CC BY
86
КРИМ1НАЛЬНЕ ПРАВО ТА КРИМШОЛОГ1Я; КРИМ1НАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
Максим Геннадшович Колодяжний,
канд. юрид. наук, асистент кафедри кримiнологií та кримнально-виконавчого права На^ональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харш
УДК 343.9
РЕАЛ1ЗАЦ1Я СТРАТЕГИ ГРОМАДСЬКОГО ВПЛИВУ НА ЗЛОЧИНН1СТЬ У ЗАРУБ1ЖНИХ КРАНАХ
У статт1 на пгдстав1 аналгзу матершлю 13 Конгресу ООН 1з запобиання злочинност11 кри-мтального правосуддя наводяться основш напрями участ1 громадськост1 у запобианш злочинно-ст1 в окремих державах свту.
Ключовi слова: запобкання злочинносп, протидiя злочинносп, громадсьюсть, громадський вплив на злочинтсть.
Досввд заруб1жних краТн у реал1зацп стратеги громадського впливу на зло-чиншсть е щнним не лише для теорп, але й, передус1м, для практики запоб1гання злочинност в УкраТш. Наша держава перебувае у сташ глибокоТ полггичноТ, економ1чноТ та сощальноТ кризи. 6 розбалансованою д1яльшсть оргашв кри-мшальноТ юстицп. Судова система та правоохоронш органи (прокуратури, органи внутршшх справ) знаходяться на стадп реформування та яысних орга-шзацшно-управлшських перетворень. У зв'язку 1з цим вивчення сучасного прогресивного м1жнародного досвщу запоб1гання злочинност 1з залученням альтернативних державним шститущям суб'ект1в заслуговуе на увагу.
Сучасний шдх1д св1тового сшвтовариства у запобйанш та протидп злочин-ност базуеться на налагодженш партнерських зв'язюв державних шституцш
iз громадськими та неурядовими оргашзащями, науковими колами, окремими громадянами. Дiяльнiсть останшх безпосередньо спрямовуеться на сферу запо-бiгання злочинностi або пов'язуеться з громадським контролем ефективност роботи оргашв кримiнального переслiдування.
Уперше особлива роль участ громадськостi у запобтанш злочинностi на мiжнародному рiвнi була вщзначена на 7 Конгресi ООН iз запобiгання зло-чинностi i поводження з правопорушниками (м. Мiлан, 1985 р.) [1, с. 93-96]. 1з часом увага свiтовоí сшльноти до проблеми розширення кола суб'екпв запо-бiжноí дiяльностi за рахунок громадськост лише посилювалась. Доказом цьому е безлiч прикладiв iз практики протидп злочинностi за участi недержавних суб'екпв в окремих крашах свггу. Останнiй 13 Конгрес ООН iз запобiгання злочинностi i кримiнального правосуддя, який вщбувся протягом 12-19 квггня 2015 р. у Катарi в м. Доха, також не став винятком. Порядок денний цього визначного заходу включив окреме питання шд назвою «Нащональш шдходи до участ громадськостi в укрiпленнi систем запобтання злочинностi i кримЬ нального правосуддя» [2]. Тому з метою узагальнення сучасного прогресивного мiжнародного досвщу реалiзацií стратеги громадського впливу на злочиншсть наведемо конкретнi приклади з матерiалiв даного Конгресу. Для цього класи-фiкуемо дiяльнiсть громадськостi та форми и активiзацií у сферi запобiгання злочинностi за спрямованiстю на таю види: 1) вивчення стану мкцевоТ зло-чинностi; 2) запобiгання рецидивнш злочинностi; 3) охорона громадського порядку; 4) надання безоплатно!" юридично!" допомоги; 5) фшансове заохочення громадськостi за и внесок у справу запобiгання злочинностi; 6) використання засобiв комушкацп у запобiганнi злочинностi; 7) iншi напрями дiяльностi.
