CC BY
325. Запорожець О. Полггика £вропейського Союзу в сферi шформацшно1 безпеки. Актуальш про-блеми м1жнародних вiдносин. Випуск 87 (Частина II), 2009 URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/apmv/article/view File/1195/1139
6. 1нформацшна довщка, шдготовлена £вро-пейським iнформацiйно-дослiдницьким центром на запит народного депутата Украши. Законодавство та стратеги у сферi кiбербезпеки краш Свропейсь-кого Союзу США, Канади та 1нших. URL: http://euinfocenter.rada.gov.ua/uploads/documents/28 982.pdf
7. Директива £вропейського Парламенту i Ради (£С) 2016/1148 ввд 6 липня 2016 року про заходи для високого стльного рiвня безпеки мереже-вих та шформацшних систем на територй' Союзу URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_013-16#Text
8.Вiкiпедiя. Вшьна енциклопед1я. веб- сайт https://clck.ru/Q9knN
9. Коршовська Н. У Фшляндп ввдкрили £вро-пейський центр для протидп «пбриднш» вiйнi. Веб-сайт Hromadske. URL: https://hromadske.ua/posts/u-finliandii-vidkryly-yervopeiskyi-tsentr-tsentr-dlia-protydii-hibrydnii-viini
НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАН1ЗАЩЙНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 НАЦЮНАЛЬНО1 ПОЛЩП УКРА1НИ
Шило €.П.
дисертант В1дд1лу проблем державного управлгння та адмШстративного права 1нституту дер-
жави i права iм. В.М. Корецького НАН Украши
м. Кшв, Украша
DIRECTIONS FOR IMPROVING THE ORGANIZATIONAL AND LEGAL SUPPORT OF THE
NATIONAL POLICE OF UKRAINE
Shylo Ye.
dissertator of the Department of state government and administrative law issues of the V.M. Koretsky Institute of State and Law of the National Academy of Sciences of Ukraine
Kyiv, Ukraine
АНОТАЦ1Я
В статп дослщжуються pi3Hi види управлшня системами полщп разом з устшними прикладами Гх реалiзацil в Япони, Чеськш Республiцi та Швейцарп. Визначаються недолiки i переваги цешралiзацü та децентралiзацii полiцií. На octobí проведеного аналiзу автором пропонуються напрями удосконалення ор-ганiзацiйно-правового забезпечення дiяльностi Нацiональноi полiцii Украши як центрального органу ви-конавчо! влади шляхом переходу до напiвцентралiзованоl системи управлшня полщею.
ABSTRACT
The article deals with different types of police systems management along with successful examples of their implementation in Japan, the Czech Republic and Switzerland. The disadvantages and advantages of centralization and decentralization of the police are identified. Based on the analysis, the author proposes directions for improving the organizational and legal support of the National Police of Ukraine as a central executive body by moving to a semi-centralized police management system.
Ключовi слова: Нацюнальна полщя УкраГни, центральний орган виконавчоГ влади, система полщп, оргашзацшно-правове забезпечення, функци i повноваження.
Keywords: National Police of Ukraine, central executive body, police system, organizational and legal support, powers and authority.
Постановка проблеми. Глобалiзацiя управ-лшських процеав у правоохороннш сфер^ високий рiвень злочинностi в Украiнi вимагае постшного розвитку Нацiональноi полiцii Украши як центрального органу виконавчоi влади та застосування но-вих концептуальних пiдходiв до органiзацiйно-правового забезпечення його дiяльностi. Вiд результа-тивносп його роботи залежить публiчна безпека i порядок, захист прав та штереав людини. Тому метою удосконалення полщи е поетапне створення правоохоронного вiдомства свiтового зразка, в якому будуть оптимiзованi системи управлшня та прийняття рiшень, а завдання виконуватимуться ефективно. Ддевим способом досягнення такоi мети е вивчення та обгрунтоване застосування свiтового досвiду побудови полщейських систем та пiдходiв
до управлшня ними. З огляду на це актуальним е дослiдження позитивного досвщу iнших краш та надання пропозицiй щодо удосконалення оргашза-цшно-правового забезпечення дiяльностi цього центрального органу виконавчо! влади (надалi -ЦОВВ).
Анaлiз останшх досл1джень та публкащй.
Окремi аспекти розвитку органiзацiйно-правового забезпечення дiяльностi полiцii в Украiнi були предметом дослвдження багатьох вчених, зокрема: О.А. Банчука, I.A. Горшенево!, Д.П. Калаянова, А.Т. Комзюка, М.Ф. Криштановича, Н.П. Матюхь но1, О.С. Проневича, О.Ю. Салманово!, В.В. Чумака, С.А. Шалгуново!, О.С. Юнша та iнших. Не-
зважаючи на наявнi науковi дослщження, поставлена проблема е недостатньо висвiтленою та потре-буе додаткового вивчення.
Мета дослiдження полягае у тому, щоб на ос-новi аналiзу заруб1жного досвiду побудови та уп-равлiння полiцейських систем запропонувати на-прями удосконалення оргашзацшно-правового за-безпечення дiяльностi Нацюнально! полщи Укра!ни як центрального органу виконавчо! влади.
Виклад основного матерiалу. Удосконалення функцюнування полщи тiсно пов'язане iз успiхами шоземно! науки та практики. Як переконливо за-значае М.Ф. Криштанович, кожне окремо взяте су-спiльство не мае перспективи формально удоскона-люватися на основi тшьки свое! культури, власних звича!в i традицiй, установок i поглядiв, щнностей та iдеалiв [1, с. 284].
Дослщивши зарубiжний досвiд, науковцi за-значають, що органiзацiйна будова оргашв полщи зарубгжних держав, розподiл функцш та повнова-жень мiж рiзними рiвнями управлiння залежить вiд конкретно! ситуаци, що склалася в кожнш кра!ш, вiд форми И державного устрою та ступеня центра-л1заци органiв управлiння [2, c. 152]. З точки зору видiв управлшня, зарубiжнi полiцейськi системи подiляються вченими на централiзованi, нашв-централiзованi (комбшоваш) та децентралiзованi [2, c. 152; 3, ^169-170; 4, с. 157; 5, с. 19; 1, с. 285; 6, с. 30].
Виходячи з мети цього дослвдження, розгля-немо iснуючi види управл1нських систем разом з устшними прикладами !х реалiзацi!, що надасть можливiсть запропонувати найкращi варiанти удосконалення оргашзацшно-правового забезпечення дiяльностi Нацюнально! полщи Укра!ни (надалi -НПУ). Для бшьшосп централiзованих полщейсь-ких систем, як вщомо, притаманне пряме пвдпоряд-кування полiцейських сил ЦОВВ, директивний стиль управлшня й жорстка вертикаль шдпорядку-вання низових ланок центральним органам, ушфь кованi стандарти полщейсько! дiяльностi, наявнiсть окремих форм впливу громадськосп (органiв мю-цевого самоврядування) на прийняття управлшсь-ких рiшень та визначення стратегiчних напрямiв розвитку полщейсько! системи [3, с. 169]. Цей вид системи запроваджено в кра!нах, де полiцейськi сили перебувають пвд контролем уряду. Тривалий час у суспшьсга iснувало переконання в тому, що централiзована полiцейська система найбшьш вла-стива кранам з тоталггарними полiтичними режимами й несумюна з демократичними iдеалами. Нинi ж таких переконань немае, осшльки низка сучасних розвинених демократш успiшно використовуе вка-зану систему управлiння полщею [3, c. 169-170].
