CC BY
26
стрибок в довжину з мюця та човниковий бiг 4 х 9м прирют у середньому становив 5,7% i 2,8% вщповщно.
Пiд впливом занять фiзичними вправами професшно-прикладного характеру спостерiгалися вiрогiднi змши в швидкостi зорово-моторно! реакци, просторово! орiентащ! та динамометра студенток експериментальних груп (Р<0,05—0,001). Так, у показниках зорово-моторно! реакци прирiст в середньому досяг 11,9%, просторово! орiентащ! — 8,9%, кистьово! динамометрi! право! руки — 13,17% i лiво! — 17,7%.
Висновки:
1. Методичш аспекти професiйно-прикладно! фiзично! пiдготовки вчителiв початкових класiв недостатньо обrрунтованi у науковш лiтературi.
2. Розроблена та застосована нами система вправ вщповщно до кожно! форми занять професшно-прикладно! пiдготовки дозволила покращити рiвень фiзично! пiдготовленостi студенток — майбутнiх вчителiв початкових класiв.
3. У навчальному процес з фiзичного виховання обов'язковим е застосування професiйно-прикладно! фiзично! тдготовки, що складаеться з теоретично! та практично! частин. Теоретичш основи повинш мiстити питання про механiзми розумово! та фiзично! втоми, режими пращ та вщпочинку, методику складання комплекшв вправ ранково! гiмнастики, фiзкультурних пауз, самостшних занять. Вправи практичного роздшу мають пiдбиратися вiдповiдно до професюграми вчителя: для розвитку статично! сили та витривалосп м'язiв плеча, спини та шг; для покращення функщонального стану кардiо-респiраторно! системи (бiг, ходьба, дихальш вправи); вправи, що сприяють припливу кровi до головного мозку; для тдвищення функцiонального стану вестибулярного аналiзатору, на увагу, для очей, самомасаж.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дяченко А. П. Професшно-прикладна ф1зична шдготовка студентов-стоматолопв: Автореф. дис. ...
канд. пед. наук. 20.00.02. — К., 1997. — 16 с.
2. Фшнков В. I. Система професшно-прикладно! ф1зично! тдготовки фах1вщв машинобудавно!
промисловосп: Автореф. дис. ... канд. наук з ф1з. виховання 1 спорту. 24.00.02. — Льв1в, 2003. — 19 с.
3. Раевский Р. Т. Профессионально-прикладная физическая подготовка студентов технических
вузов: Учебное пособие. — М.: Высшая школа, 1985. — 136 с.
Лариса БЕЗУГЛА
ОРГАН1ЗАЦ1Я САМОСТШНО1 РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ'Я СТУДЕНТ1В ПЕДАГОГ1ЧНИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В
Комплексно проаналгзовано 1стор1ю розвитку нацюнальних педагоггчних уявлень для полгпшення, тдтримки I тдвищення ргвня здоров'я, а також визначено стан здоров'я студентгв. Теоретично обтрунтовано сутнкть самостшног роботи студентгв з формування культури здоров 'я та експериментально перевгрено педагоггчт умови и ефективно'1 органгзацИ в навчально-виховному процесI з ф1зичного виховання та в процеа самостшно'1 дгяльностг студентгв.
Несприятливi соцiально-економiчнi умови сучасно! Укра!ни, важка еколопчна ситуащя, шформацшне перенасичення та штенсифшащя навчального процесу призвели до попршення здоров'я молодь На нишшньому еташ розвитку педагопчно! науки разом iз проблемами впровадження iнновацiйних технологiй, методiв i форм оргашзаци професiйно! тдготовки фахiвцiв у ВНЗ надзвичайно важливим завданням розбудови нащонально! освiти Державна програма "Освгга" (Укра!на XXI столiття) визначила формування освiчено!, творчо! особистостi, створення умов для !! фiзичного i морального здоров'я, забезпечення прiоритетного розвитку людини. Здоров'я нацi! в наш час розглядаеться як показник цивiлiзованостi держави, що вщображае соцiально-економiчний стан суспшьства.
У центрi всiх нагальних проблем розвитку держави постае особистють педагога — вчителя ново! генерацп, котрий буде навчати шдростаюче поколiння та всебiчно сприяти розвитку нових гумашстичних напрямкiв освiти третього тисячолiття. Сучасш освiтнi
стандарти мiстять вимоги, яю обумовлюють пiдготовку майбутнього вчителя до виконання професшних обов'язкiв на яюсно новому рiвнi, що позитивно би впливали на стан здоров'я та розвиток школяра.
