CC BY
56
ЗАГАЛЬНА ПЕДАГОГ1КА
УДК 37.013.3 Олександра САВЧЕНКО
ЯК1СТЬ П0ЧАТК0В01 ОСВ1ТИ: СУТШСТЬ I ЧИННИКИ ВПЛИВУ*
У cmammi виокремлено i проаналгзовано зовтшт та внутршт факторы, що впливаютъ на яюсть сучасноi початковог oceimu. Розкрито змгст поняття «яюсть шюльноi oceimu», охарактеризовано основт чинники, яю сприяютъ тдвищенню якостг початковог oceimu.
В статье выделены и проанализированы внешние и внутренние факторы, которые влияют на качество современного начального образования. Раскрыто сущность понятия «качество школьного образования», дано характеристику основным факторам, которые содействуют повышению качества начального образования.
This article covers internal and external factors that impact the quality of education at a junior school level. This article offers the definition of the «quality of secondary education». Also major factors influencing the quality of junior school education are discussed in the article.
Проблема якосп опально! освпи знаходиться зараз в eniцентр! уваги осв1тян, батьюв i суспшьства загалом, хоча саме поняття «яюсть осв1ти» у педагопчному мовленш вживаеться пор1вняно недавно. Ще десятилптя тому в цьому контексп говорили про яюсть знань, контроль, перев1рку, оцшювання, вщсоток усшшносп, ввдсоток учшв, яю вступили до ВНЗ, тобто йшлося про окрем1 результати навчально! д!яльносп учшв, а не про яюсть осв1ти в цшому.
Лише на початку XXI стол1ття цей термш з'явився у нормативних i довщникових виданнях. Так, у вперше видан¡й в Укра1н1 «ЕнциклопедЛ осв1ти» (2008) в\пщено велику cepiro статей з uiei проблеми: яюсть вищо! осв1ти, яюсть дошюльно! осв1ти, якост1 ocoOHCTOCTi. мон1торинг якосп осв1ти, оц1нювання навчальних досягнень учшв, критерЛ й показники якост1 навчально! д1яльносп та iH. Що засввдчуе цей перел1к? Широке введения ново! термшологн у мовний o6ir насамперед вщображае зм1ну ц1лей осв1ти загалом i шюльно! зокрема, а отже нов1 п1дходи до розум1ння, якою мае бути яюсна осв1та i як оц1нювати й результативн1сть.
Мета cmammi — розкрити поняття «яюсть шюльно! осв1ти»; видшити та охарактеризувати ochobhI чинники, що сприяють тдвищенню якосп початково! осв1ти.
За роки незалежност1 у початков1й школ1 здшснено noviiTHi позитивн1 кроки в напрямку оновлення зм1сту осв1ти, впровадження нових технологий на засадах особиспсно ор1ентовано! осв1ти. У центр! i районах створено чимало корисно! методично! л!тератури, в!дчутним е прагнення вчител!в до педагогично! творчосп.
Разом з тим досягнення яюстшог i доступтиюг для ecix dimeU початковоi oceimu е гострою потребою часу. У цьому процес! наша школа вщчувае суперечливий вплив як зовшшшх, так i внутр!шн!х тисюв. Коротко зазначимо основш.
На якост! шюльно! освш! негативно позначилися таю зовн!шн! тиски:
- тривала невизначен!сть щеолопчних установок розвитку держави (затягнувся процес пошуку нац!онально! ще1, консол1дацй' сусп!льства);
- нарощування в!дкрито! соц1ально! HepiBHOCTi, яка швелюе права частини громадян на забезпечення дп"ям яюсно! осв!ти, медичне обслуговування, правовий захист, зм!стовне дозвшля;
- демограф1чна та економ!чна кризи, що зумовили значш зм!ни у шюльнш мереж!, особливо у сшьськш viicueBOCTi. зменшення витрат на Bci умови орган!зац!! навчально-виховного процесу;
- постшне попршення еколопчно! ситуацн, частотн!сть еколог!чних катастроф, еп!дем!й збшыпили ризики для дитячого здоров'я i виконання у повному обсяз! навчального навантаження зпдно з вимогами закону «Про загальну середню осв!ту»;
Див.: Початкова школа. —2009. —№ 8. —С. 1-6.
- розхитування рол1 ам"! як найважлившого сощального ¡нституту стабшьного розвитку держави зумовило поширення безвщповщального батыавства, насильства над д1тьми;
- бурхливий розвиток ЗМ1, доступ д1тей нав1ть молодшого впсу до неяюсно! шформаци, засилля рекламы безмежного споживання, еротизащя сввдомосп тощо.
