CC BY
14
В.1. Ляшенко, д.е.н., Р. В. Прокопенко, к.е.н., М.М. Якубовський, д. е. н.
ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМ1В РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВИХ РЕГЮНШ УКРА1НИ З МЕТОЮ СТРУКТУРНО-ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 МОДЕРНВАЦП
У розвинених кра!нах свiту ниш вщбуваеться iнформатизацiя промисловостi, в И структурi збiльшуeться частка i значущють ви-сокотехнологiчних наукомiстких галузей. Уже з'явився великий пе-релiк нових професш, пов'язаних iз контролем, розробкою нових систем i рiшень. Вщповщно змiнилися вимоги до квалiфiкацi! пра-цiвникiв, що потребуе розробки нових пiдходiв у системi освiти. З урахуванням таких тенденцш розвитку промисловосп, розширення глобальних ланцюжкiв додано! вартосп, збiльшення значення i прiоритету кашталу, заснованого на знаннях для кра!н iз перехвд-ною економiкою, виникае закономiрне питання вироблення стратеги подальшого розвитку економiки [10].
Дослiдження розвитку промислових регiонiв Укра!ни з метою структурно-технолопчно! модершзаци, результати яких викладено в роботах [3-6; 8; 9; 12], здебшьшого здiйсненi без урахування особливостей провiдних промислових репошв. Не придiлено доста-тньо! уваги св^овш кон'юнктурi та мiсцю укра!нсько! промислово-стi у свiтовому розподш працi. Також не враховано можливост й обмеження, якi iснують в украшськш економiцi. Одним iз найваж-ливiших для економiки Укра!ни е Придшпровський регiон, який пiсля окупаци Донбасу став лiдером за випуском промислово! продукций Тому обгрунтування напрямiв розвитку промислових репошв Укра!ни з метою структурно -технолопчно! модершзаци з урахуванням особливостей промислових репошв, передуем Приднш-ровського економiчного району, е актуальним.
Метою статп е обгрунтування напрямiв розвитку промислових репошв Укра!ни з метою структурно-технолопчно! модершзаци.
© В.1. Ляшенко, Р.В. Прокопенко, М.М. Якубовський, 2017
1. Стан проблеми
Наразi Украша перебувае в однiй iз найбiльш складних точок свое! ютори та, безумовно, в найбшьш складному перiодi шсля ви-ходу зi складу СРСР i вiдновлення незалежностi. Окрiм росшсько-украшського конфлiкту, який негативно вплинув на украшську еко-номiку, юнують ще глобальнi свiтовi чинники, яю потребують здш-снення структурно-технолопчно1 модершзацп. Можна вiдокремити два масштабних явища св^ово1 економiки, без адаптаци до яких Украша не мае шаншв вийти з кола кра!н третього св^у.
Першим таким явищем е падiння ринкiв сировини. Це стосу-еться як енергоносив (що е вигiдним для Украши), так i iнших то-варiв-commodity (у тому чи^ тих, якi формують основу експорту Укра1ни).
Уже немае шяких сумнiвiв, що падiння щн на всiх сировин-них ринках - це не спекулятивш стрибки або наслщки локальних криз, а е прояв довгих економiчних хвиль. Економша Укра1ни два останнi десятилотя була орiентована на експорт. Багато в чому зро-станням св^ових ринкiв, а не «ефективними власниками» або еко-номiчною полiтикою уряду, був обумовлений рiчний прирiст ВВП Украши 7-12% у першiй половит 2000-х роюв. Проте бiльша час-тина можливостей висхщно1 стади економiчного циклу викорис-тана Укра1ною не була, наслщки чого дуже б'ють зараз i по кра1т в цшому, i по власниках значно1 частини засобiв виробництва. Сиро-винш ринки, якi були традицiйними джерелами економiчного зрос-тання Укра1ни, сильно впали за останш три роки i е всi пiдстави припустити, що в найближче десятилiття зростання цiн не вщбу-деться. У будь-якому разi попереднiй перiод низьких цiн тривав майже двадцять роюв, i в цiлому така розмiрнiсть властива довгим сировинним циклам.
До недавнього часу одним iз головних експортних товарiв в Укра1ш була продукщя металурги, яка зараз складае 26% украш-ського експорту, а в середиш 2000-х - 42%. Проте за «огрядш роки» украшськими олiгархами не було здiйснено будь-яко1 ютотно1 модершзацп виробництва. Ще 6,9% експорту становить руда, щни на яку прямо пропорцшш щш на металопрокат (у 2000-х роках частка руди складала 1-2%, що зайвий раз свщчить про деградащю галузi). У той час в азiатських кра1нах було побудовано нов^ сучаснi мета-лургiйнi комплекси. У тому чи^ величезний обсяг потужностей введено в дда в Туреччиш та Кита1, якi були основними спожива-
чами украшсько! продукцп. Тому украшсью металурги виштовху-валися з ринку тими конкурентами, що мають меншi B^o6Hmi та транспортш витрати. Охолодження економiчного зростання в Кита! не залишае надiй на суттеве вiдновлення високих свiтових цiн най-ближчими роками. Бшьше того, в Кита! вже зупинена третина мета-лypгiйних заводiв, а цiна на деякi види металопрокату на бipжах впала до цши металобрухту. Таким чином, основним для украшсько! металургп стае внутршнш ринок.
На ринку сшьськогосподарсько! та харчово! продукцп коли-вання традицшно е не такими великими, проте там теж простежу-еться спад. Причому ця група товаpiв е основною в украшському експори, li частка складае 35%. Проблема для харчовиюв полягае в закритп ринку РФ. Украшсью виробники вважають за краще екс-портувати продукщю низьких стyпенiв пеpедiлy, частка готових харчових продукпв складае 6,9% вщ усього експорту. Завдяки украшському чорнозему, який дае можливiсть отримувати високий урожай без швестицш у технологи, та падшню цши на нафту i газ, що привело до здешевлення добрив i палива, а також вiдкpиттю ринюв GC украшське сiльське господарство зараз переживае сво! найкpащi часи.
Однак загалом yd сиpовиннi галyзi втратили бшьшу частку свое! пpивабливостi та в подальшому !х важливiсть знижувати-меться ще бiльше.
Другим масштабним економiчним процесом, який визначае можливi шляхи структурно-технолопчно! модершзацп промисло-вих регюшв Украши, е неоiндyстpiалiзацiя. Це явище вiдомо ще як постiндyстpiалiзацiя, шформацшно-енергетична pеволюцiя, третя iндyстpiальна pеволюцiя тощо. Незалежно вiд того, як його назива-ють piзнi дослiдники, практично вс вони одностайнi в опис таких основних характеристик, як змша виробничих вiдносин, iстотне спрощення впровадження нових розробок у виробництво, перехщ до вiдновлюваних джерел енергп, вбудовування 8МАЯТ-елемеш1в до оточення людини, подальша pоботизацiя виробництва та сфери послуг, застосування нових матеpiалiв, широке впровадження нових методiв обробки матеpiалiв тощо.
