CC BY
32
ковi ракети з дальшстю стршьби 5 км). Kерованiсть танком буде збшьшена за рахунок використання рiзних автоматичних систем управлiння. Середня швидюсть машини по пересiченiй мюцевосп мае скласти 50-60 км/год проти сьогодшшшх 30-50 км/год. Окрiм цього, одшею з головних вимог до танка стане здатшсть екiпажу вести бойовi дп протягом 24 годин, не зали-шаючи машини.
У даний час Роая посщае трете мiсце у свт за витратами на озброення тсля США i Китаю. За остант 10 рокiв росiйський вшськовий бюджет збiльшився майже у 10 разiв. Усе це дае тдстави вважати, що до 2020 р. армiя Росп додасть у потужносп i продовжуватиме залишатися другою за бойовим потенщалом у свiтi, тсля армп США, i становити реальну загрозу для украшсько'1 держави, п незалежностi та територiальноi цiлiсностi.
В. П. Ф1санов, доктор юторичних наук, професор
ЗОВН1ШНЬОПОЛ1ТИЧШ ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРА1НИ У КОНТЕКСТ1 В1ДНОСНОГО ПОСЛАБЛЕННЯ США НА ПОЧАТКУ ХХ1 СТОЛ1ТТЯ (ЗА ЕКСПЕРТНИМИ ОЦ1НКАМИ)
У першiй третин нового столiття Украша змушена буде i далi вщповща-ти на виклик з боку РФ, насамперед у регюш ЦСС. Причому тут, мабуть, доведеться не тшьки вщроджувати привабливу iдею Балто-Чорноморсько-го геопол^ичного еднання, а й зовсiм по-новому, на шшому якiсному рiвнi, поставити 0 згодом реалiзувати) модель польсько-украшського зовтшньо-полiтичного тандему, який би став справжшм магнiтом для вЫх менш впливових акторiв мiжнародних стосунюв у цьому регiонi. Роль офщшно'1 Варшави при цьому не слщ применшувати.
1нша проблема полягае у тому, що США, втрачаючи сьогодш першiсть, намагаються вести досить складну гру як на обширах Швтчно'1 Свразп, так i у Швденно-Схщнш Азп. Подп початку ХХ1 ст. показали, що св^ у прин-ципi не може бути «однополярним» iз якоюсь однiею державою на чоль
По-перше, зазначимо, що для Америки серйозною загрозою залишаеться можливють здiйснення скоординованих асиметричних атак з боку терорис-тичних груп. Разом з тим тдживлювальний фон для таких атак створюеться у самих США й у всьому ареалi Захщно'1 цившзацп недалекоглядними дiями «розвщувальних товариств». Наведемо як приклад Доповщь щодо аналiзу «Програми ЦРУ з питань затримань i допитiв», яка заслуховувалася у Се-
Bíchuk Нацюнального утверситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 3 (26) 2015
натському KOMÍTeTÍ з питань розвщки (2012) i з бшьшосп матерiалiв яко! був знятий гриф секретност у kbíthí 2014 р. [5]. Як зазначае з приводу ще! Доповiдi шведський експерт Магнус Рансторп (директор Центру вивчення асиметричних загроз при Шведському нащональному Kолeджi оборони), матeрiали, прeдставлeнi в нш, роблять ЦРУ тiею особливою ланкою, яка дуже шкодить iмiджу США як держави, котра постшно виступае захисником демократа у свт. Це негативним чином позначаеться на настроях мусуль-манських громад у самих Сполучених Штатах. Адже, як пише експерт, «нове поколiння мусульман було змушене визначити свою щентичшсть по вщ-ношенню до подш 9/11, до вiйни з терором, до тортур у Гуантанамо», пере-буваючи у ситуацп обложено'! громади. Для них зв^ Сенату лише тдтвер-джуе той факт, що Захiд перебувае у станi вшни з iсламом. Як наслiдок, усе це значно ускладнюе роботу проти насильницького eкстрeмiзму, руйнуючи залишки довiри мiж державними органами та мусульманськими громадами у питаннях профшактики i боротьби з eкстрeмiзмом. Таке вщбуваеться у той час, коли екстремютська полiтика 1Д1Л фактично довела неможливють вщ-новлення сeрeдньовiчного халiфату у сучасних умовах.
