CC BY
19«ШУУШШШУМ-ЛШТМак» #693)), 2©2! / JURISPRUDENCE
29
Список литературы:
1. Амелин А.В. Совместное банкротство супругов: актуальные проблемы // Хозяйство и право. 2018. N 1(492). С. 106 - 112.
2. Будылин С.Л. Все мы делим пополам. Банкротство граждан и семейное имущество в России и за рубежом // Вестник экономического правосудия Российской Федерации. 2015. N 4. С. 90 - 126.
3. Волгина О.А., Хисамова Р.В. Совместное банкротство супругов в России: как осуществить
его на практике и какая от этого польза // Закон. 2017. N 2. С. 65 - 74.
4. Данилов Д.А. О совместном банкротстве супругов // Семейное и жилищное право. 2018. N 1. С. 47 - 48.
5. Ломакина П.А. Общие обязательства супругов в деле о банкротстве одного из них // Вестник экономического правосудия Российской Федерации. 2018. N 5. С. 90 - 119.
УДК 351.744.2
Христов О.Л.
Днтропетровський державний утверситету внутрштх справ DOI: 10.24412/2520-6990-2021-693-29-32 ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ГРОМАДСЬКОСТ1 ЩД ЧАС ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВО1 ПРОТИДН ЗЛОЧИННОСТ1
Khrystov O.L.
Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs
FOREIGN DOSVID OF LEGAL REGULATION VIKORISTANIA GROMADKOSTI PID HOUR OF OPERATIONAL-ROZSHUKOVO PROTIDI MALICIOUSNESS
Анотацш.
Стаття присвячена до^дженню зарyбiжнoгo doceidy правового регулювання використання громад-cbKocmi тдроздтами кримтально'1 полщи nid час протидН злочинам з метою визначення можливостей його використання у втчизнятй законотворчш дiяльнocтi. Автор здшснив аналхз вiдnoвiдних положень оперативно-розшукового законодавства США, деяких крат Сniвдрyжнocтi Незалежних Держав, БалтН та З^дног Свропи. Констатував, що загалом нормативного за^плення набула така форма використання допомоги оабу протидН злoчиннocтi, як кoнфiденцiйне сприяння та переважно на оплатнт ocнoвi.
Представляють ттерес положення законодавства зарyбiжниx крат, як передбачають можливкть залучати громадян за i'x згодою до niдгoтoвки проведення оперативно-розшукових захoдiв та (або) yчаcтi в них, в тому чиcni до оперативного впровадження та cnецiальних операцт, регламентують imi права та обов 'язки у зв 'язку зi здшсненням ними оперативно-розшуковог дiяльнocтi, особливо право оаб, яю надали таке сприяння, та членiв ix амей на coцiальнo-nравoвий захист.
Додатково обтрунтовано доцшьнкть запровадження в Укра'М тституту кoнфiденцiйнoгo тфор-мування правоохоронних oрганiв про вчинення латентних злoчинiв, а також iнiцiативнoгo надання кон-фiденцiйнoi тформацп, неoбxiднoi для роз^дування тяжких та особливо тяжких злочитв.
Запропоновано з метою забезпечення вiдnoвiднoгo правового регулювання здшснення партнерсько 'г] а не виключно дonoмiжнoi функцП грoмадcькocтi у протидН злoчиннocтi за^пити в новш окремш cтаттi Закону Украши «Про оперативно-розшукову дiяльнicть» використання грoмадcькocтi тд час операти-внo-рoзшyкoвoi протидН злoчиннocтi, на безоплаттй ocнoвi, зокрема, оаб, яш не е негласними позашта-тними пращвниками цих тдроздшв, а також хх coцiальнoгo та правового захисту з боку держави.
Abstract.
The article is devoted to the study offoreign experience of legal regulation ofpublic use by criminal police units in combating crimes in order to determine the possibilities of its use in domestic lawmaking. The author analyzed the relevant provisions of the operational and search legislation of the United States, some countries of the Commonwealth of Independent States, the Baltic States and Western Europe. He stated that in general, such a form of using the assistance ofpersons in combating crime as confidential assistance and mainly on a paid basis has become normative.
Of interest are the provisions of the legislation offoreign countries, which provide for the possibility of involving citizens with their consent in the preparation of operational and investigative measures and (or) participation in them, including operational implementation and special operations, regulate their rights and responsibilities. in connection with their implementation of operational and investigative activities, especially the right of persons who provided such assistance and members of their families to social and legal protection.