3 якими внутршшми выкликами зустртасъ початкова школа у XXI столггп? По-перше, змшився св1т дитинства, до школи приходять ¡нал д1ти (бшып шформоваш, розкуп, але нерщко нешдготовлеш до навчання \ спшкування з ровесниками, з ослабленою увагою, здоров'ям та ш.), яких вчити \ виховувати значно складнппе, шж попередш поколшня.
На вчителя тисне стереотип сприймання молодшого школяра, який хоче в усьому слухатись учителя; сучасних психолопчних знань, д1агностичних матер1ал1в \ умшь йому бракуе.
По-друге, початкова школа працюе в умовах постшних змш, яю запроваджуються зверху через модершзащю програм \ нов1 нормативы! документа або шщдаються знизу школами, творчими педагогами.
Нестабшьшсть, ор1ентащя на шновацн зовшшнього змюту нерщко посувають на периферда вчительсько! пращ найважливпш цш початково! ланки щодо навчання \ розвитку молодших школяр1в, яких ели повношнно досягти саме у щ роки (зокрема, пред мет ш й ключов1 компетентности адже без них подальше успппне навчання неможливе).
По-трете, шдвищення квал!ф1каци вчител1в в 011И Ю вщбуваеться за старою схемою — раз на п'ять роюв за скороченим терм ¡ном. без належного диференцшованого шдходу \ надання педагогам ресурсного забезпечення для мгжкурсового професшного вдосконалення. Особливо! уваги потребують молод1 вчител1, адже, щоб 1х зберегти у школ1, необхщно продумати спешальний патронат професшно! \ сощально! шдтримки, бо змши у шдготовщ майбутшх педагопв не встигають за темпами оновлення практики.
По-четверте, низький еконохпчний статус вчителя у сустльст, де бшып уешшним в матер1альному плат можна бути, працюючи значно менше, знижуе мотивашю { професшну вщповщалыпсть педагога.
Взаемовплив зовшшшх \ внутршшх тисюв спричиняе особливу гостроту проблеми якосп шкшьно! осв1ти.
Стан { шляхи II полшшення в останш роки розглядалися на р1зних р1внях: шд час парламентських слухань у Верховнш Рад1 Украши (грудень 2005), на Колегп МОН Украши («Якюна о ев ¡та — запорука самореагпзацн особистосп», К., 2007), у результатах сошолопчних опитувань, експертних оцшках впчизняних \ заруб1жних фах1вщв («Стратепя реформування оевпи в Украпп. Рекомендаци з оевпньо! полпики», К., 2005), мат ер ¡ал ах АПН Украши («Проблеми якосп оевпи: теоретичш \ практичш аспекти», К., 2007) та ш.
Наслщуючи европейський доевщ, де наприкшщ XX ст. були створеш широков1до\п книги про нагалып проблеми розвитку оевпи в умовах глобалпацп. посилення конкурентносп держав 1 ринюв пращ — «Зелена книга» (1993) 1 «Бша книга» (1995), украшсыа вчеш готують «Бшу книгу» про кризов! проблеми украшсько!, у тому чист й початково!, оевпи \ визначення д1евих шлях1в шднесення !! якосп, незамшно! рол! в культурному, еконохпчному { демократичному розвитку краши. Надзвичайно важливо, щоб кожен, вщ кого залежить яюсть шкшьно! оевпи, уевщомлював !! як прюритет, бачив взаемозв'язок \пж уама чинниками, що впливають на не!.
Що таке яккть оевгги?
Складшсть { гострота проблеми якосп оевпи зумовила сплеск доелвджень р1зних !! аспект!в фшософами, психологами, педагогами, управлшцями, сошологами. еконохпетами. У педагопчному смисл1 цей термш об'еднуе: 1) характеристики сутносп самого поняття; 2) процедури оцшювання якосп оевпи кшыа сними методами (квал1метр1ю): що мае бути об'ектом контролю й оцшювання, за якими критер1ями \ показниками можна визначати яюсть; 3) управлшня яюстю оевпи на рпних р1внях, у р1зних навчальних закладах.
Яюстъ шкгльног освгти е похгдною вн) и цшей / завданъ. Бона мае eidnoeidam.ii як соцгалъним потребам держави, так г запитом особистостг. Яюстъ шкглъног освгти — це насамперед II вщповщшсть певним эталонам внмог, що внзначеш стандартами та нормативами \ можуть ви\прюватися. Кр1 м того, яюсть освгги засвщчують рЬноманггш особист! досягнення учшв чи колективу школи, як! не завжди можна юльюсно ви\пряти через нерозроблешсть вщповщних критерив. Не можна ви\пряти. наприклад, традици, дух школи, емошйне благополуччя д1тей. стушнь професшного вигорання педагопв, але вони е яскравими суб'ективними аргументами щодо ошнювання реально! якост! осв!ти.
