CC BY
29
та порядку здмснення Нацюнальним банком УкраУни та На-цюнальною KOMiciera з цЫних папер1в та фондового ринку лЬ цензування та регуляторноУ дiяльноcтi вщповщно.
3. 3 метою усунення надмiрного регулювання необхщ-но скасування Закону УкраУни «Про iпотечне кредитування, операци з конcолiдованим iпотечним боргом та тотечы сер-тифiкати» та Декрету КабЫету Мiнicтрiв УкраУни «Про довЬ рчi товариства».
4. Внесення змЫ до Закону УкраУни «Про Нацюналь-ний банк УкраУни» в частин надання та оприлюднення Нацюнальним банком iнформацiУ щодо дiяльноcтi фЫансових установ, державне регулювання яких здмснюеться на ринках небанкiвcьких фЫансових послуг в межах, визначених Законом УкраУни «Про фiнанcовi послуги та державне регулювання ринюв фЫансових послуг».
5. Виключення з Податкового кодексу УкраУни положення щодо оподаткування операцм з тотечними cертифiкатами з фксованою дохiднicтю у зв'язку з лквщацею самого меха-нiзму, яким таю сертифкати було запроваджено.
Врегулювання питання оподаткування страховиюв, стра-ховоУ виплати фiзичним особам у зв'язку зi змiною регулятора фЫансових послуг i вiдповiдно здiйcненням страховоУ дiяльноcтi з урахуванням iнcтруктивних матерiалiв Нацiо-нального банку УкраУни.
У межах реалiзацii' розробленоУ представниками регуля-торiв фiнанcового та банювського ринкiв «Комплексно! про-грами розвитку фЫансового сектору УкраУни до 2020 року» [8], нагальними для розгляду та прийняття парламентом е два законопроекти:
- законопроект №2413а «Про внесення змЫ до дея-ких законодавчих акт УкраУни щодо консолщацп функцм iз державного регулювання ринюв фiнанcових послуг» [9];
- законопроект №2414а «Про внесення змЫ до Податкового кодексу УкраУни щодо консолщацп функцм iз державного регулювання ринкiв фЫансових послуг щодо консолщацп функцiй з регулювання та нагляду за ринками фЫансових послуг» [10].
Реалiзацiя зазначених напрямiв та завдань дасть змо-гу сформувати передумови перетворення фЫансовоУ сис-теми УкраУни у конкурентоспроможне середовище, а за-безпечення збалансованоУ структури фЫансовоУ системи та пiдвищення ГУ спйкост до зовнiшнiх впливiв сприятиме вщ-новленню цiлicноcтi економiки та забезпеченню фЫансовоУ cтабiльноcтi у довгостроковому перюдг
Список використаних джерел
1. Нацюнальний банк УкраУни. 1нфляц1йний зв1т, вересень 2015 року // [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://www.bank.gov. ua/doccatalog/document?id=22249640
2. Дешко А. П'ять кроюв, як1 врятують ф1нансовий ринок УкраУни [Електрон. ресурс] / А. Дешко // Дзеркало тижня: електронне вид. -10.04.2015. - Режим доступу: http: // gazeta.dt.ua/macrolevel/p-yat-krokiv-yaki-vryatuyut-finansoviy-rinok-ukrayini-html.
3. 0ф1ц1йний сайт НацюнальноУ комоУ, що зд1йснюе державне регулювання у сфер1 ринк1в ф1нансових послуг // [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://nfp.gov.ua/content/oglyad-rinkiv.html
4. Угода про асоц1ацш м1ж УкраУною, з одн1еУ сторони, та 6в-ропейським Союзом, бвропейським Сп1втовариством з атом-ноУ енерпУ i Ухн1ми державами-членами, з ЫшоУ сторони [Елек-трон. ресурс] / Урядовий веб-портал. - Режим доступу: http: // www.kmu.gov.ua/kmu/docs/EA/00_Ukraine-EUAssociation_ Agreement_%28body% 29.pdf
5. Стратегiя розвитку УкраУни «УкраУна 2020: cтратегiя нацю-нальноУ модерызаци» // [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http: // zakon1.rada.gov.ua/laws/show/5/2015/
6. Банювська система 2015: виклики та перспективи [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http: // www.bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=14741673
7. Еволю^я фЫансовоУ системи 6С: виклики та перспективи для УкраУни [Електрон. ресурс] / Нацюнальний Ыститут стратепчних до-cлiджень: КиУв, 2014. - Режим доступу: http: // www.niss.gov.ua/ articles/1671
8. Стратегiя реформування державного регулювання ринюв не-банкiвcьких фЫансових послуг на 2015-2020 роки // [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http: // nfp.gov.ua/news/918.html
9. Комплексна програма розвитку фЫансового сектору УкраУни до 2020 року [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http: // reforms.in.ua/Content/downloa d/Reforms/Financial%20 sector/ Complex%20program%20finance%20v4.pdf
10. Проект Закону УкраУни «Про внесення змЫ до деяких законодавчих акта УкраУни щодо консолщацп функцм iз державного регулювання ринюв фЫансових послуг» (реестр. №241 3а вщ 20.07.2015) // [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://w1.c1. rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56124
11. Проект Закону УкраУни про внесення змЫ до Податкового кодексу УкраУни щодо консолщацп функцм iз державного регулювання ринюв фiнанcових послуг (реестр. №2414а вiд 20.07.2015) // [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=56125
УДК 336.1
РЕ. ДЕМЧАК,
к.н. з державного управления, докторант, Нацюнальний нститут стратепчних досл'щжень
Заруб1жний досвщ децентрал1зацм державного управлшня: анал1з та можливосл застосування в Укра'|'ш
У статтi розглянуто основн особливост проведення бюджетной децентрал1зацИ' у ШвецН та окреслено ключовi напрями ¡'1 подальшого розвитку в УкраЫ. Проведено формальну оцнку результативности реалiзацií полтики бюджетно1 децен-тралiзацií на мiсцевому рiвнi у ШвецН та розкрито необхiднiсть децентралiзацií системи мсцевих бюджетов Укра'ни та створення достатньо'1 финансово' бази органв мсцевого самоврядування.
