CC BY
46
УДК 341
Яковюк 1ван Васильович, Трагнюк Анна Ромамвна,
д-р юрид. наук, проф., студентш 3-го курсу
3aeidyea4 кафедри мiжнародного права, 1нституту тдготовш тдрт для
Нацюнальний юридичний ушверситет оргтш юстицгг Укра1т,
теш Яр0слава Мудр0г0 Нацюнальний юридичний ушверситет
Украгна, м. Харюв ' Мен Ярослава Мудр0г0,
e-mail: [email protected] укртна ж Харкт
ORCID 0000-0002-8070-1645 e-maU: [email protected]
ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ УКРА1НИ В КОНТЕКСТ ПОЛ1ТИКИ НАТО ЩОДО РОС1ЙСЬКО1 ФЕДЕРАЦП
До^джено питання впливу в1дносин НАТО - Роая на забезпечення безпеки Украгни. На пiдстaвi aнaлiзу ростсько-украгнськог кризи та гг впливу на ситуащю в регют Схiдног Свропи, низки декларацт i комюшке сам^в НАТО визначено основн завдання НАТО щодо розробки стратегГг боротьби з новими загрозами безпещ, спричиненими дiями Росгг щодо Украгни. Окреслено основн завдання щодо змщнення схiдного флангу Альянсу.
Ключов1 слова: безпека; криза; мiждержавнi вщносини; Украша; НАТО; Росшська Федеращя.
#71 Гу £7 П (" \ 1 \ \»
Постановка проблеми й актуальшсть теми. Проблем! еволюцп вщносин Украши з НАТО, анал1зу досвщу схщноевропейських держав щодо вступу в Альянс, дослщженню становлення европейсько! безпеки наприкшщ ХХ - на початку ХХ1 ст. традицшно придшялася значна увага в наущ м1жнародного права. Однак росшського-грузинський i росшського-украшський конфлшти кардинально змшили ситуацiю iз забезпеченням безпеки в репош Центрально! та Схщно! Свропи, зокрема колишнiх республiк Радянського Союзу, що потребуе И доктринального й утилiтарного осмислення.
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. Еволюцiя вiдносин Украши з НАТО та Рошею, причини конфлшту мiж РФ й Украшою та проблеми його мiжнародно-правовоi квалiфiкацii достатньо детально дослщжено у вiтчизнянiй юридичнш науцi, насамперед у працях О. В. Задорожнього [6-7]. Проте наразi вщсутне сучасне комплексне дослiдження проблем забезпечення безпеки в репош Центральноi та Схiдноi европи, зокрема Украши. З огляду на це метою статт е аналiз комплексу питань, пов'язаних з аналiзом впливу вщносин НАТО - Росiя, США - Рошя на забезпечення безпеки Украши.
Виклад основного матерiалу. Основнi зусилля незалежноi Украiни у сферi зовшшньо!' полiтики традицiйно спрямованi на штеграцш до европейських i мiжнародних шституцш. Закрiпивши у Декларацп про державний суверенитет (1990 р.) принцип без'ядерносп, проголосивши в 1991 р. намiр стати в майбутньому нейтральною, без'ядерною державою, яка не братиме участ у
Г f^пС' ''' / \\ /1л III \Na vL \
вiйськових блоках, приеднавшись до Договору про нерозповсюдження ядерно!' збро!' i зрештою тдписавши Будапештський меморандум, Украша сподiвалась, що отримала належнi гарантп свое1' безпеки, суверенитету i територiальноi
7 (i I I, Д \\ /Я f[ \ \л\\
цiлiсностi [2, с. 7-13].
\ \\ \ 11 ft" ' \\\ ^И /// Л / ( / ft^s /
Небажання Заходу долучити Украшу до европейських й евроатлантичних
структур на початку 1990-х рр. було обумовлено протистоянням США i Росп,
наявнютю в Украши ядерно1' збро1', ii негативним ставленням Украши до
пол^ики розширення Альянсу на Схщ, намаганням проведення политики
«багатовекторностЬ», що ставила рiвний акцент на вщносини з Росiею i НАТО,
^/7/П{7ПГ1
боротьбою за лидерство в Gвропi мiж Францiею i Нiмеччиною, конкуренцiю мiж крашами Центрально1' й Схiдноi европи за право першими набути членства в еС i НАТО [31; 17, с. 62; 3, с. 151, 156-158].
З моменту розвалу СРСР зв'язки НАТО з Рошею та Украшою можуть бути зображенi як трикутник, кожна сторона якого являе собою значний набiр двостороннiх взаемодiй. Вказаш вiдносини в цiлому мають велике значення i е невiд'емною складовою зусиль з перегляду обов'язкiв НАТО тсля закiнчення Холодно! вiйни [23]. Альянс культивував особливi вiдносини як з Украшою,
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
так i Рошею. При цьому, якщо, за словами З. Бжезинського, незалежна Украша по-новому визначае кордони Свропи, перетворюючи Росш на нащональну державу [1, с. 70], то партнерство мiж НАТО i Рошею може стати стовпом нового свггового порядку.
У 1994 р. Украша першою з колишнiх республш СРСР приедналася до програми НАТО «Партнерство заради миру». Правовою основою ствробггництва Украши з Альянсом стала Харпя про особливе партнерство мiж Украшою та Органiзацiею Пiвнiчно-Атлантичного договору (1997 р.). I хоча Харпя не мютить положення про перспективи вступу Украши до НАТО, така сшвпраця завжди розглядалася полiтичним керiвництвом держави як одна з дiевих гарантiй ii суверенiтету й територiальноi цiлiсностi.
У 2002 р. ухвалюеться План дiй Украiна - НАТО, а з 2005 р. вщбуваеться штенсифшащя дiалогу з НАТО з питань набуття членства та проведення вiдповiдних реформ. Пiд час мшютерського засiдання комiсii Украiна - НАТО у Вшьнюш 2005 р. Украша офщшно заявила про свою готовнють приеднатися до Плану дiй щодо членства в НАТО. У перюд з 2006 по 2008 рр. НАТО оголошуе
7 г- I I, Д \\ /ШЯ \ \л\\
полггику вiдкритих дверей щодо вступу Украши. В результат у 2008 р. тд час
^ V \ 1 Я s W\ \ 1 /// ; f' I
ХХ самту держав-членiв НАТО у Бухарест було ухвалено Декларацiю, у п. 23
яко! було зазначено, що Альянс дiйшов згоди, що Украша i Грузiя стануть
членами НАТО, а ПДЧ буде наступним кроком на iх шляху до членства [5].
Однак через росiйськi протести та нерiшучiсть окремих членiв Альянсу, а також
небажання США1 йти на протистояння з Берлшом i Парижем щодо майбутнього
^/7/П{7ПГ1
членства Украши в НАТО, Украша не отримала плану дш щодо членства в НАТО.
Конфлшт з Рошею, пов'язаний з анексiею Криму й тдтримкою сепаратистських сил на Сход^ виявив кризовий стан нацiональноi системи безпеки i оборони Украши, ii неготовнiсть самостiйно забезпечити суверенiтет i територiальну цiлiснiсть. Вiдтак ефективнiсть сучасно!' системи забезпечення ii
1 Колишнш мшютр оборони США Роберт Гейтс у сво!х мемуарах «Duty: Memoirs of a secretary at war» писав, що в 2008 р. збройш сили США не мали жодних додаткових сил для нових глобальних м1сш [7].
