CC BY
10ESSENCE OF USING PUBLIC BY CRIMINAL POLICE UNITS IN COMBATING CRIME
Khristov O.
Candidate of juridical sciences, Associate Professor, Detective of the Criminal Police Sector of the Amur-Nizhnyodniprovsk Police Station of the Dnipro Police Department of the Main Department of the National Police in
Dnipropetrovsk Region (Dnipro, Ukraine)
СУТН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ ГРОМАДСЬКОСТ1 П1ДРОЗД1ЛАМИ КРИМ1НАЛЬНО1 ПОЛЩП
П1Д ЧАС ПРОТИДП ЗЛОЧИННОСТ1
Христов О.Л.,
кандидат юридичних наук, доцент оперуповноважений сектору кримiнальноi полщп Амур-Нижньоднiпровського вiддiлення полщИ Днiпровського вiддiлу полщИ Головного управлiння Нацюнально'1' полщИ в Днiпропетровськiй областi (Днтро, Укра'та)
Abstract
The article deals with the essence of the use of the public by criminal police units in combating crime.
The author focuses particular attention on the analysis and substantive delineation of the concepts of "public engagement", "use of the public", "cooperation with the public", "involvement of the public", "interaction with the public", "public assistance", "public participation". These concepts, having close relationships, complicate the conceptual and categorical description of the subject of scientific knowledge. This determines the multiplicity of approaches in the use of the terminology apparatus in the science of operational-search activities and other related sciences. All this is reflected by ambiguous semantic content in the formulation of legislation, which negatively affects the law enforcement practice of using the public by criminal police units in combatting crime.
The author has studied and summarized scholars' views on these issues, ye has analyzed the legislation, identified problematic issues and proposed his own view on the essence of the use of the public by criminal police units in combatting crime.
As a result of theoretical analysis, the key criteria for distinguishing the concepts of "public engagement", "use of the public", "involvement of the public", "public assistance", "cooperation with the public", "interaction with the public", "public participation" have been outlined.
The author has paid attention to the fact that the concept of "use of the public" by criminal police units in combating crime covers both organizational and legal aspects of the relations actors, as well as tactical peculiarities in operational search activities and criminal proceedings.
The author has concluded that the use of the public by criminal police units in combatting crime should understand the complex organizational and legal process of engaging forces (actors) of the public and their use in solving crime combatting tasks.
Анотащя
У статп дослвджено сутшсть використання громадськосп шдроздшами кримшально! полщп шд час протиди злочинносп.
Особливу увагу автор зосереджуе на аналiзi та змютовному розмежуванш понять «взаeмодiя з громадсьшстю», «використання громадськосп», «залучення громадськосп», «сшвробггаицтво з громадсьш-стю», «ствпраця з громадсьшстю», «сприяння громадян», «участь громадськосп», як в силу природи п-сних взаемозв'язшв, ускладнюють понятiйно-категорiальну характеристику предмета наукового тзнання. Це обумовлюе множинтсть пiдходiв у застосуванш термшолопчного апарату в наущ оперативно-розшу-ково! дгяльносп та шших сумiжних науках, та вщображуеться неоднозначним смисловим наповненням при формуванш нормативно-правово! бази, що негативним чином впливае на правозастосовну практику використання громадськосп шдроздшами кримшально! полщп тд час протиди злочинносп.
Автором вивчено та узагальнено погляди вчених з ще! проблематики, проаналiзовано нормативно-правову базу, визначено коло проблемних питань та запропоновано власний погляд на сутшсть використання громадськосп шдроздшами кримшально! полщи тд час протиди злочинносп.
В результап теоретичного аналiзу виводяться ключовi критерп розмежування понять «взаемодгя з громадсьшстю», «використання громадськосп», «залучення громадськосп», «сшвробггаицтво з громад-сьшстю», «ствпраця з громадсьшстю», «сприяння громадян», «участь громадськосп».
Автор акцентуе увагу на тому, що поняття «використання громадськосп» шдроздшами кримшально! полщп тд час протиди злочинносп охоплюе як органiзацiйно-правовi аспекти суб'екпв взаемовщносин, так i тактичт особливостi пiд час оперативно-розшукового та кримiнального провадження.
Автор доходить висновку, що пiд використанням громадськостi пiдроздiлами кримiнально! полiцii гад час протидi! злочинностi слiд розумии складний органiзацiйно-правовий процес залучення сил (суб'екпв) громадськосп та !х застосування у вирiшеннi завдань протидii злочинносп.
