CC BY
175
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616-083.98-057.36:323.28 КОЧ1Н I.B.
A3 «Запорзька медична академ'т пслядипломног освти МОЗ Украгни», кафедра цив1льного захисту та медицини катастроф
ОСОВАИВОСТ МЕДИКО-САЫТАРНИХ ВТРАТ ¡ ОРГАЫЗАЦП EKCTPEHOÍ МЕДИЧНО1 ДОПОМОГИ НАСЕАЕННЮ ТА ВМСЬКОВОСАУЖВОВЦЯМ В ЗOHi ПРОВЕДЕННЯ АНТИТЕРОРИСТИЧНО'' ОПЕРАЦП
Резюме. Проаналповано маmерiалu офщшноХ статистики та експертних висновшв стосовно безпово-ротних та сантарних втрат серед вшськовослужбовщв та мирного населения, визначеш оргатзацшт та методологiчнi основи удосконалення стльно'ХдiяльностiмедичноХ служби Збройних сил УкраХни (ЗСУ) з формуваннями Служби медицини катастроф i Служби швидко'Х медично'1 допомоги та волонтерiв у наданш екстреноХ медичноХ допомоги (ЕМД) пораненим у зот бойових дш. Згiдно з офщшною статистикою, спiввiдношення кiлькостi вбитих украХнських бшщв до поранених у зош бойових дш становить 1: 3,8. Серед поранень найбльше зустрiчаються травми ктщвок — 62,6 % та травми голови — 37,4 %. До шпиталiв надходять вшськовослужбовц та цивльт особи, поранення яких бльше шжу 60 % е оскол-ковими. Ще близько 30 % — це вогнепальт поранення, решта — опки вгд застосування бойових засобiв. Найбльше ушкоджуються ктщвки — близько 57 % поранень, серед них 39 % — поранення тг. Близько 80 % вшськовослужбовщв i цивльного населення в зот бойових дш мають психолого-психiчш порушен-ня — вгд бойово'Х втоми до гострих психiчних травм. Значна частина вшськовослужбовщв потрапила до зони бойовихдш, незнаючи елементарнихправил та немаючи навичок надання першоХмедично'Хдопомоги. Досвiд надання ЕМД пораненим вшськовослужбовцям i цивльному населенню зони бойових дш доводить велику залежтсть конкретних форм оргатзащлкувально-евакуацшного забезпечення вгд бойово'Х, тило-воХ та медичноХ обстановки, достатньоХ кiлькостi тдготовленого квалiфiкованого медичного персоналу, забезпеченостi медичним, сантарно-господарським та спещальним майном, медичним броньованим автотранспортом i авiацшним транспортом. У наш час, за стандартами НАТО, кожен боець ЗСУ повинен бути навчений першо'Х невiдкладноi' медичноХ допомоги i зобов'язаний вмти надавати хХ. У кожному вшськовому пiдроздiлi мають бути тдготовлеш деклька бшщв-парамедишв, як вмтть надати бльш квалiфiковану i в бльшому обсязi першу невiдкладну медичну допомогу, що дозволяе тдтримати пора-неному життево важливi функцй' оргатзму до прибуття вшськових медишв та евакуацИ' до шпиталю. Ключовi слова: медико-саштарт втрати, екстрена медична допомога, бойовi дп'.
Вступ
Iснуючi натепер у Службi медицини катастроф (СМК) i Службi швидко! медично! допомоги (СШМД) оргашзащйш засади та методолопчш основи розробки плашв функщонування цих служб розраховаш на надання екстрено! медично! допомоги (ЕМД) населенню в мирний час. Основною причиною потреби у подальшому реформуванш СМК, СШМД та Вшськово-морських сил (ВМС) Збройних сил Укра!ни (ЗСУ) е необхщшсть яко-мога скорше забезпечити взаемодш мж ними та пристосувати !х до ефективно! стльно! дiяльностi з оргашзацп та надання ЕМД населенню i вшськовослужбовцям в зош бойових дш та локальних воен-них конфлiктiв, а також нагальна потреба прове-дення змш у медичному секторi сфери нащонально! безпеки, збалансованому з можливими сощально-
економiчними та кадровими ресурсами держави для забезпечення здатност функщонально об'еднаних медичних служб у виконанн нових Miera i завдань, що випливають з умов проведення антитерористич-но! операци (АТО), полггики шдтримання безпеки в репот та нацюнальних штереав [2, 8].
Мета роботи — проаналiзувати матерiали офщш-но! статистики та експертних висновюв стосовно безповоротних та санггарних втрат (отриманих по-
Адреса для листування з автором: Ko4Íh 1гор Васильович E-mail: [email protected]
© K04ÍH 1.В., 2015
© «Медицина невщкладних сташв», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
ранень i загибелi) серед мирного населения та вшськовослужбовшв, визначити органiзацiйнi та мето-долопчт основи удосконалення сп!льно! дiяльностi СМК, СШМД та ВМС ЗСУ з оргашзацп та надання ЕМД у зон бойових дiй i локальних военних кон-флiктiв у Луганськш i Донецькiй областях.
Матер1али та методи
Проaнaлiзовaно науковi публжацп та офщшну iнформaцiю з 1нтернету про медико-саштарш втра-ти мирного населення та вiйськовослужбовцiв ЗСУ, стан оргашзацп й надання ЕМД СМК, СШМД та ВМС ЗСУ з урахуванням особливостей медичного забезпечення в зош бойових дш та локальних военних конфлжпв у Луганськш i Донецькш областях. Аиaлiтико-експертним методом та методом кон-тент-aнaлiзу проведено дослiдження медико-саш-тарних втрат i оргaнiзaцГi надання ЕМД мирному населенню та вшськовослужбовцям ЗСУ. Проте iнформaцiя про медико-саштарш втрати та стан оргашзацп i надання ЕМД, що мютилась у доступнiй вiтчизнянiй та заруб1жшй лiтерaтурi з даних питань й 1нтернеп, мае дещо розрiзнений характер, але дае можливiсть зрозумiти загальний стан справ, зако-номiрностi та тенденци i виявити специфiчнi осо-бливостi дослiджувaних явищ i процеав, зробити обГрунтован! висновки. За науковими iсторичними джерелами проaнaлiзовaнi зaгaльнi втрати особо-вого складу вiйськ у вшнах i збройних конфлiктaх ХХ ст., оргашзацшш та медичнi аспекти надання медично! допомоги населенню та вшськовослужбовцям, постраждалим в!д военних дш [3, 7, 10, 12].