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
безпеки i оборони значною мiрою залежить вщ збереження санкцшного мехашзму, що застосований до Росп з боку НАТО i еС, а також посередництва Францп i Нiмеччини в Нормандському форматi. Однак подальше збереження цих важелiв значною мiрою залежить вiд вiдносин з Рошею НАТО i США як його ядра.
Политика Росп щодо Украiнi, яка реаизуеться з 2014 р., побудована на використаннi методiв полiтичноi дестабшзацп, вiйськовоi експансп, пбридно1' вiйни та економiчного примусу. Порушуючи базовi принципи мiжнародного права, вона е небезпечним викликом чинному мiжнародному правопорядку i, на думку колишнього Генерального секретаря НАТО А. Ф. Расмуссена, найбшьш «серйозною кризою в европi тсля падiння Берлiнськоi стши», яка вже породила заморожен конфлiкти у наших сусщв: Приднiстров'я, Пiвденна Осетiя, Абхазiя, а тепер i Крим [12]. За цих умов держави-члени НАТО шд час
/ /ХУ 111 / \ II
роботи самтту 4 та 5 вересня 2014 р. в Ньюпорт констатували, що Рошя сво1'ми дiями вiдносно Украши завела вщносини з НАТО у стан глибоко1' кризи, внаслiдок чого не може залишатися стратегiчним партнером Альянсу.
7 г- I I , Д \\ /ЯЯ \ Л Л \\
Внаслiдок стрiмкого розвитку подiй в росшсько-украшському конфлiктi,
^Ь» \\ \ 1 , ' : \ \\ \ I /// ' f' I ¿/'s
неготовностi Альянсу протидiяти нетрадицiйним методам ведення вiйни з боку Рос^1 НАТО виявився не готовим дати швидку й ефективну вщповщь на росiйську експансiю i тим самим шдтвердити свою вiдданiсть справi захисту схiдноевропейських союзникiв. Перед Альянсом постало складне й нагальне
завдання щодо розробки стратеги боротьби з новими загрозами безпещ,
^/7/П{7ПГ1
спричиненими дiями Росп щодо Украши, яю б були спрямоваш на ефективну протидш нетрадицiйним формам ведення вшни; розробку i реалiзацiю програм переозброення держав-члешв з метою вiдновлення 1'хнього вiйськового потенцiалу; органiзацiю i проведення регулярних масштабних вiйськових навчань; розгортання передових вшськ у Схiднiй еврот тощо.
Однак вiдповiдь НАТО, яка була викладена в Уельськш декларацп [39] та
1 Як в1домо, протягом останн1х двох десятил1ть головним прюритетом у пол1тиц1 безпеки НАТО була боротьба з тероризмом.
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
у Плаш дш щодо готовност НАТО [22], на думку Польшд i краш Балтiï, виявилася обмеженою й малоефективною [10, с. 2]. Значною мiрою це було зумовлено вщсутшстю полiтичноï волi як в Альянсу в цшому, так i в окремих держав-члешв дieво реагувати на факти агресiï. Це й не дивно, оскшьки сами1 у Ньюпортi, який мав дати ощнку дiям Мiжнародних сил сприяння безпещ в Афганiстанi, вимушений був о^м того займатися розробкою стратеги НАТО у вщповщь на дп Росiï.
Уельська декларацiя придiлила увагу ощнщ дiй Росiï, аналiзу росшсько -украïнськоï кризи та ïï впливу на ситуацiю в регюш Схiдноï Свропи та визначенню завдань Альянсу у зв'язку з новими викликами безпещ в Сврот. Ïï ключовi положення були покликанi:
- засвщчити прагнення Альянсу до подальшого змiцнення трансатлантичних зв'язкiв та забезпечення ресуршв, можливостей та полiтичноï вол^ необхiдних для забезпечення готовностi до виршення будь-яких викликiв i кризового управлшня;
- пiдтвердити тверду прихильшсть до колективно!' оборони та
7 Г- I I , Д \\ /ШДч 'у \ Л\\
забезпечення безпеки та гарантп для всiх союзникiв;
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ i /// ' f' I
- забезпечити безперервну повiтряну, сухопутну й морську присутнiсть i вiйськову дiяльнiсть на схщному флангу Альянсу на ротацiйнiй основц
- заснувати Об'еднану оперативну групу «Very High Readiness Joint Task Force» для оперативно1' вщповщ на виклики, що виникають на периферп територiï НАТО;
^/7/П{7ПГ1 lui*
- тдтвердити взаемодоповнюючий характер зусиль НАТО та СС щодо змiцнення оборони;
- засудити незаконну вiйськову iнтервенцiю Росп в Украшу, вимагати вiд Москви виведення сво1'х вiйськ, припинення постачання збро1', обладнання, людей та грошей через кордон сепаратистам, а також використати свш вплив на сепаратист для пошуку шляхiв полiтичного виршення конфлiкту;
- пiдтримати санкцiï G7 i Свропейського Союзу щодо Росп;
- визнати Украшу запорукою евроатлантично1' безпеки, продовжувати
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
пгдтримку реалiзацiï реформ в Украшг, застосувати додатковi зусилля, спрямованг на трансформацию ceKTopiB безпеки та оборони, сприяння пгдвищенню оперативноï сумгсностг сил Украïни та НАТО з метою посилення спроможностг Украïни забезпечувати власну безпеку.
З моменту приеднання Росiï до Ради Пiвнiчно-Атлантичного ствробгтництва НАТО прагнуло налагодити партнерство з Росгею, розвивати дiалог i практичне спiвробiтництво у галузях, що становлять спгльний iнтерес. Однак унаслiдок агресп Росiï щодо Украши 1 квгтня 2014 р. Альянс удруге, пгсля вторгнення Росiï до Грузiï у 2008 р., призупинив практично все цивгльне та вгйськове спiвробiтництво з Росгею. Дiяльнiсть Ради НАТО - РФ (дай -РНР), яка починаючи з 2002 р. виступала форумом для обговорення поточних питань безпеки та спрямування ствпращ в широкому дiапазонi сфер дiяльностi1, була частково призупинена. Проте канали полгтичного дiалогу залишалися вiдкритими, оскiльки РНР е важливим форумом для дiалогу та обмiну iнформацiею [27].
Засудивши политику експансiï Росiï в Уельськгй (2014 р.) i Варшавськiй
7 г / ' i \ \\ у. / t п \ \ л\\
(2016 р.) декларацгях [41], Альянс був вимушений вдатися до переоцгнки сво1'х
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ i /// ' f' I ¿/'s
вiдносин iз Росiею, визначити передумови й перспективи ïx розвитку, а також розглянути можливгсть удосконалення «Стратепчно1' концепцiï захисту та безпеки членгв Органiзацiï Пiвнiчно-Атлантичного договору» (2010 р.) [38]. З щею метою держави-члени Альянсу розпочали дискусгю щодо шляxiв
забезпечення евроатлантично!' безпеки. При цьому в процесг дискусп бралися
^/7/П{7ПГ1 lui*
до уваги не лише росшсько-украшська криза, але й низка гнших чинникiв, визначених у Комюнгке за результатами Варшавського самгту [41]. Ця дискусiя мала стати основою для формування бачення НАТО щодо визначення пiдxодiв i меxанiзмiв ствробгтництва Альянсу з Росiею в майбутньому.
