CC BY
26
28. Горобець О. Чи з'явиться портрет академжа Михайла Швайки на укра!нських грошах? / О. Горобець // Постскриптум плюс: всеукра!нська щотижне-ва газета. — № 1 лютий, 2007.
29. Швайка М. А. Экономические методы ускорения воспроизводственных процессов. Институт экономики АН УССР. К.: 1979, с. 27-49.
30. Ковтун С. 1стор1я Народного Руху Укра!ни / С. Ковтун. — К.: Факт, 199. — С. 128—129.
31. Падалка С. С. Проблеми вггчизняно'1 економь ки та пол^ично! практики НРУ. Народний Рух Украши: iсторiя, iдеологiя та полiтична еволющя (19892009): матерiали круглого столу, присвяченого 20-
рiччю створення НРУ за перебудову; (20 вересня 2009). — НАН Украши; 1нститут юторп. — К., 2010.
32. Швайка М.А. Банк1вська система Украши: проблеми становлення i удосконалення / М.А. Швайка. — К.: Видавництво Кшвського мжнародно-го унiверситету, 2010. — 760 с.
33. Weekly UA. — 04. — 10.06.2009. — С. 17.
34. Georg W. Kolodko. Russia Shold Put its People First // New York Times, july 7, 1998.
35. Щвайка М.А. Соцiально-економiчнi проблеми европейського шляху розвитку Украши / М.А. Швайка // Украша в умовах европейсько! штеграцп та глобал1зацп свiту [ за ред. О. А. Чумаченко]. — К. : КиМУ, 2013. — С. 243—344.
В. I. Ляшенко
м. Донецьк
М1ФИ ПРО ЗАЛЕЖН1СТЬ УКРАШСЬКОГО ВПК В1Д РОС1ЙСЬКОГО.
ЧАСТИНА 1.
Тест для русских патриотов. - Где Янукович ? - В России. - Где бывший министр МВД Украины? - В России.
- Где бывший Глава СБУ? - В России. - Где бывший министр обороны Украины? - В России. - Где бывший министр юстиции Украины - Лукаш? - В России.
- Кто их инструктировал ? - Россия. - Кто оккупировал Крым? - Россия.
- Кто проводил циничный брехливый "референдум" в Крыму? - Россия.
- Кто держит 100-тысячную группировку войск на наших границах? - Россия.
- Кто вмешивается в наши внутренние дела, указывая, какое государственное устройство у нас должно быть, какая конституция, какой язык и т.п.? - Россия.
- А кто во всем виноват ? - Америка!
http://censor.net.ua/news/284953/yanukovich_podal_golos_iz_ rostovanadonu_potreboval_vyvesti_ukrainskie_voyiska_iz_ukrainy
Останшми роками Украша стабшьно входила в десятку найбтьших свгтових експортерiв озброень, разом з 1та^ею i 1зра!лем замикаючи цей список. За шформащею Стокгольмського мiжнародного шститу-ту доовджень проблем свгту( Stockholm International Peace Research Institute - SIPRI), в 2013 р. кра!на за-йняла 9-е мкце в рейтингу експортерiв збро!, продавши його на $1, 334 млрд. Це складае приблизно 2% свггового ринку озброень, на якому домшують США (30%) i Рося (26%); да^ овдують Шмеччина (7%), Франщя (6%) i КНР (5%). Пров^дш iмпортери озброень — Iндiя (12%), Китай (6%), Пакистан i Швденна Корея (по 5%), Сшгапур (4%), кра!ни Персько! затоки в сукупносп - 7% [1].
У загальному обсязi закупiвель, якi роблять в нашо! кра!ни iншi держави, традицшно чималу долю складае стара зброя, що дiсталася нам вiд СРСР. Як ведомо, на момент розпаду Союзу на територп Укра!-ни розташовувалося вiйськове угрупування, що наль чуе близько 1 млн чоловж, на озброеннi яко! перебу-вало 9 тис. танкiв, 11 тис. бронемашин, 18 тис. арти-лершських установок, близько 4 тис. лггак!в i верто-льотiв, не рахуючи 176 мiжконтинентальних балюти-чних ракет з боеголовками i 2883 одиниць оператив-но-тактичних i тактичних ядерних зарядiв. Ще бшь-ше вражаючими були стратепчш запаси армiйських
складiв, розрахованi на мобiлiзацiю (у разi нападу на СРСР) 10 млн чоловж. За деякими даними, на них зберпалося вiйськового майна приблизно на $90 млрд. Згодом велику частину ще1 вшськовог технiки i озброень, придатних для подальшо1 експлуатацп, продали за рубiж, а нелжвди пустили на металоб-рухт.
Проте i сьогоднiшнi можливостi деяких п^дпри-емств ВПК не слiд недооцшювати. Тiльки харкiвське ДП «Завод iм. Малышева» за роки незалежностi принесло краМ бiля $1,5 млрд. У 1996-1999 рр. харк1в'я-ни поставили Пакистану 320 танк!в Т-80УД на $650 млн. В 2009-му за допомогою США був укладений контракт на постачання гракськш армп 420 БТР— 4 рiзнi призначення (командирськi, лiнiйнi, штабнi, медичнi i ремонтно-евакуацiйнi) на $457 млн. Правда, постачання першо! партп йшло iз затримкою, а закiнчилося поверненням виробникам деклькох машин через дефекти ! штрафними санкцiями на $3 млн. Але в 2011-2012 рр. були укладеш два велик! контракти з Татандом: один — на постачання 121 БТР-ЗЕ1 бтьш шж на $140 млн; шший — на 49 тан-к1в «Оплот» вартiстю $250 млн. Не самою останньою под!ею у свгговому авiабудуваннi стало кiлька рок1в тому ршення ВПС 1ндп модернiзувати в нашш кра1-
ш 105 вшськово-транспортних лггаюв Ан— 32, поста -влених ще за 4aciB СРСР [1].
Контракт загальною вартiстю $400 млн за учас-тю розробника лггака — ки!вського ОКБ iM. Атоно-ва — i авiаремонтного «Заводу 410 цивгльнш авГацГ!» був подписаний в червнi 2009 р. i реалiзуeться досi. 1нформацГ! про яюсь накладки або про бажання ш-дшсько! сторони його розiрвати не поступало. Тобто замовники залишилися задоволеш можливостями нашого авиа-прома. Крiм того, ще 6 нових вшсько-во-транспортних Ан— 32 закупив в нашш кра!ш 1рак. Чималий куш отримала вiд iндiйських вiйськових в 2012-2013 рр. i ки!вська державна акцюнерна холдин-гова компанiя (ДАХК) «Артем» — единий на територГ! СНД виробник керованих ракет середньо! дальносп класу «повиря-повиря», якими оснащуються уа типи лiтакiв — Mir-29, Су-27, Су-30 — росiйського вироб-ництва. Поставивши замовниковi ракети Р— 27 на загальну суму $250 млн ДАХК, таким чином переоснастила арсенал шдшських ВПС, що складаеться в основному з радянських i росiйських винищувачiв i багатоцгльових лггаюв. Цей контракт за вiдсутностi замовлень вщ вичизняних ВПС забезпечив компашю роботою на два роки.