In addition, the expediency of introducing in Ukraine the institute of confidential informing of law enforcement agencies about the commission of latent crimes, as well as the initiative to provide confidential information necessary for the investigation of serious and especially serious crimes.
It is proposed to enshrine in the new separate article of the Law of Ukraine "On Operational and Investigative Activities" the use of the public during operational and investigative counteraction to crime, on a free basis, in particular, persons, in order to ensure appropriate legal regulation, who are not covert freelancers of these units, as well as their social and legal protection by the state.
30_JURISPRUDENCE / «ШУУШииМ-ЛШШаИ» #6(93), 2021
Ключовi слова: громадсьюсть, правове регулювання, зарубiжний doceid, протидiя злочинностi, nid-роздши кримтально1 полщи.
Keywords: public, legal regulation, foreign experience, crime prevention, criminal police units.
На сьогодн важлива роль громадськосп у протиди злочинносп визнана як на мiжнародному, так i на нацюнальному рiвнi в законодавствi багатьох кран свiту. Особливо актуалiзуeться потреба у за-лученнi громадськосп до протиди злочинностi на партнерських засадах з полiцieю пiд час проведення Конгресiв ООН з попередження злочинностi i кри-мiнального правосуддя [1].
В Украíнi органи державно! влади також при-дiляють увагу правовому регулюванню iнiцiатив громадськостi щодо протиди злочинностi, проте можливостi и використання для виконання задач оперативно-розшуково! дiяльностi все ще не визна-ченi у чинному законодавствi в достатнш мiрi для забезпечення бажаного результату у видi зниження рiвня злочинностi (здiйснення ефективного впливу на злочиннють).
Окремi питання нормативного забезпечення учасп громадськостi у запобiганнi злочинносп вь дображенi в наукових працях вiтчизняних i зарубь жних учених: О.М. Бандурки, А.Г. Богаритьова, В.С. Батиргареево!, В.1. Борисова, В.В. Голши, О. Козаченка, М.Г. Колодяжного, С.Ю. Лукашевича, О.В. Шахматова, С.С. Шрамка та iн. Проте проблема правового регулювання використання громадськосп пiд час оперативно-розшуково! протиди злочинностi в сучаснiй юридичнiй наущ дос-лiджена фрагментарно.
Мета сгатп - визначення можливостей використання у вичизнянш законотворчiй дiяльностi досввду правового регулювання використання тд-роздшами кримiнально! полщи громадськостi пiд час протиди злочинностi в окремих зарубiжних краíнах.
Аналiз зарубiжного досввду правового регулювання залучення громадськостi до запоб^ання зло-чинностi вважаемо за доцшьне почати з пострадян-ських краш, в яких спостерiгаються схож1 з Укра-ною тенденци у структурi та динамiцi злочинностi, зокрема, Республ^ Бiлорусь, Республiки Вiрме-тя, Узбекистан та Республiки Казахстан, Росшсь-ко! Федераци. Насамперед, слiд зазначити, що порядок i форми залучення оперативними шдроздь лами громадськосп до протиди злочинносп в цих кранах визначений у спецiальному закош, що рег-ламентуе здiйснення оперативно-розшуково! дiяль-ностi.
Зокрема, органи, як здiйснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть в Республщ Бiлорусь, мають право залучати осiб до сприяння на конфщенцшнш основi, як i в Украш. Разом з цим в Закош Респуб-лiки Бiлорусь «Про оперативно-розшукову дiяль-нють» цей iнститут отримав бiльш детальне офор-млення, на ввдмшу ввд вiтчизняного законодавства. У контексп дослiджуваноí проблематики на особ-ливу увагу заслуговуе законодавче закршлення мо-жливостi залучати громадян за !х згодою до тдго-товки проведення оперативно-розшукових заходiв та (або) учасп в них, в тому числ до оперативного
впровадження, !х прав i обов'язк1в у зв'язку зi здш-сненням ними оперативно-розшуково! дiяльностi, а також положень щодо забезпечення !х захисту в окремш Главi 8 «Сприяння громадян органам, яш здшснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть, та !х захист» [2].
За законодавством Республiки Вiрменiя до тд-готовки та проведення оперативно-розшукових за-ходiв також можуть залучатися повнолiтнi та дiе-здатнi особи за !х згодою - на безкоштовнiй чи пла-тнiй основi за контрактом, зi збереженням конфiденцiйностi спiвробiтництва. При цьому органи, як1 здшснюють оперативно-розшукову дiяль-нiсть, зобов'язанi забезпечити захист цих оаб i чле-нiв !х сiмей, якщо е небезпека реально! загрози !х життю та здоров'ю, обумовлена !х сшвробггаицт-вом з цими органами [3].
