CC BY
48
Дурицкий В.В., Дурицкая Г.В. Концептуальные основы устойчивого развития Украины в контексте глобализационных процессов
Определена суть концепции устойчивого развития и основные ее компоненты: экономическая, экологическая и социальная. Обосновано, что глобализация представляет собой комплексное геополитическое, геоэкономическое и геокультурное явление, которое осуществляет мощное влияние на все стороны жизнедеятельности обществ, особенно на возможности их устойчивого развития. Охарактеризован основной индикатор устойчивого развития стран в разрезе его составляющих и проанализировано место Украины в мировом рейтинге по критериям индекса устойчивого развития (ISD).
Определены и проанализированы основные факторы, характеризующие влияние глобализационных процессов на устойчивое развитие Украины: объем и структура инвестиций, в том числе иностранных, структура и динамика внешней торговли. Определены ключевые угрозы глобализации, которые могут помешать устойчивому развитию. На основе исследования предложены основные (стратегические) этапы обеспечения устойчивого развития Украины.
Ключевые слова: устойчивое развитие, глобализация, индекс устойчивого развития, структура инвестиций, иностранные инвестиции.
Durytskyy V. V, Durytska H. V. The Conceptual Framework of Sustainable Development of Ukraine in the Globalization Context
The essence of sustainable development and its main components such as economic, environmental and social are defined. Globalization is proved to be a complex geopolitical and geo-economic and geocultural phenomenon that had a strong impact on all the aspects of society, especially the possibilities of its sustainable development. The key indicator of sustainable development in the context of its components is described. Ukraine's place in the world ranking by the index of sustainable development (ISD) is analysed. The main factors that characterize the impact of globalization on the sustainable development of Ukraine such as investments volume and structure, including foreign direct investments, structure and dynamics of foreign trade, are identified and analysed. The key globalization threats that may keep under sustainable development are determined. Some main (strategic) sustainable development phases in Ukraine are offered on the base of the research.
Keywords: sustainable development, globalization, index of sustainable development (ISD), the structure of investment, foreign direct investments.
УДК 330.111.62 Проф. €.Й. Майовець, д-р екон. наук; acnip. О.Р. Ярема -
Львiвський НУ iM. 1вана Франка
М1Л1ТАРИЗАЦ1Я ЕКОНОМ1КИ ЯК ЧИННИК ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ В УКРАШ1
Розглянуто проблеми, пов'язаш з шструментами, методами i прюритетними нап-рямками розвитку економжи Украши в перюд нестабшьност i збройних конфлштш. Дослщжено потенщал вшськово-промислового комплексу Украши, його мюце i роль у œw^i нащонально'1 економши i безпеки. Доведено, що за певних умов ВПК здатний стати потужним чинником екожмчного зростання. Це шдтверджено практикою розви-нених краш св^, яка засвщчуе, що у ВПК нагромаджуються найновгш досягнення на-уково-техшчного процесу, формуеться шновацшний потенщал, використовуеться найбшъш квалiфiковша робоча сила.
Ключовi слова: економiчне зростання, мштаризащя, економiчна нестабшьшсть, вшськово-промисловий комплекс.
Вступ. Класики eKOHOMi4HOï Teopiï стверджують, що eKOHOMi4He зростання е багатофакторним процесом, який вiдображаe змiни у Bcix сферах сус-пiльно-економiчного життя краши. Одним i3 джерел економiчного зростання е
науково-технiчний прогрес, а фактором, що спонукае впровадження його досяг-нень у виробництво, е мiлiтаризацiя економiки [7, с. 389].
Мета дослщження - здшснити аналiз вiйськово-промислового комплексу (ВПК) в адмшстративно-командшй системi колишнього СРСР i ринковiй економiцi сучасно!' Украши та показати його вплив на економiчне зростання i нацiональну безпеку держави. Розкрити неоднозначш та суперечливi шляхи розвитку ВПК Украши ввдповщно до теоретичного надбання свiтовоí економiч-но1 науки та практики.
