CC BY
26
Литература
1. Белково-витаминно-минеральные добавки в кормлении молодняка крупного рогатого скота: моногр. / В. Ф. Радчиков [и др.]. - Жодино : РУП «Научно-практический центр Национальной академии наук Беларуси по животноводству», 2010. - 156 с.
2. Рапсовый шрот в составе комбикорма КР-1 для телят/ В. Ф. Радчиков [и др.] // Органическое производство и продовольственная безопасность: сб. материалов II Междунар. науч.-практ. конф. (24-25 апр. 2014 г.). - Житомир, 2014.
- С. 177-181. - Авт. также : Глинкова А. М., Сапсалёва Т. Л., Сучкова И. В.
3. Сапсалёва Т. Л. Нормы скармливания жмыха и шрота из семян новых сортов рапса молодняку крупного рогатого скота : автореф. дисс. канд. с.-х. наук / Сапсалёва Т. Л. ; РУП «Научно-практический центр Национальной академии наук Беларуси по животноводству» - Жодино, 2013. - 21 с.
4. Киналь С. П. Питательная ценность семян рапса и шрота разных сортов / С. П. Киналь // Вопросы кормления сельскохозяйственных животных : сб. науч. тр.
- Л., 1986. - С. 22.
5. Викторов П. И. Методика и организация зоотехнических опытов / П. И. Викторов, В. К. Менькин. - М. : Агропромиздат, 1991. - 112 с.
6. Овсянников А. И. Основы опытного дела в животноводстве / А. И. Овсянников. - М. : Колос, 1976. - 304 с.
7. Классификатор сырья и продукции комбикормового производства МСХиП Республики Беларусь, 2010
8. Мальчевская Е. Н. Оценка качества и зоотехнический анализ кормов / Е. Н. Мальчевская, Г. С. Миленькая. - Минск : Ураджай, 1981. - 143 с.
9. Петухова Е. А. Зоотехнический анализ кормов / Е. А. Петухова, Р. Ф. Бессабарова, Л. Д. Холенева. - М. : Агропромиздат, 1989. - 239 с.
Стаття надшшла до редакци 6.04.2015
УДК 612.461.23:549.67:636.2
Р1вк Й. Ф., д.с.-г.н., Коляда С. М., асшрант ©
1нститут б1ологИ' теарин НААН
ВИД1ЛЕННЯ НЕЕТЕРИФ1КОВАНИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ 3 МОЛОКОМ, МОЛОЧНА ПРОДУКТИВШСТЬ ТА СКЛАД МОЛОКА КОР1В ЗА НАЯВНОСТ1 ЦЕОЛ1ТУ В РАЦЮН1ПАСОВИЩНОГО ПЕРЮДУ
Метою роботи було досл1дження еплиеу введения до району кор1в у лШнт пер1од оксид1в метал1в / цеол1тового борошна на середнъодобове видыення неетериф1кованих форм жирных кислот з молоком, молочну продуктившстъ та склад молока. Сформовано три групи кор1в украгнськог чорно-рябог молочног породи у перш1й половин/ лактацИ Корови контролъног та I / II досл1дних груп впродовж травня-липня утримувалися на пасовищ1 з молодою злаково-бобовою травою. Корови отримували комб1корм, який м1стив, %: ячм1нь - 20; пшеницю фуражну - 27; овес - 13; макуху соняшникову - 22; вгдходи пшеничм-18. У склад останнъого були включет наступи/ м1нералът елементи: МагнШ, Кобальт, Цинк / Млдъ. Коровам I досл1дног групи у склад1 концентрат1в згодовували под1бну за м1неральним складом до цеол1ту сум1ш наступного х1м1чного складу (мае. ч.) БЮ2 -70,0; Л1Юз - 12,0; Ге2Юз - 1,0; ЕеЮ - 0,6; ТЮ2 - 0,1; МпЮ - 0,1; Р2Ю5 - 0,1; КЮ -
© Р1вк Й. Ф., Коляда С.М., 2015
171
3,1; Ыа20 - 1,8; Б03 - 0,1; СаО - 7,1; MgO - 4,0. Коровам II дослгдног групиу склад7 комб1корму згодоеуеали цеол1т. Сум1ш м1нерал1в 7 цеол1т вносили з розрахунку 0,4 г/кг живог маси теарини. Наприюнщ досл1дного пер1оду провели балансовий досл^д та для лабораторних досл1джень в1д1брали зразки молока. У в1д1браних зразках молока визначали вм\ст неетериф1кованих форм жирних кислот. Встановлено, що за наявност1 врагом зеленог маси пасовищног трави, комб1корму, оксид1вметал1в г, особливо, цеол1тового борошна в кор1в за рахунок насичених жирних кислот з парною / непарною кыъюстю вуглецевих атом1в у ланцюгу та, особливо, мононенасичених жирних кислот родин п-7 / п-9 / полгненасичених жирних кислот родин п-3 / п-6 зростае середнъодобове видыення з молоком неетериф1кованих жирних кислот. Згодовування коровам з зеленою масою злаково-бобового пасовища та комб1кормом оксид1в метал1в г, особливо, цеол1ту збыъшило середнъодобов! надог. Одночасно в молоц1 кор1в, яким згодоеуеали цеол1т в1рог1дно зростае вм\ст быка, жиру та лактози.