Класичними прикладами централiзованого уп-равлiння дiяльнiстю полщи е Японiя, Фiнляндiя, Швецiя тощо. Зупинимося на Япони, в якш оргаш-защя системи е досить ефективною, а И досвiд може бути корисним для Украши. Зокрема, аналiз мате-рiалiв, розмiщених на офщшних сайтах Нацюналь-ного полщейського агентства [7; 8; 9] та Нацюнально! комiсil з громадсько! безпеки Японil [10], надав можливють встановити наступне.
Нинi д1юча система японсько! полiцiя була утворена у 1954 рощ шсля ухвалення Закону «Про полщш», який запровадив централiзовану систему управлiння та усунув шституцшш недолiки розпо-дiлу повноважень. Закон Японп «Про полiцiю» уповноважив нацюнальний уряд створити центра-льну полщейську органiзацiю для контролю i на-гляду за дiяльнiстю полiцil префектур у справах на-цiонального значення. Закон також надав кожнiй префектурi повноваження виконувати обов'язки полiцil «захищати життя, людину i власнiсть» i «пiдтримувати громадську безпеку i порядок» у межах свое! юрисдикцп. Система управлшня полщею Японil постшно удосконалюеться до цього часу.
Нацюнальну полiцейську систему Японil скла-дають: 1) Нацiональна комiсiя з громадсько! безпеки; 2) Нацюнальне полщейське агентство. Щодо першо!, то вона е адмшютративною установою, що уповноважена здшснювати нагляд за полiцiею та встановлювати пол1тику управлiння нею. При цьому Нацiональна комiсiя з громадсько! безпеки розмщуеться в Кабiнетi Мiнiстрiв Японi!, але дiе як зовшшнш незалежний орган. Прем'ер-мiнiстр Япо-ни не уповноважений здiйснювати безпосередне керiвництво або контроль над комiсiею. Це забезпе-чуе незалежнiсть цього органу. До складу ще! комi-си входять кращi представники суспiльства. Вона складаеться з голови та п'яти члешв. Непарна к1ль-к1сть члешв комюи необх1дна, щоб можна було прийняти рiшення бiльшiстю голосiв. Головою призначаеться Державний мшстр Кабiнету Мшют-рiв Японi! для того, щоб сприяти балансу мiж двома вимогами: полггачною нейтральнiстю полiцi! та адмшютративною ввдповщальшстю уряду за забезпечення громадсько! безпеки. При цьому вш головуе на зааданнях комюи та лише приймае остаточне рь шення з тих питань, по яким члени комiсi! не мо-жуть проголосувати бiльшiстю. Стосовно члешв комюи, то вони е нацюнальними державними слу-жбовцями зi спещальним статусом i призначаються Прем'ер-мiнiстром за згодою обох палат Сейму на п'ятирiчний термш. Членами не можуть бути приз-наченi особи, яш протягом останнiх п'яти рокiв ви-конували функцi! професiйних державних службо-вцiв у полiцi! чи прокуратура Для забезпечення по-лiтично! нейтральносл до однiе! полiтично! партi! можуть належати не бшьше двох члешв.
Нацюнальна комiсiя створена для виконання функцiй адмiнiстративного нагляду за забезпечен-ням демократичного управл1ння та полггачного нейтралiтету полiцi! як на нацюнальному, так i на префектурному рiвнях. Вона уповноважена опосе-редковано здшснювати контроль над полщейсь-кими органами префектур через керiвника Нацiона-льного полщейського агентства, а також мае право призначати керiвникiв префектурних оргашв поль цi!, розробляти основнi нормативно-правовi акти, координувати управлiння полiцiею з питань нацю-нального значення та встановлювати загальш стандарти шдготовки, спiлкування, iдентифiкацi! зло-чинцiв, кримшально! статистики та обладнання.
Ключовим елементом системи централiзова-ного управлiння полiцiею е Нацюнальне полщей-ське агентство. Воно очолюеться Генеральним ко-мiсаром, який призначаеться Нацiональною комь сiею з громадсь^' безпеки за згодою Прем'ер-штстра. Пiд наглядом кошси вiн управляе дiяльнi-стю агентства, призначае пращвнишв агентства i керуе префектурними полщейськими органами. Нацiональне полiцейське агентство в якосп апа-рату формуе полщейсьш системи, а також проводить полщейсьш операцii у справах, пов'язаних з нацiональною громадською безпекою, здшснюе уп-равлiння справами, що складають основи дiяльно-стi полiцii, а саме: полщейською освiтою та навчан-ням; внутрiшньо-системними зв'язками; кримша-льною iдентифiкацiею; розвитком полiцейського управлiння тощо. В апаратi Нацiонального полщей-ського агентства е один заступник Генерального комкара i так1 структурнi шдроздши: Секретарiат Генерального комiсара; Бюро безпеки громад; Бюро кримшальних справ, якому також тдпоряд-ковуеться окремий Департамент оргашзовано1' зло-чинностi; Бюро дорожнього руху; Бюро безпеки, якому теж шдпорядковуеться окремий Департамент закордонних справ та розввдки; Бюро шфор-мацiйних комунiкацiй. До сфери управлшня Нацю-нального полiцейського агентства також належать таш оргашзацп, як: Нацюнальна полiцейська акаде-мiя, Нацiональний науково-дослщний iнститут по-лщейськоГ' науки, Штаб iмператорськоi гвардii.
Нацiональному полiцейському агентству пвд-порядкована наступна ланка управлшня - регюна-льнi полiцейськi бюро. В Японп дiе сiм таких бюро, що розташоваш у великих мютах кожного геогра-фiчного регюну, а саме: Канто, Кюсю, Кинки, То-хоку, Тюбу, Тюгоку, Шжоку. Мiський департамент полщп Ток1о та Штаб-квартира полщп префектури Хоккайдо не входять до юрисдикцп бюро, а пвдпо-рядковуються Головному комiсару, який при необ-хiдностi може напряму здiйснювати 1х контроль та управлшня. Кожне регiональне бюро очолюеться Генеральним директором i пiдпорядковуеться напряму Генеральному комюару i його заступнику. Регюнальш бюро здiйснюють контроль, нагляд та надають допомiжнi послуги полщп префектур в межах свое1' юрисдикцп та зпдно розпоряджень Генерального комюара Нацiонального полiцейського агентства. Основними обов'язками та функщями регюнальних бюро е: iнспекцiя полiцii префектури; мiжпрефектурна координацiя; реагування на вели-комасштабнi катастрофи; забезпечення шформа-цшно! комунiкацii; пiдтримка розслвдування шбер-злочишв; освiта та навчання.
Кожна префектура Японп мае сво! мiсцевi полщейсьш органи для виконання обов'язшв в межах 11 юрисдикцii, як знаходяться пвд керiвництвом Генерального комюара Нацiонального полiцейського агентства та тд опосередкованим впливом мюце-вих губернаторiв (префектiв). Структуру полщп префектур складають: 1) Префектурш комiсii гро-мадсько!' безпеки; 2) Мiський департамент полщп Токю та Головнi офюи (штаб-квартири) полiцii префектур.
Щодо префектурних комiсiй громадсько!' безпеки, то вони знаходяться щд керiвництвом обра-них префектурних губернаторiв (префекпв), як1 за згодою префектурних зборiв призначають членiв комiсii на трирiчний термiн. До складу комiсiй може входити п'ять або три особи, яш обирають м1ж собою голову. При цьому бiльшiсть членiв не може належати до одше! полтгично! партii. Також особи, якi були професшними державними службо-вцями в полщп або прокуратурi протягом останшх п'яти рок1в, не можуть бути призначеш членами ко-мiсii.
