CC BY
69
ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ
УДК 378.147:004 Над1я ГИШКА
УМ1ННЯ ВЧИТИСЯ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГ1ЧНА ПРОБЛЕМА
У cmammi метиться тформащя про основт поняття проблемы «умтня вчитися». Розкриваетъся суть поняття «ключова компетенттсть початково'1 oceimu», и значения для навчання.
В статье содержится информация об основных понятиях проблемы «умение учиться». Раскрывается сущность понятия «ключевая компетентность начального образования», его значение для обучение.
This article contains information about basic concepts of the problem «ability to learn». They describe the essence of the concept of «core competence ofprimary education», its importance for learning.
Модершзащя сучаснсп школи передбачае ор1ентацш ocbîth не лише на засвоення учнем певно! суми знань, але й на розвиток його о со б и сто cri. Школа покликана формувати цшсну систему ушверсальних знань, умшь, навичок, а також досвщ самостшно1 д1яльносп й особисто! вщповщальносп учшв, тобто ключов1 компетенци, яю визначають сучасну яюсть змюту ocbîth.
Формування вмшня вчитися е одшею Î3 кардинальних проблем навчання, яка на р1зних етапах ¡сторичного розвитку набувала рис певно! дидактично! Teopiï. До розв'язання проблеми «вчити вчитися» ведуть pi3Hi шляхи, одним Î3 яких i е збагачення учшв у npoueci навчання певним комплексом умшь та навичок, що мають хпжпредметне значения.
Умшня вчитися в сучаснш дидактищ трактуеться як формування в учшв загальнонавчальних умшь i навичок (Ю. Бабанський). У 80-х роках XX стол1ття поширилися pi3Hi п1дходи до змюту й структури цього bviîhhm. Зокрема, у роботах Н. Лошкарьово1 рекомендовано на bcîx уроках (в1дпов1дно до специфжи зм1сту предмет1в) формувати в учшв таю групи умшь: оргашзащя навчально! npaui. робота з книгою й ¡ншими джерелами ¡нформацЛ. культура усного та писемного мовлення. Вщомий педагог I. Лернер под ¡ля в загальнонавчальш вмшня на Tai<i групи: оргашзацшш (19 умшь); практичн1 навчальн1 вмшня (30 умшь); штелектуальш навчальш вмшня (54); психолого-характеролопчш (13). Ю. Бабанський узагальнив pi3Hi п1дходи i визначив три групи зазначених умшь: навчально-оргашзацшш; навчально-1нформац1йн1; навчально-1нтелектуальн1. В. Паламарчук у книз1 «Школа учит мыслить» обгрунтувала систему розвитку в учн1в ochobhoï та старшо! школи мислительних умшь [6].
3 середини 80-х роюв XX столггтя у початков1й школ1 запроваджено хпжпредметну програму «Формування загальнонавчальних у\пнь i навичок» (авт. О. Савченко), яка охопила таю вмшня: оргашзацшш, загальномовленнев1, загальношзнавальш, контрольно-оц1нн1 [7].
Попри деяю в1д\пнност1 цих класиф1кац1й можна похптити. що вони зосереджен1 на процесуальному складников! уч1ння. Сучасна ситуащя розвитку ocbîth вимагае переосмислення сутносп зм1сту та структури цього вмшня як засобу особиспсно ор1ентованого навчання.
Мета cmammi — розкрити сутшсть та ochobhî поняття у\пння вчитися як психолого-педагопчно1 проблеми.
Знания — це перев1рений практикою результат шзнання д1йсност1, правильне в1дображення ïï в мисленн1 людини. Знания е основою для всеб1чного розвитку особистостк вони noBHHHi мати розвивальний, культуротворчий характер; сприяти вихованню в1дпов1дально1 о со б и сто cri. яка здатна до самоосв1ти i саморозвитку, bmîe використовувати HaovTi знания й умшня для творчого розв'язання проблем, критично мислити, опрацьовувати рпномаштну шформацш.
HayKoei записки. Cepin: Педагопка. —2009. —№ 4.
177
У Закош Украши «Про загальну середню осв1ту» вмшня вчитися визначено як цшеспрямований процес оволодшня систематизованими знаниями про природу, людину, суспшьство, культуру та виробництво засобами шзнавально! д!яльносп. Результатом цього процесу мае бути «штелектуальний, сощальний 1 фгзичний розвиток особистоси, що е основою для подалыпо! освгги 1 трудово! д1яльност1» [3].
