CC BY
1464
JURISPRUDENCE / «еЮУШШШМ-ЛЭУШаИ» 2021
УДК 343.985
Христов О.Л. кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри оперативно-розшуковог дгяльностг, Днтропетровський державний унгверситет внутрштх справ
ORCID Ю 0000-0002-0088-5844 РР!: 10.24412/2520-6990-2021-794-64-69 СИСТЕМА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ГРОМАДСЬКОСТ1 ЩДРОЗД1ЛАМИ КРИМШАЛЬНО1 ПОЛЩП П1Д ЧАС ПРОТИДП ЗЛОЧИННОСТ1: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛ1З, МОЖЛИВОСТ1 ДЛЯ УКРА1НИ
Khrystov O.L.
Candidate of Law Sciences, Associate Professor,
Associate Professor of the Operative-Investigative Department of the Faculty of Specialists Training for the Criminal Police Departments of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Dnipro, Ukraine
SYSTEM OF LEGAL REGULATION OF THE USE OF PUBLIC BY CRIMINAL POLICE IN TIME THE COMBATING CRIME: COMPARATIVE ANALYSIS, OPPORTUNITIES FOR UKRAINE
Анотацш.
У cmammi здшснено вивчення зарyбiжнoгo doceidy правового регулювання використання громадсько-cmi тдроздшами, як здшснюють оперативно-розшукову diMMbmcmb чи застосовують спещальт методи роз^дування, nid час протидп злoчиннocтi з метою визначення можливостей його використання в укра-тськт законотворчш дiяльнocтi. Автор здшснив анал1з вiдnoвiдних положень законодавства, якерегулюе полщейську дiяльнicть, оперативно-розшукову дiяльнicть, провадження досудового роз^дування, дiяль-тсть громадських об 'еднань правоохоронног cnрямoванocтi, зокрема узагальнено дocвiд крат: Свропей-ського союзу (Литви, ЕстонИ] Молдови, Шмеччини, Пoльщi, Фтлянди, ФранцИ,) Сniвдрyжнocтi Незале-жнихДержав (Вiрменii, БшорусИ, Казахстану, Ростсько'1 ФедерацИ, Таджикистану, Узбекистану), а та-кож Великог Британи, Грузи, Канади, США, Швейцарп, Тзрашю.
Результати аналiзy правового регулювання зазначених держав щодо питань використання громад-^m^i тдроздшами, ят здшснюють оперативно-розшукову дiяльнicть чи застосовують cnецiальнi методи роз^дування, niд час протиди злoчиннocтi, показали, що правова база кожног окремо взятог кра'ти представляе собою досить розгалужену систему нормативно-правових актiв, структура i змicт яког за-лежить вiд: 1) структури правовог системи держави; 2) вектору державног noлiтики з питань утвер-дження партнерських вiднocин кримтально'г' полщИ з громадсьюстю (громадами та населенням), яка ви-значаеться через систему норм закотв, директив, наказiв, iнcтрyкцiй, положень та iн; 3) концепцИ використання негласних метoдiв протиди злoчиннocтi (оперативно-розшуковог дiяльнocтi та/або cnецiальних метoдiв роз^дування); 4) рoзвиненocтi громадських тституцш правоохоронног спрямова-нocтi; 5) рiвня законодавчого забезпечення протидп злoчиннocтi в окремих галузях.
Abstract.
The article examines the foreign experience of legal regulation of public use by units that carry out operational and investigative activities or use special methods of investigation, in combating crime in order to determine the possibilities of its use in Ukrainian lawmaking.
The author analyzed the relevant provisions of the legislation governing policing, operational and investigative activities, pre-trial investigation, activities of public law enforcement associations, in particular, summarized the experience of the European Union (Lithuania, Estonia, Moldova, Germany, Poland, Finland, France ,) The Commonwealth of Independent States (Armenia, Belarus, Kazakhstan, the Russian Federation, Tajikistan, Uzbekistan), as well as Great Britain, Georgia, Canada, the United States, Switzerland, and Israel.
The results of the analysis of the legal regulation of these states on the use of the public by units that carry out operational and investigative activities or use special methods of investigation in combating crime, showed that the legal framework of each country is a fairly extensive system of regulations, structure and the content of which depends on: 1) the structure of the legal system of the state; 2) the vector of state policy on the establishment of partnerships between the criminal police and the public (communities and the population), which is determined through a system of laws, directives, orders, instructions, regulations, etc.; 3) the concept of using covert methods of combating crime (operational and investigative activities and/or special methods of investigation); 4) development of public law enforcement institutions; 5) the level of legislative supportfor combating crime in certain areas.
