНИХ ДЕ31НФЕКЦ1ЙНИХ 3АХОД1В СЕРЕД ЦИВ1ЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ Й В1ЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦ1В У 3ОН1 ЛОКАЛЬНИХ
3БРОЙНИХ КОНФЛ1КТ1В ТА БОЙОВИХ Д1Й ДЛЯ 3АПОБ1ГАННЯ СПАЛАХАМ ТА ВИНИКНЕННЮ ОСЕРЕДК1В 1НФЕКЦ1ЙНИХ 3АХВОРЮВАНЬ
Резюме. Розглянутi питання надання профыактично1 санiтарно-nротиеniдемiчноi допомоги населенню та вщськовослужбовцям в умовах збройних конфлiктiв та бойових дш. Встановлет найважливш чинники, що визначають особливостiмедико-сантарного протиепiдемiчного забез-печення населення й вйськовослужбовщв при надзвичайних ситуащях военного характеру. Визна-чено роль дезшфекщйних формувань у здтснент профлактичних заходiв, особливостi х проведен-ня для запобкання епiдемiчним ускладненням. Для забезпечення нацiональноi безпеки, епiдемiчного благополуччя населення та втськовослужбовщв необхiдне розв 'язання стратегiчного завдання — наукового обГрунтування удосконалення законодавчоi та нормативно-правовоi бази, кадрового забезпечення протиепiдемiчних структур 1з внесенням конструктивних змш до законодавства щодо iх функщонування в мирний час, ефективноiроботи в зот локальних збройних конфлiктiв та бойових дт для запобгання спалахам i виникненню осередтв шфекцтних захворювань. Ключовi слова: дез^фек^йна служба; служба медицини катастроф; вйськово-медична служба; бойовi ди; санiтарно-епiдемiчний стан; епiдемiчнiускладнення
Вступ
Загальт протиепщем1чш заходи здшснюються серед цившьного населення й вшськовослужбовщв Збройних сил Украши (ЗСУ) в зон локальних збройних конфлжпв, бойових дш та мюцях тим-часового розселення людей з основною метою — збереження здоров'я, запобтання виникненню осередюв i спалахiв шфекцшних хвороб та медико-саттарним втратам [1].
Особливост проведения профыактичних проти-en^eMi4Hm дезшфекщйних заходiв серед населения й вшськовослужбовщв ЗСУ в зош збройних конфлiктiв та бойових дш визначаються такими факторами, як:
— географiчие положення, ктматичт умови, демографiчиi показники;
— соцiальио-екоиомiчиа ситуац1я (саттарно-п-пешчш умови, рiвень комунального, медичного забезпечення, розташування населення);
© «Медицина невщкладних стаыв», 2016 © «Emergency Medicine», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп: Ko4iH 1гор Васильович, д.м.н., професор, завiдувач кафедри цивтьного захисту та медицини катастроф, Державний заклад «Запорiзька медична академiя пклядипломно!' освiти МОЗ Украши», бул. Вштера, 20, м. Запорiжжя, 69096, Укра'на; е-mail: zmapo33@gmail.com
For correspondence: Ihor Kochin, MD, PhD, professor, Chief of the Department of civil protection and medicine of disasters, State Institution «Zaporizhia Medical Academy of Post-Graduate Education Ministry of Health of Ukraine», Vintera boulevard, 20, Zaporizhia, 69096, Ukraine; е-mail: zmapo33@gmail.com
— особливост епщем1чно1 дiагностики, плану-вання протиепiдемiчних заходiв;
— особливост здiйснення профiлактичних та вогнищевих дезiнфекцiйних, дезiнсекцiйних i дера-тизацшних заходiв iз залученням сил та засобiв ме-дично! служби;
— органiзацiя взаемоди протиепiдемiчних сил та засобiв цившьних i вiйськових мшстерств та вь домств.
Мета роботи: визначити принципи й змiст орга-нiзацГ1 профiлактичних протиепiдемiчних дезшфек-цшних заходiв серед населення й вшськовослуж-бовцiв ЗСУ в зонi локальних збройних конфлiктiв та бойових дш для запобiгання спалахам i виникненню осередкiв iнфекцiйних захворювань та особливост 1х проведення, органiзацiйнi й управлшсью осно-ви вдосконалення дiяльностi протиепiдемiчних служб як складову системи нацюнально'1 безпеки; визначити органiзацiйнi, теоретико-методологiчнi, методичш, оперативнi й практичнi засади вдосконалення спшьно! дiяльностi цившьно! й вшськово'1 медицини в проведеннi комплекав протиепiдемiч-них заходiв.
Матер1али та методи
Дослщжена й проаналiзована вггчизняна та iноземна фахова наукова лггература, нормативно-правова база щодо оргашзацп та особливостей проведення профшактичних протиепiдемiчних дезiнфекцiйних заходiв серед населення й вшсько-вослужбовцiв в умовах повсякденно! мирно! житте-дiяльностi та бойових дш, узагальнено власний ба-гаторiчний досвiд [1—5, 8—18].
Результати та Тх обговорення
Склaднi соцiально-економiчнi та гумаштарш умови, що склалися на адмшстративних територiях у зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькiй i Лугaнськiй областях та прилеглих територiях, aктивiзують сощальш та природнi фак-тори (фактори ризику), що впливають на виник-нення й розвиток епiдемiчного процесу та усклад-нюють епiдемiчну ситуащю, визначають тенденцiю до швидкого поширення багатьох iнфекцiй. Вщмь чаеться загострення хронiчних, своечасно не роз-тзнаних й не вилiкувaних iнфекцiйних хвороб, що призводить до появи епiдемiчних осередкiв з мж-стами (сумшшю) iнфекцiйних захворювань [10, 11, 13-15].
Руйнування житлового фонду, зaклaдiв охоро-ни здоров'я (ЗОЗ), сaнiтaрно-побутових об'екпв комунального господарства, електропостачання, транспортних мереж, тдприемств призводить до ускладнення оргашзацп й надання вах видiв ме-дично1 допомоги, водопостачання та харчування, а також видалення вiдходiв (у тому чи^ стокiв iз кaнaлiзaцl1, смiття), несвоечасного захоронення тiл загиблих людей i тварин. На цих територiях вiдбувaеться iнтенсивнa мiгрaцiя оргашзованих та неоргaнiзовaних контингентiв населення, пере-дислокaцiя вiйськових частин, проводяться заходи
щодо загально! й медично! евакуацп. У мiсцях тим-часового зосередження та розмiщення громадян, у таборах бженшв виникае скупченiсть, створюють-ся несприятливi санiтарно-побутовi умови (миття, прання, харчування, водопостачання, вiдводу гос-подарчо-фекальних вод, накопичення рiзноманiт-них твердих вiдходiв тощо), унаслiдок чого ство-рюються передумови для виникнення шфекцшних i паразитарних захворювань та розмноження гри-зунiв, якi мають важливе епiдемiологiчне значення [1-4, 12, 17, 18].
Нестшкий санiтарно-епiдемiологiчний стан у зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькiй i Луганськiй областях та на прилеглих територiях характеризуеться появою по-одиноких гострозаразних захворювань, наявнiстю об'ективних умов для формування епiдемiчних осередюв i поширення iнфекцiйних захворювань. Зволжання з органiзацiею та наданням л^вально-профшактично! допомоги населенню й вшсько-вослужбовцям, несвоечасне проведення профшак-тичних протиепiдемiчних дезiнфекцiйних заходiв призводить до виникнення групових iнфекцiйних захворювань з тенденшею до подальшого поширення й набуття масовосп [8, 9]. При попршенш санiтарно-епiдемiологiчного стану виникають по-одинокi випадки особливо небезпечних шфекцш. У зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш iз надзвичайним саштарно-епщемюлопч-ним станом виникають ешдемп гострозаразних iнфекцiйних захворювань та груповi захворюван-ня на особливо небезпечш шфекцп. Вищенаве-деш оцiнки санiтарно-епiдемiологiчного стану в зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькiй i Луганськш областях та на прилеглих територiях переконливо характеризують загальну етдемюлопчну ситуацiю на найближ-чий час, що може спричинити неконтрольований багатовогнищевий одночасний розвиток епщемш рiзноманiтних iнфекцiйних захворювань, штен-сивнiсть яких значно перевищать навiть доволi високi рiвнi шфекцшно! захворюваностi населення й вшськовослужбовшв у звичних умовах [2, 3, 16-18]. Оцшка санiтарно-епiдемiологiчного стану являе собою безперервний аналггико-синтетичний iнформацiйний когштивний процес, результати якого постiйно уточнюються й корегуються з над-ходженням нових даних. Результатом оцiнки е са-нiтарно-гiгiенiчний та епiдемiологiчний прогноз у зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькш i Луганськiй областях та на прилеглих територiях, на даних якого базуеться прийнят-тя комплексу управлшських рiшень з оргашзацп та надання вах видiв медично! допомоги, проведення протиепiдемiчних дезiнфекцiйних заходiв серед цивiльного населення й вшськовослужбовшв у зош локальних збройних конфлжпв та бойових дiй для запобпання спалахам та виникненню осередкiв шфекцшних i паразитарних захворювань. Велика кшьюсть постраждалих i хворих серед цившьного населення й вiйськовослужбовцiв потребуе орга-
шзацп та надання л^вально! й саштарно-проти-епiдемiчно! допомоги, проведення комплексу про-тиепiдемiчних дезшфекцшних зaходiв, що значно збiльшуе навантаження на мережу ЗОЗ цившьно! й вшськово! медицини. Ризик виникнення, фор-мування та розвитку епiдемiчних осередюв ство-рюеться нaявнiстю серед цившьного населення й вiйськовослужбовцiв iнфекцiйних хворих, носив збудниюв iнфекцiйних та паразитарних (педику-льоз, скaбiес) хвороб, а також оаб груп ризику (по-ранених, хворих, бiженцiв) i присутшстю збудни-кiв у зовнiшньому середовищi [8, 9].