Ключов! слова: бюджетна децентрализация, мiсцевi фнанси, мiсцевi органи самоврядування, фнансова незалежн>сть.
© РЕ. ДЕМЧАК, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 12 (175)/2015 15
РЕ. ДЕМЧАК,
к.н. по государственному управлению, докторант, Национальный институт стратегических исследований
Зарубежный опыт децентрализации государственного управления: анализ и возможности применения в Украине
В статье рассмотрены основные особенности проведения бюджетной децентрализации в Швеции и очерчены ключевые направления ее дальнейшего развития в Украине. Проведена формальная оценка результативности реализации политики бюджетной децентрализации на местном уровне в Швеции, раскрыта необходимость децентрализации системы местных бюджетов Украины и создания достаточной финансовой базы органов местного самоуправления.
Ключевые слова: бюджетная децентрализация, местные финансы, местные органы самоуправления, финансовая независимость.
R. DEMCHAK,
PhD in Public Administration Competitor of doctorate in the national institute for strategic studies
Foreign experience of decentralization of state administration: analysis and possibilities of application in Ukraine
In the article the basic features of realization of budgetary decentralization are considered in Sweden and key trends are outlined her further development in Ukraine. The formal estimation of effectiveness of realization of politics of budgetary decentralization is conducted at local level in Sweden and the necessity of decentralization of the system of local budgets of Ukraine and creation of sufficient capital base of organs of local self-government is exposed.
Keywords: budget decentralization, local finances, local government, financial independence.
Постановка проблеми. Реформа децентралваци влади -одна з системних реформ в Укра'У. Складнють та тривалють таких реформ пщтверджуеться як загальноевропейською, так ¡ загальносвгтовою практикою, осктьки змЫа системи адмЬ нютративного управлЫня в кра'У, що вщповщае внутршым ¡ зовншым потребам ¡ викликам потребуе вщповщного ре-формування як державних ¡нститупв, так ¡ уах сфер життя держави. Успшнють реформи децентралваци в нашм кра'У надзвичайно потр^на сьогодн як для формування сучасно-го цивУзованого сусптьства, так ¡ пщвищення и конкуренто-спроможност на свггових ринках. Шляхом адмУстративно-го реформування проходили ¡ зараз проходять европейсью кра'Уни, досвщ яких е цЫним для вивчення та вираховування кращих практик в процес виршення питань децентралваци в УкраУ. А отже, актуальними е дослщження зарубжного до-свщу реалваци таких реформ та аналву Ух результат¡в.
Лнал13 дослщжень та публшащй з проблеми. Про-блем¡ бюджетно'У децентрал¡зац¡í, визначення рол¡ мюце-вих бюджет¡в, удосконалення м^бюджетних в¡дносин при-свячено значну юльюсть наукових досл¡джень. Насамперед, сл¡д виокремити прац Е.Б. Атк¡нсона, Д.Е. Спглща, Р. Берда, Р. Масгрейва. У роботах Дж. Бьюкенена ¡ Ч. T¡бу сформульо-ван¡ принципи розподту як витратних, так ¡ дохщних повно-важень м¡ж р¡внями бюджетно'У системи. Проблеми ¡нститу-ц¡онально-правового забезпечення сусптьними благами розкриваються в роботах У. Оутса. В Украíн¡ цим питан-ням присвячен¡ прац¡ Т. Бондарук, М. Деркач, В. Кравченко, О. Кириленко, I. ЛунЫа та ¡ншк
Проте числены дискуси, що тривають як у кол¡ наукових екс-перт¡в, так ¡ у сусптьства обумовлюють потребу висв¡тлення актуальних питань бюджетно' децентрал¡зац¡í, 'х анал^у та об-Грунтування подальших кроюв, як¡ мають бути зд¡йсненн¡ на ви-конання завдань ц¡eí реформи, що ниы реал¡зуeться в державк Метою статтI е дослщження особливостей дослщження проведення реформи децентралваци в Швеци, И' стан на су-часному етап¡ та обГрунтування пр¡оритет¡в для Укра'ни на ниышньому етап¡.
Виклад основного материалу. Децентрал1зацт як система взаемов1дносин Mix р1зними р1внями управл1ння е актуальною темою гострих полiтичниx i наукових дискусiй в евро-пейських державах. Слiд зазначити, що вона стала основою реформ мюцевоУ влади, що проводяться в них. Кожна краУна формувала власну модель та формулу iT реалiзацií на прак-тицi. Проте, незважаючи на рiзноманiття пiдxодiв та iнстру-ментiв, можна видтити два основнi концептуальнi пщходи до децентралiзацií у сферi управлЫня, що застосовувалися у бiльшостi европейських краУн, - децентралiзацiя по «вертикали i децентралiзацiя по «горизонтали. У першому випадку краУни проводили перерозподт вiдповiдальностi мiж рiвнями управлЫня шляхом передачi певноУ частини функцм вiд центрального рiвня до репонального i мiсцевого. Децентралiза-^я по «горизонталi» вiдбувалась шляхом посилення децен-тралiзацií ринкових сил, перемщення вiдповiдальностi мiж урядовим сектором (мiсцевi органи управлiння) i неурядовим (приватний сектор) [1].