Ключовi слова: громадсьюсть, правове регулювання, зарyбiжний дocвiд, nрoтидiя злoчиннocтi, опе-ративно-розшукова дiяльнicть, тдроздш кримтальног полщи.
Keywords: public, legal regulation, foreign experience, counteraction to crime, operative-search activity, criminal police unit.
«ШУШМУМ-ЛШИГМаУ» #794)), 2©21 / ГОМБРЯГОБЖЕ
65
Сьогодш свiтове спiвтовариство звертае увагу на важливостi забезпечення участi громадськосп в процесах протиди злочинносп i наголошуе на необ-хiдностi розширення нацiональних практик 11 вико-ристання у цiй сферi [1], у тому числ за рахунок оп-тимiзацil iснуючих моделей, концептуального перегляду правових iнстигуцiй, вдосконалення нормативно-правово! бази, розробки найбiльш раць ональних i ефективних форм тако! дiяльностi як на центральному, так i на мiсцевому рiвнях, з урахуван-ням специфiки й особливостей кримшогенно! обстановки.
Хоча в Украш органи державно! влади придi-ляють увагу правовому регулюванню питанням ви-користання громадськостi у протиди злочинностi, однак його нормативне врегулювання носить однобокий характер, та здебiльшого знаходиться у пло-щинi унормування окремих форм протиди злочин-ностi (превенцiя, окремi форми запобiгання). Не врегульованими залишаеться можливiсть викорис-тання громадськостi для виконання завдань опера-тивно-розшуково! дiяльностi та кримiнального про-вадження. У чинному законодавста не деталiзу-еться як саме завдання й функци, крiм громадського контролю дiяльностi правоохорон-них органiв, ресоцiалiзацil засуджених, протиди ко-рупци, охорони навколишнього середовища, охо-рони громадського порядку й державного кордону, може виконувати громадськ1сть тд час протиди злочинностi, не визначено статус роль i мiсце гро-мадських органiзацiй та окремих представнишв громадськостi пiд час оперативно-розшукового та кримшального провадження й iн. У зв'язку з цим, виникла необхщшсть наукового вивчення зарубiж-ного досвщу правового регулювання використання громадськостi шдроздшами кримшально! полщи тд час протиди злочинносп. Вищезазначене обу-мовлюе необхвдшсть i своечаснiсть даного досль дження та визначае И актуальнiсть.
В рiзнi часи проблемнi аспекти використання громадськосп у правоохороннiй дiяльностi бши предметом дослiдження багатьох вчених, зокрема: В. Г. Аксьонова, А. В. Бшецького, В. М. Бризга-лова, I. I. Веремеенка, О. М. Гавршова, Т. Д. Гаври-люк, £. В. Глушка, В. В. Голши, Г. М. Горшенкова, О. В. Джафарово!, А. М. Долгополова, А. Е. Жалш-ського, Ж. О. Жуковсько!, А. В. Загорного,
B. С. 1ваново1, В. А. 1ваново1, О. М. ^ларюново!, Н. П. 1саево1, Д. Ф. Ючатова, А. Б. Козловського, М. Г. Колодяжного, О. М. Коропатова, С. В. Мед-веденка, Р. В. Миронюка, В. I. Московця, Г. В. Мороза, О. М. Музичука, В. О. Озолша, М. £. Павлова, В. В. Павловського, П. Ф. Перевозшка, О. Д. Полщука, Т. В. Расшно!, I. В. Слободенюка,
C. С. Стрельшкова, О. П. Флягiна, С. С. Шрамко та багатьох шших авторiв.
Теоретичним проблемам оперативно-розшукового використання громадськостi шд час протиди злочинностi присвяченi комплексш монографiчнi дослiдження О. В. Васьковсько!, В. М. Давидюка, А. М. Кислого, В. М. Круглого, В. В. Майорово!, О. В. Михайловсько!,
В. I. Отрудька, А. Ю. Сипачова, О. В. Шахматова
та ш.
