CC BY
69
УДК 37.013(045) Лшя КРАВЧУК
ПРОБЛЕМЫ НАВЧАННЯ IH03EMH0I МОВИ В ПОЧАТКОВ1Й ШКОЛ1:
1ННОВАЦ1ЙННЙ КОНТЕКСТ
У cmammi проаналгзовано основт проблемы (педагоггчт, методичт, оргатзацшт), пов 'язат i3 запроваджеппям вивчеппя июземноi моей в початковш школ1. Обхрунтовано можливгсть i доцыьтсть раннъого навчання шоземних мое молодших школяргв.
В статье проанализированы основные проблемы (педагогические, методические, организационные), связанные с внедрением изучения иностранного языка в начальной школе. Обосновано возможность и целесообразность раннего изучения иностранных языков младшими школьниками.
The article analyzes the main problems (educational, instructional, and organizational) associated with the introduction of foreign languages at the primary school. The possibility and feasibility of early studying of foreign languages by younger ones.
Сучасний процес входження Укршни в европейське освггне поле вщзначаеться активным запозиченням европейських осв1тшх стандартов. Одним i3 широко розроблюваних ниш шдход1в у галуз1 шшомовно! освпп е ранне вивчення шоземно! мови та проблема двомовносп. Ор1ентиром виступають Загальноевропейсыа Рекомендаци з мовно! освтт Вперше надруковаш за ршенням Ради Свропи англшською та французькою мовами у 2001 р., в Укра!ш вони вийшли друком 2003 p. i одразу привернули до себе увагу фах1вщв у галуз1 викладання сучасних мов. Загальноевропейсыа Рекомендаци лягли в основу концептуально нового шдходу до процесу реформування ¡ншомовно! осв1ти в Укра!ш й знайшли свое воображения у новш nporpaMi з шоземних мов для загальноосвптах шкш [17].
Цей шдхщ базуеться не просто на практичному оволодшш ¡ноземною мовою як засобом епшкування, а й на д1яльност1 ¡нднв1да як члена сусшльства. котрий здатен виконувати певн1 завдання (не обов'язково пов'язаш лише з мовою) у певних конкретних життевих умовах i соцюкультурному оточенн1. Тому при навчанн1 мови беруться до уваги також шзнавальш, eviouiiiHi. вольов1 та iHmi шдивщуальш якост1 користувача мови як представника couiyviy. Знания й у\шшя. якими оволод1вае учень у npoueci шшомовно! осв1ти, сприяють набуттю певного р1вня комун1кативних компетенц1й i необх1дних складових \пжкультурно! комун1кац11, за допомогою яких формуеться його компетентн1сть як користувача мовою.
Особлива увага прид1ляеться початковому етапу навчання шоземно1 мови, оскшьки саме тут формуються п1двалини для уешшного оволод1ння мовою у наступних класах. Проте розроблення ново! парадигми ¡ншомовно! осв1ти вимагае в1дпов1дно! шдготовки вчител1в шоземних мов, формування в них готовносп ycnimHO реал1зовувати компетентшений п1дх1д у сво1Й майбутн1й педагогшнш д1яльност1 в1дпов1дно до епшьних европейських стандарт!в. На жаль, чинн1 в1тчизняш програми й п1дручники з методики шкшьного курсу навчання шоземних мов не мають окремого роздшу з викладом основних положень Загальноевропейських Рекомендацш щодо вивчення, викладання й оц1нювання мови.
Наявний науковий фонд евщчить про те, що в працях учених Укра1ни актуал1зовано pi3Hi аспекта проблеми шшомовно! освпп, зокрема: особливосп и розвитку й функц1онування в контекст! сучасних п!дход!в до викладання шоземних мов у середшх навчальних закладах (Г. Гринюк, О. Мисечко, G. Иколаева); соц!окультурний компонент змюту навчання !ноземно! мови у контекст! европейсько! !ншомовно! оевпи (О. Максименко, О. Першукова,); пор!вняльний анал!з тенденцш управл!ння базовою о ев ¡тою в сучасних европейських державах та мюце середнього навчального закладу в цьому процес! (Л. Гриневич, А. Сбруева); тенденцн розвитку Teopii' i практики тестування навчальних досягнень учшв та практичний аспект його реал!зац!! у загальнооевпньому навчальному заклад! (О. Петращук, М. Чорна); теор!я i практика перебудови викладання шоземних мов у
102
HayKoei записки. Cepia: Педагопка. — 2009. — № 4.
