CC BY
35
7) включали в програму СПВ творчi завдання;
8) залучали студенев до наукових дослiджень в межах програми СПВ;
9) збагачували досвiд вщповщально1 поведiнки студентiв на заняттях iз СПВ за рахунок збшьшення кiлькостi обов'язкiв i доручень та 1х складностi.
Ознаками защкавленост студентiв були: додатковi запитання; позитивне ставлення; позитивнi переживання пiд час виконання завдань; зосередження на дiяльностi викладача.
Мотиви можуть з часом змшюватись, тому викладачу СПВ треба постшно 1х контролювати та визначати динамшу. Для цього в програмi поданi методи оцiнки i контролю рiвня сформованостi мотиваци студентiв з масовими розрядами до занять з ще! дисциплши.
Таким чином, нашi дослiдження показали, що мотивацiя (И сукупшсть та структура) студентiв з масовими розрядами впливае на вщвщування та ефектившсть занять iз СПВ.
Студенти з масовими розрядами високого, середнього та низького рiвня мотиваци мають рiзне ставлення до занять з СПВ i поведiнку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Буряк В. К. Про мотиващю навчання старшокласник1в // Рвдна школа. — 1994. — № 1. — С. 36-37.
2. Зварищук О. М. Програма виховання ввдпов1дальност1 за свш ф1зичний стан (на приклад1 учшв
старших клас1в): Методичш рекомендаци на допомогу вчителям ф1зично! культури. — Льв1в,
2002. — 64 с.
3. Савчин М. В. Динашка мотиваци вадповадально! поведшки особистосп // Педагогика 1 психолопя. —
1996. — № 4. — 256 с.
4. Шиян Б. М. Методика ф1зичного виховання школяр1в. — Льв1в, 1993. — 184 с.
Ольга КОЛОМ1ЙЦЕВА, Наталя ТЕРЕШЪбВА
ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБ1В ПРОФЕС1ЙНО-ПРИКЛАДНО1 Ф1ЗИЧНО1 П1ДГОТОВКИ В ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ СТУДЕНТОК ПЕДАГОГ1ЧНОГО КОЛЕДЖУ
Розглядаеться методичний аспект застосування засоб1в профес1йно-прикладно1 ф1зично'1 пгдготовки в процеа навчання студенток педагоггчного коледжу — майбуттх вчителгв початкових клаав.
Сучасна загальноосв^ня школа (ЗОШ) потребуе, як школи, вчителя, котрий вирiзняеться високим професiоналiзмом, штел^ентшстю, духовною культурою та сощальною актившстю, потребою в постшному самовдосконаленнi творчютю. Творчiсть у педагогiчнiй дiяльностi е найважлившою особливiстю сучасно! школи. Творчий потенщал особистостi вчителя формуеться на основi накопиченого ним соцiального досвщу, психолого-педагогiчних i професiйних знань, нових iдей, вмiнь та навичок, як дозволяють знаходити та застосовувати оригшальш рiшення, новаторськi форми та методи ^ отже, вдосконалювати виконання сво!х професiйних функцiй. Фiзична культура педагога е необхщною складовою, що служить запорукою устшного виконання вчителем сво!х професiйних обов'язкiв.
У системi вищо! та середньо! освiти одним з основоположних повинен бути принцип зв'язку фiзичноl культури з практичною дiяльнiстю людини. Це означае, що у виршенш конкретних завдань фiзичного виховання перевагу треба вщдавати тим засобам, яю формують життево важливi руховi вмiння та навички прикладного характеру. Тому професшно-прикладна фiзична пiдготовка (ППФП), що дозволяе зменшити час професшно! адаптаци i пiдтримувати високий рiвень професшно1 працездатностi, сприяе укрiпленню здоров'я та шдвищенню стiйкостi органiзму до захворювань, повинна займати в цшснш шдготовщ вчителя одне з провщних мiсць.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй дае змогу зазначити, що ниш накопичено великий обсяг наукового матерiалу стосовно впровадження професшно-прикладно1 фiзичноl пiдготовки в пiдготовку людини до рiзних видiв працi (Е. Гук, Г. Голубева, Т. Попова, В. Фшшков та ш.). Це питання вивчалось i щодо вузiвськоl тдготовки кадрiв (В. Iльiнiч,
Р. Раевський, А. Дяченко, В. Пономарьова, А. Огнистий та ш.). Аналiз цих та шших джерел свiдчить, що процес професшно-прикладно1 фiзичноl пiдготовки фахiвцiв у сферi середньо1 гумаштарно1 ланки освiти е одним з актуальних та мало розроблених питань сучасно! системи фiзичного виховання.