У зонах локальних збройних конфлжпв та бо-йових дш у Донецькiй i Луганськш областях та на прилеглих територшх серед цивiльного населення й вшськовослужбовщв збiльшуеться вплив при-родних фaкторiв, можливiсть контакту зi шкщли-вими представниками фауни, що е джерелом зоо-нозних iнфекцiй (тварини з природних осередюв, приватних господарств, найбшьше ешдемюлопч-не значення мають гризуни). Унаслщок бойових дiй вiдбувaеться: часткове та повне руйнування житлових будинюв, систем життезабезпечення, водогонiв та кaнaлiзaщйно! мережi, промислових об'ектiв, комунiкaцiй, склaдiв, мaгaзинiв, при-пинення збору та вивозу смитя, скупчення людей у пунктах пропуску й тимчасового розташування, чим створюються сприятливi умови для масово-го розмноження гризунiв. Такий процес стае ви-рiшaльним фактором виникнення серед гризушв епiзоотiй та aктивiзaщ! природних осередкiв зоо-нозних шфекцш iз наступним поширенням шфекцш серед цивiльного населення й вшськовослужбовщв. Зростае можливють iнфiкувaння через воду та Грунт, у яких тривалий час збериаються збудни-ки багатьох шфекцшних та паразитарних хвороб. У вшськовослужбовщв виникае додатковий фактор ризику щодо шфжування антропонозними й зоонозними хворобами та зараження паразитарни-ми хворобами через мешкання в польових умовах у пристосованих тимчасових спорудах (землянках, шанцях) [4, 5, 15].
Найбшьшою вiрулентнiстю, стiйкiстю в зовшш-ньому середовищi, тривалим зберiгaнням жит-тездaтностi у харчових продуктах, вод^ предметах вжитку характеризуються збудники особливо небез-печних хвороб та природно-осередкових iнфекцiй (лептоспiроз, холера, споровi та аеробш шфекци — правець, газова гангрена, мжози, сибiркa тощо). Часто виникають захворювання на гострi кишковi й респiрaторнi шфекци, педикульоз.
Структура шфекцшно! зaхворювaностi серед мiсцевого цившьного населення в зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькш i Лугaнськiй областях та на прилеглих територь ях суттево впливае на характер та поширення ще! патологи серед особового складу ЗСУ, i навпаки. Тому головним завданням протиепiдемiчно! та дез-шфекцшно! роботи серед цившьного населення й вшськовослужбовщв е запобиання виникненню та поширенню iнфекцiйних та паразитарних хвороб,
що сприяе запобiганню взаемному шфГкуванню контингентiв, заносу цих хвороб у тиловi вiйська та iншi територп держави i, що особливо важливо, створюе сприятливий санiтарно-епiдемiологiчний стан, забезпечуе збереження й змiцнення здоров'я особового складу вшськ та пiдтримання високого рiвня боездатностi збройних сил. Щ найважливiшi чинники визначають особливостi саштарно-проти-епiдемiчного забезпечення як важливо! складово! першочергових заходiв шодо життезабезпечення населення й вшськовослужбовщв у зонах военних конфлжпв [13, 16-18].
Медичний захист цившьного населення й вшськовослужбовщв у зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькш i Луганськш областях та на прилеглих територiях забезпечуеть-ся виконанням комплексу заходiв ^кувально-евакуацiйних, сангтарно-ппешчних та проти-епiдемiчних), що здшснюються в максимально короткi строки спещальними професiйно пiдго-товленими формуваннями. Залучаються та вико-ристовуються сили й засоби структурних шдроздь лiв санiтарно-епiдемiологiчного, дезiнфекцiйного профiлю, лiкувально-профiлактичних установ, закладiв служби медицини катастроф, цивiльного захисту населення, вшськово! медицини, пщпри-емств рiзного вiдомчого пiдпорядкування, усiх форм власносп на мiсцевому, територiальному, державному рiвнях, а також цивiльне населення й вшськовослужбовщ залежно вiд сангтарно-епще-мiологiчно! ситуацП [10, 14].
У зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькш i Луганськiй областях та на прилеглих територiях, на шляхах евакуацп та розмiщення евакуйованого населення й вшськовослужбовщв ¡з погiршенням умов повсякденно! життедiяльностi поступово виникае нестшкий санiтарно-епiдемiчний стан. Тобто з часом вщбу-ваеться перехiд ¡з благополучного саштарно-еш-демiчного стану територiй у нестшкий з виник-ненням поодиноких шфекцшних захворювань, що не мають спшьного джерела й тенденцП до поширення. Можливе виникнення осередюв зоонозних iнфекцiй, небезпечних для цившьного населення й вшськовослужбовщв, зберпаються умови для формування епiдемiчних осередкiв, поширення шфекцшних i паразитарних хвороб [1-3]. При по-дальшому погiршеннi умов життедiяльностi, неза-довГльному санiтарно-гiгiенiчному сташ територП з наступним зростанням сощально-психолопчного напруження, накопиченням населення й вшськовослужбовщв на необладнанш мГсцевостГ або в не-пристосованих примГщеннях при екстремальних параметрах зовшшнього середовища виникае не-благополучний санГтарно-епГдемГчний стан, що характеризуемся подальшим зростанням шфекцшно! та паразитарно! захворюваностГ з виникненням групових та поодиноких випадюв особливо небезпечних ¡нфекцГй. При подальшому погГршеннГ епГ-демГчно! ситуацГ! стан у зонах локальних збройних конфлжпв i бойових дГй у Донецькш i ЛуганськГй
областях та на прилеглих територiях слiд оцiнюва-ти як надзвичайний (екстремальний або загрозли-вий) [9, 11].
На пiдставi оцiнки саштарно-епщемюлопчно-го стану в зонах локальних збройних конфлiктiв та бойових дш у Донецькiй i Луганськiй областях та на прилеглих територiях, що даеться формуваннями санiтарно-епiдемюлоriчноI розвiдки (саштарно-епiдемiологiчними, пересувними протиепiдемiч-ними загонами, групами епщемюлопчно! розвщ-ки тощо) у тiсному контактi з мюцевими органами влади, Департаментами охорони здоров'я обласних державних адмiнiстрацiй та Управлшнями з питань охорони здоров'я мюьких рад, службою медицини катастроф, ветеринарною, комунальними службами, населенням, здiйснюеться оперативне плану-вання комплекав профiлактичних заходiв на рiзних рiвнях [12, 14].
При органiзацГl саштарно-епщемюлопчно! роз-вщки в зонах локальних збройних конфлiктiв та бойових дш у Донецькiй i Луганськш областях та на прилеглих територ1ях визначають на основi медич-но-статистичних показникiв особливостi саттар-но-епiдемiчного стану окремих мiсцевостей, змiни умов та факторiв ризику, що впливають на розви-ток епiдемiчного процесу, передумови виникнення iнфекцiйних та паразитарних захворювань, серед яких [9]: показники шфекцшно! та паразитарно! захворюваностi цивiльного населення й вшськово-службовцiв, кiлькiсть лжарняних л1жок, у тому чис-лi iнфекцiйних, наявнiсть гризунiв, комах та шших переносникiв шфекци, наявнiсть ешзоотш, саттар-ний стан населеного пункту (побуг^ умови, водо-постачання, каналiзацiя, стан об'ектiв харчування), виконання правил особисто! та колективно! гiгiени, умови проживання мешканцiв постраждало! тери-торп, кiлькiсть лазень, санпропускникiв, умови за-хоронення, стан л^вально-профшактично! мереж1 тощо [3—5, 11].