Пщкреслимо, що яюсть початково! осв!ти батьками дуже часто оцшюеться з позиц!й захищеносп дитини ! комфортност!!! перебування у школ!. I це правильно, адже в цьому виц сощальна ! здоров'язбережувальна функц!! не менш важлив!, н!ж навчальна, бо чим молодший учень, тим важче йому себе захистити.
Особливе значения у характеристик якост! початково! освп"и мае оволодшня молодших школяр!в такими новоутвореннями цього вжу, як умшня вчитися, готовшстъ (оперсщшна, змгстова) для продовження навчання в основнш школг, моральна виховашстъ, позитивний соцгальний досвгд. На жаль, поки що немае офщшно визнаних наукою обгрунтованих критерив, яю б можна було без застережень застосовувати у цш вельми складнш справ!, але у зазначеному напрям! психологи ! педагоги АПН Украши проводять !нтенсивн! досл!дження.
Чинники впливу на яккть початковоУ осв1ти.
Яюсть осв!ти у початков!й школ! залежить в!д багатьох чинниюв, яю неможливо розкрити у межах статт!. Наша мета — визначити !х сукупшсть, акцентувати на необх!дност! системних дш щодо пол!пшення якост! початково! осв!ти.
1. Найпершим чинником е забезпечення реально! доступносп й обов'язковост! масово! початково! осв!ти для вс!х дпей молодшого шюльного в!ку. незалежно вщ м!сця проживания. етн!чного походження! матер!ального становища батьюв.
За офщшною статистикою навчанням охоплено 99,9 % д!тей, але насправд! ситуац!я не така райдужна. За умов вибору батьками навчального закладу, втрати контролю з боку школи за формуванням учшвських контингент!в, байдужост! окремих селищних рад трапляються кричупц випадки, коли поза школою тривалий час залишаються повносправн! д!ти 8-10 роюв. Масов! ви!зди батьюв за кордон на заробпчш, коли д!ти залишаються шд наглядом р!дних, теж знижують вщповщальшсть за обов'язков!сть в!дв!дування школи. Якби початкова школа була обов'язковою для вах д!тей, тод! не бкшш б по вокзалах ! базарах зграйки малих жебраюв. I це у XXI столт! на тл! розмов про демократизацш, гуман!зм ! евро!нтеграцш! Забезпечити реальне право вс!х д!тей на осв!ту, примусити батьк!в шклуватися про це — першорядний обов'язок державних оргашв управлшня, громадськост!, вчител!в, ЗМ1.
Зараз в Украш! здшснюються орган!зац!йн! й науков! заходи щодо забезпечення права на освпу д!тей !з вадами розвитку за мюцем проживания, у тому числ! у загальноосвтпх закладах. 1нтегроване (!нклюзивне) навчання передбачене в освтпх системах розвинених краш св!ту, однак для цього треба видшяти додатков! ф!нанси ! вводити до штату школи пом!чниюв учителя.
2. Якнайповн!ше використання досягнень дошюльного пер!оду дитинства. Зараз спостер!гаеться значний розрив м!ж репонами у забезпеченш дошюльниюв систематичною осв!тою. В окремих регюнах (скаж!мо, у Киев!, Севастопол!) майже 75 % малююв в!дв!дують дошюльн! заклади, одержують повноцшну п!дготовку до школи. Але все помпшшою стае неготовн!сть мереж! дошюльно! осв!ти задовольнити зростання попиту батьюв на виховання д!тей у дошюльних закладах. I велике скорочення дошюльних заклад!в впродовж попередн!х десятил!ть через економ!чну ! демограф!чну кризи, а також зменшення лщензованих обсяпв прийому аб!тур!ент!в на спец!альност! з дошюльно! освпи зумовили недоступн!сть першо! сходинки неперервно! осв!ти для б!льшост! д!тей. Особливо гостро постае ця проблема у сшьськш м!сцевост!, де в окремих областях цей показник у межах 30-36 % (наприклад,
1вано-Франювська, Льв1вська обл.). Таю обставини створюють значш труднопц в реагпзаци наступносп, використанш у початковш школ1 можливостей раннього розвитку, що об'ективно знижуе яюсть початково! освгги. Очевидно, слщ поновлювати оргашзащю при школах шдготовчих груп з диференцшованим режимом перебування, адже вщновлення мереж1 дитячих садюв 1 шдготовка кадр1в е довготривалим процесом. Дошюльна шдготовка не повинна бути «мшьшколою», шноваци у вигляд1 валяких платних кура в для мал клав, яю поширеш у великих \iicTax. переважно насичують д1тей ¡нформашею, а не розвивають зд1бност1, прюритетш саме для цього вп<у.
