CC BY
25
1в. Ан. Ti. Сталкер,
м. Хацапет1вка
РАКЕТОБУДУВАННЯ ТА КООПЕРАЦ1Я В СФЕР1 ВПК
Сфера, де кооперащя з ВПК Украши е воютину критичною для Росп, - ракетно-косм1чна галузь. Як ведомо, тсля розпаду СРСР третина yciei радянсько! космiчноi промисловостi залишилася на територн Украши. Щось, звичайно, вже «померло», щось все ще функцюнуе.
В липнi 2014 р. ракета «Ангара» з друго! спроби нарешт успiшно стартувала з космодрому «Пле-сецьк» i доставила макет корисного навантаження на камчатський полiгон Кура. При цьому в космос ракета так i не виходила. Як i було передбачено ци-клограмою, ii полiт проходив по балютичнш траек-торп над територiею Росп i завершився через 21 хви-лину пiсля старту. В цшому «Ангара» пролетiла 5,7 тис. кшомет^в. Ii створення обiйшлося бтьш тж в 160 млрд рублiв i супроводжувалося цiлою се-рiею рiзноманiтних скандалiв. Влада то мiняла тех-нiчне завдання на ракету, через що варiант «Ангари» з ввдокремлюваним першим ступенем - прискорю-вачем «Байкал» - був заморожений, то топ-мене-джерiв ii розробника - ДКНВЦ iм. Хрунiчева, то збь льшували фiнансування проекту, то, навпаки, скоро-чували. У результат ракета, яка повинна була зле-ттти ще в 2005 роцi i забезпечити Росii новi великi замовлення на пусковi послуги, розгубила практично у« своi конкурентнi переваги. Безумовно, «Ангара» набагато еколопчтше за «Протони», що вико-ристовують як паливо отруйний гептил, але ii перевага над французькими «Арiанами» i китайськими ракетами CZ - 11 зовим не е очевидною. Вт^м, добре вже те, що «Ангара», як виявилося, дшсно може ль тати. Тобто на думку деяких експерт^в [8], незалеж-ний доступ в космос Росп не дивлячись m на що, на-решт буде забезпечений. А ось як прокоментувала передiсторiю цiеi подii на свош сторiнцi «Щоден-ного журналу» Ю.Латинша:
«28 июня 2014 г. с космодрома «Плесецк» не полетела очередной раз в космос ракета «Ангара». В самом по себе отложенном старте проблемы нет. Старты откладываются в любой стране. Но. Ракета «Ангара» должна была полететь в 2005 году. Под пуски «Ангары» были заключены коммерческие контракты с иностранцами. Мы их сорвали. Там огромные неустойки. Ракета «Ангара» разрабатывается с 1994 года и до сих пор ни разу не взлетела. Компания SpaceXИлона Маска была создана в 2002 году, через двенадцать лет после начала работ над «Ангарой». За это время компания с нуля создала и запустила ракеты Falcon 1 и Falcon 9 и космический корабль многоразового использования Dragon. Компания разработала свои двигатели для ракет -Merlin,Kestrel и Draco. Свою первую ракету компа-
ния вывела на орбиту 28 сентября 2008 года, через 6 лет после основания. Свой первый космический корабль она запустила в декабре 2010 года, через восемь лет после основания. «Дракон» впервые пристыковался к МКС в мае 2012 года. В декабре 2013 года SpaceX вывела на орбиту первый спутник. При этом ИлонМаск начинал с нуля. Разработчики «Ангары» пользовались гигантскими наработанными ресурсами всей ракетно-космической отрасли РФ. Кроме того, уже к 2012 году, согласно официальному заявлению главы Роскосмоса Поповкина, «Ангара» сожрала 160 млрд рублей - 5,5 млрд долларов по тогдашнему курсу. Общий объем средств, которыми оперировала SpaceX к концу 2012 года, был впятеро меньше - 1 млрд долдаров. При этом 600 млн долл. из них были деньги NASA, полученные за конкретные запуски.