Keywords: interaction with the public, use of the public, involvement of the public, operational-search activity, combatting crime, cooperation with the public, assistance of the public, public participation.
Ключовi слова: взаeмодiя з громадсьшстю, використання громадськосп, залучення громадськосп, оперативно-розшукова дiяльнiсть, протидiя злочинностi, спiвробiтництво з громадсьшстю, ствпраця з громадськ1стю, сприяння громадян, участь громадськостi.
Набутий досвiд досить «молодо!» кра!ни - Ук-ра!ни сввдчить, що, як правило ключовi етапи най-бiльш динамiчного формування активностi громад-ськостi обумовленi виникненням, розвитком та на-копленням критично! «маси» негативних тенденцiй, наприклад военна загроза, економiчна або/та полiтична криза, стихшш лиха, катастрофи, аварi!, етдеми, корупцiя, органiзована злочиннiсть та ш.
На сьогоднiшнiй день становления громадськосп як суб'екта вiдносин з державою характеризу-еться новим поштовхом до самовизначення суб'ектiв громадськостi, розвитку правозахисних громадських iнституцiй, появи шщатив в сферi за-безпечення громадсько! безпеки та протидi! зло-чинносп.
Необхiдно позитивно вiдмiтити пiдвищення штересу до участi в правоохороннiй дiяльностi суб'ектiв громадськостi. Разом з цим, сьогодш вщ-сутня парадигма моделi ввдносин «громадськ1сть -держава» у протидп злочинностi. Названа проблематика стосуеться й сутностi використання громадськосп пвдроздшами кримшально! полiцi! шд час протидi! злочинностi, змiсту й сшввщношення понять «використання громадськосп», «взаемодiя з громадськ1стю», «залучення громадськосп», «ств-робiтництво з громадськ1стю», «ствпраця з громадсьшстю», «сприяння громадян», «участь громадськосп», як в силу природи псних взаемозв'яз-шв, ускладнюють понятiйно-категорiальну характеристику предмета наукового тзнання.
Це обумовлюе множиннiсть пiдходiв у засто-суваннi термiнологiчного апарату в науцi операти-вно-розшуково! дiяльностi та iнших сумгжних науках, та ввдображуеться неоднозначним смисловим наповненням при формуваннi нормативно-правово! бази, що негативним чином впливае на правозасто-совну практику.
Аналiз публжацш, в яких започатковано розв'язання даноТ проблеми свiдчить, що пи-тання використання громадськостi у протидi!' зло-чинностi стали предметом дослiдження широко! плеяди вiтчизняних (О.М. Бандурка, О.1. Богати-рьова, В.В. Голiна, А. Ф. 1скендеров, М.Г. Колодя-жний, А.М. Кислий, О.М. Коропатов, В.М. Круг-лий, В.1. Московець, О.М. Музичук, 1.В. Слободе-нюк, В.О. Соболев, С.С. Шрамко та ш.) та закордонних (О.М. Гаврiлов, В.С. 1ванова, Н.П. 1са-ева, В.1. Крiгер, Л.1. Овчиннiкова, Т.В. Расшна, М.£. Павлов, В.Т. Томiн, О.М. Тюменцев та ш.) вчених. Вивчення праць згаданих дослiдникiв дае змогу визначити, що у наукових дослвдженнях не-мае единого погляду на визначення зазначених тер-мiнiв, у деяких - вони ототожнюються як синошми. Поряд з цим, дослщження сутностi використання громадськостi пiдроздiлами кримшально! полiцi! у
протидiï злочинностi до цього часу а моногpафiч-ному рiвнi здiйснено не було.
У зв'язку з цим, метою дано! статтi е визначення сутносп використання громадськостi тдроз-дiлами кримшально! полщп щд час протидiï зло-чинностi.
Слiд зазначити, що недолiки нормотворчо! да-яльностi, про яш зазначалося вище, спостери-а-ються при бшьш детальному розглядi норм чинних закошв. Так, у ст. 1 Закону Укра!ни «Про участь громадян в охорош громадського порядку i державного кордону» визначено, що громадяни Укра!ни мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадсьш об'еднання для участг в охорош громадського порядку i державного кордону, сприяння правоохоронним органам у запобь ганш та припиненнi адмшстративних правопору-шень i злочинiв, захисп життя та здоров'я громадян, штереав суспiльства i держави ввд протиправних посягань. В той же час, ст. 9 Закону передбачае надання допомоги органам Нацюналь-но! полщи у забезпеченнi громадського порядку i громадсько! безпеки, запобшанш адмшстративним проступкам i злочинам [1].