Основним ефектом неоiндyстpiалiзацil е нова схема перероз-подiлy доходу вщ виробництва продукцп. Головним отримувачем випд у сучасному свiтi стають не власники pесypсiв (як у XIX ст.) або власники виробничих потужностей (як у XX ст.), а и, хто мае людський каштал, хто розробляе новий продукт i створюе мережу для його pеалiзацil. Класичним прикладом е Apple, чистий прибуток
яко! у 2014 р. становив 45,67 млрд дол., капiталiзащя - 731 млрд дол., юльюсть сшвроб^ниюв - 116 тис. чол. При цьому виробни-цтво такого ключового !! продукту, як iPhone, розташоване в Кита! та практично повшстю там локалiзоване, iмпортуються лише деякi детали Проте основний прибуток вiд виробництва iPhone отриму-ють не китайсью пiдрядники i виробники, а власник патенлв i ме-режi розподшу - сама корпорацiя Apple.
Для порiвняння: чистий прибуток найбшьшо! укра!нсько! компани Метiнвест у 2016 р. склав 118 млн дол., кшьюсть пращв-ниюв - 85 тис. чол., капiталiзацiя - приблизно $ млрд дол. Чистий прибуток найбшьшо! росшсько! корпораци Газпром у 2016 р. склав 325 млрд крб. (5,4 млрд дол.), капиатзащя - 6 630 млрд крб. (110 млрд дол.), кшьюсть сшвробггниюв - 430 тис. чол. Тобто сшв-ставлення сировинних корпорацш i3 технолопчними свiдчить не на користь перших. На вершит трашди розподiлу додано! власност в неоiндустрiальнiй економiцi - розробники i продавцi унiкально! продукци, трохи нижче !х - власники шновацшних виробничих по-тужностей, а на нижшх щаблях - власники виробництв третього-четвертого технологiчних укладiв i постачальники сировини.
Серед укра!нських галузей, якi вже зараз мають вихiд на мiж-народнi ринки та можуть потрапити на першi два щаблi пiрамiди, можна видшити машинобудування. За пiдсумками першого тв-рiччя 2016 р. машинобудування принесло 11,4% вщ усього укра!н-ського експорту товарiв, у тому числ^ 9,6% склала частка машин, устаткування, механiзмiв й електротехнiчного устаткування i 1,5% - засобiв наземного транспорту, л^альних апаратiв i судiв. Причому в довоенному 2013 р. частка машинобудування в експорт товарiв складала 16,8%. Зниження сталося через заборону на екс-порт продукцi! подвшного i вiйськового призначення в РФ, а також вщмову росiйських споживачiв закуповувати залiзничний транспорт та прничодобувне устаткування.
У цiлому укра!нське машинобудування дуже неоднорiдне - е як катастрофiчно вiдсталi пiдгалузi, так i окремi, поки ще конкурен-тоспроможнi на свiтовому ринку. Серед перспективних слщ вщзна-чити авiабудування, енергетичне, космiчне машинобудування, ВПК. Основними конкурентними перевагами укра!нських машино-бущвниюв е наявнiсть технологiчно! бази, яка може бути модерш-зована до сучасних технолопчних укладiв, залишковий людський капiтал, низька вартiсть робочо! сили та дуже випдне географiчне розташування.
Частина з цих переваг мае тенденщю до зникнення - незаба-ром технолопчне вiдставання укра!нських машинобудiвникiв дося-гне таких po3MipiB, що проспше буде порiзати завод на металобрухт i побудувати новий, нiж модершзувати старий. Також близька до критично! ситуащя з людським капiталом - велика частка квалiфi-кованих пращвниюв мае передпенсiйний вiк, а навчання нових тех-нiчних кадрiв не здшснюеться на належному рiвнi.
Проте розташування Укра!ни мiж Свропою та Азiею, а також iстотно нижча зарплата, навiть нiж в азiатських кра!нах, е дуже при-вабливими для iнвесторiв, якi принесуть не лише грош^ але i технологи. Головною перешкодою для !х приходу виступае не тшьки та не стшьки росiйсько-укра!нський вiйськовий конфлшт, i навiть не корупцiя сама по соб^ а повна деградащя судово! системи. При повнiстю корумпованих судах будь-яке шдприемство може бути вадбране рейдерами, а рiвень корупци не буде приведений до при-йнятно! для iнвесторiв величини навт при успiшнiй роботi право-охоронщв. Доки в Укра!нi не буде захисту прав власностi, шансiв на розвиток машинобудування за допомогою швестицш iз розвине-них кра!н немае.
Проблемою також е втрата щнносп технологiчних напрацю-вань у космiчнiй галузi - активна розробка вщразу кiлькома при-ватними швесторами багаторазових i суборбiтальних космiчних но-сi!в вже почала приносити сво! плоди (SpaceX, Orbital Sciences i ще десятки iнших). Зараз укра!нсью ракети е одними з кращих у свiтi. Так, власник SpaceX 1лон Маск назвав ракету-носш Зенiт кращою у свiтi, якщо не враховувати багаторазову Falcon його розробки, яка е вже ракетою нового поколшня. Але шсля масового переходу на новий рiвень технолопчного укладу космiчний спадок СРСР шкому не буде потрiбен.
Гарш перспективи мае вiйськово-промисловий комплекс. Не-зважаючи на вiдсталiсть укра!нсько! вшськово! технiки вiд передо-вих зразюв, у свiтi ще достатньо кра!н, якi потребують пiдтримки обороноздатностi, але не можуть дозволити собi сучасне та дороге озброення захвдних розробниюв. Тому укра!нський ВПК, який завдяки вшськовому конфлiкту та державному замовленню отри-мав прилив iнвестицiй, зможе також працювати на зарубiжжя, ставши провщною експортною галуззю. Одержання кош^в, у свою чергу, уможливить модершзащю.
2. Аналiз галузей Приднiпровського економiчного району з позицп структурно-технолопчноТ модершзацп
2.1. Днтропетровсъка область
Провщною областю у Придишровському економiчному рай-онi е Днiпропетровська, яка забезпечуе найбiльшу частку промис-лово! продукци не лише в економiчному районi, але i в Укра1ш за-галом. Майже 11% усього обсягу реалiзованоl продукци, товарiв та послуг забезпечуеться Днiпропетровською областю. Вона е типо-вим промисловим регюном, у якому частка промислово! продукци в загальному обсязi реалiзацп продукци, товарiв та послуг у 2016 р. склала 52,1% (табл. 1).