Ефективнють децентралiзацiУ, показником якоУ е першою чергою чтеий i збалансований розподiл повноважень, ре-сурсiв i вiдповiдальностi мiж центральними органами державного управлЫня i мiсцевого самоврядування залежить вiд великоУ кiлькостi умов i чинникiв. При цьому найважли-вiшими необxiдними складовими для цього е забезпеченiсть достатнього рiвня адмiнiстративноí самостiйностi регiональ-них та мюцевих органiв управлiння, ефективна система вза-eмодiУ мiсцевиx оргаыв влади i громадськостi з центральною владою, узгоджена фЫансово-бюджетна децентралiзацiя та фЫансове забезпечення мiсцевиx бюджетiв.
ФЫансово-бюджетна складова децентралiзацiУ займае особливе мюце, оскiльки найбiльшою мiрою вiдображаe прак-тичну сторону децентралiзацiУ адмiнiстративниx повноважень i прямо впливае на соцiально-економiчний розвиток краУни в цiлому. Бтьше того, у багатьох европейських краУнах децен-тралiзацiУ влади на адмУстративному рiвнi передувала практика бюджетноУ децентралiзацií, на результатах якоУ форму-валися оптимальнi умови пiдвищення рiвня розвитку мiсцевиx
16 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 12 (175)/2015
гpoмaд. З ypaxyвaнням пpaктичнoгo дocвiдy i теopетичниx дo-cлiджень 6УЛИ cиcтемaтизoвaнi бaзoвi eвpoпейcькi cтaндap-ти opгaнiзaцiï ф^нав мicцевoгo caмoвpядyвaння, зaкpiпленi в 6вpoпейcькiй xapтií' мicцевoгo caмoвpядyвaння.
6вpoпейcькa пpaктикa y cфеpi фiнaнcoвoгo зaбезпечення мicцевoгo caмoвpядyвaння пiдтвеpджye тoй фaкт, i^o не ic-нуе yнiвеpcaльниx мoделей тa aлгopитмy виpiшення питaнь децентpaлiзaцií' пoвнoвaжень, влacнocтi i фiнaнcoвиx pеcyp-ciв мicцевoгo caмoвpядyвaння. Cлiд зaзнaчити, щo першим кpoкoм pеaлiзaцií' децентpaлiзaцií' cтaлo укрупнення низo-виx теpитopiaльниx cтpyктyp. У пеpевaжнiй бiльшocтi випaд-кiв бyлo здiйcненo укрупнення мyнiципaльниx yтвopень, y ря-дi ^arn вoни були oбмеженi в poзмipax. Haпpиклaд, y ÔPH yпpoдoвж 1965-1975 po^ кiлькicть мyнiципaлiтетiв змен-шилacя з 25,0 дo 8,5 ™c., y Дaнiï - з 993 дo 275 тиcяч, y Hiдеpлaндax (1980-1991] - з 811 дo 504 тиc., y Гpецiï (1997-2000] - з 5343 дo 1033 тиcяч, в Швецп - з 2500 дo 289 тиc. Виключенням виявилacя cитyaцiя y Фpaнцií', де icнye 26 ™c. гpoмaд, щo cтaнoвить мaйже пoлoвинy вcix му-нiципaлiтетiв, як icнyють y Зaxiднiй 6вpoпi. Cкopoчення кть-кocтi гpoмaд вiдбyлocя i в ^a^ax Cxiднoï 6вpoпи - в ^льщ^ Бiлopyci, Литвi. ^зитивний ефект тaкoгo cкopoчення мунЬ ципaльниx гpoмaд зaлежaв вiд piвня дoбpoвiльнocтi нa мю-цевoмy piвнi дo укрупнення a тaкoж aдеквaтнoгo oблiкy нaцi-oнaльниx, кyльтypниx, cпopiднениx i ^ix^x мicцевиx yмoв. Ha пpaктицi це зyмoвилo фopмyвaння piзниx зa кpитеpieм чи-cельнocтi i територи мicцевиx теpитopiaльниx cтpyктyp [2].
6вpoпейcькi кpaïни мaють piзний piвень фiнaнcoвoï' caмo-cтiйнocтi мicцевoгo caмoвpядyвaння. В деякиx ^a^ax збе-piгaeтьcя вимкий piвень зaлежнocтi мicцевиx бюджетiв вщ дoтaцiй з центpaльнoгo бюджету (нaпpиклaд, в Icпaнiï дo 40% дoxoдiв пpoфiнaнcoвaнo зa paxyнoк дoтaцiй з деpжaв-нoгo бюджету]. Для eвpoпейcькиx ^afa aктyaльним зaвдaн-ням нa cyчacнoмy етaпi зaлишaeтьcя зниження дифеpенцia-цií' мiж piвнем фiнaнcoвoгo зaбезпечення мicцевиx бюджетiв.