Концерну «Оборонпром», до складу якого вхо-дять больше 120 тдприемств рГзно! спещалГзацГ!. У тому числь три десятки пiдприeмств бронетанково! техшки, спецтехнiки i артилерГ!, стельки ж — радюло-кацГ! i радюзв'язку, 26 авiабудiвних i авiаремонтних, 13-судостроения i ремонту(половина з них - в Кри-му), 22 — високоточного озброення i боеприпа-етв(переважно в Донецьюй, Лугансьюй i Харювсьюй областях. Стабiльнi заробiтки приносять ремонт шо-земних лiтакiв на укра!нських авiаремзаводах, станцГ! радюлокацГ! запорiзького казенного пщприемства «1скра», РЛС, системи управлшня стрельбою, розвщ-ки i протидГ!, що випускаються ки!вським НД1 «Квант», протитанковi ракети i системи наведення, вироблюваш КБ «Промшь» (Ки!в), продукщя i пос-луги шших пщприемств.
Надамо знову слово «п'ятш колонш». «Дещо ко-рисне для свое! космГчно! промисловосп росшсью покупщ виявили б i в структурГ Державного космГч-ного агентства Укра!ни (ГКАУ), що об'еднуе бгльше двох десятюв пщприемств i шституив. ОкрГм конс-трукторГв i виробниюв ракетно-космГчно! техшки — КБ «Швденне» i ВО «Швденмаш», — для них напевно представляють штерес харювсью «Хартрон-Аркос» (системи управлшня для ракет «Зешт» i «Протон») i НД1 радютехшчних вимГрГв (учасник програми ство-рення глобально! навГгацшно! супутниково! системи ГЛОНАСС), Павлоградський хГмГчний завод (виробник ракетного палива i боеприпасГв) та ш. Росшсью бГзнесмени, що влаштувалися в нашш кра!ш, вже частково контролюють дГяльшсть деяких стратепчних пщприемств, що стали акцюнерними товариствами. ДалГ за уах тшов уродженець Запор1жжя — Костян-тин Григоришин, що мае важелГ впливу на харювсь-кий «Турбоатом».
ОкремГ росшсью структури безпосередньо воло-дГють щкавими активами в Укра!ш. Так, ВАТ «Ато-менергомаш», що входить в структуру «Росатома», контролюе виробника литва i поковок для вищезга-даного «Турбоатома» — завод у Краматорську - «Ене-ргомашспецсталь». Росшське ВАТ «Корпоращя ВСМПО-Ависма» — найбгльший свгговий виробник
напiвфабрикатiв i титанових виробiв — придбало на колишньому Нiкопольському Пiвденнотрубному за-водi потужносп з виготовлення титанових труб, що поставляються, зокрема, для росiйських атомних шд-водних човнiв. Звичайно, далеко не уа пiдприeмства укра!нського ВПК цiкавi росiянам, а до певних про-позицiй з !х боку нам слщ було б пщходити з великим побоюванням. Продаж iнвесторовi з РФ, напри-клад, харювського «Заводу iм. Малышева», швидше за все, призвiв б до остаточного розорення цього шд-приемства до великого задоволення росiйського виробника танюв i бронетехнiки — «Уралвагонзаводу» (Нижнiй Тагш Свердловсько! обл.). Ц два п^дпр^м-ства регулярно стикаються на м1жнародних тендерах. I, як бачимо, Пакистан, Та!ланд, бгипет i деяю iншi кра!ни вщдають перевагу укра!нсько! продукцп.
Куди кращi перспективи чекали б у разi переходу у власнiсть РФ микола!всью Чорноморський суд-нобудiвельний завод (який в СРСР був единим пщп-риемством, що мав можливосп будiвництва ударних авiаносних кораблiв завдовжки понад 300 м) або Су-днобудiвельний завод iм. 61 комунара. Якщо ранiше Москва збиралася перенести центр суднобудування на Далекий Схщ, створивши там найбiльшi верфi, то зараз цей проект, як стверджують галузевi експерти, визнаний нерентабельним. Окрiм чималих катталь-них витрат, потрiбно було б притягнути у Владiвос-ток квалiфiкований персонал разом з членами етмей, виплатити !м тдйомш, забезпечити !х комфортабель-ним житлом i високою, за росiйськими мiрками, зарплатою. Будiвництво великогабаритних сущв в Ми-колаeвi обiйшлося б роаянам значно дешевше. А iншi пiдприeмства без постачань комплектуючих i без росiйського ринку збуту дуже скоро виявляться банк-рутами. Особливо велика залежшсть в космiчнiй i авiацiйнiй галузях, де укра!нсью пщприемства дос входять у виробничi ланцюжки, що охоплюють десятки i навiть сотнi пiдприeмств з колишнiх радянських республiк. Це стосуeться як виробництва окремих агрегатав, так i складання готових виробiв» [2].
«Укра!на в повному обсязi припиняe ствпрацю з Росiйською Федерацieю в обороннш сферi. Вщповь дне розпорядження дав Петро Порошенко пiд час засщання Ради нацiонально! безпеки i оборони 16 червня 2014 р. Як повщомив перший заступник прем^р-мшстра Укра!ни Вiталiй Ярема, з цього дня було припинено будь-яку спiвпрацю, у сферi вшсько-во-промислового комплексу. Росшсью чиновники запевняють, що до цього були готовь Так, вще-прем^р РФ Дмитро Рогозiн заявив, що Мшпромторг за дорученням росiйського президента Володимира Путша ще 10 червня 2014 р. пщготував план повного замщення iмпорту укра!нсько! вiйськово! продукцп. I додав, що план <« результатом скрупульозно! роботи фахiвцiв»: де, що, за який час i яю кошти вiднайти i хто конкретно вщповщальний» [4].
Таю заяви, як завжди, дуже бадьорi, з урахуван-ням того, що про необхщшсть знизити iмпортозале-жнiсть росшського оборонпрому велася мова давно, але процес потребуe серйозних витрат i часу. Навiть там, де «mдготовчi роботи» вже велися, Росiя все ще далека вщ повного замщення. Так, було запущено виробництво двигушв до гелiкоптерiв ВК-2500. Але вщповщна програма передбачаe виготовлення 300-320 двигушв на рж, а поки що вдалося досягти темпiв у юлька разiв нижче, i навiть за найоптимютичншими
прогнозами вийти на них ранше, Нж через piK, не вдасться. Власне, авiацiйнi двигуни, як Рося купуе в 3anopi3bKoro пщприемства «Мотор-С1ч», — одне з ïï найб1льш вразливих мiсць у плат вшськово! сшвпра-цi з Украшою. Лише цього року передбачалось пос-тачання близько 400 двигушв. Але чи буде завдано удару тут, залишаеться шд питанням. По-перше, завод перебувае у приватнш влaсностi. А по-друге, двигуни, як! виробляе «Мотор-Сч», належать до продукцп подвшного призначення. I ранше, коли в. о. президента Украши Олександр Турчинов подписав указ про припинення сшвпращ з Росiею у вiйськовiй сфе-pi, постачати туди пpодукцiю, яка може використову-ватися i з вiйськовою, i з цивтьною метою, не заборонили.