Разработки же трех видов двигателей, семейства ракет и космического корабля велись исключительно частным капиталом -100 млн долларов, внесенных Илоном Маском, и еще 100 млн, внесенных его партнерами. При этом кроме вышеупомянутых аппаратов, которые уже летают, SpaceX разрабатывает ракету FalconHeavy, которая станет самой грузоподъемной из всех существующих ракет, работающий на метане двигатель Raptor и в настоящий момент проводит испытания ракет с вертикальной посадкой. Легко подсчитать, что Илон Маск потратил на разработку семейства ракет Falcon около 100 млн долларов, а Россия на разработку семейства ракет «Ангара» - 5,5 млрд долларов, или в 55 раз больше, при том что Falcon полетел за 6лет, а «Ангара» не полетела за двадцать. Вероятно, разница больше, но порядок цифр примерно такой.Если это выглядит как утка, крякает как утка и летает (точнее, не летает) как утка, то, наверное, это утка и есть. Если мы безрезультатно потратили 5 млрд долларов на то, на что частный предприниматель в США потратил 100 миллионов, то вряд ли мы тратили эти деньги, чтобы создать ракету. Скорее наоборот - мы со-здавалиракету, чтобы эти деньги украсть» [9].
Але i через 23 роки тсля розпаду СРСР основу ядерних сил РФ i доа становлять ракети Р-36М (SS-18), що були розроблеш в Укра!т. Станом на 2014-й РФ мае близько 680 ядерних зарядiв на SS-18, що створювалися в Укра!т, 600 зарядiв на випущених у Росп SS-19, як використовують систему управ-лшня, створену в Харков^ й близько 300 зарядiв на росшських ракетах «Тополь» (SS-25) та «Ярс» (SS-
27), що виготовляються з використанням украшсь-ких компонентов. При цьому Bci SS-19 тдлягають списанию до шнця 2016-го. Виробництво стра-тегiчних ракет у РФ не встигае за старшням ракетно-ядерного потенцiалу, тому вона намагаеться будь-що зберегти вплив на украшський ракетобудiвний комплекс [1].
В Дшпропетровську як i рашше роблять раке-тоносп «Зешт», остаточна ввдмова вiд яких для ро-сiйського космосу, судячи з усього, може виявитися дуже вiдчутною. Також в Укра1ш робляться елеме-нти систем управлшня для ракетоноспв «Протон», «Союз», «Космос», для «Мiжнародноl космiчноl станцл». Вiдомо, що усi старти ракетоноспв для ко-смiчних кораблiв, починаючи з польоту Юрiя Гага-рiна i до теперiшнього часу, здшснеш з космодромiв «Байконур», Плесецьк i Капустин Яр, забезпечу-ються за участю апаратури початково! орiеитацil ки-1вського ЦКЛ «Арсенал». I взагал^ на росiйських су-путниках i космiчних апаратах багато украшського устаткування i приладiв.
Ще одна область росшсько-украшсько1 ств-працi - кооперащя в области обслуговування мiжко-нтинентальних балiстичних ракет (МБР) старого по-колiння (радянського виробництва), як i до цього дня становлять основу ракетно-ядерно1 потужностi Росп. Зокрема, РС- 20 (вш же РС-36М, а по класифь кацп НАТО - SS - 18 «Сатана») розроблений в днш-ропетровському КБ «Швденне» i робився на заводi «Пiвденмаш» - фахiвцi «Пiвденного» i «Швден-машу» i понииi здшснюють гарантiйний авторський нагляд i аналiз технiчного стану росiйських ракет, беручи участь в роботах з подовження !х термiнiв служби. Запчастинi для МБР старого поколiння також поставляе «Швденмаш». За бажання можна ви-правдати навiть обслуговування фах1вцями «Конс-трукторського бюро «Пiвденне» iменi М.К. Янгеля» ракети РС-36М УТТХ, яка е на озброенн росшських ракетних вiйськ стратегiчного призначення (дшпро-петровське конструкторське бюро сконструювало ll). Адже це - мiжкоитинеитальна балютична ракета (до того ж найпотужшша у свiтi), i складно уявити, що б ll використовували проти Укра1ни. Не в'яжеться це також iз бажанням РФ нiбито захи-стити iитереси росiян на територп сусвдньо1 дер-жави.