Вщповвдно до статтi 12 Закону Республiки Узбекистан «Про оперативно-розшукову дiяльнiсгь» органи, як1 здiйснюють оперативно-розшукову дiя-льнiсть, мають право встановлювати сшвробпниц-тво з особами, яш виявили бажання надати сприяння на конфщенцшнш основi; використовувати за згодою юридичних або фiзичних оаб службовi чи жилi примiщення, яш !м належать, транспортнi за-соби та шше майно [4].
В Республщ Казахстан законодавець також передбачив можливють залучення громадян за !х-ньою згодою до тдготовки та проведення операти-вно-розшукових заходiв ( в тому числi за контрактом) iз збереженням за !хшм бажанням конфвден-цiйностi сшвробггаицтва з органами, як1 здшснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть, а також надання !м соцiального та правового захисту [5].
Щд час вирiшення завдань оперативно-розшуково! дiяльностi органи, яш уповноважен1 !! здшс-нювати на територи Росiйсько! Федераци, мають аналопчне право встановлювати вiдносини сшвробггаицтва з особами на конфiденцiйнiй основу га-рантуючи !м соцiальний i правовий захист. Нормативному врегулюванню цих вiдносин присвячена окрема Глава IV «Сприяння громадян органам, яш здшснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть» Федерального Закону «Про оперативно-розшукову дь яльшсть»[6]
Таким чином, можна констатувати, що в наць ональному законодавствi зазначених кра!н про опе-ративно-розшукову дiяльнiсть знайшло свое вщо-браження лише така форма використання допомоги оаб у протиди злочинносп як сприяння на конфь денцшнш основi за контрактом, що ввдповщае змь сту обох Модельних законiв «Про оперативно-роз-шукову дiяльнiсть», прийнятих на десятому та два-дцять сьомому пленарному зааданш Мiжпарламентсько! Асамбле! держав-учасниць СНД у 1997 р. i 2006 р. вадповадно [7, 8].
Як позитив, слщ вiдзначити, що законодавство цих кра!н, на ввдмшу ввд вiтчизняного, передбачае
«етуушшим-лшшаи» 2021 / .шшбркгобже
31
право оаб, якi надали таке сприяння, та членiв !х амей на соцiально-правовий захист. Зокрема, у разi виникнення дiйсно! загрози протиправного пося-гання на життя, здоров'я чи майно громадян у зв'язку з !х сприянням органам, що здшснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть, або члешв !х сi-мей.
Аналогiчно це питання вирiшено i в законодав-стш кра!н Балтi!. Наприклад, в Естони, де прове-дення оперативно-розшукових заходiв врегульо-вано Кримiнально-процесуальним кодексом (Глава 3-1). Зокрема, вщповщно до частини 5 статп 126-1 цього Кодексу так заходи можуть проводитись особами, залученими до негласного ствробпниц-тва [9].
Разом з цим слщ наголосити, що на сьогоднi без нормативно-правового виршення залишаеться питання щодо форм використання громадськосп щд час оперативно-розшуково! протидi! злочинно-стi, на безоплатнш основi, зокрема, осiб, як не е не-гласними позаштатними працiвниками цих щдроз-дiлiв, а також !х соцiального та правового захисту з боку держави.
Законодавство США також сприяе участi гро-мадськостi у протиди злочинностi, зберiгаючи кон-ституцшне право на «цивiльний арешт» та передба-чаючи участь представник1в мюцевих громад у чи-сленних державних програмах iз запобiгання злочинностi у рiзних формах, серед яких е надання шформаци про вчиненi злочини [10, с. 198]. В межах даного дослвдження на особливу увагу заслуго-вуе проект «Зупини злочинця», в межах якого особи, яш надають будь-як1 вiдомостi про вчинений латентний злочин, отримують грошову винагороду.
Б№ше того, правовими актами США щодо здшснення оперативно-розшуково! дiяльностi, в тому числi таемних операцш ФБР, прямо передба-чено право офщера спецiального призначення спи-ратися на сприяння конфщенпв - приватних осiб, а також встановленi меж1 допустимостi протизакон-них дiй в ходi тако! операцi!, як з боку кадрового секторного сшвробггаика, так i приватних осiб, що надають таке сприяння [11, с. 203-204].
