CC BY
30
твор1псть (32 %); розвиток комунпштивних зд1бностей (25 %); любов до професп. д1тей (18%).
Кр1м цього, вважаемо, що не менш важливими якостями майбутнього вчителя, який збираеться працювати в умовах сучасно! адаптивно! школи, е наполегливють, дшовитють, ч ¡пасть. умшня бачити нове в навчальному закладт
Отже, важливим фактором професшно! готовносп майбутнього вчителя до роботи у школ! е професшна адаптащя студенев, яка ввдбуваеться гид час проходження педагопчно! практики 1 мае за мету сприяти формуванню вмшня застосовувати набуп теоретичш знания, вмшня та навички у процесс практично! д!яльностт Наявшсть професшного штересу { прагнення до самовдосконалення породжують у студент! в бажання розвивати в себе необхщш для професп знания, вмшня. я ко сл. У ход! дослщження визначено педагопчш умови, яю сприяють формуванню професшно важливих якостей майбутшх учител1в. До них належать: спрямовашсть педагопчно! шдготовки на розвиток потреби у самовихованш професшно важливих якостей; створення гумашзовано! творчо! системи вщносин мгле суб'ектами педагогичного процесу; шдивщуально-творчий шдхщ. Предмет подальших дослщжень — розробка методики формування у майбутшх учител1в початково! школи професшно важливих якостей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Артемчик Г. I. Вища школа в Украш: реалп [ тенденщ! розвитку: монограф1я / Г. I. Артемчик, В. В. Попович, I. I. ачкаренко. — К., 2004. — 176 с.
2. Державна програма «Вчитель» // 1нформащйний зб1рник Мйшстерства осв1ти [ науки Укра1ни. — 2002. — № 10. — С. 4-32.
3. Кремень В. Подготовка вчителя в умовах переходу загальноосв1тньо1 школи на новий змкт, структуру [ 12-р1чний термш навчання / В. Кремень // Осв1та Украши. — 2003. —№ 42-43. — С. 4-10.
4. Педагопчна майстершсть: шдручник / I. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, I. Ф. Кривонос та ш.; за ред. I. А. Зязюна. — 2-ге вид., допов. [ переробл. — К.: Вища школа, 2004. — 422 с.
5. Ткаченко М. В. Професшно значупц якосп особистосп педагога та основш шдходи до 1х класиф1кащ! / М. В. Ткаченко // Науковий вкник ПДПУ ш. К. Д. Ушинського. — 2004. — № 8-9. — С. 40-45.
УДК 378.014.543.22:373.3 Натал1я КАРАПУЗОВА, Ната.ия МАНЖЕШЙ
1ННОВАЦ1ЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСШНО?
КОМПЕТЕНТНОСTI МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В
У cmammi ризкрити педагоггчт умови i технолога оргатзацй навчально-виховного процесу у вищш школг, що сприяють ефективному використанню педагоггчних тновацш майбуттми вчителями початкових класгв у своШ професшнш dimbuocmi.
В статье раскрыто педагогические условия и технологии организации учебно-воспитательного процесса в высшей школе, способствующие эффективному использованию педагогических инноваций будущими учителями начальных классов в своей профессиональной деятельности.
The article illuminates the problems of studying and bringing-up process organizing at the Departments of Primary Teachers Education. The aim of this organizing process is to create the definite conditions of providing innovations into the studing process of primary school, being supported with the complex of organizing, memhodic and psychological activities.
Реформування шкшьно! осв1ти в Украйп передбачае значш змши у 3Micri, формах органпацн. технолопях навчання майбутнього вчителя. Усвщомлюючи роль i значения педагога як рушшно! сили осв1тянсышх реформ, вшщ навчальш заклади реалпують програми шновацшного розвитку, де одним i3 важливих завдань визначають оновлення професшно! компетентносп вчителя в умовах шновацшно! д1яльност1. Останн1м часом в1дбуваеться переосмислення системи пр1оритет1в безперервно! педагопчно! освтг у
процеа яко! першочергового значения набувають питания становления вчителя як суб'екта шновашйно! д1яльносп та засвоення ним осв1тшх технолопй.