Политика експансп, що реалгзуеться Росгею, спонукае Альянс до
1 До 2014 р. заседания РНР на р1вш посл1в та вшськових представник1в проводились тд головуванням Генерального секретаря НАТО принаймш один раз на м1сяць; два рази на р1к - на р1вш мш1стр1в закордонних справ, мшютр1в оборони та начальников генеральних штаб1в; 1, насшльки це можливо, на р1вш глав держав та урядав.
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
змщнення свого схщного флангу. Цей процес розпочався1, але далеко не закшчений, оскшьки НАТО бракуе комплексно^ довгостроково1' стратеги щодо Росп. Однак для формування на правовому рiвнi свое1' позицп стосовно Росп членам Альянсу необхiдно спочатку досягти згоди щодо низки питань.
Насамперед слщ зазначити, що держави-члени НАТО роздшились у сво1х оцiнках росшсько1' загрози, насамперед щодо питання, чи е реальною загроза вторгнення Росшсько1' Федерацп до краш Балтп, що знаходяться на лшп фронту схщного флангу НАТО. Рiзне бачення ще1' проблеми перешкоджае досягненню загального консенсусу щодо майбутньо1' полiтики НАТО загалом. Крiм того, держави-члени (насамперед Туреччина, а також Франщя та Iталiя), якi розташованi на пiвденному фланзi НАТО, вважають, що Альянс докладае недостатньо зусиль для забезпечення безпеки на цьому напряму. На 1х думку, на Сходi органiзацiя вкладае бшьше коштiв i зусиль з метою посилення свое1'
Я \
/ 2 Т .3
присутностi , що послаблюе еднiсть Альянсу . У цьому зв'язку слщ погодитися з висновком доповщ «A Based-Threat S'NATO for Southern Flank», представлено1' напередоднi Варшавського самiту НАТО (2016 р.). На думку
Г/ г / i < А \\ //Д I \ МI
експертiв центру Карнегi, «... не юнуе всеохоплюючо1' структури стримування,
^ 1\ \ П s \\\ \ I /// ~7-"' "\ ; /' I ^
яку б Альянс мiг використати для розробки правильно1' полiтики <...> будь-який полiтичний пiдхiд мае вщображати неоднорiднiсть ландшафту загрози» [33].
Також НАТО стикаеться з оргашзацшними й матерiально-технiчними проблемами перемiщення вiйськ, озброення та обладнання на схщний фланг.
Реалiзацiя цього завдання е бшьш складною порiвняно з епохою «Холодно!
^/7/П{7ПГ1
вiйни». Тодi НАТО мало бездоганний географiчний простiр на схщнш територп
1 Так, ще в 2015 р. мшютри оборони кра1н Альянсу ухвалили ршення щодо створення перших шести багатонацюнальних елеменпв управлшня - the NATO Force Integration Units (NFIUs) - на територи Болгари, Естони, Латвп, Литви, Польщ1 та Румунп, що мало сприяти швидкому розгортанню сил НАТО на кордонах з Рос1ею у раз1 потреби, покрещенню зв'язк1в м1ж нацюнальними силами та НАТО, а також удосконаленню оборонного планування та проведения багатонацюнальних навчань [22].
2 1сторично НАТО була шститущею, яка розширила свою сферу впливу виключно на схвд. Однак сьогодш Швденний фланг НАТО представляе собою складну загрозу, яка потребуе багатовим1рних стратегш для територ1ально1 оборони, сшльно1 безпеки та врегулювання криз [32].
3 З метою виправлення цього враження у Варшавськш декларацп про трансатлантичну едшсть (2016 р.) в рамках завдання «Сприяння стабшьносп навколо Альянсу» зазначалося, що створення зони стабшьносп
навколо Альянсу буде сприяти створенню сфери стаб1льност1 на переферп Альянсу шляхом розвитку
оборонних можливостей партнер1в. Зростання вшськових можливостей та тдвищення стшкосп може
виявитися альтернативою вшськовим операщям. Ця шщитива адресована як твденним, так i сх1дним
партнерам [39].
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
колишньо1 Захщно1 Шмеччини. Альянс Mir перетинати кордони Захщно1 Свропи, уникаючи контролю та бюрократичних перешкод1. НАТО втратило таю можливосл тсля розпаду Радянського Союзу. Тепер НАТО необхщно !х вiдновити та знайти спосiб пiдкрiплення свого схiдного флангу для протистояння пов^ряним i ракетним силам Росii.
Попри гостроту протистояння Росп з НАТО через подп в Украт та Сирii, Альянс ще в Уельськiй декларацii (п. 22) наголосив: «Ми продовжуемо вважати, що партнерство мiж НАТО та Рошею, засноване на повазi до мiжнародного права, мае стратегiчне значення. Ми продовжуемо прагнути до конструктивних вщносин з Рошею, ... виходячи з наших спшьних iнтересiв та штерешв в галузi безпеки» [39]. Слщ пiдкреслити, що як в Уельськш, так i Варшавськiй декларащях зазначалося: «полггичт канали зв'язку залишаються вiдкритими». Це пов'язано з усвщомленням членами Альянсу необхiдностi ведення дiалогу з Росiею. Иого основною метою е обмеження ризиюв та iнцидентiв, а також тдвищення прозоростi вiйськових дiй. Пiд час
Варшавського самiту Альянс ще раз тдтвердив свою вiдкритiсть для
7 Г / i < А \\ //Д I \л\\
змiстовного дiалогу з Росiею з метою уникнення непорозумiнь, а також
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ ' /// Г I
збiльшення прозоростi та передбачуваностi [41]. Разом з тим Альянс виходить з
того, що його прагнення до партнерства з Рошею залежать вiд того, чи
простежуються конструктивнi змiни в полггищ Росii, якi свiдчать про бажання
дотримуватися мiжнародного права.
Ситуащя почала змiнюватися з 2016 р. 20 квггня, 13 липня i 19 грудня
^/7/П{7ПГ1
2016 р., а також 30 березня, 13 липня та 26 жовтня 2017 р. у Брюсселi за шщативою Альянсу були проведет засщання Ради НАТО - РФ на рiвнi постшних представниюв. На порядок денний виносилися насамперед ситуацп в Украт та Афганiстанi, а також проблема «тдвищення прозоросл та зниження ризиюв». У цiлому проведення таких зустрiчей не свiдчить про повернення сторш до «business as usual». Однак у лютому 2017 р. у зв'язку з подiями в Сирп
1Такий шдхвд коштуе дорого, i це заважае розвитку командного духу. Вш сповшьнюе внутршню оперативнють, коли вшська з р1зних кра!н при наявносл р1зного озброення i систем тдготовки могли б сшвпрацювати.
© Яковюк I. В., Трагнюк А. Р., 2017 8
Теорiя i практика правознавства. — 2017. - Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
та 1раку НАТО погодилося на вщновлення вшськово-полггичних контаклв з Рошею (насамперед заради запобiгання ескалацп напруженостi через серiю потенцiйно небезпечних зустрiчей мiж вiйськово-повiтряними та вшськово-морськими силами НАТО i Росп).