Схожi риси з практикою США залучення громадськосп пiд час протиди злочинносп мае досввд Велико! Британи, наприклад, щодо масштабного впровадження проекту «Сусiдське спостереження», в межах якого громадсьшсть у спiвробiтництвi з по-лiцiею об'еднуе сво! зусилля в оргашзаци добровь льного спостереження за будинками сусщв i друзiв з метою протидi! крадiжкам та шшим злочинам [10, с. 96-97].
Варто ввдзначити позитивний досвiд кра!н-учасниць Свропейського Союзу, як1 також придм-ють велику увагу робоп полщи з особами, як1 здшснюють конфвденцшне сприяння пiд час здшснення завдань оперативно-розшуково! дiяльностi. Наприклад, в Шмеччиш, яка протягом останнiх рок1в мае найбiльшi усшхи у практицi протиди злочинностi серед кра!н-учасниць Свропейського Союзу, нормативно визначеш двi основнi категори негласних сшвробггаишв (конфiдентiв) - iнформатор, який за власним бажанням (без системи) надае iнформацiю
правоохоронним органам на умовах конфщенцш-ностi (аналог вичизняних оперативних контактiв), та довiрена особа, яка протягом тривалого часу (систематично) сшвпрацюе з правоохоронним органом на умовах конфщенцшносп та здшснюе зби-рання iнформацi! про злочинну дiяльнiсть (аналог вiтчизняних агенпв) [12, с. 76].
У вщповвдносп до чинного вiтчизняного зако-нодавства до викривачiв корупцi!, для яких перед-бачена можливiсть отримання матерiально! винаго-роди, на вiдмi^ вщ довiрених осiб у Нiмеччинi не висуваеться така вимога, як «систематичшсть взае-модi!». З цього приводу в юридичнш лiтературi слу-шно зауважуеться, що в Укра!'нi дощльно запрова-дити не лише шститут викривачiв корупцi!, а й ш-ститут конфiденцiйного iнформування
правоохоронних оргашв про вчинення iнших лате-нтних злочишв, а також iнiцiативного надання кон-фiденцiйно! iнформацi!, необхiдно! для розслвду-вання тяжких та особливо тяжких злочишв [12, с.77].
На користь обгрунтованостi такого пiдходу сввдчать результати проведеного нами в межах даного дослвдження опитування практичних працiв-ник1в, як1 на запитання: «Чи доцiльно встановити матерiаль^ винагороду (заохочення) для предста-вник1в громадськосп, яш залучаються до протидi! злочинносп?» - 85 % пращвнишв територiальних пiдроздiлiв кримiнально! полiцi! та 92 % пращв-ники пiдроздiлiв СР вiдповiли «так». На запитання: «За виконання яких дiй доцiльно встановити мате-рiальну винагороду?» (передбачалося юлька варiа-нтiв вiдповiдей) - 83 % пращвнишв територiальних пiдроздiлiв кримшально! полiцi! та 82 % пращв-ники пiдроздiлiв СР вiдповiли «пошук, отримання i повiдомлення iнформацi! про злочинну дiяльнiсть».
Разом з цим, бшьш перспективним напрямом пiдвищення ефективносп оперативно-розшуково! протидi! злочинам вважаемо державне стимулю-вання та заохочення рiзноманiтних громадських iнiцiатив, активiзацiю та налагодження спiвробiт-ництва на безоплатнiй основа Адже мiнiмiзацiя рi-вня злочинносп для створення та пiдтримання без-печного життевого простору в державi е загальною метою i оргашв охорони правопорядку, i укра!нсь-кого громадянського суспiльства.
Таким чином, проведений аналiз та узагаль-нення зарубiжного i нацiонального досвiду правового регулювання використання громадськостi пiд час оперативно-розшуково! протиди злочинносп сввдчить про те, що цей шститут потребуе проведения подальших наукових розробок i бiльш широкого впровадження в оперативно-розшукову проти-дiю злочинносп.
Висновок. З метою забезпечення ввдповщного правового регулювання здiйснення партнерсько!, а не виключно допомiжно! функцi! громадськосп у протиди злочинносп в Укра!ш нацюнальне опера-тивно-розшукове законодавство потребуе удоско-налення в напрямi закрiплення iнституту використання громадськосп шд час оперативно-розшуко-во! протиди злочинносп, на безоплатнш основ^ зокрема, оаб, як1 не е негласними позаштатними
JURISPRUDENCE / «ШЦУШУОЦМ-ЛШШаИ» #6(93), 2021
32
працiвниками цих пiдроздiлiв, а також !х сощаль-ного та правового захисту з боку держави.