3. Створення й «окультурення» освпнього середовища на засадах загальнолюдсышх 1 нащональних щнностей.
Середовище — це сукупшсть природних 1 сощальних умов та вплив1в, що оточують людину; це наш життевий проспр, який активно чи пасивно д1е на свщомють 1 почуття. Молодший школяр мае пря\п чи опосередковаш зв'язки з природным, соцгалъным, навчалъным, /гровым, технологгчным / псыхопедагоггчным середовыирмы. Виховашсть, навчешсть, розвинешсть дитини — результат не лише д1яльносп вчителя, ам'!. а й впливу уах зазначених середовищ.
Мюце розташування школи, стан II буд1влк юлыасть д1тей у шй. розмщення клаав початково! школи, 1х наповнешсть, наявшсть груп продовженого дня, гарна 1дальня, медичний кабшет — це базов1 передумови яюсного навчання молодших школяр ¡в. Саме середовище найбшыпе приваблюе батыав у приватних навчальних закладах.
3 нашого погляду, оптимальною для молодшого шкшьного в1ку е автономна початкова школа або цей заклад у комплекс! з дитячим садком. За умов однакового фшансування державних заклад ¡в вони дуже ввдр1зняються ставленням дирекци 1 вчител1в до облаштування середовища для початкових клаав. В одних закладах ще на подв1р'! видно, що для молодших школяр1в немае ¡грових { ф1зкультурних майдан чиюв, дослщних дшянок, в ¡нших — впорядковано, устатковано кожну зону, враховано штереси шестир1чних першокласниюв. Особливу роль слщ надавати створенню матер1альних умов для збереження 1 розвитку здоров'я д1тей: вщповщшсть мебл1в, зони вщпочинку, окре\п столики для харчування, безпечш туалети тощо.
Психодидактичне середовище визначае стиль спшкування, прийоми педагогично! шдтримки д1тей, комфортшсть перебування в освпньому простор! класу 1 школи.
Просторово-предметне оснащения класлв для учшв початково! школи за останш роки стало шновацшним полем, на якому реалпуються р1зномаштш способи його оснащения меблями, унаочненням, ¡грашками тощо. Осв1тне середовище мае бути зручним, щкавим, безпечним саме для д1тей молодшого шкшьного вп<у. щоб допомагало сповна реагпзувати навчалып, виховш та розвивальш функцн. Важливо, щоб у його створенш брали активну участь д1ти, батьки.
4. Системоутворюючим чинником якосп шкиьноТ освпи е яюсть и змюту. Вщ того, якими е мета 1 теор1я вщбору змюту, його структурування за освшими галузями, предметами, насюльки точно вш сшввщноситься з потребами 1 можливостями д1тей конкретного класу, значною \прою залежить ефектившсть початково! освгги.
У конструюванш змюту сучасно! початково! освгги втшено таю ще!: 1) визначення змюту уах освших галузей на засадах гумашзаци, цЫсностк потреб загальнокультурного розвитку д1тей; 2) застосування державного стандарту як основного мехашзму реалпацп сощального запиту держави щодо осв1ченосп д1тей, нормативного регулювання змюту, обсяпв навчального матер1алу; 3) запровадження компетентшсного шдходу до вщбору змюту 1 визначення вимог до навчальних досягнень учшв; 4) штегращя як принцип конструювання 1 реал1заци пнет у через ¡нтегроваш курси, що дае змогу краще врахувати цшсшсть св1ту, розкрити д1тям взаемозв'язки \пж р1зними явищами, под1ями тощо; 5) цшеспрямоване збагачення з\псту виховним 1 розвивальним матер ¡алом, який створюе передумови рпноб1чного виховання 1 розвитку учшв; 6) вар1атившсть реалпацп державного стандарту шляхом створення авторських програм 1 вщповщних шдручниюв.
Робота над удосконаленням з\псту тривае, потр1бне його розвантаження, узгодження вимог державного стандарту з потребами особиспсного розвитку молодших школ яр ¡в.
