CC BY
71
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 617-001.45-06-089 DOI: 10.22141/1608-1706.4.18.2017.109345
Трутяк I.P12, Фiль А.Ю.1, Медзин В.1.2, Трутяк Р.1.1
1Льв'тський нацюнальний медичний унверситетiMeHiДанила Галицького, м. Льв'в, Украна 2Вйськово-медичний l<лiнiчний центр Захдного регюну,, м. Льв'в, Укра/на
ж шя я я я я ■■
Х|рурпчне Л1кування насл1дк1в сучасно!
боиово! травми
Резюме. Метою дослдження було проанал'зувати перебг травматично! хвороби при бойовй травмi, висвтлити причини ускладнень та обфунтувати шляхи !х лкування i запобгання. Матерали та методи. За 2014-2015 роки у Вйськово-медичному ¡шинному центр'1 Захдного регюну пролковано 1566 пацентв ¡з бойовою хрурпчною травмою. 709 (45 %) осб мали мiнно-осколковiпоранення, 323 (21 %) — мiнно-вибуховi травми, 127 (8 %) — кульовi поранення, 367 (23 %) — бойову невогнепальну травму i 40 (3 %) — комбнован опiковi ураження. Множиннi поранення були в 161 (10 %) особи i поеднан — у 386 (25 %) пац'ентв. Поранен
i травмован надходили шляхом медично! евакуацП повтряним i наземним транспортом ¡з закладв II та III р'вн'в надання медично! допомоги, де !м були виконан невдкладнi операцмн втручання та проведена нтенсивна терапя травматичного шоку i крововтрати. 153 (9,7 %) поранен псля транспортування потре-бували госппал'аацП у в'!ддлення нтенсивно! терап! та реан'шацП. Результати. 819 (52,3 %) постраждалих ¡з пошкодженням живота, грудей та кнцвок, як надйшли у Вйськово-медичний клнчний центр Захдного регону, потребували етапних операцйних втручань, а також х'рургчних операцй ¡з приводу раннiх i пзн'к ускладнень перенесено! бойово! травми. У102 (6 %) оаб ефективною була консервативна терапя. Усклад-нення бойово! хруртно! травми розподлили на дв'1 групи: прогнозован та т, яких можна було б уникнути. До прогнозованихускладнень вднесли постгеморапчну анемю, гпопроте!немю, синдром абдомнально! компресП, нфкування пюляоперацйно!рани, пюляоперацйнi гриж'1 псля програмованихрелапаротомй, плевролегенев'1 ускладнення псля поеднано! торакоабдомнально! травми, iнфекцiйно-запальнi процеси сечовидльно! системи, що спричинен тривалою постiйною катетеризацею сечового м'кура. Ускладнення, яких можна було б уникнути, залежали вд термiнiв лкувально-евакуацйних заходв, р'вня пдготовки ме-дичного персоналу щодо лкування бойово! хруртно! травми, матер'юльно-техн'чного забезпечення та виконання адекватного обсягу лкування на вдповдному р'вн медично!допомоги. Висновки. Передумови для незадовльних результат лкування бойово! хруртно! травми створюють поранення сучасною висо-коенергетичною зброею, особливост бойово! ситуацП на фронт, тривалий перод стаблзаци життево важливих функцй органзму, неадекватна корекця крововтрати та г'1попроте!немП, неоптимальний виб'р обсягу першого операцйного втручання, вдсутнсть пдготовки медичного персоналу з лкування бойово! хруртно!травми танедостатне медичне матер'юльно-техн'чне забезпечення. Ключовi слова: бойова х'рургчна травма; ускладнення
Вступ
Основним видом бойово! травми у вшнах останшх роыв е мiнно-осколковi поранення i мшно-вибухова травма, що у вшш в 1раку i Афганюташ за 2005—2009 роки становили 74,5—78 % вщ ушх поранень [1, 2]. За да-ними головного хирурга Мшютерства оборони Украши, тд час бойових дай на Сходi Украши за 2014—2015 роки осколковi поранення були в 61,6 % поранених, мшно-вибуховi — у 27 %, а кулкш — у 9,1 %. Щ поранення в
42,2 % oci6 були множинними i поеднаними та супрово-джувались травматичним шоком i крововтратою.
Лшування таких поранених е складним завданням, оскшьки майже в 60 % з них виникають тяжш ускладнення, що бувають фатальними або потребують трива-ло! штенсивно! терапй' та численних вщновних i рекон-струкцшних мрурпчних втручань [3—5].