Навпаки, ВПК Росп в стратепчному контекстi дуже сильно залежить в1д ВПК Украши. У росшсь-кому уряд! усв!домлюють залежн1сть в1д укpaïнських постачальник1в. Колись вже було щдраховано, що на зосереджених у Росп б1льш н1ж 80% потужностей ВПК колишнього СРСР без кооперацп з Украиною та шшими державами СНД можна виготовляти лише 17% юнуючо! номенклатури вироб1в в1йськового призначення. А 20 березня глава комггету Ради Федерацп з оборони й безпеки В1ктор Озеров заявив, що Рос1я не мае нам1ру розривати наявн1 зв'язки з Украшою, пославшись на вказ1вку президента Володимира Путша продовжувати взаемод1ю з украшськими партнерами у вшськово-техшчнш сфер1.
У 1991 рощ Украша успадкувала трет1й у св1т1 за розм1ром ядерний потенц1ал. Зокрема, 46 ракет SS-24 шахтного базування з 460 ядерними зарядами, 130 SS-19 1з 780 зарядами, разом 1240 бойових частин. Зважаючи на параметри цих ракет-носпв, вони ста-новили загрозу США, але навряд чи могли слугувати захистом в1д Росп. Додатково наша держава успадкувала 19 стратепчних бомбардувальник1в Ту-160 та близько 600 ядерних крилатих ракет ав1ацшного базування. Весь ядерний арсенал нашо! краши стано-вив близько 5 тис. заряд1в. Для пор1вняння: нин1шн1й повний ядерний арсенал Росп — приблизно 14 тис. заряд1в, 1з них 1,5—1,6 тис. стратепчш. Цей арсенал керувався кнопкою, що була в Москв1. Hi тод1, m тепер Украина не мала виробництва з1 збагачення урану до р1вня ядерного палива й дал!, до збройового. Для створення тако'! системи були потр!бш велик! грош! — близько $3 млрд, за сучасними цшами — щонайменше $10 млрд. Саме створення нацюнально! системи упpaвлiння ядерною зброею й було тим, чого не вистачало Украш, щоб стати повноц1нною ядерною державою ще в 1992-му.
«Росяни почали активно працювати через сво'!х агенив впливу на кшталт Дмитра Табачника всереди-ш краши задля того, щоб Украша якомога швидше й об'емнше здала всю ракетну галузь, — розпов1в ви-данню «Тиждень» на умовах аношмност! високопоса-довець з! Служби зовншньо! розв^дки, що тод! був дотичним до ядерно! тематики. — Справа була й у тому, що ми головш конкуренти на м!жнародному ринку озброень та ракетно-косм!чних технологш. На тл! дружн!х розмов велася дуже серйозна робота з п^дриву обороноспроможност! кpaïни та неможливос-т! залишення ядерного статусу. Використовувалося все: i п^дгодоваш политики, особливо л!вого спектра, i подкуп офiцеpiв та експерт!в, i економ!чний тиск» [5].
Укра!нський та рос1йський вшськово-промисло-в1 комплекси (ВПК) працювали тод1, зрозумшо, як eдиний механ1зм. Саме це й були горезвюш «нероз-ривш економ1чн1 зв'язки братн1х народ1в», про як! так полюбляли говорити в Москв1. Позаяк 1з 1 с1чня 1992 року вс1 контракти по ВПК Кремль роз1рвав, в Украш почався економ1чний колапс. Зокрема, раке-тно-косм1чна промислов1сть, у як1й працювало понад 200 тис. людей, залишилася без замовлень. Близько половини електроенергп в Украш виробляли АЕС, ядерне паливо для яких Укра!на отримувала з Росп, платити за котре не мала змоги. Саме за вс1х цих умов кра!на зггкнулася з погодженою позицieю США, Велико! Британп та Росп, що вимагали вiд Укра!ни в1дмовитися в1д ядерно! збро! та ракетних технологш, натом1сть пропонуючи допомогу з виходу 1з кризи. Зрештою кер1вництво кра!ни таки зробило це, але д1стало шбито гарант!! безпеки, пакет допо-моги, поставки ядерного палива для АЕС в обмш на передан! бойов1 частини та доступ до комерцшних ринк1в для вгтчизняних ракет.
На той момент здавалося, що Укра!на виграла час, урятувавши ракетно-косм1чну промислов1сть в1д загибел1, а економ1ку — в1д колапсу. Понад те, вдало-ся зберегти чверть тонни збройового урану, яко! ви-стачило б не на один десяток ядерних заряд1в у раз1 потреби. Однак за майже 20 рок1в жоден 1з президен-т1в та уряд1в так 1 не взявся за вир1шення питання с^атеич^! безпеки кра!ни. А в 2010-му В1ктор Яну-кович «здав» Сполученим Штатам укра!нський збро-йовий уран, виконуючи попередш домовленост1 аме-риканц1в 1з В1ктором Ющенком, в обм1н на фшансу-вання створення центру нейтронних досл1джень у Харк1вському ф1зико-техн1чному iнсгигутi. За шфор-мацieю деяких джерел [5], бшьша частина цих грошей уже розкрадена.
Ядерш сили складаються з ракет наземного, морського й авiацiйного базування. Першi подтя-ються на мало! дальносп (гакгичнi, до 500 км), середньо! (в1д 1000 до 5000 км) i велико! (в1д 5000 км). Зддно з угодою 1987 року м1ж СРСР та США про лжв^дащю ракет середньо! та мало! дальносп (РСМД) ракети середньо! дальносгi заборонеш. Укра!на прте-дналася до в^! угоди ще в 1990-х. Ядерш ракети програмуються на ураження певного набору щлей в районi !х базування. Ус1 пусков1 установки пов'язаш в eдину систему управлiння ядерними силами, яка й даe команду на пуск. Ракети велико! дальносп зазви-чай називають сграгегiчними, бо метою !х викорис-тання e ураження сграгегiчного погенцiалу противника: знищення м1ст, в1йськових баз тощо. Вони, як правило, несуть юлька бойових частин, кожна з яких здатна самостшно маневрувати, обманювати засоби протиракетно! оборони, доставляти ядерний заряд до цт з точшстю до к!лькох десягкiв мегрiв. Дальнiсгь польоту сграгегiчних ракет обмежуeгься «знизу» саме вимогами угоди про РСМД, хоча в принцип! можли-во запрограмувати систему !х управлшня так, що вони обиратимуть траeкторiю з ураженням цш в «забо-роненш» зон1. Рос1я вже експерименгуe з пуском стратепчних ракет на 2500 км, що приблизно дор1в-нюe в^дсташ в1д росшсько! ракетно! бази у Верхнш Салдi (Урал) до Львова чи Одеси.
Ядерна зброя e зброeю унiверсального знищення. У цьому !! сила й слабк!сть водночас. Тобто коли супротивник просуваeться поступово, шматочок за
168
BICHHKEKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ Ф
шматочком, як Роетя в Укра!ш зараз, ядерна зброя його зупинити не може. Ii використання е незворот-ним ршенням про вбивство й самогубство одномоментно. Натомють у локапьнiй вшш така альтернатива завжди е. Погляньмо на росшську агресiю проти Украши в умовах, якби ми мали стратепчну ядерну зброю. РФ захопила Луганськ або Херсон. Натискае-мо кнопку взаемного знищення включно з Киевом, Днiпропетровськом, Львовом i Харковом? Звичайно, нi. Тому стратепчш ядернi сили не придатнi для вш-ни локально!, у яку зараз втягнута Украша.