Oднieю з деpжaв, в якiй pезyльтaти pефopм децентpaлiзa-цií' тa poзвиткy мicцевoгo yпpaвлiння мaють вaгoмi дocягнен-ня пpивеpтaють yвaгy вcьoгo cвiтy, е Шве^я. Cлiд зaзнaчити, щo меxaнiзми pефopмyвaння oбyмoвленi як icтopичними нa-цioнaльними ocoбливocтями, тaк i зaгaльними пpoблемaми i тенденцiями cвiтoвoгo poзвиткy. У швед^гаму мicцевoмy yпpaвлiннi, як i в ^ix^x cфеpax гpoмaдcькoгo життя, cильнi cтapi тpaдицií', щo мaють бaгaтoвiкoвy icтopiю мicькoгo ca-мoвpядyвaння. Пoпpи те, щo cпецiaльним зaкoнoдaвcтвoм в 1862 poцi бyлo пpoведенo дocить жopcтке poзмежyвaння фyнкцiй i зaвдaнь деpжaви i церкви y виршены мicцевиx пи-тaнь i cфopмoвaнa двocклaдoвa cвiтcькa cиcтемa мicцевиx opгaнiв, цеpкoвнi пpиxoди i зapaз гpaють пoмiтнy poль в життя мicцевиx cпiвтoвapиcтв, y тому чиcлi i шляxoм cтягyвaння пpибyткoвoгo цеpкoвнoгo пoдaткy, poзвиткy ocвiтньoï пpo-гpaми тoщo. Taким чинoм, дoci нa мicцевoмy piвнi в Швеци дie двa види opгaнiв - ^г^ью i pелiгiйнi. I нa вiдмiнy вiд мунЬ ципaлiтетiв (гамун], чиcлo i межi якиx змiнювaлиcя в пpoце-ci pефopм ^^^rano мicцевoгo yпpaвлiння, щo пpoвoдилиcя, мicцевi цеpкoвнi opгaнiзaцií' icнyють в пpaктичнo не змiненo-му з 16 ст. видi - ïx i зapaз нaлiчyeтьcя бiльше 2 тиcяч.
Ие менш пpимiтнoю pиcoю шведcькoгo мicцевoгo yпpaв-лiння е йoгo бaзyвaння нa cиcтемi кoмiтетiв. У структурГ му-
нiципaльниx opгaнiв вдоутня пocaдa меpa як oднoociбнo-пэ глaви викoнaвчoí' влaди, тaк caмo як i пocaдa гoлoви paди. Уxвaлення piшень, ycix нaпpямiв дiяльнocтi мyнiципaлiтетy, щo cтocyютьcя; визнaчення чиcлa, видiв, cтpyктypи i метoдiв po-бoти cтвopювaниx кoмiтетiв; виpiшення фiнaнcoвиx питaнь, включaючи зaтвеpдження мicцевoгo бюджету, вcтaнoвлення cтaвки мicцевoгo пpибyткoвoгo пoдaткy i poзцiнoк нa мicцевi пocлyги, щo нaдaютьcя, e пpеpoгaтивoю збopiв членiв мюце-вoí' paди (збopи yпoвнoвaжениx] в цiлoмy, a poбoтa з п^^тов-ки i викoнaння зaxoдiв пpoвoдитьcя йoгo кoмiтетaми [3].
Micцеве yпpaвлiння в Швеци poзв'язyвaлo бaгaтo пpoблем, з якими зiткнyлиcя iншi eвpoпейcькi кpaí'ни, пеpедyciм y cфе-pi мicцевoí' екoнoмiки i ф^нав, щo пoтpебyвaлo пpoведення вiдпoвiдниx pефopм мicцевoí' влaди. Иaпpями циx pефopм мa-ли дocить бaгaтo cпiльнoгo з пpoцеcaми pефopмyвaння в Ы-шиx кpaí'нax, пpoте знaчнoю мipoю вiдpiзнялиcя i cвoepiднicтю. Передуам, Швецiя, як i iншi кpaï'ни, не yникнyлa неoбxiднocтi пpoведення i^pora''' pеopгaнiзaцií' мicцевoгo yпpaвлiння, o6Ó-мoвленoï' тaк звaним «пapaдoкcoм чиcлa» [4]. Виникга пoтpе-бa y пеpеглядi чиcлa i poзмipiв мicцевиx oдиниць, ocкiльки тi, щo icнyвaли дo cеpедини 1940-x poкiв бiльше 2000 гамун з чиcельнicтю нacелення вcьoгo в декiлькa coтень aбo ти-cяч чoлoвiк, не мoгли впopaтиcя зi вcе зpocтaючим oб'eмoм i ycклaдненням зaвдaнь, щo cтoяли перед ними, знaxoдилиcя в cтaнi пocтiйнoгo дефiцитy фiнaнcoвиx кoштiв, a oтже, не мo-гли ефективнo зд^н^^ти cвoí' функци. Пoдiбнo дo ^меччи-ни, Дaнiï, ^afa Бенiлюкcy тa iн., aле знaчнo paнiше ниx, Швецiя зpoбилa ряд зaкoнoдaвчиx i opгaнiзaцiйниx зaxoдiв, cпpямo-вaниx нa cкopoчення чиcлa мyнiципaльниx oдиниць шляxoм ïx мaкcимaльнoгo укрупнення. У pезyльтaтi чиcлo мyнiципaлiте-тiв cкopoтилocя мaйже в 10 paзiв - y 2003 po^ ïx нaлiчyвa-лocя в кpaí'нi лише 290 iз cеpедньoю чиcельнicтю нacелен-ня 30 ™c. ocí6 [6, c. 20]. Oднoчacнo йшoв пpoцеc перегляду i пеpеpoзпoдiлy фyнкцiй i вiдпoвiдaльнocтi мiж центpaльним, pегioнaльним i мicцевим piвнями yпpaвлiння. Ocнoвнoю тен-денцieю цьoгo пpoцеcy, щo тpивae вже де^льга деcяткiв poкiв, являeтьcя пocилення децентpaлiзaци в yпpaвлiннi i poзшиpен-ня мoжливocтей для мicцевoí' влaди y виршены ycix питaнь, пoв'язaниx iз зaбезпеченням життeдiяльнocтi нacелення нa тдв^мч^ 'м теpитopï''.