Справедливим буде ввдзначити, що законода-вець не видшяе суттево! рiзницi м1ж термiнами «участь», «сприяння», «надання допомоги», осшльки визначення цих термшв Закон не мiстить.
М1ж тим, Закон, який врегульовуе здiйснення оперативно-розшуково! дiяльностi спецiальними суб'ектами також не визначае зазначеш термiни, а б№ш того крiм них мiстить додатков^ якi вжитi в одному синонiмiчному рядi. Так, ст. 11 Закону Ук-ра!ни «Про оперативно розшукову дiяльнiсть» визначае, що органи державно! влади, пвдприемства, установи, оргашзаци незалежно вiд форми власно-сл зобов'язанi сприяти оперативним пiдроздiлам у виршенш завдань оперативно-розшуково! дiяльно-сп. За бажанням осiб !х спгвробгтництво з оперативним шдроздшом може бути оформлено письмо-вою угодою з гарантуванням конф1дещшност1 спгвробтництва [2].
Таким чином Закон Укра!ни «Про оперативно розшукову дiяльнiсть» доповнюе даний перелш такими термiнами як «сшвробггництво» й «конфвден-цiйне спiвробiтництво» та ш.
Сл1д згадати, що й положения прогресивного Кримiнального процесуального кодексу Укра!ни наповненi термiнами, як1 не визначеш кримiна-льно-процесуальним законодавством та виклика-ють бiльше питань, шж врегульовують конкретний напрям дiяльностi («конфiденцiйна спiвпраця» (ч. 8 ст. 224, ст. 272 КПК Укра!ни); «конфщенцшне сшв-робiтництво», яке охоплюе i «залучення осiб» до проведення негласних слвдчих (розшукових) дiй (ст. 275 КПК Укра!ни) тощо) [3].
,3,ogaMo, ^o n. 1.13. IHcTpyK^i «npo opram3a-^w npoBegeHHa HergacHux cgigHux (p03myK0BHx) gin Ta BHKopHcraHHH ix pe3ygbraTiB y KpHMiHagbHoMy npoBag®eHHi» BH3HaHae, ^o BuKoHaHHa cne^agb-Horo 3aBgaHHa 3 po3KpuTTa 3goHHHHoi giagbHocri op-raHi3OBaHOi rpynu hh 3goHHHHoi opram3aqii (ct. 272 KnK yKpaiHH) nogarae b oprarn3a^i cgigHHM i one-paTHBHHM nigpo3gigoM eeedenuR ynoenoeawenoi humu oco6u, aKa BignoBigHo go 3aKoHy BHKoHye cne-^agbHe 3aBgaHHa, b opraHi3oBaHy rpyny hh 3goHHHHy opram3a^ro nig gereHgow npuKpHrra gga oTpuMaHHa penen i goKyMeHTiB, BigoMocTeft npo ii CTpyKTypy, cnoco6u i MeTogu 3goHHHHoi giagbHocTi, aKi MawTb 3HaneHHa gga po3cgigyBaHHa 3goHHHy a6o 3goHHHiB, aKi BHHHawTbca цнмн rpynnaMH [4]. 3a3HaneHa ih-crpyKqia, aKa no cyTi e nyTiBHHKoM npu npoBegeHHi cgigHHMH Ta onepaTHBHUMH npa^BHHKaMH KpHMiHa-gbHoi пogiцii HergacHux cgigHux (po3myKoBux) gift, BignoBigHo go h. 2 ct. 1 KpHMiHagbHoro npo^cyagb-Horo KogeKcy yKpaiHu He e HacruHow KpHMiHagbHoro пpoцecyagbнoгo 3aKoHogaBCTBa, ^o CBigHHTb npo Mo^guBicTb CTaBgeHHa nig cyMHiB BipHicTb npaBo3a-ctocobhoi giagbHocTi BpaxoBywHH po36i®Hocri i3 no-go®eHHaMH цbOгo KogeKcy.