У поранених шд час вшни на Сходi Украши найчаспше були пошкоджеш кшщвки — 62,5 % i
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Трутяк 1.Р., Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iMeHi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, Украша; e-mail: [email protected]
For correspondence: I. Trutyak, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: [email protected]
голова — 31,9 %. Третю i четверту позицiю зайня-ли поранення грудей — 11,7 % i живота — 7,3 %. Поранення кшщвок у 1,6 % супроводжувались по-шкодженнями магiстральних судин. Серед пора-нень грудно! клiтки проникш були в 14,4 % оаб, якi тiльки у 2—3,5 % поранених потребували невщ-кладно! торакотоми. Звертае на себе увагу те, що в поранених з проникними пораненнями живота, якi госпiталiзованi у вшськово-медичш клiнiчнi центри, частiше були пошкодження порожнистих органiв, нiж паренхiмних. Пояснити це можна тим, що значне число поранень паренхiмних оргашв су-часною зброею супроводжуеться масивною смертельною крововтратою. Згiдно з дослщженнями Американського вiйськового науково-дослiдного хiрургiчного шституту в Х'юстонi, у военних кон-флiктах 2001—2004 рокiв серед загиблих вшськових тiльки у 15 % смерть можна квалiфiкувати як пре-вентивну, оскiльки iншi поранення були шкура-бельнi [6].
Матер1али та методи
За 2014—2015 роки у Вшськово-медичному кшшч-ному центрi Захщного регiону (ВМКЦ ЗР) пролшо-вано 1566 пащенпв iз бойовою хiрургiчною травмою. Середнiй вiк поранених i травмованих вiйськових становив 32 роки. 709 (45 %) оаб мали мшно-оскол-ковi поранення, 323 (21 %) — мiнно-вибуховi трав-ми, 127 (8 %) — кульовi поранення, 367 (23 %) — бо-йову невогнепальну травму i 40 (3 %) — комбшоваш опiковi ураження. Множиннi поранення були в 161 (10 %) особи i поеднанi — у 386 (25 %) пащенпв. Вогнепальнi поранення кшщвок мали 749 (64,6 %) пащенпв, iз них нижнi кшщвки були пораненi в 547 (73 %), верхш — у 202 (27 %). Пошкодження тшьки м'яких тканин кшщвок були у 499 (66,7 %) поранених. Поранення грудей були у 192 (12,2 %) вшськових, iз них проникш — у 37 (19,3 %). Поранення i пошкодження живота мали 55 пащенпв, що стано-вило 3,5 % вщ загального числа госпiталiзованих. Поранених було 35 (64 %), травмованих iз тяжкою поеднаною абдомшальною травмою — 20 (36 %), 5 iз них мали множинш пошкодження оргашв черевно! порожнини, а 50 — поеднаш пошкодження живота та шших анатомо-функщональних дшянок. По-раненi i травмоваш надходили у ВМКЦ ЗР шляхом медично! евакуаци повiтряним i наземним транспортом на 2-гу — 21-шу добу пiсля поранення iз закла-дiв II та III рiвнiв надання медично! допомоги, де !м були виконанi невiдкладнi операцшш втручання та проведена iнтенсивна терашя травматичного шоку i крововтрати. Ь них 153 (9,7 %) особи пiсля тран-спортування вiдразу госпiталiзованi у вщдшення ш-тенсивно! тераш! та реанiмацii'. За другий рш вiйни на Сходi Укра!ни число поранених, яы надiйшли в центр, зменшилось пропорцiйно зменшенню числа поранених у зош бойових дiй та збшьшенню кшькос-тi лiкувальних установ, що надають квалiфiковану i спецiалiзовану медичну допомогу.
Результати та обговорення
819 (52,3 %) поранених i травмованих, яи надiйшли у ВМКЦ ЗР, потребували етапних операцшних втру-чань, а також хiрургiчних операцш iз приводу раннiх i шзшх ускладнень перенесено! бойово! травми. У 102 (6,5 %) ошб переб^ травматично! хвороби не потребу-вав активно! мрурпчно! тактики.
Аналiз ускладнень у постраждалих iз бойовою хь рургiчною травмою виявив, що вони залежать вiд виду збро!, характеру поранення, термшв госпiталiзацi! у польовий госшталь, адекватного обсягу i якост лшу-вання в закладах II i III рiвнiв медично! допомоги та термМв евакуаци у вшськово-медичш клшчш центри.