Таблиця 1
Показники господарськог дiяльносmi ДнтропетровськоИ областi _за видами^економучног дiяльностi в 2016 р. _
Вид економ1чно1 д1яльност1 Обсяг реал1-зовано1 продукци (това-р1в, послуг) Юльюстъ тдприемств Юльюсть за- йнятих пращвниюв Фшансов1 результати
млрд грн % тис. од. % тис. чол. % млрд грн
1 2 3 4 5 6 7 8
Усього 669,1 100,0 25,6 100,0 585,6 100,0 -128,39
Сшьське, л1сове та рибне господарство 23,8 3,6 3,9 15,3 36,6 6,3 4,86
Промисловють 348,5 52,1 3,2 12,4 297,2 50,8 11,25
Буд1вництво 10,9 1,6 1,9 7,3 22,1 3,8 -0,03
Оптова та роздр1бна тор-пвля; ремонт автотранс-портних засоб1в 1 мото-цикл1в 238,0 35,6 8,2 31,9 114,2 19,5 -6,52
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська д1яльшсть 17,2 2,6 1,1 4,2 32,4 5,5 -0,14
Тимчасове розмщування й оргашзащя харчування 1,1 0,2 0,4 1,4 4,5 0,8 -0,03
1нформащя та телекому-шкацп 2,1 0,3 0,8 3,0 5,8 1,0 0,09
Фшансова та страхова д1-яльшсть 3,5 0,5 0,2 0,9 2,2 0,4 -136,77
Операцп з нерухомим майном 7,6 1,1 2,5 9,7 12,7 2,2 -3,62
Зактчення табл. 1
1 2 3 4 5 6 7 8
Професшна, наукова та техн1чна д1яльшсть 5,2 0,8 1,7 6,7 20,6 3,5 1,57
Д1яльн1сть у сфер1 адм1н1-стративного та допом1ж-ного обслуговування 9,3 1,4 1,0 4,0 26,0 4,4 -0,13
Осв1та 0,1 0,0 0,1 0,5 1,1 0,2 0,01
Охорона здоров'я та на-дання сощально'1 допо-моги 0,8 0,1 0,3 1,2 5,5 0,9 -0,07
Мистецтво, спорт, роз-ваги та в1дпочинок 0,5 0,1 0,1 0,4 2,9 0,5 1,12
Надання шших вид1в по-слуг 0,4 0,1 0,2 1,0 1,7 0,3 0,02
Друге мюце y Дшпропетровськш облaстi посiдae гaлyзь опто-во1' та роздрiбноï торгiвлi, на яку припaдae 35,6%. Усi iншi види д> яльностi сyттeво вщстають за обсягами реaлiзaцiï. Так, на третьому мющ - сiльське господарство, частка якого склaдae 3,6%, на четвертому - транспорт, складське господарство, поштова та кур'ф-ська дiяльнiсть (2,6%). Iншi гaлyзi мають частку 1% та менше. Це свщчить про сyттeвi перекоси у збалансованому розвитку облaстi, адже ефективна промисловють, як правило, потребye також бшьш сyттeвого розвитку транспорту, бущвництва та фiнaнсовоï дiяльно-стi. У цшому фiнaнсовi результати роботи пiдприeмств Дшпропет-ровсько1' облaстi e вщ'тними, причому майже вся сума збитюв створена фiнaнсовою та страховою дiяльнiстю. Також вiд'eмними e фiнaнсовi результати торпвл^ бyдiвництвa та транспорту, що вка-зye на рyйнiвнi процеси в економiчнiй системi. У той же час фшан-совi результати промисловосп Днiпропетровськоï облaстi в 2016 р. були додатними та склали 11 млрд грн.
Нaйбiльш ефективними у вщносному вимiрi у Дшпропетровськш област в 2016 р. були сшьськогосподарсью пiдприeмствa, 87,7% яких e прибутковими, причому цей вид економiчноï дiяльно-стi в абсолютному вимiрi посiдae друге мiсце за фшансовими результатами, якi склали 4,86 млрд грн (табл. 2). За обсягами реaлiзa-ци в розрахунку на одного зайнятого та на одне пiдприeмство цей вид дiяльностi не e лщером, тобто щ пiдприeмствa не e шновацшно ефективними i такими, що створюють значну додану вартють за ра-хунок високо1' продyктивностi прaцi.
Показник обсягу реaлiзaцiï на одне пiдприeмство дозволяe оцiнити середнiй масштаб пiдприeмств за кожним видом економiч-
но! дiяльностi з точки зору його товарооб^у, що становить базис для оцшки потрiбноl iнфраструктури. У свою чергу, обсяг реалiзацil на одного зайнятого дае шдстави для аналiзу продуктивностi працi кожного виду дiяльностi. За обома цими показниками промисло-вiсть Дншропетровсько! областi належить до основних видiв дiяль-ностi регюну.
Таблиця 2
Вiдноснi показники господарськог дiяльносmi
Дн'тропетровсько! областi в 2016 р. _
Вид економ1чно! д1яльност1 Обсяг реа-л1зацн на 1 тдприемс- Обсяг реаль зацн на 1 зайнятого Частка прибутко-вих тдпри-
тво емств
млн грн млн грн %
Усього 26,2 1,14 73,4
Сшьське, л1сове та рибне госпо-
дарство 6,1 0,65 87,7
Промисловють 109,6 1,17 72,3
Буд1вництво 5,9 0,49 72,9
Оптова та роздр1бна торпвля; ремонт автотранспортних засоб1в 1 мотоцикл1в 29,2 2,08 74,9
Транспорт, складське господарс-
тво, поштова та кур'ерська д1яль-шсть 15,9 0,53 71,3
Тимчасове розмщування й орга-шзащя харчування 3,1 0,25 67,4
1нформащя та телекомушкацп 2,8 0,37 70,2
Фшансова та страхова д1яльшсть 14,4 1,55 72,1
Операцн з нерухомим майном 3,1 0,60 58,1
Професшна, наукова та техшчна д1яльшсть 3,0 0,25 67,4
Д1яльшсть у сфер1 адмшютратив-ного та допом1жного обслугову-вання 9,0 0,36 68,9
Осв1та 0,7 0,09 67,7
Охорона здоров'я та надання сощ-ально! допомоги 2,8 0,15 67,3
Мистецтво, спорт, розваги та вщ-починок 4,6 0,18 57,8
Надання шших вид1в послуг 1,6 0,23 66,9
Важливють промисловосп Дшпропетровсько! областi обумов-лена не лише тим, що обсяг реалiзацil промислово! продукци сягае бшьше половини вщ усього обсягу реалiзацi! товарiв та послуг в об-
ласп, але й тим, що частка Дншропетровсько! област в промисло-вост вае! Укра!ни за результатами 2016 р. досягла 19,4% (табл. 3). Значною мiрою це обумовлено вшськовими дiями на територи Дон-басу, внаслщок чого значна частка потреб, яка рашше задовольня-лася схщними пiдприeмствами, зараз задовольняеться саме в цьому регюш.
Таблиця 3
Обсяг реалiзацii промисловог продукци у Дшпропетровськш областi в 2016 р._
Вид д1яльност1 Обсяг реал1зова-но! промислово! продукци (товар1в, послуг), млрд грн Частка виду д1я-льносп в обсяз1 промислово! продукци,% Частка Дншропетровсько! обла-ст в загальноук- ра!нському обсязь % '
Промисловють 342,8 100,0 19,4
Добувна промисловють 1 розроблення кар'ер1в 79,8 23,3 34,7
Переробна промисловють, у т.ч. 202,6 59,1 17,8
виробництво харчових продук™, напо!в 1 тю-тюнових вироб1в 30,1 8,8 7,9
металургшне виробництво, виробництво гото-вих металевих вироб1в, кр1м машин 1 устатку-вання 116,3 33,9 38,4
машинобудування 10,3 3,0 6,7
виробництво х1м1чних речовин 1 х1м1чно! продукци 13,9 4,1 24,7
виробництво гумових1 пластмасових вироб1в, шшо! неметалево! мше-рально! продукци 15,2 4,4 16,8
Постачання електроенер-ги, газу, пари та кондиць йованого пов1тря 54,7 15,9 14,4
Водопостачання; каналь защя, поводження з вщ-ходами 5,8 1,7 30,2
Головним видом промисловосп Дшпропетровсько! област е переробна, якш належить 59,1% вщ обсягу реалiзацп промислово! продукци, в той час як добувна промисловють становить 23,3%, по-
стачання електроенерги, газу, пари та кондицшованого повпря -15,9, водопостачання, каналiзацiя, поводження з вiдходами - 1,7%.
