CC BY
11
ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ
Анна СТЕПАНКО
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНО! П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В ДО Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯР1В
У статтi подаються результати експерименту щодо рiвня теоретично'1 готовностi з навчально'1 дисциплiни «Фiзичне виховання», який проводився на факультетi пiдготовки вчителiв початкових клаав (ПВПК) Тернопшьського нацiонального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка.
Вважливою складовою професшно1 тдготовки вчителя початкових клашв для проведення уроюв фiзичноl культури з дiтьми молодшого шкшьного вiку е спецiальнi знання. Вш повинен володiти необхiдним обсягом шформаци з предмета, досконало знати i використовувати у сво!й професiйнiй дiяльностi спецiальнi поняття, категори i формулювання [1; 2; 6].
Характерною особливютю фiзичного виховання е те, що знання тiсно пов'язанi з практичною дiяльнiстю. Навчання рухово! ди починаеться з формування системи знань про техтку И виконання. А це означае, що без вщповщного арсеналу спещальних знань педагог не зможе вести високопродуктивну професiйну дiяльнiсть на уроках фiзичноl культури [3; 6].
Немае такого фахiвця в галузi фiзичного виховання та спорту, який би вважав теорда непотрiбною. Проте дониш ведуться суперечки щодо змюту необхiдних знань, !х обсягу, методiв, передання i засвоення, методичного забезпечення, способiв перевiрки й оцiнки !х рiвня
[4].
Вiдповiдно до освiтньо-квалiфiкацiйноl характеристики, для того, щоб учитель початкових клашв мiг на належному рiвнi проводити уроки фiзичноl культури з молодшими школярами, вiн повинен волод^и знаннями з:
- основ дотримання здорового способу життя;
- оргашзаци та методики найбiльш ефективних видiв i форм ращонально1 рухово1 дiяльностi й умiння застосувати !х на практицi у сво1й фiзичнiй активностi;
- методики оздоровлення i фiзичного удосконалювання традицiйними i нетрадицшними засобами та методами фiзичноl культури;
- професшно-прикладно1 фiзичноl пiдготовки й умшням застосовувати !х на практищ;
- фiзичного виховання рiзних верств населення [5].
Наш анатз науково-методично1 лiтератури виявив, що проблема професшно1 пiдготовки майбутнiх учителiв до педагопчно1 дiяльностi загалом та И окремi аспекти висвiтлювались у працях Я. Болюбаша, В. Кравця, А. Огнистого, О. Пехоти, Н. Волкова, А. Степанюк, Г. Терещука, М. Третьякова, А. Цьося, В. Чайки й шших учених. Процес тдготовки педагопв до фiзичного виховання молодого поколшня дослiджували М. Данилко, М. Кричфалуший, К. Огниста, Т. Овчаренко, Б. Шиян, Ю. Шкребтiй, В. Яловик та ш.
Водночас, незважаючи на такий широкий дiапазон науково-методичних дослщжень, невирiшеними залишаються питання, пов'язанi з пошуком оптимальних шляхiв забезпечення взаемозв'язку дидактично1 i методично1 пiдготовки майбутшх учителiв початкових класiв до фiзичного виховання школярiв. Зокрема, невирiшеною до кшця е проблема формування штегрованих дидактико-методичних знань i вмiнь, як необхiднi майбутньому вчителю для його високопрофесшно1 педагопчно1 дiяльностi з фiзичного виховання учнiв.
У статп ми розглянемо лише один з компонента профеайно1 тдготовки вчителя початкових клашв до фiзичного виховання школярiв — теоретичну шдготовку майбутнього педагога.
Мета роботи — виявити рiвень теоретичное' пiдготовленостi студентiв факультету ПВПК з фiзичного виховання.
Завдання дослiдження полягае в тому, щоб дослiдити рiвень теоретично! тдготовленосп студентiв 1-11 курсiв факультету ПВПК.
Для виршення цього завдання використовувались наступи методи дослiдження: теоретичний аналiз та узагальнення лiтературних джерел, педагопчне спостереження, педагогiчний експеримент, методи математично-статистичного опрацювання даних.
Вiдповiдно до навчально! програми з фiзичного виховання теоретична пiдготовка студентiв факультету ПВПК здшснюеться у формi лекцiй, практичних, семiнарських, iндивiдуальних i самостiйних занять.