Префектурш комюп громадсько!' безпеки здiй-снюють нагляд за полiцiею префектур, викладаючи основнi правила полiцейських операцiй i встанов-люючи правила безпеки населения. Вони також да-ють згоду Нацiональнiй комiсii з громадсько!' безпеки на призначення керiвника префектурно! полi-цii. Проте нi губернатори, нi комiсii префектур не мають повноважень втручатися в iндивiдуальнi ро-зсл1дування або конкретнi правоохороннi дп префе-ктурноГ' полiцii.
Головнi офюи (штаб-квартири) полiцii префектур мають рiзнi органiзацiйнi структури, але, у свош бiльшостi, вони формуються за функцюналь-ним спрямування, про що свщчать 1х назви: Департамент управлшня справами; Адмшютративний департамент полщп; Департамент громадськоГ' безпеки; Департамент у справах громадськоГ' полщп; Департамент кримшальних розслщувань; Департамент дорожнього руху; Департамент безпеки; Департамент мюько! полщп.
Також Мюький департамент полщп Тошо i Го-ловнi офiси (штаб-квартири) полiцii префектур дь лять свою юрисдикцiю на округи i розмiщують по-лщейсьш дiльницi в кожному з них. Як оперативш пiдроздiли, полiцейськi дшьнищ виконують сво! обов'язки в тюному контактi з мiсцевою громадою. Вони здшснюють постiйний нагляд за станом спо-кою на мiсцях, а також ведуть безлiч рутинних за-вдань, таких як: отримання повщомлень про зло-чини вiд громадян; обробка повiдомлень про втра-чеш i знайденi речi; надання консультацш громадянам, у яких виникли будь-яш проблеми тощо.
Таким чином, вищенаведений приклад оргаш-зацii дiяльностi полiцii Японп свщчить, наск1льки упорядкованою може бути централiзована система управлiння полiцiею, а повноваження м1ж структу-рними одиницями рiвномiрно розподiленi. Також досв1д Японп щодо дiяльностi незалежних комiсiй з громадськоГ' безпеки показуе, як можна забезпе-чити стабiльнiсть професiйного управлшня в поль цii, незалежного ввд змiни уряду. Внаслiдок такого оргашзацшно-правового забезпечення дiяльностi «японська полiцейська система, навпъ будучи централiзованою, вже юлька десятилiть зберiгае ефективнiсть. В1дсоток розкриття вбивств (96-97 %) в Японп е найвищим у свт» [11, с. 347-348].
Ще одним видом оргашзацп управлiння полi-цiею е напiвцентралiзованi (комбiнованi) системи, в яких поеднаш елементи централiзацii та децент-
ралiзацi!. У сво!й бiльшостi вони характеризуются: 1) наявнiстю загальнонацюнального органу (наприклад, мiнiстерства), вiдповiдального за за-безпечення внутрiшньо! безпеки i координацш ро-боти розрiзнених полщейських служб; 2) дiяльнiсть державних полщейських служб загальнонацюнального та регюнального рiвня (штату, землi); 3) сшвь снування державно! та мунiципально! полщп; 4) прiоритетнiсть розвитку державно! полщп; 5) праг-нення до забезпечення штересш населення; 6) роз-роблення единих пiдходiв i створення загальнона-цiональних стандартiв полiцейсько! дiяльностi [3, а 170].
До нaпiвцентрaлiзовaних систем полщп можна вiднести Великобританш, Нiдерлaнди, Чехш, Ес-тонш, Польщу та шшг Розглянемо таку модель уп-равлшня на приклaдi Чесько! Республiки. Зпдно Глобального iндексу спокою (миру) на 2018 рж [12] вона займае 7 мюце в свiтi серед 163 кра!н, в той час як Великобриташя займае 57, Шдерланди - 23, Польща - 32, а Естошя - 33 мюце. Також зпдно 1н-дексу злочинносп по кра!нам свiту на 2018 рж [13], у Чеськ1й Республщ iндекс злочинностi е одним з найнижчих та становить 28,81 по шкaлi вiд 0 до 100, де чим б№ший показник, тим б№ший рiвень зло-чинностi. З огляду на вказане, вважаемо за необ-х1дне розглянути саме досввд цiе! кра!ни в побудовi ефективно! полiцейсько! нaпiвцентрaлiзовaно! сис-теми, який може бути використаний для розвитку укра!нсько! полщп.
У Чеськш Республiцi дiе державна та мунщи-пальна полiцiя. Щодо першо!, то вiдповiдно до ст.ст. 1, 5-7 Закону Чесько! Республши «Про поль щю» вiд 17 липня 2008 р. № 273/2008 Сб. [14], по-лщ1я Чесько! Республ^ е цiлiсним озброеним фо-рмуванням охорони правопорядку. Оргaнiзaцiя та управлшня дiяльнiстю полiцi! Чесько! Республши здiйснюеться Президiею полiцi! на чол1 з Президентом, який несе вщповвдальнють за дiяльнiсть поль ци перед Мiнiстром внутрiшнiх справ. Президп пвд-порядковaнi нaступнi оргaнiзaцiйнi пiдроздiли: 1) Нaцiонaльнi полiцейськi сили (з загальнодержав-ними повноваженнями); 2) репональш полiцейськi упрaвлiння, як1 ще iменуються «регiонaльнi дирек-цi!»; 3) ввддши, утворенi в рамках регiонaльних ди-рекцiй. Полiцейськi одиницi iз загальнонацюналь-ними повноваженнями встановлюються Мiнiстром внутршшх справ за пропозицiею Президента поль цi!. Регiонaльнi дирекцi! полiцi! встановлюються законом. Президiя та вс пiдпорядковaнi !й пiдроздiли вважаються оргашзацшними елементами держави.
До складу Президп полщп входять: Президент полiцi!; Перший заступник президента полщп iз зо-внiшнiх питань; Заступник президента полщп з пи-тань служби кримшально! полiцi! та розслвдувань; Заступник президента полщп з економiки; Канце-лярiя президента, Дирекцiя з aдмiнiстрaтивно! та службово! пiдтримки. Президiя полiцi! головним чином визначае цш розвитку полщп, концепщю оргaнiзaцi! та упрaвлiння полщею, а також встано-влюе завдання та надае повноваження окремим по-лщейським службам, а саме: Службi полiцi! гро-мадського порядку - захищати безпеку людей i
майна, громадський порядок, зaпобiгaти, виявляти i зупиняти aдмiнiстрaтивнi проступки та злочини, стежити за безпечним транспортуванням людей i вантаж1в зaлiзницею; Службi дорожньо! полiцi! -контролювати безпеку дорожнього руху, перевь ряти дотримання правил дорожнього руху i техшч-ний стан транспортних зaсобiв, розслiдувaти доро-жньо-транспортш пригоди; Службi мiжнaродно! полщп - виконувати завдання в сферi мiгрaцi!, захищати державний кордон у рaзi його ввдновлення в межах Шенгенсько! зони з мiркувaнь безпеки, ко-ординувати дiяльнiсть з силами охорони державного кордону сусвдшх кра!н, брати участь у спшь-них оперaцiях з транскордонного переслвдування злочинцiв, операц1ях проти контрабандиспв i тор-говцiв людьми; Службi кримiнaльно! полiцi! i розс-лвдувань - здiйснювaти оперативно-розшукову д1я-льнють та фактичне розсл1дування кримiнaльних проваджень iз загальних злочинiв, як1 включають, серед iншого, злочини проти життя, здоров'я або майна, а також розслвдування злочинiв у сферi ва-лютних, економiчних або податкових шахрайств; Мaтерiaльнiй службi збро! та безпеки - здшсню-вати державне адмшютрування щодо збро!, aмунi-цi!, поводження iз засобами захисту, проводити до-сл1дження вибухових речовин, здiйснювaти нагляд за дотриманням вимог законодавства про озбро-ення шляхом видaчi карток та лiцензi! на зброю тощо. Презид1я aнaлiзуе i контролюе д1яльнють по-лiцi!, створюе умови для виконання пiдроздiлaми полiцi! !хнiх завдань i координуе !х дiяльнiсть при виконанш завдань, що виходять за меж1 !х терито-рiaльно! чи мaтерiaльно! компетенцi! [15; 16].