З анаизу хронологи подiй 2016-2017 рр. може скластися хибне враження, що певною мiрою повторюеться ситуащя, яка склалася пiсля росшсько-грузинського конфлшту 2008 р., коли в серпш Альянс призупинив проведення засщань Ради НАТО - РФ та ствпрацю в окремих сферах, а вже навесш 2009 р. вщновив повноформатне спiвробiтництво з Росiею.
Насправдi ситуацiя суттево вiдрiзняеться. У вщповщь на порушення Росiею суверенiтету й територiальноi цiлiсностi Грузи в експертному середовищi обговорювалася iдея запровадження санкци щодо Москви1. Однак
на рiвнi голiв держав i урядiв краш НАТО i GC (за виключенням лiдерiв краiн
V тГ^/ХУ \\\ / \ / \ II \У\ V» \
Балти та Польщi) щея запровадження санкцiй не отримали тдтримку. Бiльше
того, прем'ер-мiнiстр Ггали С. Берлускош застерiг GC вiд запровадження
антиросшських санкцiй [24, с. 13], а державний секретар США К. Райс
7г / i< X\\ //Д l \ л\\
вiдмовилася пiдтримала i^, зазначивши, що Сочинська декларащя (2008 р.)
^ i\ \ 1 ,••• • ■ \\\ ( I /// -\ 1 / I ^
забезпечуе стратегiчнi рамки взаемовiдносин Сполучених Штатiв i Росп для просування багатьох спшьних штерешв [29, с. 27]. Загальна риторика керiвництва США i НАТО зводилася до тези: ми виступаемо за територiальну цiлiснiсть Грузи; очiкуемо вiд Роси виконання мiжнародних зобов'язань,
зокрема плану Медведева - Саркозц подальша ескалацiя конфлiкту навколо
^/7/П{7ПГ1
Пiвденноi Осети з росшського боку може серйозно ускладнити стратепчш росiйсько-американськi вiдносини в довгостроковiй перспективi [28].
Коментуючи ситуацiю навколо росшсько-грузинського конфлiкту, З. Бжезiнський закликав мiжнародне спiвтовариство довести Кремлю, що за неприкрите застосування сили для досягнення iмперiалiстичних цшей йому
1 Серед можливих санкцш називали: виключення Роси з G8, переосмислення ïï готовносп до членства у СОТ, збереження поправки Джексона-Вешка, припинення роботи над новою угодою про партнерство i сшвробгтництво мгж £С i Роаею, згортання спiвробiтництва в сферi атомно1 енергiï, iнiцiювання перегляду мгсця проведення Олiмпiади 2014 р. тощо [25; 14; 36; 37].
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
прийдеться платити. Якщо Путш тдпорядкуе ^6î Грузш, повалить ïï президента, то тиск на Украшу та iншi незалежш, проте уразливi пострадянськi держави, стане питанням часу [35]. До аналопчного висновку доходили й iншi експерти. Так, Р. Асмус зазначав, що ми живемо в умовах ново1' геополiтичноï конкуренцп за старi радянськi сфери впливу. Пюля втрати Грузiï наступною цшлю для Москви стане Украша [28]. Дп Росiï у Грузiï були початком зусиль Росп, спрямованих на вщкат евроатлантично1' iнтеграцiï схщноевропейських та колишшх радянських республiк [24].
Однак вказаш попередження на адресу Москви були швидко забутi1, коли новий президент США Б. Обама у 2009 р. оголосив перезавантаження американсько-росшських вщносин з метою змiни «небезпечного дрейфу», який розпочався за чашв президентства Дж. Буша [40]. Замють того, щоб вимагати вiд Москви вщновлення суверенiтету Грузiï на територп Абхазп та Пiвденноï
/ «S* fîC/ 111 / l\ / \ I v» \
Осетiï, адмiнiстрацiя США заявила про необхщнють поглиблення двостороннього дiалогу та залучення Росiï до прагматичних iнiцiатив, що
являють взаемний iнтерес, а також зменшення напруженостi, пов'язано1' iз
7г / )/ А \\ //Я , \ л\\
вторгненням Росп у Грузш. В результат тд тиском Нiмеччини i США на
^Ь» V \ 1 / : \ \\ \ ' /// Г i
Лiсабонському самiтi (2010 р.) Альянс заявив про бажання досягнути справдi
стратегiчного партнерства мiж НАТО i Росiею, у зв'язку з чим запросив Росш
поглибити ствпрацю в тих областях, де е спшьш iнтереси. У свiтлi спiльних
iнтересiв у сферi безпеки Альянс сповнений рiшучостi спшьно з Росiею
забезпечувати довготривалий мир в евроатлантичному регюш, роздiляти
^/7/П{7ПГ1 lui*
вщповщальнють у протистояннi загальним i спшьно певним викликам (п. 2, 23 Люабонсько1' декларацiï) [20].
Змша позицiï НАТО в питаннi сшвробггництва з Росiею пояснювалася насамперед политикою «перезавантаження», iнiцiйованою президентом Б. Обамою; залежнютю Нiмеччини вiд росiйського газу; защкавлешстю НАТО в Росiï в питаннях розвитку ново1' ядерно1' стратеги, боротьби з тероризмом i
1 Показово, що вже тсля тдписання 14-16 серпня 2008 р. вама защкавленими сторонами плану Медведева-Саркоз1 Рос1я 26 серпня того ж року визнала незалежшсть Абхазп i Швденно1 Осетп, а 8 вересня у ввдповщь на ïï вимогу був вилучений п. 6, що передбачав м1жнародне обговорення статусу Пiвденноï Осетiï i Абхазiï
© Яковюк I. В., Трагнюк А. Р., 2017 10
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
наркотрафшом, вщкриттям повггряного простору для переброски вшськ i озброення Альянсу до Афганютану, припиненням ядерноi програми 1рану [19].
В контекст обраного курсу 8 квiтня 2010 р. вщбулося пiдписання Договору мiж Украiною, Росiйською Федерацiею i Сполученими Штатами Америки про заходи щодо подальшого скорочення й обмеження стратепчних наступальних озброень (СНО - III). В рамках вшськового спiвробiтництва обидвi сторони взяли на себе зобов'язання розвивати «нов1 стратегiчнi вiдносини, засноваш на взаемнiй довiрi, вiдкритостi, передбачуваност та ствпращ», шляхом оновлення зв'язюв мiж вiйськовими в рамках новостворено!' робочо!' групи з оборонно!' ствпращ двосторонньо!' комiсii США - РФ [34, с. 3].
Безумовно, у Вашингтон розумши, що досягнення справжнього стратепчного партнерства з Москвою - це бажана мета, реаизащя яко! проблематична, оскiльки Росiя залишаеться складним партнером. Зовнiшня полiтика Роси породжуе невпевненiсть щодо ii здатностi стати вщповщальним учасником мiжнародноi спiльноти. Разом з тим в адмшютрацп Б. Обами
/ fW J/X \\ Kl » гJpffiSy /ЙЯ\\ \ и \
панувала думка, що завдяки сприянню iнтеграцii в свiтову економiку Росiя
i\ \ 1 ft~~ : \\\ \ ' /// Г I
стане повноправним членом мiжнародного спiвтовариства. I хоча членство
Роси в евроатлантичнш спiльнотi розцiнювалася як надумана щея, Захiд все ж
повинен керуватися довгостроковою метою штеграцп Роси до захiдних та
шших мiжнародних iнституцiй [11, с. 15; 13].