Також вже н для кого не секрет, що росшська програма ядерного переозброення «злегка» прови-сае: ракети в шахтах стартоть, неможливо до безш-нечност подовжувати термiн експлуатацн «Са-тани», а твердопаливнi РС- 24 «Ярс» i особливо «То-поль-М» цш самiй «Сатанi» замiна нiяка - вони кардинально поступаються своему попередниковi по потужностi i максимальнш дальностi доставки «ва-нтажу». З ракетами для тдводних човнiв справи i зовсiм йдуть кепсько - та ж «Булава», як ведомо, не лгтае, i новi ракетоносщ фактично беззбройнi. I
складно зрозушти, як у справi створення нових ва-жких МБР Росiя може обштися без укра1нських КБ «Швденне» i «Пiвденмаш».
На думку директора Центру до^джень армil, конверсil i роззброення Валентина Бадрака, дер-жавш п1дприемства все ж таки припинять спiвпрацю з Росiею. «Це, напевно, зробить КБ «Пiвденне», «Черкаський фотоприлад», який прилади для ке-рування бронетехнiкою виготовляе, та низка шших пiдприемств», - каже вiн. «Але тут потрiбно чiтко розрiзняти державне i приватне. Чи е мехашзм заборони приватним компанiям продавати свою про-дукцiю за кордон? Гадаю, вони продовжать вiдван-таження для РФ. Той же завод «Мотор Оч» i надалi продаватиме двигуни - гендиректор В'ячеслав Бо-гуслаев у розпал пристрастей озвучив серйозш плани щодо розширення ствпращ з Росiею. Продо-вжить ствпрацювати i «Хартрон» (програмне i тех-нiчне забезпечення систем керування в галузi авiацil i космосу та ш. - Ред.), який частково i так належить 1й», - передбачае експерт. «Але сама номенклатура вшськових товарiв, що !х постачають до Росil, не наст^льки велика - задiяно десятк1в зо два украшсь-ких пiдприемств», - додае Бадрак [2;3].
Загалом складаеться непроста ситуащя. З одного боку, роаяни не залучають укра1нськ1 тдпри-емства до програм модернiзацil стратепчних ядер-них сил. У квит 1992 р. днiпропетровське КБ "Швденне" припинило участь в розробщ МБР "ТополяМ". У мiру виведення iз експлуатацil ракет радянського виробництва саме вона (i ll подальший розви-ток "Ярс") стане основою ракетних вшськ стратеп-чного призначення (РВСН) РФ. До шнця 2012 р. в них налiчувалося 78 "Тополь-М" i 18 "Ярсов". В той же час в росшському арсеналi е 70 ракет УР-100Н УТТХ (SS - 19) i 58 важких Р- 36 рiзних модифiкацiй ("Воевода", вона же SS - 18 Satan). Системи управ-лiння для перших розробляв харшвський "Хартрон". Другi - практично цшком дiтище КБ "Швденне" i заводу "Пiвденмаш". Саме щ ракети е носiями бшьшо1 частини росiйських ядерних боеголовок. Розробник i виробник досi здiйснюють гаранпйний авторський нагляд i аналiз техшчного стану ракет, подовжуючи !х термiни служби. Цiна сервiсу - бшя $10 млн в рiк.
Для Украши як держави - дрiбниця. Для пiдп-риемств - ш в якому разi. Тим бшьше що РФ нiяк не влаштуе ризик одноразового i дострокового спи-сання ракет, як1 повиинi залишатися у строю до 2020 р. Очевидно, порушення ядерного паритету iз США в плани Москви не входить. Тим бшьше що коман-дш ракети на базi УР- 100 i !х блоки керуючо1 системи "Периметр", готовi, за словами кремлiвського казкаря Дмитра Кисельова, перетворити Америку на радiоактивний поп1л, також мали укра1нське похо-дження. Згодом, правда, !х замiнили "Tополi", але оскiльки "Периметр" призначений для гарантова-
ного удару у ввдповвдь i, за свiдченням командую-чого РВСН Сергiя Каракаева, продовжуе функщо-нувати, росiянам е що втрачати. Тому на додаток до терористично1 кампанп нам слад готуватися як мшь мум до судових позовiв.