Чи допоможе Укра!ш тактична ядерна зброя? Ii наявшсть бшьш-менш зрiвнюе шанси мало! i велико! армiй, але е ще багато нюансiв. Спочатку Укра!ш потрiбно буде вийти зi згадано! угоди РСМД. Свiтова спшьнота навггь може сприйняти сам по собi дипло-матичний крок. А ось на спроби вщновлення ядерного статусу реакщя буде гарантовано дуже жорстка. Зараз Укра!ну пiдтримуе весь свгт, а натомiсть вона одразу дютане статус КНДР або 1раку часiв Саддама Гусейна. Нiхто й пальцем не поворухне, щоб захис-тити нашу кра!ну вщ вторгнення Росп, яке негайно вiдбудеться тсля того, як стане вiдомо, що ми вщно-влюемо ядерний статус. Можна забути про евроштег-ращю та спiвпрацю з НАТО.
Технолопчно для повернення до тактично! ядерно! збро! потрiбно створювати нову ракету-носш з дальнiстю не менше н1ж 500 км, що дорiвнюе вщста-нi вiд Чернiгова до Москви, вiцповiдну систему контролю, систему створення збройового урану. На реаль защю тако! програми потрiбно три — п'ять роив при багатомшьярдному в доларовому еквiвалентi фшансу-ваннi. Що стосуеться потрiбних для цього коштав, то нещодавно екс-мшстр охорони навколишнього природного середовища та ядерно! безпеки на початку-серединi 1990-х Юрiй Костенко заявив: «Для того щоб створити систему напрацювання високозбагаче-ного урану i плутошю, е дiюча ядерна енергетика, але для вилучення та подальшо! обробки цих елементiв необхiдне новине виробництво. Для такого бущвниц-тва потрiбно вiд $50 до $100 млрд» [5]. Без урахуван-ня витрат на виробництво ракет, створення вщповщ-них вшськових пiдроздiлiв.
Головним же ударом стануть невщворотш еко-номiчнi санкцп Заходу. Якщо Укра!на все ж таки буде здатна все це подолати, то постае питання: навщо нам ядерна зброя, коли ми можемо втримати Роетю й без не!? Багато експертав вважають, що виходити з режиму нерозповсюдження, витрачаючи багато мшь-ярдiв доларiв на зброю, яка навряд чи колись стане у пригод^ та гарантовано потрапляючи в мiжнародну iзоляцiю, нерацiонально.
Натомiсть е цшком легальна альтернатива — створення високоточно! ракетно! системи середньо! або мало! дальноси, що використовуватиме новгтш неядернi бойовi частини. Зокрема, так зваш термоба-ричнi (вакуумнi) боеприпаси. 1х потужнiсть близька до мш-ядерно! бомби, але вони не порушують чин-них мiжнародних угод i не потребують створення цшо! шдустрп на кшталт збагачення урану до збройового рiвня та виробництва плутошю. Наприклад, на-явнi росшсью важю вакуумнi боеприпаси мають по-тужнiсть близько 44 т TNT (триштротолуолу). Така зброя не спроможна вщправити нападника назад у кам'яний вж чи перетворити когось на «ядерний по-п!л», але е достатньо серйозним засобом захисту, щоб
зробити беззмютовною i дуже небезпечною для нападника будь-яку агрес1ю проти нас. Укра!на мае ско-ристатася сво!м науково-гехнiчним i вшськовим по-генцiалом, якого вже зараз достатньо для створення таких новгтшх оборонних систем.
Звичайно, варто максим1зувата ствпрацю з НАТО з можливютю якомога швидшого приеднання до нього. Це дасть змогу розширити ядерну парасо-льку Швшчноатлангачного Альянсу на Укра!ну, тим больше що Будапештський меморандум е важливим аргументом у тому, щоб обшти вс складнощ1 на цьому шляху. Однак варто розумгта, що в умовах де-дал1 бшьшо! нестабшьноси у свт внаслщок дш Росп Укра!ш все одно варто поеднувати евроатлантичну штегращю з1 створенням власно! високоточно! збро!. Це дасть змогу залишитися в рамках м1жнародних угод, але убезпечить вщ будь-яких неспод1ванок на схщному та твденному кордонах.
На самому початку грудня 2013 року «блщ-огляд» ключових об'екпв укра!нсько! «оборонки» вчинив головний наглядач росшського ВПК, вще-прем'ер уряду РФ Дмирш Рогозш. Зокрема, особли-вий штерес у цього чиновника викликали тдприемс-тва, пов'язат з ракетно-косм1чною сферою, - дшп-ропетровськ1 Державне пщприемство (ДП) «Швден-ний машинобущвний завод» 1м. А.М. Макарова» («Швденмаш») i ДП «Конструкторське бюро «Шв-денне» 1м. М.К. Янгеля». На «ШвденмашЬ росшську делегащю щкавило складальне виробництво ракетно-косм1чно! техшки.
Проте, як написав на сво!й сторшц1 у Facebook кер1вник Центру вшськово-полггачних дослщжень Дмитро Тимчук, окрем1 пщприемства укра!нського ОПК продовжують постачання продукцп вшськового призначення до Росп. За оперативними даними гру-пи «Гнформацшний Отр», на користь росшських замовниюв ки!вський завод «Арсенал» продовжуе виробляти гол1вки самонаведення «Маяк» до керова-них ракет класу «повiгря-повiгря» Р-73, яю попм постачаються в РФ. Цими ракетами, пише Тимчук, «оснащуються як бойов1 лггаки, дуже поширеш у ВПС Росп (М1Г-29, М1Г-31, Су-24, Су-27), так i нов1-тш (М1Г-35, Су-35С), а також перспектавш (ПАК ФА) зразки, що розробляються» [6].
Рогозш не обшшов увагою i укра!нське суднобу-дування - миколашсью «Чорноморський суднобущве-льний завод» (бущвництво великих корабл1в) i ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбшобудуван-ня «Зоря» - «Машпроект» (силов1 установки для бо-йових корабл1в). Не таемниця, що большою м1рою ri ж таки двигуни «Мотор С1чЬ> потр1бш саме для бойо-вих гел1коптер1в, тому шспекцп Рогозша пщдалися i запор1зью ав1амоторш концерни - КБ «1вченко-прогрес» i «Мотор С1ч» i перлина укра!нського ав1а-будування - ки!вське ДП «Антонов». Там пан Рогозш обговорив проблему кооперацп у виробнищга л1так1в Ан- 148/Ан- 158 i граф1к сп1льних роб1т за програмою вшськово-транспортного л1така Ан- 70, пщняв i питання про вщновлення сершного виробництва Ан-124-100 «Руслан».