Мета статт1 — визначення змiсту професшно-прикладно1 фiзичноl пiдготовки студенток педагопчного коледжу пiд час вивчення навчального матерiалу рiзного спрямування i характеру.
У педагогiчному експериментi, що проводився протягом навчального року, взяли участь 254 студентки педагопчного коледжу 1-111 куршв вщдшення «Вчитель початкових клашв» вiком 15-19 рокiв. Тижневий обсяг занять з фiзичного виховання в контрольних та експериментальних групах становив 4 години, з яких 2 — обов'язковi i 2 — факультативы.
Попередньо проведене педагопчне спостереження та хронометраж для визначення характеру робочих рухiв i трудово! активностi, санiтарно-гiгiенiчних умов працi вчителiв початкових класiв ЗОШ дозволили зробити висновки, що в !х професшнш дiяльностi:
1) на навчальних заняттях переважае робоча поза стоячи, в трудових дiях мають мiсце нахили (до кожного учня) та письмо в такому положены — в перших класах до 50 i бшьше нахилiв у день;
2) в час подовженого дня переважае робоча поза сидячи;
3) в перших класах при поясненш навчального матерiалу вчитель застосовуе iмiтацiйнi рухи, образну розповiдь;
4) при поясненш навчального матерiалу практично вс рухи виконуються правою рукою — в перших класах письмо на дошщ становить до 15-20 рухiв на урощ, тому спостерiгаеться асиметрiя рухiв; у других-четвертих класах письмо на дошщ збшьшуегься до 30 рухiв на уроцi;
5) рухи, як виконуються правою рукою, переважно графiчнi, що потребуе диференщаци просторових параметрiв. Лiва рука частiше служить для шдтримки предметiв (посiбникiв, шюстративного матерiалу, рахункових паличок та ш.);
6) пересування в класi та школi становить у середньому 1000-1200 м за день;
7) мовлення вчителя сягае залежно вщ тривалосп уроку 28-33 хвилини;
8) на уроках вчителi перших класiв проводять двi фiзкультурнi хвилинки (приблизно на 12-й та 24-й хвилинах уроку), при цьому в бшьшост випадюв вщсутня диференцiацiя в пiдборi вправ; у других-четвертих класах фiзкультурнi хвилинки практично не застосовуються або застосовуються рiдко;
9) пiд час перерв i харчування вчитель постiйно перебувае з учнями, що не дае змоги навпь для короткотривалого вщпочинку, постiйно зазнае впливу значно1 шумово1 ди.
Проведене нами анкетування виявило дуже широкий спектр захворювань вчителiв. Найчастiше у них бувають захворювання нервово1 системи (вегето-судинна дистонiя, неврози) — 30,3% опитаних, захворювання кардю-ресшраторно1 системи (тонзилп, ларингiт, фарингiт, бронхи- та iн.) — в 26,2%. На захворювання оргашв зору вказали 24,4% респондентiв i 1,5 % — на зниження слуху. Захворювання шлунково-кишкового тракту та опорно-рухового апарату мають 2,6% опитаних. 13,3% вчителiв вважають, що професiйних захворювань не мають, а 1,7% вщмовились вщповщати на це питання.
Спираючись на професшш захворювання, виявленi анкетуванням вчителiв початкових класiв, а також режим навчання студенток — майбутнiх вчителiв початкових класiв, ми запропонували програму впровадження вправ ППФП.
Пiд час педагопчних спостережень за процесом навчання студенток ми зробили висновок, що недостатнш обсяг фiзичного навантаження, мала щшьшсть заняття, низький рiвень !х фiзичноl пiдготовленостi i як наслщок — швидка втома майбутнiх вчителiв пов'язанi з вiдсутнiстю в програмi вправ професiйно-прикладного характеру, якi б застосовувалися в рiзних формах.
У зв'язку з цим на попередньому еташ дослщжень нами було визначено певш положення з педагогiчного керiвництва заняттями, а саме: застосовувати вправи професшно-прикладно1 спрямованостi обсягом не менше 20 хвилин на кожному комплексному занятп з фiзичного виховання; тдвищувати рiвень професшно-прикладно1 фiзичноl пiдготовленостi не лише на заняттях з фiзичного виховання, а й у ранковш пмнастищ, фiзкультурних паузах, самостiйних
заняттях; застосовувати на заняттях доступнi засоби; вiддавати перевагу заняттям на свiжому повiтрi; рацiонально поеднувати рiзнi вправи в процесi одного та кшькох занять, дотримуючись певно1 послiдовностi вправ у рiзних формах занять; супроводжувати практичне виконання вправ теоретичними положеннями.