Ускладнення бойово! хiрургiчно! травми ми розпо-дiлили на двi групи: прогнозованi (681 пащент) та тi, яких можна було б уникнути (138 пащенпв). Прогно-зованi ускладнення — це ускладнення, що залежали вiд характеру поранення i перебiгу травматично! хво-роби. Ускладнення, яких можна було б уникнути, — це ускладнення, що залежали вщ термМв лiкуваль-но-евакуацiйних заходiв, рiвня подготовки медичного персоналу щодо лiкування бойово! хiрургiчно! травми, медичного матерiально-технiчного забезпечення та ви-конання адекватного обсягу лшування на вiдповiдному рiвнi медично! допомоги.
Численш пошкодження при мшно-осколкових по-раненнях у 5 вшськових та складшсть траекторГ! рано-вого каналу зумовили труднощi дiагностики пошко-джених структур i внутрiшнiх оргашв. О^м цього, внутрiшнi органи пошкоджувались не тiльки прямою дiею куш чи осколка, але i внаслщок сили боково! ударно! хвиль Труднощi виникли при визначеннi меж! жит-тездатностi пошкоджених тканин через наявшсть зони молекулярного струсу, в якш в подальшому виникав вторинний некроз.
Часте ускладнення, якого можна було б уникнути при пораненнях кшщвок, — це поширеш форми гншно! шфекци, що спостер^али в 104 поранених, що становило 13,9 % вщ усiх пацiентiв iз пораненими кш-цiвками. Причиною цього ускладнення були недолiки виконання хiрургiчно! обробки рани: нашвовальне ви-сiчення тшьки шири без розкриття фасцГ! i видален-ня нежиттездатних м'язiв та шдшюрно! клiтковини, неповна зупинка кровотеч^ вiдмова вiд вiдновлення магiстральних судин, нестабильна фiксацiя к^сткових уламкiв та накладання первинних швiв на рану.
Поранення, що нанесеш сучасною бойовою зброею, — це високоенергетичш поранення з особливою будовою ранового каналу та специфiчним переб^ом ранового процесу. При таких пораненнях неможли-во одномоментно виконати повну хiрургiчну оброб-ку рани i видалити всi нежиттездатнi та забрудненi тканини. Контраверсшно: при суперрадикальних хiрургiчних обробках ран кшщвок поранеш отри-мували додаткову травму з пошкодженням важли-вих структур (нервiв, судин) з утворенням значного дефекту м'яких тканин та исток, що потребували складних реконструкцшних i пластичних операцiй-них втручань. Для уникнення подiбних ускладнень
Том 18, № 4, 2017
www.mif-ua.com,http://trauma.zaslavsky.com.ua
59
оправданими е вiдкрите лiкування вогнепальних ран i3 повторними хiрургiчними обробками, застосуван-ням VAC-тераш!, медикаментне мiсцеве i загальне лiкування, що було усшшно застосовано в 54 наших пашенпв. Слiд наголосити, що при нестабшь-нiй гемодинамiцi i некомпенсованш крововтратi у пораненого первинну хiрургiчну обробку необхiдно вiдтермiнувати, проте це не стосуеться невщкладно! зупинки кровотеч^ що тривае.
Особливо! уваги заслуговуе лшування пацiентiв i3 мiнно-вибуховою травмою, що супроводжуеться вгд-членуванням сегменпв i тяжкими пошкодженнями кiнцiвок, ураженням вибуховою хвилею та гмпуль-сним шумом. При виборi рiвня ампутаци в 4 постраж-далих не був ураховований «феномен парасолЬ», що призвело до гншно-некротичних ускладнень, шток-сикацi! та повторних хiрургiчних втручань: некректо-мi! та реампутаци. Суть «феномена парасолЬ» полягае в тому, що тд дiею вибухово! хвилi м'язи в1дкидають-ся вверх i назовнi та вiдриваються вiд истки, а потiм непошкодженi поверхневi тканини опускаються вниз i закривають та маскують нежиттездатнi i пошкодженi глибоы тканини.
Неоправданим був пошук уламыв боеприпасiв у 27 поранених за вщсутносп iнтраоперацiйних засобiв !х вiзуалiзацi!. Це призводило до значно! операцшно! травми, збiльшення тривалостi операци, пошкоджен-ня важливих структур чи оргашв, ускладнень рано-вого процесу та зайвих витрат часу медперсоналом. Останне недопустимо в умовах масового надходжен-ня поранених.