Нацюнальш полiцейськi сили виконують спе-цифiчнi та вузькоспецiaлiзовaнi завдання по всш територi! Чесько! Республiки. До !х складу входять нaступнi пiдроздiли: Кримшалютичний iнститут, Авiaцiйнa служба, Нaцiонaльний центр боротьби з наркотиками Служби кримшально! полщп i розсль дувань, Служба знешкодження вибухiвки, Дирек-ц1я полщейсько! служби з питань iноземцiв, Управлшня документаци та розсл1дування комунютич-них злочинiв Служби кримiнaльно! полщп i розсл1дувань, Департамент службово! тдготовки та освiти полiцейських, Нaцiонaльний центр боротьби з оргашзованою злочиннютю, Упрaвлiння за-хисту Президента, Служба захисту, Група швид-кого реагування, Ввддш спецiaльних оперaцiй Служби кримшально! полщп i розсл1дувань, Пiдроздiл збору шформацп Служби кримiнaльно! полiцi! i ро-зсл1дувань. Вiдмiтимо, що деяш з цих оргaнiв нада-ють певну пiдтримку iншим пiдроздiлaм полщп, а iншi спецiaлiзуються, наприклад, у боротьбi з орга-нiзовaною злочиннютю, корупщею та серйозними фiнaнсовими злочинами, оргашзацп навчання полi-цi!, службовш та спортивнiй пiдготовцi тощо [15; 17].
Репональш дирекци полiцi! мають чгтку тери-торiaльну юрисдикцiю i очолюються регiонaль-ними директорами. У полщп Чесько! Республши законом створено чотирнадцять таких регiонaль-них дирекцiй [14]. В уах Регiонaльних дирекц1ях
функцюнують Служби кримшальноГ полщи i розс-л1дувань, Служби полщи громадського порядку, Служби дорожньох' полщи, Служби мiжнародноi полщи, Матерiальнi служби зброГ та безпеки [15], повноваження яких були розкрип вище.
О^м державноГ полiцii у Чеськiй Республщ на рiвнi громад дiе мунщипальна (мiська) полiцiя. Так, вiдповiдно до ст.ст. 1, 2, 3, 4d, 24 Закону Чесь-ко! Республши «Про мунiципальну полiцiю» ввд 06 грудня 1991 р. № 553/1991 Cб. (зi змiнами ввд 01 а-чня 2018 р., внесеними Законом № 248/2017 Сб.) [18], полiцiя громади, створена мунiципалiтетом мюта або статутного мiста, а також столичного мь ста Праги, називаеться мунщипальною полiцiею. Вона е органом мюцевоГ громади, яка утворюеться та розпускаеться рiшенням мунiципальноi ради, що мае загальнообов'язкову силу в межах ща громади. Мунiципальну полiцiю очолюе мер або iнший член мюько! ради, призначений вiдповiдною радою. Мунщипальна полщя уповноважена забезпечувати охорону мiсцевого громадського порядку, реалiзо-вуе iншi завдання, передбаченi цим або спещаль-ним законом, а саме: а) сприяе захисту та безпещ осiб i майна; б) стежить за дотриманням правил спiвжиття у громадц в) здiйснюе нагляд за дотриманням загальнообов'язкових указiв та мунщипа-льних правил; г) бере участь в обсяз^ встановле-ному цим або спецiальним законом, у стеженш за безпекою та швидшстю руху; г) бере участь у до-триманнi правових приписiв про охорону публiч-ного порядку; д) бере участь у запоб^анш злочин-ностi на територи громади; е) контролюе додер-жання чистоти у громадських мюцях; виявляе та розглядае правопорушення (адмiнiстративнi проступки), як належать до компетенцii мунщипаль тету; е) надае данi про мунщипальну полiцiю Мшь стерству внутрiшнiх справ для обробки статистич-них даних. Вiдмiтимо, що фiнансування дiяльностi мунщипальноГ' полщи, включаючи навчання офще-рiв та вiдшкодування завданоi ними шкоди пiд час виконання завдань, здшснюеться за рахунок мюце-вого бюджету.
Кожна громада або громади, яш не утворили свою полiцiю, можуть укласти публiчно-правовий договiр з шшою громадою в тiй самiй вищш тери-торiальнiй самовряднiй одиницi (репош або ок-рузi), яка вже створила мунщипальну полщш. На пiдставi такого договору вiдповiдна полiцiя вико-нуватиме завдання на територи мунщипалггету або мунiципалiтетiв, що е сторонами договору [18, ст. 3а].
Мшстерство внутршшх справ по ввдношенню до мунщипальноГ полiцii мае наступнi повноваження: перевiряе та здiйснюе нагляд за професш-ною квалiфiкацiею офiцерiв мунiципальноi полiцii; видае та вилучае сввдоцтва про професiйну придат-шсть офiцерiв; здiйснюе нагляд за додержанням встановлених спiльних елементiв унiформи офь цера i позначення моторних транспортних засобiв та iнших транспортних засобiв мунiципальноi поль цii; веде шформацшш системи, потрiбнi для виконання встановлених законом завдань, що стосу-ються юпитових протоколiв, заявок кандидата в
мунiципальну полiцiю на юпит, утворених та Мки-дованих мунщипальних полiцiй, кiлькостi офiцерiв тощо [18, ст. 27].
Заслуговуе на увагу практика координаци дiя-льностi державноi та мунiципальноi полiцii. Це пи-тання регулюеться ст. 16 Закону ЧеськоГ' Респуб-лiки «Про полщш» ввд 17 липня 2008 р. [14], вщпо-в1дно до яко1, управлiння полiцii може укласти письмову угоду про координацш з мунщипалтге-том з метою встановлення спшьно! процедури за-безпечення мiсцевих питань громадського порядку. Мiсцева регiональна дирекщя полiцii може укласти письмову угоду про координацш з мютом Прагою з метою встановлення сшльно! процедури забезпе-чення питань мiсцевого громадського порядку.
Шдсумовуючи наведене, можна констатувати, що у Чеськ1й Республiцi визначальну роль по реалi-зацii державноГ' полiтики у сферi боротьби зi зло-чиннiстю, забезпеченню публiчноi безпеки i порядку вiдiграе саме державна полiцiя. При цьому мунщипальна полщя теж е важливим елементом правоохоронноГ' системи ЧеськоГ' Республiки, адже на неГ покладаеться значна частина вщповщально-стi за забезпечення охорони мюцевого громадського порядку. Водночас система чеськоГ полiцii е хорошим прикладом збалансованосп, комбiнацii розподiлу державно-владних повноважень та само-управлiння в мунщипалггетах. За оцiнками експер-пв, чеська напiвцентралiзована полiцiя е одшею з найбiльш вдалих на постсощалютичному просторi. Рiвень довiри населення до полщи становить 58 % [19, с. 165].