Питання про актуальшсть i необхiднiсть вивчення зарубiжного досвiду правового регулювання й оргашзаци використання громадськостi пiдроздiлами, яш здiйснюють оперативно-розшу-кову дiяльнiсть, тд час протиди злочинностi, ставиться багатьма вичизняними i закордонними вче-ними. Наприклад, С.I. Владiмiров, П.! !ванов вка-зують, що особливосп проблеми сприяння громадян органам внутршшх справ, з урахуванням наявного зарубiжного досввду, заслуговують на увагу вчених-юриспв [2, с. 106]; П.М. Кобець визначае суттеве значення вивчення зарубiжного дос-ввду для вдосконалення сшльно! дiяльностi об'ед-нань громадян та шдроздшв i служб полщи [3; 4]; С.М. Iншаков стверджуе, що аналiз свiтового дос-ввду дозволяе побачити, як йде цей процес в рiзних умовах, зрозумгга, до яких результатiв можуть привести рiзнi заходи в залежносп вiд того, в яких об-ставинах вони застосовувались в яку систему були включеш [6, с. 342].
Але е й застережливi думки з цього приводу. Дослщжуючи заруб1жний досввд взаемоди полщи з населенням, вчеш та практики щдкреслюють, що вкрай рiдко його можна впровадити у вичизняну практику. Однак його можна i необх1дно викорис-товувати в адаптованому виглядi, i, що теж дуже ва-жливо, цей досвщ дозволяе генерувати новi вде!, з урахуванням дшсносп реалiзовувати 1х на практищ [6, с. 9].
Проте, перш шж перейти до аналiзу правового регулювання цих правовщносин, варто висвилити основнi напрямки наукових штереав вчених, як1 присвятили сво! пращ вивченню даного питання та на 1х основi визначити прогалини у науковому та методичному забезпеченнi нормативно-правового регулювання. Вивчення результапв дослiджень, яш стосувалися правового регулювання використання громадськостi, пiдроздiлами, що здiйснюють опе-ративно-розшукову дiяльнiсть, пiд час протиди зло-чинностi, дозволяе узагальнити питання, яш е най-бiльш дослщженими i розробленими, а також зосе-редити увагу на малодослiджених проблемах.
До найб№ш дослщжених заруб1жними вче-ними проблем правового регулювання цих право-ввдносин слiд вщнести: 1. Вивчення законодавчо визначених категорш «сприяння громадян», «допо-мога громадян» в оперативно-розшуковш дiяльно-стi: змiсту, сутносп, семантичного значення, право-застосування [7; 8]; рол^ статусу, повноважень та унормування дiяльностi громадських рад, громад-ських об'еднань, окремих громадських дiячiв в ад-мiнiстративнiй дiяльностi та кримшологи. 2. Визна-чення категорш оаб, як1 сприяють пiдроздiлами, що здшснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть (здебiльшого позаштатних працiвникiв) [9; 10, с. 130; 7, с. 281], i закршлення !х правового статусу залежно ввд форм сприяння [9; 10, с. 130] (прав, обов'язшв, вiдповiдальностi). 3. Правова регламен-тащя статусу громадян i некомерцiйних формувань в у забезпеченш i охоронi громадського порядку [11]. 4. Юридичне оформления правовщносин ок-
66
JURISPRUDENCE / «еЮУШШШМ-ЛЭУШаИ» #7(94), 2021
ремих осiб з пiдроздiлами, що здшснюють операти-вно-розшукову дiяльнiсть, слiдчими, прокурором, а також у судi [12] (контракт, трудова угода або без оформления таких) [11, с. 51]. 5. Унормування правового i сощального захисту осiб [13, с. 6; 7; 8], як надають конфiденцiйне сприяння суб'ектам опера-тивно-розшуково! дiяльностi [14., с. 65; 10, с. 130]. 6. Правова регламентащя матерiального i сощаль-ного заохочення громадських об'еднань та грома-дян, як1 приймають участь у протиди злочинностi [15, с. 22]. 7. Правове регулювання аношмно! фо-рми сприяння громадян в оперативно-розшуковiй дiяльностi [16, с. 76; 17; 18]. Потрiбно зазначити, що з приводу цих питань вчеш не дшшли единого погляду, у результатi чого ввдбулось накопичення наукових iдей, пропозицш з удосконалення законо-давства, рекомендацш теоретико-прикладного спрямування.