середнш школ! (О. Вишневський, О. Шерстюк); лшгвютичш засади проблемы формування шшомовно! мовленнево! компетенци школяр1в i студент i в (В. Плахотник, В. Редько таш.).
Значущими розглядаемо дослщження заруб1жних науковщв у царит комушкативно ор1ентованого навчання шоземно! мови (I. Bím, М. Болдырев, Н. Гез, М. Дем'яненко, Г. Китайгородська, Ю. Пассов та íh.), в яких увиразнено цш, засоби, ¡нновашйш технологи навчання шшомовного спшкування в умовах середнього навчального закладу.
Вщповвдш трактування особливостей комушкативно! природи усного мовлення знаходимо у працях психолопв, а саме: мета, завдання, методи навчання шоземно! мови (В. Артемов); передумови формування особиспсно-д1яльшсного шдходу до навчання росшсько! мови як шоземно! (Л. Божович, I. Зимня та íh.).
Важливим п i дт в е р д же н н я vi актуальное^ порушено! теми розглядаемо результати дослщжень шшомовно! ocbíth заруб ¡жни vi и вченими: дидактичш й методичш принципи навчання мови (Д. Гармер); сутшсть мультинацюнального компонента «lingua franca» в систем! íhlijoyiobhoí ocbíth (М. Клейн, Л. Oipc та íh.); принципи i нт ер кул ьт у р н о го виховання особистосп (С. Кленз, Д. Рослер); розвиток умшь i навичок критичного мислення на уроках шоземно! мови (P. Ci6ayep) та íh.
Mema cmammi: на ochobí з'ясування тенденцш íhlijoyiobhoí ocbíth у Свропейському мовному npocropi обгрунтувати доцшьшеть та охарактеризувати ochobhí проблеми, пов'язаш Í3 запровадженням шоземно! мови в початковш школ i Украши.
1з проголошенням незалежносп Украши вщбулися кардинальн! 3míhh в мел та пр!оритетах шкшьно! ocbíth. Украшська педагопчна наука й практика, опановуючи híhhoctí демократичного сусшльства. переосмислюе попередш надбання вггчизняно! педагопки, активно вивчае зарубгжний доевщ, вносить корективи в yei складов! навчально-виховного процесу. Безперечно, так! змши торкнулися й сфери шшомовно! ocbíth, саме перед якою постае завдання посилити штерес учшв до вивчення !ноземних мов у загальнооевтпх навчальних закладах í3 метою !х п!дготовки до життя в умовах багатонац1онального i полшультурного простору, виробити bmíhhm та навички спшкування з людьми р1зних нацюнальностей. Вшьно волод!ти хоча б одшею ¿ноземною мовою стало не примхою, а вимогою часу.
Об'ективна державна потреба в навчанш першокласниюв шоземно! мови як засобу спшкування, сощальна значупцеть ttiei проблеми зумовили у 90-х роках XX ст. масштабний експеримент, спрямований на з'ясування й наукове обгрунтування можливостей навчання шоземних мов у початковш школ i. Новий напрям д!яльносп вимагав розроблення вщповщних педагопчних та психолопчних обгрунтувань. Не випадково в цей перюд було опублжовано велику юльк!сть праць, присвячених навчанню шоземно! мови в початкових класах [1;2; 3; 6; 12; 13].