Ключовг слова: короеи, вм\ст рубця, цеол1т, жирт кислоти, НЖК, ПЖК.
УДК 612.461.23:549.67:636.2
Ривис И. Ф., д.с.-х.н., Коляда С. М., аспирант
Институт биологии животных НААН, Львов
ВЫДЕЛЕНИЕ НЕЕТЕРИФИЦИРОВАННЫХ ЖИРНЫХ КИСЛОТ С МОЛОКОМ, МОЛОЧНАЯ ПРОДУКТИВНОСТЬ И СОСТАВ МОЛОКА КОРОВ ПРИ НАЛИЧИИ ЦЕОЛИТА В РАЦИОНЕ ПАСТБИЩНОГО
ПЕРИОДА
Целью работы было исследование влияния введения в рацион коров в летний период оксидов металлов и цеолитовой муки на среднесуточное выделение неетерифицированных форм жирных кислот с молоком, продуктивность и состав молока. Сформированы три группы коров украинской черно-пестрой молочной породы в первой половине лактации. Коровы контрольной и I и II опытных групп в течение мая-июля содержались на пастбище с молодой злаково-бобовой травой. Коровы получали комбикорм, содержащий, %: ячмень - 20; пшеницу фуражную -27; овес - 13; жмых подсолнечный - 22; отходы пшеничные - 18 В состав последнего были включены следующие минеральные элементы: Магний, Кобальт, Цинк и Медь. Коровам I опытной группы в составе комбикорма скармливали подобную по минеральному составу к цеолиту смесь следующего химического состава (мае. ч.) БЮ2 - 70,0; ЛЮз - 12,0; Ге20з - 1,0; ЕеО - 0,6; ПО2 - 0,1; МпО -0,1; Р2О5 - 0,1; К2О - 3,1; Иа20 - 1,8; БОз - 0,1; СаО - 7,1; Mg0 - 4,0. Коровам II опытной группы в составе комбикорма скармливали цеолит. Смесь минералов и цеолит вносили из расчета 0,4 г/кг живой массы животного. В конце провели балансовый опыт. Для лабораторных исследований отобирали образцы молока. В отобранных образцах молока определяли содержание неетерифицированных форм жирных кислот. Установлено, что при наличии в рационе зеленой массы пастбищной травы, комбикорма, оксидов металлов и особенно цеолитовой муки у коров за счет насыщенных жирных кислот с четным и нечетным числом углеродных атомов в цепи и, особенно, мононенасыщенных жирных кислот семей п-7 и п-9 и полиненасыщенных жирных кислот семей п-3 и п-6 растет среднесуточное выделение с молоком неетерифицированных жирных кислот. Скармливания коровам с зеленой массой злаково-бобового пастбища и комбикормом оксидов металлов и особенно цеолита увеличивало среднесуточные
172
удои. Одновременно в молоке коров, которым скармливали цеолитовую муку, достоверно возрастало содержание белка, жира и лактозы.