Потреба в шновацшнш спрямованосп педагопчно! д1яльносп в сучасних умовах розвитку осв1ти викликана також необхвдшстю оновлення оргашзаци навчально-виховного процесу в навчальних закладах рпного типу. 1нновацшш педагопчш технологи! стають типовпм явищем осв1тянсько! практики, а готовшсть до 1х застосування — вимогою до вах педагопв.
Головним у цьому процеа мае стати питания шдготовки вчителя-ш новатора початкових клаав. який волод1е проективним мисленням, перспективними педагопчними технологиями, е суб'ектом особиспсного { профеайного зростання, в\пе «економно й цшеспрямовано вести учшв до заздалепдь визначено! мети»[2, с. 4].
Анагпз психолого-педагопчно! л1тератури дае можливють стверджувати, що проблемою професшно! компетентносп майбутшх педагопв займалися в1тчизняш та заруб1жш дослщники (Д. Алферов, А. Богуш, В. Бондар, А. Маркова, А. Новиков, О. Овчарук, В. Семиченко, В. Сластьонш, С. Шишов та ш.). Питания професшно-педагопчно! гпдготовки студент! в педву з в до використання нових технолопй висв1тлювали Т. Алексеенко, О. Березюк, М. Богданова, О. Горська, В. Свдокимов. О. Пехота.
Професшна компетентшсть розглядаеться науковцями в рпних аспектах: як здатшсть застосовувати отримаш знания й умшня на практищ, в повсякденному жита для виршення тих чи шших практичних 1 теоретичних проблем; як здатшсть (умшня) мобшзувати в конкретнш ситуацй' отримаш знания 1 досвщ. А. Новпюв. розглядаючи дане поняття, називае 1 цший ряд якостей особистосп, необхщних сьогодш тою чи шшою \прою кожнш людиш. Це таю якосп, як самостшшсть, здатшсть ухвалювати вщповщш ршення, творчий шдхщ до будь-яко! справи, умшня доводити II до кшця, бажання постшно вчитися 1 оновлювати сво! знания, гнучюсть мислення, умшня д1алогу. комун 1 кабельн 1 сть [5, с. 46].
Мета спштпи — висв1тлити педагопчш умови I технологи оргашзаци навчально-виховного процесу, що сприяють ефективному використанню педагопчних шновашй майбутшм учителем початкових клаав.
На стан готовности здшснювати шновацшну д1яльшсть вказують результата наших дослщжень, яю проводилися серед учител1в початково! школи. Так, встановлено, що серед педагопв, яю брали чи беруть участь в експериментах та апробаци шновашй. лише 28 % вважають себе достатньо шдготовленими до експериментально! робота; 53 % оцшюють свою шдготовлешсть як задовшьну; 19% — як незадовшьну. Нерщко вчител1 початкових клаав недооцшюють важливють створення вах умов для застосування певно! шноваци, вихоплюючи кшька елемекпв, яю здаються 1м найщкавшими. У такому раз1 не можна вважати, що застосовуеться цшсна шновацшна технолопя навчання, а, отже, спод1ватися на очжуваний результат.
Технолопя застосування шновацшних метод!в навчання та виховання молодших школяр1в, як правило, знаходить свое воображения в органпацп шдготовки педагопчних кадр1в у вищих навчальних закладах освтг Однак I серед виклада1пв. яю забезпечують шдготовку майбутшх фах1вщв для початково! школи, ¡снують рпш погляди на створення, опанування та використання педагопчних шновашй. а саме: 46 % в и кладам ¡в беруть участь у використанш { розповсюдженш педагопчних нововведень та шдтримують 1х; 54 % — намагаються реагпзувати нововведения на практищ в силу суспшьно! думки, що склалася, починаючи з нормативних документе.
Вважають, що одшею п основних причин шщбно! ситуацй е вщсутшсть у вищих закладах освпп, на факультетах, де здшснюеться шдготовка вчител1в початкових клаав. вщповщних кафедрах шновашйного середовища — певних умов, шдкршлених комплексом заход1в оргашзацшного, методичного, психолопчного характеру, яю забезпечують запровадження шновашй у навчально-виховний процес [7, с. 149]. Ввдсутшсть шновацшного середовища призводить до методично! нешдготовленосп в и кладам ¡в. до !х слабко! шформованосп з питань педагопчних шновашй. що проявляеться в недостатнш методичнш
шдготовщ майбутшх учител1в початкових к л ас ¡в. Тшьки ¡нновашйна спрямовашсть формування професшних знань, умшь { навичок студенев передбачае залучення 1х до д1яльносп по створенню, засвоенню 1 використанню педагопчних новацш у практищ навчання та виховання молодших школяр1в, створення певного ¡нновашйного середовища у початковш школ!. Майбутнш учитель початкових клаав повинен бути шдготовленим до вщбору, оцшки 1 застосування у свош д1яльност1 досвщу колет чи пропонованих наукою нових щей та методик, тобто до педагогичного мониторингу. Отже, шновацшне середовище знаходить реальне воображения у ставлен и 1 вчител1в до педагопчних ¡нновашй.