Результата «шспекцп» !м було озвучено на ра-дiосганцi! «Ехо Москви»: «Ось в Миколаев1 верф1 «61 Комунар», Чорноморський суднобуд1вельний завод -вони стоять просто мертв1, покинул. Як у ф1льм1 «Сталкер» Тарковського. Якщо узяти ав1апром - вш теж н1кому не потр1бний». А врятувати укра!нський
ВПК може, зрозумшо, тльки Рос1я: «Це для них пи-тання виживання, у них шших шан^в немае. Альте -рнативи немае. Те, що ми пропонуемо, не мае альте -рнативи. Це не питання компромюу, це питання виживання Украши» [1]. Але як тльки Украша шде назустр!ч Росп, «це усе буде завантажено замовлен-нями», оск1льки «саме зараз якраз ми можемо заван-тажити украшськ! пiдприемства нашими загальними замовленнями». Трохи ранiше звучали натяки на те, що Рост може розмютити на п^дприемствах ВПК Украши до 10 в1дсотк1в свого держоборонзамовлення: зараз Мшютерство оборони РФ зобов'язали робити закушвл! за низькими цiнами, а не по тих фантасти-чних, як! ниш ломить '1х росшський виробник, - ось, мовляв, можемо те ж саме закуповувати у украшсько! оборонки. Деякi експерти шдрахували, що укра'нська доля рос1йського держоборонзамовлення ! зовс1м може досягти аж 40 в1дсотк1в - все одно, мовляв, поту-жност1 на УкраМ простоюють.
При цьому очжувалося, що чимала частина кредиту на 15 мтьярд!в доларiв, видтеного Москвою у к1нц1 2013 року для Киева, повинна була шти, окр!м 1ншого, i на п^дтримку украшсько! оборонки, можли-во, навгть левова його частка. Не випадковим було ! вкидання серп матер!ал!в в ЗМ1, що оповiдали про страхгтливе положення ВПК Украгни : з них виходи-ло, що практично ус! пдприемства украшсько! оборонки виживають лише за рахунок рос1йських конт-рактiв, половину свое'1 продукцп вiйськова промисло-в1сть Украгни i зовс1м робить для Росп, причому по-над 70 в1дсотк1в комплектуючих i сировини вона отримуе з Росп. При цьому ншких шюзш в^дносно «европейських» перспектив свого ВПК на УкраМ не плекае нгхто - в Свроп свое'1 вшськово! промислово-ст1 достатньо.
Але така росшська турбота до свого конкурента не повинна вводити в оману! На'гвно вважати, що Москвою рухае альтругстична турбота про украгнсь-кий ВПК - його життездатшсть, при6утков1сть, пд-йом, створення робочих м1сць. Лог1чною виглядае спроба прибрати до рук добро «конкуруючо! Ф1рми», скориставшись кризою влади i економжи в Украiнi. Це частково п^дтверджують i виступи самого Рогозь на: хоча вш i сказав, що «ми не йдемо зараз на те, щоб брати на себе як!сь украшсью заводи», але ви-знав, що Об'еднана двигунобудiвна корпорацiя РФ вже «створюе единий шженерний центр, до якого у вигляд1 СП приеднуеться ДП «1вченко-прогрес» i концерн «Антонова», також створюють СП з «Об'ед-наною авiабудiвною корпоращею».
Але треба зважати на те, що «теорiя прямого ро-сшського хапка» - банальна i прямолшшна, так само як i верся, що мае ход1ння серед ки'гвських полгтоло-г1в, - що росяни хочуть прибрати до рук залишки украшсько! оборонки, щоб нарештi придушити кон-курентiв. Розпочнемо з того, що ус1 д1йсно прибутко-в1 проекти давно вже освоенi олпархами само'1 Укра'1-ни - або хтось серйозно вважае, що ахметови, фгрта-ш1, порошенки, до6к1ни i кернеси не з"!ли усе це са-м1, вир1шивши по доброй душевнiй запросити до пирога росян?! Наприклад, основн1 промислов1 ак-тиви Кримського швострова контролюються або прямими спонсорами ново'1 кшвсько! влади, або людьми, защкавленими в нормальних з нею стосунках. Так, найбiльшi пiдприемства пiвострова — «Кримсь-кий титан» i «Кримський содовий завод» — належать
олпархов! Дмитру Фiрташу, суднобудiвельний завод «Залив» — мiльярдеровi Костянтину Жеваго. Найбi-льшим кримським виробником цементу — заводом «БудшдустрГя» — володшть структури Давида ЖванГ!. Завод «Кримзалiзобетон» належить депутатовi Верховно! Ради Андрш Сенченку, «Крименерго» — структурам Ршата Ахметова. Багато шдприемств вже зараз майже не платять податки Криму, як, наприклад, один з найбшьших заводiв «Бром», який ще в 2009 рощ Гз-за конфлГкив з податковою службою Криму змшив мiсцеву податкову прописку на дншропетров-ську [7].
Додатковi аргументи на користь реальностi Форсайт-прогнозу : в 2014-2015 рр. спуск на воду на суднобу-ддвельних верфях танкерiв, призначених для транспорту-вання Гз США скрапленого природного газу; оголошене в 2013 р. призупинення введення в експлуатащю нових газових родовищ на Близькому СходГ, передусГм в Катар!; початок в 2014-2016 рр. промислового видобутку сланцевого газу на родовищах в Австралп, Свроп i Кита!. За оцГнкою аналгшюв компанГ! Halliburton, зробленог ними в 2010 р., найб1льш! запаси сланцевого газу зафГксоват якраз в ПГвшчнш Америц (у США i Кана-дГ) — 23,8% загальносвпових, — а також в Кита! i деяких шших державах Центрально! Азп (21,9%) i в Австрат! (16,3%). Значт запаси також виявлеш у ряд! кра!н СНД, передусм в УкраМ — 3,9% [8, с. 294].
На думку президента неурядового 1нституту стратепчних оцшок i аналГзу(РФ) Олександра Коновалова, серед виробничих потужностей i технологш в Укра!т приваблив! для РосГ! передусГм моторобудГвт щдприемства в ЗапорГжш. «Мотор Сич» — один з кращих у свт заводГв по виробництву вертолгших двигушв. Проте очевидний штерес представляе для РФ i держщдприемство «Ивченко-прогрес», яке разом з «Мотор Сччю» володГе авторськими правами на продукщю запорГзьких моторобудГвник!в.
Дншропетровсью КБ «Швденне» i Швденний машинобудГвний завод за часГв Союзу займалися роз-робкою i виробництвом мГжконтинентальних балГс-тичних ракет РС-20 «Воевода» (по термшологГ! НАТО - SS - 18, Satan). Останне поколшня цих ракет залишаеться на бойовому чергувант космГчних вшськ РФ, а !х обслуговуванням i продовженням те-рмшу експлуатацГ! займаються фахГвщ «Швденмашу». «Т1льки вони мають документащю i навички для ощ-нки безпеки !х подальшого використання», — ствер-джуе пан Коновалов [2].
Судноверф в МиколаевГ була единим пГдприемс-твом в СРСР, яке могло будувати важк авГаносш крейсери. КрГм того, микола!вське держпГдприемство «Зоря-Машпроект» дос поставляе двигуни для росшського флоту. У росшських компанш залишилося також дек1лька незавершених проекив з розробки лггак1в спшьно з АвГацшним науково-техшчним комплексом (АНТК) Гм. О. К. Атонова.