Контрольт заходи з перевiрки якосп отриманих знань включають поточний контроль, який здшснюеться шд час проведення практичних занять. Формами перевiрки якосп досягнутого студентами рiвня сформованостi знань з фiзичного виховання служили тестування, усне опитування, а також написання самостiйних робiт.
Ми визначали рiвень теоретично! пiдготовленостi студентiв I курсу (2005/06 н. р.) i цих же студентiв на другому рощ навчання (2006/07 н. р.).
Результати рiвня теоретично! тдготовленосп студентiв першого року навчання наведенi у таблищ 1.
Таблиця 1
Результати ргвня теоретичног тдготовленостг студентгв I курсу (2005/06 н. р.) (п = 58)
1 кредит 2 кредит 3 кредит Серед. за рк
Мх (%) 59,1 52,2 37,5 49,6
±2,72 ±2,20 ±2,34 ±1,86
Анатз результат рiвня теоретично! пiдготовленостi засвiдчив, що у першому кредитi рiвень засвоених знань (з максимально можливих 100%) становив 59,1±2,72%. У другому кредитi цей показник був 52,2±2,20%, у третьому — зменшився до 37,5±2,34%. Середнш показник теоретично! пiдготовленостi за перший рш навчання - 49,6±1,86 %.
У динамщ ми бачимо, що з кожним кредитом результати теоретично! тдготовленосп студенев I курсу попршуються. Це можна пояснити тим, що, прийшовши у ВНЗ вiдразу тсля закiнчення школи, студенти прагнуть справити гарне враження i намагаються старанно вчитися. Крiм того, обсяг навантаження з шших предметiв поки що незначний i це дозволяе !м регулярно готуватися до занять з фiзичного виховання. Коли ж навантаження з шших навчальних дисциплiн в середиш, а особливо наприкiнцi навчального року зростае, якiсть засвоення матерiалу помiтно знижуеться, студенти починають дедалi менше часу придiляти теоретичнiй шдготовщ. Бесiди, якi ми проводили зi студентами у ходi експерименту, виявили, що «Фiзичне виховання», на жаль, не е для них прюритетною дисциплшою. На нашу думку, тут спрацьовуе стереотип, який склався у нишшшх студенев ще зi школи, де, за словами тих же студенев, фiзичнiй культурi вiдводиться другорядна роль.
З шшо! боку, якщо не отримати необидного мiнiмуму знань з основних понять i категорш дисциплiни, яка вивчаеться, не створити необхщного пiдrрунтя, то подальше засвоення навчального матерiалу спотворюеться.
Аналiз результат теоретично! пiдготовки студентiв на другому рощ навчання свщчить, що рiвень !х знань став нижчим порiвняно з тим, який був на I курс (табл. 2).
Таблиця 2
Результати ргвня теоретичног тдготовленостг студентгв II курсу (2006/07 н. р.) (п = 55)
4 кредит 5 кредит 6 кредит Серед. за рш
Мх (%) 49,0 46,3 42,7 46,0
±3,58 ±2,44 ±2,26 ±1,62
Так, у четвертому кредит рiвень !хньо! теоретично! тдготовленосп становив 49,0±3,58% вщ максимально можливого. В п'ятому i шостому кредитах цей показник зменшився до 46,3±2,44% i 42,7±2,26% вщповщно. Така низька успiшнiсть у шостому кредит^ на нашу думку,
зумовлюеться складнiстю засвоення навчального матерiалу. Адже вивчення протягом четвертого та п'ятого кредитов студентами таких тем, як рухливi iгри та фiзкультхвилинка i фiзкультпауза, за складшстю поступаються темi «Загальнорозвиваючi вправи тд музичний супровщ», яка вивчаеться у шостому кредитi. Також незаперечним е той факт, що на зниження рiвня теоретично1 пiдготовленостi студентiв з кожним кредитом може впливати збшьшення кшькосп дисциплiн та обсягу !х навчального матерiалу. Середнiй показник теоретично1 пiдготовленостi за 2006/07 н. р. у другокурсниюв становив 46,0±1,62%.
Результати експерименту засвщчують, що обсяг знань, який студенти факультету ПВПК отримали за перюд вивчення дисциплши «Фiзичне виховання», перебувае в межах 50% максимально можливого.