У Концепци 12-р1чно1 середньо! загальноосвппьо! школи зазначено, що одним п основних завдань сучасно! шкшьно! освгги е «формування в учшв умшня { бажання вчитися, виховання потреби й здатносп до навчання протягом усього життя, вироблення вмшь практично 1 творчо застосовувати здобуп знания» [4].
Що значить у\пти вчитися? Це вмшня е загальнонавчальним, мае штегрований характер. На початковому р!вш сформованосп воно \пстить { вмшня висидгги за партою 30-40 хвилин, 1 вмшня концентрувати увагу на словах вчителя, рогзу\пти й запам'ятовувати сказане, виконувати вка^вки дорослого, наоидувати зразки його дш.
Подальший розвиток умшня вчитися передбачае набуття здатност! не тшьки повторювати ди за вчителем, а й обходитися без нього, вчити себе самого, самостийно набувати нов! знания, що, безперечно, вимагае вмшня самостшно працювати з книгою та шшими джерелами навчально! шформаци. У зв'язку з цим у початковш школ1 доцшьно прид1ляти увагу питаниям рацюнально! орган1зац11 навчання (ознайомити учн1в з основами використання прийохпв навчально! д1яльност1).
У\пння вчитися передбачае також самост1йне виконання основних еташв навчально! д1яльност1: постановка цш, пошук засоб1в 1 способ1в и здшснення, розв'язання завдання (виконавча частина навчально! д1яльносп), контроль 1 оц1нка ходу та результапв роботи. Осюльки учень рашше набувае самост1йност1 через поетапшсть 1 поступов1сть сп1впрац1 з учителем, тому бшыпе уваги доц1льно придшити роз'ясненню важливост1 таких ланок, як шлепокладання. контроль 1 оц1нка, яю е, з одного боку, найбшып залежними в1д педагога, а з шшого — важливими рефлексивними компонентами навчально! роботи 1 вимагають урахування р1вня сво!х знань та вмшь.
Отже, ми розум1емо в\пння вчитися як цшсне ¡ндив1дуальне утворення, яке мютить юлька складниюв. Перш шж окреслити його зм1стове наповнення та структуру, актуалпуемо деяю положения щодо сутност1 ключових компетентностей.
О. Савченко видшяе в\пння вчитися як основну компетентн1сть процесу навчання. На актуальшсть ц1е! проблеми вказуе 1 те, що серед ключових компетентностей, прийнятих Радою Свропи. визначено зокрематаю, яю безпосередньо стосуються в\пння вчитися:
- компетентность пов'язаш и зростанням шформатизаци сусп1льства; опанування цими технолопями, розум1ння !х застосування, слабких 1 сильних стор1н, способи критичних суджень у ставленш до ¡нформацЛ. що поширюеться масмедшними засобами та рекламою;
- здатшсть вчитися впродовж усього життя як основа неперервного навчання в контекст! особистого, професшного й сощального життя [8].
У працях А. Хуторського зазначено ам ключових компетентностей: цшшсно-смислова, загальнокультурна, навчально-шзнавальна, !нформац!йна, комун!кативна, соц!ально-трудова, особист!сного самовдосконалення [8]. Науковець вважае, що введения ключових компетентностей у нормативний ! практичний складники осв!ти дае змогу усунути суперечност! м!ж засвоенням учнями теоретичних знань та !х використанням для розв'язання конкретних життевих задач або проблемних ситуацш.
1нш! науковщ (В. Кальней, С. Шишов) у структур! ключових компетентностей видшяють п'ять вид!в:
- компетентн!сть у сфер! самостшно! шзнавально! д!яльносп, що грунтуеться на способах здобуття знань !з р!зних джерел !нформац!!, зокрема й шзнавальних;
- компетентн!сть у сфер! сощально-трудово! д!яльност! (зокрема й умшня анал!зувати ситуац!ю на ринку пращ, оцшювати власн! профес!йн! можливост!, ор!ентуватися в нормах та етиц! трудових взаемовщносин, навички самоорган!зац!!);
- компетентшсть у побутовш сфер! [8].
178
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2009. — № 4.
Принципово важливим е те, що вел ключеш компетентносп багатофункцюнальш, надпредметш, передбачають значний штелектуальний розвиток, спираються на р!зш шзнавальш процеси.