Швецiя вiднocитьcя дo дocить piдкicнoгo чиcлa кpaí'н, в якиx пapaлельнo poзвивaютьcя oбидвa нaпpями децентpaлiзa-цГ''. Бiльше тoгo, у^^льн^ть ШвецГ'' пoлягae в тoмy, !o в нiй cпoчaткy зaклaдений чи не нaйвищий piвень децентpaлiзa-ци мicцевoгo yпpaвлiння. Иезвaжaючи нa вже юнуючу виco-ку мГру децентpaлiзaцï'' в мicцевoмy yпpaвлiннi, Швецiя paзoм Гз Иopвегieю i Дaнieю пpoвoдить екcпеpимент пo poзшиpенню paмoк мicцевoï' aвтoнoмï'' пГд нaзвoю «вГльне мюцеве yпpaв-лГння». Mетoю цьoгo екотерименту, щo е чacтинoю зaгaльнoï пpoгpaми з poзвиткy i пеpетвopення пyблiчнoгo cектopy в цГ-лoмy, являeтьcя пеpевipкa нa пpaктицi piзниx cпocoбiв aктивi-зaцií' дiяльнocтi opгaнiв мicцевoгo yпpaвлiння, мaкcимaльнoгo oблiкy мicцевиx yмoв, a тaкoж нaдaння великиx мoжливocтей пpедcтaвникaм мicцевиx cпiвтoвapиcтв i oбpaним публГчним пocaдoвцям впливaти нa мюцеву пoлiтикy. Myнiципaлiтети, щo беруть yчacть в екcпеpиментi (виключнo нa дoбpoвiльнiй ocнoвi], oтpимyють знaчнy cвoбoдy вщ деpжaвнoгo регулю-вaння. Ocнoвнa yвaгa звеpтaeтьcя нa вдocкoнaлення opгaнi-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 12 (175)/2015 17
зац1йно1 структури мюцевого управлЫня (вщмова вщ тради-ц1йно1 системи комгтетв); пщвищення гнучкост в здмснены фунщй ¡ завдань; обережне ¡ бтьше зважене використан-ня державних грантв ¡ ¡нших форм фЫансово''' допомоги, що розглядаеться як один з¡ шлях¡в послаблення пщконтроль-ност¡ м¡сцевих орган¡в центральному уряду; вироблення най-б¡льш ефективних форм спвпрац м¡сцевоí влади з органами репонального ¡ нац¡онального рвня; та ¡н. К¡нцевим результатом повинне стати загальне скорочення державного регулювання ¡ контролю над мюцевим управлЫням [5].
1нший, не менш важливий напрям децентрал¡зац¡í у швед-ському м¡сцевому управл¡нн¡ - децентралвацт ринкових сил. Загальною тенденцию в реформуванн¡ системи мюце-во'1' влади у б¡льшост¡ европейських держав являеться поси-лення рол¡ оргаыв м¡сцевого управл¡ння в розвитку мюцево''' економ¡ки. У Швеци за останн роки ¡стотно зб¡льшилася доля публнного сектора в нац¡ональн¡й економщк Це стало, зо-крема, одним ¡з фактор¡в значного зниження рвня безробгт-тя в кран Одночасно актив^увалася д¡яльн¡сть по залученню приватного сектора до розвитку мюцево''' економки. Особли-вий ¡нтерес в цьому план представляв практика надання мю-цевими органами ф¡нансовоí п¡дтримки окремим приватним пщприемствам. I хоча така практика е протизаконною, оскть-ки мюцевим органам не дозволяеться субсидувати окрем¡ приватн¡ п¡дприeмства, вони повинн вживати загальн¡ заходи по розвитку виробничо' ¡нфраструктури на п¡дв¡домч¡й тери-тори, органи м¡сцевого управл¡ння використовують свое за-конне право пщтримувати окрем¡ п¡дприeмства, чие закрит-тя або скорочення виробництва може привести до значного збтьшення безробггтя на територи певного мун¡ципал¡тету.
Практика проведення реформ мюцевого управл¡ння в европейських кра'нах, спрямованих на посилення елементв децен-тралваци, ¡, передусм, на розширення повноважень ¡ функцм м¡сцевих орган¡в, наочно продемонструвала ту, що зб^ьшу-еться при цьому рвниця м¡ж об'ективно зростаючими витра-тами ¡ м¡сцевими доходами, що залишаються на колишньому р¡вн¡ (або навггь що скорочуються). Децентрал¡зац¡я повноважень часто у практик зарубжних кра'н не супроводжувалася децентрал¡зац¡eю фЫансв, в першу чергу податк¡в. Швецт в цьому в¡дношенн¡ е виключенням ¡з загального правила. УнЬ кальнкть шведського м¡сцевого управл¡ння якраз Т полягае у збалансованост¡ широко' загально' компетенци м¡сцевих ор-ган¡в ¡ широких повноважень по самост¡йному оподаткуванню, що, на думку шведських учених, ¡ складае суть децентралваци в мюцевому управл¡нн¡. Нин¡ в Швеци е два типи м¡сцевого самоврядування: мунщипалггети та графства [6, с. 19].
У Швеци ¡снуе давня традицт вир¡шувати питання локального значення на мюцях. ФЫансовм систем¡ Швеци б¡льше 150 роюв. У н¡й трир¡внева бюджетна система. М¡сцев¡ ¡ реп-ональн¡ рвы повн¡стю незалежн¡ в¡д федерального рвня, вони абсолютно автономн¡. Розпод¡л бюджетних прав ¡ обов'язк¡в передбачае, що держава вщповщае за зовн¡шню полггику, громадський порядок, вищу осв¡ту та науку, ринок пращ соцЬ альне страхування та соц¡альне забезпечення. Органи влади репонального рвня в¡дпов¡дають за охорону здоров'я, культуру, громадський транспорт. М¡сцев¡ органи влади (мунщипалггети) вщповщно до закону вщповщають за соцвльне об-слуговування, шюльну осв¡ту, територ¡альний розвиток та
будвництво, охорону здоров'я та навколишнього середови-ща, сб¡р та утил¡зац¡ю вщходю, службу спас¡ння, водопоста-чання та водовщведення, громадський порядок та безпеку. Крм того, на власний виб^ органи м¡сцевого управл¡ння опЬ куються органвафею дозв¡лля, культурою, житлом, енергети-кою, промисловими спорудами, зайнят¡стю.