Обтяжувала стан поранених i сприяла розвитку ш-фекцшних ускладнень ранового процесу постгемора-пчна анемiя, що була в 117 (7,5 %) пащентав iз бойовою хiрургiчною травмою. I! причинами була несвоечасна зупинка кровотечi та обмежеш ресурси донорсько! кровi на другому рiвнi медично! допомоги.
Ускладнювали переби травматично! хвороби поед-нанi поранення кшькох анатомо-функцiональних д1-лянок, осюльки розвивався синдром взаемного обтя-ження. Особливо тяжким стан був у 3 iз 18 пащенпв iз поеднаними пораненнями живота та грудно! клiтки, в яких не було враховано тяжысть поранення i при пер-виннiй операци був перевищений обсяг хiрургiчного втручання. Неоправданим було розширення показань до невiдкладно! торакотоми при проникних пора-неннях грудно! клики, що на другому рiвнi медично! допомоги були обГрунтованими ттьки у 2—3,5 % по-страждалих (пошкодження серця i великих судин та кровотеча, що тривае).
Намагання хiрургiв на другому рiвнi надання медично! допомоги виконати корекцш всiх пошкоджень у повному обсязi одним операцiйним втручанням у 9 поранених iз крововтратою i шоком призвело до збть-шення тривалост операци та додатково! операцiйно! травми (second hit). Це супроводжувалось тяжкими розладами життево важливих систем i органiв пораненого, що в 3 ошб закiнчилось смертю вже на операцш-ному столi. Первинш анастомози порожнистих органiв
у 6 поранених, якх вижили, ускладнились неспромож-нiстю швiв i перитонiтом.
Методом вибору надання медично! допомоги по-страждалим iз множинними i поеднаними пораненнями та тяжкою бойовою поеднаною хiрургiчною травмою е технолопя damage control — етапне хiрургiчне лiкування. Основним завданням першого хiрургiчного втручання е зупинка кровотечi найбiльш простим способом та забезпечення життево необхщних функцiй оргашзму пораненого. Швидкий гемостаз i реiнфузiя кровi запобiгають ДВЗ-синдрому i зменшують ризик розвитку полiорганно! недостатностi.
Застосування технолог!! damage control у 15 поранених дозволило уникнути летальносп в!д шоку i крово-втрати, проте в 5 пащентав розвився синдром абдомь нально! компреси.
Особливютю надання медично! допомоги при бо-йових зiткненнях е те, що бойова ситуащя на фронт1 не завжди дозволяе вчасно евакуювати постраждалого в тил i виконати програмовану релапаротомш вчасно. Тому повторн1 операцп в 5 поранених довелось ви-конувати на фон1 абдомiнального компартмент-син-дрому, вiсцерального набряку i перитонпу. Ц1 усклад-нення обГрунтовуються можливостями евакуацх! п1д час бойових дш, проте не можуть бути оправданими в мирний час.
Застосування етапного х1рурпчного лiкування змен-шуе ризик неспроможностi шв1в порожнистих оргашв 1з розвитком перитонiту i внутрiшньочеревних абсце-с1в. Це обГрунтовуеться тим, що п1д час програмовано! релапаротомх! в х1рург1в е бтьше можливостей для ре-тельного гемостазу, накладання герметичних шв1в на порожнися органи, санацх! i оптимального дренування черевно! порожнини.
1нфшування пiсляоперацiйно! лапаротомно! рани розвинулось у 29 % поранених. 1нфекцшно-запаль-н1 процеси сечовидтьно! системи в 6 поранених були спричинеш тривалою пост1йною катетеризащею се-чового мiхура при його пошкодженнях та пораненнях спинного мозку.
Релапаротомх! потребували пораненi, в яких вини-кли гостр1 виразки шлунково-кишкового тракту, що ускладнились перфоращею (2 пацiенти). Спайкова кишкова непрохщшсть розвилась у 4 пашен™. Два х1-рург1чн1 втручання i бiльше було виконано в 4 пащентав 1з кишковим норицями.
Виконання х1рурпчного втручання на органах живота за мШмальним i скороченим обсягом у поранених 1з нестабiльним i критичним станом, специфша закриття черевно! порожнини для лшування синдрому абдомiнально! компреси та програмованi релапа-ротомГ! при перитонт були основними причинами шсляоперацшних гриж, що утворились у 9 % 1з 55 наших пашеш1в.
Пневмонiя, що верифiкована кл1н1чно i рентге-нолог1чно у 17 (1,1 %) постраждалих, була наслiдком контузи легень, травматичного пульмон1ту та тяжкого перебиу травматично! хвороби при поеднаних пошко-дженнях.