Адресат запиту вищезгадувано! Оксани ДмитрГе-во! - вГце-прем'ер ДмГтрГй Рогозш - через свш мГкро-блог в Twitter поки що негативно оцшив Гдею обмГну пГдприемств ВПК Укра!ни на газов! борги, назвавши укра!нськ1 заводи «убитими». Хоча ще в грудш мину-лого (2013) року, вГдвГдавши з ознайомлювальною по!здкою Микола!в, ДнГпропетровськ i ЗапорГжжя, Дмитро Олегович був налагоджений куди доброзич-ливГше. У ДнГпропетровську, побувавши на «Швден-машГ», РогозГн назвав це щдприемство «унГкальним,
з величезним потенщалом». I сказав тодГ буквально наступне: «Сьогодш Росiя сто!ть на nopo3i великих 3míh, i у зв'язку з цим ми готовi до гнучких кроюв в планi нарощування кооперацп. Ми готовi пiти так далеко, як готовГ пiти ви» [3]. Випадково або нi, але цього ж дня Володимир Путш пщписав указ про створення росшсько! Об'еднано! ракетно-космГчно! корпорацп. У контекси зондування реакщ! укра!нсь-ко! влади на можливiсть скупки росiянами пщприемств за газовi борги принизливу ощнку, дану Рого-зiним укра!нському ВПК, слiд розглядати як позищю для початку торгу.
Набагато бгльше значення для оцiнки перспектив сшвпращ мгж Укра'1ною i Роетею в стратегiчно важливих областях мае те, яким способом росiяни хотгли б отримати контроль над активами укра!нсь-кого ВПК. Ранiше для реалГзащ! тих або iнших проектов сторони створювали спiльнi пщприемства. Шо-нерами тут стали КБ «Швденне» i «Пiвденмаш», що оргашзували разом з росiйськими i шшими зарубгж-ними партнерами СП Sea Launch («Морський старт»), ТОВ «М1жнародш космiчнi послуги» («Назе-мний старт»), ЗАТ «Мгжнародна космiчна компанiя «Космотрас» (конверсiя РС- 20 «Воевода» в ракету-носiй «Днiпро» для виведення на орбГту мирного ван-тажу). Частка укра'1нських пiдприемств в цих СП складала вiд 15 до 50%.
Свое СП з росшською Об'еднаною авiабудiвною корпорацiею (OAK) в 2010 р. оргашзував АНТК iм. Атонова. Передбачалося, що ТОВ «ОАК-Антонов» могло б навiть стати фундаментом для тюншо! ств-працi i обмшу активами для спального виробництва лггаюв сiмейства «Ан» в Киевi i Воронеж1.
ПАО «Мотор Оч» також отримувало вщ росш-сько'1 Об'еднано'1 дви-гунобущвно! корпорацп (ОДК) запрошення обмшятися акцiями. Але сторони так i не дшшли згоди. Тепер представники росшського полГтбомонду вже не пропонують укра'1нськ1й владi рГвноправно! ствпращ, а хочуть мати 100%-й контроль над украшськими пщприемствами i повнощн-ний доступ до !х активiв. Така позищя — наочне вь дображення рГвня довГри, що знизився до непри-стойносп, мгж Укра'1ною i Роетею. ВтГм, обговорюва-ти цю пропозищю може тгльки лептимний укра!нсь-кий президент i сформований ним уряд. ПщкилимовГ угоди здатш тгльки ще бгльше заплутати i без того донезмоги зшсоваш стосунки мгж нашими кра'1нами.
Росшське Р1А «Новини» вже повщомило Гз по-силанням на офщшного представника «Мотор-ОчЬ, що пщприемство не отримувало офщшних повщом-лень про припинення взаемодп з Роаею i двигуни для вертольопв постачаються без збо'1в. Вш також висловив сподГвання, що перебо!в з 1х постачанням надалГ також не буде, адже вони оформлеш саме як агрегати подвшного призначення. Сам же власник «Мотор-ОчЬ» депутат вщ ПартГ! регюшв В'ячеслав Богуслаев ранше неодноразово запевняв партнерГв i ЗМ1, що ствпраця з РФ триватиме, адже це питания доходГв Укра'1ни i збереження велико! юлькосп робо-чих мюць. «Хоч би який там уряд у КиевГ був, вш розумГе, що торш ми сплатили до скарбнищ мгльярд гривень податюв», — казав вш. Якщо вГрити вищому росшському керГвництву на чолГ з президентом Во-лодимиром Пупним, то мало не всю продукщю вш-ськового призначення, яку РФ купуе, вона може за-мшити буквально за юлька роюв, створивши у себе
аналоги. Хоча ранше були пщрахунки, що на зосере-джених у Росп бгльш н!ж 80% потужностей ВПК ко-лишнього СРСР без кооперацп з Украшою та шшими державами СНД можна виготовляти лише 17% юнуючо! номенклатури виробiв вiйськового призначення. Риторика росшських чиновник1в звучить приблизно так: «Ми не дуже залежимо вщ Укра!ни, складнощi створити може лише...» Але ж це «лише» саме мае велике значення [4].
Окрiм залежноси вщ авiацiйних двигунiв, е ще й залежшсть вiд газотурбiнних двигунiв, що ïx виготов-ляе микола!вське пiдприемство «Зоря-Машпроект». «Об'еднана суднобудiвна корпорацiя» оснащуе ними новi кораблi ближньо! та середньо! океансько! зони, зокрема й ri, що йдуть на експорт. Росшсью чиновники мiркують зараз надто загальними фразами, пра-гнучи не вдаватися до «непотрiбниx» аудитор!! под-робиць. Зрозумгло, що в теорп всi украшсью компо-ненти можна замшити на аналоги, як! хтось виготов-ляе. Але якщо ri ж турбши для кораблiв Украша припинить Рос!! продавати, то домовлятися доведеть-ся з американською компашею GE чи британською Rolls-Royce. Але зараз для таких перемовин час не найкращий, з урахуванням ставлення захщного свггу до РФ тсля анексп Криму. Що загрожуе зривами програм бущвництва кораблiв, як1 й без того вико-нуються в РФ iз затримками. Звичайно, можна зне-важливо говорити про те, що межконтинентальна балiстична ракета Р-36М2 «Воевода» виробництва днiпропетровського «Пiвденмашу» вже застарела. Не-хай навiть, як запевняе росшську пресу заступник мшстра оборони Рос!! Юрiй Борисов, уа питання щодо обслуговування росiяни «виршили самi». Але якщо, як вш запевняе, «усi секрети цiеï ракети вщо-мi», чому ж ранше Мшстерство закордонних справ РФ зверталося до укра!нського керiвництва з прохан-ням «не поширювати теxнологiй виробництва збро! масового ураження»? Адже тод! воно Грунтувалося саме на чутках про продаж технолог!! виробництва м1жконтинентальних балiстичниx ракет. Чи не тому, що йдеться не просто про передачу застарглих техно-логiй, а про ствпрацю з конструкторами, як мають значний досвiд i можуть пропонувати дедалi новiшi конструкторськ ршення? Проте в Рос!! продовжують твердити про те, що припинення сшвпращ у сфер! ОПК вдарить лише по Украш i знищить ïï оборонп-ром. Мовляв, оборонна продукщя Украши самш лише РосИ i потрГбна. Це при тому, що якщо вести мо-ву про украшський ОПК загалом, то за певною номенклатурою Украша складае сусщщ конкуренщю — наприклад, продае на тих самих ринках танки i бро-нетранспортери. До реч!, росшсью ЗМ1 повщомляють про те, що через ршення Ради нацiональноï безпеки i оборони Украши припинено роботу з передачi Украш вiйськовоï техшки, що залишилася в Криму. Роетя все ще не повернула Украш юлька кораблiв i суден, два десятки лггаюв та ш. Проте повернення кораблiв, як! РФ ощнила як так1, «що можуть бути застосоваш в бойових операщях», вона все одно за-тримувала [4].