Ключевые слова: коровы, содержимое рубца, цеолит, жирные кислоты
нжк пжк
UDC 612.461.23:549.67:636.2
Rivis Y. F., Doctor of Agricultural Sciences Kolyada S. M., postgraduate student
Institute of animal biology NAAS
DAILY AVERAGE EXCRETION OF NONESTERIFIED FATTY ACIDS VIA MILK, MILK PRODUCTION AND MILK COMPOSITION IN COWS IN CASE THE PRESENCE METAL OXIDE AND ZEOLITE POWDER IN RATION OF
PASTURE PERIOD
The effect of metal oxides and a zeolite powder in the ration of the cows during the summer period into daily average nonesterified fatty acids excretion with milk, milk production and milk composition have been studied. Three groups of cows of Ukrainian black-and-white dairy breed in the first half of lactation was formed. The cows of control, I and II experimental groups from May till July grazed on pasture with a young grass-legumes. In addition, the experimental cows got a feed which contained, % barley - 20; fodder wheat - 27; oats -13; sunflower seed cake - 22; waste wheat - 18. The structure of their feed included the following mineral elements: magnesium, cobalt, zinc and copper. The cows of I research group as part of feed were fed by characteristic mixture of zeolite minerals with the following chemical composition (the mass fraction): SiO2 -70,0; AlO - 12,0; Fe2O3 - 1,0; FeO - 0,6; TiO2 - 0,1; MnO - 0,1; P2O5 - 0,1; K2O -3,1; Na2O - 1,8; SO3 - 0,1; CaO - 7,1; MgO - 4,0. The cows of II experimental group as part offeed were fed by zeolite. Number of minerals and zeolite in the fodder for the cows of I and II experimental groups was 0.4 g / kg body weight of the animal. In the end of experimental period digestible trial was conducted and samples of milk was selected for laboratory researches. The selected samples were tested for nonesterified fatty acids. For cows were fed by mass of green grass-legume pastures, feed, metal oxides, and especially zeolite powder increased daily average nonesterified fatty acids excretion with milk by increasing saturated fatty acids with even and odd number of carbon atoms in the alkyl chain and especially monounsaturated fatty acids n-7 and n-9 fatty acids families and polyunsaturated fatty acids n-3 and n-6 fatty acids families. The feeding to the cows of a mass of green grass-legume pastures, feed, metal oxides, and especially zeolite powder, led to significant increased average milk yield. Simultaneously, the milk of cows which further were fed by zeolite a level of protein, fat and lactose significant increased.
Key words: nitrogen ammonia; amine nitrogen; protein nitrogen; total nitrogen; cows; the content of the rumen; zeolite
Вступ. Ефектившсть використання протешу та незамшних амшокислот в opraHi3Mi лактуючих KopiB при утриманш на пасовищ1 або при згодовуванш зелено! маси с1яних трав у певнш Mipi залежить вщ вмюту в рацюш речовин, яю е ф1зично i х1м1чно стшкими та мають певну поверхню [1]. Це зумовлено насамперед стабшзуючим впливом таких речовин на ензимш процеси в рубщ та концентращю в ньому водневих юшв за високого р1вня в рацюш тварин легкорозщеплюваного протешу, цукру та крохмалю [2]. Дефщит речовин з певною поверхнею в рацюш кор1в при утриманш на культурних пасовищах або при згодовуванш !м зелено! маси с1яних трав приводить до зниження !х продуктивносп внаслщок зменшення
173
трансформацп протешу в м1кроб1альний бшок [3, 4]. Цим пояснюеться шдвищення ефективносп використання протешу великою рогатою худобою при додаванш до зелено! маси пасовищних 1 с1яних трав природних мшерал1в (цеолпу, перлпу, глаукошту), яю характеризуются високою ф1зичною 1 х1м1чною стшюстю та мають певну поверхню. Проте бюх!м!чш мехашзми впливу наявних у рацюш лактуючих кор1в в лггнш перюд цеолтв, перлтв, глауконтв до кшця не з'ясоваш.