Вщповщно до саштарно-ешдемюлопчно! дiа-гностики ступеня епiдемiчноI небезпеки, результата оперативного епiдемiчного ан^зу [9] дифе-ренцiйовано плануються й виконуються комплекси профшактичних заходiв на вщповщних територiях. Головними державними саштарними лiкарями за територiями розробляються адаптоваш до конкрет-них умов критери визначення рiвня ускладнення санiтарно-епiдемiчноI ситуацп, сил та засобiв, необ-хщних для виконання комплексних заходiв, порядку !х здiйснення, створення та поповнення необхщних запасiв матерiальних ресурсiв, а також пщготовки кадрiв дезшфекцшно! служби, взаемодп з iншими мiнiстерствами та вщомствами та саштарно-епще-мiологiчною службою ЗСУ [9].
У населених пунктах, де профшактичт дезш-фекцiйнi заходи проводять рiзнi вiдомства, у тому чи^ ЗСУ, необхiдне створення мжвщомчих ко-ординацiйних рад iз зазначеного питання для ор-ганiзацll кадрового та матерiально-технiчного забезпечення робiт, створення вщповвдних комплексних планiв на пiдставi оперативних планiв усiх
задiяних структур на територiях вiдповiдальностi в зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькiй i Луганськiй областях та на прилеглих територiях.
Профiлактичнi протиепiдемiчнi дезшфекцшш заходи нацiленi на джерело шфекци (дератизацiя), механiзм передачi збудника шфекци (дезшфекц1я, дезiнсекцiя, дератизацiя), вони включають загальнi заходи (лабораторнi дослiдження, пщготовка ка-дрiв, санiтарно-освiтня робота) [2, 9, 17, 18].
Законодавством Укра!ни ниш визначено клю-чову позищю в створеннi нацiональноI епiдемiч-но! безпеки держави, i в першу чергу й медично! структури — саштарно-етдемюлопчно! служби, що органiзуе та здшснюе протиепiдемiчнi, у тому чи^ профiлактичнi, дезiнфекцiйнi заходи на те-риторiях iз залученням iнших структур. Проте су-часнi органiзацiйнi засади та матерiальне, кадрове забезпечення функщонування протиепiдемiчних структур розрахованi на проведення заходiв у мир-ний час. 6 нагальна потреба змш у саштарно-про-тиепiдемiчному секторi нацiональноI безпеки при реформуванш Державно! санiтарно-епiдемiоло-пчно! служби, що дозволять удосконалити за-конодавчу й нормативно-правову базу, забезпе-чити високу ефективнiсть захисту територш вiд iнфекцiйних хвороб. Важливе наукове обГрунту-вання й удосконалення оргашзацшно-правових засад, конкретних заходiв державного управлшня санiтарно-протиепiдемiчними структурами для !х ефективного функщонування в надзвичайних си-туацiях мирного та военного часу з обов'язковою нормативно-правовою регламентащею спiвпрацi зi службою медицини катастроф та цившьного захисту населення, медичною службою Збройних сил Украши для забезпечення нащональних iнтересiв [10]. Органiзацiя взаемодп м1ж медичними, адмi-нiстративними та вшськовими структурами рiзних рiвнiв, пристосування !х до ефективно! спiльноI дiяльностi, й збалансованiсть iз соцiально-еконо-мiчними та кадровими ресурсами забезпечить здат-нiсть функцiонально об'еднаних протиепiдемiчних служб виконувати завдання з пiдтримання епще-мiчноI безпеки в зонах локальних збройних кон-флiктiв та бойових дш у Донецькiй i Луганськш областях та на прилеглих територiях. У цих складних умовах особливого значення набувають органiзацiя протиепiдемiчноI роботи та урахування особливос-тей дiяльностi дезiнфекцiйних пiдроздiлiв [1—3].
У зв'язку з реформуванням санiтарно-епiдемiо-лопчно! служби Укра!ни в даний перюд вiдсутнi чiт-кi позицй щодо структури та функцiй установ, що створюються, i схеми !х регламентаци та взаемодй в системi протиешдемiчного забезпечення територiй. Потрiбно визначити протиепiдемiчнi структури на територ1ях, посилити !х обладнанням, матерiалами й квалiфiкованими кадрами, передбачити необхщне перепрофглювання окремих структурних пiдроздi-лiв, що е першочерговим завданням у тiй суспiльно-полиичнш, соцiально-економiчнiй та военнiй ситу-ацц, у якiй перебувае зараз наша держава.
ВГдповГдно й оргaнiзaцiйнi осо6ливостГ д1яль-ностГ дезшфекцшно! служби обумовленi змГною системи упрaвлiння, станом ресурсного та кадрового забезпечення. Велике занепокоення як у прак-тиюв дезшфекцшно! справи, так г в нaуковцiв, якГ дослГджують проблеми профГлактики ГнфекцГйних хвороб, викликала та обставина, що в проектГ струк-тури новостворювано! Державно! установи «Центр громадського здоров'я МОЗ Укра!ни» на мюцево-му рГвнГ вГдсутня структура дезшфекцшно! служби, пГдроздГли яко! Гснують у нинГшнГй реформо-ванш структурГ державних установ (лабораторних центрГв) ДержсанепГдслужби Укра!ни та Гснували в попереднш органГзацГйнГй структурГ ДержсанепГдслужби Укра!ни до 11 реоргашзаци наприкгнщ 2012 року. Служба потребуе сучасно! матерГально! бази, мае особливГ вимоги до охорони пращ персоналу вщповщно до рГвня фГзичного навантаження, зна-чних небезпечних бГологГчних та хГмГчних факторГв впливу. Лжвщац1я вщдшень дезшфектологи, д1яль-нГсть яких спрямована на профГлактику виникнен-ня ГнфекцГйних хвороб, локалГзащю та лГквГдацГю осередкГв ГнфекцГйних хвороб, призведе до руйнацГ! профГлактичного напрямку дГяльностГ та вГдмови вГд проведення протиепГдемГчних заходГв, що за-безпечуе держава, до яких належать у першу чергу дезшфекцшш, втрати контролю за саштарно-ешде-мГчною ситуацГею та, як наслщок, до некерованостГ стану шфекцшно! захворюваностГ, виникнення за-грози життю людей та нацюнальнш безпецГ Укра!ни [9, 12-14, 16-18].
Фах1вщ вщдГлень дезшфектологи Гз застосуван-ням лабораторних дослщжень здГйснюють мош-торинг ефективностГ роботи стерилГзуючо!, дезш-фГкуючо! апаратури, якосп знезараження виробГв медичного призначення, апаратури, обладнання, примГщень, медичних вГдходГв, швентарю лГкуваль-но-профГлактичних, дитячих дошкГльних, навчаль-них закладГв, проводить серед населення профглак-тичнГ та вогнищевГ дезшсекцшш, дератизацГйнГ та дезГнфекцГйнГ заходи, дезкамерне знезараження постГльних речей, заходи з лжвщащ! наслщюв пове-ней та паводюв (знезараження колодязГв, гноярень, кладовищ та Гнших об'ектГв, що були пщтоплеш), контролюють популяцГю мишоподГбних гризушв, планують проведення вщповщного комплексу про-тиепГдемГчних заходГв на територГ!. Ця робота здш-снюеться лише структурами саштарно-епщемюло-пчно! служби Укра!ни, для чого залучаються значнГ матерГальнГ (обладнання, апаратура, засоби, транспорт) та кадровГ ресурси.
ДезГнфекцГйнГ протиепщемГчш заходи з комплексом оргашзацшно-методичних заходГв, залученням вщповщних фГнансових, матерГальних та кадрових ресурсГв регламентованГ чинним законодавством: Законом Украши «Про захист населення вщ ГнфекцГйних хвороб» № 1645-Ш вГд 06.04.2000 р. (статп 5, 6, 8, 10, 11, 16, 18, 33) [6], Законом Украши «Про забезпечення санГтарного та епГдемГчного благополуччя населення» № 4005-Х11 вГд 24.02.1994 р. (статп 3, 5, 7, 30, 31, 33, 35) [7]. Захист населення вщ ГнфекцГйних
хвороб законодавчо визнано одним Гз прюритетних напрямГв даяльносп органГв виконавчо! влади та мс-цевого самоврядування, а як основний оргашзатор Г виконавець цих робГт визначена державна структура — саштарно-епщемюлопчна служба Укра!ни.
Разом з тим наявна система протиепщемГчно-го забезпечення, види та обсяги робгт потребу-ють адаптацГ! для застосування в умовах збройних конфлГкпв, локальних вГйн Г терористичних акпв з використанням бГологГчних патогенних агенпв, тому керГвниками вГдповГдних ланок обираються найбГльш оптимальнГ та ефективнГ варГанти. По-ставленГ цГлГ щодо неспецифГчно! профГлактики ГнфекцГйних хвороб досягаються запровадженням додаткового комплексу дезГнфекцГйних заходГв у зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дГй у Донецькш Г ЛуганськГй областях та на прилеглих територГях [1, 8, 14-16]:
1. Формування й пГдтримання в стан постшно! готовностГ та безперебшно! роботи сил дезГнфекцГйних пщроздшв ДержсанепГдслужби, лГкувально! мережГ, Гнших структур; захист персоналу, матерГальних ресурсГв закладГв, забезпечення систем ко-мушкацн.