Окремi експерти, оцiнюючи наслщки полiтики «перезавантаження»,
^/7/П{7ПГ1
зазначали, що ^м здiйснення контролю над озброеннями, решта iснуючих мiж сторонами суперечок не буде системно виршено. Вщсутнють напруги у двостороннiх вiдносинах е результатом тактичного самоконтролю Москви i Вашингтона, а не стратепчним визнанням того, що штереси iншоi сторони е розумними. Таким чином, отримаш результати будуть або оборотними, або неповними [19, с. 18].
У випадку з росшсько-украшським конфлжтом ситуащя принципово шша. Шд час XIV щорiчноi зустрiчi Ялтинсько1' европейсько1' стратеги К. Райс
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
зазначила, що у випадку з Украшою Путш сподiвався, що як це було з Грузiею, свгтова спшьнота рано чи тзно втомиться вiд полiтики санкцiй. Проте юнують чiткi вiдмiнностi у випадку санкцш, введених через нелегальне втручання Росп в Украшу. Вони полягають в 1'х потужнiй пiдтримцi з боку США i лiдерiв об'еднано1' Свропи [30]. Однак дотримання режиму санкцш щодо Росп не повинно заспокоювати Украшу, оскшьки, як зазначае К. Райс, мiжнародне ствтовариство не зможе iзолювати Москву назавжди. Це не вщбудеться, оскiльки Росiя залишаеться важливою свiтовою крашою. Саме тому Украша не мае гаяти часу, а використовувати його для змщнення безпеки й енергетично1' незалежностi, формування привабливого образу для населення схщних областей [30].
Серед серйозних перешкод, що заважають виробленню ефективно1' стратеги НАТО щодо Росп, слщ видшити досить застаршу, виходячи iз сучасних реалш, правову базу, на якш грунтуються 1'х вiдносини. Йдеться про подписаний у 1997 р. «Основоположний акт про взаемнi вiдносини, ствпрацю i
безпеку мiж Росiйською Федеращею та Органiзацiею пiвнiчноатлантичного
7г / i< А\\ //Д I \ л\\
договору» [8]. Однак за двадцять рокiв геополiтична ситуацiя радикально
^ 1\ \ 1 s \\\ \ I /// ~7-"' "\ ; i' I ^
змiнилася, що робить цей акт анахронiчним. Попри це, окремi держави-члени, зокрема ФРН, не бажають його переглядати, що блокуе шщативу Альянсу щодо розробки нового акта.
Хоча розвиток схщного напрямку политики НАТО визнаеться США як
прюритетний, окремi держави-члени далеко не завжди пiдтримують позицiю
^/7/П{7ПГ1 lui*
Вашингтона. Серед рекомендацш, якi покликанi вдосконалити правове регулювання политики НАТО на схщному фланзi, заслуговують на увагу таю. Насамперед пропонуеться ч^ко визначити политику Альянсу стосовно Росiï. Це передбачае проведення вщвертого i детального обговорення довгостроковоï стратегiï, узгодження позицiй держав-члешв, зокрема досягнення консенсусу щодо необхщност розмiшення постiйного вiйськового контингенту в крашах Балтiï та Польшi. Держави-члени схщного флангу НАТО вимагають ефективних гарантш своеï безпеки. Не менш важливого значення набувае
Теoрiя i nрaкmuкa nрaвoзнaвcmвa. — 20l7. - Bun. 2 (l2) ISSN 2225-б555
пpoблемa зaпpoвaдження «вiйськoвoгo шенгену», тобто yклaдaння yгoди, яка б дoзвoлилa вiйськaм, теxнiцi й oблaднaнню безпеpешкoднo пеpетинaти кopдoни кpaïн сxiднoгo флaнгy НАТО.
В кoнтекстi здiйснювaниx pефopм Альянс вдався дo пoдвoeння сил швидкoгo pеaгyвaння, ствopення Об^дната!' oпеpaтивнoï гpyпи пiдвищенoï гoтoвнoстi та збшьшення витpaт на oбopoнy дo 2 % вiд ВВП дo 2024 p. [39]. Kpiм того, США тсля тpиpiчнoï пеpеpви пoвеpтaють свoï тaнкoвi з'eднaння на пpи цьoмy poзмiщyють ïx не в Шмеччиш [18], а в Пoльщi, пpoсyвaючи ïx дo кopдoнiв Poсiï [15]. Слiд зазначити, шр стpимyвaння Мoскви - це безпеpеpвний пpoцес, y paмкax якoгo нaстyпнi кpoки 6удуть склaднiшими, aнiж пoпеpеднi. Деякi з ниx матимуть чпто виpaжений пoлiтичний xapaктеp. Пiд час po6oto Bapшaвськoгo сaмiтy лiдеpи ^аш НАТО дiйшли згoди щoдo ^^утшси вiйськ Альянсу в Естoнiï, Латвп, Литвi та Пoльщi1. Цей кpoк слiд poзглядaти як склaдoвy зaгaльнoï пoзицiï Альянсу, пoкликaний пpoдемoнстpyвaти Мoсквi сoлiдapнiсть сoюзникiв, ïx piшyчiсть i здатнють дiяти
негaйнo, oпеpaтивнo pеaгyючи на будь-яку aгpесiю [41].
ГГ4 / i< А\\ Пп \ \ л\\
Paзoм з тим y НАТО e пpoтивники шиpoкoï пеpедoвoï пpисyтнoстi. Ïï
^Ь» V \ 1 , ' : \ \\ \ i /// ' f' I ¿/"ч
aпoлoгети ствеpджyють, щo зaмiсть неï НАТО пoвиннo бyлo пpийняти так званий пiдxiд «стpимyвaння недoпyщенням». Це б oзнaчaлo сеpйoзнy мoдеpнiзaцiю шиpoкoï пеpедoвoï пpисyтнoстi, в якiй би участь сiм
бpигaд, тpи з якиx знaчнo бiльш oзбpoeнi, якi б пiдтpимyвaли aвiaцiя та iншi
зaсoби зaxистy. Однак цей шдод непpaвильнo тлумачить мету шиpoкoï
^/7/П{7ПГ1 lui*
пеpедoвoï пpисyтнoстi. НАТО вва®^, щo напад Poсiï на ^аши Сxiднoï Gвpoпи e мaлoймoвipним. Шиpoкa пеpедoвa пpисyтнiсть poзpaxoвaнa на бшьш вipoгiднi випадки, пoв'язaнi з пеpевipкoю pеaкцiï НАТО. Пpисyтнiсть НАТО в циx кpaïнax мae на мет пеpешкoджaти ескaлaцiï кoнфлiктy, не дoпyстити йoгo пеpеpoстaння y пoвнoмaсштaбнy вшну.
1У НАТО були piзнi шгляди щoдo неoбxiднoгo piвня стpимyвaння Poriï, не кажучи вже пpo шстшне poзмiщення в1йськ. Одна з шзицш пoлягae в тoмy, щo шиpoкa пеpедoвa пpисyтнiсть як сyтo симвoлiчний зак1д e зaнaдтo незначним, щoб стpимaти Poсiю. Однак сoюзники зpoбили цей кpoк, щoб пoкaзaти свoю сoлiдapнiсть i в;ддан1сть сxiднoмy флангу [21].