Таким чином, ускладнення у 681 (43,5 %) i3 1566 пащентав i3 бойовою хiрургiчною травмою залежали вщ характеру поранення сучасною зброею i обГрун-тованi особливостями перебiгу травматично! хвороби при множинних i поеднаних пошкодженнях. У 138 (8,8 %) пащентав було 294 ускладнення (у середньому 2,1 ускладнення в одного постраждалого), що розвину-лись внаслщок неможливостi своечасно! евакуацй' поранених до закладiв надання квалiфiкованоï i спеща-лiзованоï медично!' допомоги та виконання первинних операцшних втручань за принципами л^вання пора-нень i травм мирного часу.
Знижуе ризик та тяжюсть розвитку ускладнень бойово! травми та дозволяе адаптуватись пораненим i травмованим до сощально-побутових умов, а в окре-мих випадках i повернутись на вшськову службу комплексна, обГрунтована на протоколах реабштащя.
Висновки
Передумови для незадовтьних результатiв лкуван-ня бойово! хiрургiчноï травми створюють насамперед поранення сучасною високоенергетичною зброею, що супроводжуються множинними i поеднаними пошко-дженнями к1лькох анатомiчних порожнин, мапстраль-них судин та опорно-рухового апарату. Характерними ускладненнями тяжко! поеднано! бойово! вогнепаль-но! травми е постгеморагiчна анемiя, гiпопротеïнемiя та iнфекцiйнi ускладнення.
Розвиток цих ускладнень значною мiрою залежить вiд тривалостi перiоду стабiлiзацiï життево важливих функцiй органiзму, оптимального вибору обсягу опе-рацiйного втручання залежно вiд тяжкостi стану пора-неного, адекватного замщення крововтрати та корек-цй' гiпопротеïнемiï.
Значний вплив на результати лшування поранених справляють ефективнють системи лкувально-еваку-ацiйного забезпечення, наявнють единих поглядiв i стандартiв лшування бойово! хiрургiчноi травми, pi-вень подготовки медичного персоналу та матеpiально-технiчне забезпечення.
Конфлiкт ÍHTepecÍB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлшту iнтеpесiв при пiдготовцi дано! статп.
Список л1тератури
1. Owens B.D., Kragh J.F., Wenke J.C. Combat Wounds in Operation Iraqi Freedom and Operation Enduring Freedom // J. Trauma. - 2008. - 64. - P. 295-299.
2. Belmont Ph.J., McCriskin B.J., Sieg R.N. Combat wounds in Iraq and Afghanistan from 2005 to 2009// J. Trauma Acute Care Surg. - 2012. - 73. - Р. 3-12.
3. Belmont P.J., Schoenfeld A.J., Goodman G. Epidemiology of combat wounds in operation Iraqi freedom and operation enduring freedom. Orthopaedic burden of disease // J. Surg. Orthop. Adv. - 2010. - 19. - P. 2-7.
4. Ramasamy A, Hill A.M., Clasper J.C. Improvised explosive devices: Pathophysiology, injury profiles and current medical management// J. R. Army Med. Corps. — 2009. — 155. — P. 265-272.
5. Mamczak C.N., Elster E.A. Complex Dismounted IED Blast Injuries: The Initial Management of Bilateral Lower Extremity Amputations With and Without Pelvic and Perineal Involvement// J. Surg. Orthop. Adv. - 2012. - 21(1). - Р. 8-14.
6. Holcomb J.B., McMullin N.R.., Pearse L. Causes of Death in U.S. Special Operations Forces in the Global War on Terrorism 2001-2004//Ann. Surg. - 2007. - 245(6). - Р. 986-991.