Результати дослвдження. Практика засвiдчуе, що у ВПК розвинених кра'н нагромаджуються найновiшi досягнення НТП, формуеться желектуаль-но-шновацшний потенцiал, використовуеться висококвалiфiкована робоча сила. Бувають випадки, коли непомiрно зростаючi видатки на вiйськовi цш мо-жуть спричинити соцiальнi катактзми, деградацiю кра'ни, 11 занепад або пов-ний розпад. Тобто функцюнуючий вiйськово-промисловий комплекс може бути або рушiйною силою економiчного розвитку, або 11 гальмом. Прикладiв iз но-вiтньоí iсторií Украши, якi шдтверджують цю тезу, е предостатньо.
У 30-11 роки ХХ ст. комушстичш лiдери СРСР усвiдомлювали технiчну i технологiчну ввдсталкть кра'ни i вдаували реальну загрозу вшськового зггкнен-ня. Вiдставання СРСР в1д розвинених кра'н на той час сягало 50-100 рошв i його треба було подолати за 10. У цей перюд, вщомий в кторп шд назвою 1ндустр1-алiзацiя, розпочинаеться небачена за сво1'м масштабом гонка озброень. В обо-ронний комплекс спрямовують найпередовiшi технологií, найквалiфiкованiшу робочу силу, залучають iноземних фахiвцiв. Упродовж 1932 р. у СРСР було ви-пущено 3032 танки i танкеток, для поршняння - у Францц тшьки 280, а у Вели-кш Британií - 405. Тшьки один Харювський паровозобудавний завод ш. Комш-терну упродовж 1932-1933 рр. випустив 620 танюв. Собiвартiсть кожного була у межах 60 тис. рубл!в, разом 37,2 млн рублш. За грош!, потрачеш на виробництво радянських танюв, можна було купити, за тогочасними щнами, 148,8 тис. т бо-рошна i прогодувати 1 млн ос16 упродовж шести мкящв [4, с. 55].
Мштаризащя економiки супроводжувалась появою нових галузей, як ранiше не iснували: автомоб^^", тракторно!, нафтохiмiчноí. Отже, шдустрь алiзацiя, яка здiйснювалася за рахунок вилучення ресурсiв села, забезпечила розбудову збройних сил i призвела до збшьшення економiчного потенцiалу та економiчного зростання. Однак сощальш наслiдки виявилися для Украши ка-тастрофiчними: мшьйонш жертви голодомору, розорення та зубожшня села.
У 80-90 роках ХХ ст. функцюнуючий у радянськш iмперií ВПК став од-нiею 1з причин економiчного спаду. Зростаючi вшськов1 видатки призвели до розбалансованостi економiки. Стало очевидним, що досягнення паритету у нав'язанш США гонщ озброень для СРСР е неможливим. Сполученi Штати у 70-80-п роки демонстрували стшку тенденцда економiки до зростання i випе-реджували за вйма показниками не тшьки СРСР, але i Захiдноевропейськi кра-íни. У Радянському Союз1 кризов1 явища перейшли у затяжну фазу, яка охопила ус сфери сустльного життя i призвела до його розпаду. Варто зауважити, що радянська економiчна система мала набагато бшьше навантаження, шж США в гонщ озброень. Воно було пов'язано 1з забезпеченням населення загальнодос-
тупними найважлившими соцiальними благами, якi надавалися безкоштовно: гарантоване працевлаштування, безоплатна освiта, медицина, доступне житло, низька варткть комунальних послуг. Водночас, як стверджуе В. Подлесна, вiйськово-промисловий комплекс не виконував достатньою мiрою нi мультип-лжативно!' для економiки, нi антициклiчноí функцш [8, с. 83].
На час розпаду СРСР до оборонно-промислового комплексу Украни входило близько 3600 тдприемств. Виключно продукцiею оборонного призначення займалось понад 700 пiдприемств, виробничих i наукових об'еднань i оргашза-цiй. Кiлькiсть працiвникiв, зайнятих у цш сферi становила 1,45 млн оаб [2, с. 4].