ПАО "XapKiecbKuü тракторний завод" не змогло продовжити лщензж на виробництво техшки подвшного призначення, про це 22 серпня 2014 р. повiдомив генеральный директор тдприемства Владислав Губин [9]. За його словами, лiцензiя потрiбна була для випуску снiгоболотоходiв на базi багатоцыьового тягача легкоб-
роньованого, який був визнаний техткою подвшного призначення. Лщензт повинне було продовжити Мшстерство оборони Украши. "Шсля того, як було заборонено виробництво техшки подвтного призначення на нашому заводг, ми ще шстъ мкящв утримували це виробництво, виплачуючи пращвникам зарплату. Спод1ва-лися, що вийде довести необх1дтстъ продовжувати виробництво. Тепер дыянка розформована, близько 200 пращвнишв звшънет. ХТЗ безвовратно втратив ком-петенщю у виробництв1 втсъковог техшки i техшки подвтного призначення, у тому чи^i i гаубищ "Гвоздика". Вiдновити виробництво неможливо. Тема закри-та", - заявив директор заводу. За даними Губина, ко-жен мкяцъ тдприемство отримувало вiд продажiв сне-гоболотоходов близъко 30 млн грн. "О^м цъого, втра-чено замовлення 1нди на багатоцыъовий тягач легкоб-ронъований (БТЛБ) на 900 млн долл. - це ушкалъна техшка, вона не мае аналогiв у свMi", - вiдмiтив Гу-бин. За його словами, завод доводив владi, що сшгобо-лотоходи потрiбнi геологам i нафтовикам для цивыъних цшей, i немае чого забороняти ¡'х виробництво. "Щ не вiйсъковi машини затребуваш за рахунок свое1' ушкалъ-но'1 прохiдностi i плавучостi, вони можутъ доставляти вантажi у важкодоступш дыянки. А визнати техткою подвтного призначення можна будъ-яку машину. На-приклад, на наш трактор в Африщ ставлятъ базуку, так що трактор теж можна визнати вйсъковою техшкою. Але ншт аргументи прийнятi не були", - вiдмi-тив Губин.
На вгдмшу вгд РФ, яка за 20 рок1в шчого нового по вогневш потужност1 не винайшла, в Украш1 з'яви-лася ракета "Комбат" з дальшстю поразки - до 5 км. Про це пов^домив новий генеральний директор хар-к1вського ДП «Завод 1меш Малышева» Микола Белов, призначений на посаду у кшщ серпня 2014 р. В1дпов1даючи на питання, чи може техшка заводу 1меш Малышева конкурувати з росшською, з т1ею, проти яко'1 доводиться воювати украшським силовикам в АТО вш в1дпов1в: "Я не великий фах1вець в ощнщ бойових характеристик машин, використову-ваних в АТО на даний момент, але, за шформащею, яка е, украшська арм1я, в основному, укомплектована танками Т- 64 i танками Т-64БМ "Бу-лат"."Росшськ1, скаж1мо так, терористи спочатку ви-користали росшсью танки Т- 64, як! або були бшьш-менш на ходу, або вивезеш з Криму. У останш дш з'явилася шформащя, що заходять танки Т- 72. Якщо ми говоримо про старий танк Т- 72, то це спрощена верс1я танка Т- 64. Тому що танк Т- 72 створювався як простший в експлуатацп i призначався на екс-порт, тод1 як танк Т- 64 школи не експортувався. В цшому, чи беруть участь в АТО останш зразки танка Т- 72, модершзащя яких проведена в росшськш ар-мп, поки неведомо. До того ж, модершзащя ця про-водилася по комплексу управлшня вогнем, по двигу-ну, але особливих переваг, принаймш, по озброенню, у них немае. Т- 64 i Т- 72 - у обох кал1бр знаряддя 125 мм, у обох на озброенш - ракета... ", - пов^домив Белов [13]. За його словами, танк "Булат" - це, за техшчними характеристиками, аналог танка Т- 80. А танк Т- 80 - це аналог(за техшчними характеристиками) росшського танка Т- 90. Тому, якщо заходить танк Т- 90, то йому треба протиставляти, принаймш, танк "Булат". Кр1м того, серед мшус1в сьогодшшньо-го оснащення армп Белов назвав в^дсутшсть на озброенш теплов1зор1в: "Я знаю, що останш модерш-
зацп танкгв Т- 72, i танк Т- 90, оснащен теплов1зо-ром. А його наявшсть - дуже важлива в сучасному нчному бою. Але виникае питання: а чи була хоч одна танкова битва? Hi. Основна вшна ведеться шхо-тою проти танкгв, артилер1ею i реактивною артилерь ею. Танки виконують допомГжш функцп» [13]. Проте, за його словами, на нових "Оплотах" розташоваш два незалежних теплов1зора: один у командира, один у нав^дника. На танку Т- 90 останн1х модифшацш теплов1зор сто'1ть тшьки у нав1дника, а командир може користуватися ним тшьки в режим1 дубля. "По вогневш потужност1 танкгв Рося шчого нового за 20 рокгв не винайшла. А у нас все-таки ракета "Комбат" з'явилася виробництва кшвського КБ "Промшь". Да-льшсть поразки - до 5 км. I зараз КБ "Промшь" зава-нтажено замовленнями п!д наш1 танки "Булат", як1 можуть стртяти ракетою "Комбат", - резюмував Белов. Стосовно того, коли ж завод плануе в^дновити виробництво танк1в «Оплот» для Мшоборони Украь ни за п^дписаним у 2009 рощ контрактом? — «Ниш у нас е 2 контракти на постачання 10 танкгв «Оплот» i на модершзащю танкгв Т- 64 до виду «Булат». При цьому контракт на «Оплот», до тепершнього часу, був на другому плаш. Зараз нам, в першу чергу, став-лять завдання виконати контракт на постачання «Оплот1в» для Татанду. В^дпов^дно, наступний р1к у нас робитимуться «Оплоти» для Татанду. З Мш1с-терством оборони, в найближчому майбутньому, обо-в'язково в^дновимо взаемов^дносини, i в 2015-16 роках обов'язково передамо «Оплоти» Мш1стерству оборони Украши» [13].
«РосШсък вйсъка продовжуютъ вивозити устат-кування вй^^вих заводiв на ДонбаЫ. Зокрема, з Лу-гансъка вивозитъся устаткування заводу «Електрон-машбуд». Терористи разом з роайсъкими вйсъковими продовжуютъ завантажувати i вивозити з Лугансъко'1 i Донецъко'1 областей високоточне устаткування вйсъко-вих заводiв. Про це на брифтгу повiдомив сткер шфор-мащйного центру РНБО Андрй Лисенко, вiдмiчае « Цензор. НЕМАС» з посиланням на УН1АН. За його словами, зокрема, з Лугансъка вивозитъся устаткування заводу «Електронмашбуд», з Краснодону - устаткування заводу «Юшстъ», з Донецъка - устаткування заводу «Точмаш»« [11].