2. Створення та пГдтримання спещальних фГнансових та матерГальних фовддв, запасГв дезГнфекцГйних засобГв Г обладнання та шшого витратного майна, резерву засобГв шдивщуального захисту.
3. ОргашзацГя проведення розгорнутого комплексу заходГв, спрямованих на запобГгання реалГза-цГ! механГзму передачГ ГнфекцГй, у тому числГ особливо небезпечних, !х заносу та поширенню:
3.1. Знищення збудникГв, джерел та переносни-кГв ГнфекцГйних хвороб у зовшшньому середовищГ: дезшфекцГя, дезшсекцГя, дератизацГя.
3.2. Покращення заходГв щодо санГтарно! оброб-ки населення й профГлактично! дезшфекци речей.
3.3. Удосконалення заходГв щодо захисту джерел водопостачання, водоймищ та продукпв харчу-вання вщ зараження збудниками хвороб, регулярне проведення заходГв зГ знезараження води.
3.4. ОргашзацГя знезараження побутових вГдхо-дГв у мГсцях скупчення населення.
3.5. Забезпечення суворого й достатнього за часом протиепщемГчного режиму при захороненш ты загиблих людей та тварин з високим ступенем епГде-мГчно! й епГзоотично! небезпеки.
3.6. ПГдтримання ретельного протиепщемГчного режиму в мюцях розташування (таборах) евакуйова-ного населення.
4. Пдвищення можливостей лГкувально-про-фГлактичних Г санГгарно-епщемюлопчних установ у районГ бойових дш та на прилеглих територГях з на-дання вщповщних медичних послуг; посилення заходГв протиепщемГчного режиму на етапах медично! евакуацп; пГдготовка кадрГв.
5. ПрофГлактика зараження людей у природних осередках, профГлактика заносу ГнфекцГйних захво-рювань разом з контингентами населення, яю пере-мГщуються Гз зони бойових дш та прилеглих терито-рГй (бГженщ, особовий склад вГйськ).
6. Аналiз причинно-наслщкових зв'язюв м1ж станом здоров'я населення, рiвнем шфекцшно! за-хворюваностi (у цшому й за окремими хворобами) та впливом на цi медико-бiологiчнi процеси сощ-альних i природних факторiв середовища житте-дiяльностi населення; оперативна розробка комплексу заходiв, спрямованих на повернення до стану епiдемiчного благополуччя населення зон бойових дш та прилеглих територiй.
7. Посилення санiтарного нагляду за виконан-ням усiх санiтарно-гiгiенiчних норм i правил.
8. Обмеження (заборона) ви!зду, в'!зду й транзитного про!зду через територш з нестiйким, небла-гополучним i надзвичайним санiтарно-епiдемiчним станом та максимальне обмеження контакпв мюце-вого населення з вшськовослужбовцями.
9. Проведення активно! санггарно-освищьо! роботи серед цившьного населення, бiженцiв i вшськовослужбовщв ЗСУ.
Актуальним для забезпечення саштарно-еш-демiчного благополуччя е питання про склад i угрупування сил та засобiв для проведення саш-тарно-ппешчних та протиепiдемiчних заходiв при робот з населенням та вiйськовослужбовцями в зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькiй i Луганськiй областях та на прилеглих територ1ях [3, 10—12, 15, 16]. Для цього вико-ристовуються:
1. Медичт сили. До цих угрупувань входять ме-дичш працiвники установ i закладiв, що входять до системи Державно! саштарно-ешдемюлопчно! служби Украши, дезiнфекцiйнi групи [6, 7], ме-дичнi працiвники лiкувально-профiлактичного й ветеринарного профшю, якi працюють в шших закладах, комунальних та приватних структурах профшактично! дезшфекцп; особовий склад са-нiтарних дружин та залученого мюцевого населення; обов'язковим е залучення: регюнальних та територiальних санiтарно-епiдемiологiчних загошв ЗСУ, якi оснащенi дезшфекцшно-душо-вими установками на автомобшях (ДДА) та шшою дезiнфекцiйною технiкою, а також саштарно-еш-демiологiчнi лабораторп ЗСУ, що у своему складi мають рухомi дезiнфекцiйно-душовi установки, ручну дезiнфекцiйну апаратуру (автомакс, пдро-пульти, прилади для розпилення шсектицвддв тощо) для проведення обмийно-дезшфекцшних заходiв. При потребi до медичних сил залучаються формування й установи шших мшютерств та вь домств (Мшютерства внутрiшнiх справ, залiзни-цi, рiчкового й морського транспорту). Медичш формування використовуються вiдповiдно до р1в-ня шфекцшно! захворюваностi серед цившьного населення, бiженцiв i вшськовослужбовщв ЗСУ, наявно! саштарно-ешдемюлопчно! й бойово! обстановки в зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькiй i Луганськiй областях та на прилеглих територ1ях й зпдно з керiвними розпорядженнями територiальних цившьно-вш-ськових адмiнiстрацiй, органiв управлшня галузi охорони здоров'я.
2. Засоби — дезшфекцшш (стацiонарнi та пе-ресувнi) камери та санiтарнi пропускники, лазш, пральнi та iншi комунальш установи територй неза-лежно вщ зСх вгдомчо! приналежностi; обов'язковим е залучення до використання вiйськових рухомих санiтарних пропускникiв та дезiнфекцiйних установок; шшого дезiнфекцiйного обладнання та дез-iнфекцiйноI апаратури. Для забезпечення благополучного саштарного стану цившьного населення, б1женщв i вiйськовослужбовцiв ЗСУ в зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькш i Луганськiй областях та на прилеглих територ1ях е ефективним використання як мобшьних, так i ста-цiонарних лазень для проведення обмийно-дезш-фекцiйних заходiв.
3. Територiальнi санiтарно-епiдемiологiчнi загони ЗСУ. У зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькш i Луганськш областях та на прилеглих територ1ях вони запроваджують функцi-онування санггарно-контрольних пунктiв (СКП), що розгортаються на основних вузлах залiзничних лшш, вiйськово-автомобiльних дорогах, у морських та рiчкових портах, аеропортах. Головним призна-ченням СКП е забезпечення саштарно-епщемю-логiчного контролю за станом ешелошв i команд вiйськовослужбовцiв, якi рухаються залiзничним, автомобгльним, водним та повиряним транспортом i виконують функцй протиепiдемiчних перешкод на шляхах пересування вшськ з метою запобiгання заносу шфекцш у вiйська або з вшськ на територш. У санiтарно-епiдемiологiчнiй ситуацй, що склалася в зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецьк1й i Луганськш областях та на прилеглих територiях, до функцш СКП слщ додати санi-тарно-епiдемiологiчний контроль за пересуванням цив1льного населення й б!женщв.
Особливе значення для забезпечення благополучного санiтарно-епiдемiчного стану в зонах бойових дш та на прилеглих територ!ях мае санiтарна обробка населення й б!женщв, що запобиае виник-ненню спалах1в iнфекцiйних хвороб, поширенню *][х на контингенти вшськовослужбовщв. Регулярне проведення дезшфекци, дезiнсекцiI й дератизацП, охорона джерел та оргашзац!я безпечного водо-постачання й харчування, м1сць збору та утилiзацiI в1дход1в, м1сць проживання населення та розташу-вання в1йськовослуж6овц1в, епiдемiчна безпека ме-дичного обслуговування — все це разом працюе на забезпечення й пщтримання обороноздатносп ЗСУ. Безпосередньо дезшфекц!я, дезiнсекцiя, дератиза-ц1я забезпечуючи знищення з6удник1в iнфекцiйних хвороб, комах та гризушв, що вiдiграе пров1дну роль у створенш благополучного санiтарно-епiдемiоло-пчного стану населення, бiженцiв, в1йськовослуж-бовщв i територП [1, 3—5].
Особлива увага повинна придшятися проведен-ню профшактично! дезiнфекцiI, дезiнсекцiI, дератизацП у функцюнуючих дитячих дошк1льних та навчальних закладах; пщприемствах комунального господарства, громадського харчування, торпв-л1, як1 обслуговують мiсцеве населення, бiженцiв
i частково вшськовослужбовщв, в установах ль кувально! мереш, уцшлому житловому фовдд, на територГ! тимчасового розселення евакуйованого населення.
ПольовГ умови розмщення та оргашзацп побу-ту людей у таборах бгженщв вимагають суворих за-ходГв сангтарно-епщемГчного та протиепГдемГчного контролю об'ектГв водопостачання, харчування, своечасного облаштування вбиралень, вигрГбних ям, проведення дезшфекцп, дезшсекцп та дерати-зацГ! територГ! !х розташування. ФахГвщ сангтарно-епщемюлопчно! служби здшснюють заходи щодо вибору безпечних мюць розгортання таборГв бгженщв та здшснюють сангтарний нагляд, монгторинг, профглактичнГ дезшфекцшш роботи в мюцях !х розмщення. Бгженщ пщлягають обов'язковому ме-дичному огляду та за наявностГ показань проходять сангтарну обробку, дезшсекцго, дезшфекщю осо-бистих речей, одягу та взуття [13, 14, 17, 18].