Проблема здоров'я людини посщала важливе мiсце вiд давшх часiв у нацiональнiй культурi та народнш педагогiцi. II розглядали таю вчеш, як А. Макаренко, Г. Сковорода, М. Стельмахович, В. Сухомлинський та iн.
Здоров'ю взагалi та формуванню культури здоров'я молодi зокрема присвятили сво1 працi сучаснi вичизняш науковцi М. Амосов, Г.Апанасенко, Р. Баевський, В. Бобрицька, I. Брехман, Е. Булiч, В. Горащук, М. Гриньова, О. Дубогай, Л. Жалша, В. Климова, Г. Кривошеева, I. Муравова, В. Оржеховська, Л. Попова, В. Скумш, С. Страшко, Л Татарникова та ш.
Щодо шдготовки майбутнiх учителiв, якi передаватимуть учшвськш молодi основи нацiональноI культури та досвщ поколiнь у справi збереження духовного, психiчного, фiзичного здоров'я i поеднають його з новiтньою науковою iнформацiею, зроблено багато, однак забезпечення високого рiвня II якостi потребуе ще значних зусиль численних науково-педагогiчних працiвникiв та органiзаторiв освгги.
Одним iз напрямкiв вирiшення ще! проблеми у процесi реформування освiти на сучасному етапi е створення в навчальних закладах адекватних умов, що сприяли б активiзацiI' вищих потреб особистостi в постiйному самовдосконаленш. В II основi лежить насамперед самостшнють особистостi. Головним проявом досягнення цiеI мети педагогiчного процесу у вищому закладi освiти е самостшна робота студентiв, ефективнiсть якоI зумовлена рiвнем II органiзацiI. Вона формуе в студенев потребу творчоI пiзнавальноI дiяльностi, активiзуе мислення, спонукае до постiйноI самоосвiти, що мае супроводжувати вчителя все життя.
Дослiдженню проблеми самостiйноI роботи присвятили своI пращ багато вчених-педагогiв сьогодення: Б. Алякршський, Н. Бойко, В. Готлшб, Н. Гречкiна, Г. Гнiтецька, В. Козаков, А. Кочетов, Г. Кривошеева, М. Момов, П. Пщкасистий та ш.
Принапдно вiдзначимо, що самостшна робота застосовуеться в багатьох предметах, яю викладаються у вищiй школь Не останню роль у навчальному процесi, на нашу думку, повинна вщгравати i самост1йна робота з формування культури здоров 'я. Адже якщо студент погано володiе навичками самостiйноI роботи у цiй сфер^ не прагне оволодiти знаннями без шкоди для здоров'я, то зростае ймовiрнiсть прогресування наявних захворювань i появи нових.
Мета статт1 полягае в теоретичному обгрунтуванш сутностi самостiйноI роботи студентiв з формування культури здоров'я та експериментальнш перевiрцi педагопчних умов II ефективноI органiзацiI в навчально-виховному процесi з фiзичного виховання та в процесi самостiйноI дiяльностi студентiв.
Методика дослiдження грунтувалась на: ретроспективному аналiзi власного педагогiчного досвщу органiзацiI та проведеннi навчальних занять зi студентами на iнтеграцiйнiй основу емпiричних методах — педагогiчному спостереженш, анкетуваннi, дослiдницьких бесiдах; констатувальному i формувальному експериментах; кiлькiсному та яюсному аналiзi експериментальних даних для визначення ефективних методiв i засобiв оргашзаци самостiйноI роботи в навчально-виховному процес з фiзичного виховання та в процес самостiйноI дiяльностi студентiв, щодо формування культури здоров'я.
Враховуючи важливу роль теоретичних знань у формуванш культури здоров'я при самостiйнiй робот^ педагогiчний експеримент ми почали з аналiзу сучасного рiвня знань студенев педагогiчних ВНЗ. Пiд час тестування, анкетування, опитування i в процес iндивiдуальних бесiд на практичних i семiнарських заняттях з валеологiI та фiзичного виховання ми прагнули виявити, чи займаються студенти самоосвiтою, чи достатньо знань вони отримують у навчально-виховному процес з питань формування духовного, психiчного та фiзичного аспекпв здоров'я.
Проаналiзувавши вiдповiдi студентiв, ми спостертали у бiльшостi з них нижчий за середнiй рiвень сформованосп теоретичних знань з питань формування культури здоров'я. Студентам було важко вщповюти або вони не могли дати правильних вщповщей на бшьшють з контрольних питань. I це тод^ коли специфiка професiI, II «наближешсть» до молодого поколiння вимагае вщ майбутнього вчителя, як шкого iншого, грунтовних знань з питань формування культури здоров'я.