Децентралiзована система полщи притаманна федеративним або конфедеративним державам, в яких вiдсутнi единi управлшсьш стандарти полiцii та розвинена полггачна децентралiзацiя, п1д якою розумiеться «надання громадянам або 1х виборним представникам широких повноважень у прийнятп управлшських рiшень» [20, с. 18]. Зазвичай, ця система виникае внаслвдок цiлеспрямованого вжиття органiзацiйно-структурних заходiв з метою ство-рення низки автономних полщейських ведомств державного та комунального (мунiципального) рiв-нiв, повноваження яких вичерпно окресленi, жорс-тко регульоваш та контрольованi суспiльством [3, с. 175]. Для децентралiзованого виду пол^ейсь^' системи характерна вiдсутнiсть единого загально-нацiонального органу, вiдповiдального за забезпечення внутршньо! безпеки та уповноваженого на управлшня полiцiею; множиннiсть полщейських сил загальнодержавного, регiонального та мюце-вого рiвнiв; переважне зосередження важелiв уп-равлiння полiцейськими силами в руках репональ-них органiв державноГ влади та органiв мiсцевого самоврядування; обмеження ролi центральних ор-гашв виконавчоГ влади функцiями контролю, коор-динацii та унiфiкацii дiяльностi розрiзнених суб'ектiв полiцейськоi дiяльностi; прiоритетне орь ентування дiяльностi полiцii на задоволення потреб територiальних громад, наявнiсть розгалуженоГ системи громадського контролю за дiяльнiстю полiцii [3, c. 169-170].
Характерними прикладами функцiонувaння тако! системи полщи е Сполученi Штати Америки та Швейцaрiя. За Глобальним iндексом спокою (миру) на 2018 рж [12] Швейцар1я займае 12, а Спо-лучеш Штати Америки - 121 мюце в свiтi серед 163 кра!н. Також згiдно 1ндексу злочинностi по кранам свiту на 2018 рж [13], Швейцарський вдекс зло-чинностi становить 21,76, а Сполучених Штaтiв Америки 49,58 по шкaлi в1д 0 до 100, де чим бшь-ший показник тим бшьший рiвень злочинностi. Тому в якосп ефективного прикладу реaлiзaцi! де-центрaлiзовaно! системи дiяльностi полщи варто розглянути досвiд Швейцарп.
У Швейцарп вiдсутня едина нaцiонaльнa поль цейська оргaнiзaцiя. Внасл1док федерально! струк-тури кра!ни i суверенiтету кантошв у пол1цейських питаниях передбачаеться подш полiцi! Швейцaрi! на Федеральну службу полщи, Полщш кaнтонiв, Мунiципaльну полщш (у мютах та громадах). Кон-ституц1я Швейцaрi! визнае юрисдикцш кантошв в полщейських справах. У кожному з 26 кантошв дь ють суверенш прaвоохороннi органи, як1 несуть вщповщальшсть за забезпечення громадського порядку на сво!й територi! [21, с. 4-5].
В данш кра!ш роздiлення повноважень м1ж фе-деральним i мiсцевим рiвнями регулюеться по так званому «принципу субсидiaрностi» (ст. 3 i 5 Федерально! Конституци). У вiдповiдностi до цього принципу, ва повноваження, не передбачеш законом для федерального рiвня, автоматично належать до мiсцевого рiвня. Це означае, що iснуе один список злочишв, розслвдуванням яких займаеться федеральна полщя. Щ злочини в Швейцaрi! обумов-леш в законах, а не в Конституци. Ва iншi злочини - компетенц1я кантонально! полiцi!. Тобто у Швейцарп спостертаеться система противаг, кантони за-хищенi вiд нaдмiрного втручання зi сторони конфе-дерацп [20, с. 32-33].
Крiм цього, в Швейцaрi! вiдсутнiй единий нор-мативний акт, який регулюе оргашзацш дiяльностi полiцi!. Функцiонувaння федерально! полщп визна-чено в оргaиiзaцiйнiй постaновi федерального парламенту «Про федеральний департамент юстицi! i полiцi!» 2000 року [22]. У свою чергу кантони регу-люють роботу полщи за допомогою так званих «за-конiв про оргaнiзaцiю роботи полщи», як прийма-ються парламентами кантошв i реaлiзуються урядами кантошв. Таким чином, на нащональному рiвнi вiдсутнi зaгaльнi правила оргaнiзaцi! полщи [20, с. 48].
Щодо Федерально! служби полiцi! Швейцaрi! [23], то вона входить до складу Федерального департаменту юстицп та полщи [24] i складаеться з таких структурних елементiв: а) Директор i його заступники; б) Дирекщя з питань зaпобiгaння злочин-ностi та упрaвлiння; в) Дирекщя управлшня ресурсами та планування; г) Дирекщя мiжнaрод-ного пол1цейського сшвробггаицтва; г) Дирекця служби безпеки Федераци; д) Дирекцiя полщейсь-ких шформацшних систем та iдентифiкaцi! [25].
Ця служба уповноважена здiйснювaти свою да-яльнiсть у таких основних напрямках: 1) боротьба з
серйозними злочинами, що перебувають пвд федеральною юрисдикщею; 2) охорона службовцiв i бу-дiвель конфедерaцi!, а також оаб i будiвель, як1 зна-ходяться пвд захистом мiжиaродного права; 3) спря-мування нaцiонaльно! та мiжнaродно! полiцейсько! спiвпрaцi; 4) створення та супроводження дiяльно-стi баз даних i науково-досл1дних центрiв [26].
Виконуючи зaзнaченi функцi!, Федеральна служба полщи: а) здшснюе aнaлiз злочинносп; б) виконуе функцi! судово! полщи Конфедераций; в) координуе i щдтримуе мiжкaнтонaльнi i мiжиaро-днi зв'язки; г) е центральним органом для цшей правово! допомоги у кримшальних справах; г) здiй-снюе мiжнaродний обмiн полiцейсько! iнформa-цiею; д) впроваджуе кримiнaльно-прaвовi, процесу-aльнi та кримшалютичш досягнення в практику роботи правоохоронних оргашв; е) забезпечуе едину стрaтегiю спiвпрaцi, використовуючи мiжнaроднi полiцейськi iнструменти; ж) представляе штереси конфедерaцi! в м1жнародних та наднацюнальних структурах; з) здiйснюе охорону вщповщних осiб i будiвель.
На федеральному рiвнi полiцiя також виконуе спещальш завдання, в числi яких: ведення центра-льних кримiнaлiстичних обл1к1в; реестрац1я збро!, боеприпaсiв, вибухових речовин, оаб, яш працю-ють з протехшкою; здiйснення функцiй Нaцiонaль-ного бюро 1нтерполу в Швейцaрi! i контактного органу Сврополу; координац1я процесуальних зaсобiв i проведення aнaлiзу 1нтернет-злочинностц зага-льна координац1я дiяльностi конфедераци та канто-нiв по боротьбi зi злочиннiстю в облaстi штелекту-ально! влaсностi та 1нтернету; координащя протидi! торгiвлею людьми м1ж зацжавленими федераль-ними службами i кантонами [22]; координащя та пвдтримка у кримшальних розслщуваннях Генера-льною прокуратурою, кантонами та шоземними органами [26]. На федеральному рiвнi немае полщи «в формЬк Наприклад, спещальш антитерористичш пiдроздiли знаходяться п1д юрисдикщею кантошв [20, с. 36].
Стосовно кантонально! полщи, то у Швейцарп юнуе 26 кантошв, яш е суб'ектами конфедераций У кожному з них е свш щдроздш кантонально! поль цi!. Кожний з них очолюе директор, який е членом кантонального уряду i бере на себе полггачну вiд-повщальшсть за полiцiю вiдповiдного кантону. Структура полщи на кантональному рiвнi е рiзною, оск1льки кожен кантом мае право визначати !! на власний розсуд. Шмецькомовш кантони зазвичай подшяють свiй корпус полiцi! на три основш сфери дiяльностi: кримiнaльнa полщ1я, полiцiя безпеки та дорожня полщя. У франкомовних кантонах вона складаеться з двох вщдшв: жaидaрмерi! i безпеки. Перша е аналогом полщп безпеки у шмецькомов-них кантонах i ще, зазвичай, включае в себе доро-жню полiцiю. Тодi як остання е еквiвaлентом кри-мiнaльно! полiцi!. У iтaломовному кантош Тiчино створена власна система полщп, яка побудована по територiaльному принципу. Особливо! уваги пот-ребуе кантон Базель-Штадт, де кримiнaльнa полiцiя очолюеться прокуратурою, а сили охорони правопорядку шдпорядковаш директору полiцi! [27].