Оскiльки заняття навчального типу е основною формою тдготовки фахiвцiв, то в процесi занять з фiзичного виховання студенток гумаштарного профiлю навчання ми рекомендуемо включати вправи прикладного характеру.
В шдготовчш частинi варто застосовувати вправи на розвиток м'язово1 диференщаци та уваги, дихальш вправи, вправи на потягування, вправи на рухливють у дрiбних суглобах рук i шг, маховi рухи ногами з максимальною ампл^дою (вище голови), бiг з перешкодами, зi змiною напрямку руху, бiг з нахилом вперед за свистком.
В основну частину треба включати:
- в заняття з легко1 атлетики — тривалий бш при ЧСС 110-120 уд/хв., в подальшому — до 150-160 уд/хв.; спортивну ходьбу на 1,5-2км; метання м'яча в цшь i на зазначену вiдстань; стрибки в довжину з мiсця поштовхом однiею i двох нiг на задану вщстань; вправи з набивними м'ячами: кидки лiвою, правою, двома руками вщ грудей, з-за спини (стоячи спиною вперед);
- в заняттях лижним спортом — iмiтацiйнi вправи на мющ; уш види лижних ходiв; пiдйоми вгору ялинкою, драбинкою, спуски в низькш та основнiй стшках; повороти в русi переступанням; гальмування упором, плугом; ходьба на лижах рiвною та пересiченою мiсцевiстю;
- в заняттях плаванням — найпростiшi стилi пересування: кроль на грудах, кроль на спиш, кроль без виносу рук. Починати треба з дистанци 300-500м; тривалiсть заняття — до 15 хв. на сушi i до 45 хв. у водь Т^ хто займаються, повинш по можливостi оволодiти технiкою спасшня на водi;
- в заняттях баскетболом — стшки й перемщення; кидки м'яча в кiльце з рiзноl вiдстанi з мiсця, тсля ведення в стрибку; передачi м'яча партнеру на рiзну вiдстань;
- в заняттях волейболом — подачi м'яча зверху i знизу в зазначену зону, прийом подачi, передачi м'яча зверху i знизу, вистрибування бшя сiтки з метою виконання нападаючого удару i блокування, робота в парах;
- в застосуванш елеменпв футболу — прийом i передача м'яча рiзними способами, жонглювання м'ячем, гра в трiйках-п'ятiрках, удари по воротах. Спортивш iгри з баскетболу, волейболу i футболу можуть модифшуватися за рахунок збiльшення або зменшення розмiрiв iгрового майданчика, збшьшення або зменшення кiлькостi гравцiв, тривалосп гри;
- в заняттях пмнастикою — вправи, спрямованi на розвиток м'язiв черевного пресу (наприклад: тдйом в сiд iз положення лежачи; iз вису на гiмнастичнiй стшщ — пiднiмання зiгнутих або прямих нiг до кута 90°, з вису на високш перекладинi намагатися тдняти ноги до кута 180°; в упорi ззаду передплiччя, ноги тдняти до кута 45° — поперемшне розведення i схрещування шг); вправи, спрямованi на розвиток м'язiв спини (наприклад: лежачи на живот^ руки за головою, пiднiмання тулуба, вправи з пмнастичною лавкою); вправи, спрямоваш на розвиток м'язiв плечового поясу (з еспандерами, пмнастичними лавками, гумовими м'ячами; вправи на високш та низькш перекладиш — утримання вису на швзшнутих руках, вправи на паралельних брусах — утримання кута, вправи з опором партнера); вправи, спрямоваш на розвиток м'язiв шг (стрибки на скакалщ на однш, двох ногах; стрибки через пмнастичну лаву на однш, двох ногах та з присщу; стрибки бшя пмнастично1 лави зi змшою положення нiг, "тстолет" з опорою та без не1). Дозування вправ залежить вщ ступеня складностi i пiдготовленостi. Так, утримання ваги треба починати з 5-6 секунд i поступово дшти до 20-22. Вправи на силу м'язiв черевного пресу — в межах 25-35 разiв i м'язiв спини — 10-20 разiв на заняггi. Стрибковi вправи — в межах 150-300 разiв на занятп.
У заключнiй частиш заняття варто використовувати вправи, що сприяють правильному диханню та розслабленню м'язiв тiла, самомасаж, вправи на увагу, координащю.