HaBegeHe e gume geMoHcTparHBHHM npuKgagoM Hey3rog®eHocri i HeBH3HaHeHocTi TepMiHiB, aKi 3a npupogow MawTb TicHi B3aeMo3B'a3Ku. 3a3HaHeHuft nepegiK gageKo He BHHepnye ix pag, aKuft Mo®Ha go-noBHWBaru mgaxoM 6igbm rgu6oKoro aHagi3y nogo-®eHb HHHHoro 3aKoHogaBcTBa. ^o hhx TaKo® BigHo-caTbca «BHKopucTaHHa rpoMagcbKocTi», «B3aeMogia 3 rpoMagcbKicrw», «3agyHeHHa rpoMagcbKocTi», «cniB-npaqa 3 rpoMagcbKicrw» Ta iH.
Ha gaHi Hey3rog®eHocri b KoHKpeTHi nepiogu ^opMyBaHHa npaBoBoro noga npoTugii 3goHHHHocTi Magu мicцe aK no3HTHBHi TaK i HeraTHBHi BigryKu Ha-yKoBoro cniBToBapucTBa b MaKcuMagbHo Mo®gHBift pi3HoMaHiTHocri gyMoK Ta пpoпoзнцift ^ogo ygocKo-HageHHa nuraHb BHKopucraHHa rpoMagcbKocTi nig-po3gigaMu KpuMiHagbHoi пogiцii (мigiцii) nig Hac npoTugii 3goHHHHocTi.
HanpuKgag, nig cnpuaHHaM 3giftcHeHHW onepa-THBHo-po3myKoBoi giagbHocTi B.I. OTpygbKo po3yMie nepeg6aHeHi 3aKoHogaBcTBoM go6poBigbHi gii gie3ga-thhx oci6, ^o He e mTarHHMH npaqiBHHKaMH пogiцii, cnpaMoBaHi Ha nomyK Ta 36upaHHa oneparuBHo-po3-myKoBoi Ta iHmoi iH^opMaqii, aKa craHoBHTb onepa-thbhhh iHTepec, 3 HacTynHHM nepegaBaHHaM oTpuMa-hhx BigoMocTeft oneparuBHoMy nigpo3gigy, npuft-Harra yHacTi y npoBegeHHi oKpeMux OP3 3a 6e3nocepegHiM кepiвннцтвoм onepaTHBHux npaqiB-HHKiB, a TaKo® HagaHHa iHmoi eKcnepTHoi gonoMoru b iHTepecax BupimeHHa 3aBgaHb oneparuBHo-po3my-koboi giagbHocTi Ta oneparHBHo-po3myKoBoro 3a6e3-neHeHHa gocygoBoro po3cgigyBaHHa 3goHHHiB [5, c. 282]. C.I. BgagiMipoBHM nponoHyeTbca HacTynHa ge^iH^ia cnpuaHHa rpoMagaH onepaTHBHHM nigpo3-gigaM opraHiB BHyTpimHix cnpaB (пogiцii) i cniBpo6i-тннцтвa 3 hhmh - ^ 3giftcHWBaHe Ha 6e3ongaTHift a6o ngaTHift ocHoBi, rgacHa hh HergacHa (KoH^igeH^HHa) yHacTb oKpeMux rpoMagaH, 3a ix 3rogow, b пigгoтoвцi a6o npoBegeHHi onepaTHBHo-po3myKoBux Ta rnmux
3axogiB, cnpaMoBaHux Ha BHKoHaHHa 3agaH OP,3, [6, c. 200].
Cgig 3a3HaHHTH, ^o цe BH3HaHeHHa He oxongwe noBHHH cneKTp BupimyBaHux 3aBgaHb KpuMiHagbHoi пogiцii. 3oKpeMa nigpo3gigu KpHMiHagbHoi nog^ii BHKoHywHH gopyHeHHa cgignoro Mo®yTb caMocriftHo npoBoguTH cgigni Ta HergacHi cgigni po3myKoBi gii, 3giftcHeHHa aKux Hacro noTpe6ye BHKopucTaHHa rpoMagcbKocTi. Te® caMe cTocyeTbca i BH3HaHeHHa, Ha-gaHoro A.B. PyguM, aKHH BH3HaHHB, ^o nig cnpu-aHHaM rpoMagaH opraHaM, aKs 3giftcHroroTb OP^, po-3yMieTbca HagaHHa oKpeMHMH oco6aMH gonoMoru 3a3HaHeHHM cy6'eKTaM npu 3agyHeHHi ix Ha go6poBi-gbHux 3acagax go nigroTOBKH a6o npoBegeHHW one-paTHBHo-po3myKoBux Ta iHmux 3axogiB, pimeHHaM iHmux npuBaTHux 3aBgaHb OP^ [7, c. 220].