У Швеци витрати усього державного сектору становлять 50% валового нацюнального продукту кра'ни. Основне бю-джетне навантаження припадае на м¡сцевий р¡вень або ко-муни. У Конституци Швеци за комунами ¡ ландстингами за-кр¡плено право стягувати податки ¡ встановлювати ставку податку. В той же час хоча ц органи вщрвняються великою самост¡йн¡стю, держава визначае рамки ¡ джерела доход¡в, в яких вони повинн д¡яти. Тому говорити про повну самос™-нють в оподаткуванн¡ комун не можна. Наприклад, ¡снуе така норма: у раз¡ п¡двищення комунами ставки податку проти тих, що ¡снували в 1996 рощ держава зменшуе державы субси-ди на суму додаткових зборв. Структура доход¡в сусп¡льного сектору (ландстинпв и комун) мае такий розподт: податки -67%, дотаци вир¡внювання - 4%, ц¡льов¡ субвенци - 14%, ¡н-ш¡ доходи (збори, оренда, надання платних послуг) - 15% [6]. Як ¡ у бтьшосл кра'н, у Швеци мае мюце система вирвню-вання, що складаеться з вир¡внювання доходв. Вир¡внювання видатк¡в та регулюючи заходи щодо створення однакових фЬ нансових умов. Державы субсиди не е ц¡льовими, а мають за-гальний характер. Вони складаються з двох частин, що фор-муються по двох принципах: по ктькосл жителю ¡ по вковому складу. Система вирвнювання доход¡в м¡ж комунами побудо-вана за принципом самоф¡нансування. Вирвнювання вщбу-ваеться за рахунок того, що комуни мають нижчу, ыж у серед-ньому по кра'У, податкоспроможн¡стю, отримують субсиди, тод¡ як комуни з податкоспроможнютю вище середньою пла-тять в¡дпов¡дн¡ внески. При цьому сума субсидм дор¡внюe су-м¡ внеск¡в. Тобто доходи держави, що отримуються вщ сплати комунами внесюв на вир¡внювання доход¡в, йдуть на фЫансу-вання витрат на виплату вщповщних субсид¡й.
Вир¡внювання витрат покликане компенсувати вщмЫ-ност¡ у структурних витратах. В област витрат вирюнюван-ню п¡длягають витрати на бтыхисть вид¡в д¡яльност¡ комун. Найважлившим чинником, що обумовлюе додатков¡ витрати комун, е в¡кова структура населення, осюльки 26% видат-юв комун доводиться на догляд за престартими ¡ ¡нвал¡дами. Вир¡внювання витрат також здмснюеться за рахунок засо-б¡в комун. В¡дм¡тною особлив¡стю шведсько' системи фЫан-сування е те, що кошти ландстингам ¡ комунам впродовж року видтяються в розм^ах визначених бюджетами, неза-лежно вщ фактичних податкових надходжень. 20 чисел кожного мюяця 1/12 частина запланованих коштв спрямову-еться ландстингам ¡ комунам [5].
Платники податюв ус¡ податки (державн¡, рег¡ональн¡ ¡ мю-цев¡) сплачують одн¡eю сумою. Розбиття податку по видах ¡ рвнях бюджетно' системи робиться наступного року, коли зроблений остаточний розрахунок по декларацтх. Податки сплачуються через державну плалжну систему на рахунки територ^льних податкових ¡нспекцм, зв¡дки щодня перера-ховуються на центральний розрахунковий рахунок в Рик-сбанку Швеци, яким управляе держава. Iнформац¡я, необ-х¡дна для визначення сум перерахувань податюв, державних
18 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 12 (175)/2015
дотац¡й ¡ дотац¡й на вир¡внювання, збираеться через цен-тральну ¡нформац¡йну систему в Державному податковому управлЫы (ГНУ), яке також пщпорядковуеться М¡н¡стерству ф¡нанс¡в. Слщ зазначити, що м¡н¡стерства в Швеци, у тому чи^ ¡ фЫансю, не зд¡йснюють оперативних функц¡й. Урахо-вуючи, що ф¡нансування або видтення засоб¡в зд¡йснюeться за плановими показниками, дуже велике значення мае точ-ысть планування при складанн¡ бюджету
Щомюячно з державного розрахункового рахунку кошти у розм¡р¡ 1/12 частин планових податкових надходжень, 1/12 частини державних дотацм ¡ 1/12 частини дотацм на вир¡внювання перераховуються на рахунки муыципалтетю. При цьому широко використовуеться система взаемозалЬ к¡в. Зютавляеться сума, що п¡длягаe до отримання комуною вище перелнених засоб¡в, ¡з сумою, до сплати комуною, як працедавцем, прибуткового податку ¡ соцвльного податку, утриманого з¡ сво'х працюниюв. Перераховуеться лише р^-ниця. Муыципалтети мають право сам¡ визначати банк для розмщення сво'х кошт¡в. Окрм надходжень з державного розрахункового рахунку на цей же рахунок безпосередньо вщ платниюв поступають неподатков¡ платежк