Низький рiвень знань з фiзичного виховання у майбутшх вчителiв початкових класiв ставить тд сумнiв ефективнiсть !х належно1 професшно! пiдготовки. Причину цього потрiбно шукати в побудовi процесу пiдготовки студенев факультету ПВПК до фiзичного виховання молодших школярiв, неправильнiй структуризацн навчального матерiалу за кредитами та послщовносп його викладання, вiдсутнiстю логiчного взаемозв'язку з шшими навчальними дисциплiнами, що вивчаються паралельно, й ш.
Серйозною перешкодою, яка впливае на яюсть засвоення теоретичного матерiалу, е постшна нестача часу. Не останню роль тут вщшрае також свiдомiсть студенев i ставлення 1'х, сформоване рашше, до предмета «Фiзична культура». В школi фiзична культура для учшв та 1'х батькiв i вчителiв асоцiюеться, як правило, лише з руханкою, а тому залишаеться серед другорядних предме^в. Нашi спостереження свщчать, що студенти факультету ПВПК часто не розумдать завдань фiзичного виховання, оскшьки !м важко перебудувати свое ставлення до предмета, яке склалось у них до поступлення в ушверситет. Студенти волiють бiльше уваги придшяти вивченню iнших дисциплiн, залишаючи фiзичне виховання «на по^м».
Покращити процес здобуття знань з фiзичного виховання студентами факультету ПВПК можна внаслщок реатзацн таких педагогiчних умов:
- створення мiждисциплiнарних зв'язкiв з навчальними предметами, що вивчаються паралельно (анатомiя i фiзiологiя людини з основами шкшьно! гiгiени, валеологiя, укра'нська мова, педагогiка, психологiя, вiкова та педагопчна психологiя, основи роботи з ЕОМ та сучасш iнформацiйнi технологи, ритмша та хореографiя, теорiя виховання та навчання);
- забезпечення студенев необидною спецiальною науково-методичною лiтературою в достатньому обсязц
- створення навчально! програми iнтеграцiйного курсу «Фiзичне виховання з методикою викладання»;
- застосування особистiсно-орiентованого тдходу при вивченнi дисциплши;
- використання новiтнiх iнформацiйних i комп'ютерних технологiй пiд час тдготовки майбутшх учителiв початково! школи до фiзичного виховання учнiв;
- систематична перевiрка й оцiнка рiвня шдготовленосп майбутнiх учителiв початково! школи до фiзичного виховання учнiв з використанням рейтингово! системи контролю;
- забезпечення повно! свободи дiй студента, прояв його самостшност в мисленнi та практичнш дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Долбишева Н. Г. Теоретико-методичш основи формування знань про ф1зичне здоров'я в систем! ф!зичного виховання у старшокласнишв: Автореф. дис. ... канд. наук з ф1з. виховання ! спорту: 24.00.02 / Нац. ун-т ф1з. виховання ! спорту Укра!'ни. — К., 2006. — 21 с.
2. Карпюк I. Формування знань студентов на заняттях ф!зичним вихованням // Спортивний в!сник Придн!пров'я. — Дншропетровськ, 2004. — № 7. — С. 115-116.
3. Мацкевич Н. М. Формування готовност! майбутшх учител!в початково! школи до роботи з ф!зичного виховання: Дис. ... канд. наук з ф1з. виховання ! спорту: 24.00.02 / Волинський держ. унт !м. Лес! Укра!'нки. — Луцьк, 2001. — 248 с.
4. Огниста К. М. Педагопчш умови формування ф!зично! культури першокласнишв: Дис. ... канд. наук з ф1з. виховання ! спорту: 24.00.02 / Терноп!льський держ. пед. ун-т !м. В. Гнатюка. — Тернопшь, 2003. — 263 с.
5. Степанко А. В. Ф1зичне виховання з методикою викладання (для студенпв факультету тдготовки вчител1в початкових клаав). Програма навчально!' дисциплши. — Тернопшь: ТНПУ ш. В. Гнатюка, 2008. — 35 с.
6. Теория и методика физического воспитания: Учебник / Под ред. проф. Ю. Ф. Курашина. — М.: Советский спорт, 2003. — 464 с.