Вивчення стану мкцево!' злочинностi. Розглядаючи нацiональнi iнiцiативи у сферi запобiгання злочинностi, орiентованi на мiсцевi громади, можна зро-бити висновок, що в кожнiй краШ вони е рiзними. Уряди та правоохоронш органи окремих держав розвивають вiдповiднi напрями громадського впливу на злочиншсть, виходячи iз мiсцевих традицш, рiвня та характеру злочинностi, глибини партнерських вщносин полiцГí i громадян.
Прикладом залучення громадян до ощнки рiвня кримiногенностi е Колум-бiя. За пiдтримки Управлiння ООН iз наркотикiв та злочинностi (UNODC) у семи мунщипал^етах дано'1 краши вивчено рiвень й основнi причини злочин-ностi шляхом опитування мiсцевого населення, використання добровольщв у поширеннi анкет для опитування. На пiдставi результата дослiдження органами влади Колумбп приймаються рiшення про застосування тих чи шших програм профiлактики злочинность
В ЮАР здiйснюються спроби активiзащí мiсцевого населення у сферi протидп насильницьким злочинам. Для цього видшяються кошти для створення своервдних зон безпеки шляхом соцiального, ситуацшного та шститущональ-ного запобiгання злочинност [2].
Запобiгання рецидивнiй злочинностi. Виходячи з високого рiвня рециди-вiзму, переповненостi установ виконання покарань у багатьох крашах свiту,
виникае потреба в залученш мГсцевих громад до сощально1 реабттацп oci6, яы звiльненi вщ вiдбування покарання. Узагальнення мiжнародного досвщу учас-т громадськостi у запобГганш рецидивнiй злочинностi дае пiдстави видглити такi основнi напрями дiяльностi: 1) перевиховання та реабттащя злочинцiв; 2) застосування програм позасудових засобiв впливу на винних; 3) участь у гро-мадських програмах виправноТ дп, умовно-дострокового звiльнення [3, с. 81, 82]; 4) працевлаштування колишнiх засуджених. Останнш напрям дiяльностi спецiалiстами визнаеться найбгльш дiевим у контекстi протидп рецидивнш злочинностi [4, с. 4]. Його реалiзацiя застосовуеться за кордоном по-рГзному.
У Сiнгапурi в межах проекту «Yellow Ribbon» («Жовта стрiчка») беруть участь громадськi, приватнi й неурядовi органiзацiï, що допомагають колишшм засудженим знайти роботу та житло, вщновити соцiальнi зв'язки, отримати новi професiйнi навички.
Ще в 1993 р. у Бразилп в м. Рю-де-Жанейро була створена культурна група афро-регп «Cultural Afro-Reggae Group». Iï метою е сприяння за допомогою мистецтва сощальнш iнтеграцiï мешканцiв мюьких фавел (трущоб). У межах проекту дано1 групи пiд назвою «Другий шанс» колишнi засудженi допомагають знайти роботу особам, яю звгльнились з мiсць позбавлення волi. Вказана група тiсно спiвпрацюе iз 80 приватними структурами та державними органами. Протягом 2008-2015 рр. близько п'яти тисяч осГб отримали допомогу в пошуках роботи й понад швтори тисячi працевлаштоваш завдяки данш про-грамi. Подiбний досвiд юнуе у низцi африканських краш (Уганда, Кешя) [5].
Охорона громадського порядку. Останшм часом багато краш свггу здш-снюють децентралiзацiю вiдповiдальностi в питаннях безпеки. Тобто обов'я-зок профилактики злочинност покладаеться не лише на правоохоронш органи, а й на мюцеве населення. Запровадження даного шновацшного шд-ходу дозволяе якюно змшити дiалог та ступшь взаемодп полщп з грома-дянами [6, с. 19, 28]. До найбгльш поширених форм участi громадськостi в охорош правопорядку в рГзних крашах можна ввднести: а) пiше патрулю-вання полiцейськими разом Гз добровгльними помiчниками полщп (США, Велика Бриташя); б) створення консультативних рад безпеки у складГ пред-ставниюв полщп та мюцевих громад (Перу) [7, с. 18].