П¡дсумовуючи анал¡з результат¡в децентрал^аци у Швеци, варто зазначити, що ефективысть децентрал^аци як-найкраще досягалася за умови широкого залучення мю-цевих громад ¡ населення до виршення питань управл¡ння ¡ способа забезпечення розвитку конкретних м¡сцевих му-н¡ципал¡тет¡в. Обов'язковим пр¡оритетом було розширення фЫансово'У бази м¡сцевих бюджет¡в, що забезпечувалося за рахунок ¡стотного розширення ¡ закр¡плення в законодавств¡ податкових джерел фЫансування м¡сцевих муыципалгге-тв ¡ способ¡в 'х акумуляци до бюджета м¡сцевих орган¡в са-моврядування. При цьому використовувалися р^ы пщходи до розпод¡лу податк¡в м¡ж рвнями бюджетно'У системи, серед яких: а) чггке розд¡лення конкретних видв податк¡в п¡сля р¡вн¡в управл¡ння (державы ¡ м¡сцев¡) ¡ закр¡плення Ух за вщ-пов¡дними р¡внями бюджетно'У системи (принцип - один по-даток - один бюджет); б) розподти ставок податк¡в шляхом фксаци за кожним р¡внем певно'У частини податку в межах едино' ставки обкладення (принцип квотування); в) введен-ня мюцевих надбавок до загальнодержавних (федеральним або репональним). Важлива роль була вщведена оптим^аци м¡жбюджетних вщносин як м¡ж бюджетами р¡зного рюня так ¡ м¡ж бюджетами одного рюня. При цьому ефективним кроком стало усунення системи горизонтального (бюджета одного рвня) ф¡нансового вир¡внювання. Виршення таких питань було сконцентроване на рвы центрально' влади кра'н. Кр^ того, широке застосування отримала практика вщмови в¡д делегованих повноважень. Особлива увага була покладена на забезпечення бюджетно'У дисципл¡ни як одн¡й з базових передумов стабтьност ¡ достатност¡ фЫансових ресурс¡в на м¡сцевому ¡ загальнодержавному рвы. Це зажадало забезпечення ефективышо'У взаемоди державних структур (податкових ¡ митних служб, соц^льних фонд¡в та ¡н.) ¡ посилення координаци контролюючих орган¡в. При цьому незалежысть орган¡в м¡сцевого управл¡ння за використанням фЫансових поток¡в на своему рвы стало для мюцево'У влади важливим стимулом пошуку джерел наповнення бюджета ¡ р¡шення соц¡ально-економ¡чних завдань.
Бтыхлсть завдань по бюджетнiй децентралiзацii, якi показали свою ефективысть в европейських краУнах, в УкраУы ще тiльки мае вiдбутися. Ефективна бюджетна децентралН зацiя повинна базуватися на принципах ч^кого розмеж-ування владних повноважень мiж органами виконавчоУ влади i мiсцевого самоврядування на рiзниx рiвняx адмiнi-стративно-територiального управлЫня краУни виходячи iз необxiдностi надання великих можливостей i повноважень репонам i громадам на основi принципу субсидiарностi. При цьому необxiдно чтео визначити, який орган публiчноí влади мае вщповщати за регулювання, фЫансування i без-посередне надання ™ або iншоí послуги. Ресурси мюцевих бюджетiв мають бути достатнiми для фЫансування власних i делегованих повноважень мюцевоУ влади. Враховуючи досвiд 6С, частка мiсцевиx бюджетiв у загальних державних доходах i видатках мае складати приблизно одну трети-ну. У краУнах 6С власы ресурси мюцевого самоврядування близькi до Ух витрат, а в Швеци нав^ь ютотно Ух перевищу-вали в 2010 роц [7].
Висновки
Аналiзуючи досвiд децентралiзацiУ зарубiжниx краУн може-мо стверджувати, що певы риси змiн, що вiдбувалися в них сьогоды мають мiсце в УкраУы. Модель об'еднання терито-рiальниx громад мае багато спiльного з моделями сканди-навських краУн, зокрема Швеци. Певы позици кращих зару-бiжниx практик сьогоднi враховано в УкраУы. Якими будуть результати реалiзованиx нинi крокiв зможемо спостерiга-ти вже по завершенню поточного бюджетного року. Проте велика юльюсть завдань ще потребують свого виршення. Варто виокремити юлька ключових напрямiв забезпечення бюджетно'У децентралiзацii i змiцнення фЫансово'У бази мiс-цевих бюджетiв в УкраУы, зокрема:
- визначення та закртлення закртлення в Податковому кодека стабтьних i надiйниx джерел доxодiв мiсцевиx бюджетiв;
- забезпечення високого рiвня прозоростi фiнансовиx по-токiв (як надходжень, так i витрат) при формуваннi i викорис-таннi коштiв всix рiвнiв бюдже^в;
- удосконалення системи мiжбюджетниx вщносин шляхом пщвищення обrрунтованостi Ухнього розрахунку;
- удосконалення меxанiзмiв забезпечення фЫансовоУ дисциплiни розпорядникiв бюджетних коштiв, насамперед, на рiвнi органiв мiсцевого самоврядування;
- впровадження дieвоУ системи середньострокового i дов-гострокового планування мюцевих бюджетiв.
Практична реалiзацiя таких напрямiв потребуе вирiшення складних завдань у сферi децентралiзацiУ влади. Ефективнi-ше Ух рiшення можливе за умови удосконалення меxанiзмiв управлiння бюджетними коштами та скорочення сфер, що потребують додатковоУ вертикально! мiжбюджетноí коорди-наци. На сьогоднi актуальним е формування оптимальноУ для УкраУни моделi бюджетноУ системи, дieвоí системи мiсцевого управлЫня з адекватним рiвнем децентралiзацií влади.
Список використаних джерел
1. Agne Gustafsson. The Changing Local Government and Politics of Sweden / Local Government in Europe: Trends and Developments. -N.Y., 1991, p. 188.