Мехашзм ¡нновашйних процеав. зор1ентованих на шдготовку вчителя початкових клаав до творчо! д1яльност1, реагпзуе принципи свободи вибору, проблемно-ситуативно! орган наш! навчання, стимулювання самоосвгги та самостийности, принцип розвитку творчого потенщалу та морально-вольово! сфери, науково-методичного супроводу.
Обгрунтування сутности ¡нновашйного середовища породжуе необхщшсть пошуку таких умов його оргашзаци (навчально-виховного процесу), яга будуть ввдповщати названим принципам 1 сприятимуть ефективному використанню ¡нновац1й студентами спец1альност1 «Початкове навчання» у майбутн1й профес1йн1й д1яльностг
У контекст! !нновац!йно! стратеп! навчально-виховного процесу суттево зростае роль викладача вищого навчального закладу, який забезпечуе шдготовку майбутнього вчителя початкових клаав як безпосереднього нос!я новаторських щей. 1нновацшна д!яльн!сть стае обов'язковим компонентом педагопчно! системи. Соц!ально-психолопчна та професшна готовн!сть викладача до творчо! д!яльносп передбачае в!дкрит!сть, багатовар!антн!сть, гнучк!сть ! динам!зм, ор!ентуе на використання р!зномаштних форм роботи з! студентами. Викладач може виступати як автор, розробник, досл!дник, користувач ! пропагандист нових педагопчних технологий, теорш, концепцш [1, с. 4].
Усшгпне використання викладачем педагопчних !нновац!й вимагае моделювання й оптим!зац!! процес!в створення, засвоення ! застосування нових щей та технолопй. Етап створення педагопчних шновацш включае: визначення нового в систем! педагопчних шновацш; опис, пояснения сутносп педагог!чного нововведения; визначення сукупносп об'ективних ! суб'ективних умов для оптимально! реаизаци нових !дей та технолопй; зютавлення пропонованого нового з прийнятими критер!ями педагопчних !нновац!й; локальне використання педагопчно! !нновац!! та и експертна оц!нка.
На етап! засвоення педагопчних шновацш важливо, щоб вони були осмислеш в категор!ях педагопчно! науки, використаш самим викладачем ! передан! !ншим викладачам чи студентам.
Етап засвоення передбачае:
- педагопчний мониторинг основних !дей, концепц!й, технолопй, обробку матер!алу;
- розробку програми засвоення шноваци на !ндив!дуально-творчому р!вш;
- систематизац!ю ран!ш накопичених факпв !з власного досв!ду ! досвщу використання !нновац!й !ншими викладачами;
- практичне застосування педагопчних нововведень;
- анал!з ! узагальнення отриманих результапв використання педагопчних !нновац!й; !х зютавлення й оц!нка з досв!дом попередньо! педагопчно! д!яльност!.
На етап! запровадження педагопчних !нновац!й ефективними е тага форми роботи:
- вщвщання вщкрито! лекц!! викладача, який використовуе передов! технологи навчання, з подальшим анатзом;
- пов!домлення викладачем про педагопчну знах!дку, нов! прийоми ! способи роботи на засвданш кафедри, методичного семшару;
- використання записаних на вщеомагштофон лекц!й, сем!нарських чи лабораторно-практичних занять, як! проводили викладач!, шщатори запровадження нового у процес! професшно! шдготовки спещал!ст!в;
- виступи викладача про досвщ роботи колег на основ! вщввдування занять, бесвд, спостережень;
- робота над навчальними пособниками. дисертащями, монограф1ями з анал1зом педагопчних ¡нновашй виклада1пв вигцо! школи.