Зютавляючи р!зш шдходи до класифжаци зазначених компетентностей п новими шлями опально! оевпи, доходимо висновку, що педагопчно доцшьно видшити як об'ект спешального формування ключову компетентшеть умшня учшв самостшно вчитися [7]. Наявшсть цього вмшня програмуе шдивиуальний доевщ уешшно! пращ учня, запобшае перевантаженню, сприяе шзнавальнш активноси, ¡шшативк рацюнальному використанню часу та засоб1в учшня. Не менш важливо, що людина, яка звикла самостшно вчитися, не губиться в новш шзнавальнш 1 життевш ситуащях; не зуииняеться, яюцо немае готових рппень; не чекае шдказки, а самостшно шукае джерела шформаци, шляхи розв'язання, бо вмшня вчитися змшюе стиль мислення та життя особистосп.
3\пст ионяття «вмшня самостшно вчитися» зумовлений тим, як ми розум1емо сутшсть навчального процесу. У сучаснш психологи й дидактищ це цшеспрямована взаемозв'язана д!яльшсть вчителя та учшв, яка охоилюе мотивацш, ставлення цшей, иланування, шдготовку до д1яльносп та II здшенення, рефлекеш й ошнювання результат ¡в (В. Давидов, Д. Ельконш, I. Лернер, В. Репюн, А. Хуторський та ш.) [5].
Роль ще! ключово! компетентносп у формуванш й розвитку особистоси сьогодш загальновизнана. Адже предметом навчально! д!яльносп е теоретичш знания, одержання яких через цю д1ялыпсть розвивае в особистосп основи теоретично! сввдомосп й мислення, а також творчо-особиспсний р1вень здшенення практичних вид1в д1яльносп. У процес1 навчально! д!яльносп засвоюються сощалып й моралып цшносп. Тобто д1ялыпсть учшня характеризуеться тим, що в шдивща немае шших шлей. окр1м засвоення сощального доевщу. II продуктом е змши само! людини, набуття нею шзнавальних можливостей, нових практичних дш. I це вказуе на важливють формування ключово! компетентносп умшня вчитися у процеа здобуття оевпи. Озброення учня ефективними 1 рацюнальними методами та прийомами самостшно! навчально! роботи, шдготовка його до учасп у процесс неперервно! оевпи — ядро проблеми «вчити вчитися».
Проте формування умшня вчитися як ключово! компетентносп вимагае дотримання низки дидактичних умов. Перша з них полягае у чтеому уеввдомленш суб'ектами навчального процесу сутносп поняття «компетентшеть» як педагопчно! категорп. яка може характеризуватися як певний стан в оевппьому процесс так 1 його кшцевий результат — результат осв1ти [1].
Для впровадження компентшеного шдходу у навчальний процес школи важливим е вмшня педагопв застосовувати науков1 шдходи до органпацп навчання як в урочний, так 1 в позаурочний час (самостшна робота). Адже неможливо спочатку навчити вчитися, а поим безпосередньо навчати. Для цього у дидактичному арсенал! вчител1в мають бути рпш види завдань.
Формування в учшв умшня самостшно вчитися, опанування ними технолопй здобуття знань упродовж усього життя може здшснюватися цшеспрямовано у процес1 навчання. Усшх цього процесу багато в чому залежить вщ бажання школяра, прагнення, штересу до роботи, потреби в д1яльносп. тобто вщ наявносп позитивних мотив1в навчання. Велике значения мають спрямовашсть учня, психолопчна готовшеть, а також певний р1вень знань, на який нашаровуватимуться нов! вщомосп.
Отже, внутршня структура ключово! компетентносп вмшня вчитися охоплюе знания, вмшня 1 практичш навички, а також мотивацш до навчання, шзнавальний штерес та цшшеш ор1ентацп на результата навчання. Перспектива подальших дослщжень — шдготовка майбутнього вчителя початково! школи до формування в учшв умшня вчитися як ключово! компетентносп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бондар С. Компетентшеть особистост — штегрований компонент навчальних досягнень учшв / С. Бондар // Бюлопя [ х1]уия в школ1. — 2003. — № 2. — С. 8-9.
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. —2009. —№ 4.
179
2. Гриненко В. Профемйне навчання вищих кер1вних кадр1в для державно! служби в заруб1жних крашах // Вкник Нацюнально! академп державного управтння. — 2005. — № 3. — С. 162-169.
3. Закон Укра!ни «Про загальну середню освпу» // Законодавство Укра1ни про загальну середню освпу. Бюлетень законодавства [ юридично! поттики Укра1ни. — К., 1999. — № 9.