Мета роботи. Дослщження впливу наявних в рацюш кор1в у лггнш перюд оксид1в метал1в 1 цеолггового борошна на середньодобове видшення неетерифшованих форм жирних кислот з молоком, молочну продуктившсть та склад молока.
Матер1али 1 методи. Дослщ провели у фермерському господарств! с. Тудоркович! Сокальського району Льв1всько1 облает! на повнов1кових коровах украшсько! чорно-рябо! молочно! породи у першу половину лактацп. Було сформовано три групи кор1в (по 4 тварини у кожн1й). Корови контрольно! та I 1 II дослщних труп впродовж травня-липня (90 дшв) утримувалися на пасовищ1 з молодою злаково-бобовою травою. Молоду злаково-бобову траву на пасовищ1 було отримано послщовним зас1ванням 10-ти д1лянок однаковою травосумшшю (конюшина б1ла, райграс пасовищний, в1всяниця лучна та тимоф1!вка лучна). На кожнш д1лянц1 кор1в випасали впродовж трьох дн1в, п1сля чого вносили азотш добрива у к1лькост1 К60 та оч1кували виходу злакових трав у трубку. У результат!, був створен! умови за яких корови протягом досл!ду отримували траву ранньо! стад!! вегетац!!.
Кр!м того, корови отримували комбшорм, який м!стив, %: ячмшь-20; пшеницю фуражну-27; овес-13; макуху соняшникову-22; в!дходи пшеничн!-18 (4,0 кг на голову та 100 г на кожен кшограм молока). У склад останнього були включен! наступи! мшеральш елементи: Магн!й, Кобальт, Цинк ! М!дь. До концентрат!в кор!в I досл!дно! групи у додавали под!бну за х!м!чним складом до цеолггу сум!ш оксид!в метал!в (мае. ч.): 8Ю2 -70,0; А1203 - 12,0; Ре203 - 1,0; БеО -0,6; Т!02 - 0,1; МпО - 0,1; Р205 - 0,1; К20 - 3,1; №20 - 1,8; 803 - 0,1; СаО - 7,1; Mg0 - 4,0. Коровам II дослщно! групи з концентратами згодовували цеол!тове борошна. Кшьюсть оксид!в метал!в ! цеолггового борошна у рац!он! кор!в становила 0,4 г/кг маси т!ла.
Впродовж дослщу контролювали молочну продуктивн!сть шддослщних кор!в ! вм!ст в !х молоц! б!лка, жиру та лактози. У к!нц! досл!джень було проведено балансовий досл!д (2 доби шдготовчого пер!оду та 5 д!б облшового). На час проведения балансового дослщу пасовищну траву згодовували коровам у скошеному вигляд!. Наприк!нц! балансового досл!ду для лабораторних досл!джень були вщбраш середньодобов! зразки молока. У вщбраних зразках визначали концентрац!ю неетериф!кованих форм жирних кислот за И. Ф. Р!в!сом ! Р. С. Федоруком [5]. Визначення концентрац!! неетериф!кованих форм жирних кислот у вдабраних зразках молока проводилося газохроматограф!чним методом. Для цього, до в!д!браних зразюв молока додавали кислоту внутр!шнього стандарту - гептадеканоату, екстракц!! л!п!д!в хлороформ-метанольною сум!шшю, зв!льнення л!п!д!в в!д хлороформу, розчинення !х у гексан!, осадження в!льних жирних кислот метилатом натрда, переведения натр!евих солей жирних кислот у вшьний стан ! метилювання !х метанолом у присутност! ацетилхлориду. Отриман! метилов! еф!ри жирних кислот вводились у випаровувач газор!динного хроматограф!чного апарату «СЬгош-5» (ЬаЬога1огп! рг!81гоуе, РгаЬа).