Результати та обговорення
Анaлiз практики м1жнародних вiдносин переко-нуе, що военна сила сьогодш мае репутацш шстру-мента, що дозволений i застосований зовнiшньою та внутрiшньою полггикою багатьох держав. Згщно з военною доктриною Укра!ни, iмовiрного противника щодо жодно! кра!ни свiту не вбачалося, що було, як виявилося на практиш, хибним i легковаж-ним припущенням. Але, за свщченням стрaтегiчних дослiджень i висновкiв вшськових експертiв, военна загроза для Укра!ни завжди iснувaлa, що демон-струе збройна окупац1я Криму Роаею, провокуван-ня та здiйснення збройних дш у схiдних областях Украши [5]. Наявшсть на озброеннi росшсько! армп рiзномaнiтних зaсобiв збройно! боротьби, збшьшення ЗСх можливостей зумовлюють складний, високоманеврений та винищувальний характер бойових дш. Велика нaпруженiсть, ршучють, значний просторовий розмах военних дш значно зб!льшують величину безповоротних та саштарних втрат вiйськ i цив!льного населення. За висновками вiйськових експерпв, вищенaведенi особливостi сучасно! вш-ни спричиняють не тiльки збiльшення величини та ускладнення структури медико-сaнiтaрних втрат, а й збшьшення серед них частки смертельно поране-них [4, 6, 9].
Збройний конфл!кт у Донецькш i Луганськш областях м1ж незаконними збройними формуваннями
(за прямо! активно! ЗСх пщтримки й учасп aрмГi Рос!!) та ЗСУ призвiв до потрапляння у зону бойових дш як вшськовослужбовшв, так i велико! кiлькостi мирного населення, яю гинуть та зазнають пора-нень рiзного ступеня тяжкосп [1, 6, 11, 15].
Розвиток вшськово! техиiки й озброення, спосо-би та методи його бойового використання тягнуть за собою зaгaльнi втрати особового складу вшськ (без-поворотнi та санггарш), чималу кiлькiсть загиблих, величину та специфжу медико-сaнiтaрних втрат серед мирного населення, що визначае особливосп на-слiдкiв бойових дiй та локальних военних конфлжпв на щ!льно заселених територ1ях штенсивно! промис-лово! дiяльностi зi значною кiлькiстю потенцшно небезпечних об'ектiв (ПНО). ПНО — це об'екти, на яких використовують, виробляють, переробляють, зберiгaють або транспортують рaдiоaктивнi, вибухо-та пожежонебезпечш, небезпечнi хiмiчнi та бiологiчнi речовини, що створюють реальну загрозу виникнен-ня джерел техногенних надзвичайних ситуaцiй (НС) внаслщок обстрiлiв та руйнування ПНО. Це, у свою чергу, визначае особливосп оргашзацп та надання у дошпитальний перюд загально! медично! та ЕМД, а також шпитально! квал!фжовано! та спешал!зовано! медично! допомоги як цив!льними установами гaлузi охорони здоров'я кра!ни, так i вiйськово-медичними закладами ЗСУ на етапах лжувально-евакуацшного забезпечення (ЛЕЗ) [2, 6, 8, 13].
Бойовi дл, що розгорнулися на теренах Луган-сько! i Донецько! областей, спровоковaнi зброй-ним нападом Збройних сил Рос!! з використанням нaймaнцiв, е найтяжчими в Украш з чaсiв Друго! свггово! вшни [2, 5, 14]. Як вважають вiйськовi екс-перти, aнaлогiв цш вiйнi немае у свiтi, оскшьки од-ночасно використовуються збройнi формування укра!нських сепaрaтистiв, рiзномaнiтних нaймaнцiв сусщшх кра!н, якi пiдтримaнi державним кер!вни-цтвом Рос!!, забезпечуються зброею та боеприпасами, а и збройш сили беруть безпосередню участь у бойових д1ях та окупаци територи Укра!ни, що визначае рiвень безповоротних i сaнiтaрних втрат вшськовослужбовшв ЗСУ та населення.
Станом на ачень 2015 р., за офщшною статистикою, в зон! бойових дш та локальних военних конфл!кпв у Луганськш ! Донецькш областях сшв-в!дношення к!лькост! вбитих укра!нських б!йц!в до поранених становить 1 : 3,8. Б!льш несприятливе це сп!вв!дношення 1 : 2 було у травш — червш 2014 р. Майже третина смертей на передовш в!дбувають-ся через те, що не надана або неправильно надана перша медична допомога в золоту годину. Значна частина вшськовослужбовшв потрапила до зони бойових дш, не знаючи елементарних правил та не маючи навичок надання першо! медично! допомоги [3, 5, 14, 15].
Слщ зазначити, що шд час Друго! свггово! вш-ни кшьюсне сп!вв!дношення вбитих та поранених бшшв Червоно! армп становило 1 : 2, тод! як п!д час в!йни в 1раку (2003—2011 рр.) серед збройних сил США таке сшввщношення становило 1 : 8. Станом на квггень 2009 р. втрати вшськ США в !ракськш
вшш становили: загиблих — 4266 oci6, поранених — 31 153 особи. Наведет даш серйозно розходяться з iнформацieю iракського вщомства з прав людини. Згiдно 3i звггом вiдомства, жертви серед мирного населення, арми i полщп в 1раку з початку 2004 р. по кшець жовтня 2008 р. становили 85 694 людини. Число поранених за цей час ощнюють у 147 195 ос1б. Дп вшськових i загроза тероризму змусили понад 2,5 млн !ракщв покинути свою батьювщи-ну, основний пот1к б1женц1в припав на Йордан1ю та Сир1ю. Зг1дно з даними Пентагону, в перебяу бойових д1й безповоротш втрати серед вшськовос-лужбовц1в ЗС США становили 4487 ос1б. Кр1м того, на територГi 1раку було вбито 2097 американських цившьних службовщв. Бойов1 та небойов1 сан1тарн1 втрати США пораненими становили 31 921 i 40 350 ос1б вщповщно. В переб1гу кампанп загинули 174 журналюти, як1 висв1тлювали конфл1кт. За даними американсько! некомерцшно! органiзацГi National Priorities Project, вшна обiйшлася нащональному бюджету США бiльше н1ж у 805 млрд долар!в [4].