В умовах незалежносп украшське кершництво з рiзних причин - свггог-лядно-пацифктських або свiдомо антидержавних позицiй не зумшо використа-ти закладений в ВПК шновацшний потенцiал, наявнi там передовi технiку i технологи та переорiентувати його на виробництво цивiльноí продукцií. Швидка, але невдало проведена приватизацiя багатьох пiдприемств ВПК не тшьки не прискорила економiчнi перетворення, але й вiдкинула Украшу на багато ротв назад. Стало очевидним, що ВПК Украши перебувае у глибокш стагнацií i не здатний виконувати не тiльки покладеш на нього функцií оборонного характеру, але i загальноекономiчнi функцц - бути лiдером у використанш нових тех-нологiй, доходов зайнятих там пращвнитв, загалом НТП i економiчного зрос-тання. Спроможностi оборонних пiдприемств вийти на ринки товаров i послуг оборонного характеру там виявились марними - продукцiя не продавалася на внутрiшньому ринку через низький платоспроможний пакет i була малоконкурентною на зовшшньому ринку.
Руйнування високотехнологiчного та iнтелектуального потенциалу ВПК, як виявилося пiзнiше, було свщомими i цiлеспрямованими дiями чиновнитв, якi ще не визначились де 1х Батькiвщина, колишнiх "червоних директорiв", значна частка яких не була лояльною до ново1 укра1нсько1 влади i якi очiкували на реставрацда колишнього СРСР. Подií 2014-2015 рр. повнктю пiдтверджу-ють цю думку.
Суперечливiсть та неоднозначнкть тдходш до шлях1в розвитку ВПК була i в науковому середовишд. Наявнi тдходи вдало сформулював та проаналiзував Р. Боднарчук ще у 2002 р. Вш виокремив чотири позицií: три песимктично праг-матичш i тшьки одна оптимiстична [1, с. 27-29]. У першш (оптимктичшй) позици ВПК зберiгався як потужний науково-технiчний i виробничий потенциал. При-хильники цього тдходу вважали, що ВПК е елементом не тшьки нацдонально1 безпеки крани, але i одним iз складових економiчного зростання. Представники друго1 (прагматично!) позицií обмежували роль ВПК ттльки найпотужнiшими стратепчними оборонними пiдприемствами, яш повиннi фшансуватися виходячи iз можливостей держави. Третя група представниюв (песимiстiв) заперечувала велит науково-техшчш та технологiчнi можливосп оборонних тдприемств, пере-конувала в необхщносп íх реформування, оскшьки держава шдтримувати íх не може. Четверта позиця (заперечувальна) полягала в тому, що Украна мае бути позаблоковою, нейтральною державою. Вона заручилася гарантиями кран Заходу i Росií у разi агресií з боку шших кран. Отже, необхщно до мшмуму скоротити i збройнi сили, i власне виробництво багатьох видав озброення та вiйськовоí техш-
ки. Росшсько-украшська вiйна 2014-2015 рр. засвщчила, загалом, якими непроду-маними, наíвними були запропоноваш вище шдходи.
На наш погляд, е ще один варiант, якого не було запропоновано, п'ятий сценарiй, за якого Украша зберегла би т1 тдприемства, як1 володши новггшми технологiями i мали потужний експортний потенциал. Це дало б змогу Украíнi бути активним гравцем на ринку вiйськовоí техшки. 1нш1 модернiзованi шд-приемства ВПК мали би виробляти технiку для тдприемств промислового сектору та шш1 товари цившьного споживання. Збережений науково-виробничий та ш-телектуальний потенщал м1г би стати потужною базою економiчного зростання.
2014 р. ознаменувався свгговими геополiтичними змiнами, як1 не обми-нули Украшу. Рос1я здшснила анексда Криму, а на сход1 краши розпочалася ла-тентна пбридна вiйна 1з бойовиками-сепаратистами шд назвою "антитерорис-тична операцiя". Рос1я вiдверто заявляе про своí амбггш плани щодо Украíни -в1д економiчних до геополiтичних, як1 озвучуе президент Росп В. Путш. Вш проголосив "англосаксонське" панування у свт ворогом Росп. У планах Путша мкця для успiшноí, демократичноí, проевропейськоí Украши немае. Росшський опозицшний полиик Б. Немцов обгрунтував думку про те, що Рос1я готуеться до широкомасштабних вшськових дш в УкраМ. Й не цiкавить уламок Украши шд назвою Донецька народна республка та Луганська народна республiка, а половина держави, що охоплюе швденно-схвдш областi Украши [6, с.4]. Агре-сiею Росп проти Украши було зруйновано свгговий економiчний та геополггич-ний порядок. Рос1я, яка разом 1з США та Великобританiею шдписала Буда-пештський меморандум про захист Украши вщ зовн^т^ вiйськовоí агресп, сама стае агресором. Загальна соцiально-економiчна доктрина Росп шсля приходу до влади В. Путiна розвиваеться в умовах зростаючоí мштаризацц еконо-мжи та геополiтики, спрямованоí на в^одження у новш форм1 колишнього СРСР, а фактично новiтньоí Росйсь^' iмперií.