Нове поколшня навчальних книг, створене для 4-р1чно1 школи, ввдзначаеться комплексною реагпзащею уах функцш шдручниюв: мотивацшно!, навчально!, розвивально!, виховно1, технолопчно1, естетично!. Нов! шдручники пройшли широку 1 тривалу апробащю, доопрацьоваш за результатами експертизи та оновленою програмою (2006). Але на 1х перевидання держава не видшяе кошти, тому, на жаль, початкова школа змушена працювати за шдручниками, виданими понад п'ять рою в тому. ГПдкреслимо. що державний стандарт осв1ти залишаеться поки що без державних гарантш щодо створення умов його засвоення учнями.
5. Повнощнна реагазащя ¡дей особиспсно зор!ентовано! освтг.
Всеб1чне вивчення 1 розумшня внутршнього свпу учшв залишаеться аксиомою яюсного навчання та виховання. «Без знания дитини, без глибокого розумшня вае! складносп явищ, яю вщбуваються в II душ!, виховання стае слшим 1 тому беззмютовним» (Сухомлинський В. О. Серце вщдаю дтш. — К.: Рад. шк., 1973. — С. 18).
Реагпзащя особиспсного шдходу у навчально-виховному процеа здшснюеться багатопланово: у врахуванш ¡ндивщуальних особливостей д1тей. у тому числ1 стану здоров'я, психолопчного, ппнавального 1 мовленневого розвитку, статевих вщмшностей, взаемин з дорослими та шшими д1тьми; шляхом гумашзаци навчально! взаемоди, суб'ектносп стосунюв «вчитель-учш». Це передбачае д!алопчшсть 1 сшвроб1тництво у навчально-виховному процеа на засадах взаемно! поваги, взаемно! залежносп та вщповщальносп, що спонукае д1тей до активности, вшьного вибору завдань, обмшу думками, враженнями, визнае 1х право на помилку 1 самооцшку.
Особистисна ор!ентащя навчання зобов'язуе вчителя брати до уваги, що д1ти мають р!зш стши мислення. Учням з рефлексивним стилем потр1бен час, щоб розпочати роботу, обдумати, для них важливим е комфорт у часг Д1ти яскравого сенсорного типу жвавк активш, але нез1браш, 1м важко зосередитися. Д1тям-в1зуалам обов'язково треба як слщ роздивитися, прочитати, 1м важко зосередитися на теоретичному матер ¡ал к для ауд1ал1в бшып важливим е слухове сприймання; для д1тей з тактильним стилем — рухова д1яльшсть.
Гумашзащя виявляеться 1 у ставленш вчителя до дисциплши на урощ, заохочення до навчання, ошнювання результат!в пращ учшв. Якщо його позищю учш розу\пють. то ди вчителя сприймаються як справедлив!, це стимулюе 1х бути кращими. Тому про що б не говорив учитель п дпъми, вш мае знаходити точш, справедлив!, переконлив! слова, адже нерозб1рливють висловлювань, агресивний тон знецшюють найкрагщ на\при. Емоцшне благополуччя учшв у клаа створюе в них вщчуття особисто! захигценосп, за цих умов !хш позитивш я ко сп змщнюються. а негативш блокуються.
Освоения ¡дей особиспсно зор1ентованого навчання вимагае оновлення психолопчних знань учителя, оволодшня д1агностичними вмшнями. передбачае застосування природоввдповщних методик. Кр1м методичних результапв, це спрямовуе зусилля педагопв на формування в учшв важливих особистисних якостей щодо 1х вихованосп1 розвитку.
6. Сформовашсть у молодших школяр1в ключових компетентностей.
Яюсть початково! осв1ти визначаеться не лише засвоенням учнями предметних компетентностей, а й ключових, яю мають бути найважлившгим особистисним надбанням кожного випускника початково! школи.
Запровадження компетентшсного шдходу в европейську освпу стартувало ще у 1996 рощ. Тод1 в доповщ М1жнародно1 ком ¡ей ЮНЕСКО з освтг для XXI столптя «Освп-а. Прихований скарб» було сформульовано чотири принципи, на яких мае базуватись осв1та: навчитися жити разом, навчитися отримувати знания, навчитися працювати, навчитися жити (змютовно, достойно). Щ принципи було розвинуто у подальших тривалих доелвдженнях. 1х результата виевплено у доповщ! ради Свропи «Ключов1 компетентности для Свропи» (2006), у яюй стрижневою щеею е центровашеть на практикоор1ентованих результатах уах ланок
освгги, переосмислення рол1 знань (важливппе для учшв «знаю, як» шж «знаю, що»). Це е особливо значущим для початково! ланки, де треба досягти обов'язкового засвоення учнями широкого кола загальнонавчальних 1 загальнокультурних умшь.