На початку АТО в Луганськш i Донецькiй областях великою була кшьюсть смертей на пол1 бою — 1159 бшщв (95 %). За офщшною статистикою Ор-гашзаци Об'еднаних Нацiй (ООН), в Украт за час конФл1кту загинуло 5486 бшщв i 12 972 було поранено. Серед поранень найбшьше зустр!чаються травми к1нц1вок (62,6 %) та голови (37,4 %). Очевидно, що кевларов! шоломи ще недостатньо добре захищають 61йц1в в1д мш та куль снайперiв. Окр1м того, часто трапляються комбiнованi поранення. При медичнш евакуацГi поранених автотранспортом нерщко авто-мо61л1 потрапляють пщ обстрш i перевертаються, а пораненi бшщ додатково отримують травми вщ на-слщюв аварГi та о6стр1лу [5, 6, 15]. Окр1м Ф1зичних травм, бшщ отримують ще й травми психолопчш Близько 80 % вшськовослужбовщв i цив1льного населення в зош бойових д1й мають психолого-пси-х1чн1 порушення — в1д бойово! втоми до гострих псих1чних травм. Найбшьший вражаючий фактор — це недосипання, i з цим важко боротися, оскшьки особливо вноч1 вщбуваються тривалi гарматно-мь нометнi о6стр1ли як бойових позицш, так i населе-них пункт1в !з мирними мешканцями. За останнi 5 м1сяц1в понад 900 оаб отримали психолого-пси-хiатричну допомогу. Близько 9 % були виписаш у здоровому псих1чному сташ, а 10 % залишилися на лжуванш з псих1чними порушеннями. Льв1вський шпиталь прийняв 1339 поранених бшщв. За час конфлжту загинуло 25 медичних пращвниюв, серед яких 6 вшськових та 19 цившьних [1, 3, 8].
До шпи^в надходять вшськовослужбовщ та цив1льн1 особи, поранення яких бшьше н1ж у 60 % становлять осколков!, отримаш внаслщок о6стр1л1в з «Градiв» i мшомепв. Ще близько 30 % — вогне-пальнi поранення, решта — ошки вщ застосування бойових засобiв. Найбiльше ушкоджуються кшщв-ки — близько 57 % поранень, серед них 39 % — поранення шг [1, 3].
За шформащею ООН, !з середини квггня 2014 р. до 27.03.2015 р. на Донбас вбито 6083 оСб, 15 397
оСб зазнали поранень. Водночас в ООН припус-кають, що реальна кшьюсть загиблих та поранених може перевищувати ц! цифри. У сво!х зв!тах ООН послуговуеться т!льки в!дкритими даними, що ого-лошуе влада Укра!ни та Всесвиня орган!зац!я охо-рони здоров'я (ВООЗ). 1нформащя стосовно к!ль-кост! загиблих серед укра!нських силовик!в у зон! АТО змшюеться дуже швидко. Так, 02.03.2015 р. у Генштаб! ЗСУ повщомили, що на Донбас! загинув 1541 вшськовий, а 6226 — зазнали поранень. Вже 22.03.2015 р. у МО Укра!ни заявили про 1750 загиблих вшськових. Швидку змшу у даних пояснюють процесом щентифжацп т!л загиблих. Багато загиблих бшщв перебувають у списках зниклих безвюти. На 02.03.2015 р. у лавах ЗСУ та Нацюнально! гвардп 376 ос!б перебувають у такому перел!ку (324 — ЗСУ, 52 — Нацгварди). За час д!! нових М!нських угод (в!д 15.02 до 02.04.2015 р.) загинуло 75 укра!нських в!й-ськових, близько 400 бшщв поранено. Згщно з ш-формац!ею СБУ станом на початок квггня 2015 р., за час вшни на Донбас! у полон! бойовиюв побувало понад 2500 ос!б, близько 400 украшщв дос! перебувають у полон!. За шформащею ООН станом на 17.04.2015 р., в Украш нал!чують 1,198 млн пересе-ленц!в !з Донбасу, з яких 154 635 дггей. За цей час у нещасних випадках загинуло 65 дггей, а 174 зазнали поранень. За оцшками ООН, вшна так чи шакше зачепила 5 млн ос!б. Вщновлення т!льки зв!льне-них територ!й Донбасу коштуватиме $1,5 млрд, кр!м того, додатково необхвдш витрати на утримання переселенц!в, допомогу постраждалим та родичам жертв вшни [5, 9, 11, 13].
Окрем! лжар! х!рург!чного профшю з власно! !н!-ц!ативи перейшли на роботу до районних лжарень зони бойових д!й, до яких у першу чергу надходять поранен! з поля бою. Практична робота в х!рурпч-них вГддгленнях призвела лжар!в до висновк!в, що надто важливим аспектом збереження життя поранених е навчання бшщв наданню першо! невщклад-но! медично! допомоги, тому частина лжар!в стала шструкторами з тактично! медицини. Навчання бшщв дуже важливе тому, що першим, хто опинить-ся поряд !з пораненим ! спромогнеться надати допомогу, буде такий же боець. Саме бшцю треба надати медичш знання, як! допоможуть врятувати життя ! самому соб!, ! пораненому поряд. За статистикою Мшстерства оборони Укра!ни, в ход! бойових дш у зон! АТО загинуло близько 1000 укра!нських в!й-ськових, з яких кожного п'ятого-шостого можливо було врятувати при вмшш самих бшщв надавати першу нев!дкладну медичну допомогу [5, 6, 14].
Вшськов! медичш експерти ЗС США, за результатами оцшки санггарних втрат особового складу вшськ майже 20 роюв тому, д!йшли висновку, що 90 % бшщв в ход! бо!в помирали до зустр!ч! з вшсько-вим медиком. Натепер, за стандартами НАТО, кожен боець повинен бути навчений ! зобов'язаний вмгти надавати першу невщкладну медичну допомогу. На додаток до цього, у кожному вшськовому пщроздь л! ЗС США е декглька б!йц!в-парамедик!в, як! вмь ють надати бгльш квал!ф!ковану ! в бгльшому обсяз!
першу невщкладну медичну допомогу, що дозволяе пiдтримати пораненому життево важливi функци ор-ганiзму до прибуття вiйськових медик1в та евакуаци до шпиталю. Застосування тако! перевГрено! у бойо-вих д1ях вшськово-медично! технологи у ЗС США з надання першо! невщкладно! медично! допомоги по-раненим самими бiйцями та бшцями-парамедиками, вмiла пщтримка вiтальних функцш органiзму на полi бою, своечасна медична евакуацiя поранених за при-значенням сприяли досягненню медично! i сощаль-но! ефективностi, що вщбилося у показниках дуже низько! летальност в гсторп бойових дiй ЗС США — 9 загиблих на 100 поранених [9, 14, 15].