Провщш аналiтичнi установи та науковщ Заходу прогнозували такий розвиток подш Зпдно 1з геополiтичною концепщею Хелфорда-Маккiндера карта бвропи розглядаеться як контраст м1ж величезними просторами Росп, з одного боку i групою значно менших територiй захвдноевропейських краш - з ш-шого. У працях Маккiндера простежено i обгрунтовано потенцiйнi загрози Росп як осьовоí держави [5, с. 162-69]. 1з стратегiчного союзника Рос1я поступово пе-ретворилася у стратепчного противника, заявив Дж. Сорос [18].
Вшськов1 до на сход Украши показали, що наявш шдходи, щодо мкця оборонного комплексу Украши в сискм! нацiональноí безпеки та його роль в економiчних процесах держави необхщно переосмислити. Песимiстичних сценарий розвитку ВПК необхщно позбутися, залишаючи оптимiстично-прагматичнi шдходи. У цих умовах перед Украшою актуальними стають дватання: як1 можли-восп протистояти вшськовш агреси Росп, використовуючи потенциал украшсько-го ВПК i друге - як реально можна забезпечити економiчне зростання в УкраЫ в перюд вшни, i яке мiсце у цих процесах може займати оборонний комплекс.
Кризов1 явища украшського оборонного комплексу були зумовлеш дво-ма основними причинами: системними д1ями Росп, спрямованими на знищення украшського ВПК i хаотичними на перший погляд, але насправдi добре проду-
маними украшськими керiвниками процесами роздержавлення i приватизацп державних пiдприeмств. Варто зазначити, що Росiя не ставила собi за мету пов-нiстю знищити украшську оборонну промисловiсть. У 1992-2006 рр. вшськово-технiчне спiвробiтництво Украши з Росiйською Федерацieю здiйснювалося на основi угод про: створення оперативного тактичного лггака АН-70 i транспортного лггака АН-70-Т; про промислово-техшчну кооперацiю пiдприeмств оборонно!' промисловосп вiд 18.11.1993 р. про взаемну охорону таемно! шформа-цií, ввд 02.12.2000 р. Однак збереження украшського ВПК не було альтруктич-ною турботою Росп стосовно свого конкурента. На'вно було би думати, що Роста турбувала життездатнiсть та прибутковкть украшського оборонного комплексу, його розвиток або створення нових робочих мiсць. Украíнi була шдго-товлена роль виробника тiеí частини техшки та озброень, налагодити як Рос1я не могла з рiзних причин пiсля розпаду СРСР.
Заволодшня Росiею найперспективнiшими пiдприемствами оборонного комплексу Украши наштовхувалося на спротив украшських олiгархiв, якi з ро-сшськими подiлитися прибутками не особливо прагнули. У 2010 р. Президент Украши шдписав указ № 1085, а Кабшет Мiнiстрiв ухвалив постанову "Про створення державного концерну Укроборонпром". Це загалом задовольнило i Росiю, адже впливати на полiтику одного концерну значно легше, нiж на десятки державних чи приватних шдприемств. До складу концерну увiйшли 134 шд-приемства, а також державна компашя "Держспецекспорт" та 11 дочiрне шд-приемство "Укроборонсервiс".
