CC BY
37
УДК 342.721
О. Я. Хольвшська
Львiвський державний унiверситет внугрiшнiх справ, асшрант кафедри теори та гётори держави i права
М1СЦЕ I РОЛЬ ПОЛЩП У МЕХАН1ЗМ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА ЛЮДИНИ I ГРОМАДЯНИНА В УКРА1Н1
© Хольвгнська О. Я., 2016
Визначено та розкрито мкце i роль полщн, яка, вступаючи у найрвноманпншп мравов1 вщносини з громадинами, надшена великим комплексом завдань i функцш (наирямкчв д1яльност1) у забезпеченн1 та захист прав та свобод людини i громадянина.
Ключов1 слова: права людини i громадянина, мехашзм забезпечення прав i свобод людини i громадянина, пол1ц1я, реформа.
О. Я. Хольвинская
МЕСТО И РОЛЬ ПОЛИЦИИ В МЕХАНИЗМЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ПРАВ ЧЕЛОВЕКА И ГРАЖДАНИНА В УКРАИНЕ
Определено и раскрыто место и роль полиции, которая, вступая в самые разнообразные правовые отношения с гражданами, обладает великим комплексом задач и функций (направлений деятельности) в обеспечении и защите прав и свобод человека и гражданина.
Ключевые слова: права человека и гражданина, механизм обеспечения прав и свобод человека и гражданина, полиция, реформа.
О. Ja. Holvinska
PLACE AND ROLE OF POLICE IN SUPPORT MECHANISM AND CIVIL RIGHTS IN UKRAINE
Defined and disclose the place and role of the police, which is engaging in a variety of legal relations with citizens, endowed with a whole set of tasks and functions (activities) in securing and protecting the rights and freedoms of man and citizen.
Key words: human and civil rights, the mechanism of the rights and freedoms of man and citizen, police reform.
Постановка проблеми. На сучасному еташ розвитку Украши особливе мюце посвдае проблема забезпечення прав i свобод людини i громадянина, що являе собою найбшьший штерес i породжуе безлiч дискусшних питань. Яку б сферу функщонування держави i суспшьства не взяли б до уваги, вона неодмшно виявить свш зв'язок - бшьший чи менший - з питанням про права i свободи людини i громадянина.
Мета роботи - здшснити комплексний теоретичний аналiз мюця i ролi полiцii у механiзмi забезпечення права людини та громадянина.
Стан дослщження. Дослiдження окремих питань щодо мiсця i ролi полiцii в механiзмi забезпечення права людини i громадянина в Украт здiйснено у працях вiдомих вгтчизняних i зарубiжних науковцiв, а саме: С. Бакштов С. Батурiна, В. Бачинша, Н. Бутусова, Ю. Ветютнева, Д. Вовка, О. Воловик, С. Сграфово^ Л. Заморськоi, М. Кельмана, А. Козловського, М. Козюбри,
С. Максимова, I. Оборотова, Н. Пархоменко, О. Пащулша, О. Петришина, П. Рабшовича, С. Рабшо-вича, О. Скакун, В. Скоробагатово1, С. Сливки, А. Соколовой З. Соломко, В. Тащя, Ю. Тихомирова, В. Трофименка, В. Трофимова та ш.
Виклад основних положень. Питання визнання, дотримання i захисту прав i свобод людини i громадянина завжди знаходились в компетенцй рiзних державних оргашв влади, оскшьки це 1х найважливший конституцiйний обов'язок (ст. 3 Конституцй Украши) [3]. Значну роль ввдведено органам внутрiшнiх справ, зокрема полщй, яка, вступаючи в найрiзноманiтнiшi правовi вiдносини з громадянами, надшена у цш сферi цшим комплексом завдань i функцiй (напрямкiв дiяльностi).
Йдеться про "забезпечення публiчноi безпеки i порядку; охорони прав i свобод людини, а також iнтересiв суспшьства i держави; протидii злочинностi; надання у межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, яю з особистих, економiчних, соцiальних причин або внаслвдок над-звичайних ситуацiй потребують такоi допомоги (ст. 2 Закону Украши "Про Нацiональну полщто").