Друга теза е такою: якщо локальш загрози асиметричних атак е вкрай непередбачуваними, то можна констатувати, що на глобальному рiвнi з кож-ним роком юнуе все бшьш помiтна загроза невщворотного пiдйому Китаю. Колишнiй глава Директорату з операцш ЦРУ Джек Дiвайн особливо виокре-мив «Китай, який напружив м'язи» (muscular China) серед двох шших ви-клиюв бурхливого Близького Сходу i Росп. Значення Китаю як центрального геопол^ичного актора у всiй Пiвдeнно-Схiднiй Азп, де военна потужнiсть США намагаеться ввдгравати вирiшальну роль у тдтриманш стабiльностi, вiдзначили у сво!х доповщях пiд час слухань у сенатському Ком^ет зi збройних сил у кшщ березня 2014 р. адмiрал С. Локлiр (командувач Тихо-океанського командування США) i генерал К. Скапаротл (командувач американських збройних сил у Швденнш Коре'!). Вони заявили, що цей Тихоокеанький регюн мае сво! вкрай важливi гeографiчнi й дeмографiчнi особливостi. Зокрема йдеться про те, що вся «зона вщповщальносп» ста-новить 50% повeрхнi планети. 1з вказаних 50% 17% — суходш i 83 % скла-дае водна поверхня. Причому 6 iз кожних 10 житeлiв земно! кулi мешкають на цих 17% зeмлi [2].
Проблема США, i зокрема Б. Обами як президента, у полчищ щодо Китаю, тдкреслюе один iз вiдомих мiжнародних експер^в Чарльз Купчан, полягае у тому, що американський лщер не проявляе необхщно! твeрдостi у вiдносинах з подiбними нeлiбeральними режимами. При цьому на подаль-шу долю континентального Китаю, мабуть, впливатиме тайванська модель,
ашж суто захщна пол^ична система. Адже, як зазначив Дональд Грос, саме Тайвань представляв укоршену/нащонально забарвлену «китайську демократ^», що постала завдяки внутршшм реформам [3, с. 238]. Купчан також тддае сумшву тезу про невiдворотний тдйом Китаю найближчими деся-тилiттями. Вш пише про певну примарнiсть очшувань змiни геопол^ично1 варти на глобальному рiвнi [4].
Теза третя. У цьому контекст «росiйський фактор» навряд чи може сприйматися як першорядний виклик чи реальна загроза штересам США на глобальному рiвнi, що мае бути враховано найближчими роками офщшним Киевом. Хоча при цьому варто пам'ятати про головне: Росшська Федеращя (як правонаступниця СРСР) була i залишаеться ядерною державою. Згаду-ваний уже Джек Дiвайн писав, що США, заклопоташ проблемами Близько-го Сходу, кидають полохливий i здивований погляд на «Pосiю, що вщро-джуеться» (glance at a resurgent Russia). Про те, що Роая з початку 90-х рр. ХХ ст. фактично втратила статус велико"1 держави per se виразно написав Анатолш Громико (син вщомого дипломата радянсько'' доби Андрiя Гро-мико). Pосiя знаходиться бiля «розбитого корита», усi здобутi з таким трудом царями i князями, генсеками, комюарами i радянськими мшютрами позицп загубленi. Pосiя «втратила статус велико'' держави i в табелi про ранги опускаеться все нижче». Залишилось лише двi риси, яю пiдкреслюють ii колишнiй статус: ядерна зброя i право вето як постшного члена РБ ООН. «На цьому, — зазначае Анатолш Громико, — усе закшчуеться. Далi по-рожнеча!» [1]. Ця лiнiя на дотримання офщшного глобального статусу РФ особливо вщзначилася пiд час системних дебатв у Радi безпеки щодо ро-сшсько-украшсько1 «пбридно1 вiйни».