Зазначенi вде! у сво!й бiльшостi реалiзованi у мiжнародних нормативно-правових актах. Система мiжнародних нормативно-правових акпв з питань протиди злочинностi останшм часом характеризу-еться векторною спрямованютю на тдвищення ролi громадськостi у протиди злочинносп та И ви-користання у всiх напрямках роботи правоохорон-них органiв [1]. Рекомендаци ООН та Ради Свропи кра!нам-учасницям свщчать, що не iснуе едино! мо-делi використання громадськостi у протиди злочинносп. Найбiльш прогресивний шлях удосконалення нацiональних практик у цьому питаннi е ви-вчення та запозичення досввду шших кра!н з урахуванням потреб та проблем, яш iснують у дер-жавах-рецепiентах (ситуативний пiдхiд).
У бшьшосп Свропейських кра!н сприяння громадян шдроздшам кримшально! полщи шд час протиди злочинносп визначае система прав гарантова-них конститущями, зокрема право на: шдиввдуа-льнi та колективш звернення до державних оргашв та оргаиiв мiсцевого самоврядування (наприклад, Андорра, Швейцарiя, Бельгiя); об'еднання громадян, включаючи право створювати професшш ст-лки для захисту сво!х iнтересiв (наприклад, Бельпя, 1спан1я, Люксембургу, Швейцари); участь в управ-лшт державними справами та захист свое! чесп i доброго !м'я (наприклад, Андорра); захист сво!х прав i свобод всiма не забороненим законом способами (наприклад, Андорра, Швейцарiя, Бельпя, Да-шя).
На пiдставi вивчення законодавства зазначе-них кра!н встановлено, що правове регулювання використання громадськосп пiдроздiлами, як1 здш-снюють оперативно-розшукову дiяльнiсть або за-стосовують спещальш методи розсладування кож-но! окремо взято! кра!ни представляе собою досить розгалужену систему нормативно-правових акпв, яка залежить ввд: 1) структури правово! системи держави; 2) вектору державно! полтгики з питань утвердження партнерських ввдносин кримiнально! полiцi! з громадсьшстю (громадами та населенням), яка визначаеться через систему норм закошв, директив, наказiв, iнструкцiй, положень та ш; 3) конце-пци використання негласних методiв протидi! злочинносп (оперативно-розшуково! дiяльностi та/або
спещальних методiв розслiдування); 4) розвинено-сп громадських iнституцiй правоохоронно! спря-мованостц 5) рiвня законодавчого забезпечення протиди злочинносп в окремих галузях.
Встановлено, що концепщя «Community Policing» сьогодш е визначальною для дiяльностi кримшально! полiцi! бiльшостi Свропейських, Ска-ндинавських, Пiвденно- та Швшчно-Американсь-ких кра!нах, однак специфiка органiзацi! роботи шдроздшв кримiнально!' полiцi! (структурно! побу-дови, функцюнального призначення, завдань, компетенции в цих кра!нах, обумовили розвиток рiзних пiдходiв до iерархi! керiвних документiв з питань використання громадськосп пiдроздiлами кримшально! полiцi! шд час протидi! злочинностi. Унормування ^мплементащя) основних положень концеп-ци у бiльшостi зарубiжних кра!н мае багаторiвневу структуру.
Правова основа цiе!' д1яльносп, як правило, визначаеться:
I. Галузевими законами:
1. Законами, яш безпосередньо регламентують дiяльнiсть полiцi!, наприклад: «Про полщш» (кра-!ни Свропейського союзу; СНД: Вiрменiя, Росiя; окремих кра!н: Грузiя), «Про органи внутршшх справ» (Бiлорусiя, Казахстан, Киргизiя, Узбекистан). У результат аналiзу законодавства встановлено, що засади використання громадськосп тд-роздшами кримiнально!' полщи пiд час протидi!' злочинностi у законах «Про полщш» Вiрменi!, Грузи, Роси, а також «Про органи внутршшх справ» Бiлорусi!, Казахстану, Киргизи, Узбекистану визна-чаються по^зному, зокрема нацiональним законо-давством цих кра!н встановлено принципи: 1) не за-крiплено взагалi - д1яльшсть здiйснюеться вщпо-вiдно до принцитв державно! служби та спецiальних принцитв правоохоронно! служби (ст. 3 Закону Республiки Казахстан «Про органи внутршшх справ Республжи Казахстан»); 2) закрь плено як незалежнiсть вiд дiяльностi полiтичних партiй та iнших громадських об'еднань (ст. 4 Закону Республiки Бшорусь «Про органи внутршшх справ»); 3) визначено прiоритет взаемоди з органь зацiями, а також з фiзичними особами (ст. 3 Закону республ^ Вiрменiя «Про полщш»); 4) визначено обов'язок полщи надавати публiчну iнформацiю та спiвпрацювати з громадськими органiзацiями, юри-дичними та фiзичними особами (ст. 15 Закону Грузи «Про полщш»); 5) визначено обов'язок громадян та громадських об'еднань надавати органам внутршшх справ допомогу у виконанш !хшх завдань та валяко сприяти !х дiяльностi (ст. 4 Закону Киргизько!' Республiки «Про органи внутршшх справ Киргизько! Республiки»; (ст. 11 Закону Рес-публiки Узбекистан «Про органи внутршшх справ»); 6) визначено повиншсть громадян та громадських об'еднань сприяти полщи (ст. 10 Закону Росшсько! Федераци «Про полщш»).