Грунтуючись на европейському досвщ, враховувуючи потреби адаптацп учшв до швидкозмшюваного сощуму, шдготовки до подалыпого навчання, украшсыа вчеш визначили таю ключов1 компетентносп: умшня вчитися, здоров'язбережувальна, загальнокультурна, громадянська, шдприемницька (основи еконо\пчно! культури), сощальна, ¡нформашйно-комушкативна. Кожна ключова компетентшсть дае учням «ключ» для розв'язання широкого кола навчальних 1 життевих завдань, тому вони формуються на м1 ж пред метши основг Компетентшсний шдхщ передбачае особиспсно-д!яльшсне навчання, заохочуючи актившсть учшв.
У формуванш ключових компетентностей на рпному зм1сп необх1дно забезпечити:
- 1птке усвщомлення дитиною мети роботи;
- мотивацш на одержання виховного результату;
- оволодшня загальнонавчальними умшнями 1 навичками;
- рефлексш сво!х досягнень;
- можливють використання одержаних знань 1 вмшь для розв'язання р1зних тишв навчальних 1 життевих задач (серед яких е обов'язково твор1п);
- набування ¡ндивщуального досвщу завершено! справи;
- усшшну сшвпрацю у р1зних трупах для виконання комплексних завдань (наприклад, участь у проектах, творчих роботах, виставках, громадських дорученнях тощо), яю вимагають застосування р1зних компетентностей, фгзично! 1 вольово! готовносп до продуктивно! пращ;
- навчання д1тей приймати ршення, спираючись на знания, досвщ, елементарне прогнозування.
7. Технолопчшсть методики початкового навчання.
Задоволення вимог державного стандарту в умовах масово! початково! осв1ти об'ективно зумовлюе потребу для кожного вчителя досконалого оволодшня набором ефективних технолопй предметного 1 загальнонавчального значения.
Технолопчний шдхщ включае систему дш вчителя 1 учшв, спрямованих на досягнення наперед визначено! мети шляхом послщовного та неухильного виконання певних навчальних дш в умовах оперативного зворотного зв'язку. Технологгя навчання повинна мати чтю процесуальт характеристики (що, як г в якШ послгдовностг, у якому обсязг слгд робити), щоб кожен учитель, застосувавши и, мгг досягти запланованого результату. У цьому вщмшшсть технолопчного шдходу ввд звичайних методичних рекомендацш, яю пропонують описов1 ор1ентири. Технологи можуть змшюватися у змютовш частиш й частотносп завдань, залежно вщ результате оперативного зворотного зв'язку, але вони мають бути застосоваш повшстю, а не за окремими елементами. В умовах чтю го визначення у нових програмах вимог до навчальних досягнень учшв вщбуваеться виразна переор1ентащя методики з опису процесу д1яльносп на процедури досягнення конкретного результату. Вимога до вчителя — не «вчити», а «навчати» — стае сошально \ профеайно обов'язковою в контекст! запровадження мон!торингу якост! початково! освтт Тому необх1дно, щоб учитель, плануючи засвоення того чи !ншого мат ер ¡ал у. глибоко обдумував, яко! мети вш мае досягти \ яю саме засоби економно та цшеспрямовано приведуть учшв його класу до и досягнення: о крем 1 методи, ¡нтерактивш прийоми чи цшсна предметна або загальнонавчальна технолопя; який з\пст попередньо д1брати для цього, яю д1агностичш завдання шдготувати, скшьки треба часу, щоб сповна пройти ва етапи навчання, як перев1рити, чи досягнуто результату, тощо.
8. Мошторинг як шструмент управл!ння яюстю початково! освпл.
Процес мошторингу якосп шкшьно! осв1ти поступово набувае в наций кра!ш оргашзацшного, фшансового \ наукового забезпечення. В науковому значенш це система цшеспрямованого збирання, обробки \ розповсюдження шформацн про д1яльшсть освпньо!
системи або II окремих елемешив, яка забезпечуе неперервне вщстеження II стану для корекци та прогнозу розвитку. Мета таких дослщжень — обрати мат ер ¡ал для аналпу та оцшювання основних складових, яю характеризують я кисть осв1ти: 1) ресурси, що вкладено в осв1ту (стан буд1вель. шкиьне обладнання, кшыасть учител1в. витрати на одного учня та ш.); 2) органпашя осв1тнього процесу (яюсть пасту. кадр1в. середовище навчання вчител1в. шспектування тощо); 3) результат освппьо! системи (шдивщуальш досягнення учшв, стан виховання, сошалпацн учшв у школ! тощо); 4) прогноз подалыпого розвитку осв1ти (Локшина О. I. Мон1торинг я кости осв1ти: свповий досвщ / О. I. Локшина // Педагогика i психолопя. — 2003. — № 1. — С. 108-116).