174
Для дослщжень метилових еф1р1в жирних кислот використано нержав1ючу стальну колонку довжиною 3700 мм i внутршшм д1аметром 3 мм. Колонку було заповнено Chromaton-N-AW, зерншням 60-80 меш, силашзованим HMDS (гексаметилдисшзаном), покритим поладетиленглшольадишнатом (нерухомою рщкою фазою) у кшькосл 10 %. Розхщ газу-нос1я, х1м1чно чистого та осушеного азоту (рухома фаза) через колонку при вхщному тиску 1,5х105 Па складав 65 мл/хв. Горшня полумя забезпечувався воднем (25 мл/хв) i пов1трям (380 мл/хв). 1зотерм1чний режим роботи набивно! колонки з полярною рщкою фазою утримувався на 196 °С, а випаровувача та детектора - на 245 °С. Детектор -полум'яно-юшзацшний (FID) як один ¿з найбшьш чутливих. Запис результата хроматограф1чного анашзу був диференщальним. Ефектившсть колонки визначена по Мак-Нейр i Бонелл1 для загальноприйнятого середнього шка на хроматограм1 -метилового еф1ру пальм1тиново! кислоти - склала 1570± теоретичних таршок.
1дентиф1кащя niKiB на хроматограм1 проводилась методом розрахунку «вуглецевих чисел», а також використанням х1м1чно чистих, стандартних, гексанових розчишв метилових еф1р1в жирних кислот. Розрахунок вмюту окремих жирних кислот за результатами газохроматограф1чного анал1зу проводився за формулою, яка включае в себе поправков1 коефщ1енти для кожно! дослщжувано! жирно! кислоти. Поправков1 коефщенти знаходили як вщношення площ niKiB (зокрема висот niKiB) гептадеканово! (внутршнш стандарт) та дослщжувано! кислот при концентрацп 1:1 i 1зотерм1чному режим! роботи газорщинного хроматограф!чного апарату.
Отриманий цифровий матер!ал опрацьовано методом вар!ацшно! статистики з використанням критерда Стьюдента. Розраховувалися середш арифметичш величини (М) та похибки середшх арифметичних величин (±m). Змши вважалися в!ропдними за p<0,05. Для розрахунюв використана комп'ютерна програма Origin 6,0, Excel (Microsoft).
Результаты й обговорення. Нами встановлено, що неетерифшоваш жирш кислоти у молощ KopiB складають всього 0,91-0,94 % вщ кшькосп жирних кислот загальних лшщв. Однак, даш л1тератури вказують на те, що неетерифшоваш жирш кислоти у молочнш залоз1 KopiB у метабол1чному вщношенш е дуже активними [6, 7]. Нами встановлено також, що у KopiB I та II дослщно! груп, яким поряд з пасовищною травою та комбшормом згодовували вщповщно оксиди метал1в i цеол1тове борошно, пор1вняно з коровами контрольно! групи, яю споживали тшьки пасовищну траву та комбшорм, зростае середньодобове видшення з молоком неетерифшованих жирних кислот (табл. 1). 3 наведено! вище таблиц! видно, що у KopiB досл!дних груп, пор!вняно з коровами контрольно! групи, середньодобове видшення з молоком неетерифшованих жирних кислот зростае за рахунок насичених, мононенасичених i полшенасичених жирних кислот. Причому середньодобове видшення з молоком неетерифшованих жирних кислот у них зростае однаковою м1рою з боку насичених i ненасичених жирних кислот. На це вказуе шдекс насиченост! лшдав, який у KopiB I i II дослщних груп становить вщповщно 0,79 i 0,78 проти 0,79 у контроль
Збшьшення середньодобового видшення насичених неетерифшованих жирних кислот з молоком у KopiB I та II дослщно! груп пор1вняно з коровами контрольно! групи спостер1гаеться з боку жирних кислот з парною (теля згодовування оксид1в метал1в i цеол1тового борошна вщповщно до 242,00 i 244,53 проти 236,96 грам г-3/голову/добу) та непарною (теля споживання оксид1в метал1в i цеол1тового борошна вщповщно до 4,25 i 4,43 проти 4,08г-3/голову/добу) кшьюстю
175
вуглецевих атом1в у ланцюгу. Зростання середньодобового видшення мононенасичених жирних кислот загальних лшдав з молоком у них спостер1гаеться з боку жирних кислот родин п-7 (теля згодовування оксид1в метал1в \ цеолггового борошна вщповщно до 16,67 1 16,84 проти 16,47 г-3/голову/добу) 1 п-9 (231,51 1 235,98 проти 225,98), а полшенасичених - жирних кислот родин п-3 (28,94 { 29,67 проти 28,13) 1 п-6 (теля споживання оксид1в метал1в 1 цеолггового борошна вщповщно до 34,32 1 34,96 проти 33,46 г-3/голову/добу). При цьому в середньодобово видшюваному молощ не змшюеться вщношення полшенасичених жирних кислот родини п-3 до полшенасичених жирних кислот родини п-6 (табл. 1).