Розвщка Федеративно! Республжи Нiмеччини ощнюе ймовiрну кiлькiсть загиблих в бойових дiях, що розгорнулися на теренах Лугансько! i Донецько! областей, у 50 000 оаб, що майже у десятеро переви-щуе даш про загиблих ЗСУ та ООН. На думку вш-ськових експерпв, офiцiйнi цифри загиблих занадто занижеш та не заслуговують на довiру. Виступаючи напередоднi Мюнхенсько! конференцГ!, Президент Укра!ни П. Порошенко заявив, що кГльюсть загиблих становила 1200 вшськових i 5400 мирних меш-канцiв. За даними ООН вщ 03.02.2015 р., жертвами бойових дш стали 5358 осiб, поранено понад 12 235 оаб [3, 5, 11].
За повщомленням головного лжаря СШМД м. Донецька, щоденно отримують поранення близь-ко 20 мирних мешканщв, якi потрапляють пiд ар-тилерiйськi та мiнометнi обстрiли. Отримують поранення й медичш пращвники, якi втжджають на виклики для надання ЕМД пораненим i хворим. На окупованiй територп Донецько! област цiлодобово працюе 209 бригад СШМД [б].
Умови перебiгу военних дш на сходГ Укра!ни ви-магають оргашзаци ЛЕЗ за евакуацiйним типом, що зумовлено неможливютю здiйснювати оргаш-зацiю та надання ЕМД достатньо великш кГлькостГ поранених Г хворих, як вшськовослужбовщв, так Г цивГльних оаб, у зош постшного обстрГлу системами залпового вогню, артилерГею, танками, мшо-метами, стрГлецькою зброею, перш за все у зв'язку з тдвищенням небезпеки повторного ураження ушкоджених, необхщнютю забезпечити високу рухомють транспортних засобГв медичних служб, збереження життя та безпеку медичних прашвни-юв. У зв'язку з цим виникла (особливо при великих сангтарних втратах вшськ Г цивГльного населення) необхщнють евакуацГ! значно! частини поранених Г хворих до лГкувально-профГлактичних установ (ЛПУ), що розташоваш не тГльки в зош бойових дш та локальних военних конфлжпв, а й поза !х межами, тобто там, де можна створити належш умови для !х повноцшного лГкування, що вщповщае ви-могам медично! науки та военно-медично! польо-во! доктрини [2, 3, б, 8].
Досвщ медичного забезпечення збройних сил СРСР у перюд Радянсько-фшсько! вшни (1939— 1940) та Друго! свГгово! вшни (1939—1945), а також досвщ оргашзаци медичного забезпечення 40-! армГ! ЗС СРСР ид час вшни в Афгашсташ (1979-1989)
та шших збройних конфлiкгiв (Пiвнiчний Кавказ, Чеченська Республжа) переконливо доводить, що добре i чiгко органiзоване проведення ЛЕЗ е фактором, що значною мiрою визначае ефекгивнiсгь дiяльностi ВМС щодо забезпечення бойових дш вiйськ [2, 7, 12].
У наш час СМК, СШМД га ВМС ЗСУ повинш бути гоговими до будь-якого розвитку военних по-дш Значну увагу необхщно придшяти сисгемi ЕМД i шпиталям СШМД, яких обмаль у зонi бойових дш та локальних военних конфлiкгiв у Луганськiй i До-нецькш областях. Тому погрiбно визначити мгсью та ценгральнi районнi лiкарнi, в яких багатопро-фiльнiсгь, особливо в хiрургiчному планi, е вагомою складовою, посилити !х обладнанням i квалiфiкова-ними кадрами, перепрофiлюваги роботу приймаль-них вщдшень у приймально-соргувально-дiагнос-тичш вщдшення, щоб вони були щлодобово гоговi до масового прийому поранених бшшв та цивiльних мешканцiв. Приймально-сортувально^агностичш вщдшення повиннi бути гарантовано забезпечеш обладнанням i медикаментами, перев'язувальним матерiалом i запасами кисню, що е першочерго-вим завданням у сучаснш суспiльно-полiгичнiй ситуаци, в якiй перебувае Укра!на. При посиленнi бойових дш або виходi !х за меж1 Схiдного регiону система охорони здоров'я Укра!ни не зможе надати ЕМД вщразу всiм. СМК i СШМД, систему ЕМД, шпитал штенсивно! терапп та багагопрофiльнi ль карнi потрiбно посилити, маючи на увазi ще й те, що нинi служба СМК перебувае i працюе в режимi незавершеного реформування. Планувалося, що в результата переформатування малих лжарень (на 5—7 л1жок), що е економiчно витратними й мають низький рiвень медично! допомоги (вiдсугнiсгь ла-бораторп, ренгген-кабiнегу, УЗД, лiкарiв-спецiалiс-пв), вивiльненi медичнi працiвники шдсилять СМК i СШМД [1, 2, 5, 8, 15].
Виявляеться, найважливiша та найочжуваш-ша допомога пораненим бшцям — це автомашини СШМД, але спецiалiзований медичний транспорт на фронп — радость, а без нього медичш прашв-ники СМК, СШМД та ВМС ЗСУ не в змозГ надати ЕМД у золоту годину. Навиъ зусилля медично! бри-гади, укомплектовано! найквалiфiкованiшими ме-дичними працiвниками та за наявносгi в них комплексу реашмацшного обладнання i медикаменгiв, стають марними, якщо не мае змоги евакуювати пораненого. Тшьки при достатньому забезпеченш спецiалiзованим медичним транспортом, обладна-ним сучасною апаратурою, медичш бригади можуть своечасно дiсгагися до поранених бшщв або цившь-них мешканцiв, сгабiлiзуваги !х стан, надати ЕМД i доставити до шпиталю. Тому проблема забезпечен-ня СМК, СШМД та ВМС ЗСУ броньованим спещ-алiзованим медичним транспортом у зош бойових дш та локальних военних конфлжпв у Луганськiй i Донецькш областях залишаеться актуальною i чекае на свое виршення на державному р1вш [5, 6, 9, 13].