2. Законами, як! регламентують д1яльшсть громадських об'еднань, наприклад: «Про громадсьш об'еднання» (Бшорус1я, Казахстан, Росшська Феде-ращя, Таджикистан, Узбекистан), «Про громадсьш оргашзаци» (Вiрменiя).
«ШУШМУМ-ШУГМаУ» #794), 2021 / ГОМБРЯГОБЖЕ
67
3. Законами, як безпосередньо регламентують дiяльнiсть громадських об'еднань правоохоронно! спрямованосп, наприклад: «Про участь громадян в охорош громадського порядку» (Росiйська Федерация), «Про участь громадян в охорош правопорядку» (Бшорусш).
4. Законами, яш регламентують сферу правоохоронно! дшльносп, наприклад: «Про кримша-льну юстицш» (Велика Британiя), «Про протидш тероризму» (Казахстан, Рост), «Про боротьбу з те-роризмом» (Бшоруая, Узбекистан), «Про боротьбу з незаконним обiгом наркотичних засобiв, психот-ропних речовин i прекурсорiв» (Азербайджан), «Про наркотичш засоби i психотропнi речовини» (Росiя), «Про наркотичнi засоби, психотропш речовини, прекурсори та протидш !х незаконному обiгу» (Туркменiстан).
5. Законами, яш унормовують правоохороннi функцп: 1) оперативно-розшукову дiяльнiсть (роз-шукову дiяльнiсть) або спецiальнi методи розслщу-вання, наприклад: закон «Про оперативно-розшу-кову дiяльнiсть» (Арменiя, Бiлорусiя, Узбекистан, Казахстан, Рост); Кримiнально-процесуальний кодекс (Грузш, Естонш, Молдова, Латвiя); 2) превен-тивну дiяльнiсть, наприклад закони «Про профша-ктику правопорушень» (Казахстан, Киргизiя, Узбекистан), «Про основи дiяльностi по профiлактицi правопорушень» (Бшоруая), «Про основи системи профшактики правопорушень» (Росшська Федера-цГя).
II. Програмами загальнодержавного, регюна-льного, мiсцевого (мунщипального) рiвнiв (Велика Бригаиiя, Канада, Нвдерланди, Нiмеччина, США, Швейцарiя, окремi кра!ни СНД), стратегiями, концепциями, планами щодо протидi! злочинностi.
III. Договорами про ствпрацю з полiцiею, меморандумами, статутами спецiалiзованих громадських об'еднань правоохоронно! спрямованосп.
IV. Директивами центральних апаратiв полiцi!, iнструкцiями, ршеннями судiв.
Поряд з цим, система нормативно-правових акпв, як1 визначають правовi засади використання громадськостi пiдроздiлами кримшально! полiцi! пГд час протидi! злочинносп доволi мае чiтку Гера-рх1чш побудову у кра!нах з усталеними моделями нормативно-правового регулювання зазначених правовiдносин. Однак у кра!нах з моделями правового регулювання «переходного перiоду» не вщзна-чаеться чпко! iерархi!.
На думку А.В. Баровсько!, вiдсутнiсть iерархi! та чгтко визначених вимог до змiстовного напов-нення документiв призводить до того, що вщповь днi акти одночасно мютять положення, притаманнi рiзним видам керiвних документiв державно! поль тики [19]. Вона узагальнила iснуючi в державноуп-равлiнськiй науцi подходи до iерархi! керiвних до-кументiв державно! полгшки, а саме: 1) доктрина ^ концепцгя ^ стратеггя ^ програма ^ план (по-зищя - Рада нацiонально! безпеки i оборони Укра-!ни); 2) доктрина ^ концепцгя ^ стратеггя (В. Горбулш, А. Качинський, А. Нестеров, М. Чер-нишов); концепцгя ^ доктрина ^ стратег1я^ програма (Г. Ситник); стратег1я ^ концепцгя ^
доктрина ^ програма (А. Рукшин, А. Кузьменко) [19, с. 41; 20; 21].