Теорiя i практика правознавства. — 2017. — Вип. 2 (12) ISSN 2225-6555
Таким чином, сучасна стратепя НАТО для схщного флангу зосереджена на стримуванш й оборот. При цьому в Комюшке сампу зазначаеться, що дiалог i взаемодiя з Рошею не зашкодить забезпеченню надшного стримування та оборони НАТО. I хоча цей акт мае ознаки «м'якого права», його вплив на подальше формування спшьно1' стратеги НАТО стосовно Роси не слщ недоощнювати.
Розробляючи свою стратегш щодо Роси, НАТО усвщомлюе, що ставлення РФ до Альянсу не буде пом'якшуватися. Рошя продовжуватиме використовувати юбер- та пбридну вiйну для тиску на краши Схiдноi Свропи, щоб послабити ршучють НАТО, як не вщмовиться в найближчому майбутньому вiд тдтримки сепаратистiв на Сходi Украши. З урахуванням ще1' ситуаци НАТО мае вибудовувати сво! вiдносини з Рошею.
Висновки. Проведений аналiз загально1' полггики НАТО щодо Роси
гг* пУ \ТГ • \
засвiдчуе юнування низки проблем, що стоять перед державами-членами Альянсу на шляху формування стльно1' стратеги на схщному фланз^ Головною
умовою формування тако1' стратеги е правове оформлення едино1' платформи
7г / i< А\\ //г I \ л\\
для спiвпрацi щодо схщного флангу НАТО, а також перегляд правового
\ \\ \ I ff" r \\\ //i^^' /I f\j/ Af\ /
формату вiдносин НАТО - РФ у його змiстовному наповненнi.
Список л1тератури:
1. Бжезинський З. Украша у re0CTpaTeri4H0My контекст / пер. с англ. А. 1щенко. Кшв: Вид. Дiм «Киево-Могилянська академiя», 2006.
2. Битяк Ю. П., Яковюк I. В. Проект «Млжмор'я» як вiдображення геополiтичних штереав краш Схщно! Свропи. Полтичт та npaeoei дисонанси в сучасних украгнських реал1ях: зб. матерiалiв ХХХ Харюв. пол^ол. читань (м. Харкiв, 16 черв. 2017 р.). Харюв: Право, 2017. С. 7-13.
3. Битяк Ю. П., Яковюк I. В. Субрегиональна штеграшя краш Центрально! та Схщно1 Свропи: уроки для Украши. Становлення та розвиток науки европейського права в Украш. Liber amoricum до 70рччя проф. В. Муравйова / за заг. ред. К. Смирново". Одеса: Фешкс, 2017. С.149-174.
4. Гейтс: отношения США и России могут быть испорчены на годы. URL: https://ria.ru/osetia_news/ 20080814A50381226.html (дата звернення: 17.11.2017).
5. Декларацп Бухарестського самггу НАТО, прийнята главами держав i yрядiв, що взяли участь у засщанш Швшчноатлантично1 ради в Бухарест 3 кв^ня 2008 р. URL: http://www.nato.int/cps/uk/natohq/official_texts_8443.htm (дата звернення: 17.11.2017).
6. Задорожнш О. В. Мiжнародне право в мiждержавних вщносинах Украши i Росшсько'1' Федерацп, 1991-2014: монографiя. Кшв: К.1.С., 2014. 959 c.
7. Задорожнш О. В. Порушення агресивною вiйною Росшсько! Федераци проти
Украши основних принцитв мiжнародного права: монографiя. Кшв: К.1.С., 2015. 712 с.
8. Основополагающий акт о взаимных отношениях, сотрудничестве и безопасности между Российской Федерацией и Организацией североатлантического договора. URL: https://www.nato.int/cps/ru /natohq/official_texts_25468.htm (дата звернення: 17.11.2017).
9. Чому отримання Украшою ПДЧ в НАТО в 2008 рощ було б стратепчним самогубством для США. URL: http://hvylya.net/analytics/geopolitics/chomu-ukrayina-ne-mogla-otrimati-pdch-nato-u-2008-rotsi.html (дата звернення: 17.11.2017).
10. A Fateful Summit: The Future of NATO's Relationship with Russia. Russia Studies Centre. Policy Paper No. 1 (2014).
11. After the «Reset» A strategy and new agenda for U.S. Russia policy. The Center for American Progress. July 2009. URL: https://www.americanprogress.org/wp-content/uploads/issues/ 2009/07/pdf/ russia_report.pdf (дата звернення: 17.11.2017).
12. A Strong NATO in a Changed World: Speech by NATO Secretary General Anders Fogh Rasmussen at the «Brussels Forum». URL: http://www.nato.int/cps/en/natolive/ opinions_ 108215.htm (дата звернення: 17.11.2017).
13. A term originally used vis-à-vis Russia by then-U.S. Ambassador to Moscow Alexander Vershbow in 2003. URL: http://www.america.gov/st/washfile-english/2003/November/ 20031110164928samohtj0.4432032.html (дата звернення: 17.11.2017).
14. Cohen A. The Russian-Georgian War: A Challenge for the U.S. and the World, Heritage Foundation Web Memo, August 11, 2008.
15. Convoy of US Tanks Arrives in Poland. BBC News, January 12, 2017. URL: http://www.bbc.com/news/av/world-europe-38603234/us-tanks-and-troops-arrive-in-poland (дата звернення: 17.11.2017).
16. EU Observer, August 13, 2008.
17. John Edwin Mroz and Oleksandr Pavliuk. Ukraine: Europe's Linchpin. Foreign Affairs, Vol. 75, No. 3, MayJune 1996.
18. John Vandiver. US Army's Last Tanks Depart From Germany. Stars and Stripes, April 4, 2013. URL: https://www.stripes.com/news/us-army-s-last-tanks-depart-from-germany-1.214977#.Wa--Z4pLeT8 (дата звернення: 17.11.2017).
19. Kaczmarski М. The Fragile «reset». The balance and the prospects for changes in Russian-US relations. Warsawa: Osrodek Studiow Wschodnich im. Marka Karpia / Centre for Eastern Studies, 27 p.
20. Lisbon Summit Declaration. Issued by the Heads of State and Government participating in the meeting of the North Atlantic Council in Lisbon. URL: https://www.nato.int/cps/en/natohq/ official_texts_68828.htm (дата звернення: 17.11.2017).
21. Michael Rühle. Deterrence: What It Can (and Cannot) Do. NATO Review, accessed September 30, 2017. URL: http://www.nato.int/docu/review/2015/Also-in-2015/deterrence-russia-military/EN/index.htm (дата звернення: 17.11.2017).
22. NATO's Readiness Action Plan. URL: https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets /pdf/pdf_2015_02/20150205_1502-Factsheet-RAP-en.pdf. (дата звернення: 17.11.2017).
23. NATO's Relations with Russia and Ukraine. Carlisle, June 2000. P. 4. URL: https://www.nato.int/acad/fellow/98-00/nation.pdf (дата звернення: 17.11.2017).