Таблиця 1
Видшення неетерифжованих жирних кислот з молоком у кор1в, __г~3/голову/добу_
Жирш кислоти та 1х код Групи тварин
Контрольна (ОР) I досл!дна (ОР+оксиди метал!в) II дослщна (ОР+цеолгг)
Капронова, 6:0 0,89±0,013 0,87±0,016 0,89±0,017
Каприлова, 8:0 1,84±0,025 1,87±0,025 1,91±0,025
Капринова, 10:0 7,21±0,179 7,36±0,183 7,52±0,167
Лауринова,12:0 9,94±0,139 10,17±0,105 10,34±0,095*
М!ристинова, 14:0 40,33±0,618 41,31±0,604 41,63±0,556
Пантадеканова, 15:0 4,08±0,087 4,25±0,128 4,43±0,129*
Пальмггинова, 16:0 78,46±1,124 80,16±1,030 81,14±1,117
Пальм!тооле!нова, 16:1 16,47±0,326 16,67±0,316 16,84±0,323
Стеаринова, 18:0 96,25±1,100 98,10±1,069 98,85±1,027
Оле!нова, 18:1 223,80±3,062 229,23±3,675 233,59±4,250
Л!нолева, 18:2 22,17±0,326 22,55±0,357 22,78±0,375
Лшоленова, 18:3 13,27±0,233 13,42±0,199 13,62±0,170
Арах!нова, 20:0 2,04±0,050 2,16±0,044 2,25±0,037*
Ейкозаенова, 20:1 2,18±0,054 2,28±0,053 2,39±0,071*
Ейкозадиенова, 20:2 2,02±0,035 2,09±0,029 2,19±0,036*
Ейкозатриенова, 20:3 3,13±0,051 3,23±0,025 3,30±0,033
Арахщонова, 20:4 4,13±0,062 4,35±0,085 4,53±0,068**
Ейкозапентаенова, 20:5 3,43±0,034 3,59±0,046 3,69±0,057**
Докозадиенова, 22:2 2,01±0,031 2,10±0,038 2,16±0,032*
Докозатриенова, 22:3 2,01±0,029 2,08±0,037 2,14±0,031*
Докозатетраенова, 22:4 2,43±0,038 2,60±0,035* 2,69±0,040**
Докозапентаенова, 22:5 3,14±0,059 3,26±0,048 3,34±0,046*
Докозагексаенова, 22:6 3,85±0,053 3,99±0,050 4,19±0,072**
Загальне вид!лення жирних кислот 545,08 557,69 566,41
у т. ч. насичен1 241,04 246,25 248,96
мононенасичен! 242,45 248,18 252,82
иол!ненасичен! 61,59 63,26 64,63
п-3/п-6 0,87 0,87 0,88
3 таблиц! 1 видно, що у кор1в I дослщно! груп, пор1вняно з коровами контрольно! групи, в!рог1дно зростае середньодобове видшення з молоком тако! неетериф1ковано! полшенасичено! жирно! кислоти, як докозатетраенова. Кр1м того, у кор1в II дослщно! групи, пор1вняно з коровами контрольно! групи, в1ропдно зб1льшуеться середньодобове видшення з молоком таких неетериф1кованих насичених жирних кислот, як лауринова та арахшова, тако! мононенасичено! жирно! кислоти, як пальмггоолешова ! таких полшенасичених жирних кислот, як
176
ейкозадиенова, ейкозатетраенова (арахщонова), ейкозапентаенова, докозадиенова, докозатриенова, докозапентаенова та докозагексаенова.