У свою чергу, головним видом переробно! промисловосп е металургiйне виробництво, виробництво готових металевих виро-бiв, крiм машин i устаткування. Металурпя забезпечуе 33,9% реаль заци промислово! продукци Днiпропетровсько! областi. Причому металургшне виробництво Днiпропетровсько! областi становить 38,4% усього металургшного виробництва Укра!ни, яке е одшею з головних галузей для кра!ни, адже забезпечуе суттеву частку ва-лютних надходжень.
Важливими е таю галуз^ як виробництво хiмiчних речовин i хiмiчно! продукци та виробництво гумових i пластмасових виро-бiв, iншо! неметалево! мшерально! продукци. Незважаючи на те що в межах Днiпропетровсько! областi щ галузi промисловостi не е до-мiнуючими, але в масштабах Укра!ни вони забезпечують 24,7 та 16,8% продукци вщповщно.
Перспективною галуззю промисловосп Днiпропетровсько! областi виступае виробництво харчових продуктiв. Обсяг реалiзацi! продукци становить 8,8% в загальному обсязi промисловосп та 7,9% в загальноукра!нському виробнищи харчових продуктiв. При цьому обсяг реалiзацi! готово! харчово! продукци навпь бiльше, нiж обсяг реалiзацi! продукци сшьського господарства областi, - 30,1 та 23,8 млрд грн вщповщно.
Таким чином, найбшьш розвинутими промисловими галу-зями Днiпропетровсько! областi е добувна, металургшна, харчова, машинобудiвна й енергетична. При цьому таю важливi для збалан-сованого розвитку промисловосп галузi, як будiвна, фiнансова та транспортна, розвинуп недостатньою мiрою.
2.2. Запор1зъка область
Запорiзька область забезпечуе 3,5% вщ усього обсягу реалiзо-вано! продукц^, товарiв та послуг в Укра!нi та 8,7% промислово! продукци. Як i Днiпропетровська, Запорiзька область е переважно промисловою, причому частка промисловосп в цьому репош ще бiльша, нiж у Дшпропетровськш, i становить 64,7% (табл. 4). Частка сшьського, люового та рибного господарства також бшьша, нiж у Дшпропетровськш, i становить 6,9% проти 3,6%. У той же час частка торгiвлi менша майже на третину. Уш iншi галузi не е по-мiтними порiвняно з тршкою лiдерiв - промисловiстю, торпвлею та сiльським господарством. Як i в Днiпропетровськiй областi, спосте-ртаеться вiдставання галузей, що забезпечують матерiальне ви-12
робництво, - будiвництва, транспорту, складського господарства, поштово! та кур'ерсько! дiяльностi, фшансово! та страхово! дiяль-ностi, дiяльностi у сферi адмiнiстративного та допо!шжного обслу-говування, iнформацiйних i телекомушкацшних послуг.
Таблиця 4
Показники господарськог дiяльносmi Заnорiзькоi областi _за видами еконо.шчно'г дiяльностi в, 2016 р. _
Вид економ1чно! д1яльност1 Обсяг реал1зовано! продукци (товар1в, послуг) Кшьюсть тдпри-емств Кшьюсть зайнятих пращвниюв Фшан-сов1 ре-зультати
млрд грн % тис. од. % тис. чол. % млрд грн
Усього 218,4 100,0 13,5 100,0 258,4 100,0 13,80
Сшьське, л1сове та рибне господарство 15,0 6,9 2,6 19,6 27,4 10,6 4,55
Промисловють 141,4 64,7 1,8 13,6 147,6 57,1 9,34
Буд1вництво 2,8 1,3 0,9 7,0 7,2 2,8 0,07
Оптова та роздр1бна тор-пвля; ремонт автотранс-портних засоб1в 1 мото-цикл1в 48,7 22,3 3,7 27,5 26,1 10,1 -0,12
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська д1яльшсть 3,5 1,6 0,5 3,5 11,6 4,5 0,35
Тимчасове розмщування й оргашзащя харчування 0,6 0,3 0,3 2,5 4,1 1,6 -0,07
1нформащя та телекому-шкацн 0,7 0,3 0,4 2,9 2,7 1,1 0,01
Фшансова та страхова д1-яльшсть 1,3 0,6 0,1 0,7 2,8 1,1 0,06
Операцп з нерухомим майном 1,4 0,6 1,4 10,1 6,0 2,3 -0,10
Професшна, наукова та техшчна д1яльн1сть 1,6 0,7 0,8 6,1 8,5 3,3 -0,35
д1яльн1сть у сфер1 адмш-стративного та допом1ж-ного обслуговування 0,7 0,3 0,4 3,1 8,1 3,2 0,05
Осв1та 0,0 0,0 0,1 0,5 0,6 0,2 0,00
Охорона здоров'я та на-дання сощально! допо-моги 0,5 0,2 0,2 1,4 4,0 1,5 0,01
Мистецтво, спорт, роз-ваги та вщпочинок 0,0 0,0 0,1 0,4 0,6 0,2 0,00
Надання 1нших вид1в послуг 0,1 0,1 0,1 1,1 1,0 0,4 0,01
Фiнансовi результати тдприемств Запорiзько! областi е до-датними, причому найбiльш фшансово ефективними за абсолют-ним значенням фiнансового результату е промисловiсть та сшьське господарство. За вiдносними показниками найбшьш ефективш сiльськогосподарськi пiдприемства, 87,7% яких е прибутковими (табл. 5).
Таблиця 5
Вiдноснi показники господарськог дiяльносmi _Запорiзькоi областi в 2016 р.__
Вид економ1чно! д1яльност1 Обсяг реа-л1зацп на 1 тдприем-ство Обсяг реал1- зацп на 1 зайнятого Частка при-буткових тдпри-емств
млн грн млн грн %
Усього 16,2 0,85 73,4
Сшьське, л1сове та рибне господарство 5,7 0,55 87,7
Промисловють 77,4 0,96 72,3
Буд1вництво 2,9 0,38 72,9
Оптова та роздр1бна торпвля; ремонт автотранспортних засоб1в 1 мотоцикл1в 13,1 1,86 74,9
Транспорт, складське господар-ство, поштова та кур'ерська д1я-льшсть 7,5 0,30 71,3
Тимчасове розмщування й орга-шзащя харчування 1,9 0,16 67,4
1нформащя та телекомушкацп 1,9 0,27 70,2
Фшансова та страхова д1яльшсть 13,7 0,46 72,1
Операцп з нерухомим майном 1,0 0,24 58,1
Професшна, наукова та техшчна д1яльшсть 1,9 0,18 67,4
Д1яльшсть у сфер1 адмшютратив-ного та допом1жного обслугову-вання 1,7 0,09 68,9
Осв1та 0,7 0,07 67,7
Охорона здоров'я та надання социально! допомоги 2,8 0,14 67,3
Мистецтво, спорт, розваги та вщ-починок 0,7 0,07 57,8
Надання шших вид1в послуг 0,9 0,12 66,9
Традицшно лщером за обсягами реалiзацi! на одного зайня-того е галузь «оптова та роздрiбна торгiвля; ремонт автотранспорт-них засобiв i мотоци^в». Також висок показники у промисловостi
та сшьського господарства. Iншi галузi мають невеликi обсяги реа-лiзацiï на одного зайнятого та пор1вняно невелик на одне шдпри-емство (окр1м фiнансовоï та страховоï дiяльностi). Це свщчить про менший ступiнь концентрацп потужностей у них.