У лГкувально-профглактичних закладах, до яких госпгталГзуються поранен й хворГ з райошв бойо-вих дш, особлива увага надаеться умовам сангтар-но! обробки пащенпв, якост дезшфекцп, очистки, стерилГзацГ! виробГв медичного призначення, зне-зараження медичних вщходГв, умовам епщемГч-но! безпеки при робот загошв й бригад екстрено! медично! допомоги служби медицини катастроф та медичних пщроздшв ЗСУ, профглактищ про-фесшних захворювань серед медичних пращвниюв [9]. До обслуговування населення й бгженщв у зонах локальних збройних конфлжта та бойових дш у Донецькш i Луганськш областях та на прилеглих територгях залучаються стащонарш лГкувально-профглактичнГ установи, сангтарно-протиепще-мГчш формування СЕС, рухомГ загони й бригади цивгльного захисту та служби медицини катастроф, медичш пщроздгли Державно! служби з надзви-чайних ситуацш Укра!ни, шших мшютерств та вь домств, структури гумангтарних оргашзацш (у тому числГ Червоного Хреста) ¡з застосуванням усього наявного обладнання та апаратури для стерилГзацп, дезшфекцп, дезшсекцп й дератизацГ!, розгорнуп медичн пГдроздгли, частини та установи в польо-вих умовах, що вщповщно до табеля оснащення укомплектовуються необхщним обсягом дезшфек-цшного, стерилГзацшного обладнання, апаратури, дезшфекцшних засобГв, антисептиюв, разових виробГв медичного призначення (для компенсацГ! зростаючого навантаження при знезараженн та об-робщ матерГалу та шструментарго, забезпечення мобгльност й оперативности [8, 12, 14].
Виконання заходГв щодо дезшфекцп, дезшсекщ! та дератизацГ! спещалГзованими медичними службами дозволяе активно використовувати фГзичш, хГмГчн та мехашчш методи ¡з застосуванням обладнання та апаратури у великих обсягах у коротю термши. Вщповщно до регламента технологш ви-користовуються обладнання та апаратура рГзних ти-тв: пневматичн зрошувачГ, генератори аерозолГв, бактерицидш опромшювачГ, дезшфекцшнГ камери, сташонарн та пересувш установки тощо [3].
Найбгльш ефективним для використання, але не завжди доступними для населення, бгженщв i вшськовослужбовщв у зонах локальних збройних конфлГкпв та бойових дш у Донецькш i Луганськш областях та прилеглих територГях залишаються ме-хашчний та фГзичний методи здшснення зазначе-них робгт та !х комбшацп, бо вони вимагають засто-сування спещалГзованого обладнання та апаратури. При здшсненш населенням, бгженцями й вшсько-вослужбовцями дезшфекцшних, дезшсекцшних та дератизацшних заходГв доступн для використання [1-5]:
1) мехашчш методи — очистка, обмивання рук i тгла, прання бглизни, щоденне вологе прибирання в примщеннях, вибивання, витрушування речей, чистка одягу, взуття, миття посуду, видалення пилу, смгття ¡з житлово! зони та прилегло! територГ!, за-криття сгтками вжон та дверей, використання липких стрГчок; при дератизацГ! — засоби мехашчного лову;
2) фГзичн методи:
— пряме сонячне опромшювання, що дГе на мь крооргашзми, яю знаходяться на поверхнях предмета (одяг, взуття, постгльнГ речГ тощо);
— висушування, що призводить до загибелГ окремих ввддв мжрооргашзмГв;
— висока температура вгд вщкритого вогню (спалювання смгття та нецшних речей), сухий жар (гаряче повгтря, включно з використанням прас-ки) i вологий жар (кипляча вода, водяна пара); кип'ятГння — надшний метод дезГнфекцГ!, що зни-щуе сапрофГтнГ форми мГкроорганГзмГв (знезаражу-еться вода, ][жа, бглизна, одяг тощо); при дезшсекцп застосовуються ошпарювання гарячою водою, кип'ятшня та виморожування.
СанГтарна обробка населення, бгженщв i вГй-ськовослужбовцГв — суттева частина протиепще-мГчних робГт, що поеднують дезГнфекцГйнГ та дез-шсекцшш заходи. Важлива чГтка органГзацгя умов миття та комбшовано! обробки контингента людей, дезГнфекцГ! та дезшсекцп !х одягу, взуття тощо. Це стосуеться як стацюнарних лазень-пралень, так i пересувних обмивних пунктГв польового типу (пункпв санГтарно! обробки населення, бгженщв i вГйськовослужбовцГв). Для цих цГлей можливе й до-цГльне використання зСх в широкому дГапазош — в!д простого дворового душу до спещальних установок, засобГв та обладнання.
При масовш евакуацГ! населення й бгженщв та руйнуванш комунально! ¡нфраструктури територГ! або в польових умовах крГм стацГонарних санГтар-них пропускникГв, дезкамерних пГдроздГлГв можливе використання пересувних дезшфекцшних камер, а також сангтарних пропускниюв та пересувних установок на сангтарнш технГцГ вшськових служб, що призначенГ для сангтарно! обробки людей з дез-шфекщею та дезГнсекцГею одягу, речей:
— комбшованих дезГнфекцГйно-душових установок на автомобЫ або автопричепГ декГль-кох тишв (ДДА-2, ДДА-53, ДДА-66, ДДП, АПКД тощо), що укомплектованГ котельним i камерним
вщдшеннями, яю дозволяють здшснювати ririe-HÍ4He миття до 144 oci6 за годину взимку та вл^ку, миття з дезiнфекцieю обмундирування до 96 оиб за годину влггку. Дезiнфекцiя речей може здш-снюватись пароформалiновим та пароповiтряним методами;
— душових установок на автомобш (ДПУ) з ви-користанням спещальних комплекгiв для прове-дення повно! саштарно! обробки та миття людей;
— дезшфекцшних камер на автомобш (АПК) або автопричет (ДКП-3);
— спещальних комплекпв (типу В-5 та шших) для здiйснення дезшфекцп, до складу яких входять дезiнфектанти, пристро! для !х розпилення (автомакс, пдропульт);
— пралень.
Знезараження води е актуальною проблемою при ускладненш водопостачання або руйнуван-нi системи водогонiв. У зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дiй у Донецькiй i Луганськш областях та на прилеглих територiях найбiльш до-ступним методом знезараження великих обсяпв води залишаеться хiмiчний [3]. Призначенi для цьо-го препарати мають високу бактерицидну дго, не втрачають ефективнiсть тсля тривалого зберiгання, швидко розчиняються у вод^ не реагують з матерь алом, з якого виготовлений посуд для зберпання води, та при дотриманш вимог методики знезараження не змшюють ll органолептичних властивос-тей, нешкiдливi для органiзму людини [4,5].
Вода з рiчок, озер, ставив, що мае багато орга-нiчних забруднень, та вода iз шахтних колодязiв знезаражуеться методом хлорування, при потре-6í — у вщповщнш тарi. Вода колодязiв-копанок — безпосередньо в колодязь Знезаражуеться тара, транспорт, що використовуеться для перевезення та збериання води, iз кратнютю, що вiдповiдае сезону. Для цього можливо використовувати хлорне вап-но, дезшфекщйш засоби «Жавшар ефект У», Puro Tech PO 700, «Дез Таб нью» та шш^ дозволенi до застосування на територп держави. Заходи повин-нi проводитись спецiалiзованими, у тому чи^ ко-мунальними, службами, дезшфекщйними групами [5]. У польових умовах вшськовослужбовщ можуть знезаражувати шдивщуальш запаси води хiмiчним методом, здебшьшого з використанням засобiв у та-блетованих формах (акватабс, бiсульфатпантоциднi таблетки, пантоцид, йоднi таблетки, пероксид вод-ню 3%), або фiзичним.
Мета запобiжних заходiв при дезшсекцИ та дера-тизацп — створити умови, несприятливi для життя й розмноження комах та гризунiв, що перешкоджа-ють 1х життедiяльностi, за допомогою саштарно-п-гiенiчних та санiтарно-технiчних заходiв. Цi заходи передбачають влаштування непроникних для пара-зитiв будiвель i примщень, лiквiдацiю щiлин та не-потрiбних отворiв, що слугують для комах (блохи, таргани) та гризушв мюцями гнiздування або шляхами проникнення, що вкрай складно забезпечити в зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькш i Луганськiй областях та на прилеглих
територ!ях. Тому дуже актуальними е профiлактичнi та винищувальнi дезшсекцшш заходи [1—3].