О.О. Титаренко пропонуеться визначати Герар-хш документiв державно! полгшки протидi! зло-чинностi таким чином: концепцгя (та/або) доктрина — базова стратеггя — галузева стратеггя чи концепцгя — державна цгльова програма (в тому числг в окремш галузевш безпековт сферг) — плани. [22, с. 104]. Така Герархгя стратепчних докуменпв, на наш погляд, можлива Г для питань використання громадськостi пщроздшами кримшально! полщп шд час протидп злочинносп та може бути врахо-вана при програмуванш Г плануванш шдроздшв на вщповщному рГвш, зокрема, враховуючи останш реформи з децентралГзаци шдроздшв кримшально! полщп - на центральному та регюнальному рГвнях.
В результат аналГзу зарубГжного досвщу з'ясовано мехашзм правового регулювання викори-стання громадськосп шдроздшами кримшально! полщп шд час протидп злочинноавт, включае юри-дичш норми та правовщносин мГж громадсьшстю Г шдроздшами кримшально! полщп, та повинен ви-ражатися через систему нормативно-правових акпв, яш мають унормовувати так1 питання на: 1. За-конодавчому рГвш: 1) шдстави використання громадськосп шдроздшами кримшально! полщп пГд час оперативно-розшуково! протидп злочинам та шд час забезпечення кримшального провадження; 2) основш форми, принципи та завдання ще! дгяль-носп; 3) права та обов'язки представник1в громадськосп, що сприяють шдроздшам, як1 здшснюють оперативно-розшукову дГяльшсть; 4) ввдповщаль-шсть за розголошення таемнищ, що охороняеться законом, представнишв громадськосп, як1 були за-лучеш як представники громадськосп чи засобГв масово! шформацп до виконання завдань операти-вно-розшуково! дГяльносп або досудового розсль дування; 5) вщповщальшсть за розголошення ведомостей про представнишв громадськосп, яш сприяють або сприяли шдроздшам кримшально! полщп; 6) вщповщальшсть за використання злочинними стльнотами, оргашзованими групами та злочинними оргашзащями у сво!х штересах громадських об'еднань Г засобГв масово! шформацп; 5) заходи забезпечення безпеки оаб, як1 були залучеш як представники громадськосп чи засобГв масово! ш-формацп до виконання завдань або виконують за-вдання оперативно-розшуково! дшльносп та/або досудового розслщування. 2. На нормативно-правовому рГвш: 1) оргашзацш Г тактику викорис-тання представнишв громадськосп шдроздшами кримшально! полГцГ! шд час оперативно-розшуко-вого та кримшального провадження; 2) взаемод1ю пГдроздГлГв кримшально! полщп з шшими пГдроздГ-лами полщ! пГд час залучення громадських об'еднань та представнишв громадськосп до виконання стльних завдань та ш
Висвновки. Враховуючи багатополярнГсть ще! проблематики, потрГбно зазначити, що на сьо-годнГ потребують вирГшення таш питання правового регулювання використання громадськостГ пГд-роздГлами кримГнально! полщп шд час протидГ! злочинностГ як: 1. Правове закршлення концепцГ!