Отже, важливою умовою функцюнування шновацшного середовища е спещально оргашзована д1яльшсть викладача и створення, засвоення та використання педагопчних шновацш.
Наступною умовою е чпчсе визначення пасту шдготовки студенев та мапстрашив спещальносп «Початкове навчання» до впровадження ¡нновашйних педагопчних технолопй у майбутню професшну д1яльшсть. Пщготовка вчителя до ¡нновашйно! д1яльносп передбачае його ор!ентащю на творчють, вщкршисть, вар!атившсть, динам1чшсть у пи стг формах 1 методах роботи. Пщготовка вчител1в початкових класов до творчо! д!яльносп, як правило, здшснюеться засобами обов'язкових навчальних курсов та спецкурсов, яга ознайомлюють студенев п сутшстю державно! !нновац!йно! пол1тики в галуз! осв!ти, зм!стом педагопчних !нновац!й, роллю педагога в !нновац!йн!й осв!тн!й д!яльносп, механ!змом зд!йснення !нновац!йно! д!яльност! в систем! освтг Украши. Зокрема, у нашому ушверситет! майбутн! вчител! початкових клаав вивчають обов'язков! курси «Вступ до спец!альност!», «Основи педагопчно! майстерносп», «Основи наукових досл!джень», «Сучасн! технологи початкового навчання» та ряд спецкурав. У курс! «Основи педагопчно! майстерносп» розкриваються сутн!сть та специф!ка педагопчно! творчосп, теоретичн! й технолопчш основи професшно-педагопчно! д!яльност!, основи профес!йно-педагопчного самовдосконалення, питания профес!йно-педагопчного сп!лкування та формування творчо! особистосп молодшого школяра у професшно-педагопчних системах. У результат! засвоення цього курсу майбутнш педагог набувае не лише теоретичних знань, але, що е особливо значущим для вчителя початкових клаав, й умшь та навичок професшно-педагопчного спшкування, педагопчно! техн!ки, основ артистизму та основ самовдосконалення, оргашзаци творчост! молодших школяр!в. Свою д!яльн!сть студент проектуе не на репродуктивному чи рацюнал!заторському р!внях, а на конструктивному (творчому) р!вш, навчаючись моделювати власн! педагопчш технологи!.
Метою вивчення курсу «Сучасн! технологи початкового навчання» е шдготовка майбутшх учител!в початково! школи до виршення дидактичних ! виховних проблем на шляху управлшня педагопчним процесом з точно визначеними цшями, досягнення яких забезпечуеться завдяки ц!леспрямованому ! системному використанню нових осв!тн!х технологий або !х елеменив. Програма курсу нацшена на розв'язання низки питань, серед яких першочергове значения мають таю: обгрунтування мети педагопчно! шноваци в систем! загальнонаукового, методолопчного ! педагог!чного знания; розкриття основних функцш ново! галуз! наукового знания, и рол! в теоретичному осмисленн! процеав оновлення системи освпи за сучасних умов ! в перспектив!; вивчення понятшно-категор!ального апарату основ педагопчно! шноватики; з'ясування тенденц!й розвитку шновацшних процес!в у систем! початкового навчання; ознайомлення студекпв !з новими технологиями у навчанш й вихованн! учшв молодшого шюльного в!ку; розвиток здатносп майбутн!х фах!вц!в до творчого використання освптах ! виховних технологий у майбутнш практичнш д!яльност!; стимулювання студешив до п!знавально! активност!; створення вщносин сп!вроб!тництва.
Ознайомлення студент!в !з курсом «Сучасн! технологи! початкового навчання» дае можливють постшно вдосконалювати профес!йну компетентшсть, в!др!зняти !нновац!йн! технологи! в!д окремих методик та педагопчно! майстерносп, використовувати !х у подальш!й практичн!й д!яльносп для п!двигцення ефективност! навчально-виховного процесу в початковш школ!.
Названий вигце курс практично зор!ентований у змютовому ! технолопчному план!, наповнений треншгами, орган!зац!йно-д!яльн!сними !грами, сп!вроб!тництвом ! сшвтворчютю студенев та викладач!в, елементами проектування педагопчних технолопй. Опанувавши курс, майбутн! педагоги зможуть усвщомлено розробляти модел! профес!йно! повед!нки ! реал!зувати р!зш педагопчн! системи; набути якостей, необхщних учителю для
усшшно! практично! д!яльности — креатившсть, дина\пчний характер, позитивна Я-концепщя, зршсть та емоцшна стабшьшсть.