Головним напрямом промисловосп в Запорiзькiй областi е переробна промисловють, яка за обсягом реатзаци промисловоï продукцiï сягае 71,7% (табл. 6).
Таблиця 6
Обсяг pea.Ï3a^ï промисловоï продукци
в 3anopi3bKiü QÔKiacmiв 2016 р. _
Вид д1яльност1 Обсяг реалiзова-ноï промисловоï продукци (товарiв, послуг), млрд грн Частка виду дiяльностi в обсязi промислово! продукцп, % Частка Запор^ зько! област в загальноукраш- ському обсяз^ %
Промисловють 152,9 100,0 8,7
Добувна та переробна промисловють 112,9 73,8 8,3
Добувна промисловють i розроблення кар'ер1в 3,2 2,1 1,4
Переробна промисловють 109,7 71,7 9,6
Виробництво харчових продукта, напо'1'в i тютюнових виробiв 21,2 13,9 5,6
Металургiйне виробництво, виробництво готових мета-левих виробiв, крiм машин i устаткування 51,8 33,9 17,1
Машинобудування, ^м ремонту та монтажу машин i устаткування 18,2 11,9 15,6
Виробництво коксу та продукта нафтопереробки 5,2 3,4 8,8
Виробництво гумових i пластмасових виробiв, ш-шоï неметалевоï мiнеральноï продукцiï 4,1 2,7 4,5
Виробництво меблiв, iншоï продукцiï; ремонт i монтаж машин i устаткування 5,7 3,7 19,4
Постачання електроенергп, газу, пари та кондицшова-ного повiтря 39,1 25,6 10,3
Водопостачання; каналiза-цiя, поводження з вщходами 0,9 0,6 4,9
Найбшьш розвинутою промисловою галуззю в Запорiзькiй обласп е металургiйне виробництво, обсяг реалiзацi! якого в 2016 р. становив 33,9% вщ усiе! реалiзацi! промислово! продукци Запорiзь-ко! обласп та 17,1% реалiзацi! промислово! продукци в Укра!нi. Очiкувано, враховуючи наявнють в областi ДнiпроГЕС, Запорiзько! АЕС та найбшьш потужно! в Укра!ш Запорiзько! ТЕС, друге мiсце за обсягом реалiзацi! посiдае галузь «постачання електроенерги, газу, пари та кондицшованого повпря», яка мае частку 25,6%. На третьому мющ за обсягом реалiзацi! промислово! продукци - хар-чова галузь, яка мае частку 13,9%, причому, як i для Дшпропетров-сько! областi, обсяг реалiзацi! харчово! галузi бiльше, нiж обсяг ре-алiзацi! сiльськогосподарсько! продукци (21,2 млрд грн проти 15,0 млрд грн). Важливим як на рiвнi областi, так i на загальноукра-!нському рiвнi е машинобудування, частка якого становить 11,9 та 15,6% вщповщно.
На особливу увагу заслуговують таю галуз^ як виробництво меблiв, шшо! продукци; ремонт i монтаж машин i устаткування та виробництво коксу та продукпв нафтопереробки, важливють яких для Укра!ни в цшому бiльше, нiж для областi. Частка галузi «виробництво меблiв, шшо! продукци; ремонт i монтаж машин i устаткування» у промисловш продукци Запорiзько! областi у 2016 р. ста-новила 3,7%, а в обсязi реалiзацi! промислово! продукци Укра!ни в цiлому у п'ять разiв бiльше - 19,4%. Аналопчна ситуацiя i з галуззю «виробництво коксу та продукпв нафтопереробки»: !! частка в Запорiзькiй обласп становить 3,4%, а в Укра!ш - 8,8%.
Таким чином, Запорiзька область вiдрiзняеться домiнуванням переробно! промисловосп, головною з яких е промисловють низь-кого ступеня переробки - металурпя, але е i бшьш розвинутi галузi: машинобудування та харчова промисловють. Галузi новiтнiх техно-лопчних укладiв, таких як електронiка або вщновлювана енерге-тика, розвинутi недостатньою мiрою, так само, як i забезпечуючi га-лузi - шформацшш та телекомунiкацiйнi технолог^, будiвництво, транспорт.
2.3. Шровоградсъка область
Юровоградська область е найменшою серед трьох областей Придншровського економiчного району, причому !! частка в зага-льноукра!нському обсязi реалiзацi! продукц^, товарiв i послуг становить лише 1,2% за результатами 2016 р. (табл. 7).
Таблиця 7
Показники господарськог дiяльносmi Кровоградськог областi за видами економiчноi дiяльностi в 2016) р._
Вид економ1чно! д1яльност1 Обсяг реал1зова- но! продукцй (товар1в, послуг) Кшьюсть тдприемств Кшьюсть зайнятих пращвниюв Фшансов! результати
млрд грн % тис. од. % тис. чол. % млрд грн
Усього 74,8 100,0 7,2 100,0 92,9 100,0 6,98
Сшьське, л1сове та рибне господарство 20,7 27,6 3,1 43,2 30,3 32,6 6,54
Промисловють 23,1 30,9 0,8 11,0 33,6 36,2 0,07
Буд1вництво 1,0 1,4 0,4 5,2 2,5 2,7 0,04
Оптова та роздр1бна торпвля; ремонт ав-тотранспортних за-соб1в 1 мотоцикл1в 25,5 34,1 1,4 19,6 11,1 11,9 0,34
Транспорт, склад-ське господарство, поштова та кур'ер-ська д1яльшсть 3,1 4,2 0,2 3,0 5,7 6,2 0,01
Тимчасове розм1-щування й оргашза-щя харчування 0,0 0,1 0,1 1,1 0,5 0,5 0,00
1нформащя та теле-комушкаци 0,2 0,2 0,1 2,0 1,3 1,4 0,00
Фшансова та страхова д1яльн1сть 0,0 0,0 0,0 0,4 0,1 0,1 0,00
ОперацИ з нерухо-мим майном 0,6 0,7 0,5 6,6 2,6 2,8 -0,01
Профес1йна, на-укова та техшчна д1яльн1сть 0,2 0,2 0,2 3,3 1,4 1,5 -0,01
Д1яльн1сть у сфер! адмшютративного та допом1жного об-слуговування 0,3 0,4 0,2 3,0 2,6 2,8 0,01
Осв1та 0,0 0,0 0,0 0,3 0,1 0,1 0,01
Охорона здоров'я та надання соц1аль-но! допомоги 0,1 0,1 0,0 0,5 0,4 0,5 -0,01
Мистецтво, спорт, розваги та в1дпочи-нок 0,0 0,0 0,0 0,2 0,3 0,3 -0,01
Надання шших ви-д1в послуг 0,0 0,0 0,1 0,8 0,4 0,4 0,00
На вiдмiну вщ Дншропетровсько! та Запорiзькоl областей, Ю-ровоградська на е регiоном iз домiнуючою промисловiстю. Цей вид економiчноl дiяльностi за обсягом ре^заци посiдае друге мiсце (30,9%) тсля оптово! та роздрiбноl торгiвлi (34,1%) та лише на де-кiлька вiдсоткiв випереджае сiльське господарство (27,6%). Ц три галузi е головними видами дiяльностi в Юровоградськш областi. Та-кож примiтною е галузь «транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська дiяльшсть», частка яко! досягае 4,2%. Внесок усiх шших галузей малопомiтний.