У засобах масово! iнформацií Росií, а також Украши упродовж всiеí 11 не-залежностi серiйно та тенденцiйно подавалися матерiали про жахливий стан украшського ВПК. Домшувала теза про те, що украшська "оборонка" виживае тiльки завдяки росiйським контрактам. Половину свое1 вiйськовоí продукцií Ук-раша виробляе для Росií, а сама отримуе звiдси до 70 % комплектуючих [14]. Насправдi Рос1я розмщувала на пiдприемствах ВПК Украши тшьки до 10 % своíх оборонних замовлень. Орiентацiя Украши до 6С, вiйськовi дií на сходi держави рiзко обмежили доступ росiйського ВПК до вшськових технологiй в УкраМ. Проведенi украшськими та захвдними вшськовими експертами досль дження засвiдчили, що географ1я пiдприемств украшського ВПК, з якими Рос1я пов'язуе свою стратепчну доктрину дивним чином збiгаеться з точками неста-бiльностi в УкраЫ. Тому 16 червня 2014 р. Президент Украши П. Порошенко заборонив будь-яке сшвробиництво з Росiею у сферi ВПК.
З весни 2014 р. становище ВПК Украши ускладнилося. У березш було захоплено 13 шдприемств ВПК на територп Криму [13]. Втрачено також контроль над шдприемствами ВПК на окупованих територ1ях Донецько1 та Лу-гансько1 обл. У ЗМ1 е численш повiдомлення про факти демонтажу шдприемств оборонного комплексу на цих територ1ях i перемiщення 1х на територда Ро-сií. Те, що неможливо перевезти, було знищено. Для прикладу, можна навести вибух на Донецькому заводi хiмiчних виробiв [17]. Шдтримка Росiею вшсько-вих сепаратистських дiй на сход Украши спонукають украшську владу взяти курс на розвиток вичизняного ВПК i забезпечення його необхвдною шдтрим-кою. Це означае, що реально в УкраМ утверджуеться политика протекцiонiзму та економiчного нацiоналiзму.
Найбiльш реальними варiантами тако1 полiтики можуть стати:
• збшьшення державних видаткiв на фшансування державних тдприемств;
• стимулювання украшського ВПК через механiзм надання короткострокових кредитiв для поповнення обтевих кошив;
• залучення до виробництва вшськово'1 продукцп малих i середтх венчурних приватних тдприемств;
Пiд щ напрями урядом Украши у 2014 р. було закладено необхiдну фь нансову базу. У березнi 2014 р. збшьшено на 8 млрд грн вiйськовi видатки. По-над половину цих коштш було спрямовано на виробництво бронежилепв, аму-нщп, спорядження та на ремонт техшки [9, с. 80-90]. 1з 22 грудня 2014 р. Президент Украши наказав пiдприeмствам ВПК перейти на цшодобовий режим робо-ти [11]. Важливу роль у реалiзацiï iнновацiйноï полiтики вiдводиться шд-приемствам державно!' форми власностi. На цих шдприемствах зростання обся-пв виробництва стимулюеться рiзними способами, головно через збшьшення зарплати пращвникам. Якщо зарплата службовщв державного сектору обме-жуеться десятьма мiсячними окладами, то верхня межа на пiдприемствах ВПК не встановлюеться.
До 2014 р., упродовж багатьох останшх рокiв, Украша посiдала вагоме мкце серед краш, якi продають модершзовану вiйськову технiку. Особливий попит на таку техшку iснуе у краш третього свiту. Упродовж цих рогав Украша традицiйно входила у двадцятку свiтових лiдерiв з продажу збро! Рiчнi обсяги експорту збро1 щороку перебували в межах 1,5 млрд дол. На масштабнш збройнiй виставщ IDEX, що вiдбулася у серпш 2013 р. в ОАЕ, Украша представила танк "Ятаган", адаптований до стандарпв НАТО i який визнано як найбiльш досконалий у свт. Разом iз французькою компашею "SAGEM DS" було виготовлено модершзований варiант бойового гелiкоптера Мi-24П [16]. У серпш 2015 р. буде представлено зразок новиньо!' модульно!' бойово!' машини, на шасi яко1 встановлюватимуться рiзноманiтнi ракетнi системи. Украïнськi конструктори орiентуються при цьому на американсьга аналоги Oshkosh HEMTT A3, яга визнаються найкращими у свiтi [12].
Сучасний ВПК Украши виробляе достатньо што!" конкурентоспромож-но1 продукцiï, серед них ракети пов^я-повиря середньо!' дальносп. "МоторСiч" у Запорiжжi виготовляе рiзноманiтнi основнi та допомiжнi авiадвигуни. Навиъ авiазагiн президента Росiï В. Путша - спецзагiн "Росiя" Управлiння справами Президента - виявляеться залежним ввд украшського авiапрому i його фахшщв.