^KaBoro e ToHKa 3opy G.n. I^eHKa, aKuft gae Ha-cTynHe BH3HaHeHHa yHacTi rpoMagcbKocTi b po3KpHrri Ta po3cgigyBaHHi 3goHHHiB - <^e go6poBigbHa rgacHa a6o HergacHa, 3acHoBaHa Ha rpoMagaHcbKift cBigoMo-cri giagbHicTb rpoMagcbKux opгaнiзaцiн a6o oKpeMux rpoMagaH 3 HagaHHa gonoMoru npaBooxopoHHHM opraHaM y po3KpuTTi 3goHHHiB, po3myKy bhhhhx oci6, y BuaBgeHHi Ta ycyHeHHi npuHHH i yMoB, ^o cnpuagu ix BHHHeHHW» [8]. Pa3oM 3 цнм, cgig 3a3HaHHTH, ^o aB-Top o6Me®ye po3yMiHHa rpoMagcbKocTi go TaKux Ka-Teropift aK «rpoMagcbKa opгaнiзaцia» Ta «oKpeMHH rpoMagaHHH». B toh ®e Hac, noHarra rpoMagcbKicTb e 6igbm mupoKHM i oxongwe Bci rpoMagcbKi $opMy-BaHHa Ta oci6, ^o He e rpoMagaHaMH KpaiHu. TaK, M.£. naBgoB 3a3HaHae, ^o nig rpoMagcbKicrw .cgig 6ygo 6 po3yMiTH rpoMagaH, Hapog, HacegeHHa [9, c. 5]. Ha Ham norgag gga TepMiHogoriHHoro no3Ha-HeHHa oKpeMoro rpoMagaHHHa, 6inaTpuga, oco6u 6e3 rpoMagaHcTBa, npegcraBHHKa rpoMagcbKocTi, rpo-MagcbKy opraHi3auiro ($opMyBaHHa), aK cKgagoBoi rpoMagcbKocTi goцigbнo B®HBaTH TepMiH cy6'eKT rpoMagcbKocTi.
BHeHHH gae BgacHe BH3HaHeHHa yHacTi rpoMagcbKocTi b po3cgigyBaHHi 3goHHHiB, 3oKpeMa: nig yHa-ctw rpoMagcbKocTi b po3cgigyBaHHi 3goHHHiB Ma-eTbca Ha yBa3i gonoMora, ^o HagaeTbca Hew oco6aM, aKi npoBagaTb gi3HaHHa a6o nonepegHe cgigcrBo, to6to po3cgigyBaHHa no B®e nopymeHux KpuMiHagb-hhx npoBag®eHHax [9, c. 4].
IHmuft acneKT BHKopucTaHHa rpoMagcbKocTi bh-cBiTuga M.ro.HoKTioHoBa. TaK, aBTopKa BucHoBy-Baga, ^o 3agyHeHHa HacegeHHa go npo^igaKTHKH Ta po3cgigyBaHHa 3goHHHiB o3HaHae 3giftcHeHHa giagbHocTi npaBooxopoHHHMH opraHaMH 3 oxopoHH 3aKoH-HocTi i npaBonopagKy npu iнiцiaтнвнoмy cTBopeHHi cпeцiagbннx B3aeMoBurigHux yMoB gga oTpuMaHHa Heo6xigHoi iH^opMaqii Big rpoMagaH, gony^eHHa HacegeHHa go po3cgigyBaHHa i npo^igaKTHKu 3goHHHiB o3HaHae - 3giftcHeHHa giagbHocTi npaBooxopoHHHMH opraHaMH 3 oxopoHH 3aKoHHocTi i npaBonopagKy 3 ypaxyBaHHaM B®e HaaBHoi iн$opмaцii, ^o HagxoguTb Big rpoMagaH, 6e3 gogaTKoBoro 3agiaHHa cug i 3aco6iB [10].
TaKe BH3HaHeHHa B6aHaeTbca goBogi cnipHHM, ocKigbKH Kogo 3aBgaHb, aKi Mo®yTb BupimyBaTucb
громадянами зводиться лише до отримання шфор-маци, а KpiM того i без додаткового залучення сил i засобiв.