АжлГзуючи результати реформування системи ЕМД в Укра!ш, можна погодитись, що вона функщ-
онуе, але робити висновок про високу ефективнють ЕМД у випадках бойово! полгтравми, при дорож-ньо-транспортних пригодах, масових медико-саш-тарних втратах при НС не можжна. В першу чергу в зон! бойових д!й та локальних военних конфл!кпв у Луганськш ! Донецькш областях бракуе броньо-ваного спещалгзованого медичного транспорту з достатшм оснащенням, квал!фжованих медичних кадр!в та повно! укомплектованост! медичних бригад. Згщно з чинним законодавством, лжарська бригада СШМД повинна складатися з лжаря, двох фельдшер!в ! вод1я, а фельдшерська — з! старшого фельдшера, медсестри ! вод1я. Як мшмум — три особи. Натепер до 90 % фельдшерських бригад по всш Украш складаються з фельдшера ! вод1я. Част-ково укомплектован! медичш бригади СШМД у не-ускладнених випадках у мирний час якось справля-ються з наданням ЕМД, але в зон! бойових дш при наявност! поранених бшщв та мешканщв своечасне надання медично! допомоги неукомплектованою лжарською або фельдшерською бригадою стае про-блематичним [4—6, 9, 13].
Система етапного лжування з евакуащею за при-значенням вимагае едино!, з чгтко визначеною алго-ритмгзащею военно-медично! польово! доктрини, особливо для пересувних польових медичних закла-д!в, як! дозволяють здшснювати поза зоною бойових дш всю х!рурпчну допомогу з обов'язковою шпита-лгзащею поранених ! хворих, яким вона життево не-обх1дна; шпитал!зацп поранених шсля х!рурпчних втручань; оргашзованого забезпечення начальника медично! служби зони АТО, бойових дш та локальних военних конфлжпв лжувальними закладами та транспортом для здшснення маневру; спещалГзаци лгжкового фонду; вщповщносп складу лгжкового фонду за кгльюстю та структурою тилових етатв медично! евакуаци потребам даного етапу ЛЕЗ. Без комплексу цих оргашзацшно-медичних заход!в не можна вважати повнощнною систему етапного ль кування з «евакуащею за призначенням». Особли-вютю медичного забезпечення вшськовослужбовщв ! населення зони бойових дш та локальних военних конфлжпв у Луганськш ! Донецькш областях сл!д визнати активну стльну участь одночасно вшсько-во! медицини ЗСУ з формуваннями СМК ! СШМД та волонтер!в у наданш ЕМД пораненим внасл!док бойових дш. Система етапного л!кування з евакуащею за призначенням передбачае швидку доставку поранених до шпиталю, де !м може бути надана ква-л!ф!кована ! спец!ал!зована ЕМД, проводитись л!ку-вання до визначеного результату, пропускаючи при цьому пром1жн! етапи, з подальшим направленням до реабштацшних центр!в [2, 3, 11].
Досвщ надання ЕМД пораненим в!йськово-службовцям ! цив!льному населенню зони бойових дш та локальних военних конфлжпв у Луганськш ! Донецьк!й областях показуе винятково велику за-лежшсть конкретних форм органГзац!! ЛЕЗ вщ бо-йово!, тилово! та медично! обстановки, достатньо! к!лькост! п!дготовленого квал!ф!кованого медичного персоналу, забезпеченост! медичним, санггарно-
господарським та спец!альним майном, медичним броньованим автотранспортом ! ав!ац!йним транспортом. Така залежшсть у сшввщношенш зм!сту й обсягу ЕМД на етапах медично! евакуац!! в!й-ськовослужбовщв ! цивгльного населення полягае в тому, що в польових умовах зони бойових дш та локальних военних конфлжпв у Луганськш ! До-нецькш областях обсяг медично! допомоги та виб!р х!рург!чного втручання й л!кування визначаються, головним чином, актившстю бойових д!й, кгльк!с-тю поранених ! хворих, !х станом, кшьюстю л!кар!в, особливо х1рург!в, наявшстю автотранспортних за-соб!в, використанням вцшлих м!сцевих ЛПУ, до-датково розгорнутих л!кувальних заклад!в ! медичного оснащення, пори року ! погодних умов. Отже, серйозним недол!ком роботи вшськово! ! цив!льно! медично! служб у зонах бойових дш та локальних военних конфл!кпв е проблема своечасно! еваку-ац!! поранених ! хворих, що, в свою чергу, призво-дило до п!знього !х надходження до ЛПУ, затримки з наданням квалГфжовано! та спец!ал!зовано! ЕМД [1, 8, 9, 13]. Одшею з причин цього е невщповщ-шсть штатних евакуац!йно-транспортних засоб!в характеру бойових операцш, сан!тарним втратам ! через це — обсяг!в фактично! медично! евакуац!!. Недостатня рухом!сть сил ! засоб!в в!йськово! та цивГльно! медичних служб, обмежен!сть у кглькос-т! спец!ального медичного броньованого автотранспорту перешкоджае перегрупованню медичних формувань та заклад!в, виконанню ними оперативного маневру вщповщно до бойово! обстановки та кшькосп санггарних втрат. Суттевою перешкодою для своечасного надання ЕМД та евакуаци поранених вшськовослужбовщв ЗСУ ! цивГльних ос!б е на-вмисне гальмування цього процесу особовим складом вшськових п!дрозд!л!в бойовик!в та збройних сил Росшсько! Федерац!!, що е брутальним пору-шенням м1жнародних угод та Гумаштарного права стосовно поранених [3, 9, 14, 15].
У наш час надання ЕМД та здшснення ЛЕЗ на передовш покладено на медичш служби бойових пщроздшв, а також на мобшьш лжарсько-сестрин-сью бригади, як! сформован! на баз! вшськових шпитал!в. Наступний руб1ж ЛЕЗ — це чотири мо-бгльш шпитал!, з яких два розгорнуп в зон! АТО, а два перебувають у резерв!, в пунктах постшно! дис-локац!! [1, 2, 8].
Найближчими до зони АТО виявилися Харк!в-ський ! Дншропетровський шпитал!, на як! зор!-ентоваш два л!кувально-евакуац!йн! потоки, для чого розгорнуп два моб!льн! шпитал! в зон! бойових дш, як! забезпечують евакуац!ю поранених !з поля бою. Застосована оргашзац1я ЛЕЗ виявила медичну ефективнють. Р!вень летальност! на етапах медично! евакуаци становив усього 0,8 %, що в три рази нижчий, н1ж п!д час останньо! в!йни США в 1раку, ! такий же, як п!д час бойових д!й США в Афгашсташ [7, 12, 13-15].