Така модель запобГгання злочинност усшшно реалГзуеться у Бразилп. Зокрема, в м. Рю-де-Жанейро завдяки постшнш присутност полщп у фаве-лах та налагодженню тюно1 сшвпращ з населенням вдалось значно скоротити рГвень вбивств, зменшити кглькють озброених конфлжпв мГж наркоторгов-цями та послабити контроль злочинних угруповань. В данш кра1Ш запрова-джено програму «Pro Paz» («За культуру миру»), яка реалГзуеться з 2004 р. i дотепер у штат Пара. Суть даного профглактичного проекту полягае у вико-ристанш сил добровольщв щодо охорони громадського порядку на вулицях та школах; мобгшзацп громадськост у забезпеченш доступу до охорони здоров'я, забезпечення прав людини; шдтримщ сощальних проектГв, розрахованих на малозабезпечеш верстви населення [2].
Надання 6e3o^am^ï юpuдuчнoï дonoмoгu. Цей вид дiяльнocтi cпpямoвaний та: a) пoлегшення дocтyпy гpoмaдян дo пpaвocyддя; б) зaхиcт пpaв гpoмaдян, яы cтaли жеpтвoю злoчинy; в) здшстення cпpaведливoгo пpaвocyддя тa пpи-тягнення винних y вчиненш злoчинy дo вiдпoвiдaльнocтi.
Видaми безoплaтнoï гpoмaдcькoï юpидичнoï дoпoмoги e: нaдaння юpидич-них кoнcyльтaцiй, пpедcтaвництвo iнтеpеciв гpoмaдян y cyдi, пpocвiтництвo y пpaвoвих пш^ннях, poзшиpення дocтyпy дo пpaвoвoï iнфopмaцiï.
Зaзнaченy poбoтy в piзних ^arnax cвiтy здiйcнюють cпiлки юpиcтiв, aco-цiaцiï aдвoкaтiв, виклaдaчi юpидичниx ВНЗ. Нaпpиклaд, в Укpaïнi e дoвoлi пoшиpенoю пpaктикa нaдaння безoплaтнoï юpидичнoï дoпoмoги гpoмaдянaм з бoкy виклaдaчiв тa cтyдентiв тaкиx нaвчaльниx зaклaдiв. У Хapкoвi дiють юpидичнi клшжи пpи Нaцioнaльнoмy юpидичнoмy yнiвеpcитетi iменi Яpoc-лaвa Мyдpoгo, Хapкiвcькoмy нaцioнaльнoмy yнiвеpcитетi внyтpiшнix cпpaв. Пoдiбний дocвiд пoшиpюeтьcя в деяких aфpикaнcькиx ^aïrax, тaкиx як Бoтcвaнa, Зiмбaбве, Легато й Нiгеpiя [10, c. 17]. G нaвiть пpиклaди нaдaння юpидичниx безoплaтниx кoнcyльтaцiй ocoбaми, якi не мaють диплoмa юpиcтa (Кенiя, Мaлaвi, Угaндa). У Сьeppa-Леoне юpиcти без диплoмiв y 2009 p. дoпoмoгли cкopoтити нaпoлoвинy кiлькicть ocí6, яы знaxoдилиcь пiд вapтoю y тюpмi <^o». У Мaлaвi тaкi юpиcти пpoтягoм 2000-2009 pp. пocпpияли cra-poченню кiлькocтi зacyджениx в ycтaнoвax викoнaння пoкapaнь iз 40 % дo 18 % вiдпoвiднo [10, c. 24, 25]. Зaзнaченi пoкaзники вкaзyють нa дoцiльнicть викopиcтaння безкoштoвнoï гpoмaдcькoï дoпoмoги юpиcтiв y зaxиcтi пpaв зacyджениx, пoтеpпiлиx тa пpи зaпoбiгaннi злoчиннocтi.