У цьому контексп бiльш прийнятною е визна-чення, запропоноване В.М. Малюгою, що б№ш широко визначае участь громадськостi у протиди злочинностi. Зокрема автор дае визначення, що вза-емодiя слвдчого з оперативними пiдроздiлами та ш-шими суб'ектами у кримiнальному провадженш -це передбачене в закош, ввдомчих нормативних актах або ж рекомендоване кримiналiстичною наукою сумюне функцiонування зовнiшньо (юриди-чно, оргашзацшно, професiйно) не шдпорядкова-них суб'екпв взаемодп з притаманною 1м комунiкативно - дiяльнiстю чи/та специфiчно -професiйною компетенцiею, спецiалiзацiю, що спрямовуеться i узгоджуеться слвдчим (прокурором - процесуальним керiвником) за часом, мюцем, формами, а також засобами i методами реалiзацi! для виршення конкретних завдань, обумовлених характером слвдчо! ситуацп, з метою забезпечення шви-дкого, повного та неупередженого розслвдування злочинiв та 1х запобiганню [11, с. 12].
Не вдаючись у подальшому до аналiзу широкого спектру запропонованих авторами дефшщш та визначень, зазначимо, що використання громад-ськостi щд час протиди злочинносп, на наш погляд, охоплюе всi зазначенi термiни, у тому чи^ «взае-модiя з громадсьшстю», «використання громадськосп», «допомога громадськостi», «залучення гро-мадськостi», «сшвробггництво з громадськ1стю», «спiвпраця з громадсьшстю», «сприяння грома-дян», «участь громадськосп», i ввдображуе дiяль-ний аспект як шдроздшв кримiнально! полщи так i суб'ектiв громадськостi.
Висновки. У зв'язку з вищевикладеним ми вважаемо, пвд використанням громадськостi шдроздшами кримiнально! полщи пiд час протиди злочинносп слад розумгга складний оргашзацшно -правовий процес залучення сил (суб'екпв) громад-ськостi та !х застосування у вирiшеннi завдань протиди злочинностi.
Разом з тим, цей умовиввд не е визначенням використання громадськосп шдроздшами кримшаль-но! полщи пiд час протиди злочинносп. Вiн лише узагальнюе багатофакторне питання яке слугуе ш-дгрунтям для формулювання дефшщи, яка охоплюе як органiзацiйно-правовi аспекти суб'ектiв взаемо-вщносин, так i тактичнi особливостi пвд час опера-тивно-розшукового та кримшального провадження
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Про участь громадян в oxopoHi громадсь-кого порядку i державного кордону: Закон Укра!ни вад 22.06.2000 р. № 1835-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1835-14.
2. Про оперативно-розшукову дiяльнiсть: проект закону Украши ввд 03.06.2016 № 4778. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH3OQ00 A.html.
3. Кримшальний процесуальний кодекс Украши: Закон ввд 13 квiт. 2012 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
4. 1нструкщя про оргашзащю проведення не-гласних слщчих (розшукових) дiй та використання !х результатiв у кримiнальному провадженнi : наказ Генерально! прокуратури Укра!ни, Мшютерства внутрiшнix справ Укра!ни, Служби безпеки Украши, Адмшстраци Державно! прикордонно! служби Укра!ни, Мiнiстерства фiнансiв Укра!ни, Мшстер-ства юстици Укра!ни ввд 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5.
5. Отрудько В.1. Актуальнi проблеми правового регулювання iнституту сприяння громадян оперативним шдроздшам у законi укра!ни «про оперативнорозшукову дiяльнiсть». Форум права. 2017. № 5. С. 279-283. URL: https://forumprava.pp.ua/files/279-283-2017-544-.pdf.
6. Владимиров С. И. К вопросу о дефиниции «содействие граждан оперативным подразделениям органов внутренних дел». Актуальные проблемы российского права. 2017. № 6. С. 195-201.
7. Рудой А.В. Содействие граждан оперативным подразделениям как основа оперативно-розыскной деятельности. Весник экономической безопасности. 2016. № 4. С. 217-221.
8. Ищенко Е.П. Криминалистика: учеб. пособие. М., 2000. 504 с.
9. Павлов Н.Е. Вопросы теории и практики участия общественности в расследовании преступлений: атореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук. М., 1965. 19 с.
10. Локтионова Ю. Ю. Понятие и значение привлечения населения к расследованию и профилактике пре ступлений. URL: https://cyberleninka.m/article/n/ponyatie-i-znachenie-privlecheniya-naseleniya-k-rassledovaniyu-i-profilaktike-prestupleniy.
11. Малюга В.М. Взаeмодiя слщчого з оперативними шдроздшами та шшими суб'ектами в сис-темi методики розслвдування злочишв : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09. Львiв, 2016. 18 с.