«Лугансъкий машинобудiвний завод переноситъ свое виробництво в Чувашю, РосШсъкШ Федерацй'. У статтi вказано, що "Цехи потрапили тд обстры, i верстати довелося вивозити тд кулями", - говоритъся в съогодншнъому матерiалi "Вести.ру", вiдмiчае "Цензор.нет.» Вiдзначаетъся, що "компатя з Лугансъка 12 рошв працювала в основному на росй^кий ринок, тому i евакуюватися разом з колективом i устаткуванням власники бiзнесу виршили в Рост". Власники бiзнесу шбито ще в Лугансъку обцяли колективу, що в Росй' у них буде i зарплата, i житло. "УЫ документи на ре-естращю ново'1 компанй' вже оформляютъся. Осъ тыъки над торговою маркою тут все ще думаютъ. З одного боку, бiзнесменам хочетъся зберегти сторичну назву "Лугансъкий машинобулывник-43", з шшо1' - згадати i Чебоксари як мюце другого народження ¡'х тдприемства", - вказуе автор статтр» [10].
«"Ми про1'хали по Ростовсъшй областi, вiдвiдали шстъ тдприемств, але там дуже багато бiженцiв. Тодi виршено було ¡'хати в центр Росй', в глибинку, тим бшъше, тут були знайомГ', — розповiдае техтчний консулътант евакуйованого тдприемства М. Друзъев.
"Ми чекали, що менше людей погдуть, а по'гхав увесь основний склад, i нкого умовляти не довелося", — говорить виконавчий директор тдприемства М. Друзьев. 23 луганськ сшИ опинилися в Чуваши майже мюяць тому. За цей час керiвники тдприемства встигли не лише зняти для них квартири, але i купити невеликий склад в пяти клометрах вiд Чебоксар. Колишн хазя'г зараз вивозять звiдси металобрухт, а новi вже вiдремонтува-ли дах, почали ламати стши, заливати полу i монту-вати устаткування. Правда, половина верстатiв за-стрягла на митному складi в росшському Донецьку. "Якби була можливкть витягнути звiдти наше устаткування, ми б зараз запустилися повним ходом, додат-кове б виробництво вiдкрили, оргашзували б ще 50робо-чих мкць, набрали б мкцевих людей", — говорить М. Друзьев. Шд кабтет директора пристосували колишню тдсобку. Тут доки тыьки два столи, та зате вже висить знаменита цитата Генрi Форда про те, що якщо забрати у нього уЫ фабрики, але залишити його людей, то новi заводи не забаряться з'явитися i будуть кращi за колишшх. З таким колективом, упевнений Микита, компатя швидко завоюе ринок. Шовертатися цим людям нкуди, тому з укранським громадянством вони виршили попрощатися i отримати ростсьт пас-порти.
ЗАТ "Луганський машинобудiвний завод т. О. Я. Шархоменка" - одне з найбльших в Укран тдпри-емств, що випускають гiрничо-збагачувальне устатку -вання. Завод оснащений сучасним устаткуванням, що дае можливкть випускати високояккну продукщю. Основна номенклатура заводу - грохота, вiдсадочнi машини, сепаратори важкосередовищт, електромагт-тт, магттт, центрифуги, елеватори, конвеери, залi-зовiддiлювачi, редуктори i багато що нше. Завод мае iндивiдуальний i дрiбносерiйний напрям виробництва з номенклатурою, що постшно поповнюеться, i виготов-ляе близько 70 найменувань устаткування. Споживачi продукци - багато галузей промисловости вугыьна, чор-на i кольорова металургiя, коксохiмiчна, енергетична, будiвельна, целюллезно-бумажная i сыьське господарст-во. Окр1м кран СНД продукщя експортуеться быьш тж в 30 кран свiту(Болгарiя, Куба, Монголiя, В'ет-нам, Югославiя, бгипет, 1ран, Алжир, КНР, Йемен, Ефютя, Туреччина та н.)» [12].
Вщмггимо, що, як повщомлялося ранше, Роетя разом з 184 вантаж1вками "гумаштарного конвою" вивезла з територп Украши вшськове устаткування з украшських заводiв. За словами сткера РНБО, Анд-рiя Лисенка, у вантажш автомобМ, яю зайшли на територда тд виглядом гумаштарного конвою, роа-яни завантажили устаткування виробничого об'ед-нання "Топаз", яке робить сучасш станцп радюлока-цш типу "Кольчуга" i устаткування Луганського заводу, де робляться патрони для стршецько! зброь
Список використаних джерел
1. Воронов В. Один из ключей к пониманию мотивов Путина [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://lb.ua/news/2014/03/19/259940_ ЫуисИеу _ponimaniyu_motivov.html.
2. Дмитренко Я. Прощай, оружие? / Я. Дмит-ренко // Газета 2000. — 2014. — 23 мая. — В1, В5.
3. Россия готова пойти далеко, а Украина? // Газета «2000». — 2013. — 4 декабря.
4. Муравський А. Блеф Рогозша / А. Муравсь-кий // День. — 2014. — 19 червня.
5. Буткевич Б. Ракетна решкарнащя. Чи потрь бно Укра'гш повертати ядерний статус / Б. Буткевич, А. Жалко-Титаренко // Тиждень. — 2014. — 10 кштня. — С. 10-11.
6. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://censor.net.ua/n281046.
7. Дятликович В. Львов не кормить, шахтеров тоже. Межрегиональные мифы украинской экономики / В. Дятликович // Репортер. — 2014. — №9. — С. 36-39.
8. Кричевский Н. Экономика во лжи. Прошлое, настоящее и будущее российской экономики / Н. Кричевский. — М.: Эксмо, 2014. — 320 с.
9. ПАО "Харьковский тракторный завод" не смогло продлить лицензию на производство техники двойного назначения // [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://censor.net.ua/news/299500/ minoborony_ne_vydalo_litsenziyu_i_unichtojilo_ proiz-vodstvo_tyagacheyi_i_gaubits_na_harkovskom_tankovom.
10. Луганский машиностроительный завод вместе с коллективом "переселили" в Чувашию, - СМИ // [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://censor.net.ua/news/299828/luganskiyi_mashinostro itelnyyi_zavod_vmeste_s_kollektivom_pereselili_v_chuvas hiyu_smi.
11. Российские войска не прекращают вывозить оборудование с украинских военных предприятий, -СНБО // [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://censor.net.ua/news/299688/rossiyiskie_voyiska_ne_ prekгaschayut_vyvozit_oborudovanie_s_ukгainskih_voenn yh_predpriyatiyi_snbo/sortby/tree/order/desc/page/1#co mments
12. Телеканал «Вести» подтвердил, что Россия ворует оборудование украинских заводов // [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://uainfo.org/ blognews/382322-telekanal-vesti-podtverdil-chto-rossiya-voruet-oborudovanie-ukrainskih-zavodov.html
13. Украинские танки "Булат" превосходят по огневой мощи самый современный российский танк Т-90. У них за 20 лет ни одной модернизации, - гендиректор завода им. Малышева // [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://censor.net.ua/news/ 302143/ ukгainskie_tanki_bulat_prevoshodyat_po_ ognevoyi_moschi_samyyi_sovremennyyi_rossiyiskiyi_tank