Щодо мунiципальноi полiцii у мютах та громадах, то Себастьян Роме зазначае, що законодавство кантонiв дозволяе передавати частину правоохо-ронних повноважень мунщипалггетам та створю-вати пiдроздiли мюцево!' полщи. У краiнi нарахову-еться бiля 300 таких пiдроздiлiв з рiзними повнова-женнями. У деяких великих мунiципалiтетах е виключнi повноваження по охорош правопорядку, переданi !м кантонами, але це зустрiчаеться не всюди. Мунщипальш пiдроздiли в Швейцари шдз-вiтнi мiсцевiй владi, яка здшснюе набiр сшвробгт-ник1в [20, а 35, 45]. Основний напрямок роботи по-лiцii мiст та громад е розслвдування адмшстратив-них правопорушень i злочинiв невелико! тяжкосл [22].
Пiдсумовуючи вищенаведене, слад зазначити, що оргашзацшно-правове забезпечення дiяльностi рiзних видiв систем полщи не е статичними. Вони перебувають у сташ постiйного динамiчного про-цесу еволюци, а тому в чистому виглядi майже не зустрiчаються. Пiдходи до оргашзаци управлiния полiцiею суттево вiдрiзняються у кожно! кра!ни за-лежно вiд устрою держави - унитарного чи федеративного. Зазвичай, в уштарних державах оргашза-цiя дiяльностi полщи побудована так, що юнуе або централiзоваиа, або напiвцентралiзована система полщи, правове регулювання яких здшснюеться законами кра!ни, а не актами певно! адмшютративно-територiальноi одинищ. При цьому в федеративних державах оргашзащя дiяльностi полiцii побудована так, що мае багато рiзних полщейських систем, правове забезпечення дiяльностi яких здiйснюеться на-цiональним законодавством та законодавством ок-ремого федеративного округу (кантону).
В дослвдженнях напрямк1в удосконалення ор-гаиiзацiйно-правового забезпечення дiяльностi систем управлiния полщею важливим е визначення недолiкiв i переваг централiзацii та децентралiзацii. Так, М.Ф. Криштанович вважае суттевим недоль ком централiзоваиоi системи те, що полiцiя перева-жно зосереджуеться на виршенш загальнодержав-них проблем i недостатньо враховуе iнтереси окре-мих територiальних громад [1, c. 286]. Багато захвдних правознавцiв говорять про те, що надмiрна централiзацiя негативно впливае на дiяльнiсть поль цейських оргаиiв. Вiдомий французький правозна-вець I. Люшер вважае, що «в ршенш, яке прийма-еться на загальнонацюнальному рiвнi, не врахову-ються багато факторiв, i тому воно не ввдповщае реальностi й штересам громадян, якi бажають мати справу з виборним керiвництвом, а не державними установами» [28, c. 111].
Натомють, в оргаиiзацii дiяльностi тако! системи е й сво! переваги. Серед них можна видiлити здатнiсть приймати швидкi рiшения i виконувати !х на всiй територи держави. Це дае можливiсть боро-тися з органiзованою злочиннiстю i забезпечувати нацiональну безпеку. Також, як вiрно зазначае Д.П. Калаянов, безсумшвною перевагою збалансовано!, чiтко централiзованоi нацюнально! полiцейськоi служби е можливiсть оперативного виявлення та усунення проблем, що виникають при забезпеченнi внутрiшньоi безпеки в межах кра!ни. Потенцiйне
виникнення тоталiтарних тенденцiй за тако! моделi управлiния полiцейською дiяльнiстю нейтралiзу-еться налагодженою системою громадського контролю. З метою усунення можливих негативних насладив, зумовлених концентращею широких влад-них повноважень у руках полщи, в державах з централiзованими моделями управлiния низовим пiдроздiлам полщи надаеться бiльше можливостей для самостшних дiй iз урахуванням особливостей кримшогенно! обстановки та очiкувань населення [3, а 174].
Центрaлiзaцiю управлiння полщею не варто однозначно розглядати в якосп передумови для по-рушення права i свобод людини. У даному випадку заслуговуе на увагу висновок М.П. Пихтiнa про те, що у конкретних нацюнальних умовах саме центра-лiзaцiя полiцейськоi дiяльностi нередко може слугу-вати бшьшою гaрaнтiею внутрiполiтичноi стaбiль-ностi ^ вiдповiдно, забезпечення прав i свобод осо-бистостi [29, с. 48].
Стосовно децентрaлiзовaноi системи полiцii, то, як зазначае О.С. Юнш, И недолж полягае у тому, що репональш полiцейськi сили часто стають зна-ряддями в руках сепаратиста, активними учасни-ками м1жнародних озброених конфлжта, про що свiдчaть поди в Азербайджан^ Грузii, Молдовi, Таджишсташ [11, с. 171]. Тому до впровадження дано! системи полiцii варто вщноситися обережно i виважено. Нaдмiрнa децентрaлiзaцiя може призве-сти до небажаних нaслiдкiв (хаосу та дезоргашзаци всiеi системи правоохоронних оргaнiв). Ефективш децентрaлiзовaнi полiцейськi системи поширенi в демократичних кра!нах лише там, де б№ша час-тина населення не живе за межею бiдностi, а соща-льно незaхищенi верстви населення отримують державну допомогу та тдтримку. Бiльше того, де-центрaлiзовaнa полiцiя дiе або в державах, де пере-важну бiльшiсть населення складають представ-ники однiе!' нaцi!', або в багатонацюнальних державах, де не спостертаеться тенденцiя до сепаратизму [11, с. 172-173].
Позитивними чинниками децентрaлiзaцii' е обь знaнiсть полщи в мюцевих проблемах, врахування штереав громади у сво!й дiяльностi, можливють напрацьовувати та реaлiзовувaти новi засоби преве-нцii правопорушень. В.Д. Гвоздецький перевагу де-центрaлiзaцii полiцi!' обгрунтовуе також економiч-ними причинами. Вш зазначае, що розподiл витрат на полщейсьш сили м1ж центральними урядами i мунiципaльними aдмiнiстрaцiями сприяе економп i рaцiонaлiзaцii використання бюджетiв обох сторш. У деяких кра!нах на мюцеву владу взaгaлi поклада-еться бшьша частина витрат, якi використовуються на тдтримання зaконностi i правопорядку [30, а 119]. Загалом децентрaлiзaцiя е нaслiдком практично! реaлiзaцii конституцiйних принципiв демокра-тii, а тому все часпше в £врош обираеться кра!нами молодо! демокрaтii, яш активно економiчно розви-ваються.
З огляду на вищевикладене варто зазначити, що для досягнення нaйбiльшоi ефективностi в про-тидii злочинностi та забезпеченш громадського порядку необх1дно створити баланс учасп в охоронi
порядку нацюнальних полiцейських оргaиiв, муш-ципaлiтетiв та мiсцевих жителiв. З щею метою в де-мократичних кранах застосовують рiзнi вaрiaнти будови системи управлшня, а також форми учасп громад у зaбезпеченнi порядку, вибiр яких зале-жить вщ нагальних завдань, однорiдностi суспшьс-тва, стану сощального i мaтерiaльного розвитку тощо.