Бшьше того, згiдно зi ст. 1 Закону Украши "Про Нащональну полщто", Нацiональна полiцiя Украiни як "центральний орган виконавчоi влади, служить суспшьству шляхом забезпечення охорони прав i свобод людини, протидii злочинностi, тдтримання публiчноi безпеки i порядку". Дмльшсть полiцii спрямовуеться та координуеться Кабшетом Мiнiстрiв Украши через Мiнiстра внутршшх справ Украши згiдно iз законом. У межах сво'х повноважень взаемодiе з органами правопорядку та шшими органами державно!' влади, а також органами мюцевого самоврядування, вiдповiдно до закону та шших нормативно-правових акпв.
Проведення реформування у системi правоохоронних оргашв зумовили активiзацiю звернень громадян до державних оргашв, зокрема до оргашв внутршшх справ: вони справедливо висловлюють свое обурення фактами беззаконня та бюрократизму, посягання на властсть, честь i гвдшсть людини i громадянина.
Так, за даними Нацiональноi полiцii Украши, порiвняно з липнем 2014 року i липнем 2015 року у м. Киевi зафшсована динамiка збшьшення кiлькостi звернень громадян. Так, кшьюсть звернень до патрульноi полiцii м. Киева у липш 2015 року перевищила кiлькiсть звернень до мшщй у липнi 2014 року на 62 % [2].
Рiзноманiтнiсть суспшьних вiдносин, що виникають у сферi дiяльностi полiцii з охорони i захисту прав i свобод людини i громадянина, визначае ввдмшносл у: 1) складових частинах (шдроздшу, органiзацii та служби); 2) розподш повноважень мiж пiдроздiлами i службами (карний розшук, кримiнальна розввдка, боротьба зi злочинами, пов'язаними з торпвлею людьми, спецiальноi полiцii, полщй особливого призначення); 3) формах i методах !'х роботи; 4) видах дмльносп (адмiнiстративна, кримiнально-процесуальна, оперативно-розшукова та ш.).
В органiзацiйно-правовому механiзмi забезпечення прав i свобод людини i громадянина правоохороннi органи, доповнюючи один одного в процеш взаемодii, утворюють систему, яка виступае ядром забезпечення порушених прав i свобод людини i громадянина. Спецiальним суб'ектом управлшня в органiзацiйно-правовому механiзмi забезпечення прав i свобод людини i громадянина е полщм, яка створюеться i функцiонуе як складова частина единоi централiзованоi системи органiв виконавчоi влади у сферi внутрiшнiх справ, з й складовими пiдроздiлами, органiзацiями та службами.
Керiвництво дiяльнiстю полiцii здшснюють у межах своеi компетенцii керiвник полiцii, а також керiвники територiальних органiв полiцii.
Дiяльнiсть полiцii в оргашзацшно-правовому механiзмi зумовлена ii компетенщею, зокрема правами i обов'язками, яю встановленi Законом Укра1ни "Про Нащональну полщто" [4], а також спещальними нормативно-правовими актами.
Отже, полiцiю можна визначити як особливий орган, який е складовою частиною системи правоохоронних оргашв, який здшснюе професшну державно-владну (управлшську) дiяльнiсть iз захисту життя, здоров'я, прав i свобод громадян Украши, шоземних громадян, осiб без громадянства, протидй злочинностi, охорони громадського порядку, власносп та забезпечення громад^^ безпеки. Як видаеться, для будь-яких видiв дiяльностi полiцii, зокрема охорони i захисту прав i свобод людини i громадянина, характернi таю специфiчнi ознаки:
1) ця дИяльнИсть професИйна. ПрофесИоналИзм - важлива ознака ц1е1 дiяльностi, виражаеться у систематичному, сумлiнному i ефективному виконаннИ покладених на полiцiю завдань;
2) це державно-владна (управлшська) дИяльнИсть, здiйснювана полiцiею, яка е складовою частиною системи правоохоронних органiв.
Як видаеться, небезпИдставною е характеристика полщейсько1 дiяльностi як державно-владно1 (управлiнськоi), оскИльки полiцiя - це одночасно орган влади (виконавчо!) i управлiння (державного). Що ж у цьому випадку покладено в основу спiввiдношення понять "влада" i "управлшня", "виконавча влада" i "державне управлiння"?
Стосовно понять "влада" i "управл1ння" простежуеться певна шдпорядковашсть i взаемоза-лежнiсть: влада передбачае управлшня об'ектом, а управлшня передбачае зд1йснення над ним влади.