4. Концепцп загальноосвгшьо! середньо! освгги (12-р1чна школа) // Початкова школа. — 2002. — №№ 2, 3.
5. ОвчарукО. В. Розвиток компетентшсного шдходу: стратепчш ор1ентири м1жнародно1 сшльноти/ О. В. Овчарук/ Компетентшстний шдшд у сучасшй освт: свиовий досввд та украшсыа перспективи: Б1блютека з освггаьо! поттики / за заг. ред. О. В. Овчарук. — К.: «К.1.С», 2004. — С. 6-15.
6. Паламарчук В. Школа учит мыслить / В. Паламарчук. — 2-е изд. — М.: Педагогика, 1987. — 208 с.
7. Савченко О. Я. Умшня вчитися як ключова компетентшсть загально! середньо! освш! / О. Я. Савченко / Компетентшсний шдхвд у сучасшй освт: свгшвий досввд та украшсыа перспективи: Б1блютека з освиньо! поттики/ за заг. ред. О. В. Овчарук. —К.: «К.1.С.», 2004. —С. 34-46.
8. Трубачева С. В. Умови реатзацй компетентшсного шдходу в навчальному процем / С. В. Трубачева / Компетентшстний шдхвд у сучасшй освт: свшжий досввд та украшсыа перспективи: Б1бл1 отека з осв1тньо1 поттики/ за заг. ред. О. В. Овчарук. —К.: «К.1.С.», 2004. —С. 53-58.
9. http://www.osvita-ua.net/school/theory/1964.
УДК 37.046.12 Тамара НЕСТЕРЕНКО
ГРОМАДЯНСЬКА КОМПЕТЕНТШСТЬ УЧН1В ЯК СКЛАДОВА ГРОМАДЯНСЬКО?
ОСВ1ТИ В ПОЧАТКОВШ ШКОЛ1
Стаття присвячена проблемг формування громадянсъкоХ компетентностг як складовоХ ключових компетентностей i шляхам реалгзацИ компетентшсного nidxody до змгсту oceimu в початковш школ1. Охарактеризовано суттстъ громадянсъкоХ компетентностг. Висвтлено окремг nidxodu до формування громадянсъкоХ компетентностг в молодших школяргв у системг oceimu Украти та розвинених крат ceimy.
Статья посвящена проблеме формирования гражданской компетентности как составной ключевых компетентностей и путям реализации компетентностного подхода к содержанию образования в начальной школе. Охарактеризована сущность гражданской компетентности. Раскрыты отдельные подходы к формированию гражданской, компетентности у младших школьников в системе образования Украины и развитых стран мира.
This article is devoted to the problem of forming civil competence as a component of key competences and the direction of realization of competent approach to the content of primary education. Characterized the plot of civil competence. Shown separate approaches to the forming of civil competence for primary schoolchildren in the system of education of Ukraine and developed countries of the world.
Серед ключових компетентностей, яи сьогодш визначеш як ор1ентири для виявлення результативносп осв1тнього процесу в Укра1ш, видияють таю: навчальна, сошальна. компетентшсть з шформацшних та комушкацшних технолопй, еконохпчна (шдприемницька), загальнокультурна, валеолопчно-оздоровчата громадянська [5, с. 19].
Загальний аналп сутносп цього поняття, характеристику компетентностей в освптах системах заруб1жних краш та Укра1ни здшснили на попередньому еташ дослщження I. Срмаков, Е. Зеер, О. Локшина, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко та ш. дослщники. H,i мате pi ал и дають змогу зосередитися на проблем! впровадження ключових компетентностей в освптай процес та окремо розглядати громадянську компетентшсть як одну i3 ключових.
На думку О. Пометун, одним i3 найважливших завдань сучасного виховання е формування людини-громадянина, для яко! демократичне громадянське суспшьство стане осередком реал1зац11 творчих можливостей, задоволення особистих та сощальних iHTepeciB [5, с. 18].
У державнш КонцепцЛ громадянського виховання сказано, що визначальною рисою тако! людини мае бути громадянсьюсть. Громадянсьюсть — це готовшсть людини реал1зувати сво! права та обов'язки, поважати права i свободи шших громадян, розумпп в1дпов1дальн1сть перед сусп1льством i державою за сво! вчинки. Очевидно, що таке
180
HayKOBi записки. Сер1я: Педагопка. — 2009. — № 4.