При аналiзi анкетних даних дослщжуваних груп були виявленi pi3Hi порушення (пiзнiй вiдхiд до сну, нерегулярне й неповнощнне харчування, вщсутшсть iндивiдуального режиму дня, недостатнi прогулянки на свiжому повiтрi тощо).
Зпдно з отриманими даними, ранкову ппетчну гiмнастику (РГГ) регулярно виконують лише 7,6% студентГв, епiзодично — 21,3%. Разом з тим позитивний вплив РГГ на тдготовку до навчального дня вщзначили 28,9% опитаних.
У бшьшост студенев за результатами анкетування, рухова активнiсть взагалi низька. Проведений експеримент довiв, що науково обгрунтована норма рухово1 активностi сучасно1 людини — 10-14 тис. крокiв у день (7-10км). Студенти, не досягають навiть до половини цieï норми. Треба сказати, що багато з них отожнювали з фiзичною роботою бiганину аудиторiями та коридорами навчального закладу, колотнечу в мюькому транспорт^ ходiння в магазинах тощо. Таю навантаження створюють вiдчуття великоï психологiчноï втоми, але не фiзичного навантаження.
За даними анкети, лише 14,9% студенев вважають обов'язковим для себе систематично займатися фiзичним вихованням i спортом (займаються 5-6 разiв на тиждень); три i бiльше разiв на тиждень — 16,7%; вщвщувати заняття тiльки в навчальний час — 58,5%, ешзодично — 86,9%; не бажають займатися взагалi — 20%. Студенти виявили найбiльший iнтерес до таких видГв занять: ритмiчною пмнастикою або рiзновидами оздоровчоï гiмнастики (фГтнес, стретчiнг) бажали займатися 57% з них, Ггровими видами спорту — 22%, легкою атлетикою — 12%, пауерлiфтинг — 8%. Фактично шд час навчання в шститутГ ршмчною гiмнастикою — 30%, спортивними Гграми — 17%, легкою атлетикою — 8%, пауерлiфтiнгом — 6% опитаних. Такий значний розрив мiж штересами до занять спортом та ïx реалiзацieю вони пояснили переважно дефiцитом часу (81%) та вiдсутнiстю достатшх умов для занять (66% ). З опитаних 68% не займаються будь-яким видом спорту або фiзкультурно-оздоровчою дiяльнiстю.
Аналiзуючи данi, одержанi тсля тестування, ми зробили висновок, що бшьшють студентiв займае пасивну позищю стосовно свого здоров'я, не прагне до вивчення iндивiдуальниx особливостей та використання власних можливостей, не використовуе жодних засобiв для оздоровлення свого способу життя та профiлактики наявних захворювань.
Обсяг навчальних занять з фiзичного виховання у ВНЗ не може надолужити дефщит руxомоï активност студентiв, забезпечити вiдновлення ïx розумовоï працездатностi, попередити розвиток захворювань, яю розвиваються на фонi xронiчного стомлення. Результати констатувального експерименту показали що, не зважаючи на велике значення, широкого застосування самостiйна робота з формування культури здоров'я в традицшнш системГ пiдготовки вчителiв ще не набула.
У зв'язку з цим ми пропонуемо оновлення i вдосконалення Програми з фiзичного виховання для майбутшх учителiв, що вiдбуватиметься вщповщно до полiтики Мiнiстерства освiти i науки. Прюритетом останньоï, як вщомо, е самостiйна робота студентiв щодо самооздоровлення та самовдосконалення.
Структура запропонованоï програми складаеться з единого для вах ВНЗ змютового ядра — базового компонента, який дае мшмальний рiвень фiзкультурноï освгги, рухових умiнь та навичок, що мають бути сформован у кожного студента тсля завершення навчання, та доповнюючого його теоретичного i практичного компонента — самостшно1' роботи щодо формування культури здоров'я, яка е варiативною основою.
На початку впровадження самостшно1' роботи студенев з формування культури здоров'я у навчально-виховний процес з фГзичного виховання було проведено випереджувальне навчання викладачiв щодо оргашзацп вщповщно1' самостiйноï роботи студентiв. Ид час педагогiчного консилГуму розглядалися новГ форми та методи проведення практичних занять з фГзичного виховання. Була також структурована програма спецкурсу "Формування культури здоров'я" для студентГв I курсу педагопчних ВНЗ.
Педагопчна дГяльшсть викладачГв кафедри фГзичного виховання, залучених до участ в експериментГ, була спрямована на гуманГзацГю процесу викладання предмета "ФГзичне виховання" за рахунок забезпечення валеолопчно1' грамотностГ студентГв, починаючи з I курсу, оргашзацп самостшно1' роботи студентГв II курсу й подальшого ïï вдосконалення та впровадження на старших курсах. Вщповщно, при плануванш експерименту передбачалось, не
знижуючи вiд I курсу ваги практичного роздшу фiзичного виховання, збшьшувати увагу до самостiйноï роботи з формування культури здоров'я.