1накше кажучи, поняття "влада" первинне до поняття управлiння, оскИльки не кожен працИвник управлiння (наприклад, фахiвцi, технiчнi виконавцi, частина функцiональних керiвникiв) володiе реальною владою, але кожен пращвник, надИлений владними повноваженнями, виконуе цИлком певнi функцii' управлiння. Враховуючи це, коли ми говоримо про дИяльнИсть полiцii як про державно-владну, маемо на увазi i те, що це е дiяльнiсть управлшська. Що стосуеться спИввИдношення виконавчоi влади i державного управлiння, то тут потрiбно виходити з того, що категори цi рiзнорiвневi, рiзнопорядковi.
Для того, щоб привести iх до единого розумИння, необхiдно згадати, що державне управлшня у вузькому значеннИ характеризуеться владним характером, а виконавча влада слугуе цИлям реалiзацii управлИнських завдань. Так, виконавча влада - це категорИя полiтико-правова, в той час, як державне управлшня - це категорИя органИзацИйно-правова. Право на Иснування мають обидвИ цИ державно-правовi категори.
ВИдповИдно державне управлшня, без якого державно-владний механИзм працювати фактично не може.
Реального характеру виконавча влада набувае в дИяльностИ особливих ланок державного апарату, що називаються виконавчими органами, а по сутИ е органами державного управлшня.
Та обставина, що в законодавствИ державне управлИння механИчно замИнене виконавчою владою, викликае сумнИв у правильности такого пИдходу. РИч у тому, що, говорячи про виконавчу владу, передусИм треба говорити не про абстрактну можливИсть владного впливу И його характеристики, а про систему органИв виконавчоi влади. Точно так само, як И при згадцИ про термИн "державне управлшня", в тому сенсИ, в якому вИн Иснував И ранИше дИяв у законодавствИ, уявляемо собИ систему органИв державного управлшня.
У зв'язку з цим потрИбно мати на увазИ, що органИзацИйно (у значеннИ перелИку органИв, що входять до структури) виконавча влада И державне управлИння нетотожнИ. Державне управлИння у широкому сенсИ здИйснюють загалом державнИ органи, до яко!' б гИлки влади вони не були зарахованИ чинною КонституцИею Украши. Однак И у вузькому сенсИ державним управлИнням, зокрема виконавчо-розпорядчою дИяльнИстю, займаються не тИльки органи виконавчоi влади, а й деякИ ИншИ владнИ суб'екти, як це було зазначено вище.
У сучаснИй науцИ та практицИ термИн "виконавча влада" набув конституцИйного статусу, в той час, як термИн "державне управлшня" е теоретичною категорИею.
У зв'язку з цим, говорячи про виконавчу владу И систему й органИв, можемо виходити лише з того, що передбачае законодавство, а саме: виконавча влада здИйснюеться сукупнИстю органИв, перерахованих у Конституци Украши (центральнИ та мИсцевИ органи виконавчоi влади). Однак уся проблема полягае у тому, що, видИливши в такий спосИб з системи державних органИв органи викошвчо!' влади, вважаемо, що з об'ективних причин у системИ органИв державноi влади полИцИя не може бути вИднесена до жодно!' з трьох гИлок органИв державноi влади. Як не парадоксально, до таких органИв належать: Президент Украши, Прокуратура Украши, НацИональний банк Украши тощо.
I тут на допомогу приходить категорИя державного управлИння (у вузькому смислИ цього слова). РИч у тому, що державне управлИння у вИдповИдному розумИннИ як теоретичне поняття уможливлюе об'еднати систему органИв викошвчо!' влади з вказаною сукупнИстю рИзноманИтних владних суб'ектИв за ознакою характеру своеi дИяльностИ. ДИяльнИсть ця виразно И однозначно е виконавчо-розпорядчою.
Отже, у межах державного управлшня реалiзуеться i виконавча влада, а також виконавчо-розпорядча дiяльнiсть iнших оргашв держави та шших владних суб'екпв.
Безумовно, у державному управлiннi переважальною е органiзацiйна складова 3MicTy зазначеного поняття. Однак логiка речей передбачае необхвдшсть створення струнко!' системи оргашв державно!' влади, в якш немае мюця для виняткiв i3 правил.
Це врештьрешт, може привести до розширення системи органiв виконавчо!' влади через включення до них усiх тих органiв, якi виконують в державному апараи виконавчо-розпорядчi функцй, залишаючись при цьому за межами системи оргашв державно!' влади.