Висновки. В умовах певного геостратепчного вщступу США з европей-ського континенту мислячим представникам пол^ичного класу в Укршш слiд намагатися вирiшити два завдання: по-новому розбудувати польсько-украшський вектор вiдносин, а також намагатися переформатувати украш-сько-турецький напрям, хоча це буде складно зробити у контекст неста-бiльностi у регюш Близького i Середнього Сходу. Причому протидiя Росп буде розгалуженою, особливо у контекст розгорнуто1 нею шформацшно-психолопчно1 вiйни на глобальному рiвнi, важливою складовою яко"1 е «рефлексивне управлiння». В Украши е сьогодш лише 5-7 рокiв часу, щоби, спираючись на власний iнтелектуальний потенщал (iз матерiальним вли-ванням 70-100 млн доларiв), розробити власну ефективну модель культур-но-шформацшно1 протидп, зокрема у виглядi блискавичних i бшьш системних асиметричних атак у декшькох життево важливих точках поличного, безпекового i ментально-психологiчного протистояння.
BicHUK Нацюнального утверситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 3 (26) 2015
Л1ТЕРАТУРА
1. Громыко А. А. Андрей Громыко. В лабиринтах Кремля: Воспоминания и размышления сына / А. А. Громыко. - М. : Автор, 1997. - 256 с.
2. Can the U. S. Military Really 'Pivot' to Asia? / by Stephanie Gaskell, March 25, 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.defenseone.com/politics/ 2014/03/can-us-military-really-pivot-sia/ 812 47/.
3. Gross D. The China Fallacy: How the U. S. Can Benefit from China's Rise and Avoid Another Cold War / D. Gross. - N. Y. : Bloomsbury Publishing, 2013. - 320 p.
4. Kupchan C. A. Why Nobody will dominate at the Twenty-First Century, April 14, 2012 [Електронний ресурс] / C. A. Kupchan. - Режим доступу: http://www.cfr.org/ history-and-theory-of-international-relations/why-nobody-dominate-twenty-first-century/p27958.
5. Senate Select Committee on Infelligence. Committee Study ofthe Central Intelligen-ceAgency's Detention and Interrogation Program / Approved December 13,2012 / Declassification Revisions, December 2014.
Л. К. Байрачна, кандидат фшософських наук, доцент
СИМВОЛ1ЧНИЙ КАП1ТАЛ ВЛАДИ I ЗАСОБИ МАСОВО1 КОМУН1КАЦ11 У СУСП1ЛЬСТВ1, ЩО ТРАНСФОРМУеТЬСЯ
В епоху шформацшного суспшьства зростае роль пол^ико-комушка-тивних аспектсв у дiяльностi державно! влади. Сучасшсть надала в розпо-рядження владно! ел^и новi шляхи i методи завоювання та утримання влади. Значну роль серед них виконують засоби масово! комушкацп (ЗМК), що обумовлено зростанням медiатизащi пол^ики i сощально! реальность Люди ощнюють владу i претендентсв на виборний пост не в ходi безпосе-реднього спшкування, а в результат впровадження в суспшьну свiдомiсть створених за допомогою мас-медiа образiв. Можна стверджувати, що ЗМК чинять управлшський вплив на думку громадськость
Сучасний пол^ичний простiр представлено переважно «медiатизовани-ми особистостями» як носiями специфiчноi вiртуальноi пол^ично! культу-ри, що формуеться в культурному просторi iнформацiйного суспшьства. У цих умовах можливосп засобiв масово! комушкацп, пов'язанi з актуаль зацiею подiй i проблемних ситуацш, як нiколи, затребуванi владою з метою створення вщповщних легiтимiзуючих структур свщомосп.
Сучаснi владнi iнструменти вимагають i нових понятiйних конструкцiй, концеш^в, що дозволяють осмислити необхiднiсть застосування тих чи