За час експерименту достовiрне покращення вiдбулося в тестах: шдшмання в сiд за 1хв з положення лежачи, вис на зшнутих руках, бiг на 2000 м, де прирют в середньому становив 23,0%, 51,0% i 8,6% вщповщно (р < 0,001). Менш значний прирют вщбувся в показниках бку на 100 м — 3,6% та нахилу тулуба вперед з положення сидячи — 11,2% (р < 0,05). В тестах
стрибок в довжину з мiсця та човниковий бiг 4 х 9м прирют у середньому становив 5,7% i 2,8% вщповщно.
Пiд впливом занять фiзичними вправами професшно-прикладного характеру спостерiгалися вiрогiднi змши в швидкостi зорово-моторно1 реакци, просторово1 орiентацil та динамометри студенток експериментальних груп (Р<0,05-0,001). Так, у показниках зорово-моторно1 реакци прирiст в середньому досяг 11,9%, просторово1 орiентацil — 8,9%, кистьово1 динамометри право1 руки — 13,17% i лiвоl — 17,7%.
Висновки:
1. Методичш аспекти професшно-прикладно1 фiзичноl пiдготовки вчителiв початкових класiв недостатньо обrрунтованi у науковш лiтературi.
2. Розроблена та застосована нами система вправ вщповщно до кожно1 форми занять професшно-прикладно1 пiдготовки дозволила покращити рiвень фiзичноl пiдготовленостi студенток — майбутнiх вчителiв початкових класiв.
3. У навчальному процес з фiзичного виховання обов'язковим е застосування професшно-прикладно1 фiзичноl тдготовки, що складаеться з теоретично1 та практично1 частин. Теоретичнi основи повинш мiстити питання про механiзми розумово1 та фiзичноl втоми, режими пращ та вщпочинку, методику складання комплекшв вправ ранково1 гiмнастики, фiзкультурних пауз, самостшних занять. Вправи практичного роздшу мають пiдбиратися вiдповiдно до професюграми вчителя: для розвитку статично1 сили та витривалосп м'язiв плеча, спини та нщ для покращення функцюнального стану кардю-ресшраторно1 системи (бiг, ходьба, дихальш вправи); вправи, що сприяють припливу кровi до головного мозку; для тдвищення функцiонального стану вестибулярного аналiзатору, на увагу, для очей, самомасаж.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дяченко А. П. Професшно-прикладна ф1зична щдготовка студентов-стоматолопв: Автореф. дис. ...
канд. пед. наук. 20.00.02. — К., 1997. — 16 с.
2. Фшнков В. I. Система професшно-прикладно1 ф1зично1 тдготовки фах1вщв машинобудавнох
промисловосп: Автореф. дис. ... канд. наук з ф1з. виховання 1 спорту. 24.00.02. — Льв1в, 2003. — 19 с.
3. Раевский Р. Т. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов технических
вузов: Учебное пособие. — М.: Высшая школа, 1985. — 136 с.
Лариса БЕЗУГЛА
ОРГАН1ЗАЦ1Я САМОСТШНО1 РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТ1В ПЕДАГОГ1ЧНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
Комплексно проаналгзовано 1стор1ю розвитку нацюнальних педагоггчних уявлень для полгпшення, тдтримки I тдвищення ргвня здоров'я, а також визначено стан здоров'я студентгв. Теоретично обтрунтовано сутнгсть самостшног роботи студентгв з формування культури здоров 'я та експериментально перевгрено педагоггчт умови и ефективно'1 органгзацИ в навчально-виховному процесг з ф1зичного виховання та в процеа самостшно'1 дгяльностг студентгв.
Несприятливi соцiально-економiчнi умови сучасно1 Украши, важка еколопчна ситуащя, шформацшне перенасичення та штенсифшащя навчального процесу призвели до попршення здоров'я молодь На нишшньому еташ розвитку педагогiчноl науки разом iз проблемами впровадження шновацшних технологiй, методiв i форм оргашзаци професiйноl п1дготовки фахiвцiв у ВНЗ надзвичайно важливим завданням розбудови нацюнально1 освiти Державна програма "Освiта" (Украша XXI столiття) визначила формування освiченоl, творчо1 особистостi, створення умов для И фiзичного i морального здоров'я, забезпечення прiоритетного розвитку людини. Здоров'я наци в наш час розглядаеться як показник цившзованоси держави, що вщображае соцiально-економiчний стан суспiльства.
У цеи^ всiх нагальних проблем розвитку держави постае особистють педагога — вчителя ново1 генерацil, котрий буде навчати шдростаюче поколiння та всебiчно сприяти розвитку нових гуманiстичних напрямюв освiти третього тисячолiття. Сучаснi осв^ш