Актуальною у ЗСУ ! зон! бойових дш залиша-еться проблема зупинки кровотеч!, особливо серед в!йськовослужбовц!в. У ЗСУ вщ кровотеч! загинуло
24 особи, але це не свщчить про те, що вони б выжили, якщо б на оснащеннГ був кровоспинний зааб, наприклад целлокс. При масивному розтрощенш тканин органГзму, особливо коли ушкоджуеться стегно, кровотечу дуже важко зупинити. ФахГвцями вшськово-медично! служби проводиться аналГз Г ви-рГшуеться питання про ефективнГсть окремих кро-воспинних засобГв та лГк1в, необхГдних для зупинки кровотечГ. ДосвГд вГйськових лжарГв НАТО призвГв до висновку про негативний вплив кровоспинних засобГв, що спричинюють опГки тканин органГзму. ЗамГсть цього в них дГе правило золото! години — протягом години тсля накладення джгута поранений повинен потрапити до лжаря. В ЗСУ вшськов! медики намагаються вирГшити цю проблему у такий же спосГб: до кожно! батальйонно-тактично! групи прикршлена мобГльна лГкарсько-сестринська бригада. ЛжарГ знаходяться разом Гз бГйцями Г практично вГдразу можуть надати ЕМД, у тому числГ зупинити кровотечу [1, 2, 4, 14]. РГзниця мГж органГзацГею надання ЕМД у ЗСУ Г НАТО полягае в тому, що у них лжар перебувае за 100 км в1д поля бою, Г поря-тунок пораненого залежить вщ самого бшця Г його товаришГв. ОскГльки медичне постачання лГками й перев'язувальними засобами не було достатшм, тим бГльше у вГйська не постачалися сучасш кровоспин-н1 засоби, то вшськовГ лГкарГ ЗСУ, зпдно з вимогами ЛЕЗ, перебували поряд Гз бГйцями пщ час бойових дГй [1, 3, 5, б, 15].
Для забезпечення квалГфжовано!, спещалГзо-вано! та високоспешалГзовано! ЕМД залучаються медичнГ установи МГнГстерства охорони здоров'я (МОЗ) та АкадемГ! медичних наук (АМН). Сього-дн1 вс1 найбГльш квалГфГкованГ медичнГ працГвники, включаючи вчених, надають медичну допомогу по-раненим у 28 установах АМН. ЗСУ не вистачае бро-ньованого саштарного автотранспорту Г медичних гелжоптерГв, залучення яких для реалГзацГ! своечас-но! медично! евакуацГ! в системГ ЛЕЗ значно покра-щить надання ЕМД вГйськовослужбовцям Г цивГль-ному населенню в зош АТО [1, 5, б].
До недолГкГв надання ЕМД пораненим вГйсько-вослужбовцям Г цивГльним особам у зонГ бойових дГй та локальних военних конфлГктГв у ЛуганськГй Г Донецькш областях слщ зарахувати необхщшсть повторного надання хГрургГчно! допомоги пораненим, що обумовлено неможливГстю проведення вичерп-них хГрургГчних втручань у польових умовах зони бойових дш у вц1л1лих мГсцевих ЛПУ та розгорнутих пересувних шпиталях. Цьому перешкоджають не тГльки умови военно! обстановки, а й недостатня, в деяких випадках, квалГфГкацГя хГрурпв, що певним чином пов'язано з брутальним нехтуванням протягом тривалого часу керГвництвом держави, оборонного вщомства та галузГ охорони здоров'я постшною систематичною пГдготовкою медичних працГвникГв (лГкарГв, фельдшерГв, медичних сестер, студентГв) у вищих медичних навчальних закладах додипломно! Г тслядипломно! освГти з питань вшськово! меди-цини, суттевим зменшенням к1лькост1 студентГв на кафедрах вшськово! медицини, лжвщащею кафедр
вГйськово! пГдготовки у вищих медичних навчаль-них закладах [4, б, 7, 12].
Ускладнена органГзацГя ЕМД вГйськовослуж-бовцям Г цивГльному населенню СМК Г СШМД у зонГ бойових дГй та локальних военних конфлГк-т1в у Луганськш Г ДонецькГй областях, оскГльки д1-яльнГсть служб, згГдно з чинним законодавством, передбачена винятково в умовах мирного часу для лжвщаци медико-санГтарних наслГдкГв НС та на-дання ЕМД, що потребуе законодавчого та нормативно-правового виршення на державному рГвш. Тому актуальною проблемою виявляеться наукове обГрунтування напрямГв удосконалення законо-давчо! та нормативно-правово! бази, розробка про-ектГв правових актГв, органГзацГйно-правових засад й конкретних заходГв державного управлшня СМК Г СШМД для !х переорГентацГ! щодо дГяльносп як для лжвщаци медико-санГтарних втрат НС мирного часу, так Г в умовах бойових дГй та локальних воен-них конфлГктГв Г спГвпрацГ з формуваннями вГйсько-во! медицини ЗСУ [2, 8].
У зош бойових дш та локальних военних кон-флГктГв вГдбуваеться руйнування житлових будин-к1в, сошально! Гнфраструктури, систем життезабез-печення, закладГв охорони здоров'я (лГкувальних, санГтарно-епГдемГологГчних, аптечних), скорочення к1лькост1 медичних Г фармацевтичних прашвни-к1в внаслщок поранень, захворювань, загибелГ та полишення зони збройного конфлГкту. Ситуация, що склалася, унеможливлюе органГзацГю й надан-ня ЕМД вшськовослужбовцям Г цивГльному населенню медичними установами, СМК Г СШМД на засадах роботи в повсякденних мирних умовах. В обставинах, що склалися в пГвденно-схГдних областях Укра!ни внаслщок збройно! агресГ! РосГ!, ю-тотне значення мае об'еднання та сшвпраця СМК, СШМД та вшськово! медицини ЗСУ для досягнен-ня оргашзацшного Г медично-клшГчного мульти-плГкацГйного ефекту в органГзацГ! та наданнГ ЕМД вГйськовослужбовцям Г цивГльному населенню [8, 9, 13, 14].
Висновки
1. Велика напружешсть, ршучють, значний про-сторовий розмах военних дГй у ЛуганськГй Г Доне-цькГй областях значно збГльшують величину безпо-воротних та санГтарних втрат не тГльки вГйськ, а й цивГльного населення. ОсобливостГ сучасно! вГйни спричиняють не тГльки збГльшення величини та ускладнення структури медико-санГтарних втрат, але й збГльшення частки смертельно поранених.