24. Nichol J. Russia-Georgia Conflict in South Ossetia: Context and Implications for U.S. Interests August 13, 2008: CRS Report for Congress. order code RL 34618. URL: https://digital.library.unt.edu/ark:/67531/metadc770634/m1/1/high_res_d/RL34618_2008Aug13.pd f (дата звернення: 17.11.2017).
25. Op-Ed: Russia Must Stand Down. States News Service, August 12, 2008.
26. President Bush Discusses Situation in Georgia. Office of the Press Secretary. URL: https://georgewbush-whitehouse.archives.gov/news/releases/2008/08/20080815.html (дата звернення: 17.11.2017).
27. Relations with Russia. URL: https://www.nato.int/cps/ua/natohq/topics_50090.htm (дата звернення: 17.11.2017).
28. Ronald Asmus, Christian Science Monitor, August 11, 2008; Ronald Asmus, "Black Sea Watershed," GMF News, August 11, 2008.
29. Russia - Georgia Conflict in August 2008: Context and Implication for U. S. Interests. CRS Report for Congress. Order Code RL 34618. URL: https://fas.org/sgp/crs/row/RL34618.pdf (дата звернення: 17.11.2017).
30. Sanctions against Russia will be maintained, but its full isolation should not be expected - Condoleezza Rice. URL: https://yes-ukraine.org/en/news/sanktsiyi-proti-rosiyi-zberezhutsya-ale-rozrahovuvati-na-povnu-yiyi-izolyatsiyu-na-varto-kondoliza-rays (дата звернення: 17.11.2017).
31. Schadlow N. «The Denuclearization of Ukraine: Consolidating Ukrainian Security» in Lubomyr A. Hayda, ed., Ukraine in the World: Studies in the International Relations and Security Structure of a Newly Independent State, Cambridge, MA: Harvard University Press, 1998, pp. 271283.
32. Selin Nasi. New strategy required for NATO's southern flank. URL: http://www.hurriyetdailynews.com/opinion/selin-nasi/new-strategy-required-for-natos-southern-flank-100839 (дата звернення: 17.11.2017).
33. Sinan Ulgen and Can Kasapoglu. A Based-Threat S'NATO for Southern Flank. Carnegie Europe. june 2016. 49 p. URL: http://carnegieendowment.org /files/NATO_Southern_Flank.pdf (дата звернення: 17.11.2017).
34. Smith J., Twardowski А. The Future of U.S. - Relations. Strategy & Statecraft. January 2017. 20 р.
35. Staring Down the Russians: Zbigniew Brzezinski says the West must show Moscow it won't tolerate any attempt to reassert control over Georgia. URL: http://content.time.com /time/magazine/article/0,9171,1832846,00.html (дата звернення: 17.11.2017).
36. Steven Hurst, "McCain: Today We're All Georgians,". Associated Press Worldstream, August 12, 2008.
37. Steven Hurst, "Obama Notes Georgian Role in Crisis," Associated Press Worldstream, August 12, 2008; EU Observer, August 13, 2008.
38. Strategic Concept For the Defence and Security of The Members of the North Atlantic Treaty Organisation: Adopted by Heads of State and Government in Lisbon. URL: https://www.nato.int/lisbon2010/strategic-concept-2010-eng.pdf (дата звернення: 17.11.2017).
39. The Wales Declaration on the Transatlantic Bond, Issued by the Heads of State and Government participating in the meeting of the North Atlantic Council in Wales from 4 to 5 September 2014. URL: https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads /attachment_data/file/351406/W ales_Summit_Declaration.pdf (дата звернення: 17.11.2017).
40. The White House, Office of the Press Secretary, "U.S. - Russia Relations: 'Reset' Fact Sheet," White House Press Release, June 24, 2010. URL: https://www.whitehouse.gov/thepress-office/us-russia-relations-reset-fact-sheet (дата звернення: 17.11.2017).
41. Warsaw Summit Communiqué: Issued by the Heads of State and Government participating in the meeting of the North Atlantic Council in Warsaw 8-9 July 2016. URL: https://www.nato.int/ cps/en/natohq/official_texts_133169.htm (дата звернення: 17.11.2017).
References:
1. Bzhezynskyi, Z. (2006). Ukraina u heostratehichnomu konteksti. Kyiv: Vyd. Dim «Kyievo-Mohylianska akademiia» [in Ukrainian].
2. Bytiak, Iu.P., Yakoviuk, I.V. (2017). Proekt «Mizhmor'ia» yak vidobrazhennia heopolitychnykh interesiv krain Skhidnoi Yevropy. Politychni ta pravovi dysonansy v suchasnykh ukrainskykh realiiakh: zb. materialiv ХХХ Kharkiv. politol. chytan (Kharkiv, 16 cherv. 2017 r.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
3. Bytiak, Iu.P., Yakoviuk, I.V. (2017). Subrehionalna intehratsiia krain Tsentralnoi ta Skhidnoi Yevropy: uroky dlia Ukrainy. Stanovlennia ta rozvytok nauky yevropeiskoho prava v Ukraini. Liber amoricum do 70-richchiaprof. V. Muraviova. Odesa: Feniks [in Ukrainian].
4. Gejts: otnoshenija SShA i Rossii mogut byt' isporcheny na gody. URL:
Teopia i npaKmuKa npaeo3naecmea. — 2017. - Bun. 2 (12)
ISSN 2225-6555
https://ria.ru/osetia_news/ 20080814/150381226.html [in Russian].
5. Deklaratsii Bukharestskoho samitu NATO, pryiniata hlavamy derzhav i uriadiv, shcho vzialy uchast u zasidanni Pivnichnoatlantychnoi rady v Bukharesti 3 kvitnia 2008 r. (2008). URL: http://www.nato.int/cps/uk/natohq/official_texts_8443.htm [in Ukrainian].
6. Zadorozhnii, O.V. (2014). Mizhnarodne pravo v mizhderzhavnykh vidnosynakh Ukrainy i Rosiiskoi Federatsii, 1991-2014. Kyiv: K.I.S. [in Ukrainian].
7. Zadorozhnii, O.V. (2015). Porushennia ahresyvnoiu viinoiu Rosiiskoi Federatsii proty Ukrainy osnovnykh pryntsypiv mizhnarodnoho prava. Kyiv: K.I.S. [in Ukrainian].
8. Osnovopolagajushhij akt o vzaimnyh otnoshenijah, sotrudnichestve i bezopasnosti mezhdu Rossijskoj Federaciej i Organizaciej severoatlanticheskogo dogovora. URL: https://www.nato.int/cps/ru /natohq/official_texts_25468.htm [in Russian].
9. Chomu otrymannia Ukrainoiu PDCh v NATO v 2008 rotsi bulo b stratehichnym samohubstvom dlia SShA. URL: http://hvylya.net/analytics/geopolitics/chomu-ukrayina-ne-mogla-otrimati-pdch-nato-u-2008-rotsi.html [in Ukrainian].
10. A Fateful Summit: The Future of NATO's Relationship with Russia. Russia Studies Centre. Policy Paper No. 1 (2014).
11. After the «Reset» A strategy and new agenda for U.S. Russia policy. The Center for American Progress. July 2009. URL: https://www.americanprogress.org/wp-content/uploads/issues/ 2009/07/pdf/ russia_report.pdf.