Заруб!жш й в!тчизнян! методисти i психологи Б. Беляев, Л. Виготський, Д. Ельконш, I. Зимня, Г. Рогова обгрунтували можлив!сть i доцшьшеть раннього навчання !ноземних мов, визначили характерш психолопчн! 3míhh, що вщбуваються в учн!в п!д час навчання в початкових класах. LJ,i автори вбачали основу посиленого навчання молодших школяр!в !ноземно! мови саме у специфщ! психоф!з!олопчних можливостей д!тей.
На думку У. Пенф!лда, ф!зюлопчна причина yenixy навчання мови полягае в тому, що в цей вжовий перюд мозок дитини мае спещал!зовану зд!бшсть до навчання мови — зд!бшсть, яка зменшуеться з bíkom. Психолопчн! та ф!з!олопчн! особливосп цього bíkv. зокрема гнучюсть мозкових мехашзм!в мовлення, п!двищена активн!сть, яскраво виражеш !м!тативн! зд!бност!, яю посилюються здатшетю до насл!дування, — передумови уешшного вивчення молодшими школярами шоземно! мови (див. [7]). Свгговий доевщ впровадження ранньо! шшомовно! ocbíth свщчить, що знания íh03emh0i мови, здобуп д1тьмн за nepmi роки, будуть вмшо використан! й розвинут1 ними на наступних етапах навчання в загальнооевггньому навчальному заклад!.
Особливий штерес у контекст! нашого доелвдження становлять прац! украшських науковц!в (О. Беляева, В. Плахотника, В. Редька), у яких наголошено на важливост! введения
HayKoei записки. Cepin: Педагопка. —2009. —№ 4.
103
раннього вивчення шоземно! мови. Йдеться про те, що саме в початковш школ! «формуються основи шшомовно! комушкативно! компетенцн. потр!бш та достатш для подалыпого 1х розвитку й удосконалення» [13, с. 24].
Досить суперечливими були думки педагопв та психолопв стосовно того, запроваджувати шоземну мову з першого чи другого класу [7]. Звернемось до праць дослщниюв дитячо! психологи — С. Виготського, Д. Ельконша. I. Зимньо!, О. Леонтьева, Ж. ТЙаже. Анагпз !хшх дослщжень вказуе на наявшсть прямо! залежносп усшишосп раннього вивчення шоземно! мови вщ р1вня комушкативного розвитку дитини в рщнш \iOBi [2; 4; 6].
Поняття «комушкативний розвиток у рщнш \iOBi». за визначенням I. Зимньо!, слщ розглядати як складне багатоаспектне явище, що включае: обсяг словника дитини в рщнш мовк р1вень засвоення мовних правил; р1вень володшня усними формами спшкування, показниками якого слугують умшня дитини свщомо будувати зв'язне висловлювання, адекватно реагувати на решпки сшврозмовника тощо [6,с. 102].
Практика свщчить, що значна частина першокласниюв, яю приходять до школи, не мають досвщу дошкшьного вивчення шоземно! мови, не в\пють вид1ляти ознаки предмепв, знаходити серед них под!бш й вщмшш. 3 перших дшв перед ними постають складш завдання:
- адаптуватися до шкшьного життя;
- оволодпп прийомами навчально! д1яльност1;
- пройти сощагпзащю в дитячому колектив1.
За цих умов вивчення шоземно! мови е додатковим навантаженням, яке може вщбитися на здоров'! дней, адже плеть рою в — це перюд штенсивного псих1чного 1 ф1зичного розвитку дитини. Пор1вняно з семир1чними д1тьми шестилпчси мають менш зршу кору головного мозку, серцево-судинну систему, опорно-руховий апарат. У цшому незавершешеть розвитку основних оргашв 1 систем шестир1чно! дитини шдвшцуе чутливють !! оргашзму до дц несприятливих фактор ¡в. I цей чинник може призвести до формування р1зних вщхилень та захворювань [5].