В УкраМ дiе центрaлiзовaнa система полiцi!. Однак, як показуе практика, ця система неефекти-вно реaлiзуе державну пол1тику в сферi протиди злочинностi, оск1льки зпдно Глобального шдексу спокою (миру) на 2018 рж [12] наша держава зай-мае лише 152 мiсце в свт серед 163 кра!н. Зпдно 1ндексу злочинностi по кранам свпу на 2018 рiк [13], в Укра!'ш показник злочинностi е високим та становить 49,39 по шкaлi вiд 0 до 100. Вадповадно до Нацюнально! оцiнки дiяльностi НПУ за допомо-гою опитування громадсько! думки, проведеного Харшвським iнститутом соцюлопчних дослiджень серед 19500 респондентiв, 52,7 %, оцшили роботу полщи як неефективну. При цьому рiвень недовiри опитаних респондентiв до полщи становить 50 %, а д1яльшстю полщи залишилися незадоволеними 74,7 % жертв злочишв [31, с. 10].
Тобто необхвдно вдосконалювати оргашза-цiйно-прaвове забезпечення дiяльностi НПУ як ЦОВВ. На мою думку, це можна зробити шляхом перерозподiлу !! державно-владних повноважень та вiдповiдaльностi.
Стратепею сталого розвитку «Укра!на - 2020», схваленою Указом Президента Укра!ни вщ 12 сiчия 2015 р. № 5/2015 [32] та Стратепею розвитку ОВС та Концепщею першочергових зaходiв реформу-вання системи Мiнiстерствa внутршшх справ, схвалених 22 жовтня 2014 р. розпорядженням КМУ [33][34], пропонувалося удосконалити роботу поль цi! шляхом проведення !! децентрaлiзaцi! з передачею частини функцш патрулювання в громадських мiсцях, контролю за дотриманням правил торгiвлi та паркування транспортних зaсобiв тощо мiсцевiй (мунiципaльнiй) полщи, утворенш за рiшенням мь сцевих оргашв самоврядування.
Нaявнi оргaнiзaцiйнi-прaвовi проблеми дiяль-ностi НПУ як ЦОВВ, що впливають на Г! ефектив-нiсть, вивчений успiшний досвiд побудови полщей-ських систем в зaрубiжних кра!на, а також закрш-леш в нормативно-правових актах Укра!ни передумови !! частково! децентрaлiзaцií дозволя-ють запропонувати перехiд НПУ з центрaлiзовaноí системи до нaпiвцентрaлiзовaноí.
Реaлiзaцiя дано! концепци розвитку передба-чае закршлення в зaконодaвствi права на створення органам мiсцевого самоврядування в УкраТ'ш муш-ципально! полiцi! з передачею !й частини функцiй i повноважень з забезпечення публiчноí безпеки i порядку на мiсцях. Вважаю за доцiльне частково ви-користати в процес переходу до нaпiвцентрaлiзо-вано! системи упрaвлiння полiцiею досввд Чесько! Республiки як краГни, в якш один з найнижчих у свт iндексiв злочинностi та високий рiвень довiри населення.
Зокрема, на мое переконання, мунiципaльнa полiцiя в УкраТ'ш повинна створюватися та розпус-катися ршенням мiсько! ради. Це мае бути орган мюцево! громади, який очолюватиметься мером мь ста або особою, призначеною вiдповiдною радою. Фшансування дiяльностi мунiципaльноí полiцií, включаючи навчання мiсцевих полiцейських, вiдш-кодування завдано! ними шкоди пiд час виконання завдань, здiйснювaтиметься за рахунок мюцевого бюджету. На мунiципaльну полiцi! покладати-муться функцi! iз забезпечення охорони публiчно! безпеки i порядку на мюцях, визнaченi спецiaльним законом, наприклад: а) сприяння захисту та безпеки оаб i майна; б) нагляд за дотриманням правил спiв-життя у громaдi; в) нагляд за дотриманням загаль-нообов'язкових нормативних акпв та мунiципaль-них правил; г) участь в обсяз^ встановленому спе-цiaльним законом, у контролi за безпекою та швидшстю руху; г) участь у дотриманш правових припиав про охорону громадського порядку; д) ш-формування оргaнiв та шдроздшв НПУ та iнших правоохоронних оргашв про вчинеш або тi, що го-туються, злочини, мiсця концентраци злочинних угруповань; е) затримання i доставлення до НПУ осiб, яш вчинили aдмiнiстрaтивнi правопорушення чи злочини; е) контроль за додержанням чистоти у громадських мюцях; ж) контроль за дотриманням правил додержання тишi в населених пунктах i громадських мiсцях; з) виявлення та розгляд aдмiнiст-ративних правопорушень, яш належать до компете-нцi! мунiципaлiтету.
Мунiципaльнa полiцiя повинна взaемодiяти з територiaльними органами НПУ шляхом: проведення спшьних дш щодо охорони публiчноí безпеки i порядку у мiсцях скупчення людей, проведення спортивних та розважальних зaходiв; налаго-дження кaнaлiв обмiну оперативно! iнформaцi!; складання та реaлiзaцiя спiльних плaнiв розста-новки сил i зaсобiв патрульних служб тощо.
НПУ як ЦОВВ ввдносно мюцево! (мунщипаль-но!) полiцi! повинна бути надшена такими повнова-женнями: перевiряти та здiйснювaти нагляд за про-фесiйною квaлiфiкaцiею службовцiв мунщипально! полiцi!; видавати та вилучати свщоцтва про профе-сiйну придaтнiсть полщейських; здiйснювaти нагляд за додержанням встановлених спiльних елеме-нтiв ушформи полiцейських i позначення моторних транспортних зaсобiв та iнших транспортних засо-бiв мунiципaльно! полiцi!; вести шформацшш системи, потрiбнi для виконання встановлених законом завдань, що стосуються юпитових протоколiв, заявок кандидапв в мунiципaльну полiцiю на юпит, утворених та лiквiдовaних мунiципaльних полщш, кiлькостi полiцейських тощо. Також НПУ за зго-дою мiсцево! ради повинна мати право залучати на обумовлений строк пращвнишв мунiципaльно! полщи до виконання завдань, яш покладаються на цей ЦОВВ.
Розмежування компетенци мiж територiaль-ними органами НПУ та мунщипальною полiцiею повинно здшснюватися на пiдстaвi функцiй та повноважень, визначених у Закош про НПУ та закош
про мунщипальну полщш, який мае бути прийня-тий для врегулювання дiяльностi мюцево! полщи. У будь-якому випадку за НПУ повинш залишатися повноваження, необхiднi для виконання кримша-льно-процесуально! та адмшютративно-юрисдик-цшно! функцiй у сферi реал1зац^' державно! поль тики цим ЦОВВ.
Створення мунiципально! полiцi! в Укра!нi дасть можливють громадам впливати на стан без-пеки у вiдповiднiй шсцевосп, сприятиме враху-ванню !х штереав у дiяльностi, а також зменшить «навантаження» на сили та бюджет НПУ, що дасть можливють пвдвищити ефективнiсть !! дiяльностi.
На нишшньому етапi розвитку нашо! держави юнують перешкоди, як1 можуть сповiльнити переход до напiвцентралiзовано! системи полщи, а саме: 1) незавершення процесу об'еднання територiаль-них громад зпдно Закону Укра!ни «Про добровь льне об'еднання територiальних громад» вiд 05 лютого 2015 р. № 157-VIII; 2) проведення вiйськових дш на сходi Укра!ни. Цi перешкоди е суттевими, а тому перерозподш державно -владних функцiй та повноважень НПУ шляхом передачi !х частини му-нiципальнiй полiцi! повинен вщбуватися поступово i з врахуванням юнуючих процесiв у державi.