Отже, у мгжнародному досв1д1 використовуеться системний мошторинг, коли об'ектом анал!зу е умови i результата д1яльносп. Такий шдх1д ели розвивати i в Укра!ш.
Залежно в1д мети мошторингу та р1вня управлшня розр!зняють: штлъний, районный, обласний, нацюналъний, мгжнародний мошторинг. За кшька останшх роюв набуто досвщ участ! вчител1в i учшв початково! ланки у рпних видах мошторингу. що здшснювався як складова заход1в з виконання постанови КМ Украши «Про деяю питания запровадження зовшшнього оцшювання та мошторингу якосп осв1ти» (2004). Важливо, що впродовж цього часу учн! 4-х клаав дв1ч1 брали участь у \пжнародних досл1дженнях TIMSS щодо оц1нювання ocBiTHix досягнень молодших школ яр ¡в з математично! та природничо! осв1ти. результата яких висвплювалися на стор1нках журналу «Початкова школа».
МОН Украши запланувало у 2010 рощ участь випускниюв початково! школи у м1жнароднш nporpaMi ошнювання освптах досягнень учн1в у ccjiepi читання та розум1ння тексту (PIRLS). Пор1вняльний анал1з одержаних результат!в у \пжнародних програмах е надзвичайно важливим для уточнения цшей, зм1сту i методики в1тчизняно! початково! осв1ти.
Напрацьовано усп1шний досв1д мон1торингових досл1джень якосп початково! освпп в репонах (Донецька, Харювська, В!нницька облает!, м. Кшв), який варто оприлюднити на сторшках «Початково! школи».
Зд!йснено науково-методичне забезпечення державно! шдсумково! атестац!! учн!в початкових клаав, проводяться в репонах мошторинги виб!ркових складових якост! початково! оевпп, у тому числ! й шдготовки вчител!в. Разом з там процес мошторингу в межах держави i окремих навчальних заклад!в ще не набув системного р!вня; об'екти i процедури оц!нювання якост! початково! осв!ти визначаються локально i стосуються, як правило, лише навчальних досягнень школяр!в, що е недостатшм для оцшювання якост! осв!ти загалом.
Бракуе надшно! i повно! !нформац!! як щодо характеристик окремих складових якост! початково! осв!ти, так i матер!алу щодо цшеного уявлення про !! якють у держав!, у репонах, в окремих школах. Це зумовлено р!зними обставинами: новизною i складн!стю проблеми, невизначешетю на державному piBHi, що таке яюсть осв!ти i в якому обсяз! сл!д !! контролювати та вим!рювати (кр!м знань, умшь i навичок), несформовашстю базових критер!альних процедур, доступних для масового використання (скаяамо, для внутр!шк!льного мон!торингу), неготовшеть частини вчител!в, методисив до його проведения.
Мошторинг якост! початково! осв!ти — це обов'язкова самостийна ланка управлшсько! д!яльност!. Щоб бути ефективним, вш мае стати системою, у якш поеднано Bci види контролю й оцшювання, упорядковано об'екти, процедури й шформацш у 4aci та простор!, передбачено види, форми, критери оброблення даних та !х подальше використання з метою впливу на яюсть початково! осв!ти на р!зних р!внях управл!ння. У цьому раз! можна буде в!дстежувати р!вень реаизаци ц!лей початково! осв!ти, у тому числ! тих, яю визначають особистисний розвиток д!тей, !х здоров'я; пом!тити найважлив!ш! зм!ни у!! якост! i зд!йснити в!дпов!дн! кроки як для корекци стану, так i обгрунтованого матер!ального та морального вщзначення найкращих педагопв.
Винятково важливо розвивати готовшсть учител1в до самостшного проведения у своему iciaci дослщжень якосп досягнень учшв з р1зних аспект!в. залучати дней до самоошнно! д1яльносп, привчати до складання «Освпнього портфолю», що рпними засобами характеризуе !хш ¡ндивщуальш здобутки.