Перший навчальний рис дае змогу д1тям ознайомитися з основними ознаками пред мет ¡в (кол ¡р. розм1р, форма, мат ер ¡ал. смак, якосп людей) та певними функщями, такими як категор1я поведшки. Пщ впливом навчання у першому к ласт словник дитини поступово збагачуеться новими поняттями. Таким чином, навчання у першому класу створюе належну функцюнальну 1 пропедевтичну основу для зустр1ч1 дитини з ¡ноземною мовою в наступному, другому к ласт, сприяе и загальному мовному розвитку, набуттю вмшь { навичок навчально! д1яльносп, сощальнш та сощально-психолопчнш ор1ентаци в дитячому колектив11 взагал1 в людському суспшьств1.
Зроап штелектуалып можливосп учшв другого класу створюють належне шдгрунтя для сприйняття 1 засвоення сощокультурно! ш фор мац п. якою повинен бути насичений змют навчання шоземно! мови, яюцо останне дшено спрямоване на оволодшня учнями мгжкультурним шшомовним епшкуванням. У цьому вщ1 у дней краще розвинена пам'ять, особливо слухова короткочасна, здатшеть до наслщування, рефлекстя. творча увага. В учшв другого класу сформувалися навички евщомого оперування рщною мовою, загальнонавчалып вмшня; на вщмшу вщ першоклаеншав вони володшть бшыпим колом понять [11]. Проаналгзоваш фактори пщтверджують слушшсть запровадження шоземно! мови, починаючи з другого класу загальнооевпньо! школи.
Навчання шоземно! мови тривалий час здшснювалося за шкшьною програмою, виданою в 1995 рощ Мшстерством оевпи Укра!ни. Програма пропонувала включения цього навчального предмета до базового навчального плану з першого або другого класу. При цьому перший рп< навчання розглядався як пропедевтичний, протягом якого в учшв формувалися первинш мовленнев1 навички. На вивчення шоземно! мови у шкшьнш програхп вщводилося 2 години на тиждень [16].
Шкиьна програма 2000 року була складена в контекст! вимог реформування середньо! оевпп з урахуванням Рекомендац!й Ради Свропи з мовно! оевпи, декларувала
104
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2009. — № 4.
офщшний курс на запровадження 11-р1чного термшу вивчення першо! шоземно! мови з другого по дванадцятий клас, з тижневим навантаженням у другому клаа 2 год. [17]. Основнимн принципами побудови зазначено! програми з шоземно! мови е таю: комушкативна спрямовашсть, особистюна ор!ентац!я, автоном!я учня, взаемопов'язане !нтегроване навчання вс!х вид!в мовленнево! д!яльност! (ауд!ювання, говор!ння, читання та письма). 3 метою забезпечення наступносп й неперервносп у навчанн! шоземно! мови педагогу школи першого ступеня важливо знати !х та враховувати у практичнш д!яльност!.
В!дпов!дно до ново! освггньо! полггики у 2002/2003 навчальному рощ, вивчення шоземно! мови розпочалось !з 2-го класу. Основна мета проекту — штенсифжувати навчання шоземно! мови та шдготувати учшв молодшого шкшьного в!ку до життя в розвиненш европейсьюй держав! [17]. Цей факт став серйозним випробуванням для учител!в ! вс!х тих, хто причетний до ц1е! галуз!, осюльки потребував перегляду й уточнения окремих усталених погляд!в на шюльний предмет «!ноземна мова», у тому чиаи й на засоби ! методику навчання, а також роль учителя та учня в навчальному процесс
Протягом десятшить масове вивчення шоземно! мови в Украпп розпочиналося з 5-го класу. 3 цим фактом були пов'язаш галуз! педагопчно! та методично! наук, спрямован! науков! досл!дження у зазначених сферах. Визнання на державному р!вш доцшьносп запровадження шоземно! мови в початковш школ! змусило замислитися над завданнями раннього шкшьного навчання цього предмета! можливостями !х реал!зац!!.
Анал!з публжацш [3; 7; 10; 11; 13], вщвщаних уроюв та педагопчного досвщу дав змогу виокремити основн! групи недолтв, як! були допущен! при навчанн! шоземно! мови молодших школяр!в — педагопчш, методичн!, орган!зац!йн!. Охарактеризуемо ц! групи.