Фiнaнcoве зaoxoчення гpoмaдcькocтi зa ïï внеcoк y cпpaвy зaпoбiгaння злoчиннocтi пoшиpенo пеpевaжнo y coцiaльнo poзвинениx кpaïнax cвiтy. Ta^ Авcтpaлiйcькa пpемiя зa «Зacлyги y зaпoбiгaннi злoчиннocтi i нacильcтвa» являe coбoю гpoшoвy винaгopoдy, яку oтpимyють зa гpoмaдcькi iнiцiaтиви щoдo зaпoбiгaння злoчиннocтi y ciльcькiй тa вiддaленiй мicцевocтi, пpoтидiï жiнoчiй тa пiдлiткoвiй злoчиннocтi [11].
У Кaнaдi зaпpoвaдженo пoдiбнi пpoекти. У пpoвiнцiï Юган цieï кpaïни y мicцевиx мешганщв e мoжливicть звеpнyтиcь зa фiнaнcoвoю дoпoмoгoю дo низки фoндiв, яы фiнaнcyють дiяльнicть iз зaпoбiгaння злoчиннocтi. Taкими фoндaми e Цiльoвий фoнд для нaдaння пocлyг пoтеpпiлим в межax зaпoбiгaння злoчиннocтi тa Мoлoдiжний iнвеcтицiйний фoнд [12].
Вишристання зacoбiв koмушкацп у зашбиант злoчuннocmi. У бaгaтьox, ocoбливo зaxiдниx poзвинениx кpaïнax cвiтy, нa ЗМ1 пoклaдaeтьcя вaжливa poль в yкpiпленнi cиcтем зaпoбiгaння злoчиннocтi i кpимiнaльнoгo пpaвo-cyддя. ЗМ1 як недеpжaвний cyб'eкт зaпoбiжнoï дiяльнocтi cпpoмoжнi: a) пoзи-тивнo впливaти нa пpaвocвiдoмicть гpoмaдян; б) зменшyвaти вiктимiзaцiю нacелення; в) poз'яcнювaти пpaвилa безпечнoï пoведiнки; г) iнфopмyвaти ^o-мaдcькicть пpo cтpaтегiï зaпoбiгaння злoчиннocтi; д) фopмyвaти пoзитивний iмiдж cyдoвиx i пpaвooxopoнниx opгaнiв.
220
© Кoлoдяжнuй M. Г., 2015
Яскравим прикладом антикримшогенних можливостей ЗМ1 е телесерiал «Families» («Родини»), який транслювався в Австралп. У ньому представлен форми виховання для виршення поширених поведiнкових проблем д^ей. Вивчення спецiалiстами телеаудиторп показало, що батьки якiсно змiнили методи сшлкування з власними дiтьми. Частка неврiвноважених пiдлiткiв, якi дивились цей серiал, скоротилась i3 43 % до 14 %, а через шють мюящв пiсля його перегляду - до 10 % [13, с. 12, 13, 20].
Правоохоронш органи багатьох краТн св^у все частше використовують не лише ЗМ1, а й сощальш медiйнi засоби шформацп для змiцнення зв'яз-кiв iз громадськiстю, а також з метою розслщування злочинiв. Для поши-рення шформацп про роботу полщп використовуються соцiальнi мережi «Facebook», «You Tube» й «Twitter». Наприклад, у Великш Британп через мережу «Twitter» шдданим надаеться корисна iнформацiя вiд полщп та пожежно! служби. Полiцiя Лондона надае своТм користувачам «Twitter» поради про недопущення крадiжок, iнформуе про розслвдування резонансних злочинiв та осiб, якi зникли без вiстi. У департамент полiцi! Сiетлу в США застосовано проект «Tweets-by-Beat». За допомогою нього громадяни можуть дiзнатись про випадки сiмейного та сексуального насильства в район про-живання. Користуеться популяршстю й спецiальна програма для смартфошв щодо громадсько! безпеки в окремих районах даного мкта [2, с. 13-14].