Таким чином, окремий привiд для занепоко-ення мешканщв Кремля i околиць - стан i обслуго-вування росiйського "ядерного щита". 83% уах ро-сшських боеголовок переносять мiжкоитииеитальнi балiстичнi ракети "Воевода", спроектован в КБ "Швденне" i зробленi на "Пiвденмашi". За мiжуря-довою угодою, яка ратифшована Держдумою i Верховною Радой, забезпечення гарантiйного нагляду за ракетним комплексом РС- 20 "Воевода" здшсню-
Не ясно, чи торкнеться розриву спiвпрацi тема ракети-носiя "Днiпро", створено1 на базi "Воеводи". Пiдприемство "Космотрас", що здiйсиюе конверсiю i запуски, е спшьним проектом з рiвними частками участi РФ i Украши. Закриття проекту найнадшш-шого i досить екологiчного носiя на ринку украй не-бажано передусiм для украшсько1 космiчноl про-грами. Тим бшьше зважаючи на гостру конкуренщю в сегмент комерцiйних пускiв, зокрема, з боку РФ
[4].
В середиш червня 2014 р. в Держдуш РФ ввд-булася закрита година уряду, на якому мшстр оборони Сергiй Шойгу докладав депутатам про стан збройних сил краши. Серед iнших обговорювалося i питання наслiдкiв вiд втрати захвдних замовлень i вь дмови США i кра1н Свросоюзу вiд вшськово-техш-чно! спiвпрацi з Москвою, так що закрипсть думсь-кого засвдання зрозумiла. З органiзованого владою витоку вiдомо тшьки те, що добре лягае в пропаган-дистську картинку: армiя, за словами Шойгу, готова до будь-якого розвитку подiй в Укрш'ш i свiтi, а обо-ронна промисловiсть - до швидкого замiщення iмпо-
ють украшсьш фахiвцi (рис. 1). Екс-начальник ро-сшського головного штабу РВСН Вiктор Ссш упев-нений, що "у разi розриву мiжурядовоl угоди з Ук-ра1ною росiйська промисловiсть готова самостийно здiйсиювати гараитiйне обслуговування тих, що знаходяться на озброеннi РФ ракетних комплексiв "Воевода". Проте з урахуванням того, що уся документация за проектом знаходиться в Укра1ш, реаль-нiсть виконання цього завдання оцiнити складно. Мiж тим, за ощнками фахiвцiв-ядерникiв, близько 30% росшських мiжкоитииентальних балiстичних ракет (МБР) потребують кап1тального ремонту, який, пiдкреслимо, можна зробити тшьки за участю украшських фахiвцiв» [5].
рту у вшськовому виробництвi, у тому числi з Украши. Головний висновок з доповвд Шойгу, розмно-жений росшськими ЗМ1, простий i беззмiстовний: парламентарi залишилися бiльш нiж задоволенi зу-стрiччю [5].
Проте за лубковою картинкою ховаються зо-всiм iншi процеси. Рiшення у рамках санкцiй неза-баром сильно ударять по обороннш i космiчнiй га-лузям РФ. Так, США i СС мають намiр вiдмовитися вiд росiйських двигушв для космiчних проектов. Це ршення даеться захiдним партнерам Укра1ни нелегко, оскшьки двигуни РД - 180 використовуються для запуску американських супутник1в вiйськового призначення i в США !х не роблять. Пюля введення санкцiй проти росiйського космопрома вiце-прем'ер Дмiтрiй Рогозiн чванився: ввдмова вiд ракетних дви-гунiв бумерангом ударить по самих Штатах. В той же час саме американсьш замовлення забезпечують левову частку доходiв НВО "Енергомаш". I ось в че-рвнi 2014 р. з'явилася iнформацiя про те, що корпо-рацiя United Launch Alliance (ULA), що спiвпрацюе з американо-росiйською компашею RD Amross, ук-
СТРАТЕГИЧЕСКОЕ
ЯДЕРНОЕ ВООРУЖЕНИЕ РОССИИ
РАКЕТНЫЕ ВОЙСКА
311 ракетных 1П7Д ъ! I I комплексов IV/ U
МОРСКИЕ СИЛЫ
ядерных боезарядов
1 П стратегических 7 б^ствеские Л 1 К
I V/ракетоносцев / ракеты на боргу Т | U
ядерных боезарядов
АВИАЦИЯ
ПП стРа1егических 9ПП крылатых ракет
\J\J бомбардировщиков ¿UU большой дальности
На 1 января 201 4 г. поданным russi ал fore es.org
Рис. 1. Структура ядерних збройних сил Росп [5]
лала контракта з декшькома американськими тдп-риемствами для створення рвдинного ракетного дви-гуна, здатного замшити РД - 180. Перший запуск за-планований до 2019 р. Комгтет сенату США з1 збройних сил вже запропонував видшити $100 млн на цей проект. До реч1, тут ввдкриваються ц1кав1 пе-рспективи 1 для дшпропетровського "Швденмашу", здатного реал1зувати частину американських замов-лень замють "Енергомашу". Нагадаемо, Швденма-шивщ устшно брали участь в спшьному з европей-цями проект "Вега" 1 в укра1нсько-бразильському проект "Алькантара-циклон спейс".