Тетяна ДОРОН1НА
ПРОБЛЕМА ГОТОВНОСТ1 СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ГЕНДЕРНОГО П1ДХОДУ У ПРАКТИКУ ШК1ЛЬНО1 ОСВ1ТИ (З ДОСВ1ДУ РОБОТИ НА КУРСАХ П1ДВИЩЕННЯ КВАЛ1Ф1КАЦ11
ВЧИТЕЛ1В-Ф1ЛОЛОГ1В)
Одтею з актуальних проблем сучасног освти е залучення гендерного компонента до навчально-виховного процесу. Але чи готовI вчителг до реалгзацИ гендерного тдходу у практицI шюльного навчання? На основI проведеного дослгдження автор стверджуе недостатню гендерну компетентнгсть шкшьних учителгв I робить висновок про те, що гендерну освгту необхгдно починати не стгльки з учнгв, сюльки з учителгв загальноосвтнгх шюл.
Сьогодш гендерна тематика одна з найпопуляршших у втизняному науковому дискурса Фiлософiя, iсторiя, полгтолопя, правознавство, економша, психолопя, сощолопя, антрополопя, фшолопя, педагопка, — вс без винятку науковi галуз^ до проблемного кола яких входить людина та суспшьство, питання статi та культури, опинилися тд пильним, iнколи прискiпливим оком науковщв-гендеролопв.
Загальний погляд на «гендерш» публiкацi! переконуе в широкомасштабностi дослщжень, якi проводяться науковцями соцiально-гуманiтарно! спрямованосл, та дозволяе стверджувати, що переважна кiлькiсть авторiв тяжiе до жшочо! тематики. Варто зауважити, що такий шдхщ був властивий раннiй стадп розвитку науково! думки фемiнiстично! спрямованосп, яка нинi перейшла до бшьш помiрковано! та врiвноважено! стадi! — гендерш дослщження. Вiдтак останнi все ще перебувають на стадi! визначення свое! теоретично! основи та потребують детально! методолопчно! розробки в окремих наукових галузях, зокрема в педагопщ.
Педагогiчному аспекту гендерних дослджень присвячеш роботи багатьох науковцiв, яю розглядають питання гендерно! освiти по-рiзному. Так, гсторгю жгночог освгти вивчають К. Кобченко, О. Мельник, О. Титова, К. Шевченко; жгноча осв1та на Украгш та в свт висвгглюеться Г. Лактюновою, О. Трофимовською; можливосп оргашзаци гендерног освгти в Украгнг / в крагнах Сх1дног та Зах1дног Свропи описують Т. Говорун, Л. Кобелянська, I. Лебединська, О. Луценко, О. Петровська, О. Слободянюк, С. Хрисанова, Н. Чухим; методологгчнг проблеми гендерног педагог1ки окреслюють Л. Булатова, О. Каменська, В. Кравець, Н. Кутова, С. Риков, Л. Штильова; гендерне виховання та формування гендерног культури учшв 7 студент1в дослджують С. Вихор, I. ¡ванова, О. Юзь, О. Кiкiнеждi, О. Клименко, Т. Старченко, О. Стирко, I. Чичаева, Л. Шустова; можливосп використання гендерного тдходу до викладання окремих навчальних дисциплт у школ1 та ВНЗрозкривають Л. Варфалв^ I. Герасимова, М. Романовська, О. Севастеенко, В. Суковата, О. Трубша; гендерний анал1з шшльних тдручнишв проводять Н. Городнова, Н. Козлова, М. Конюшкевич, Л. Попова, О. Ярська-Смирнова; дда прихованого навчального плану в освт1 простежують Т. Барчунова, А. Смирнова, О. Слободянюк, О. Ярська-Смiрнова; врахування статевог диференщацп учшв та застосування статево-рольового тдходу в освт1 та вихованш анашзують О. Антипова, Г. Бреслав, Г. Виноградська, М. Владимирова, Л. Коченкова, А. Мудрик, Н. Полуактова, Р. Сабiров, Л. Смапна, Б. Хасан.
Перелiк авторiв публiкацiй з гендерно! педагогiки переконуе: автори зосереджують свою увагу на окремих аспектах уведення гендерного компонента в освгтнш процес, полишаючи осторонь питання: хто на практицi повинен займатися цiею роботою. Як само собою зрозумше, вважають науковщ, единим виконавцем «соцiального замовлення» е учителе Але чи вони готовi до ще! роботи?
Порiвнюючи розходження мiж широтою наукових дослiджень з гендерно! педагопки та ланками безперервно! педагопчно! освiти з пiсковим годинником, Л. Штильова пише: «Сшввщношення цих напрямюв можна представити у виглядi асиметричного годинника з надзвичайно вузьким просв^ом з'еднання. «Золотий пiсок» гендерной квалiфiкацi!,