68
JURISPRUDENCE / «ШУУШШШУМ-ЛШГМак» #7(94), 2021
використання громадськостi пiдроздiлами, як здш-снюють оперативно-розшукову дiяльнiсть, шляхом прийняття й схвалення ввдповвдно! стратеги. 2. Ви-значення системи нормативно-правових акта, як1 повиннi ввдображати концепщю використання гро-мадськостi пiдроздiлами кримшально! полiцi! пiд час протидп злочинносп. 3. Законодавче закрш-лення тдстав використання громадськостi тдроз-дiлами кримшально! полщп шд час оперативно-ро-зшуково! протидi! злочинам та пiд час забезпечення кримiнального провадження. 4. Правова регламен-тацiя принципiв, форм, видiв, напрямк1в та завдань використання представнишв громадськостi тдроз-дiлами кримiнально! полщп тд час здiйснения опе-ративно-розшуково! дiяльностi та негласно! роботи у кримшальному провадженнi. 5. Правова регламентащя меж використання представник1в громадсь-костi пiдроздiлами кримiнально! полiцi! в операти-вно-розшуковiй дiяльностi. 6. Правова регламентащя оргаиiзацi! i тактики використання представник1в громадськостi в оперативно-розшу-ковш дiяльностi. 7. Унормування оформлення пра-воввдносин що виникають тд час використання пiдроздiлами кримiнально! полщп громадських об'еднань (наприклад, договiр, контракт, угода), та окремих представнишв громадськосп (наприклад, згода, зобов'язання). 8. Правова регламентащя зао-хочення сприяння у протидп злочинностi колекти-вних форм громадськосп (наприклад, часткове або тимчасове звiльнения ввд податк1в; спрощення про-цедури оформлення юридично! особи громадських формувань), а також iндивiдуальних форм сприяння окремих представник1в громадськосп (наприклад, отримання винагород, спрощення процедури отримання дозволу на в'!зд до кра!ни або збшь-шення строк1в перебування на територi! шоземщв, спрощена процедура отримання дозволу на працев-лаштування ¡ноземцгв.). 9. Унормування заохочува-льних заходiв пiдроздiлiв кримшально! полщп i окремих оперативних пращвнишв, як1 найефектив-нiше використовують представнишв громадськосп (громадськ об'еднання) тд час протидi! злочинно-стi та сприяють розвитку партнерських ввдносин. 10. Унормування ощнювання ефективностi використання громадськосп шдроздшами кримiнально! полiцi! у протидп злочинносп та iн. 11. Унормування облжу громадських об'еднань i окремих представник1в громадськостi, яш здатнi забезпе-чити своечасне сприяння пiдроздiлам кримiнально! полiцi! у протидп злочинносп. 12. Нормативне за-кршлення ведення оперативного облiку громадських об'еднань i окремих представник1в громадськосп, яш використовуються органiзованими злочин-ними спiльнотами для приховування злочинно! дiяльностi. 13. Правова регламентацiя облшу осiб, яким забороняеться бути засновниками чи учасни-ками (членами) громадських об'еднань у зв'язку iз судимiстю чи участю у злочиннш дiяльностi, яка пов'язана iз використанням громадських форму-вань для приховування цiе! д1яльносп (наприклад шляхом впровадження однойменного Реестру). 14. Законодавче закрiпления ввдповщальносп за
використання громадських об'еднань i 3aco6iB ма-сово! iнформaцii учасниками злочинних оргатза-цiй з метою приховування злочинно! дiяльностi. 15. Правова регламентащя ведення електронного облiку громадських формувань з охорони громад-ського порядку i державного кордону.
Список використаних джерел
1. Дохинская декларация о включении вопросов предупреждения преступности и уголовного правосудия в более широкую повестку дня организации объединенных наций в целях решения социальных и экономических проблем и содействия обеспечению верховенства права на национальном и международном уровнях, а также участию общественности. Тринадцатый конгресс Организации Объединенных Наций по предупреждению преступности и уголовному правосудию. Доха, 12-19 апр. 2015 г. 26 с. URL: https://www.unodc.org/documents/congress/Declarati on/V1504153_Russian.pdf (дата обращения: 12.12.2020).
2. Владимиров С. И., Иванов П. И. Содействие граждан оперативным подразделениям органов внутренних дел (сравнительный анализ законодательных актов). Труды Академии управления МВД России. 2013. № 4. С. 103-106.
3. Кобец П. Н. Опыт полиции Республики Индии по взаимодействию с гражданским обществом в сфере поддержание правопорядка. Государственная власть и местное самоуправление. 2019. №1. С 59-63.
4. Кобец П. Н. Опыт Республики Польша по взаимодействию с гражданским обществом в сфере охраны правопорядка и поддержания безопасности. Гражданское общество в России и за рубежом. 2019. №1.С. 32-35. URL: http://crimescience.ru/wp-content/uploads/2020/03/Грaждaнское-общество-в-России-и-за-рубежом-№1 -2019.pdf.
5. Иншаков С. М. Зарубежная кримшолопя. Москва : Инфра М-Норма, 1997. 383 с.