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 12 (175)/2015 19
2. Decentralization and local democracy in the world: first global report by United Cities and Local Governments, 2008. Barcelona: United Cities and Local Governments, 2009. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.citieslocalgovernments.org/gold/ Upload/gold_report/01_introduction_en.pdf
3. Ягерскьолд С. Административное право / С. Ягерскьолд // В кн.: Введение в шведское право. - М. - 1986. -85 с.
4. Фененко Ю.В. Муниципальные системы зарубежных стран: правовые вопросы социальной безопасности / Ю.В. Фененко. -М.: МГИМО. 2004. - 415 с. [Електрон. ресурс.] - Режим доступу: http://mgimo.ru/files/11098/11098.pdf
5. Philip Blair. Trends in Local Autonomy and Democracy/ Local Government in Europe, p. 43-44; Agne Gustafeson, Указ.соч., с. 180-181.
6. Ткачук А. Скандинавський шлях. Досвщ реформ адмЫютра-тивно-територюльного устрою та мюцевого самоврядування в Дани та Швеци". / А. Ткачук // КиТв - Копенгаген - Стокгольм. -2015. - 44 с.
7. Мщяна 1.М. особливост проведення бюджетноТ" децентра-лкзаци" в УкраТн /1.М. Мщяна // Наука i життя: сучасн тенденций Економ^а. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http//int-konf. org/konf052015/1063-mdyana-m-osoblivost-provedennya-byudzhetnoyi-decentralzacyi-v-ukrayin.html
АО. КОШЕЛЬ,
к.е.н., Нацюнальний университет 6iopecypciB i природокористування Укра/ни
Системи оцшки нерухомого майна в заруб1жних кра'шах та використання 1х досвщу в Укра!ш
У статт проведений аналiз систем оцнки нерухомого майна у кранах cBiTy. Розглядаються особливост оцнки нерухомого майна в заpyбiжних кранах, вид)ленi основн кра/ни 3i своми особливостями i подходами. Запропонован рекомен-дацп щодо використання передового дocвiдy розвинених заpyбiжних кран в оцночнй cиcтeмi Украни.
Ключов! слова: система оцнки, нерухоме майно, масова оц1нка, ринок, вар'псть, земельн делянки, рента.
АА. КОШЕЛЬ,
к.э.н., Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
Системы оценки недвижимого имущества в зарубежных странах и использование их опыта в Украине
В статье проведен анализ систем оценки недвижимого имущества в странах мира. Рассматриваются особенности оценки недвижимого имущества в зарубежных странах, выделены основные страны со своими особенностями и подходами. Предложены рекомендации по использованию передового опыта развитых зарубежных стран в оценочной системе Украины.
Ключевые слова: система оценки, недвижимое имущество, массовая оценка, рынок, стоимость, земельные участки, рента.
A. KOSHEL,
Ph.D. in Economics, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Evaluation systems of real estate in foreign countries and using their experience in Ukraine
In the article the systems of assessment of real estate in the world are analyzed. Peculiarities of assessment of real estate in foreign countries, major countries are marked with their own features and approaches. Recommendations on the use of best practices developed foreign countries in the evaluation system of Ukraine are proposed.
Keywords: assessment system, real estate, mass appraisal, the market value, land plots, rent.
Постановка проблеми. Забезпеченють краУни природ-ними ресурсами - найважливший економ1чний i пол1тичний фактор розвитку будь-якоУ держави. Структура природних ресурав, величина Ухых запаав, яюсть, ступЫь вивченост та напрями господарського освоення безпосередньо вплива-ють на економiчний потен^ал.
Зростання виробничого потен^алу краУни i збтьшення рiзнобiчних потреб сусптьства наслйно вимагають вивчен-ня закономiрностей територiального розподту та оцЫки природних ресурав. Процес вивчення та оцЫки природних ресурав повинен бути пос™ним.
Земельы ресурси, як складова нацюнального багатства кра-Уни, пщлягають оцЫ^ за такими основним аспектам: як загаль-ний просторовий базис; як зааб виробництва в стьському i лЬ совому господарств^ як еталон природноУ непорушноУ природи; як база розм^ення об'етв вщпочинку та оздоровлення тощо.
ОцЫка земл^ як складовоУ нацюнального багатства кра-Уни, являе собою порiвнянний юльюсний i економiчний роз-
рахунок ГУ споживчих властивостей та еколого-економiчних ефектiв використання при рiзному цiльовому призначеннi земельних дiлянок.
Аналiз досвiду зарубiжних краУн, якi мають величезну юто-рiю розвитку оцЫочноУ дiяльностi нерухомого майна, дозволить виокремити необхщний i корисний досвщ для УкраУни i вирiшення вщповщних проблем.
Лнал13 дослщжень та публшац/й з проблеми. Питан-ням систем оцiнювання нерухомого майна присвяченi пра-цi таких вчених, як Р. Вессели, Ю.Ф. Дехтяренко, Д.С. Добряк, 0.1. Драпковський, Джозеф К. Еккерт, Ю.М. Манцевич, В.В. Люецький, А.Г. Мартин, Н.Л. Недодаева, Ю.М. Палеха, А.П. Ромм, А. См^, Г. Харюон, проте питання удосконалення системи оцЫки земель в УкраУнл на основi УУ масовоУ оцЫки та сучасних ринкових пiдходiв е малодослiдженим.
Метою статт'1 е аналiз систем оцiнки нерухомого майнах в краУнах свiту. А також розгляд особливостей оцЫки нерухомого майна в зарубiжних краУнах, видiлення основних краУн
20 Формування ринкових вщносин в YKpaiHi № 12 (175)/2015
© А.О. КОШЕЛЬ, 2015