На нашу думку, сшвввдношення цих ключових понять не можна визнати простим.
Вищепобудований лопчний ланцюг дае можливiсть встановити взаемозв'язок i взаемну зумовлешсть зазначених явищ, дозволяючи спiввiдносити 1'х на оргашзацшному рiвнi;
3) це правоохоронна д1яльшсть, спрямована на захист життя, здоров'я, прав i свобод громадян Украши, шоземних громадян, осiб без громадянства, протидiю злочинностi, охорону громадського порядку, власностi та забезпечення громадсько! безпеки. Варто зазначити, що в п. 1 Деклараци про полiцiю, прийнят1й Парламентською Асамблеею Ради Свропи 8 травня 1979 р., наголошено на правоохоронному харага^ пол1цейсько1' дiяльностi. "Полщейський, йдеться в Деклараци, повинен виконувати покладеш на нього законом обов'язки щодо захисту своïх спшгромадян i суспшьства вщ насильства, грабежу та шших сусшльно небезпечних д1й, як це встановлено законом" [1];
4) це дмльшсть, врегульована нормами права, яю, своею чергою, е правовою основою орга-шзацшно-правового механiзму забезпечення конституцшних прав i свобод людини i громадянина;
5) полюуб'ектний характер д1яльност1 Полiсуб'ектний пiдхiд розкривае умови, закономiр-ностi та принципи взаемоди уше!' сукупностi суб'ектiв правоохоронного середовища. Результат полюуб'ектно1' взаемоди позначаеться на змюп та функцiонуваннi органiзацiйно-правового механiзму забезпечення конституцшних прав i свобод людини i громадянина в Украшу невщ'емною частиною (елементом) якого е полщм. Це пвдтверджуеться ïï мiсцем у цьому мехашзм^ яке визначаеться статичною стороною оргашзацшно-правового механiзму i роллю полщй у цьому мехашзм^ за допомогою розкриття змiсту ïï дмльносл.
Висновки. Отже, дiяльнiсть полiцiï у механiзмi забезпечення прав i свобод людини i громадянина важко переоцшити. Адже саме спiвробiтники полiцiï' обслуговують саме фактичне використання особою своïх прав i свобод, пiдкрiплюючи i взаемно пвдсилюючи один одного. Завдання, функцй, засоби та процедури 1х реалiзацiï стосуються фактично усiх громадян Украïни. Це е свiдченням того, що полщм за обсягом та рiзноманiтнiстю регулюе, контролюе та здшснюе дозвiльнi i попереджувальнi функцiй та е диференцшованим iнструментом державноï влади i одним з найважливших елеменлв механiзму забезпечення прав i свобод людини i громадянина в Украшу
1. Декларащя про полщю: Резолюция Парламентсько1' асамблег Ради Свропи № 690 eid 08 травня 1979 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0. rada. gov. ua/laws/show/ 994_803. 2. Кшьюсть звернень до полщй' i мжци Киева зросла на понад 62 eidœmKM [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. npu. gov. ua/uk/publish/article/1586027 (дата перегляду -23.03.2016 р.). 3. Конститущя Укрални вiд 28 червня 1996 року № 254-к/96-ВР // Вiдомостi Верховно'! Ради Укрални. - 1996. - № 30. - Ст. 141. 4. Про Нащональну полщю: Закон Укрални вiд 02 липня 2015 року № 580-VIII//Вiдомостi Верховно'! Ради Украти. - 2015. - № 40-41. - Ст. 379.
REFERENCES
1. Declaration on the Police: Resolution of the PACE number 690 of May 8, 1979: Available at: http://zakon0. rada. gov. ua/laws/show/994_803. 2. Kil'kist' zvernen' do policiï i miliciï Kieva zrosla na ponad 62 vidsotki [Number of calls to the police and the police Kyiv grew by over 62 percent]: Available at: http://www. npu. gov. ua/uk/publish/article/1586027. 3. The Constitution of Ukraine on June 28, 1996 № 254k / 96-VR. Supreme Council of Ukraine, 1996, Vol. 30, Art. 141. 4. The National Police Law of Ukraine on July 2, 2015 № 580-VIII. Supreme Council of Ukraine, 2015, Vol. 40-41, Art. 379.