Профiлактика забезпечуеться дотриманням правил й вимог особисто!, житлово! та харчово! гiгiени населенням, бiженцями й в1йськовослуж6овцями. Наприклад, для боротьби з вошивютю — система-тичне миття тша, регулярна замша та прання бь лизни, медичний огляд, вичюування волосся; для боротьби з тарганами — правильне збериання про-дукт1в харчування, систематичне прибирання при-мiщень i звiльнення !х в1д см1ття та харчових вщхо-д1в; при профiлактицi розмноження 6л1х особливу увагу сл1д прид^ляти профшактичнш о6ро6ц1 тва-рин, пiдтриманню в чистот з1 щоденним гiгiенiчним прибиранням примiщень, територiй та м1сць вщпо-чинку тварин; при 6ороть61 з мухами — захист жит-ла в1д ^х залiтання, дотримання саштарно-ппенч-них вимог при поводженнi з вщходами (утримання в чистот1 вбиралень та вигр!бних ям з обов'язковим регулярним проведенням дезiнсекцiйних заходiв з1 знищення мух, обробки м1сць !х виплоду); захист в1д кл1щ1в у лигой перiод — механiчний, у першу черту пов'язаний з обов'язковим носшням закритого взуття з високими халявами (наприклад, вшсько-вих лишх берцiв 1з тканинними вставками) ! одягу (який при потреб! !мпрегнуеться дезiнсектантами), що максимально закривае поверхню тша, з щ1льно прилягаючими манжетами, проводиться система-тичний огляд одягу та тша [8, 13, 17, 18].
Винищувальш заходи спрямоваш на знищення в ус1х стадiях розвитку комах (вош1, комар^ 6лошиц1, кл1щ1, таргани тощо), як1 е переносниками iнфек-ц1йних i паразитарних хвороб, завдають економiч-но! шкоди та суттево впливають на боездатнiсть в1йськових частин. При наявносп епiдемiчних по-казань щодо небезпеки поширення малярП необ-х1дним заходом е деларвацiя водоймищ та зон п1д-топлення [9, 14].
При виконанш дератизацiйних ро61т з профь лактичною метою серед органiзацiйних форм най-61льш ефективна суцiльна систематична дератиза-ц1я в населених пунктах та мюцях розташування в1йськ на плановш основ1 протягом всього року, на вс1х об'ектах у зонах локальних збройних кон-фл1кт1в та бойових дш у Донецькiй i Луганськiй областях та на прилеглих територiях. Такий комп-лексний п1дх1д приводить до повного звiльнення об'екпв та територП в1д гризун1в або стшкого змен-шення ^х популяци, що вже не спроможна сприя-ти поширенню iнфекцiйних захворювань. Проте и здiйснення в зон1 збройних конфлжпв не завжди можливе. Для протидп факторам активiзацiI епi-демiчного процесу, пiдтримання безпечного епi-демiчного стану ця форма проведення дератизацп повинна бути збережена для вшьних в1д бойових д1й територiй та територш з евакуйованим населенням [9, 14, 17, 18].
Тому в зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькш i Луганськш областях та на прилеглих територiях залишаеться доступною й доцшьною суцшьна одночасна дератизацiя на
окремих територГях населених пунктГв або в !х час-тинах 1-2 рази на рж з охопленням усього обсягу територГ!, що пГдлягае дератизацГ!, у максимально короткий термш (до 2 тижшв). На наступному ета-пГ здшснюеться перехГд до вибГрково! дератизацГ! з охопленням найбГльш важливих об'ектГв, таких як: промисловГ холодильники, пГдприемства харчово! промисловостГ, елеватори, продовольчГ склади, торговельш, лГкувальнГ, дитячГ заклади, тварин-ницью господарства, вона проводиться в будинках та спорудах для проживання та перебування на-селення (у тому числГ у сховищах), мюцях розта-шування вшськових формувань Гз використанням бар'ерно! дератизацГ! на прилеглГй до них терито-рГ!. ЦГ роботи повиннГ здшснюватися спещалГзова-ними цивГльними й вшськовими дезГнфекцГйними бригадами Гз залученням населення, бгженщв Г вш-ськовослужбовцГв. КрГм того, населення, бгженщ й вшськовослужбовщ можуть самостГйно впрова-джувати запобгжнГ заходи та застосовувати засоби мехашчного лову [3, 10-12].
Результати одночасно! суцгльно! дератизацГ! бу-дуть тимчасовими, матимуть нетривю наслГдки, призведуть до обмеження популяцГ! гризунГв. Ви-бГркова дератизацГя теж мае обмежену ефективнГсть у зв'язку зГ швидким розмноженням та мГграцГею гризунГв, через що навГть при дуже ретельно вико-нанГй роботГ не вГдбуваеться стшкого звГльнення об'ектГв вГд них. Проте це доступш та впливовГ заходи оперативного стримування чисельностГ гризунГв у зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дГй у Донецькш Г ЛуганськГй областях та на приле-глих територГях, захисту населення, бГженщв Г вш-ськовослужбовцГв вщ ГнфекцГйних та паразитарних хвороб.
ЕфективнГсть профГлактичних дезГнфекцГйних, дезГнсекцГйних та дератизацГйних заходГв тГсно пов'язана з формуванням ппешчних знань, нави-чок, правил здшснення заходГв з епГдемГчно! без-пеки населення, бгженщв Г вшськовослужбовщв. Дотримання населенням, бГженцями й вшськово-службовцями правил особисто! гГгГени залежить вщ освГченостГ, загального й санГтарного рГвня культу-ри конкретно! особи, дотримання правил колектив-но! гГгГени, сприяе встановленню благополучного санГтарно-епГдемГологГчного стану й забезпечуеться за умови активно! участГ всього населення, бГженцГв Г вшськовослужбовщв, медичних працГвникГв ефек-тивним проведенням санггарно-роз'яснювальноГ роботи, активною дГяльнГстю санГтарних дружин, мГсцевих органГв цивГльно-вГйськово! адмшютраци [1, 8, 12, 14-18].
Для забезпечення тривалого благополучного са-нГтарно-епГдемГологГчного стану в зонах локальних збройних конфлжтГв та бойових дш у ДонецькГй Г ЛуганськГй областях та на прилеглих територГях необхщно, щоб населення, бгженщ й вшськовослужбовщ набували необхщних санГтарно-гГгГе-шчних навичок: зберГгання продуктГв харчування, води, видалення вщходГв, забезпечення усГма мож-ливими засобами недоступностГ житла для шюд-
никГв, застосування методГв !х механГчного лову та знищення; засвоювали правила особисто! гГгГени, профГлактики та боротьби з педикульозом; знали доступш методи знезараження води, речей, бГлиз-ни, посуду, вщходГв, використання засобГв ГндивГ-дуального захисту. Для цього, крГм бесГд та лекцГй, найбГльш оптимальним е використання друкова-них листГвок, пам'яток, статей та проведення лекцГй з використанням засобГв масово! ГнформацГ! [3-5, 10-13].
Важливо вдосконалити органГзацГю дГяльностГ медичних служб щодо системи раннього оповщен-ня, монгторингу, ретроспективного та оперативного епГдемГчного аналГзу, оцГнки санГтарного фону, лабораторних дослГджень, обГрунтування профГ-лактичних заходГв, прогнозу епГдемГчно! ситуацГ! на територГ! [9, 12, 14].
Одшею з функцГй ДержсанепГдслужби в зонах локальних збройних конфлГктГв та бойових дш у ДонецькГй Г ЛуганськГй областях та на прилеглих територГях е вибГр показниюв, що дозволяють ощнити ефективнГсть профГлактичних проти-епщемГчних заходГв [3]. НайбГльш вагомими е по-казники ГнфекцГйно! захворюваностГ — загально! та щодо окремих хвороб. Важливим Гндикатором ефективностГ профГлактичних протиепщемГчних дезГнфекцГйних заходГв е щГльнГсть популяцп дже-рел ГнфекцГ! та переносниюв хвороб (гризунГв, комах) [1, 2, 9, 17, 18].
Оцшка ефективностГ профГлактичних проти-епГдемГчних дезГнфекцГйних заходГв здшснюеться вГдповГдно до значущостГ результатГв за показни-ками сшввГдношення вартостГ та ефективностГ ви-конаних дезГнфекцГйною службою робГт. Показник рентабельностГ профГлактичних протиепГдемГчних дезГнфекцГйних заходГв порГвнюеться з витратами, що можуть виникнути при медико-санггарнш та лГкувально-профГлактичнГй лГквГдацГ! спалахГв ГнфекцГйних захворювань серед населення, бгженщв Г вшськовослужбовщв [3, 10, 11].