6. Реформирование полиции в старнах Центральной и восточной Европы : процесс и прогресс / П. Абрахам, Д. Бакрач, А. Бек, и др. ; под. ред. М. Капарини, О. Маринина ; предисловие А. Яр-мыша. Киев : Задруга, 2005. 296 с.
7. Отрудько В. I. Актуальт проблеми правового регулювання шституту сприяння громадян оперативним шдроздшам у Закон Укра!ни «Про оперативнорозшукову дгяльтсть». Форум права. 2017. № 5. С. 279-283. URL: file:///C:/Users/Acer/Downloads/FP_index.htm_2017_ 5_44.pdf (дата звернення: 31.08.2020).
8. Шахматов А. В. Правовое регулирование содействия граждан органам, осуществляющим оперативно-розыскную деятельность : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Санкт-Петербургский ун-т МВД России. Санкт-Петербург, 1999. 230 с. URL: http://www.dslib.net/kriminal-process/pravovoe-regulirovanie-sodejstvija-grazhdan-organam-osuwestvljajuwim-operativno.html (дата обращения: 21.03.2020).
9. Шумилов А. Ю. Курс основ оперативно-розыскной деятельности : учебник для вузов. 2-е изд.,
«ШУШМУМ-ЛШИГМаУ» #794)), 2©21 / JURISPRUDENCE
69
перераб. и доп. Москва: Изд-ль Шумилова И.И., 2007.
10. Перевалов Д. В. Структура и содержание правового статуса лиц, оказывающих конфиденциальное содействие оперативно-розыскным органам по законодательству республики беларусь. Евразийская адвокатура. 2012. № 1. С. 129-138.
11. Раскина Т. В. Криминологические проблемы участия общественности в предупреждении преступности : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : 12.00.08. Москва, 2007. 211 с.
12. Крипулевич А. Ю. Контракт о негласном сотрудничестве лиц с оперативными подразделениями уголовно-исполнительной системы: гражданско-правовой аспект. Вестник Удмуртского университета. 2016. Т. 26, вып. 5. С. 113-118.
13. Охрiменко I. М. Психолопчш засади негласного сшвробггаицтва в сучасних умовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд.. юрид. наук : 19.00.06. Одеса, 2005. 17. с.
14. Парманасов А. Д. Законодательное регулирование оперативно-розыскной деятельности в странах - участниках евразийского экономического союза (по материалам органов внутренних дел) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.12 / Санкт-Петербургский ун-т М-ва внутр. дел РФ. Санкт-Петербург, 2017. 263 с.
15. Гугунский А. Н., Ильин П.О. К вопросу о правовых основах участия граждан в охране общественного порядка. Труды Академии управления МВД России. 2016. № 2. С. 21-24. URL: file:///C:/Users/Acer/Downloads/k-voprosu-o-
pravovyh-osnovah-uchastiya-grazhdan-v-ohrane-obschestvennogo-poryadka.pdf (дата обращения: 28.08.2020).
16. Лахтиков Д. Н._Анонимное содействие граждан в оперативно-розыскной деятельности. Вопросы криминологии, криминалистики и судебной экспертизы. 2016. № 2 (40). С. 75-79. URL: http://www.sudexpertiza.by/assets/files/2(40)/75-79.pdf (дата обращения: 20.06.2020).
17. Басецкий, И. И. Сыскология в Республике Беларусь: нужно творчески осмыслить и обсудить. Вестник Академии МВД Республики Беларусь. 2013. № 25. С. 183-187.
18. Нагиленко Б. Я., Кузьмин А. В., Косарева Т. В. О кризисном состоянии правового регулирования оперативно-розыскной деятельности полиции и мерах по его совершенствованию. Научный портал МВД России. 2013. № 1. С. 40-46.
19. Баровська А.В. Ошгашзащя структури ке-рiвних докуменпв державно! полгшки (на приклащ шформацшно! сфери): аналп. доп. К., 2011.
20. Ситник Г.П. Державне управлшня у сферi забезпечення нацюнально! безпеки Укра!ни: теорiя i практика: автореф. дис. ... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.01. Ки!в, 2004.
21. Кузьменко А. Проблеми вщповщносп стратеги та системи забезпечення безпеки Укра!ни нацюнальним потребам. Юридичний журнал. 2006. № 10. URL: http://www.justinian.com.ua/article=2432 (дата звернення: 14.01.2021).
22. Титаренко О. О. Державне програмування протиди злочинносп в Украш: монографiя. Хар-шв: Ghjvfhn, 2019. 698 с.