Введения до рацюну кор1в I 1 II дослщних груп вщповщно оксид1в метал1в 1 цеол1тового борошна, пор1вняно з коровами контрольно! групи, яким не вводили добавок, приводило до зростання середньодобових надо!в молока (табл. 2). Одночасно в молоц! кор!в II досл!дно! групи, яким згодовували цеол!тове борошно, в!рог!дно зростае вмют б!лка, жиру та лактози.
Таблиця 2
Молочна продуктившсть та склад молока пщдослщних кор1в (M±m, п=4)
Досл1джуванш показники та одинищ вим1ру Групи тварин
Контрольна (ОР) I досл1дна (ОР+оксиди метал1в) II досл1дна (ОР+цеол1тове борошно)
Середньодобовий над1й, кг 26,0±0,73 28,3±0,38* 29,4±0,39**
Вм1ст жиру в молоц1, % 3,42±0,025 3,47±0,025 3,60±0,026**
Вмют б1лка в молоц1, % 3,20±0,023 3,25±0,023 3,36±0,026**
Вм1ст лактози в молоц1, % 4,39±0,042 4,45±0,038 4,64±0,038**
Зм!ни середньодобового вид!лення неетерифшованих жирних кислот з молоком у кор!в досл!дних груп, яким у склад рацюну згодовували оксиди метал!в ! цеол!тове борошно пор!вняно з коровами контрольно! групи, як! не отримували кормових добавок, видно, пов'язаш як з !хн!м синтезом, так !з !хн!м включениям у склад жирних кислот загальних лшщв.
Висновки: 1. За наявност! в рацюш зелено! маси пасовищно! трави, комбшорму, оксид!в метал!в !, особливо, цеол!тового борошна в кор!в за рахунок насичених жирних кислот з парною ! непарною к!льк!стю вуглецевих атом!в у ланцюгу та, особливо, мононенасичених жирних кислот родин п-7 ! п-9 ! пол!ненасичених жирних кислот родин п-3 ! п-6 зростае середньодобове вид!лення з молоком неетерифшованих жирних кислот (р<0,05-0,001).
2. Згодовування коровам поряд з зеленою масою злаково-бобового пасов ища та комбшормом оксид!в метал!в !, особливо, цеол!тового борошна приводило до п!двищення середньодобових надо!в молока (р<0,05-0,01). Одночасно в молоц! кор!в, яким додатково згодовували цеолщ зростае вм!ст б!лка, жиру та лактози.
Перспективы подальших дослщжень. Необхщно встановити вплив згодовуваних коровам у лигой пер!од оксид!в метал!в ! цеол!тового борошна на утворення та метабол!зм у рубц! коротколанцюгових ! довголанцюгових жирних кислот, як! несуть вщповщальнють за синтез молочного бшка, жиру та цукру.
Лггература
1. Гноевий В. I. Комбшоваш рац!они кор!в у л!тн!й перюд / В. I. Гноевий, О. К. Тршин, I. В. Гноевий, Г. Н. Попова // Корми ! кормовиробництво. — 2005. — № 55. — С. 152-160.
2. Дедов М. Д. Увеличение производства молока и повышение его качества в летний период / М. Д. Дедов, Н. В. Сивкин // Зоотехния. — 2004. — № 8. — С. 21-24.
3. Замазш М. Д. Обмш оцтово! кислоти м!ж кров'ю та молочною залозою по стад!ях лактац!! при надходженн! концентрованих корм!в з р!зною розчинн!стю перетравного протешу / М. Д. Замаз!й // Проблеми зоо!нженер!! та ветеринарно! медицини: зб. наук. праць ХДЗВА. — Харюв, 2003. — Вип. 11 (35). — Ч. 1. — С. 234-239.
4. Год!вля сшьськогосподарських тварин / [1батулл!н 1.1., Мельничук Д. О., Богданов Г. О. та ш. ] — Вшниця: Нова книга, 2007. — 616 с.
177
5. Pieic И. Ф. Кшьюсш хроматограф1чш методи визначення окремих лшдав i жирних кислот у бюлопчному MaTepiani : методичний пос1бник / И. Ф. PiBic, Р. С. Федорук. — Льв1в, 2010. — 109 с.