Прискорюють темпи досягнення мети освп-и та покращують II результати запроваджеш в навчальний процес таю шновацшш методи: конкретно! ситуацп. ¡нциденту, тренування чуйности, «мозкового штурму», дшово! три, мжровикладання, занурення, евристичних питань, багатохпрно! матриц!, шверсп. емпатп. в1тагенний метод тощо.
Роздш «1нновацшний менеджмент» курсу «Педагопка вищо! школи» ознайомлюе майбутшх \iaricTpiB початкового навчання п технолопею шдтримки 1 застосування педагопчних шновацш у навчально-виховному процесс вищо! та початково! школи на основ! концепци д1агностичного вивчення педагогичного досвщу, яка полягае у виявленш конкретних позитивних 1 негативних характеристик шновацшно! д1яльносп. Знания критерпв та вмшня 1х використовувати при оцшщ педагопчних шновацш створюють основу для розвитку педагопчно! творчости студент!в. засвоення професшно-педагогично! культури. Ця проблема актуальна й тому, що майбутш педагоги не в\пють анал1зувати власний досввд 1 досввд сво1х колег. Так, у ход! нашого дослвдження встановлено, що в чиаи найзначущих труднощ!в вчител1 початкових клаав вказували на несформовашсть умшь анал1зувати й оцшювати власний педагопчний досввд та досввд шших учител1в. У кореляцшнш структур! професшно-педагопчно! д!яльности це вмшня виступае одним п системоутворюючих. Сучасною педагопчною школою накопичено великий педагопчний досввд з розробки мжродослвджень психолого-педагогичного змюту, яю допомагають вчителям оцшити власну педагопчну д!яльшсть та ефектившсть використання педагопчних технолопй.
Модель пвдготовки майбутшх учител1в початково! школи до застосування шновацшних метод1в навчання та виховання охоплюе таю взаемозумовлеш компонента:
- пошформовашсть про шновацшну педагопчну технолопю шляхом оволодшня змютом та методикою шновацшних педагопчних технолопй; оволодшня технолопею розробки та застосування педагопчних шновацш; визначення особиспсно! позици щодо необхвдности використання шновацшних педагопчних технолопй на практищ;
- технолопзовашсть у формуванш компетентности студент!в щодо розробки та використання шновацшних педагопчних технолопй;
- результатившсть пвдготовки студент!в до використання шновацшних педагопчних технологий та II оцшку [6, с. 73].
1нновашйне середовище реал!зуе сво! можливости (третя умова), якщо кер1вниками вищих педагопчних навчальних заклад1в будуть створен! умови для поширення шформацп про педагопчш шновацп у початковш школ!, що забезпечуеться органпашею 1 проведениям науково-практичних конференцш. методичних семшар1в. треншпв у навчальних закладах, подальшим поширенням шновацшно! осв1тньо! д1яльносп. спрямуванням швестицш на потреби II забезпечення, шдтримкою шновацшних осв1тшх ироеючв. заохоченням педагопв-новатор1в. обдарованих студенев та мапстрашив спешальносп «Початкове навчання». У цьому аспект! важливе значения мае належне матер1ально-техшчне забезпечення навчального-виховного процесу вищо! школи (юно, аудю- та ввдеозасоби, комп'ютери, телекомушкацшш мереж! тощо), метою якого е не тшьки створення як для викладач!в, так ! для студенев сприятливих умов для в!льного доступу до навчально! та науково! шформацп, але й запровадження шформацшних технолопй у навчальний процес [3, с. 23].
На жаль, сьогодш педагопчна осв!та не задовольняе потреби сучасно! початково! школи в поширенш !нновац!й. Тому й змют п!дготовки майбутнього вчителя початкових клаав не встигае своечасно поповнюватись шформащею про !нновац!йн! технологи навчання. Очевидно, важливою умовою п!дтримки шновацшного середовища у вищих педагопчних закладах освтг е психолого-педагопчна самоосв!та, одним !з показниюв яко! вважаемо самостшне вивчення викладачами та студентами ввдповвдно! л!тератури, що дае можлив!сть не тшьки бути об!знаним !з педагопчними пошуками, але й знаходити практичш шляхи запровадження !нновац!й у власну д!яльшсть.