1. Педагоггчш. Анагпз вщвщаних уроюв показав, що не вел вчител! об!знан! з новими програмами, !нструктивними листами М!н!стерства освгги ! науки Украши про викладання !ноземних мов, специф!кою викладання та оцшювання навчальних досягнень учн!в у початковш школ!. Суттевим недолшом навчання шоземно! мови у початковш школ! було неврахування психолопчних особливостей шестир!чних школяр!в та недооц!нювання !грових метод!в навчання. Багато вчител!в, яю викладають !ноземн! мови в початкових класах, недостатньо знають в!ков! можливост! молодших школяр!в, умови, законом!рност! та особливосп !хнього ф!зюлопчного розвитку, адже йдеться про навчання шоземно! мови шестшиток та д!тей в умовах «кризи семи роюв». Криза семи рою в — це перехщний пер!од психолопчного розвитку дитини в!д дошюльного дитинства до молодшого шкшьного вжу, вщ домшуючо! !грово! д!яльност! до пров!дно! навчально! [11, с. 23]. Тому основною вимогою до навчання шоземно! мови в початковш школ! е врахування психоф!зюлопчних особливостей ! можливостей молодших школяр!в. Необх!дно зазначити, що фонд шдручниюв дещо застарший, поряд !з новими сучасними п!дручниками використовуються книжки, що не входять до перелжу лггератури, рекомендовано! М!н!стерством осв!ти ! науки Украши. Р!вень забезпеченост! новими сучасними шдручниками з !ноземно! мови учшв 2-х клаав становить 54 % ввд загально! потреби. Тобто шдручники, видан! М!н!стерством осв!ти ! науки Украши, не над!йшли у школи в повному обсязг
2. Методичш. У сучаснш школ! не забезпечуеться наступшсть м!ж дошюльною та початковою ланками осв!ти. Учител! забувають про специф!чш дошкшьн! види д!яльносп: гру, р!зноман!тн! види творчост! (конструювання, лшлення, переказування казок, творения в!рппв), як! формують творчу уяву — основу навчальних можливостей дитини, те шдгрунтя, на якому шзшше базуеться весь навчальний процес. У деяких випадках учител! механ!чно переносять прийоми ! методи, яю використовуються у старших класах, на учшв початково! школи; шров! форми навчання використовують безсистемно та одномаштно; мало практикують групову ! парну роботу. Як наслщок — учител! !ноземно! мови не завжди можуть створити оптималып умови для реал!зац!! можливостей молодших школяр!в. У зв'язку з цим найбшып важливим е забезпечення таких форм ! метод!в навчання, яю дозволять зберегти «самооц!нку дитинства» [14, с. 10]. Педагог школи першого ступеня мае знати особливосп оргашзаци й управлшня !гровими методами навчання, вмгги точно та
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. —2009. —№ 4.
105
адекватно враховувати вп<ов1 особливосп дгтей, особливосп структуры 1х самошзнання, штелектуально! д1яльносп та поведшки.
3. Оргашзацшш. Не дотрнмуються саштарно-ппешчних норм проведения уроюв; не використовуються необхщш вправи для зняття ф1зично! та зорово! напруги; вкрай рвдко забезпечуеться чергування рпномаштних вид1в навчально! д!яльносп.
Таким чином, анал1з наукових публшацш, вщвщаних уроюв та передового педагопчного досвщу дав змогу виокремити основш групи недолшв, яю були до пущен 1 при навчанш шоземно! мови молодших школяр1в — педагопчш, методичш, оргашзацшш. Розряд основних проблем, пов'язаних ¿з запровадженням вивчення шоземно! мови в початковш школ!, дае можливють уникнути аналопчних недоопрацювань у подалыпш педагопчнш д!яльност!. Вважаемо, що може суттево збагатити теорпо ! практику навчання дней шоземно! мови в нашш кра!ш досввд заруб!жного шюльництва, який потребуе детального вивчення й анал!зу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Беляев Б. В. Психологический анализ новых методических принципов обучения иностранным языкам/ Б. В. Беляев // Иностранные языки в школе. — 1968. — № 3. — С. 27-31.