2. Поранення вГйськовослужбовцГв Г цивГльних ос16 бГльше нгж у б0 % е осколковими, отримаш внаслщок обстрГлГв, близько 30 % — це вогнепальш по-ранення, решта — опГки вщ застосування бойових за-собГв. НайбГльше ушкоджуються кГнцГвки — близько 57 % поранень, серед них 39 % — поранення шг.
3. Актуальною у зош бойових дш залишаеться проблема своечасно! зупинки кровотечГ у вГйсько-вослужбовцГв Г цивГльного населення. Важливим аспектом збереження життя поранених бшшв Г ци-
вгльного населення е !х навчання наданню першо! невщкладно! медично! допомоги.
4. Наявнють велико! ылькост! потенцшно небез-печних об'екпв у Луганськш ! Донецькш областях створюе реальну загрозу виникнення джерел техно-генних НС внаслщок руйнування при бойових д1ях.
5. Особливютю оргашзацп та надання ЕМД у дошпитальний ! шпитальний перюди як цивгльни-ми установами галуз! охорони здоров'я кра!ни, так ! вшськово-медичними закладами ЗСУ на етапах ЛЕЗ е одночасне виникнення сангтарних втрат вна-слщок поранення п!д час бойових дш та техноген-них надзвичайних ситуацш у результат! руйнування ПНО.
6. Умови переб!гу военних д!й на Сход! Укра!ни вимагають оргашзацп ЛЕЗ за евакуацшним типом, що зумовлено неможливютю здшснювати оргаш-зац!ю ! надання ЕМД достатньо великш ылькост! поранених ! хворих, як в!йськовослужбовц!в, так ! цивгльних ос!б, у зон! постшного обстрглу, а також необхщнютю збереження життя та безпеки медичних прац!вник!в. Захист медичного персоналу при вико-нанн! професшних обов'язюв е важливим елементом оргашзацп та надання ЕМД у зон! бойових дш.
7. Серйозним недолжом роботи вшськово! ! ци-вгльно! медично! служб у зонах бойових дш та ло-кальних военних конфл!кт!в е проблема своечасно! евакуаци поранених ! хворих, що призводить до тз-нього надходження до ЛПУ, затримки з наданням квал!фжовано! та спещал!зовано! ЕМД. Одн!ею з причин цього е невщповщнють штатних евакуацш-но-транспортних засоб!в характеру бойових опера-ц!й, сангтарним втратам ! обсягам фактично! медично! евакуаци.
8. В зон! бойових дш та локальних военних кон-фл!кт!в у Луганськш ! Донецькш областях бракуе броньованого спец!ал!зованого медичного транспорту з достатшм оснащенням, квал!ф!кованих медичних кадр!в та повно! укомплектованост! медичних бригад. Залучення саштарного ав!ацшно-го транспорту для своечасно! медично! евакуаци в систем! ЛЕЗ значно покращить надання ЕМД вш-ськовослужбовцям ! цивгльному населенню в зон! АТО.
9. Необхщно визначити мюью й центральн! ра-йонн! лжарш, в яких багатопрофшьнють, особливо в х!рурпчному план!, е вагомою складовою, поси-лити !х обладнанням ! квал!ф!кованими кадрами, перепрофГлювати роботу приймальних вщдшень у приймально-сортувально-д!агностичн! вщдшення.
10. До недолЫв надання ЕМД пораненим вш-ськовослужбовцям ! цивГльним особам у зон! бойових дш слщ зарахувати необхщнють повторного надання !м х!рурпчно! допомоги, що обумовлено неможливютю проведення вичерпних х!рурпчних втручань у польових умовах зони бойових дш у вщлших мюцевих ЛПУ та розгорнутих пересувних шпиталях.
11. Суттевим недолжом вищо! медично! освь ти в Укра!ш е нехтування протягом тривалого часу кер!вництвом держави, МО та МОЗ постшно! сис-
тематичною шдготовкою медичних працiвникiв (лiкарiв, фельдшерiв, медичних сестер, студентiв) у ВМНЗ додипломно! i тслядипломно! освiти з питань вшськово! медицини, значного зменшення юлькост! студентiв на кафедрах вшськово! медицини, лiквiдацiя кафедр вшськово! пщготовки.
12. Актуальною проблемою залишаеться наукове обГрунтування напрямiв удосконалення законодав-чо! та нормативно-правово! бази, розробки проек-тiв правових акгiв, оргашзацшно-правових засад i конкретних заходiв державного управлшня СМК i СШМД для !х переорiентацli на лiквiдацiю меди-ко-санiтарних втрат НС мирного часу i в умовах бойових дш та сшвпращ з формуваннями вшськово! медицини ЗСУ.
Список л1тератури
1. Андронатий В. 80 % раненых солдат из зоны АТО имеют психологические нарушения / В. Андронатий // Новое время. — 2014. — № 22. Режим доступу: http://nv.ua/publications/nauka-vyzhivat-16240.html
2. Бадюк М.1. Втськово-медична тдготовка: тдручник / М.1. Бадюк, В.П. Токарчук, В.В. Солярик та ш./Заред. M.I. Ба-дюка. — К..: МП «Леся», 2007. — 484 с.
3. Булах О.Ю. Аналiз надання першо'i допомоги на полi бою в сучасному военному конфлiктi / О.Ю. Булах // Зб. наук. праць УВМА МО Украгни. — К., 2006. — Вип. 16. — С. 349-354.
4. Вшна в 1раку. Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki
5. Вшна на Донбаа у цифрах: тисячi жертв, мшьйон переселенщв та мыъярдт збитки. Режим доступу: http:// tyzhden.ua/News/134646/
6. Главврач «скорой»: ежедневно в ДНР получают ранения около 20мирных жителей, в том числе и медики. Режим доступу: http://www.rusdialog.ru/news/15762_1423553742
7. Гуманенко Е.К. Хирургическая помощь раненным в контртеррористических операциях на Северном Кавказе: первая, доврачебная и первая врачебная помощь в зоне боевых действий (Сообщение второе) / Е.К. Гуманенко, И.М. Самохвалов, А.А. Трусов, К.П. Головко // Военно-медицинский журнал. — 2005. — № 3. — С. 4-13.