Отже, процес професшного становления майбутнього вчителя початкових класов буде ефективншгим, якщо вш спрямований на створення у вищому педагопчному заклад! освтг, на педагопчних факультетах i на кафедрах ¡нновашйного середовища — умов для постшного пошуку, оновлення cnocooiß та прийохпв професшно! д!яльностт
Персиективи вивчення оргашзаци ¡нновашйного середовища у вищому педагопчному закладi осв1ти пов'язаш з розробкою його модель яка забезпечить досягнення головно! мети запровадження педагопчно1 шновацп — шдготовку висококвал!ф!кованих компетентних фах!вц!в для початково! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ващенко JI. PiBHi розвитку ¿нноващйного середовища / JI. Ващенко // Директор школи. — 2008. — № 5. — С. 3-4.
2. Гонтаровська Н. 1нноващйно-осв1тне середовище як фактор розвитку особистосп / Н. Гонтаровська // Директор школи. — 2008. — № 9. — С. 3-5.
3. Зенкина С. В. Информационно-образовательная среда как фактор повышения качества образования/ С. В. Зенкина // Педагогика. — 2008. — № 6. — С. 22-24.
4. Исаев И. Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя: учебн. пособие для студ. высш. учебн. заведений / И. Ф. Исаев. — М.: Издательский цент «Академия», 2002. — 208 с.
5. Новиков A.M. Профессиональное образование России: Перспективы развития / А.М.Новиков.— М.: ИЦПНПОРАО, 1997. —254 с.
6. OcBiTHi технологи: навч.-метод. noci6. / О. М. Пехота, А. 3. Юктенко, О. М. Любарська та ш.; за заг. ред. О. М. Пехоти. — К.: А.С.К., 2001. —256 с.
7. Сластенин В. А. Педагогика: инновационная деятельность / В. А. Сластенин, Л. С. Подымова. — М.: «ИЧП Издательство Магистр», 1997. — 308 с.
УДК 37.015.3 Мар!я ШПАК
ЕМОЦШНА КУЛЬТУРА ВЧИТЕЛЯ ЯК ЧИННИК ГУМАНВАЦП ПЕДАГ0Г1ЧН01
ОСВ1ТИ
У cmammi розглядаетъся проблема формування емоцшног культуры педагога, аналгзуються и показники, функци та роль у професшнш дгяльностг вчителя початково'1 школи.
В статье рассматривается проблема формирования эмоциональной культуры педагога, анализируются ее показатели, функции и роль в профессиональной деятельности учителя начальной школы.
The problem of forming of emotional culture of teacher is examined in the article, its indexes, functions and role, are analysed in pedagogical activity of teacher of initial classes.
Одним i3 стратепчних завдань, визначених у Нацюнальнш доктрин! розвитку освто Украши у XXI стол!тп, е створення умов для формування професшно! культури вчителя. Вщ цього значною Miporo залежить усшшшсть його педагогично! д!яльностт Тому серед прюритетних напрям!в сучасно! педагопчно! науки вагоме мюце посщае дослщження широкого кола питань культуролопчно! шдготовки фах!вця, зокрема формування емоцшно! культури майбутнього вчителя початкових клаав.
Проблема формування культури особистосп, и р!зних аспекпв привертала увагу багатьох досл!днигав. Значний внесок в обгрунтування психолопчного аспекту культури почугпв зд!йснили Б. Ананьев, Л. Божович, Л. Виготський, В. Вшюнас, Б. Додонов, С. Рубшштейн, Б. Теплов. Шляхи виховання культури почугпв у д!тей р!зних вжових категор!й досл!джували I. Бех, Л. Коваль, О. Кононко, О. Лук, Г. Шевченко, П. Якобсон та ш.
В останш десятир!ччя увагу вчених все бшьше привертае проблема емоцшно! культури вчителя (Ш. Амонашвш, А. Макаренко, В. Сухомлинський, О. Чебикш, Н. Чепелева та ш.).
Однак сл!д зазначити, що вказане понягтя трапляеться на стор!нках психолого-педагопчно! л!тератури р!дше пор!вняно з такими поняттями як «культура особистоси», «педагогична культура вчителя», «професшна культура педагога», «психолопчна культура