Фiнансовi результати майже всiх галузей е додатними та бли-зькими до нуля (табл. 8), за виключенням сiльського, люового та рибного господарства, яке забезпечило 94% усього фшансового результату тдприемств Юровоградсько! областi (6,54 з 6,98 млрд грн). Також майже вс сшьськогосподарсью пiдприемства областi е прибутковими (92,6%). Серед шших ефективних за фшансовими результатами галузей слщ вщзначити такi як оптова та роздрiбна торгiвля; ремонт автотранспортних засобiв i мотоциклiв (81,2% тд-приемств е прибутковими); тимчасове розмiщування й оргашзащя харчування (81,1%); професiйна, наукова та техшчна дiяльшсть» (78,7%); охорона здоров'я та надання сощально! допомоги (77,8%).
Таблиця 8
Вiдноснi показники господарськог дiяльносmi _Щровоградськог областi в, 2016 р. _
Обсяг реал1зацп Обсяг реал1- Частка прибу-
Вид д1яльност1 на 1 тд- зацп на ткових тд-
приемство 1 зайнятого приемств
млн грн млн грн %
1 2 3 4
Усього 10,4 0,80 83,5
Сшьське, л1сове та рибне госпо-
дарство 6,6 0,68 92,6
Промисловють 29,2 0,69 75,7
Буд1вництво 2,7 0,41 75,8
Оптова та роздр1бна торпвля; ремонт автотранспортних засоб1в 1 мотоцикл1в 18,1 2,31 81,2
Транспорт, складське господар-
ство, поштова та кур'ерська д1яль-шсть 14,2 0,54 75,2
Тимчасове розмщування й оргашзащя харчування 0,6 0,09 81,1
!нформащя та телекомушкацп 1,2 0,13 74,1
Заюнчення табл. 8
1 2 3 4
Фшансова та страхова дiяльнiсть 0,6 0,15 64,3
операцп з нерухомим майном 1,2 0,21 65,0
Професшна, наукова та техшчна дiяльнiсть 0,7 0,11 78,7
Дiяльнiсть у сферi адмшютратив-ного та допомiжного обслугову-вання 1,3 0,10 74,5
Освiта 0,5 0,11 68,4
Охорона здоров'я та надання сощ-альноï допомоги 2,2 0,19 77,8
Мистецтво, спорт, розваги та вщ-починок 1,7 0,08 58,3
Надання шших видiв послуг 0,6 0,08 74,1
Одним iз лiдерiв за показниками обсягу реалiзацi! на одне тд-приемство та на одного працюючого е галузь «оптова та роздрiбна торгiвля; ремонт автотранспортних засобiв i мотоци^в», що свщ-чить про концентрацiю ресурсiв ще! галузi у вiдносно невеликiй ю-лькостi великих пiдприемств. Аналогiчна ситуащя i з галуззю «транспорт, складське господарство, поштова та кур'ерська дiяльнiсть», у якiй в середньому кожне шдприемство реалiзуе продукцi! на 14,2 млн грн.
Як i для шших областей Приднiпровського економiчного району, головним видом промисловосп для Кiровоградсько! областi е переробна (73,7%), на другому мющ - постачання електроенергi!, газу, пари та кондицшованого повiтря (20,6%) (табл. 9).
Таблиця 9
Обсяг pea.Ï3a^ï промисловоï продукци в КровоградсыШ обласmi в 2016 р. _
Вид д!яльност Обсяг реа^зова-но1 промислово! продукцп (това-рiв, послуг), млрд грн Частка виду д1я-льноси в обсяз1 промислово! продукцп,% Частка Юрово-градськоï обласи в загальноукраш-ському обсяз^ %
1 2 3 4
Промисловють 25,2 100,0 1,4
Добувна та переробна промисловють 19,7 78,2 1,4
Добувна промисловють 1 розроблення кар'ер1в 1,1 4,5 0,5
Переробна промисловють 18,5 73,7 1,6
Заюнчення табл. 9
1 2 3 4
Виробництво харчових
продуктш, напоlв 1 тютюнових вироб1в 10,0 39,9 2,6
Металургшне виробництво, виробництво готових металевих вироб1в, кр1м
машин 1 устаткування 2,7 10,6 0,9
Машинобудування, кр1м
ремонту та монтажу ма-
шин 1 устаткування 2,8 11,1 2,4
Виготовлення вироб1в з
деревини, паперу та пол1-граф1чна д1яльшсть 0,5 2,1 0,9
Виробництво гумових 1 пластмасових вироб1в,
1ншо1 неметалево1 мше-
рально1 продукци 0,8 3,2 0,9
Виробництво мебл1в, ш-
шо1 продукци; ремонт
1 монтаж машин 1 устат-кування 0,8 3,2 2,7
Постачання електроенер-
гп, газу, пари та кондиць йованого пов1тря 5,2 20,6 1,4
Водопостачання; каналь
защя, поводження з выходами 0,3 1,2 1,6
Однак слщ вщзначити, що нi промисловiсть Юровоградсько! обласп в цiлому, нi окремi И галузi не мають суттевого впливу на укра!нську промисловiсть загалом, жодна галузь не мае частки бшьшо!, нiж 3%.
Головною промисловою галуззю Юровоградсько! областi е виробництво харчових продуктiв, напо!в i тютюнових виробiв -39,9% вiд усiе! реалiзовано! промислово! продукци областi, або 2,6% вщ продукци харчово! промисловостi Укра!ни. Iншi галузi пе-реробно! промисловосн суттево вiдстають. Так, галузь «машинобу-дування, крiм ремонту та монтажу машин i устаткування» реалiзу-вала в 2016 р. 11,1% вщ промислово! продукци областi, а «мета-лургiйне виробництво, виробництво готових металевих виробiв, крiм машин i устаткування» - 10,6%.
Також значний обсяг реалiзацi! (20,6% вщ усiе! промислово! продукци обласп, або 1,4% вщ продукцi! цiе! галузi в цшому по Ук-
ра!ш) мае галузь «постачання електроенергп, газу, пари та кондищ-йованого говоря», у першу чергу, за рахунок Кременчуцько! ГЕС.