Отримано 11.06.2017 ■
Трутяк И.Р.12, Филь А.Ю.1, Медзин В.И.2, Трутяк Р.И.1
1Львовський национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина 2Военно-медицинский клинический центр Западного региона, г. Львов, Украина
Хирургическое лечение последствии современной боевоИ травмы
Резюме. Целью исследования было проанализировать течение травматической болезни при боевой травме, осветить причины осложнений и обосновать пути их лечения и предупреждения. Материалы и методы. За 2014—2015 годы в Военно-медицинском клиническом центре Западного региона пролечено 1566 пациентов с боевой хирургической травмой. 709 (45 %) лиц имели минно-осколочные ранения, 323 (21 %) — минно-взрывные травмы, 127 (8 %) — пулевые ранения, 367 (23 %) — боевую неогнестрельную травму и 40 (3 %) — комбинированные ожоговые поражения. Множественные ранения были у 161 (10 %) лица и сочетанные — у 386 (25 %) пациентов. Раненые и травмированные поступали путем медицинской эвакуации воздушным и наземным транспортом из учреждений II и III уровней оказания медицинской помощи, где им были выполнены неотложные операционные вмешательства и проведена интенсивная терапия травматического шока и кровопо-тери. 153 (9,7 %) раненых после транспортировки нуждались в госпитализации в отделение интенсивной терапии и реанимации. Результаты. 819 (52,3 %) пострадавших с повреждением
живота, груди и конечностей, поступивших в Военно-медицинский клинический центр Западного региона, нуждались в этапных оперативных вмешательствах, а также в хирургических операциях по поводу ранних и поздних осложнений перенесенной боевой травмы. У 102 (6 %) лиц эффективной была консервативная терапия. Осложнения боевой хирургической травмы разделили на две группы: прогнозируемые и те, которых можно было бы избежать. К прогнозируемым осложнениям отнесли постгеморрагическую анемию, гипопротеинемию, синдром абдоминальной компрессии, инфицирование послеоперационной раны, послеоперационные грыжи после программируемых релапаротомий, плевролегочные осложнения после сочетанной торакоабдоминальной травмы, инфекцион-но-воспалительные процессы мочеполовой системы, вызванные длительной постоянной катетеризацией мочевого пузыря. Осложнения, которых можно было бы избежать, зависели от сроков лечебно-эвакуационных мероприятий, уровня подготовки медицинского персонала по лечению боевой хирургической травмы, материально-технического обеспечения и
Том 18, № 4, 2017
www.mif-ua.com,http://trauma.zaslavsky.com.ua
ó1
выполнения адекватного объема лечения на соответствующем уровне медицинской помощи. Выводы. Предпосылки для неудовлетворительных результатов лечения боевой хирургической травмы создают ранения современным высокоэнергетическим оружием, особенности боевой ситуации на фронте, длительный период стабилизации жизненно важных функций
организма, неадекватная коррекция кровопотери и гипопроте-инемии, неоптимальный выбор объема первого операционного вмешательства, отсутствие подготовки медицинского персонала по лечению боевой хирургической травмы и недостаточное медицинское материально-техническое обеспечение. Ключевые слова: боевая хирургическая травма; осложнения
I.R. Trutyak12, A.Yu. Fil1, V.I. Medzyn2, R.I. Trutyak1
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
2Military Medical Clinical Centre of the Western Region, Lviv
Surgical treatment of the consequences of modern combat trauma
Abstract. Background. The purpose of the study was to analyses the traumatic diseases in injured and wounded patients with combat surgical trauma, to characterize the causes of complications and to explain the ways of their treatment and prevention. Materials and methods. 1566 patients with combat surgical trauma were treated in the Military Medical Clinical Centre of the Western Region (MMCCWR) in 2014-2015. 709 (45 %) of them had missile injuries, 323 (21 %) — mine blast trauma, 127 (8 %) — gunshot injuries, 367 (23 %) — combat non-gunshot damages and 40 (3 %) — combined burning injuries. Multiple injuries were diagnosed in 161 (10 %) and associated — in 386 (25 %) wounded soldiers. Wounded and injured patients were admitted to the hospital by aeromedical and land transport evacuation of II and III levels of care after emergency surgical procedure and antishock intensive care. 153 (9.7 %) ofwounded patients were admitted to the intensive care unit immediately after transportation. Results. 819 (52.3 %) of wounded and injured combatants hospitalized in MMCCWR required stage surgical procedures and surgical treatment of combat trauma early and late complications. Conservative therapy was effective in 102 (6 %)
patients. Combat trauma complications were divided into two groups: predicted complications and those that could have been avoided. Predicted complications include posthemorrhagic anemia, hypoproteinemia, abdominal compartment syndrome, postoperative wound infection and postoperative hernia after program relaparotomy, pulmonary inflammatory complications, inflammatory urinary processes after bladder catheterization. Complications that could have been avoided depended on the time of evacuation and medical support, medical teams experience in combat surgical trauma treatment, medical material and technical resources and realization of the appropriate medical care. Conclusions. The main causes for the unsatisfactory combat surgical trauma treatment results are wounds caused by modern high-energy weapon, specific battlefront situation, continuous unstable patient's condition, inadequate blood loss and hypoproteinemia compensation, inadequate capacity of the first surgical procedure, poor training of the medical personnel for the combat surgical trauma treatment and limited medical resources. Keywords: combat surgical trauma; complications