ОргашзацГя дГяльностГ саштарно-протиепще-мГчних установ у зонах локальних збройних кон-флГктГв та бойових дГй у ДонецькГй Г ЛуганськГй областях та на прилеглих територГях вимагае роз-робки та впровадження комплексу заходГв щодо забезпечення життездатностГ, безпеки персоналу й установ. Необхщна спещальна фахова, органГ-зацГйна Г психологГчна пГдготовка медичних пра-цГвникГв дезГнфекцГйно! служби щодо виконання основних завдань в умовах зон локальних збройних конфлГктГв та бойових дш у ДонецькГй Г ЛуганськГй областях та на прилеглих територГях. ДоцГльне ви-користання необхГдного комплекту документГв, довГдникГв, алгоритмГв дГй, порядку комплекту-вання бригад спещалютГв, укладок медичного майна для роботи в надзвичайних ситуацГях военного характеру [9, 14, 17, 18].
Комплекс цих органгзацшних Г методолопч-но-методичних заходГв забезпечить повнощнне функцГонування дезГнфекцГйно! служби з проти-епГдемГчного забезпечення населення, бГженцГв Г
вшськовослужбовшв, установ у зонах локальних збройних конфл1кт1в та бойових дш у Донецькiй i Луганськш областях та на прилеглих територшх.
Висновки
1. У зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькiй i Луганськiй областях та на прилеглих територшх руйнуються системи жит-тезабезпечення, суттево попршуються умови жит-тедiяльностi цив1льного населення, що активiзуе соцiальнi та природш фактори ризику, призводить до виникнення й розвитку неконтрольованих еш-демiчних процес1в та визначае тенденцiю до швид-кого поширення багатьох шфекцш, що дае пiдста-ви передбачати виникнення неблагополучного й навiть надзвичайного саштарно-епщемюлопчного стану.
2. Неблагополучний i надзвичайний саштарно-епiдемiологiчний стан у зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькiй i Луганськш областях та на прилеглих територiях (надзвичайна ситуацiя военного характеру) характеризуеться ви-никненням епiдемiй гострозаразних захворювань та групових захворювань на особливо небезпечш шфекцп, поширенням серед населення паразитар-них комах, що створюе реальну загрозу для саш-тарно-епiдемiчного благополуччя особового складу Збройних сил Укра!ни внаслiдок т1сного контакту з населенням.
3. Створення благополучного саштарно-епще-мюлопчного стану в зонах локальних збройних конфлжпв та бойових д1й у Донецькш i Луганськiй областях та на прилеглих територiях серед населення забезпечуе збереження та змщнення здоров'я особового складу в1йськ, пщтримання ст1йкого еш-демiчного благополуччя та високого р1вня боездат-ност1 збройних сил.
4. Благополучний санiтарно-епiдемiологiчний стан населення в зонах локальних збройних кон-флжпв та бойових д1й у Донецькш i Луганськiй областях та на прилеглих територiях визначаеться по-ст1йним виконанням комплексу взаемопов'язаних заходiв, що включае санiтарну обробку, знеза-раження при оргашзацп водопостачання, харчу-вання, обробку м1сць збору та утил1зацп в1дход1в, пiдтримання еп1дем1чно! безпеки медичного об-слуговування, м1сць проживання населення та дислокацп збройних сил, а також р1вня гiгiенiчних знань та навичок серед них, що забезпечуе саш-тарно-епщемюлопчне благополуччя вшськ i п1д-тримуе обороноздатнiсть вшськовослужбовшв та кра!ни в ц1лому.
5. Стратепчне й оперативне сангтарно-епщемю-лопчне благополуччя в зонах локальних збройних конфлжпв та бойових д1й у Донецькш i Луганськiй областях та на прилеглих територiях забезпечуеть-ся активною спшьною д1яльшстю вс1х л1куваль-но-профiлактичних та санiтарно-епiдемiологiчних установ, дезшфекцшно! служби п1д загальним ке-р1вництвом в1йськово-цив1льних адмiнiстрацiй До-нецько! та Лугансько! областей.
6. Органiзацiя взаемоди м1ж цив1льними закладами охорони здоров'я, вшськово-цившьними адмiнiстрацiями Донецько! та Лугансько! областей, керiвництвом та вiйськово-медичною службою Збройних сил Укра!ни, ^х ефективна спшьна д1яльнють та !! збалансованiсть 1з сощально-еко-ном1чними, фiнансовими й кадровими ресурсами держави, спешальна фахова пiдготовка цив1льних i в1йськових медичних прашвниюв забезпечать здат-н1сть функцiонально-об'еднаних протиепiдемiчних служб виконувати завдання щодо забезпечення са-нiтарно-епiдемiологiчного благополуччя населення й вшськ.
7. Основним виконавцем комплексу дезшфек-цшних протиепiдемiчних заходiв, регламентова-них чинним законодавством Укра!ни, е державна структура — санiтарно-епiдемiологiчна служба, що вщграе пров1дну роль у пiдтриманнi саштарно-еш-демiологiчного благополуччя населення й вшськ у зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецькш 1 Луганськш областях та на прилеглих територ1ях.
8. Д1яльн1сть саштарно-епщемюлопчно! служби в зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецьк1й 1 Луганськш областях та на прилеглих територ1ях вщповщно до й загальнодер-жавного характеру орган1зуеться та здшснюеться при збереженн1 у повному обсяз1 завдань мирного часу, вертикал1 управлшня, взаемодй з ус1ма зад1-яними мш1стерствами та в1домствами, структурами зпдно з особливими вимогами, умовами та на-прямками д1яльност1, що обумовлеш додатковими факторами еп1дем1чного ризику на територй воен-них дш.
9. Готовн1сть сил та засоб1в сан1тарно-еп1де-м1олог1чно! й дез1нфекц1йно! служби до дш з п1д-тримання саштарно-еп1дем1чного благополуччя в зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецьк1й 1 Луганськ1й областях та на прилеглих територ1ях треба забезпечити наданням докладной шформацй в1дпов1дно до законодавства та нормативно-правово! бази военного часу шляхом здшснення пост1йного мон1торингу сан1тарно-еп1-дем1чного стану, оперативного еп1дем1олог1чного анал1зу, планування та виконання комплекс1в про-фшактичних протиеп1дем1чних дез1нфекц1йних заход1в з охорони та захисту середовища життед1-яльност1, проф1лактики виникнення й поширення масових шфекцшних захворювань серед населення та вшськовослужбовшв.
10. Забезпечення еп1дем1чного благополуччя населення й особового складу Збройних сил Укра-!ни в зонах локальних збройних конфлжпв та бойових дш у Донецьк1й 1 Луганськш областях та на прилеглих територ1ях е стратепчним завданням нац1онально! безпеки, воно визначае обороно-здатн1сть кра!ни, боездатн1сть збройних сил 1 звшьнення захоплених територ1й, що вимагае за-вершення реформування сан1тарно-еп1дем1олог1ч-но! служби Укра!ни, удосконалення законодавчо! та нормативно-правово! бази з внесенням до не!
вщповщних змш щодо функщонування, кадрового забезпечення протиепiдемiчних та дезшфекцшних структур служби з урахуванням и дiяльностi в мир-ний та военний час.
Конфлiкт штересш. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфл^у iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список л1тератури
1. Андрейчин М.А. Епiдемiологiя екстремальних умов з курсом вшськовог етдемологи / М.А. Андрейчин, В.С. Копча,
0.Д. Крушельницький, В.В. Нарожнов. — Тернопшь: Укрмед-книга, 2002. — 270 с.
2. Беляков В.Д. Эпидемиология/В.ДБеляков, Р.Х. Яфа-ев. — М. : Медицина, 1989. — 416 с.
3. Брес П. Действия служб общественного здравоохранения в чрезвычайных ситуациях, вызванных эпидемиями: Практическое руководство / П. Брес. — М.: Медицина, 1990. — 293 с.
4. Виноградов С. Чрезвычайные ситуации и водоснабжение населения / С. Виноградов // Гражданская защита. — 2004. — № 5. — С. 30-32.
5. Захаренко М. О. Саштарно-гтетчш вимоги до води та водопостачання сшьськогосподарських тдприемств: Навчальний поабник / М. О. Захаренко, В.М. Поляковсь-кий, Л.В. Шевченко. — Втниця: Видавничий центр ВНАУ, 2012. — 244 с.
6. Закон Украгни «Про захист населення вiд тфекцшних хвороб» в1д 06.04.2000р. № 1645-III.
7. Закон Украгни «Про забезпечення саштарного та ет-демiчного благополуччя населення» вiд 24.02.94 № 4005-XII.
8. Кочш 1.В. Актуальш проблеми розвитку етдемшло-гп катастроф / 1.В. Кочн, П.1. Сидоренко // Сучасш проблеми етдемшлоги, мкробологи та гтени: Матерiали наук.-практ. конф. / МОЗ Украгни, ЛНД1ЕГ, Львiвська обл. СЕС. — Львiв, 2004. — С. 73-75.
9. Кочин И.В. Научные основы эпидемиологии катастроф: Учебное пособие / И.В. Кочин, Г.А. Черняков, П.И. Сидоренко /Под ред. д-ра мед. наук, академика И.В. Кочина: В 2 т. — Запорожье: Полиграф, 2004. — Т 1. — 284с.; Т. 2. — 292с.