Не можна ^норувати 1 1нтерес думських засвда-тел1в до перебо!в постачань з Укра1ни у свгт чер-гового невдалого запуску "Протона". У груди 2013 р. "Роскосмос" ввдмовився купувати украшсьш ра-кети "Зенгт", звинувативши "Л1вденмаш" в зави-щенн щн. У "РоскосмосГ' також згадали аварто ук-рашсько! ракети з росшським супутником зв'язку, що сталася в лютому 2013 р. Зам1нити укра!нську розробку Рос1я виршила сво!ми "Протонами - М", хоча в липн того ж 2013 р. ця ракета з трьома навь гацшними косм1чними апаратами вибухнула 1 впала на першш же хвилии старту з "Байконура". Ава-р1йна комю1я встановила, що причиною аварп стали датчики кутово! швидкосп, як були встановлеш неправильно, з розворотом на 180 градус1в. Цшаво, що фах1вщ Центру 1м. Хрушчева, що ставили датчики, свое! провини не визнали, стверджуючи, що робили ус1 операцл зпдно з технолопчними картами. Пюля чого комю1я рекомендувала зшмати на фото 1 ввдео найбшьш важлив операцп при складанн ракет. Запуск "Протона-М" спробували ще раз в травн 2014 р. Цього разу ракета з супутником "Экспресс-АМ4Р" (вартютю понад мшьярд рубл1в) злетша, але згорша над Китаем через аваршну зупинку двигушв.
До реч1, офщйна делегащя Росп не була запрошена на одну з найбшьших у свт вшськових виста-вок-продаж1в Биго8а1огу - 2014, що проходила в Парижа Спшкуватися з роаянами не хочуть 1 оргашза-тори щор1чно! м1жнародно! конференцп з ПРО, як в1дхилили заявку на участь в нш росшських пред-ставнишв. Тим часом вдеологи «зазаборья» щосили тдтримують видимють ввдсутносп 1золяцл. Остан-нш фейк - заява "Рособоронекспорта" про те, що НАТЮСЬКА Грещя плануе звернутися до Росп по допомогу в модершзацп свое! системи ППО [10].
13 липня 2014 р. з Центру косм1чних польотв на остров1 Уоллопс (США) о 19 годиш 52 хвилини за кшвським часом ввдбувся устшний запуск ра-кети-ноая „Антарес". Носш виыв на навколоземну орбгту вантажний корабель «Сигнус», який доставить на М1жнародну косм1чну станщю 1657 кг ко-рисного вантажу. В його склад1 обладнання, необ-хвдне для роботи на станцп та наносупутники, при-значен для отримання зшмшв поверхш Землг Надал1 наносупутники будуть ввдправлеш з МКС на
визначеш для них орбiти через спещальний вiдсiк. Пiсля розвантаження корабель забере 3i станцп майже твтори тонни смiття, котре згорить разом з кораблем «Сигнус» у щшьних шарах атмосфери.
Центр шформацшних звязшв ДКБ «Пiвденне» повiдомляe, що це був четвертий запуск ново! РН «Антарес», головний розробник яко! корпоращя Orbital Science Corporation (США). Основна кон-струкцiя першо! ступенi ракети-ноия розроблена КБ «Пiвденне» i виготовлена Пiвденним машино-будiвним заводом iменi О.М.Макарова у кооперацii з укра!нськими пiдприeмствами «Хартрон-АР-КОС» (Харкiв), «Ки!вприлад» (Ки!в), «Хартрон-ЮКОМ» (Запорiжжя), «ЧЕЗАРА», «РАП1Д» (Чернь гiв) та шшими. Пiдготовка ракети-носiя до запуску та запуск виконан укра!нськими спецiалiстами [6].