Таким чином, Юровоградська область вiдрiзняеться вiд двох шших областей Приднiпровського економiчного району тим, що е набагато менш iндустрiалiзованою, причому головною галуззю промисловостi виступае харчова, а не важка промисловють.
3. Висновки щодо перспектив галузей Приднiпровського економiчного району в умовах структурно-технолопч-ноТ модершзацп
Наразi рiвень наукоемностi продукци областей Придншров-ського економiчного регiону е незадовiльним, причому галузi з ви-сокою наукоемшстю мають навiть меншу частку, шж у середньому по Укра1ш (табл. 10).
Таблиця 10
Рвень наукоeмносmi продукци областей
Придн'тровськогорегюну, %_
Р1вень наукоемно-ст продукци Укра'ша Обласп
Дншропетровська Запор1зька Юровоградська
Високий 1,6 0,1 0,9 0,4
Середньо-високий 10,1 6,3 16,9 11,0
Середньо-низький 35,2 70,6 45,4 20,2
Низький 53,1 23,0 36,8 68,4
Найбшьш розвинутою галуззю Придшпровського економiч-ного району е металурпя. Однак слiд зауважити, що вона не е перс-пективним напрямом промислового розвитку. По-перше, це галузь iз низьким ступенем переробки, а отже, вона дае невелику додану вартють. По-друге, хоча ця галузь i забезпечуе значну частку валю-тних доходiв краши, чорна металургiя може надовго (або навiть на-завжди) втратити статус лщера украшського експорту внаслщок процесiв, якi вiдбуваються на св^ових ринках. Тому власникам цих тдприемств потрiбно розглядати можливостi стимулювання роз-витку внутрiшнiх галузей - споживачiв металу, передусiм, машино-будування i будiвництва. Тим бiльше, що в 1х власностi зосереджена велика частина профшьних економiчних активiв. У цшому ж мета-лургiя е неперспективною галуззю i з точки зору структурно-техно-лопчно! модершзацп.
Усi розглянуп областi вiдрiзняються наявнiстю сiльського господарства, яке за фшансовими результатами та вщсотком при-
буткових тдприемств е найбшьш ефективним видом економiчно! дiяльностi. Останнiми роками сшьське господарство вийшло в л> дери в Укра!ш як за обсягом експорту, так i в цшому за ефектившс-тю бiзнесу. Сшьськогосподарсью пiдприемства перебувають у бiльш випдному становищi завдяки меншому падiнню цш i попиту. Навiть у перюди найжорсткiших економiчних криз кiлькiсть людей на планет зростае i харчуватись вони не припиняють, тому сшьське господарство зможе стати рушшною силою економши на початко-вому етат виходу з кризи за умови !! (галузi) вiдповiдного розвитку. З урахуванням зниження свiтових цш i наднизько! вартостi робочо! сили в Укра!ш найбiльш перспективним шляхом для сшьськогоспо-дарських виробникiв е розширення виробничо-технологiчних лан-цюжкiв i збiльшення обсягiв переробки сировини в готову харчову продукщю. Це дозволить !м отримати бiльшу додану вартють при продажi готово! продукцi!, а не сировини. Завдяки адаптаци вироб-ництва до европейських вимог для них вщкриються ринки азiат-ських та африканських кра!н, на яю ранiше укра!нськi виробники не звертали уваги.
Однак при плануванш розвитку сiльського господарства слщ ураховувати, що це шяк не може бути стратегiчною метою для Ук-ра!ни, адже воно е безперспективним напрямом у сучасному свт. Отримання доходiв вiд сшьського господарства мае бути лише першим кроком для подальшого розвитку шновацшно! промисловостi. Розвиток сiльського господарства та переробки харчово! сировини в готову продукщю мае стати стимулом для розвитку сумiжних га-лузей, бiльш технологiчних. Це дозволить завантажити машинобу-дування замовленнями на розробку та виробництво продукцi! для харчово! галузь Також експорт готових харчових продуктiв приведе до зростання попиту на транспортш послуги, а отже, до розвитку вщповщно! iнфраструктури, виробництва та ремонту транспортних засобiв, залiзниць, портово! iнфраструктури тощо. Тобто очшуеться суттевий мультиплiкативний ефект.
Транзитне розташування Укра!ни вiдкривае ряд можливос-тей. Транспортш послуги вже зараз приносять бшьш шж половину виручки вщ експорту послуг. Якщо ж Укра!на побудуе транспортну iнфраструктуру необхiдного рiвня, то забезпечить розвиток пов'язаних галузей.
Перспективним е проект «Нового шовкового шляху» з Ази до Свропи, який активно просуваеться вже декшька рокiв Китаем, при-чому одна з його гшок плануеться через Укра!ну. Традицiйно осно-вними торговими шляхами з Китаю до Свропи е довгий морський
шлях або коротший з^зничний шлях через РФ. Ураховуючи тор-roBi вшни, якi починае РФ, i в цшому сумшвне майбутне 1/9 час-тини сyшi, Китай зацiкавлений в альтернативних, швидших i менш бюрократизованих транспортних магiстралях. Одна з основних причин слабко! привабливoстi для шоземних тyристiв (oкрiм негативного iмiджy Укра!ни) полягае у вiдсyтнoстi дор^ i якiсних пере-вiзникiв.
Розвиток транспортно! iнфрастрyктyри надасть поштовх ба-гатьом пов'язаним галузям, передyсiм бyдiвельнiй, яка стимулюва-тиме iншi. Цей рецепт багаторазово випробуваний захщними кра!-нами при вихoдi з екoнoмiчних криз, зокрема, при вихoдi з Велико! депреси. Оскiльки Укра!на мае величезну теритoрiю та oднi з най-бiльш слаборозвинених кoмyнiкацiй, !й е що будувати i для чого бу-дувати. Так званий план "Prime the pump", прийнятий у США у 1938 р., суть якого полягала в бущвницга житла i дорщ дозволив запустити економшу. В Укра!ш бракуе як житла (особливо врахо-вуючи 1,5 млн внутршшх емiгрантiв), так i шляхiв, тому е всi шд-стави припустити, що аналoгiчний план дозволить стимулювати ук-ра!нську економшу та створити дoвгoвiчнy iнфрастрyктyрy. Напри-клад, бетoннi автoмагiстралi, незважаючи на !х високу вартiсть, мо-жуть простояти без ремонту десятки роюв, !х бyдiвництвo дасть внyтрiшнiй попит на продукщю металургй', добувно! промисловосп та машинобудування, а також дозволить забезпечити зайнятють ро-бочих вщсталих галузей (у тому числi прничодобувно!), що закри-ваються. При цьому не слщ забувати, що максимально швидкий ефект може бути отриманий вщ бyдiвництва кoнфесiйних дoрiг, а прихвд iнвестoрiв неможливий, якщо вони не будуть упевнеш в за-хистi сво!х прав власнoстi. Бyдiвництвo житла також потребуе спро-щення дoзвiльнo! системи i боротьби з корупщею. Попри те, що зпдно iз законодавством будь-який громадянин може безкоштовно отримати декiлька дiлянoк рiзнoгo призначення, на практицi для !х отримання пoтрiбний або хабар, або декшька рoкiв судових тяжб (без гаранти виграшу справи). Для стимулювання приватного бу-дiвництва можна використати методи, випробуваш в захiдних кра!-нах, такi як масова роздача забудовникам великих земельних дiля-нок безкоштовно за умови проведення комушкацш, створення iн-фраструктури i подальшого рoздрiбнoгo продажу готових бyдинкiв або тдготовлених для iндивiдyальнoгo бyдiвництва дшянок.