Реально зростаючi потужностi украшського ВПК дають вiдповiдь на друге питання - чи можна реально забезпечити економiчне зростання пiд час вшни. Вiдповiдь на це дав екс-мшктр економiки в урядi А. Яценюка П. Шеремета ще у 2014 р., стверджуючи, що в умовах вшни це здшснити навиь прость ше, нiж у мирний час. Однак для цього необхвдно зробити низку певних заходов. По-перше, вiдмовитися вiд державних дотацш "Нафтогазу". У 2014 р. вони становили приблизно 10 % ВВП, що втричi переважае видатки на оборонний комплекс. По-друге, навести порядок на ринку держзакушвель. Вони впродовж останнiх рокiв теж становлять близько 10 % ВВП. Теоретично половина ще1 су-ми могла би повернутися в державний бюджет, якщо вiрити аналггикам, якi стверджували, що за президента В. Януковича "вiдкат" з держзакушвель стано-
вив майже 50 %. По-трете, скорочення прившеш колишшм високопосадовцям: стипендп, шльги на оздоровления тощо. Вони, як стверджуе П. Шеремета, та-кож становлять близько 4 % в1д ВВП [10, с. 4].
Теоретико-методолопчними шдгрунтям дослщження проблеми впливу ВПК на економiчне зростання в УкраМ може слугувати iнститупiйна доктрина военного кейнаанства [8, с. 74-87]. Кейнс вважав, що великим стимулом еконо-мiчноí поведiнки суб'ектiв господарювання е збшьшення державних вшськових видаткiв[15]. Вш був переконаний, що навиь вiйна може стати стимулом для збшьшення нащонального багатства [3 с. 514-515].
Висновки. Дослiдження багатьох економiстiв пiдтверджують теорю Кейнса. Представники сучасного неокейнсiанства обгрунтовують необхiднiсть збшьшення вшськових видатюв держави як iнструмеиту еконошчного зростання: шноващйного розвитку, забезпечення зайнятостi, пдвищення р1вня життя населенна.
На питання про можливкть економiчного зростання у перюд вшни, бшьшкть економiстiв вiдповiдають стверджувально. Однак вщкритим зали-шаеться питання, яку политику при цьому вибрати. В арсеналi економiчноí те-орц е юлька шдход1в. Одна група економiстiв стверджуе, що повiльне зростання спричиняеться недостатнiм попитом на товари i послуги. Друга група пропо-нуе поливку стимулювання пропозицц. Третя група економiстiв пришвидшене економiчне зростання вбачае в ефективнiй структуршй полiтипi. Ми стоíмо на позицп третьоí групи економiстiв i вважаемо, що в умовах нестабшьносп i вшськових дай необхiдно використовувати активну i пряму роль державних ш-ституцш, перенаправляючи ресурси у високопродуктивш галузi ВПК. У цих га-лузях створюеться продукт, здатний задовольнити потреби вичизняного оборонного комплексу i розширити експортний потенцiал держави.
Лiтература
1. Боднарчук Р. Оборонно-промисловий комплекс Украши: причини невдач та перспективи розвитку / Р. Боднарчук // Економжа Украши : полпико-економ. журнал. - 2002. - № 40. - С. 27-29.
2. Горбулин В.П. Оборонное строительство в Украине: проблемные вопросы развития ВПК и подходы к их решению / В.П. Горбулин // Зеркало недели. - 2001. - № 4 С. 4.
3. Кейнс Дж.М. Избранные произведения / Дж.М. Кейнс. - М. : Изд-во "Економикс", 1993. - С. 514-515.
4. Козицький А. 1сторш Украши / А. Козицький. - Льв1в : ЛА "Шрамада", 2012. - С. 55 (256 с).
5. Маккндер Х.Дж. Географическая ось истории / Х.Дж. Маккндер // Полис. - 1995. - № 4. - С. 162-169.
6. Нэмцов Б. Украхнцям доведеться захищатися / Б. Нэмцов // Експрес. - 2014. - 20-27 листопада. - С. 4.