Протистояння украшсько! армii влiтку 2014 р. тдтримуваним Кремлем терористам стало клю-човим чинником перемоги. Американськ та евро-пейськi санкцii на цьому етапi не стали дiевою аси-метричною зброею. До реч^ не випадково автори-тетне видання Business Insider помiтно пiдняло планку укра!нських ЗСУ в рейтингу найбшьш поту-жних армiй свiту. До переломного моменту ще явно неблизько. З вшськового погляду вiн можливий пiсля реального «закриття» кордону i припинення каналiв перекидання збро! та росшських бойовишв на територiю Укра!ни. Зробити це можна лише шляхом залучення значних сил i коштв, створенням спецiальних мобiльних груп на найбiльш небезпеч-них напрямках, негайним оснащенням !х сучасними системами виявлення, наведення i ураження. I озброення ударних засобiв з бойово! авiацii. В будь-якому разi Ки!в пiдiйшов до пiковоi ситуацп, коли ухвали, як приймаються дуже повiльно i зволiкання з !хньою реалiзацiею можуть призвести до безпово-ротних наслiдкiв для держави.
Окрiм негайного забезпечення iндивiдуального захисту вшськовишв на сходi краiни експерти в га-лузi безпеки пропонують неввдкладно органiзувати постачання цифрових станцiй закритого зв'язку (як через «Телекарт-прилад», так i за рахунок вiйсь-ково-технiчноi допомоги), засобiв нiчного бачення та тепловiзорiв (переважно в рамках вшськово-тех-нiчноi допомоги або закупiвель за кордоном). Фахiвцi переконанi в можливосп забезпечити всi структури АТО новими засобами супутниково! навiгацii вiтчизняного виробництва, а також елек-тронними мапами мюцевосп (тут може бути тдключене смiлянське пiдприемство «Орiзон-навiгацiя»). Вшська на сходi гостро потребують ав-тономних сучасних ПТКР i ПЗРК. Важливими за-купiвлями можуть виявитися новi тандемнi пострiли «Комбат» для бронетехшки i ПТРК «СТУГНА-П» -розробки ДККБ «Промiнь». А для виявлення противника можна скористатися РЛС «Малахгт» i РЛС
близько! дд «Борсук», «Лис» (!х виробляе ки!вська ХК «Укрспептехшка»).
Необxiдно TepMiHOBO налагодити закупiвлю мо-дернiзованиx Гвитокрилiв Mi-24 i Mi-8, забезпе-чивши оснащения Гвинтокритв Mi-24 новою ракетою «Бар'ер-В» (завдання для Конотопського заводу «Авiакон» i ДККБ «Пром^»). Забезпечити за-хист Гвинтокрилiв можна перевiреними системами «Адрос» розробки НПФ «Адрон». Фаxiвцi вважають актуальною термшову спрощену модернiзацiю близько 600 наявних БРДМ (замiну або ремонт двигушв i розширення люшв для десантування), щоб усi тд-роздши АТО отримали бронетеxнiку. Необxiдна i нова колiсна теxнiка i легка бронетехшка, включа-ючи БТР-4, БТР-3Е1, Дозор-Б i КРАЗ-АСВ (можна тдключити потужностi ХКБМ, Заводу iменi Мали-шева, АвтоКрАЗу i ряду бронетанкоремонтних заво-дiв). Крiм того, важливо продовжити модернiзацiю та ремонт техшки Повiтряниx сил. Бойових лiтакiв на Львiвському, Одеському, Луцькому, Запорiзь-кому заводах. ЗРК С-300 i «Бук» - на ДП «Укробо-ронсервю». Доцiльною буде закупiвля керованих бомб (розробка НПФ «Адрон») i прицшв для ве-дення бою вночi (НПФ «Адрон»). G сенс скориста-тися i старими модернiзованими системами ППО -«Укроборонпром» готовий оперативно поста-чати вдосконалеш ЗРК С-125.