Бiблiографiчнi посилання:
1. Сборник стандартов и норм Организации Объединенных Наций в области предупреждения преступности и уголовного правосудия. Нью-Йорк: ООН. 2016. URL: https://www.unodc.org/documents/justice-and-prison-reform/R_ebook.pdf (дата звернення: 01.07.2020).
2. Об оперативно-розыскной деятельности : Закон Республики Беларусь от 15 июл. 2015 г. № 307-3. URL: https://www.pravo .by/document/?guid=12551&p0=H 11500307&p1=1 (дата звернення: 01.07.2020).
3. Об оперативно-розыскной деятельности : Закон Республики Армения от 22 окт. 2007 г. URL: https://www.arlis.am/documentview.aspx?docid=8101 8 (дата звернення: 01.07.2020).
4. Об оперативно-розыскной деятельности : Закон Республики Узбекистан от 25 дек. 2012 г. №3РУ-344. URL: https://lex.uz/docs/2106527 (дата звернення: 01.07.2020).
5. Об оперативно-розыскной деятельности : Закон Республики Казахстан от 15 сент. 1994 г. № 154-XIII. URL: http://adilet.zan.kz/rus/docs/Z940004000_ (дата звернення: 01.07.2020).
6. Об оперативно-розыскной деятельности : Федеральный Закон Российской Федерации от 5 июл. 1995 г. URL: http://pravo. gov. ru/proxy/ips/?docbody=&nd=102037 058 (дата звернення: 01.07.2020).
7. О модельном законе «Об оперативно-розыскной деятельности» : Постановление Межпарламентской Ассамблеи государств-участников СНГ N 10-12 от 6 дек. 1997 г. URL: http://docs.cntd.ru/document/901914312. (дата звернення: 01.07.2020).
8. О модельном законе «Об оперативно-розыскной деятельности» : Постановление Межпарламентской Ассамблеи государств-участников СНГ от 16 нояб. 2006 г. №27-в URL: http://docs.cntd.ru/document/902050857 (дата звернення: 01.07.2020).
9. Уголовно-процессуальный кодекс Эстонской Республики : по состоянию на 7 мая 2020 г. URL:
https ://v 1 .juristaitab.ee/ru/zakonodatelstvo/ugolovno -processualnyy-kodeks (дата звернення: 01.07.2020).
10. Громадсьшсть у запобтанш i протидп зло-чинносп: впчизняний та мiжнародний досвщ : мо-нографiя / В. В. Голша, М. Г. Колодяжний, С. С. Шрамко та ш. ; за заг. ред. В. В. Голши, М. Г. Ко-лодяжного. Харшв : Право, 2017. 284 с.
11. Богатырев А. Г. Правовое регулирование оперативного внедрения в зарубежных государствах. Вестник Московского университета МВД России. 2015. № 3. С. 202-207.
12. Козаченко О. Мiжнародний досввд правового регулювання негласного сшвробггаицтва Visegrad Journal on Human Rights. 2019. №1. С. 7583. URL: http://vjhr.sk/archive/2019_5/part_1/11.pdf (дата звернення: 01.07.2020).
УДК 347.6
Ямщикова А. М.
магистрант 2 курса Ростовский государственный экономический университет
г. Ростов-на-Дону, РФ
НЕКОТОРЫЕ ПРОБЛЕМЫ ПРАВОВОГО РЕЖИМА ИМУЩЕСТВА БЫВШИХ СУПРУГОВ
Yamshchikova A.M.
2nd year undergraduate Rostov State University of Economics Rostov-on-Don, RF
SOME PROBLEMS OF THE LEGAL REGIME OF THE PROPERTY OF FORMER SPOUSES
Аннотация.
В статье исследуются основные подходы к правовому режиму совместно нажитого имущества после расторжения брака, рассматриваются положения действующего законодательства и судебной практики, а также опыт зарубежных государств по правовому регулированию правоотношений собственности бывших супругов. На основе проведенного исследования автор выделяет ряд существующих проблем в рассматриваемой сфере.
Abstract.
The article examines the main approaches to the legal regime of jointly acquired property after divorce, examines the provisions of the current legislation and judicial practice, as well as the experience offoreign countries in the legal regulation of property relations of former spouses. Based on the study, the author identifies a number of existing problems in the area under consideration.
Ключевые слова: расторжение брака, бывшие супруги, совместная собственность бывших супругов, прекращение общей собственности.
Keywords: divorce, ex-spouses, joint property of ex-spouses, termination of common property.