7. Панчишин С.М. Аналтгична економш: Макроекономжа 1 мжроекономжа : навч. поаб. - У 2-ох кн. - Кн. 1. Вступ до аналогично! економй' 1 макроекономжа / за ред. С.М. Панчишина 1 П. Островерха. - Вид. 4-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - С. 389. - С. 408-409 (423 с).
8. Подлесна В. 1нституцшш основи впливу поливки военного кейнаанства на розвиток со-щально-економ1чних циюпв // Економ1чна теорш : наук.-практ. журнал. - 2013. - № 2. - С. 83.
9. Приходько А. Укроборонпром переориентирует производство / А. Приходько // Зарубежные военные обозрения. - 2014 0 № 11. - С. 80-90.
10. Шеремета П. Ситуацш в економшд дуже погана / П. Шеремета // Експрес. - 2014. - № 20-27. - С. 4.
11. Вшпедш, вшьна енциклопед1я. [Електронний ресурс]. - Доступний з Ьйр^М^^.^аИре-dia.org - 2015-4 ачня.
12. Информационно-аналитическая группа. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.autoconsulting.com.ua - 2015-5 ачня.
13. Новости ЦАМТО. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.armstrade.org / Военная техника ВЧ Украины осталась в Крыму, специализация предприятий ВПК Крыма. - 2014. - 27 марта].
14. Новости Украины. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.elise.com.ua 2015 р., 3 счня.
15. Россия и Америка в XXI веке. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.ru-sus.ru/? act=read&id=238
16. Васильев В.С. Бюджетная политика администрации Б. Обамы / В.С. Васильев // Промежуточные итоги. - 2007. - 236 с.
17. Украина промышленная. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.ukrainein-dustrial.info/uk
18. Украина оснащает свои вертолеты Ми-24 новым комплектом противодействия ПЗРК "Андрос" - 2014-20 травня.
19. УНН: Украшсью нащональш новини. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.unn.com.ua / Взрыв на Донецком казенном заводе химических изделий расследуют по ст. "Теракт" УНН "112 п.а. - 2014. - 22 сентября".
20. Украшська правда. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.upravda.com.ua Сорос Дж. Про Украшу - 2015-8 счня.
Майовец €.Й., Ярема О.Р. Милитаризация экономики как фактор экономического роста
Рассмотрены проблемы, связанные с инструментами, методами и приоритетными направлениями развития экономики Украины в период нестабильности и конфликтов. Исследован потенциал военно-промышленного комплекса Украины, его место и роль в системе национальной экономики и безопасности. Доказано, что при определенных условиях ВПК способен стать мощным фактором экономического роста. Это подтверждается практикой развитых стран мира, которая свидетельствует, что в ВПК накапливаются новейшие достижения научно-техническое процесса, формируется инновационный потенциал, используется наиболее квалифицированная рабочая сила.
Ключевые слова: экономический рост, милитаризация, экономическая нестабильность, военно-промышленный комплекс.
Majovets Ye. Yo., Yarema O.R. The Militarization of Economy as the Factor of Economic Growth in Ukraine
We consider a range of issues related to have the option, methods and priority directions of Ukraine's development in the period of instability and armed conflict, investigated the potential of Ukraine's military-industrial complex, its place and role in the national economy and security. It is proved that under certain conditions the military-industrial complex can become a powerful factor of economic growth. The practice of developed countries confirms that the military-industrial complex accumulates the latest scientific and technical process, forms innovative potential, and uses the most skilled workforce.
Keywords: economic growth, militarization, economic instability, the military-industrial complex.
УДК336.4:658(630) Доц. О.В. Максимець, канд. екон. наук;
студ. Н.1. Лаврович - НЛТУ Украти, м. Львiв
УПРАВЛ1ННЯ КЛ1£НТСЬКИМ КАП1ТАЛОМ П1Д ЧАС РОБОТИ Л1СОВИХ ПЩПРИеМСТВ НА зовшшшх ринках
Визначено сутшсть шентського капиталу та його особливостей для промислових шдприемств. Розглянуто основш методичш шдходи до ощнювання шентського каш-талу шд час роботи на зовшшшх ринках. Дослщження базуеться на теоретичних положениях та методолопчних шдходах щодо управлшня шентським кашталом та взаемо-вщносинами з контрагентами в ракурс вивчення лояльност шенпв, менеджменту та