Для створення сил стримування з програм-«довгобудiв» нинi можна залишити лише проект бойово! ракети (наприклад, крилато! ракети, яку вже виводять на серiйиу орбiту). Можливо, проект створення нацiонального Гвинтокрила, якщо позидiя генконструктора В'ячеслава Богуслаева не буде, м'яко кажучи, непатрютичною. € гостра потреба в закупiвлi авiацiйниx ракет «повiтря-повiтря» Р-27, як виробляе ДАХК «Артем». Це лише штрихи до питання переозброення; у будь-якому разi, з реаль-ними можливостями тдприемств ОПК Укра!ни, прюритетносп та черговост програм закупiвель у сво!х та iноземниx пiдприемств не розiбратися без вiдновлення роботи Держкомюп з питань ОПК. Окрiм того, вкрай необхвдно термiново внести змши до системи закутвель. Чехарда iз закутвлями збро! у пiдприемств не зашнчиться, доки не буде скасо-вано тендери, а держоборонзамовлення не розгляда-тиметься на два-три роки в^азу [7].
Наприклад, «Комбат» - укра!нська протитан-кова керована ракета (ПТКР), призначена для боро-тьби з танками, вертольотами, ДОТами i iншими ви-сокозахищеними наземними, надводними або такими, що низько летять щлями на дистанцiяx до 5000 метрiв. Пуск здiйснюеться з гладкоствольно! гармати калiбру 125 мм (Т-64БМ «Булат», Т-72АГ/ Б/С, Т-80УД, «Оплот-м», 2А45М «Спрут-Б»). ПТКР розроблена в ки!вському конструкторському бюро «Промiнь» i випускаеться ки!вською ДАХК «Артем». Прийнята на озброення ВС Укра!ни в 2006
рощ. Управл1ння ПТКР «Комбат» здшснюеться в натвавтоматичному режим1 по лазерному про-меню. Бойова частина ракети - тандемна кумулятивна, в нш розмщеш два заряди (лвдируючий [ осно-вний). Лвдируючий заряд призначений для здшс-нення передчасного спрацьовування динам1чного захисту [ знищення протикумулятивних екрашв. Ос-новний заряд забезпечуе пробиття основно! брош [ знищення техшки.
Довжина головно! частини 125-мм ПТКР «Комбат» складае 675 мм, хвостовий - 408 мм. Тандемна бойова частина «Комбат» перевищуе по ваз1 вщпо-вщну частину 9М119М «1нвар» майже удв1ч1. Укра-!нська ПТКР роздшена на дв1 частини, як стику-ються в ствол1 безпосередньо перед постршом. Ця щея була вщома I рашше, але кшвсьш 1нженери по-лшшили !!, застосувавши наведення в «режим пере-вищення» лазерного променя над цшлю. ПТКР майже упродовж усього польоту ведеться над лш1ею в1зування, а !! переклад безпосередньо на щль здшс-нюеться автоматично всього за 0,3 секунди до моменту поразки. Таке ршення вилдно в1др1зняеться вщ тдсв1чування лазером цш упродовж усього по-льоту ракети тим, що супротивник практично не мае шанс1в поставити перешкоду ПТКР. Стршьба ПТКР «Комбат» можлива на швидкостях руху нос1я до 30 км/год, по цшях, що рухаються з1 швидкостями до 70 км/год [11].
«Флагман украгнсъкого ракетобудування -дтпропетровсъкий «Пгвденмаш» - вгдновив свою роботу тсля тривалого простою. Про це повгдомив помгчник генерального директора заводу у загалъ-них питаннях Володимир Ткаченко. «Так, наше тдприемство вийшло з режиму простою. Зараз звгряемо списки прац1вник1в, дивимося, хто зали-шився на п1дприемств1. Потгм прийматиметъся рШення про подалъшI дп», - сказав В.Ткаченко в бесгдг з кореспондентом «Дня». За його словами, на початку нитшнъого року тдприемство зупинилося у зв'язку з вгдсуттстю замовленъ. «Замовленъ немае й зараз. Ракет ми теж не виробляемо», -уточнив вт. Остантм часом було виготовлено ктъка пересувних казарм для укратсъких вшсъко-вих, проте рШення Мтоборони щодо цъого проекту немае. Не виключаетъся, що кер1вництво «Швденмашу», визначившисъ 1з ситуацгею, що склалася, може знову розпустити роб1тник1в у вимушет вгдпустки. Ще недавно завод «Пгвденмаш» забезпе-чував Украш статус космгчног держави. Нага-даемо, що реалгзувалися мгжнароды проекты «Морсъкий старт» I «Наземний старт». КонверсШ-ними ракетами «Днтро» доставляли на орбгту космгчы апарати за тоземними замовленнями. Шлъкгстъ запусюв була невеликою, проте це дозволяло зводити ктцг з ктцями. Ситуация значно ускладнилася через пог1ршення украгнсъко-росшсъ-ких вгдносин. Урядом було прийняте ршення про