9. Особиспсна i професшна шдготовка вчителя — локомотив яюсних • jмiн в освт. Професшний гуманиий учитель — велика цшшсть для дитиии, держави, батыав. Дуже ускладиилася робота вчител1в початково! школи, розширилися професшш функцп. шдвищилася вщповщалыпсть за результати державно! шдсумково! атестацп. зросли вимоги батыав. CTpiMKO наступае шформацшне середовище... А тому треба постшно навчатися, а це вимагае вшьного часу i копгпв. Тож конче потргбно змтити nidxodu до обрахування всъого педагоггчного навантаження класоводгв, передбачити забезпечення кожного вчителя фаховою пресою, вгдновити випуски «Бгблютеки вчителя початкових клаав» за кошти державного бюджету. Слвд нарепт на мюцевому piBHi подбати про створення методичного ресурсу для педагопв у мгжкурсовий перюд, розширити можливосп для !хнього оздоровления, у д1алоз1 i3 владою домогтися використання Bcix пшьг, яю ввдповщають сошальнш рол1 вчителя. Досягнення гармонП вимог та умов працг вчителя — це швидкий i надшний шлях до яюсно! початково! oceimu.
Таким чином, сучасна ситуащя розвитку шк1льно! осв1ти потребуе розум1ння !! якост1 як цшсного !нтегрованого результату, на який впливае багато чинниюв: доступн1сть одержання початково! осв1ти, можлив1сть використання здобутюв дошюльно! осв1ти, створення сприятливого освпнього середовища, яюсний зм1ст i су част шдручники, повноцшна реал1зац1я щей особиспсно зор1ентовано! осв1ти, сформовашсть ключових компетентностей, технолопзац1я методики, монпоринг як 3aci6 управл1ння яюстю, ocooncTicHa i професшна шдготовка вчителя. Високо! якост1 початково! осв1ти можна досягти у кожнш школ1, якщо там працюе колектив однодумщв, пануе дух партнерства, взаемно! п1дтримки i надихаючого управл1ння.
Л1ТЕРАТУРА
1. Амонашвили Ш. Размышление о гуманной педагогике / Ш. Амонашвили. — М.: иьзд. Дом Шалвы Амонашвили, 1995. — 496 с.
2. Бех I. Д. Виховання особистостг Особиспсно ор1ентований шдх1д: теоретико-технолопчш засади /1. Д. Бех. — К. :Либщь, 2003. — 280 с.
3. Коваль JI. В. Сучасш навчальш технолоп! в початковш шкот / JI. В. Коваль. — Д.: TOB «Юго-Восток», 2006. — 227 с.
4. Лукша Т. Мошторинг якосп ocBmi. Teopin i практика / Т. Луюна. — К.: Шкшьний свщ 2006. — 128 с.
5. Мартиненко С. М. Д1агностична д1яльшсть майбутнього вчителя початкових клас1в: теор1я i практика/ С. М. Мартиненко. — К.: КМПУ ¡м. Б. Гр1нченка, 2008. — 434 с.
6. Модел1 розвитку сучасно! украшсько! школи. — К.: СПД Богданова А. М., 2007. — 240 с.
7. Мошторинг якосп осв1ти: становления та розвигок в Укра1ш: рекомендащ! з освиньо! поттики. — К.: «K.I.C.», 2004. — 160 с.
8. Пехота О. М. Особиспсно ор1ентоване навчання: шдготовка вчителя / О. М. Пехота, А. М. Старева. — Микола1в: Шон, 2006. — 272 с.
9. Проблеми яюсно1 освии: теоретичш i практичш аспекти. — К.: Богданова А. М., 2007. — 336 с.
10. Савченко О. Я. Виховний потенщал початково! освш1 / О. Я. Савченко. — К.: Богданова А. М., 2009. — 226 с.
11. Сухомлинський В. О. Серце ввддаю дням / В. О. Сухомлинський // Вибр. тв.: у 5 т. — К.: Радянська школа, 1977. — Т. 3. — С. 9-278.
12. Сухомлинський В. О. Сто порад вчителев1 / В. О. Сухомлинський // Вибр. тв.: у 5 т. — К.: Радянська школа, 1976. — Т. 2. — С. 419-668.
13.Темчук В. П. Мошторинг якосп початково! освии: регюнальний аспект / В. П. Темчук, О. В. Лесша.— Вшниця, 2007. — 146 с.
14.Хоружа Л. Л. Етична компегентшсть майбутнього вчителя початкових кламв: теор1я i практика/ Л. Л. Хоружа. — К.: АПН Укра1ни, 2003. — 319 с.
15. Яюсна осв1та — запорука самореал1защ! особистосп. — К.: Пед. преса, 2007. — 176 с.