8. Котуза А.С. Основи розробки концепци медичного забез-печення втськ (сил) Збройних сил Украгни на засадах ризик-орiентованого тдходу / А.С. Котуза // Зб. наук. праць УВМА МО Украти. — К, 2006. — Вип. 16. — С. 365-374.
9. Курдиль Н.В. Экстренная медицинская помощь при острых отравлениях у взрослых: практические рекомендации для догоспитального этапа / Н.В. Курдиль, И. С. Зозуля, О.В. Ива-щенко // Украгнський медичний часопис. — 2014. — № 1(99). — С. 128-131.
10. Медицинское обеспечение Советской Армии в операциях Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. / Под общей ред. Э.А. Нечаева. — М.: Воениздат, 1993. — Т. 1. — 341 с.; Т. 2. — 415 с.
11. Реальные потери никому неизвестны. Режим доступу: http://monavista.ru/news/realnye_poteri_nikomu_neizvestny/
12. Синопальников И.В. Санитарные потери Советских войск во время войны в Афганистане (Сообщение первое) / И.В. Синопальников // Военно-медицинский журнал. — 1999. — № 11. — С. 4-10.
13. Спасение жертв противостояния в Киеве: очерки военно-городской медицины // Украгнський медичний часопис. — 2014. — № 1(99). — С. 4-7.
14. Струк Е. Волонтеры переводят медслужбу армии на стандарты НАТО/Е. Струк //Фокус. — 2015. Режим доступу: http://focus.ua/society/323340/
15. Сучасна бойова травма: найчастше бтщ АТО страж-дають вiд поранення тнщвок та голови. Режим доступу: http:// galinfo.com.ua/news/185032.html
Отримано 09.09.15 ■
Кочин И.В.
ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», кафедра гражданской обороны и медицины катастроф
ОСОБЕННОСТИ МЕДИКО-САНИТАРНЫХ ПОТЕРЬ
И ОРГАНИЗАЦИИ ЭКСТРЕННОЙ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ НАСЕЛЕНИЮ И ВОЕННОСЛУЖАЩИМ В ЗОНЕ
ПРОВЕДЕНИЯ АНТИТЕРРОРИСТИЧЕСКОЙ ОПЕРАЦИИ
Резюме. Проанализированы материалы официальной статистики и экспертных выводов относительно безвозвратных и санитарных потерь среди военнослужащих и мирного населения; определены организационные и методологические основы совершенствования совместной деятельности медицинской службы Вооруженных сил Украины (ВСУ) с формированиями Службы медицины катастроф и Службы скорой медицинской помощи и волонтеров в предоставлении экстренной медицинской помощи (ЭМП) раненым в зоне боевых действий. Согласно официальной статистике, соотношение количества убитых украинских бойцов к раненым в зоне боевых действий составляет 1 : 3,8. Среди ранений больше всего встречаются травмы конечностей (б2,б %) и головы (37,4 %). В больницы поступают военнослужащие и гражданские лица, ранения которых более чем в б0 % являются осколочными. Еще около 30 % — это огнестрельные ранения, остальные — ожоги от применения боевых средств. Больше всего повреждаются конечности — около 57 % ранений, из них 39 % — ранения ног. Около 80 % военнослужащих и гражданского населения в зоне боевых действий имеют психолого-психические нарушения — от боевой усталости до острых психических травм. Значительная часть военнослужащих попала в зону боевых действий, не зная элементарных правил и не имея навыков оказания первой медицинской помощи. Опыт оказания ЭМП раненым военнослужащим и гражданскому населению зоны боевых действий доказывает большую зависимость конкретных форм организации лечебно-эвакуационного обеспечения от боевой, тыловой и медицинской обстановки, достаточного количества подготовленного квалифицированного медицинского персонала, обеспеченности медицинским, санитарно-хозяйственным и специальным имуществом, медицинским бронированным автотранспортом и авиационным транспортом. В настоящее время, по стандартам НАТО, каждый боец ВСУ должен быть обучен первой неотложной медицинской помощи и обязан уметь оказывать ее. В каждом военном подразделении должны быть подготовлены несколько бойцов-парамедиков, умеющих оказать более квалифицированную и в большем объеме первую неотложную медицинскую помощь, что позволяет поддержать раненому жизненно важные функции организма до прибытия военных медиков и эвакуации в госпиталь.
Ключевые слова: медико-санитарные потери, экстренная медицинская помощь, боевые действия.
Kochin I.V.
State Institution «Zaporizhzhia Medical Academy of Postgraduate Education of Ministry of Healthcare of Ukraine», Department of Civil Protection and Disaster Medicine, Zaporizhzhia, Ukraine
PECULIARITIES OF HEALTH LOSSES AND ORGANIZATION OF EMERGENCY MEDICAL CARE TO THE POPULATION AND MILITARY IN THE AREA OF ANTITERRORIST OPERATION
Summary. The article analyzes materials of official statistics and expert conclusions on the irrevocable and health losses among troops and civilians, defines organizational and methodological basis for improvement of joint activity of the Medical Service of the Armed Forces of Ukraine with the units of Disaster Medicine Service and Emergency medical service and volunteers in providing emergency medical care (EMC) to the wounded in the combat zone. According to official statistics, the ratio of dead Ukrainian soldiers to the wounded in a combat zone is 1 : 3.8. Among the injuries, most common are limb injuries — 62.6 % and head injuries — 37.4 %. The hospitals admit military personnel and civilians with shrapnel wounds in more than 60 % of cases. Other approximately 30 % are gunshot wounds, the rest — burns due to the use of combat means. Limbs get the most injuries — about 57 % of wounds, of which 39 % — injured legs. About 80 % of soldiers and civilians in the combat zone have psychological and mental health problems — from combat fatigue to severe psychological trauma. A large part of the military got into a war zone without knowing the basic rules and skills in first aid. Experience in providing EMC to the wounded soldiers and civilians in a combat zone shows a large dependence of specific forms of organization of medical evacuation support on combat, logistics and medical conditions, a sufficient number of trained, qualified medical personnel, provision of medical, sanitary, economic and special property, medical armored vehicles and air transport. Currently, according to NATO standards, every soldier of the Armed Forces of Ukraine should be trained and must be able to provide first emergency medical care. Each military unit should prepare several combat paramedics who can provide more qualified first emergency medical care in a greater volume, which enables to maintain body vital functions of the wounded until the arrival of military medics and evacuation to hospital.
Key words: health losses, emergency medical care, military operations.