12. A Strong NATO in a Changed World: Speech by NATO Secretary General Anders Fogh Rasmussen at the «Brussels Forum». URL: http://www.nato.int/cps/en/natolive/ opinions_ 108215.htm.
13. A term originally used vis-à-vis Russia by then-U.S. Ambassador to Moscow Alexander Vershbow in 2003. URL: http://www.america.gov/st/washfile-english/2003/November/ 20031110164928samohtj0.4432032.html.
14. Cohen A. The Russian-Georgian War: A Challenge for the U.S. and the World, Heritage Foundation Web Memo, August 11, 2008.
15. Convoy of US Tanks Arrives in Poland. BBC News, January 12, 2017. URL: http://www.bbc.com/news/av/world-europe-38603234/us-tanks-and-troops-arrive-in-poland.
16. EU Observer, August 13, 2008.
17. John Edwin Mroz and Oleksandr Pavliuk. Ukraine: Europe's Linchpin. Foreign Affairs, Vol. 75, No. 3, MayJune 1996.
18. John Vandiver. US Army's Last Tanks Depart From Germany. Stars and Stripes, April 4, 2013. URL: https://www.stripes.com/news/us-army-s-last-tanks-depart-from-germany-1.214977#.Wa--Z4pLeT8.
19. Kaczmarski M. The Fragile «reset». The balance and the prospects for changes in Russian-US relations. Warsawa: Osrodek Studiow Wschodnich im. Marka Karpia / Centre for Eastern Studies, 27 p.
20. Lisbon Summit Declaration. Issued by the Heads of State and Government participating in the meeting of the North Atlantic Council in Lisbon. URL: https://www.nato.int/cps/en/natohq/ official_texts_68828.htm.
21. Michael Rühle. Deterrence: What It Can (and Cannot) Do. NATO Review, accessed September 30, 2017. URL: http://www.nato.int/docu/review/2015/Also-in-2015/deterrence-russia-military/EN/index.htm.
22. NATO's Readiness Action Plan. URL: https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets /pdf/pdf_2015_02/20150205_1502-Factsheet-RAP-en.pdf.
23. NATO's Relations with Russia and Ukraine. Carlisle, June 2000. P. 4. URL: https://www.nato.int/acad/fellow/98-00/nation.pdf.
24. Nichol J. Russia-Georgia Conflict in South Ossetia: Context and Implications for U.S. Interests August 13, 2008: CRS Report for Congress. order code RL 34618. URL: https://digital.library.unt.edu/ark:/67531/metadc770634/m1/1/high_res_d/RL34618_2008Aug13.pdf.
25. Op-Ed: Russia Must Stand Down. States News Service, August 12, 2008.
26. President Bush Discusses Situation in Georgia. Office of the Press Secretary. URL: https://georgewbush-whitehouse.archives.gov/news/releases/2008/08/20080815.html.
27. Relations with Russia. URL: https://www.nato.int/cps/ua/natohq/topics_50090.htm.
28. Ronald Asmus, Christian Science Monitor, August 11, 2008; Ronald Asmus, "Black Sea Watershed," GMF News, August 11, 2008.
29. Russia - Georgia Conflict in August 2008: Context and Implication for U. S. Interests. CRSS Report for Congress. Order Code RL 34618. URL: https://fas.org/sgp/crs/row/RL34618.pdf.
30. Sanctions against Russia will be maintained, but its full isolation should not be expected - Condoleezza Rice. URL: https://yes-ukraine.org/en/news/sanktsiyi-proti-rosiyi-zberezhutsya-ale-rozrahovuvati-na-povnu-yiyi-izolyatsiyu-na-varto-kondoliza-rays.
31. Schadlow N. «The Denuclearization of Ukraine: Consolidating Ukrainian Security» in Lubomyr A. Hayda, ed., Ukraine in the World: Studies in the International Relations and Security Structure of a Newly Independent State, Cambridge, MA: Harvard University Press, 1998, pp. 271283.
32. Selin Nasi. New strategy required for NATO's southern flank. URL: http://www.hurriyetdailynews.com/opinion/selin-nasi/new-strategy-required-for-natos-southern-flank-100839.
33. Sinan Ulgen and Can Kasapoglu. A Based-Threat S'NATO for Southern Flank. Carnegie Europe. june 2016. 49 p. URL: http://carnegieendowment.org /files/NATO_Southern_Flank.pdf.
34. Smith J., Twardowski А. The Future of U.S. - Relations. Strategy & Statecraft. January 2017. 20 р.
35. Staring Down the Russians: Zbigniew Brzezinski says the West must show Moscow it won't tolerate any attempt to reassert control over Georgia. URL: http://content.time.com /time/magazine/article/0,9171,1832846,00.html.
36. Steven Hurst. "McCain: Today We're All Georgians". Associated Press Worldstream, August 12, 2008.
37. Steven Hurst. "Obama Notes Georgian Role in Crisis". Associated Press Worldstream, August 12, 2008; EU Observer, August 13, 2008.
38. Strategic Concept For the Defence and Security of The Members of the North Atlantic Treaty Organisation: Adopted by Heads of State and Government in Lisbon. URL: https://www.nato.int/lisbon2010/strategic-concept-2010-eng.pdf.
39. The Wales Declaration on the Transatlantic Bond, Issued by the Heads of State and Government participating in the meeting of the North Atlantic Council in Wales from 4 to 5 September 2014. URL: https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads /attachment_data/file/351406/W ales_Summit_Declaration.pdf.
40. The White House, Office of the Press Secretary, "U.S. - Russia Relations: 'Reset' Fact Sheet". White House Press Release, June 24, 2010. URL: https://www.whitehouse.gov/thepress-office/us-russia-relations-reset-fact-sheet.
41. Warsaw Summit Communiqué: Issued by the Heads of State and Government participating in the meeting of the North Atlantic Council in Warsaw 8-9 July 2016. URL: https://www.nato.int/ cps/en/natohq/official_texts_133169.htm.
Яковюк И. В., Трагнюк А. Р. Проблемы обеспечения безопасности Украины в контексте политики НАТО относительно Российской Федерации.
Исследуются вопросы, связанные с влиянием отношений НАТО - Россия на обеспечением безопасности Украины. На основании анализа российско-украинского кризиса и его влияния на ситуацию в регионе Восточной Европы, деклараций и коммюнике саммитов НАТО определены основные задачи НАТО по разработке стратегии борьбы с новыми угрозами безопасности, спровоцированными действиями России по отношению к Украине. Определены основные задачи по укреплению восточного фланга Альянса.
Ключевые слова: безопасность; кризис; межгосударственные отношения; Украина;
НАТО; Российская Федерация.
Yakovyk I. V., Tragnuk A. R. Problems of the security support in Ukraine in the context of the NATO's policy regarding the Russian Federation.
Issues related to the impact of NATO -Russia relations on the security of Ukraine are being studied. Based on the analysis of the Russian-Ukrainian crisis and its impact on the situation in the Eastern Europe region, the declarations and the communique of the NATO summits, NATO's main tasks are defined for developing a strategy to combat new security threats provoked by Russia's actions towards Ukraine. The main tasks for strengthening the eastern flank of the Alliance have been determined.
Keywords: security; crisis; interstate relations; Ukraine; NATO; Russian Federation.
Надтшла доредколегИ 20.11.2017р.
\\\