1нш1 напрями д1яльностг. 1) сумкне проведення полiцiею i громадя-нами iнформацiйно-пропагандистських кампанiй з профилактики злочинно-стi; 2) читання полщейськими лекцiй у школах та ВУЗах (програма «Escola Sugura» («Безпечш школи») в Португалп); 3) формування жшочих полЬ цейських вiддiлкiв для профилактики жiночо! злочинностi та скорочення вiктимiзацi! серед жiнок, якi стали жертвами ^мейного насильства. Прикладом е Лiберiя, де у 2007 р. було створено перший у свт такий ввддЬ лок [8, с. 46-63]; 4) шдвищення ролi науково-дослiдних установ у вивченнi тенденцш й характеру мiсцево! злочинностi з метою удосконалення роботи полщп й розширення ролi громадськост у запобйанш злочинностi. Прикладом е Нащональний центр з проблем насильства i злочинностi при МВС Уругваю. Центр займаеться дослвдженням географiчних та часових особли-востей злочинностi у м. Монтеввдео [9].
До типових проблем, з якими стикаються у рiзних державах щодо забезпе-чення широко! участ громадськостi у запобiганнi злочинноси, можна вiднести.
- обмеженiсть знань про порядок i умови застосування стратеги громадського впливу на злочиншсть;
- вщсутшсть традицiйних доброзичливих стосуныв мiж полiцiею та мюце-вим населенням;
- недостатнiсть полiтично! волi на розширення суб'екпв запобiгання зло-чинностц
- слабкий розвиток пiдроздiлiв охорони громадського порядку;
- вщсутшсть законодавства у сферi захисту громадян, задiяних в охоронi правопорядку;
- недостатнгсть використання громадських альтернатив тюремному ув'яз-ненню;
- обмеження використання пращвникгв служб пробацгТ щодо нагляду за поведiнкою осiб, якг звiльненi вiд вiдбування покарання з випробуванням, тощо [2, с. 4].
Висвгтлення сучасного мiжнародного досвiду реалiзацГí стратеги громадського впливу на злочиншсть дозволяе дiйти таких висновк1в\
1) знання про прогресивну практику зарубiжних краш iз використання громадськостг для запобiгання й протидií злочинностг е корисними для теоргТ кримiнологiчноí науки;
2) економiчнi переваги розширення вказаного досвiду в Украí'нi поляга-тимуть у суттевiй економгТ коштгв Державного бюджету УкраТни за рахунок використання безоплатноТ допомоги громадян в охоронг громадського порядку;
3) сучаснг пiдходи зарубiжних краТн у залученш мгсцевих громад до запо-бггання злочинностi можливо використати для усунення оргашзацшно-управ-лiнських недолiкiв роботи правоохоронних органгв УкраТни у вказанiй сферг. Тому прорадянська застарiла практика дiяльностi ДНД в нашiй державi мае бути модернгзована вiдповiдно до вимог часу та стандарта провгдних краТн свiту (США, краТни - члени 6С);
4) соцiально-психологiчна складова при розширеннг участi громадськостi у запобгганш злочинностi пов'язуватиметься з налагодженням доброзичливих i партнерських вiдносин майбутньоТ украТнськоТ полiцГí з мiсцевим населенням, перетворенням останнього не в опонента правоохоронних органгв, а помгчника, в деяких випадках навгть соратника.
Список л^ератури:
1. Конгрессы ООН по предупреждению преступности и уголовному правосудию : [сб. материалов] : в 3 кн. / Нац. акад. правовых наук Украины ; НИИ изуч. пробл. преступности им. акад. В. В. Сташиса; кол. сост. : В. В. Голина, М. Г. Колодяжный; под общ. ред. В. В. Голины. - Кн. 2. -К. : Право Украины ; Х. : Право, 2013. - 184 с.