згортання ствпрацг з Росгйською Федерацгею, звгдки надходило до 80 в1дсотк1в ус1х замовлень. Президент Украгни Петро Порошенко, який побу-вав на «Пгвденмашг» перед парламентскими вибо-рами, общяв днтропетровським ракетникам державна замовлення, зокрема й в оборонной сфер1. Проте, з нового року «Пгвденмаш» увШшов у виму-шений простш. Ще взимку робочг тдприемства кглькаразгв виходили на акцппротесту й навгть пе-рекривали дорогу бтя центральног прохгдног. Лише тсля цих ткетгв Кабмт знайшов кошти для пога-шення багатомгсячног заборгованостг 1з зарплати, але на сьогодтштй день борги знову зростають. Через затримку зарплати й вгдсуттсть роботи з тдприемства почали масово звтьнятися фахгвцг, I процес загрожуе безповоротними наслгдками. Цехи й устаткування простоюють. Пгдприемство могли б тдтримати цивтьт замовлення — наприклад, Днтропетровськамгськрада готова купити десять тролейбусгв, ям випускають на «Пгвденмашг». Проте результати тендеру були опротестованI Антимонопольним комтетом за скаргою автоком-панп «Богдан Моторс». Як повгдомляе днтропетровська преса, кглькгсть тих, хто бажае взяти участь у другому тендер1, зменшилася наполовину. I немае жодних гарантий, що замовлення на виго-товлення тролейбусгв дгстанеться «Пгвденмашу» I його партнерам. Фахгвцг говорять, що для стабильно! роботи тдприемства обсяг замовлень на поточ-ний р1к мав становити 2,5 млрд гривень. Але звгдки взяти цю «космгчну» суму — поки незрозумыо» [12].
Лггература 1. Буткевич Б., Жалко-Титаренко А. Ракетна реiнкарнацiя. Чи по^бно Укра!ш повертати ядер-ний статус // Тиждень. - 2014. - 10 квггня. - С. 1011. 2. Муравський А. Чому Укра!на продовжуе
озброювати агресора? Або про те, що сто!ть за фор-мулюванням «продукция подвiйного призначення», щодо яко! в Кабмiну «поки що немае позицп» // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.day.kiev.ua/uk/article/ekonomika/chomu-ukrayina-prodovzhuie-ozbroyuvati-agresora. 3. Воронов В. Один из ключей к пониманию мотивов Путина // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://lb.ua/news/2014/03/19/259940_klyuchey_ponim aniyu_motivov.html. 4. Кафтан А. Что ждет нашу оборонку после разрыва с РФ. Москва хочет отобрать или уничтожить предприятия, от которых критично зависит российский ВПК // Деловая столица. - 2014. - № 25. - С. 20-21. 5. Васильченко Ю. О будущем зазаборья // Деловая столица. - 2014. -№ 25. - С. 18-19. 6. Рижков В. Украшщ взяли участь у запуску американсько! космiчноi "вантажiвки" // День. - 2014. - 14 липня. - С. 2. 7. Бадрак В. За крок до глобально! вiйни // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.day.kiev.ua/uk/article/ podrobici/ za-krok-do-globalnoyi-viyni. 8. Хазбиев А. Запоздалый старт // Эксперт. - 2014. - №29. - С. 33. 9. Латынина Ю. «Ангара» и Илон Маск // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.ej.ru/?a=note&id= 25450. 10. Неверов А. Сухой просчет // Наша версия. - 08-14.04.2013. - №14 (389). 11. гоаа«1аг // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://censor.net.ua/news/302143/ukrainskie_tanki_bul at_prevoshodyat_po_ognevoyi_moschi_samyyi_sovre mennyyi_rossiyiskiyi_tank_t90_u_nih. 12. Рижков В. Простш зашнчився, але проблеми залишилися. Для стабшьно! роботи «Швденмашу» обсяг замовлень на поточний рш мав становити 2,5 млрд гривень // День. - 2015. - 8 липня. - С.2.
Стаття надшшла до редакцл 01.06.2015
Прийнято до друку 07.07.2015