Висновки. Експериментальна перевiрка ефективностi впровадження самостiйноï роботи студентiв з формування культури здоров'я у навчально-виховний процес з фiзичного виховання пiдтвердила переваги зазначеноï органiзацiï навчально-виховного процесу над традицшною, про що свiдчать кiлькiснi показники вимiрюваних ознак. Отриманi пiсля замнчення формувального експерименту данi свiдчать, що порiвняно з контрольною в експериментальнш групi пiдсумковий рiвень сформованостi теоретичних знань пiдвищився на 50%. Студенти вмiли зробити об'ективну оцiнку свого здоров'я, регулярно використовували оздоровчi заходи, постшно дотримувалися основних правил ращонального харчування та режиму працi й вщпочинку.
У студентiв експериментальноï групи зрю рiвень творчоï активностi, посилилося почуття впевненостi на практичних заняттях з фiзичного виховання; вони покращили результати фiзичноï пiдготовки в середньому на 49,2%. У студенев експериментально1' групи пiдвищився рiвень мотивацiï до навчальних занять з фiзичного виховання на 58,4%, суттево зменшилась кшьюсть пропущених занять без поважних причин. Збшьшилася на 23,4% кiлькiсть студенев, якi перестали курити i вживати алкогольш напо1' або курили й пили значно менше.
Виконане дослщження пiдтвердило сформульовану нами гiпотезу та основш теоретичнi положення, що для формування культури здоров'я в студенев педагопчних ВНЗ необхiдно бiльш ефективно застосовувати самостшну роботу — як у навчально-виховному процес з фiзичного виховання, так i в процес самостiйноï дiяльностi студентiв.
Проведене дослщження не вичерпуе всiх аспектiв проблеми органiзацiï самостiйноï роботи студентiв з формування культури здоров'я. Надалi вважаемо за доцшьне спрямувати зусилля вчених на розроблення теоретичних i практичних засад оргашзаци самостiйноï роботи студенев з формування культури здоров'я не лише для педагопчних, а й шших ВНЗ з урахуванням професшно1' дiяльностi майбутнiх фахiвцiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Апанасенко Г. Л. Валеология на рубеже веков // Валеология. — 2000. — №1. — С. 4-11.
2. Ахмерова С. Г. Здоровый образ жизни и его формирование в процессе обучения // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. — 2001. — №2. — С. 37-40.
3. Бальсевич В. К. 1нтелектуальний вектор ф1зично1 культури людини до проблеми розвитку ф1зичного знання // Теор1я i практика ф1зично1 культури. — 1991. — №7. — С. 37-41.
4. Блинов А. С. Учить здоровому образу жизни // Педагогика. — 1993. — №4. — С. 31-35.
Анна СТЕПАНКО
ФАХ1ВЦ1 ПРО ЗНАЧИМ1СТЬ СПЕЦ1АЛЬНИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕС1 П1ДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В ФАКУЛЬТЕТУ ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В ДО РОБОТИ З Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Виявлено ргвень значимостг спещальних знань, як необх1дн1 майбуттм учителям початкових клаав для роботи з ф1зичного виховання. Подано результати анкетного опитування професоргв i викладачгв вищих навальних закладiв Украши з проблем значущостi знань у процеа пiдготовки студентiв факультету початкових кла^в до роботи з фiзичного виховання.
На сучасному етат реформування освгги не перестае бути актуальною проблема тдвищення якост фахiвцiв в галузi фiзичноï культури i спорту [3].
Особливого значення надаеться шдготовщ вчителя початкових класв, який е посередником мiж дтми та св^ом дорослих. На нього накладаеться висока вщповщальшсть за результати свое1' пращ, оскшьки предметом педагопчного впливу е молодший школяр. Вчитель початкових класв передае учням необхщш знання, умшня та навички, формуе св^огляд, розвивае штелектуальш та фiзичнi здiбностi, змiцнюе здоров'я [2; 7].
Аналiз доступно!' нам лiтератури виявив, що проблеми професiйноï пiдготовки майбутшх учителiв до педагогiчноï дiяльностi загалом, та ïï окремi аспекти, висв^лювались в працях Н. Волкова, А. Степанюк, М. Третьякова, А. Цьося, та ш. Процес тдготовки учш^в, яю займались фiзичним вихованням молодого поколшня, дослiджували М. Данилко,