2. A/CONF.222/9 / Working paper «National approaches to public participation in strengthening crime prevention and criminal justice» // Thirteenth United Nations Congress on Crime Prevention and Criminal Justice (Doha, Qatar, 12-19 April 2015). - 18 р.
3. Introductory Handbook on the Prevention of Recidivism and the Social Reintegration of Offenders (UNODC) // Criminal Justice Handbook Series, - Vienna, 2012. - 153 р.
4. Graffam J. Attitudes of Employers, Corrective Services Workers, Employment Support Workers, and Prisoners and Offenders towards Employing Ex-Prisoners and Ex-Offenders / J. Graffam, A. Shinkfield, B. Lavelle and others. - Canberra : Report to the Criminology Research Council, 2004.
5. Research Report on the Impediments to Offender Reintegration and Resettlement / Kenya, Office of the Vice-President and Ministry of Home Affairs, Department of Probation and Aftercare Services. - Nairobi, 2007.
6. Introductory Handbook on Policing Urban Space / Criminal Justice Handbook Series (UNODC). - Vienna, 2011. - 106 р.
7. Training Manual on Policing Urban Space / Criminal Justice Handbook Series (UNODC). -Vienna, 2013. - 74 р.
8. Progress of the World's Women 2011-2012: In Pursuit of Justice / United Nations. - New York, 2013. - 164 р.
9. La policHa junto al Observatorio de Criminalidad realizar6n un mapa del delito [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.uypress.net/uc_25113_1.html.
10. Access to Legal Aid in Criminal Justice Systems in Africa - Survey Report / UNODC. -Vienna, 2011. - 67 р.
11. Australian Institute of Criminology [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.aic.gov. au/crime_community.
12. Government of Yukon [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.justice.gov.yk.ca.
13. Violence Prevention: The Evidence / World Health Organization. - Geneva, 2010. - 127 р.
Колодяжный М. Г. Реализация стратегии общественного воздействия на преступность в зарубежных странах.
В статье на основании анализа материалов 13 Конгресса ООН по предупреждению преступности и уголовному правосудию приводятся основные направления участия общественности в предупреждении преступности в отдельных государствах мира.
Ключевые слова: предупреждение преступности, противодействие преступности, общественность, общественное воздействие на преступность.
Kolodyazhny M. G. Realization of strategy of public influence on criminality in foreign countries.
Problem setting. Actuality of the article consists in that now the comparative researches of criminology, devoted to the study of progressive international experience of prevention of criminality at participation of public, failing in science.
Paper objective. The aim of the scientific article is a decision of basic modern directions of prevention of criminality from bringing in of public in the different countries of the world.
Paper main body. The analysis of materials of a 13 Congress of the UNO from prevention of criminality and criminal justice grounds to distinguish such directions of realization of strategy of public influence on criminality:
- study of the condition of local criminality;
- prevention of recurrent criminality;
- public law enforcement;
- grant of free legal help;
- financial encouragement of public for its payment in the matter of prevention of criminality;
- use of facilities of communication in prevention of criminality;
- other directions of activity.
The input of the indicated directions of activity the row of factors interferes with: 1) limit nature of knowledge about an order and terms of application of strategy of public influence on criminality; 2) absences of traditional benevolent relations between a police and local population; 3) insufficiencies of political will on expansion of subjects of prevention of criminality; weak development of subdivisions of public law enforcement; 4) absences of legislation in the field of defense of the citizens involved in the guard of law and order; 5) insufficiency of the use of public alternatives to imprisonment; 6) limitation of the use of workers of services of probation in relation to a supervision after behavior of persons, what punishments released from serving is with a test.
Conclusions. The use of progressive international experience in realization of strategy of public influence on criminality in Ukraine will assist budgetary cost effectiveness, improvement of partner relations between a police and citizens.
Key words: prevention of criminality, counteraction to criminality, public, public influence on criminality.
Надшшла до редколегй 28.04.2015 р.