10. Кочн 1.В. Управлння саштарно-гшешчною та протиепiдемiчною системою у надзвичайних ситуащях /
1.В. Кочн, Ю.1. Панасюк// Тези 45-iнаук.-практ. конф. з
Hanp^ie впровадження досягнень науки в практику державного сaнiтapно-еniдемiологiчного нагляду / МОЗ Украгни; Зanоpiзькa обласна СЕС; ЗДМУ; ЗМАПО; ЗГУ; Управлтня охорони здоров'я Зanоpiзькоi ОДА. — Зanоpiжжя, 2005. — С. 9-10.
11. Кочт 1.В. Управлтня саттарно-гтетчною та npотиеniдемiчною системою у надзвичайних ситуащях / 1.В. Кочш, П.1. Сидоренко // Установчий зИзд лiкapiв швид-ког i невiдклaдно'i медичног' допомоги та медицини катастроф: Мaтеpiaли зИзду, 17—18 листопада 2005 р. — К.,
2005. — С. 64-66.
12. Кочн 1.В. Сaнiтapно-еniдемiологiчнa служба, ii за-клади, установи та формування у лiквiдaцii на^дтв надзвичайних ситуащй. Основт завдання та принципи гх ви-користання / 1.В. Кочн, Ю.1. Панасюк, П.1. Сидоренко // Запорожский медицинский журнал. — 2005. — № 4(31). — С. 142-146.
13. Кочин И.В. Прогнозирование медико-санитарных потерь от инфекционных заболеваний при чрезвычайных ситуациях / И.В. Кочин, Ю.И. Панасюк // Актуальне вопросы эпидемиологии инфекционных болезней: Сборник научных трудов Российской медицинской академии последипломно -го образования; кафедра эпидемиологии. — Вып. 8. — М.,
2006. — С. 543-546.
14. Кочн 1.В. Медицина катастроф: Виробниче ви-дання / 1.В. Кочн, Г.О. Черняков, П.1. Сидоренко / За ред. 1.В. Кочна. — К.: Здоров'я, 2008. — 724 с.
15. Кочн 1.В. Алгоритм iдентифiкaцii бiологiчного те-рористичного акту / 1.В. Кочн, О.М. Акулова, I. Ф. Шило та н. // Ыформащйний лист про нововведення в системi охорони здоров 'я / Укрмедпатентыформ МОЗ Украгни. — 2009. — № 209. — 4 с.
16. Кочн 1.В. Особливостi дiяльностi Державног служби медицини катастроф Украгни при лiквiдaцii медико-сантарних на^дтв бiологiчного терористичного акту (Повiдомлення IV) / 1.В. Кочн, О.М. Акулова, П.1. Сидоренко та н.//Запорожскиймедицинский журнал. — 2011. — № 6. — С. 117-119.
17. Gordis L. Epidemiology. — Philadelphia: Saunders, 2008. — 400 с.
18. Ray M. Merrill Introduction to еpidemiology. — USA: Jones & Bartlett Learning, 2015. — 340 с.
Отримано 18.10.2016 ■
Кочин И.В.1, Мануйленко Л.Г.3, Царев В.В.1, Березовский B.C.2
1 ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», г. Запорожье, Украина
2 ГУ «Запорожский государственный медицинский университет МЗ Украины», г. Запорожье, Украина
3 ГУ «Запорожский областной лабораторный центр Госсанэпидслужбы Украины», Мелитопольский городской отдел, г. Мелитополь, Украина
ОРГАНИЗАЦИЯ И ОСОБЕННОСТИ ПРОВЕДЕНИЯ ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ ПРОТИВОЭПИДЕМИЧЕСКИХ ДЕЗИНФЕКЦИОННЫХ МЕРОПРИЯТИЙ СРЕДИ ГРАЖДАНСКОГО НАСЕЛЕНИЯ И ВОЕННОСЛУЖАЩИХ В ЗОНЕ ЛОКАЛЬНЫХ ВООРУЖЕННЫХ КОНФЛИКТОВ И БОЕВЫХ ДЕЙСТВИЙ ДЛЯ ПРЕДОТВРАЩЕНИЯ ВСПЫШЕК И ВОЗНИКНОВЕНИЯ ОЧАГОВ ИНФЕКЦИОННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ
Резюме. Рассмотрены вопросы оказания профилак- населения и военнослужащих при чрезвычайных си-
тической санитарно-противоэпидемической помощи туациях военного характера. Определена роль дезин-
населению и военнослужащим в условиях вооружен- фекционных формирований в осуществлении профи-
ных конфликтов и боевых действий. Установлены важ- лактических мероприятий, особенности их проведения
нейшие факторы, определяющие особенности меди- для предупреждения эпидемических осложнений. Для
ко-санитарного противоэпидемического обеспечения обеспечения национальной безопасности, благополу-
чия населения и военнослужащих необходимо решение стратегической задачи — научное обоснование совершенствования законодательной и нормативно-правовой базы, кадрового обеспечения противоэпидемических структур с внесением конструктивных изменений в законодательство относительно их функционирования в мирное время, эффективной работы в зоне ло-
^т
кальных вооруженных конфликтов и боевых действий для предупреждение вспышек и возникновения очагов инфекционных заболеваний.
Ключевые слова: дезинфекционная служба; служба медицины катастроф; военно-медицинская служба; боевые действия; санитарно-эпидемическое состояние; эпидемические осложнения
Kochin I.V.1, Manuilenko L.G.3, Tsarev V.V.1, Berezovsky V.S.2
1 State Institution «Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Healthcare of Ukraine», Zaporizhzhia, Ukraine
2 State Institution «Zaporizhzhia State Medical University of the Ministry of Healthcare of Ukraine», Zaporizhzhia, Ukraine
3 State Institution «Zaporizhzhia RegionalLaboratoryCenterofthe State SanitaryandEpidemiologicalService ofUkraine», Melitopol Municipal Department, Melitopol, Ukraine
THE ORGANIZATION AND FEATURES OF PREVENTIVE ANTI-EPIDEMIC AND DISINFECTION MEASURES AMONG CIVILIANS AND MILITARY IN THE AREA OF LOCAL ARMED CONFLICTS AND MILITARY OPERATIONS IN ORDER TO PREVENT OUTBREAKS
AND EMERGENCE OF HOTBED OF INFECTIOUS DISEASES
Abstract. Preventive control measures are carried out among civilians and military in the area of local armed conflicts, military operations, in the temporary resettlement of people with the main objective — maintaining health and combat capability, the prevention of outbreaks and the emergence of centers of infectious diseases. Complex socio-economic and military conditions in these administrative areas intensify social and environmental risk factors, influencing the development of the epidemic process, determine the trend of the rapid spread of infections and contribute to the deterioration of the epidemiological situation. In these circumstances, the key role is played by the non-specific measures for the prevention of infectious diseases. Regular sanitization of the population and the personnel of the Armed Forces of Ukraine, regular disinfection of the organization of water supply, power supply, waste disposal sites, epidemic safety of medical care, places of residence, as well as the level of hygiene knowledge and skills among the population and the military are of particular importance in ensuring the combat capability of the military and the country's defense. The structure of infectious diseases among the local population significantly influences its nature in the Armed Forces of Ukraine and vice versa. Therefore, the main task of anti-epidemiological and disinfection work among the population and military is to prevent the emergence and spread of infectious diseases, their drift to the troops and rear areas of the state. Health protection of the population and military is provided by the implementation of a set of preventive measures (medical evacuation, sanitary-hygienic and anti-epidemic measures), which are carried out in the shortest possible time by special, professionally trained civilians and military formations of disinfection services. They involve forces and resources, fi-
nancial, material and human resources of the structural units of sanitary-epidemiological and disinfection profile, health care facilities, services, disaster medicine, military medical services, civil protection, enterprises of various departmental subordination and all forms of ownership in the local, regional and state levels, as well as the population, the military and refugees, according to the sanitary-epidemiological status of the territory and troops. The complex of anti-epidemic preventive disinfection measures is regulated by the current legislation of Ukraine, where the structure of the State Sanitary and Epidemiological and military medical services are identified as the main factors. Service activities at the national and territorial level, as well as military units, while maintaining the tasks in peacetime, are aimed at the implementation of new work, which is caused by additional factors of epidemic risk in the areas of local armed conflicts and military operations in the Donetsk and Luhansk regions and surrounding areas. The strategic issue of national security, epidemic safety of the population and personnel of the Armed Forces of Ukraine, at the moment, is the completion of the reform of the State Sanitary and Epidemiological Service, and improving the performance of the military medical service, the scientific substantiation of improving: legislative and regulatory framework, personnel maintenance of anti-epidemic structures with the introduction of structural changes in the law concerning their performance in peacetime, effective work in the area of local armed conflicts and military operations for the prevention of outbreaks and the emergence of centers of infectious diseases. Keywords: disinfection service; service of disaster medicine; military medical service; military operations; sanitary-epidemic state; epidemic complications