Висновки: Шдсумовуючи сказане, зазначу, що запропонованi напрями удосконалення органь зацiйно-правового забезпечення дiяльностi НПУ як ЦОВВ шляхом переходу до напiвцентралiзовано! системи управлiння повинш сприяти усуненню ключових проблем дiяльностi НПУ, шдвищити як-iсть управлшня та прийняття рiшень у сферi право-охоронно! дiяльностi i, як наслвдок, знизити рiвень злочинностi в Укра!ни.
Лiтература
1. Криштанович М.Ф. Модершзащя ме-ханiзмiв державного управлшня в систе мi органiв внутршшх справ сучасно! Укра!ни : дис. ... д-ра наук з держ. упр. Микола!в, 2016. 474 с.
2. Шалгунова С.А. Типи полщейських систем та управлшня ними: матерiал Мiжнародна науково-практична конференцiя «Свгговий досввд подготовки кадрiв полщи та його впровадження в Укра!ш». Днiпропетровський державний ушверси-тет внутршшх справ (17.03.2016, м. Дншро). С. 151-154.
3. Калаянов Д.П. Полщя кра!н £С та викори-стання Г! досввду в адмiнiстративнiй дiяльностi ор-ганiв внутрiшнiх справ Укра!ни: теорiя i практика: дис. ... д-ра юрид. наук. Одеса, 2010. 455 с.
4. Лелет С.М. Адмшютративно-правове регулювання управлшня в Нацюнальнш полщи Укра!ни: дис. ... канд. юрид. наук. Ки!в, 2017. 241с.
5. Матюхша Н.П. Управлшня полщею за-руб1жних кра!н: сучасш пiдходи та ключовi по-няття: Х.: Гриф, 2006. 301 с.
6. Проневич О.С. Органiзацiйно - правовi засади дiяльностi полщи (мшцп) Нiмеччини, Польщi та Укра!ни: дис ... д-ра юрид. наук. Харшв, 2011. 445 с.
7. Офiцiйна електронна адреса Нацюналь-ного пол1цейського агентства Япони. URL:
https://www.npa.go.jp/english/index.html (дата звер-нення: 10.12.2019).
8. Police of Japan 2018. URL: http://www.npa.go.jp/english/Police_of_Japan/Po-lice_of_Japan_2018_full_text.pdf (дата звернення: 10.12.2019).
9. Japan Public Safety Commission System and Police Activity Support. URL: https://www.npa.go.jp/english/kokusai9/White_Paper _2009_8.pdf. (дата звернення: 10.12.2019).
10. Офщшна електронна адреса Нацюнально! комюп з громадсько! безпеки Японii: http://www.npsc.go.jp/ (дата звернення: 20.12.2019).
11. Юнш О.С. Зарубiжний досввд органiзацii дiяльноcтi пiдроздiлiв полiцii' i можливоcтi його за-стосування в УкраМ: монографiя. Х.: Панов, 2015. 432 с.
12. Global peace index. URL: http://visionofhu-manity.org/indexes/global-peace-index/ (дата звер-нення: 15.12.2019).
13. Crime Index for Country 2018. URL: https://www.numbeo.com/crime/rankings_by_coun-try.jsp?title=2018 (дата звернення: 15.12.2019).
14. Zakon o Policii Ceske republiky № 273/2008 Sb.: https://www.zakonyprolidi.cz/cs/2008-273 (дата звернення: 17.12.2019).
15. Policie Ceske republiky 2017. URL: https://www.policie.cz/clanek/o-nas-policie-ceske-re-publiky-policie-ceske-republiky.aspx (дата звер-нення: 17.12.2019).
16. Policejni prezidium Ceske republiky. URL: https://www.policie.cz/clanek/policejni-prezidium-ceske-republiky-600334.aspx (дата звернення: 17.12.2019).
17. Utvary s p6sobnosti na celem ¿zemi CR. URL: https://www.policie.cz/clanek/utvary-s-pusobnosti-na-celem-uzemi-cr-312510.aspx (дата звернення: 18.12.2019).
18. Zakon Ceske narodni rady o obecni policii № 553/1991 Sb. URL: https://www. zakonyprolidi.cz/cs/1991-553#f1395637 (дата звернення: 18.12.2019).
19. Швець Д.В. Реформування полщейських оргашв зарубiжних кра!н: правовий та психо-логiчний аспекти. Право i Безпека. 2016. № 4. С. 162-169.
20. Себастьян Роме. Федерализм и различие полицейских систем. Женева, 2011. 64 с.
21. П.А. Раевский, С.А. Пархоменко. Организация правоохранительной системы в некоторых федеративных странах мира / Информационно-справочные материалы. 36 aURL: https://komitetgi.ru/upload/iblock/538/538b9dcf40eca 849375fa5f15da10d26.pdf.
22. Бирюков П.Н. Полиция Швейцарии. Евразийский юридический журнал № 9 (40), 2011 г. URL: https://eurasialaw.ru/nashi-rubriki/politsiya-gosudarstv-mira/politsiya-shvejtsarii.
23. Federal Office of Switzerland Police. URL: https://www.fedpol.admin.ch/fedpol/en/home.html (дата звернення: 25.12.2019).
24. Federal Department of Switzerland Justice and Police. URL:
https://www.ejpd.admin.ch/ejpd/en/home/ueber-uns.html (дата звернення: 25.12.2019).
25. Organization chart of Federal Office of Switzerland Police 01.07.2018. URL: https://www.fedpol.admin.ch/dam/data/fedpol/ueberu ns/organigramm-e.pdf (дата звернення: 25.12.2019).
26. Fedpol's mission. URL: https://www.fed-pol.admin.ch/fedpol/en/home/ueberuns/mission. html (дата звернення: 26.12.2019).
27. Cantonal police corps. URL: https://www.fed-pol.admin.ch/fedpol/en/home/polizei-zusam-menarbeit/national/kantonale_polizeikorps.html (дата звернення: 26.12.2019).
28. Ганчев Д.Д. Конституцшш основи ре-алiзацil полiцейських функцiй // Правове забезпечення дiяльностi мшцй'/полщп: iсторiя, сучасш проблеми, м1жнародний досввд: зб. наук. праць. К.: Атка, 2006. 136 с.
29. Пихтш М.П. Органiзацiйно-правовi основи дiяльностi полщи Швецй' (порiвняльно-правовий аналiз): дис... канд. наук. Ки1в. 2009. 221 с.
30. Оргашзащя дiяльностi полщи заруб1жних кран: навч. поаб. / за заг. ред. В.Д. Гвоздецького. К. Академiя управлшня МВС, 2007. 252 с.
31. Д. Кобзш, С. Щербань, К. Коренева, А. Черноусов. Ощнка дiяльностi Нацюнально! полщи Украни за допомогою опитування громадсько! думки (нацiональний звгг). Харкав, Харк1вський ш-ститут сощальних дослвджень (Х1СД). 2019. 52 с.
32. Про Стратепю сталого розвитку «Украша - 2020»: схвалена Указом Президента Украни вiд 12 ачня 2015 року № 5/2015. URL: http://zakon2. rada. gov.ua/laws/show/5/2015 (дата звернення: 03.03.2020).
33. Питання реформування оргашв внутршшх справ Украни: схвалено розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Украни вiд 22.10. 2014 р. № 1118-р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1118-2014-%D1%80 (дата звернення: 03.03.2020).
34. Стратепя розвитку оргашв внутршшх справ Укра1ни та Концепщя першочергових заходiв реформування системи Мшютерства внутрiшнiх справ: схваленi розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни ввд 22.10.2014 р. № 1118-р. URL: www.kmu.gov.ua/document/247780692/R01118-00.doc (дата звернення: 03.03.2020).