6. Скорохщ I. В. Газохроматограф1чне визначення високомолекулярних неетерифшованих жирних кислот в бюлопчному MaTepiani / I. В. Скорохщ, Б. Б. Данилик. Ук^>. 6ioxiM. журн. — 1997. — Т. 69, № 1. — С. 110-115.
7. PiBic И. Ф. Одночасне газохроматограф1чне визначення окремих етерифшованих i неетерифшованих високомолекулярних кислот у бюлопчному MaTepiani / И. Ф. PiBic, I. В. Скорохщ, Б. Б. Данилик // Укр. 6ioxiM. журн. — 1997. — Т. 69, № 2. — С. 107-112.
Стаття надшшла доредакци 20.04.2015
УДК 636.98:591.436:577.115.3.161.1
Pieic Й. Ф., д. с.-г. н., Малетич М. Б., acnipaHTKa © E-mail: maletich21@ukr.net
1нститут сшъсъкого господарстеаКарпатсъкогорег1онуНААН, с. Оброшино
ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ТРИАЦИЛГЛ1ЦЕРОЛ1В ПЕЧ1НКИ ТА
В1ДТВОРНА ЗДАТН1СТБ КОРОП1В-ПЛ1ДНИК1В ЗА Р13НОГО Р1ВНЯ В1ТАМ1НУ А В КОМБ1КОРМ1
Досл1джено еплие тдвищеног юлъкост1 втамту А в рац1ош на жирнокислотний склад триацилглщерол^в печтки та eidmeopny здатмстъ Koponie-midHUKie. Досл1д проведено в переднерестоеий nepiod на тръох групах Koponie-midHUKie. Контрольна група коротв отримуеала стандартный гранулъоеаний комб1корм. Досл^дш групи Koponie-midHUKie додаткоео отримуеали в склаЫ згадуеаного вище комб1корму ретимлацетат. Встаноелено, що у печ1нц1 самок i самц1в Koponie-midHUKie досл1дних груп, якг в переднерестоеий nepiod в склаЫ стандартного гранулъоеаного комб1корму отримуеали eimaMin А в кыъкост1 2500 i 5000 IO/кг корму, eipozidno та дозозалежно зменшуетъся вм\ст триацилгл1церол1в. Одночасно в гх жирнокислотному crnadi eipozidno та дозозалежно знижуетъся pieenb мононенасичених жирних кислот родини n-9, але тдвищуетъся - насичених жирних кислот з парною i непарною ктъюстю еуглецееих amoMie у ланцюгу та полтенасичених жирних кислот родин n-3 i n-6. У самок Koponie-midHUKie do^idnux груп, яким у переднерестоеий nepiod у cmadi стандартного гранулъоеаного комбторму додаткоео згодоеуеали eimaMin А в KrnbKOcmi 2500 i 5000 IO/кг корму, eipozidno та дозозалежно тдвищуетъся робоча та eidnocna nлoдючicmъ, а у самще — об'ем молоте. При цъому eipozidno та doзoзaлeжнo зростае euxid личинок i3 iKpu.
Ключовг слова: Koponu-midHUKU, ne4inKa, триацилглщероли, жирнокислотний crnad, eidmeopna 3damnicmb.
УДК 636.98:591.436:577.115.3.161.1
Ривис И. Ф., Малетич М. Б.
Институт сельского хозяйства Карпатскогорегиона УААН
ЖИРНОКИСЛОТНЫЙ СОСТАВ ТРИАЦИЛГЛИЦЕРОЛОВ ПЕЧЕНИ И ВОСПРОИЗВОДИТЕЛЬНАЯ СПОСОБНОСТЬ КАРПОВ-ПРОИЗВОДИТЕЛЕЙ ЗА РАЗНЫХ УРОВНЕЙ ВИТАМИНА А В
КОМБИКОРМЕ
Hc^edoeano влияние повышенного количества витамина А в рационе на жирнокислотный состав триацилглицеролов печени и eocnpouзвodumeлънyю
© PiBic Й. Ф., Малетич М. Б., 2015
178