Галузями-локомотивами, завдяки яким може бути здшснений запуск структурно-технoлoгiчнo! мoдернiзацi! в Укра!ш, е вже роз-винуп, хоч i низькoiннoвацiйнi, галyзi:
сшьське господарство та харчова промисловють, яю зараз або найближчим часом можуть бути джерелом валютних надходжень;
будiвництво транспортно!' шфраструктури, потрiбноl як для використання випдного географiчного розташування Украши, так i для розвитку внутршньо1 торгiвлi;
будiвництво доступного житла, яке дасть поштовх розвитку внутршньо1 економжи i дозволить знизити вiдплив з Украши най-бiльш квалiфiкованого й економiчно активного населення.
Завдяки розвитку низькошновацшних галузей стимулювання дiстане украшське машинобудування, яке ще мае потенщал, але по-требуе серйозно1 модершзаци для переходу Украши до неошдуст-рiальноl епохи. Розвиток машинобудування надасть змогу вщно-вити людський каттал, який зазнав значних втрат останшми роками. I лише тсля цього етапу може бути здшснене створення тд-приемств п'ятого та шостого технологiчних укладiв, якi потребують стшкого iнституцiйного фундаменту для свого розвитку. Основш залежностi поступового розвитку галузей вщ низькотехнологiчних до високотехнолопчних наведено на рисунку.
Машинобудування для ВПК
Рисунок. Розвиток високотехнологiчного машинобудування
в УкраМ
При цьому слщ ураховувати, що шяю програми i3 стимулю-вання окремих галузей, розробка чергово! стратеги !х розвитку та iншi заходи з красивими назвами i мудрими словами абсолютно не працюватимуть i не дадуть жодного ефекту, якщо перед економiч-ними дiями не будуть здшснеш соцiально-полiтичнi. Тому першо-черговими завданнями е створення судово! системи з нуля для за-безпечення захисту прав власносп та примушення до виконання контрактiв, справжня люстращя правоохоронних органiв, реформа держслужби для залучення професiйних менеджерiв iз бiзнесу, по-дання прикладу особисто! боротьби з корупщею найвищим рiвнем влади.
Висновки. Таким чином, розвиток промислових регюшв Ук-ра!ни з метою структурно-технолопчно! модершзаци мае здшсню-ватися поетапно, вщ менш технологiчних галузей до бшьш техно-логiчних. Розвиток низькотехнолопчних галузей на першому етат мае запустити розвиток пов'язаних iз ними бiльш технологiчних, за-безпечити нагромадження фiнансового та людського катталу, фор-мування репутаци Укра!ни як кра!ни, яка мае великий потенщал для захiдних iнвесторiв.
Лiтература
1. Florida R. The New Urban Crisis: How Our Cities Are Increasing Inequality, Deepening Segregation, and Failing the Middle Class-and What We Can Do About It. New York: Basic Books, 2017. 336 p.
2. Florida R. The Rise of the Creative Class. And How It's transforming Work, Leisure, Community and Everyday Life. - New York: Basic Books, 2002. 464 p.
3. Анненкова О.В., Пономаренко С.В. Формування промислових кластерiв як шструмент структурно! перебудови економши Укра!ни. Актуальт проблемирозвитку економти рег1ону: наук. зб. вип. V, т. 1. За ред. I. Г. Ткачук. 1вано-Франювськ, 2009. С. 108-112.
4. Бова Т.В. Провщш елементи забезпечення комплексност та ефективносп модершзаци системи державного регулювання промислового розвитку Укра!ни. Теор1я та практика державного управлтня i м1сцевого самоврядування. 2014. № 1. URL: https:// irbis-nbuv.gov.ua.
5. Василишин Т. Аналiз сучасного стану машинобудiвно! промисловосп Укра!ни та визначення основних проблем !! розвитку. Галицький економiчний втник. 2013. № 4(43). С. 10-20.
6. Дасковский В., Киселев В. О неоиндустриальной модели и стратегии развития экономики. Экономист. 2013. № 6. С. 34-39.
7. Державна служба статистики Украши. URL: http://ukrstat. gov.ua.
8. Дикань В.П. Перспективы развития экономики Украины в условиях формирования международных транспортных коридоров в системе мировой глобализации экономики. В1сник ernnoMim транспорту i npoMU^oeocmi. 2013. №42. С. 144-149.
9. Ермакова О.А. Шдвищення кonкурenтoспрoмoжnoстi приморських регютв Украши на ocnoei кластерной модели моног-рафiя. Одеса: 1нститут проблем ринку та економшо-еколопчних до-слщжень НАН Украши, 2011. 220 с.
10. Иванов С.В., Ляшенко В.И., Ляшенко А.Ю. Критерии пост- и неоидустриализма в условиях перехода к технологиям 6-й длинной волны Н. Кондратьева. Проблеми та перспективи розвит-ку економти в кonтeкстi eвpoinтeгpацiйnих процеав : матерiали доп. Мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Запорiжжя, 21 квггня 2017 р.). Запорiжжя : Класичний приватний ушверситет, 2017. С. 67-71.
11. В.П. Вишневский, Р.Н. Лепа, Р.В. Прокопенко и др. Как обосновать бюджетно-налоговую политику государства? Опыт научного проектирования и реализации автоматизированной системы сопровождения бюджетного процесса на региональном уровне: монография. НАН Украины, Ин-т экономик пром-сти. Донецк, 2011. 116 с.
12. Кшдзерський Ю.В. Деструктиви промислово! полники в Укра1ш та можливосп !х подолання. Екonoмiка Украши. 2012. №12. С. 4-16.
13. Павлиш Е.В. 1нновацШна складова регионально! конкурен-тоспроможностк монографiя. МОН Украши, ДВНЗ «ДонНТУ». Донецьк: МПП "В1К", 2008. 185 с.
14. Прокопенко Р.В. Анализ перспектив отраслей украинской экономики при выходе из кризиса. Упpавлinnя економтою: тeopiя та практика. Чeтвepтi Чумаченювсью читання: зб. наук. праць. Кшв, 2015. С.156-165.
15. Прокопенко Р.В. Финансово-экономические последствия действующего российско-украинского конфликта. Восточно-украинский конфликт в контексте глобальных трансформаций. УИС-ГРА, ООО «Схвдний видавничий дiм». Киев, 2015. С. 311-323.
16. В.1. Ляшенко, С.В. Котов Украгна ХХ1: neoinдустpiальnа держава або «крах проекту»?: монографiя. НАН Украши, 1н-т еко-номши пром-сп. Полтава, 2015. 196 с.
Надшшла до редакцП 14.11.2017 р.