2. Выготский Л. В. Педагогическая психология / Л. В. Выготский. — М.: Просвещение, 1986. — 316 с.
3. Дронов В. В. Психологические и методические основы обучения иностранных языков детей младшего школьного возраста / В. В. Дронов // Иностранные языки в школе . — 1985. — № 4. — С. 93-95.
4. Эльконин Д. Б. Психология игры / Д. Б. Эльконин. — М.: Педагогика, 1978. — 304 с.
5. Запорожец А. В. Избранные психологические труды. Психологическое развитие ребенка/
A. В. Запорожец. — М.: Знание, 1986. — 316 с.
6. Зимняя И. А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке / И. А. Зимняя. — М.: Просвещение, 1978. — 159 с.
7. Иванова В. Н. Совещание по вопросам экспериментального обучения языкам в начальной школе /
B. Н. Иванова//Иностранные языки в школе. — 1989. —№ 1. —С. 100-114.
8. Крем1нь В. Г. Яисна осв1та: сучасш вимоги / В. Г. Крем1нь // Педагопка [ психолопя. — 2006. — № 4. —
C. 5-10.
9. М1жнародний форум «Мовна осв1та: шляхи до евроштеграци»: тези доповщей / за ред.. С. Ю. Школаево!, К. I. Ошщенко. — К: Лентт, 2005. — 290 с.
10. Школаева С. Ю. Сучасш тенденцп мовно! осв1ти в Укра1ш / С. Ю. Школаева // Мовна осв1та: шлях до евро1нтеграцп: тези доповщей / за ред. С. Ю. Школаево!, К. I. Ошщенко. — К: Ленв1т, 2005. — С. 6-7.
11. Особенности психического развития детей 6-7-летнего возраста / под ред. Д. Б. Эльконина, А. Л. Венгера. —М: Педагогика, 1988. — 136 с.
12. Панова Л. С. Обучение иностранному языку в школе / Л. С. Панова. — К.: Генеза, 1999. — 368 с.
13.Плахотшк В. М. Навчання ¿ноземних мов у середшй шкот: концепщя та II реатзащя/ В. М. Плахотшк// 1ноземш мови. — 1995. —№ 1. —С. 13-15.
14. Покроева Л. Проблеми шдготовки до навчання шестилп'шх першокласниюв / Л. Покроева// Педагопка [ психолопя. — 2006. — № 4. — С. 5-10.
15. Програми для загальноосвтпх навчальних заклад!в. 1ноземш мови. 5-11 класи. — К.: Освиа, 1991. — 38 с.
16. Програми для загальноосвтпх навчальних заклад!в. 1ноземш мови. 5-11 класи. — К.: Освиа, 1995. — 38 с.
17.Програми для загальноосвтпх навчальних заклад!в. Англшська мова. 2-12 класи. — К.: Шюльний свщ 2001. —36 с.
18. Редько В. Молодил школяр! — яю вони? / В. Редько // 1ноземш мови в навчальних закладах. — 2004. — № 1,—С. 20-23.
19. Рогова Г. В. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в средней школе: пособие для учителей / Г. В. Рогова, И. Н Верещагина. — М.: Просвещение, 1998. — 142 с.
УДК 811.161.2'373.6:373.3 Лариса ПОПОВА
ЕТИМОЛОГ1ЧНИЙ АНАЛ13 СЛ1В ЯК ЗАС1Б ФОРМУВАННЯ 0РФ0ГРАФ1ЧН01 ГРАМОТНОСТ1 МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В
У статтг розглядаетъся роль етгшологгчних розвгдок у формувант правописных умть / навичок молодших школяргв. Автором подано словниково-орфографгчт вправи, при виконант яких на уроках р1дноХмови в початковш школ1 сл1д використовувати матергали про походження слгв.
106 Науков! записки. Сер1я: Педагопка. — 2009. — № 4.
